Безробіття та політика зайнятості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема 3. Безробіття та політика зайнятості

План

1. Безробіття як макроекономічна проблема

2. Реакція ринку праці на останню кризу

3. Національні особливості ринку праці

4. Безробіття в Україні

1. Безробіття як макроекономічна проблема

В часи Великої депресії безробіття стало макроекономічною проблемою №1 та зберігало цю свою першість протягом кількох десятиліть. Головною задачею кейнсіанської політики була боротьба саме з цією макроекономічною хворобою. У 1970-ті на перший план вийшла проблема інфляції і, здавалося б, надовго. Але в наш час безробіття знову стало головною ознакою макроекономічної нестабільності. Особливо болючою зараз є ця проблема для європейських країн.

Багато сучасних економістів надають зайнятості значення ключової проблеми макроекономічної політики. П. Кругман у книзі «Вихід з кризи є!» докладно аналізує негативний вплив безробіття на економіку (розділ має назву «Зруйноване життя», а вся книга присвячена «Безробітним, які заслуговують на краще»). Тривале безробіття деморалізує людину і завдає шкоди її внутрішньому світові.

Положення із занятістю та безробіттям, динаміка зарплатні та доходів є базовими параметрами, що відповідають за добробут населення. Ситуація на ринку праці постійно змінюється. Одні зміни пов'язані з циклічними коливаннями, інші - зі зміною структури економіки.

2. Реакція ринку праці на останню кризу

Остання криза дає можливість для певних узагальнень та висновків щодо особливостей функціонування ринку праці в ході економічних циклів. Одне з найважливіших питань, яке має як теоретичний, так і практичний інтерес, - це причини доволі різкої реакції ринку праці на кризу. Безробіття в країнах ОЕСР зросло за час кризи майже в 1,5 рази, що стало післявоєнним максимумом. Але поряд з безробітними зросла чисельність робітників, які були переведені на неповний графік, та тих, хто зневірився у пошуках роботи. Загальна чисельність цих двох груп наприкінці 2009 р. навіть перевищила загальну кількість безробітних.

Чому криза виявилася найтяжчою за післявоєнний період? Вона розвивалася по 3-м напрямках: фінансах, торгівлі та виробництві, що не могло не відбитися ринках праці. До речі, банкіри і фінансисти вважають, що наслідки кризи досі не подолано (не в макропоказниках, які банкірів не хвилюють). Вони називають фінансову кризу «кризою довіри до фінансових посередників», яку вони ніяк не можуть відновити, через що фінансовий сектор досі страждає, на відміну від реального, в якому багатьом країнам вдалось досягти та перевищити докризовий рівень.

ДЗ. Дослідити кореляцію між зміною реального ВВП та показником безробіття в країнах ОЕСР в 2008-2009 рр., порівняти з іншими періодами (наприклад, кризою 1990-93 рр.).

Сучасне безробіття, як правило, не здійснює тиску на рівень зарплатні. Найпоширеніше пояснення пов'язане з динамікою людського капіталу. Тривале безробіття знецінює людський капітал і, тим самим, скорочує можливості нового працевлаштування для тих, хто пройшов через нього. Тому чим триваліше безробіття, тим менший вплив воно може справити на ситуацію з оплатою праці.

Вже тривалий час спостерігається скорочення частки членів профспілки у загальній чисельності працюючих. Цьому сприяє зміна структури виробництва на користь галузей, де представництво профспілок традиційно було низьким. Одночасно спостерігається поступова відмова від загальнонаціональних угод між роботодавцями та профспілками та переніс переговорів на нижчий (наприклад, галузевий) рівень.

