Облік наявності та використання виробничих запасів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Облік наявності та використання виробничих запасів



Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи обліку операцій з руху запасів

1.1 Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка

1.2 Облікова політика

1.3 Огляд літературних джерел та нормативної бази з обліку запасів

2. Стан обліку наявності та використання виробничих запасів

2.1 Організація обліку виробничих запасів на ТОВ ПМК-311

2.2 Документальне оформлення наявності, руху та вибуття виробничих запасів

2.3 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів

2.4 Проведення інвентаризації виробничих запасів та відображення в обліку її результатів на ТОВ ПМК-311

2.5 Відображення інформації про виробничі запаси у звітності підприємства

3. Удосконалення обліку виробничих запасів на підприємстві

3.1 Порівняльний аналіз організації вітчизняного та зарубіжного досвіду обліку виробничих запасів

3.2 Облік виробничих запасів в умовах використання інформаційних систем та комп'ютерної технології

Пропозиції та висновки

Список використаної літератури



Вступ

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та фінансової звітності.

Метою і завданням є: вивчення методичних аспектів обліку наявності та використання виробничих запасів. Для досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні задачі:

- досліджено економічну сутність виробничих запасів як об'єкту обліку, аналізу ;

- вивчено методику аналізу забезпеченості та ефективності використання виробничих запасів;

Предметом дослідження є: методика обліку і організація виробничих запасів підприємства.

Об'єктом дослідження є: організація обліку руху виробничих запасів на ВАТ ПМК-311. виробничий запас облік

Курсова робота складається з вступу, 3-ох розділів, висновку, списку використаної літератури.

У першому розділ: досліджується економічна сутність виробничих запасів, оцінка та класифікація виробничих запасів для цілей обліку виробничих запасів.

У другому розділ: роботи загально-економічна характеристика базового підприємства та висвітлюється облік виробничих запасів, характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві, організація аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів, облік надходження та вибуття запасів на виробництво, та вказується особливості обліку результатів інвентаризації та переоцінки виробничих запасів. У третьому розділі: показано удосконалення обліку виробничих запасів на підприємстві. Зроблено порівняльний аналіз організації вітчизняного та зарубіжного досвіду виробничих запасів, та запропоновано напрямки удосконалення обліку виробничих запасів в умовах комп'ютерної переробки даних на підприємстві.

У завершенні сформовані висновки і пропозиції за результатами дослідження.



1. Теоретико - методологічні основи обліку операцій з руху запасів

1.1 Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка

Для здійснення виробничо - господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно - виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

Запаси відносять до складу оборотних активів, тому що вони можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Під терміном “ запаси ” автори розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності.

Запаси - це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємства або в період одного року.

Запаси становлять основу виготовленої продукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують властивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 “ Запаси ”. Згідно П(С)БО 9 запаси - це активи які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Норми П(С)БО 9 “Запаси ” не поширюються на такі запаси:

1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

2. Фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);

3. Молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації.

З метою обліку запаси групують так:

- сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

- готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначені для продажу. При цьому вона має відповідати технічним і якісним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;

- малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

- молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства; - незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки складання деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів.

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

- їх вартість може бути достовірно визначено.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності і списує їх зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Не визнаються запасами також суми попередньої оплати за запаси. У такому разі виникає заборгованість постачальником перед підприємством.

Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може визнати їх за балансом за таких умов:

- їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;

- кількість і якість отриманих запасів задовільняє покупця;

- покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

- власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;

- власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;

- запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству, перейшло право власності;

- не від фактурованої поставки.

Не включаються до складу запасів:

- матеріали, прийняті на переробку;

- матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;

- товари на комісії;

- матеріальні цінності, отримані за договором схову;

- матеріальні цінності, отримані в довічне утримання;

- попередня оплата за матеріальні цінності.

Оскільки обсяги запасів у більшості підприємств значні, їх складові мають різне призначення та споживаються і оновлюються нерівномірно, виникає необхідність виокремлення та детального вивчення окремих видів та категорій запасів, їх класифікації.

Класифікація за певними ознаками розглядається як інструмент аналізу: чим більше класифікаційних ознак, тим більше можливостей здійснити глибокий, всебічний аналіз об'єкта дослідження. Питання класифікації запасів розроблено досить повно і в економіці підприємства, і в статистиці, і в теорії бухгалтерського обліку. Окремі автори виділяють до 20 класифікаційних ознак, за якими вивчається склад запасів.

Класифікація за предметним складом застосовується в процесі обліку виробничих засобів та при складанні статистичної звітності.

До сировини та матеріалів відносяться основні матеріали, що входять до складу продукції, що виробляється, або є необхідним компонентом при її виготовленні.

До покупних напівфабрикатів та комплектуючих відносяться напівфабрикати, готові комплектуючі, які придбані для комплектування продукції, що виробляється і потребують витрат праці з їх обробки та складання.

До палива належать усі види, які заготовлюються для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, виробництва електроенергії, опалення будівель.

До тари і тарних матеріалів відносять усі види тари, крім тари, яка використовується як господарчий інвентар, а також матеріали та деталі, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту.

