Система показників та методичні особливості реструктуризації текстильної промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 338.409.3

Система показників та методичні особливості реструктуризації текстильної промисловості України

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шарко Маргарита Василівна

Одеса 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться 21.06.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044 м. Одеса, Французький бульвар, 29

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044 м. Одеса, Французький бульвар, 29

Автореферат розісланий 18.05.2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

АНОТАЦІЯ

Шарко М.В. "Система показників та методичні особливості реструктуризації текстильної промисловості України" - рукопис.

Дисертація здобувача наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. Економіка промисловості - Одеса: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, 2001.

Створено наукове обґрунтування способів проведення реструктуризації, її захищеність і страхування, визначено пріоритетні напрямки розвитку інвестиційної діяльності текстильного виробництва. Подано практичні рекомендації стосовно розрахунку кількісних параметрів реструктуризації: суми коштів для її реалізації, структури власності і обсягів продукції, що випускається, мінімізації витрат, величини максимальних відрахувань з прибутків, що одержуються при цьому. Виконана формалізація реструктуризації, яка означена зовнішньою незмінною та внутрішньою умовами, що регулюються; запропоновано варіанти зміни витрат та необхідних технологічних заходів для отримання максимального прибутку від реструктуризації.

Ключові слова: реструктуризація, адаптація, витрати, обсяги випуску, ціноутворення, прибуток, конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість.

АННОТАЦИЯ

Шарко М.В. "Система показателей и методические особенности реструктуризации текстильной промышленности Украины" - рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01. Экономика промышленности.: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса 2001.

В диссертации рассматриваются научно - методические рекомендации реструктуризации и оценки ее эффективности. Предлагается организационно-экономический механизм реструктуризации, учитывающий специфические особенности отрасли и направленный на повышение эффективности производства.

Изучается производственная стратегия предприятий текстильной промышленности при изменяющихся рыночных условиях в Украине.

Дан критический анализ понятия реструктуризации и оценка его применимости к современным условиям. Исходя из достигаемых реструктуризацией цели, объектов ее проведения и сроков реализации, указаны ее разновидности, признаки и совокупность необходимых действий, определяющих это состояние. Установлено их применение для реструктуризации текстильной промышленности Украины. Отмечены трудности и ошибки проведения реструктуризации и некоторые пути их преодоления с учетом специфики данной отрасли промышленности.

Специфика отрасли связана со структурными диспропорциями, ограниченностью собственных сырьевых ресурсов, большой фондоемкостью, необходимостью работы на “давальческом” сырье по толлинговым схемам, многостадийностью производства.

Разработана система показателей реструктуризации, включающая условия производства и реализации текстильной продукции, в качестве составных частей которой входят объемы выпуска, сумма средств для организации производства, средства необходимые для защищенности и страхования реструктуризированного предприятия, параметры ценообразования, прибыль и рентабельность продукции, а также размер возможных отчислений от прибыли реструктуризированного предприятия за выход из состава комбината.

Предложена классификация факторов ценообразования, учитывающая взаимоотношения продавцов и покупателей. В отличии от существующих методик количественная оценка их взаимного влияния представлена в виде числовых коэффициентов матричного уравнения, осуществляющего их преобразование в цифровой аналог-цену. Предложена модель объемов выпуска продукции на основе обеспечения соответствия предельных издержек и предельных доходов.

В развитии системы директ - костинг получены аналитические выражения, позволяющие производить раздельную оценку вкладов в общую прибыль объемов выпуска, цены реализации и издержек производства.

Выполнена формализация процесса реструктуризации, определены внешние неизменные и внутренние регулируемые условия, предложены вариации изменения издержек и необходимые технологические мероприятия для получения максимальной прибыли от реструктуризации. Определены границы применимости финансовой, производственной и технологической реструктуризации для разных размеров текстильных предприятий; предложена методология проведения реструктуризации небольших текстильных предприятий, направленная на объединение смежных производств и крупных предприятий, направленная на сохранение комбинатов, как целостной единицы с альтернативой дальнейшей организационной перестройки и разделение производства, и его структурную перестройку с ориентацией на определенный вид продукции.

Определены формы получения инвестиций для текстильной промышленности. Установлено, что приоритет в получении инвестиций отдается предприятиям, которые обладают преимуществами в выпуске конкретного товара, его качестве, доле в общем рынке.

Результаты диссертационного исследования могут быть предложены при формировании программ развития текстильного производства, совершенствования процессов реформирования организации предприятий и механизмов реструктуризации, как методологической основы повышения эффективности функционирования предприятий текстильной промышленности.

Ключевые слова: реструктуризация, адаптация, издержки, объемы выпуска, ценообразование, прибыль, реконструкция, конкурентоспособность, инвестиционная привлекательность.