На думку багатьох, найактуальнішою проблемою в Європі є молодіжне безробіття. В силу певних історичних, культурних чинників, деякі країни мають традиційно високий рівень безробіття серед молоді (Іспанія, Греція, Італія, Португалія, Франція). Випускники навчальних закладів, які не мають достатнього досвіду та кваліфікації, поповнюють лави безробітних. У книзі П. Кругмана, що згадувалася, наведені результати дослідження Л. Кан, яка «порівняла кар'єру випускників університетів, що закінчили навчання в роки високого безробіття, з кар'єрою тих, чий випуск припав на період економічного піднесення. Ті, кому не пощастило, показували значно гірший результат, причому не тільки в перші роки після закінчення університету, але й протягом усього життя».

Окрім аналізу безробіття за віком важливим є дослідження за гендерною ознакою, галузевою сферою зайнятості, терміном тривалості безробіття, професійно-кваліфікаційною ознакою, а також аналіз трудової міграції. Як правило, жіноче безробіття вище. Ймовірність залишитися без роботи у чоловіків та жінок практично однакова, але ймовірність знайти роботу у жінок менша, ніж у чоловіків. Тривале безробіття поширене серед осіб старшого віку. Тож ймовірність знайти роботу знижується з віком. Це пов'язано з тим, що люди старшого віку не погоджуються на будь-яку роботу, часто не бажають перевчатися, підлаштовуватися під нові вимоги.

Хоча протягом останньої кризи безробіття серед чоловіків зростало швидше, що було пов'язано з скороченням виробництва в галузях промисловості, де частка робітників-чоловіків традиційно вища.

3. Національні особливості ринку праці

Проблема безробіття (як і ринки праці взагалі) має яскраво виражені національні особливості.

США. Поряд із значним розширенням зайнятості існує безробіття, рівень якого зменшується останнім часом (6,6% у січні 2014 р.). Причини цього - підвищений притік на ринок праці економічно активного населення, структурні зрушення в економіці, прискорене введення у виробництво робототехніки та автоматики, еволюція кваліфікаційної та професійної структури ринку праці.

Метою державної політики в сфері праці є своєчасний контроль та підтримка правильного функціонування ринкового механізму.

Уряд США слідкує за станом зайнятості, використовуючи різні звіти та індикатори. Бюро статистики праці щомісяця готує звіт о зайнятості Employment report (перша п'ятниця кожного місяця, охоплює дані за попередній місяць). Звіт включає в себе опитування 60 тис. домашніх господарств (яке визначає рівень безробіття) та дослідження платіжних відомостей в несільськогосподарському секторі, так зване опитування про заробітну платню (NonfarmPayroll), за яким визначається кількість нових робочих місць, створених в несільськогосподарському секторі, середня тривалість робочого тижня та середня погодинна зарплатня.

Оприлюднення звіту викликає негайну реакцію ринку (очікування майбутнього стану економіки та курсу долару). Існує емпіричне правило, згідно з яким приріст NonfarmPayroll на 200 тис. на місяць призводить до зростання ВВП на 3%.

Щотижня оприлюднюються данні про кількість заявок на виплату по безробіттю.

Західна Європа. Розглядаючи особливості ринків праці, краще групувати країни не за географічною ознакою, а за їх інституціональною структурою. Так, країни з розвинутою економікою поділяють на групи з ліберальною економікою (до США можна додати Велику Британію, Австралію, Нову Зеландію) та економікою, що координується (континентальні країни Європи).

Реакція ринків на економічні коливання відбувається по-різному. В англосаксонських країнах у роботодавців мало обмежень відносно найму та звільнення своїх робітників, тому вони у випадку необхідності доволі легко звільняються від зайвої робочої сили. В США за умов помірного скорочення ВВП спостерігається непропорційно велике зростання безробіття.

В країнах з економікою, що координується, основним засобом зменшення напруження на ринку є скорочення відпрацьованих годин (широко використовується в Німеччині). У свою чергу існуюча система підтримки безробітних, соціальних виплат створює парадоксальну ситуацію, коли працездатним вигідніше залишатися безробітними, ніж шукати собі роботу.

Позиції профспілок дуже сильні в Італії та Франції.