До запасних частин відносять куплені та виготовлені запасні частини, готові деталі, які використовуються для проведення ремонту обладнання, транспортних засобів.

У ході дослідження ми будемо брати до уваги лише облік виробничих запасів, що регламентується П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси класифікуються за наступними ознаками.

1.За призначенням та причинами утворення :

- Постійні; - Сезонні;

2. За місцем знаходження:

- Складські; - У виробництві;- В дорозі;

3. За рівнем наявності на підприємстві:

- Нормативні;- Понаднормові;

4. За наявністю на початок і кінець звітного періоду:

- Початкові; - Кінцеві;

5. Відносно балансу:

- Балансові; - Позабалансові;

6. За ступенем ліквідності:

- Ліквідні;- Неліквідні;

7. За походженням:

- Первинні; - Вторинні;

8. За обсягом:

- Вільні;- Обмежені;

9. За сферою використання:

- У сфері виробництва; - У сфері обсягу; - У невиробничій сфері;

10. За складом і структурою:

- Запаси виробничі; - Запаси незавершеного виробництва;

- Запаси готової продукції;- Запаси товарні.

1.2 Облікова політика

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансових звітів. Напрям облікової політики визначається Наказом про облікову політику. На досліджуваному підприємстві діє Наказ про облікову політику від 08.01.2009р.

Аналіз відповідності пунктів діючого Наказу про облікову політику ВАТ «ПМК-311» з пунктами передбаченими Листом Міністерства фінансів України «Облікова політика підприємства» від 08.01.2009 року.

По-перше, зауважимо, що метод ціни продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі. Застосування цього методу на будівельному підприємстві є неприйнятним і його зазначення у наказі про облікову політику є помилкою. Метод ціни продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі і заснований на застосуванні середнього відсотка торговельної націнки.

Порядок обліку ТЗВ у обліковій політиці не зазначено, хоча цей пункт є обов'язковим відповідно до діючого листа Міністерства фінансів України «Облікова політика підприємства» від 08.01.2009 року.

Отже, діючий на підприємстві Наказ про облікову політику містить ряд недоліків:

ь не затверджено робочий план рахунків;

ь не затверджено графік документообороту;

ь не визначено облікову політику у суттєвих питаннях;

ь неправильно вказано метод вибуття запасів внаслідок реалізації на сторону. На підприємстві Наказ про облікову політику містить такі пункти: Бухгалтерський облік ведеться бухгалтерією підприємства на чолі з головним. бухгалтером. Головному бухгалтеру надані певні завдання. Затверджено порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій та оцінки активів і зобов'язань: По необоротних активах певні завдання По оборотних активах: - Облік запасів вести відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси»; - відповідно до П(С)БО 9 при відпуску запасів здійснюється по ціні продажу, а у виробництво матеріали видаються методом ФІФО (перших за часом надходжень); - при передачі в експлуатацію МШП їх вартість повністю списують на витрати; - безнадійну дебіторську заборгованість із строком несплати понад три роки списувати на підставі акту річної інвентаризації простроченої дебіторської заборгованості затвердженого керівником підприємства; - оцінку активів та зобов'язань за операціями з пов'язаними сторонами проводити відповідно до П(С)БО 23 за методом порівнюваної неконтрольованої ціни. Закриття рахунків класу 7, 9 роботи щомісяця. Закриття субрахунків 79 роботи один раз у рік у грудні місяці. Встановити особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими договорами, визначений підпунктами 7.10.1-7.10.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Затвердити систему оплати праці. Податковий облік валових доходів і валових витрат здійснювати відповідно до вимог податкового законодавства. Бухгалтерський облік ПДВ здійснювати у відповідності з Законом України « Про податок на додану вартість» Облік інших податків і зборів вести на окремих субрахунках бухгалтерського обліку відповідно до податкового законодавства. Межу істотності при наданні фінансової звітності встановити у розмірі 0,1 тис. грн.. Зборам акціонерів звітність надавати по запиту у форматі затверджених форм фінансової звітності. Відповідальним за виписку довіреності на отримання ТМЦ призначити головного бухгалтера.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку покласти на головного бухгалтера. Керівникам відділів підприємства забезпечити виконання вимог даного наказу в частині, їх що стосуються. Ознайомити з цим наказом спеціалістів згідно з переліком: Головного бухгалтера і бухгалтерів.

Багато уваги на підприємстві приділено питанням охорони праці і техніки безпеки. За забезпечення сприятливих та безпечних умов праці на підприємстві відповідає інспектор по техніці безпеки і охороні праці.

На підприємстві розроблено інструкції та функціональні обов'язки з питань охорони праці для різних робітників та лінійного і адміністративного персоналу. Всі вони затверджені наказами голови правління ВАТ «ПМК-311».Функціональні обов'язки по охороні праці головного бухгалтера ВАТ «ПМК-311».

Усі працівники при прийнятті на роботу, студенти в процесі проходження виробничої практики проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків та правила поведінки при виникненні аварії. Вступний інструктаж з питань охорони праці, затверджений і діючий на ВАТ «ПМК-311».

До початку роботи з новоприйнятими працівниками, студентами, що прибули на виробничу практику, працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу проводиться первинний інструктаж.

При виконанні разових робіт з працівниками проводиться цільовий інструктаж.

На підприємстві дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку, метою яких є зміцнення трудової дисципліни, організації праці, раціонального використання робочого часу.

Одним із найголовніших документів по захисту прав працівників є колективний договір, який укладається від імені трудового колективу з власником.

Він затверджується на загальних зборах терміном на один рік.

1.3 Огляд літературних джерел та нормативної бази з обліку запасів

Проведемо дослідження, як трактують виробничі запаси різні вітчизняні автори.

Розкриття терміну «виробничі запаси» в літературних джерелах

№ з/п	Джерело	На що особливу увагу звертає в даному джерелі автор
1	2	3
1.	Бутинець Ф.Ф. [ с.287]	Виробничі запаси - активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
2.	Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Слювженко Т.С. [с.166]	Запаси виробничі - матеріали та продукція (складова оборотних фондів), які ще не задіяні у виробничому процесі, зберігаються на складах і призначені для подальшого використання.
3.	Ткаченко Н. М. [с. 199]	Запаси - це такий вид оборотних засобів, який практично завжди є в тому чи іншому вигляді на будь-якому підприємстві.
4.	Борісов А.Б. [22, ]	Виробничі запаси - сукупність всіх матеріалів, які має підприємство; частина оборотних засобів, ще не включених у процес виробництва, такі, що не потрапили на робочі місця.
5.	Огійчук М. Ф. [с. 221]	Оцінка запасів - це спосіб вираження їх у грошовому вимірнику, а саме процес оцінювання полягає в проведенні факту господарського життяу відповідністьз комплексомуявлень про ці факти.
6.	Чаюн T.M., Бондар K.C. [с.47]	Виробничі запаси - предмети та засоби праці, які надійшли на підприємство, оформлені актом приймання, але ще не використані в процесі виробництва і не піддані переробці.

Аналіз дефініцій поняття щодо обліку виробничих запасів та їх удосконалення

№	Критерії групування	Джерело
		Ф.Ф. Бутинець	Т.В. Гладких	А.Г. Завгородній	А.Б. Борісов	М.Ф. Огійчук	В.М. Пархоменко	В.В. Сопко	Т.М. Чаюн, К.С. Бондар
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Поняття виробничих запасів	+	+	-	-	-	-	-	-
2.	Класифікація виробничих запасів	-	+	+	+	-	-	+	-
3.	Методи оцінки запасів у обліку	+	+	-	-	-	-	+	-
4.	Завдання та об'єкти обліку виробничих запасів	-	-	-	-	-	+	-	-
5.	Розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності	-	+	-	-	-	-	-	+

Дослідження показало, що виробничі запаси трактуються авторами по-різному. Спершу розглянемо літературу економічного спрямування.



Узагальнені дані про питання, що розглядалися в навчально-практичній літературі з бухгалтерського обліку

№	Питання, що розглядаються	Кількість авторів
1	2	3
1.	Поняття виробничих запасів	4
2.	Класифікація виробничих запасів.	7
3.	Документальне оформлення господарських операцій	9
4.	Методи оцінки запасів у обліку	9
5.	Синтетичний облік виробничих запасів.	8
6.	Облік запасних частин	2
7.	Аналітичний облік виробничих запасів	7
8.	Розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності	2

Питання щодо обліку виробничих запасів, які розглядалися в періодичних виданнях

№	Джерело	Короткий зміст статті
1	2	3
1	М.Білуха. Застосування АРМ в обліку та контролі на підприємстві…// Бухгалтерський облік і аудит.- 2009. - №12 [24]	Автор дає пояснення як проводиться контроль на підприємстві. Застосування АРМ в обліку на підприємстві для реалізації інформаційного обслуговування його в повному обсязі виробничої діяльності.
2	Ф.Ф. Бутинець. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник…// Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - 444 с. [21]	Автор розглядає порядок виникнення виробничих запасів, сучасні особливості виробничих запасів, а також списання даних розрахунків.
3	С.Голов. Бухгалтерський облік в США…// Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №10. [30]	Автор розглядає стандарти бухгалтерського обліку в США і практично їх застосовує. Дає визначення рахунків і списання даних розрахунків.
4	В.В. Сапко. Бухгалтерський облік.: Навчальний посібник…// Економіка АПК. - 2009. - 496 с. [31]	Автор роз'яснює облікові регістри виробничих запасів і пояснює як саме ведеться документація обліку виробничих запасів.



2. Стан обліку наявності та використання виробничих запасів

2.1 Організація обліку виробничих запасів на досліджуваному підприємстві

Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 311» (далі - ВАТ «ПМК-311»), яке засновано відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 30.06.1996р. № 776-АТ шляхом перетворення пересувної механізованої колони № 311 у відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 311» відповідно до законів України «Про приватизацію майна державного підприємства», «Про господарські товариства».