Абсолютно рекордними є рівні безробіття в Іспанії та Греції. 27,16% - показник Іспанії у першому кварталі 2013 р. Попередній пік був зареєстрований у 1994 р. (24,1%).

ДЗ. Навести та проаналізувати причини високого рівня безробіття в Іспанії.

Японія. Дуже специфічний ринок праці. Умовно він поділяється на закритий та відкритий. Великий бізнес практично монополізував значну частину робочої сили, якби закривши її від решти світу за допомогою особливої форми довгострокової зайнятості - системи довічного найму. На закритому ринку мобільність робочої сили здійснюється в межах системи управління кожної фірми. Друга частина ринку обслуговує малий та середній бізнес. Тут робоча сила не прив'язана до певної фірми, тому її мобільність не обмежується однією компанією. Але часто малий бізнес попадає в сферу впливу великого, тому ці дві частини ринку праці пов'язані між собою.

Держава тривалий час підтримувала привілейований стан закритого ринку праці, практично не втручаючись в нього. Особлива система працевлаштування, професійного навчання контролювалася самими компаніями. Відкритий ринок праці традиційно жорстко регулювався державою.

В 1970-80 рр. під загрозою зростання безробіття почала розвиватися часткова зайнятість (особливо поширилася серед жінок, у сфері послуг). Ця форма зайнятості доволі гнучка, може швидко реагувати на зміни в попиті на робочу силу.

Її характерна особливість пов'язана з тривалістю робочого часу. Відносно частково зайнятих застосовується практика залучення до наднормових робіт, що навіть закріплюється в трудовій угоді в якості однієї з обов'язкових умов найму.

Останнім часом ринок праці Японії суттєво змінюється під впливом структурної перебудови в умовах глобалізації, розвитку інформаційного суспільства, швидкого старіння населення. Відбувається індивідуалізація та диверсифікація ринку праці. Все більше працівників не хочуть пов'язувати своє трудове життя з одним роботодавцем, як раніше. Зростання рівня безробіття протягом останніх десятиріч робить все більш актуальною проблему подальшої лібералізації ринку праці.

4. Безробіття в Україні

Ознайомтеся з основними показниками ринку праці України (нижче в Додатках).

На думку В.М. Гейця та А.А. Гриценко, «в Україні, на жаль, проблемі безробіття не приділяється належної уваги. Почасти тому, що за зовнішньою видимістю ця проблема не є такою гострою порівняно з іншими. Почасти через нерозуміння її істинного значення. Офіційна вітчизняна статистика наводить відносно низькі показники безробіття (7-8%), порівняні з показниками США і відносно благополучних європейських країн. Проте такі цифри не цілком адекватно відображають реальну ситуацію. Розрахунки «дооціненого безробіття», проведені в Інституті економіки та прогнозування НАН України з урахуванням квазізайнятих і мігрантів, які виїхали в пошуках роботи за кордон, дають показник порядку 20%, що відповідає рівню безробіття у проблемних європейських країнах.

У 2012 р. було прийнято Закон України «Про зайнятість населення», де передбачається ряд заходів, спрямованих на пом'якшення цієї проблеми. Тим часом він має половинчастий характер і поєднується з масштабними планами з економії, що прямо або опосередковано передбачають скорочення працівників бюджетної сфери (зокрема, науки і освіти)». (Геєць В.М., Гриценко А.А. Вихід з кризи (Роздуми над актуальним у зв'язку з прочитаним) // Економіка України. - 2013. - №6. - С. 8). На їхнє переконання, «галузі, що займаються «виробництвом людини» (освіта, наука, охорона здоров'я, культура) повинні зростати як за обсягами виробництва, так і за зайнятістю».

безробіття праця ринок макроекономічний

Основні показники ринку праці (річні дані)

Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2012 році (у середньому за період, у % до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

¹Жінки віком 15 - 55 роки, чоловіки - 15-59 років

Склад економічно неактивного населення у 2000-2012 рр (у середньому за період)

Размещено на Allbest.ru