ВАТ «ПМК-311» діє на підставі статуту, який зареєстровано Кіцманською районною державною адміністрацією рішенням № 269 від 25.12.1998р.. ВАТ «ПМК-311» веде бухгалтерський облік господарської діяльності та її фінансових результатів у відповідності до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, а також вимог національних Положень(стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативних документів. Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві - журнально-ордерна, при якій підприємство використовує два види нагромаджувальних регістрів: журнали-ордери і допоміжні відомості.

На підприємстві забезпечено надійне збереження первинних документів та облікових регістрів, а також бухгалтерських звітів і балансів.

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства на чолі з головним бухгалтером, який згідно посадової інструкції:

ь відповідає за організацію бухгалтерського обліку;

ь забезпечує незмінність відображення господарських операцій і оцінку майна на підставі П(С)БО;

ь організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

ь складає і подає фінансову і податкову звітність згідно з чинним законодавством у встановлені терміни.

Бухгалтерський облік організований бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером.

Інформація до бухгалтерії потрапляє з різних джерел, як зовнішніх, так і внутрішніх. На підприємстві з усіма матеріально відповідальними особами укладено договори про матеріальну відповідальність як індивідуальну, так і солідарну в залежності від умов організацій праці.

Предметом діяльності ВАТ «ПМК-311» є виконання будівельно-монтажних, ремонтних і всіх видів санітарно-технічних та електротехнічних робіт.

Структурна схема оперативного управління підприємством ВАТ «ПМК-311» дворівнева. У безпосередньому підпорядкуванні голови правління знаходяться: головний інженер, заступник директора з економіки - головний бухгалтер, головний механік, інспектор по кадрах, інспектор по техніці безпеки і охороні праці, що в свою чергу є керівниками відповідних структурних підрозділів підприємства та в підпорядкуванні яких знаходяться спеціалісти підрозділів.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси на підприємстві ВАТ «ПМК-311» поділяють на:

ь Сировину і матеріали;

ь Паливо;

ь Запасні частини;

ь Малоцінні та швидкозношувані предмети.

Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх визнання та оцінка. На підприємстві ВАТ «ПМК-311» визнання та оцінка виробничих запасів здійснюється згідно П(С)БО 9 «Запаси» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів.

Згідно Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів (затверджених Наказом Міністерства фінансів від 10 січня 2007 року) запаси визнаються активом, якщо:

ь підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

ь підприємство здійснює управління та контроль за запасами;

ь існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

ь вартість запасів може бути достовірно визначена.

Графік документообігу на підприємстві відсутній. Це може негативно впливати на своєчасність одержання та впорядкованість руху документів на підприємстві.

Рівень автоматизації обліку на підприємстві ВАТ «ПМК-311» незадовільний. Більшість облікової роботи виконується вручну, а якщо і за допомогою комп'ютера, то без спеціалізованих програм. Що стосується обліку виробничих запасів, то його на підприємстві не автоматизовано.

2.2 Документальне оформлення наявності, руху та вибуття виробничих запасів

Облік виробничих запасів становить дуже трудомісткий процес. І це пов'язано не лише з різноманітністю самих запасів (від матеріалів і тари до палива і запасних частин), а й з оформленням великої кількості первинних документів на різних стадіях руху запасів.

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Будівельні матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні частини надходять на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, що придбали матеріали за готівковим розрахунком, внаслідок списання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, що стали непридатними тощо.

Але переважно надходження запасів здійснюється шляхом їх придбання за безготівковим розрахунком.

Відповідно до національного цивільного законодавства будь-який господарський правочин між суб'єктами підприємництва оформлюється договором.

Порядок приймання запасів та їх документальне оформлення залежать від умов поставки, обумовлених у договорі, а саме: місця приймання (на складі постачальника, від транспортних підприємств, на складі покупця), його характеру, (за кількістю, якістю та комплектністю), відповідності кількості та якості запасів, що придбаваються, умовам договору і супровідним документам.

Для оформлення запасів, що надходять на склад покупця, застосовуються різні товаросупровідні документи, які складають як постачальники, так і покупці. Цими документами залежно від умов поставки, порядку розрахунків та умов приймання-передачі товарів можуть бути:

ь накладна;

ь товарно-транспортна накладна;

ь залізнична накладна;

ь рахунок-фактура;

Найбільш універсальним документом є накладна. Нині її широко застосовують і виписують за місцем отримання запасів. Зазвичай накладну виписують, коли під час поставки товару немає потреби вдаватися до його спеціального транспортування (вантажного автоперевезення, залізничного, авіаперевезення тощо). Часто-густо у такому випадку покупець доставляє запаси, які придбаваються, власними силами (в руках, на таксі, особистому чи службовому легковому автотранспорті).

Товарно-транспортні накладні (ТТН) застосовують під час автоперевезень і, як правило, виписують у чотирьох примірниках. Особливість ТТН полягає в тому, що цей документ може виписуватися як вантажовідправником, так і вантажоодержувачем.

Рахунок-фактура як «товарний» документ застосовується, наприклад, у випадку, якщо за раніше оплаченими на підставі рахунку-фактури запасами накладну не виписують, а роблять відмітку про отримання запасів представником покупця. Рахунок-фактуру виписують у двох примірниках: один надається покупцю (платнику), інший залишається у продавця (одержувача грошей). Якщо рахунок виписується вручну (під копіювальний папір), то оригінал видається платнику, а копія залишається у продавця.

У ряді випадків безпосередньо до товарних документів також можуть додаватися документи, що підтверджують якість товарів, які поставляються, -- сертифікати якості, якісні посвідчення тощо.

Запаси, що надходять підприємство ВАТ «ПМК-311», оформляють бухгалтерськими документами в такому порядку.

Разом з відвантаженням продукції постачальник передає довіреній особі ВАТ «ПМК-311» розрахункові та інші супровідні документи -- накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, квитанцію до залізничної накладної тощо, правильність оформлення яких перевіряється бухгалтерією.

На підставі документів, що надходять, перевіряють відповідність договірним умовам обсягу, асортименту, термінів постачання, цін, якості матеріалів тощо. В результаті такої перевірки на розрахунковому або іншому супровідному документі роблять відмітку про повний або частковий акцепт (згода на оплату).

Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій -- експедитору для одержання і доставки запасів. Для одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах, експедитору видають наряд і довіреність, в яких зазначають перелік та кількість матеріалів, які належить одержати.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає завідувачу складу, який перевіряє відповідність кількості і якості запасів даним супровідних документів. Прийняті запаси оформляють прибутковими ордерами, які підписують завідувач складу і експедитор.

Матеріальні цінності оприбутковують у відповідних одиницях виміру (вагових, об'ємних, лінійних, числових). Якщо запаси, наприклад, листове залізо надходять в одній одиниці виміру (за вагою), а витрачаються в іншій (за рахунками), то вони обліковуються одночасно в двох одиницях виміру.

Якщо запаси надійшли на підприємство без супровідних документів складається акт про приймання матеріалів.

Надходження на склад запасів від відходів будівельного виробництва, внаслідок ліквідації основних засобів, розбирання тимчасових будівель і споруд тощо, оформляють на підприємстві накладними на внутрішнє переміщення матеріалів форми М-11.

Основні реквізити документів, що характеризують надходження виробничих запасів

Операції з надходження виробничих запасів	Основні реквізити, що характеризують надходження виробничих запасів
Придбання виробничих запасів у постачальника	Дата надходження, постачальник, склад, вид, операції
Придбання виробничих запасів підзвітними особами в порядку закупівлі дрібних партій за готівку	Вид операції, склад, постачальник (найменування, код), дата надходження
Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених в цехах власного виробництва	Найменування, сорт, розмір, номенклатурний номер
Оприбуткування виробничих запасів від ліквідації основних засобів	Кількість (за документом, фактично), ціна (облікова) за одиницю,
Внутрішнє переміщення (зі складу на склад)	Одиниця виміру (найменування, код)
Оприбуткування виробничих запасів в результаті перетворення на непридатні малоцінні засоби праці	Вартість (за обліковими цінами)
Оприбуткування лишків, виявлених після проведення інвентаризації	Сума транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікової ціни

Будівельні матеріали відпускаються у виробництво на підставі правильно оформлених первинних облікових документів за вагою, обсягом, площею або на підставі рахунку з вказівкою кодів замовлень, об'єктів, видів робіт, для виконання яких вони відпущені, у суворій відповідності до норми витрачання ресурсів, що безпосередньо розроблені ВАТ «ПМК-311» та щорічно затверджуються його керівником.

Фактичне витрачання запасів на виконання будівельних робіт за об'єктами обліку відображається в реєстрах бухгалтерського обліку («Звіт про витрати основних матеріалів у виробництві в співставленні з виробничими нормами» форми М-29) на підставі матеріальних звітів.

Матеріальний звіт складається кожного місяця по дільниці - 109, 201, 22, матеріально - відповідальна особа Андрюк Т. М.

1)Блок вікон - в кількості 1 штука, в сумі - 77 грн, 02 коп;

2)Піддони - за кількістю 30 штук, в сумі - 160 грн, 99 коп.

Замість первинних документів з витрачання будівельних запасів підприємство ВАТ «ПМК-311» використовує картки складського обліку. Картки відкривають в бухгалтерії і записують в них номер складу, найменування матеріалу, марку, сорт, профіль, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, облікову ціну і ліміт.

Облік матеріалів на будівельних ділянках (будівництвах) здійснює завідуючий складом (комірник, майстер, виконроб), що є матеріально відповідальною особою.

Матеріально відповідальні особи будівельних ділянок, підсобних виробництв, центральних складів складають місячні звіти про залишки і рух запасів у підзвіті та подають їх до бухгалтерії. У звітах містяться дані про залишки запасів на початок місяця, про їх надходження, витрачання і залишки на кінець місяця. Щомісячно на основі матеріальних звітів у співставленні з виробничими нормами складається «Звіт про витрати основних матеріалів у виробництві в співставленні з виробничими нормами» за формою М-29. Згідно з ним відбувається списання матеріалів на підприємстві ВАТ «ПМК-311».

1) Вапно будівельне гашене (т) -одиниця виміру - 100м3, в кількості - 0,0427, витрати на одиницю по нормі - 10,6, фактично витрачено - 0,45262

2) Гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-III, діаметр 14 мм - одиниця виміру - т, в кількості - 0,109, витрати на одиницю по нормі - 1, фактично витрачено - 0,109.

Також на підприємстві ВАТ ПМК-311 складають довідку про вартість виконаних робіт та витрати(ген підрядна) з початку будівництва по звітний місяць.

Документування виробничих запасів проводиться на всіх етапах їх руху.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів

Аналітичний облік наявності та руху запасів у розрізі номенклатурних номерів може вестися як у кількісному, так і у вартісному виразі. На підставі одержаних від матеріально відповідальних осіб прибутково-видаткових документів бухгалтер оформлює відомості оприбуткування та списання (відпускання) матеріалів, які використовуються для щомісячного складання оборотних відомостей у розрізі номенклатурних номерів, тобто кількісно-сумарного обліку, де й відображається інформація про залишки матеріалів на початок місяця, надходження та списання й залишок на кінець місяця.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, тари, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин призначено рахунок 20 «Виробничі запаси». На підприємстві ВАТ «ПМК-311» використовуються в обліку такі його субрахунки:

1) 201 «Сировина і матеріали».

2) 203 «Паливо»

3) 207 «Запасні частини»

Облік будівельних матеріалів ведеться не на субрахунку 205 «Будівельні матеріали», а саме на рахунку 201 «Сировина і матеріали».

Це не суперечить Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, де про 201 субрахунок сказано «…на субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт…».

На субрахунку 203 «Паливо» ведеться облік палива, що придбається для експлуатації транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а також для опалення будівель.

Субрахунок 203 «Паливо» використовується для обліку запасних частин, вузлів, деталей, конструкцій. Крім того, використовується позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні». На цьому рахунку обліковуються цінності, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю(наприклад, матеріали замовника).

На синтетичних рахунках облік виробничих запасів на підприємстві ведуть за обліковими цінами. Варто зазначити, що на підприємстві ВАТ «ПМК-311» запаси надходять, як правило, від вітчизняних постачальників, і відповідно сум ввізного мита як складової первісної вартості немає. Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях незначні або відсутні.

Втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні не включаються підприємством до первісної вартості.

Крім того, за останні роки не спостерігалося надходження запасів як внесок до статутного фонду, безоплатне одержання запасів.

Отже, можна прийти до висновку, що на досліджуваному підприємстві первісну вартість формує ціна придбання та транспортно-заготівельні витрати.

Для оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, продажу, іншому вибутті) згідно П (С) БО 9 можна застосовувати такі методи:

ь ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

ь середньозваженої собівартості;

ь собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

ь нормативних затрат;

ь ціни продажу.

На підприємстві ВАТ «ПМК-311» вибуття запасів оцінюється за середньозваженою собівартістю.

Метод оцінки за середньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

ь оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

ь оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.

Відображення запасів на рахунках бухгалтерського обліку залежно від джерел їх надходження.

Облік транспортно-заготівельних витрат (транспортних витрат, витрат по розвантажувально-навантажувальних роботах тощо) на підприємстві ведеться на рахунках запасів, окремий субрахунок не використовується. Відповідно ці витрати прямо відносяться на собівартість запасів і не розподіляються.

Облік запчастин ведеться на рахунку 207 «Запасні частини». Придбання і вибуття запасних частин відображається в обліку так само, як і інших запасів.

Для обліку запасів у розрізі назв та місць зберігання використовуються різні аналітичні регістри бухгалтерського обліку. До таких регістрів належать картки, відомості, книги, журнали. Аналітичний облік може вестися і в регістрах довільної форми, на так званих пустографках. Далі інформація про виробничі запаси потрапляє до Головної книги та звітності.

2.4 Проведення інвентаризації виробничих запасів та відображення в обліку її результатів

Отримати повні дані для правильного ведення бухгалтерського та податкового обліку виробничих запасів неможливо без періодичного проведення їх інвентаризації. Адже кількість і вартість запасів, що перебувають на обліку, мають відповідати їх реальній (фактичній) кількості та вартості. А якщо це не так, то підприємство повинно, по-перше, з'ясувати причини існуючих розбіжностей, а по-друге, привести облікові дані у відповідність з фактичними.

Будь-яка інвентаризація, незважаючи на свою важливість і необхідність, подібна до стихійного лиха для підприємства. Адже на час її проведення можливе припинення виробничого процесу. Та й співробітники, які зайняті інвентаризацією, відволікаються від виконання своїх безпосередніх обов'язків. Тому кожне підприємство зацікавлене провести інвентаризацію якісно, але якомога швидше. Для цього кожному підприємству необхідно насамперед керуватись нормативними документами, якими регулюється порядок проведення інвентаризації:

1) «Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69

2) Постанова Державного комітету зі статистики від 28 грудня 1989 року № 241 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій»

3) «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116

Підготовка до інвентаризації на підприємстві ВАТ «ПМК-311» полягає в наступному. Для проведення інвентаризаційної роботи за наказом голови правлінняна підприємстві створена постійно діюча інвентаризаційна комісія на чолі з головним інженером. До складу комісії входять начальник відділу матеріального постачання та головний бухгалтер. Наказ про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії.

До початку перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей інвентаризаційній комісії необхідно:

ь опломбувати склад, підсобні приміщення, що мають окремі входи та виходи;

ь перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів;

ь отримати останні на момент проведення інвентаризації прибутково-видаткові документи.

ь отримати від матеріально відповідальних осіб матеріальний звіт (ф. М-19)

Відомості, зазначені у матеріальних звітах, бухгалтерія використає надалі під час порівняння фактичних показників наявності цінностей (за результатами інвентаризації) з даними, відображеними на рахунках бухгалтерського обліку.

У разі проведення планової інвентаризації матеріально відповідальні особи згруповують, розсортовують і розкладають за назвами, сортами, розмірами матеріальні цінності так, щоб їх зручно було підраховувати.

Так як досліджуване підприємство є будівельним, то основну частку його запасів складають будівельні матеріали, щодо інвентаризації яких існують певні особливості.

Усі дані про фактичну наявність цінностей вносять до інвентаризаційного опису. Нині існує дві затверджені форми інвентаризаційного опису, призначеного для інвентаризації матеріальних цінностей:

ь інвентаризаційний опис (форма № М-21), затверджений наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193;

ь інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № инв-3), затверджений Постановою №241 Державного комітету зі статистики «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій».

На підприємстві ВАТ «ПМК-311» використовують форму № инв-3, комісія складає її в одному примірнику окремо за кожним місцезнаходженням та матеріально відповідальною особою або групою осіб, на зберіганні яких знаходяться цінності.

До інвентаризаційного опису включаються всі виявлені під час інвентаризації запаси як такі, що перебувають на обліку, так і такі, що в обліку не відображено. На невиявлені під час інвентаризації цінності, що виявились непридатними або неліквідними, складають окремий опис. Окремий опис складають і на матеріали, прийняті на відповідальне зберігання.

Після оформлення (заповнення, підписання членами комісії та матеріально відповідальними особами) інвентаризаційний опис передають до бухгалтерії для порівняння даних, відображених в описі з даними бухгалтерського обліку. Якщо стосовно якихось матеріальних цінностей виявлено відхилення від облікових даних, то щодо них складають звіряльну відомість (форма № инв-19). Цей документ бухгалтер підприємства складає в одному примірнику, і його зберігають у бухгалтерії.

Після закінчення інвентаризації на підприємстві та здачі всіх описів до бухгалтерії порівнюють дані про фактичну наявність виробничих запасів з обліковими даними.

Згідно результатів останньої інвентаризації, проведеної на підприємстві ВАТ «ПМК-311» фактична наявність запасів співпадає з обліковими даними.

У тому випадку, якщо б бухгалтерія підприємства разом з інвентаризаційною комісією встановила розбіжності між обліковою та фактичною наявністю цінностей (так звані інвентаризаційні різниці), інвентаризаційна комісія повинна була б прийняти рішення щодо врегулювання таких інвентаризаційних різниць. Суть цього процесу полягає в тому, щоб привести облікові дані у відповідність з фактичними.

Інвентаризаційні різниці можуть бути у вигляді надлишків або нестачі виробничих запасів. При цьому інвентаризаційна комісія може прийняти рішення щодо їх врегулювання шляхом:

ь заліку нестач і надлишків у результаті пересортиці;

ь списання запасів у межах норм природного убутку;

ь оприбуткування запасів, стосовно яких виявлено надлишки;

ь списання запасів, стосовно яких виявлено нестачу.

Зазначені варіанти мають свої особливості як у разі проведення, так і у разі відображення в бухгалтерському обліку. Розглянемо кожен з варіантів окремо.

Залік нестач і надлишків у результаті пересортиці можна розглядати як перший етап регулювання інвентаризаційних різниць. Залік внаслідок пересортиці може бути допущений тільки щодо тих запасів, які,мають однакове найменування, за умови, що нестачі та надлишки утворилися за той самий період, який перевіряли, і у тієї самої особи, яку перевіряли.

Списання у межах норм природного убутку - другий етап врегулювання інвентаризаційних різниць. Перш ніж списати частину запасів, яких за результатами інвентаризації не вистачає, в межах норм природного убутку, бухгалтерія підприємства має розрахувати суму такого убутку. Для розрахунку необхідно використовувати коефіцієнти, встановлені для тих чи інших видів запасів відповідними нормативними документами. Якщо сума убутку, розрахована за нормативними документами, перевищує фактичну суму нестачі, то списанню підлягає вся сума виявленої нестачі. А якщо ні, то суму нестачі списують на виграти звітного періоду тільки в межах розрахункової величини.

Хочеться зазначити, що головний бухгалтер підприємства вирішив не використовувати списання у межах природного збитку, з метою зменшення зловживань цим показником матеріально відповідальними особами.

Після відображення пересортиці та списання запасів у межах норм природного збитку настає завершальний етап врегулювання інвентаризаційних різниць -- відображення нестачі та надлишків виробничих запасів.

Здебільшого суму нестачі покривають за рахунок матеріально відповідальної особи, винної у виникненні нестачі (Дт 947 Кт 201, Дт 375 Кт 716). Проте в окремих випадках сума нестачі може бути списана на результати фінансово-господарської діяльності, наприклад внаслідок стихійного лиха (Дт 991 Кт 201). Що стосується надлишків, то їх вартість повинна бути відображена у складі доходу звітного періоду (Дт 201 Кт 719).

Після проведення інвентаризації, якщо комісією виявлено, що вартість запасів істотно змінилася, можливе проведення переоцінки. Будь-яка вартість, може змінюватися як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Якщо змінена вартість має бути відображена в обліку та звітності, то у разі збільшення необхідно виконати дооцінку, у разі зменшення -- уцінку.

З двох видів переоцінки П(С)БО 9 віддає явну перевагу уцінці. А пов'язано це з тим, що згідно з п.24 зазначеного стандарту запаси відображаються за найменшою з двох оцінок:

ь або за первісною вартістю;

ь або за чистою вартістю реалізації.

Аналогічну норму можна знайти і в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Згідно з МСБО 2 «запаси слід оцінювати за найменшим із двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації».

П(С)БО 9 не нехтує дооцінку повністю. Тому що чиста вартість уцінених запасів знову може змінитися як у бік зменшення, так і в бік збільшення. Якщо чиста вартість реалізації продовжує зменшуватися, необхідна ще одна уцінка, а ось якщо вартість збільшилася, є підстави для проведення дооцінки. Але і в цьому разі чисту вартість реалізації необхідно порівняти з первісною вартістю, дотримуючись все того ж правила відображення за найменшою з них. Отже, зауваження п.28 П(С)БО 9 про те, що сума дооцінки раніше уцінених запасів не має перевищувати суму уцінки таких запасів, є справедливим.

Із зазначеного випливає важливий практичний висновок: підприємствам, що провадять переоцінку запасів, необхідно не лише стежити за чистою вартістю реалізації запасів, але й зважати на їх первісну вартість.

Згідно з п.5.8. Методичних рекомендацій з бухгалтерського облік запасів сума уцінки первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації на дату балансу включається до складу інших операційних витрат за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» із зменшенням фактичної(балансової) вартості запасів.

На підприємстві ВАТ «ПМК-311» за досліджуваний період переоцінки запасів не відбувалося.

Головний бухгалтер пояснює це тим, що запаси швидко передаються у виробництво і відповідно, не встигають втратити своєї вартості. Крім того, приміщення складу є задовільним і запаси не псуються, наприклад від вологості, підтоплення тощо. Тому і запаси на підприємстві не переоцінюються.

2.5 Відображення інформації про виробничі запаси у звітності підприємства

Інформація про запаси міститься у фінансовій, статистичній та податковій звітності.

Вона розкривається у таких формах фінансовій звітності, як: №1 «Баланс», №2 «Звіт про фінансовий результат», №3 «Звіт про рух грошових коштів», №4 «Звіт про власний капітал», № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», №6 «Додаток до річної фінансової звітності».

На дату балансу запаси відображаються за найменшою з двох оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації у рядку 100 «Виробничі запаси» ІІ Розділу Активу Балансу. На підприємстві ВАТ «ПМК-311» вартість виробничих запасів складається з вартості власне виробничих запасів (рахунок 20) та малоцінних і швидкозношуваних предметів (рахунок 22).

У П (С)БО № 2 «Баланс» вказано, що у статті «Виробничі запаси» показується вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних матеріалів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання у ході нормального операційного циклу. Отже, малоцінні та швидкозношувані предмети теж відносяться до виробничих запасів, хоча і обліковуються на окремому рахунку.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація:

ь про методи оцінки запасів;

ь балансову (облікову) вартість у розрізі окремих класифікаційних груп (розділ VIII, ряд.800-850,880), а також загальну вартість запасів (ряд. 920) ) - 930 грн ;

ь балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації (ряд.921) - 930 грн ;

ь балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку (ряд. 922)

ь балансову (облікову) вартість запасів оформлених в заставу (ряд. 923)

ь балансову (облікову) вартість запасів переданих на комісію (ряд. 924)

Якщо говорити про податкову звітність, то інформацію про запаси можна знайти у Декларації з податку на прибуток підприємства. Тут розкривається інформація про методи оцінки збитку запасів, подається розрахунок приросту (збитку) балансової вартості запасів.

Фінансова звітність подається підприємством:

ь до державних органів статистики;

ь в банк при наявності відкритої кредитної лінії;

ь трудовим колективам за їх вимогою;

ь власникам (засновникам) відповідно до установчих документів.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти одних і тих же господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду та розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим аналіз діяльності підприємства.

Підприємство ВАТ «ПМК-311» є платником: податку на додану вартість; податку з прибутку підприємства; податку на землю; комунального податку; збору за забруднення навколишнього середовища; податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів; тощо