SUMMARY

Sharko M.V. "The system of indexes and methodical peculiarities of textile industry reconstruction in Ukraine"manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.07.01. Industrial economy. - Institute of problems of the market and economics - ecological researches NAS of Ukraine, Odessa, 2001.

The dissertation is devoted to questions of development of strategy of manufactures in a textile industry under varied market conditions in Ukraine. The system of parameters of efficiency of re-structuring, it's security and insurance is developed, the priority directions of development of investment activity of textile manufacture are determined. The practical recommendations for account of quantitative parameters of re-structuring are given: the sums of means for it's realization, definition of structure of the property and outputs with the purposes of minimization of costs, size of the maximal deductions from the profit, received at it. The formalization of re-structuring is executed, the external constant and internal adjustable conditions are determined, the variations of change of costs and necessary technological measures for reception of the maximal profit from re-structuring definition of border of applicability of financial, industrial and technological re-structuring for the different sizes of the textile enterprises are offered; the methodology of realization of re-structuring of the small textile enterprises directed on association of adjacent manufactures and large enterprises directed on preservation of combines, as whole of unit with alternative of the further organizational reorganization both division of manufacture and his structural reorganization with orientation to the certain kind of production is offered.

Is shown, that one of key problems of re-structuring of a textile industry of Ukraine is the transition to new technologies at the expense of internal reserves and creation of investment appeal of manufacture.

Key words: re-structuring, adaptation, costs, volumes of release, profit, reconstruction, competitiveness, investment appeal

реструктуризація капітал текстильний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток текстильної промисловості завдяки швидкому обігу коштів може збільшити відрахування у бюджет і сприяти розвитку супутніх галузей, що суттєво покращить економіку України в цілому.

Адаптація галузі до умов ринкової економіки проходить не просто та може зайняти, як вказує зарубіжний досвід, не менше 20 років за умовами одержання великих інвестицій світового капіталу. Не дуже спираючись на останнє, для вітчизняних виробників на перший план виступає пошук внутрішніх резервів розвитку. Вирішення таких завдань стає можливо у процесі реструктуризації промисловості.

Для забезпечення стабільності і ефективності функціонування текстильної промисловості необхідно вирішити виробничі, економічні та організаційні протиріччя, котрі є на сьогодні. До визначальних дій у першу чергу необхідно віднести наступні:

-обґрунтування наукових основ реструктуризації текстильної промисловості;

-розробка та реалізація системи довгострокових і короткострокових прогнозів, програм та планів розвитку;

-створення ефективного механізму управління текстильною промисловістю, що адаптована до ринкових умов.

Відсутність теоретичного обґрунтування і відповідних практичних розробок вирішення проблеми підвищення ефективності текстильної промисловості на основі організаційно-економічного механізму реструктуризації виробництва, формування стратегії його подальшого розвитку, створення інвестиційної привабливості та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції обумовили вибір теми дисертаційного дослідження і його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає напрямкам досліджень кафедри менеджменту Херсонського державного технічного університету, а саме: “Проблема реструктуризації промисловості, розвиток приватизації” (№ держреєстрації 0100U005396, відповідальний виконавець Шарко М.В.).Частина дисертаційної роботи виконувалася в рамках Концепції реформування Херсонської області, розробленої за дорученням Кабінету Міністрів України від 20.06.1998 р. № 10166/75. Автор приймав участь у розробці технологічної реструктуризації, являючись виконавцем держбюджетної теми БД 1/99 "“Теоретичне обґрунтування і технічні розробки ресурсозберігаючої технології первинної переробки вовни і проектування тканих матеріалів” (№ держреєстрації 0199U001232)

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка системи показників і методичних особливостей реструктуризації текстильної промисловості як основи підвищення виробництва. Для цієї мети в роботі були поставлені та вирішені наступні задачі:

-дати оцінку сучасного і прогнозованого економічного стану при реструктуризації текстильних підприємств;

-розробити систему показників реструктуризації, котра враховує чинники виробництва і споживання текстильної продукції;

-уточнити і доповнити теоретичні положення і категорії реструктуризації з врахуванням специфічних особливостей галузі;

-розробити методичне забезпечення прийняття управлінських рішень по реструктуризації текстильної галузі;

-означити умови привабливості текстильної промисловості для інвестування капіталу в розвиток виробництва;

-визначити варіанти зміни витрат виробництва і необхідні технологічні заходи для одержання максимального прибутку при реструктуризації текстильного підприємства.

Мета і завдання дослідження визначили основний напрямок і зміст дисертації.

Об`єкт дослідження це організаційні та економічні відношення, які змістовно визначають умови формування, побудови і функціонування організаційно-економічного механізму текстильної промисловості України в умовах сучасного виробництва в галузі.

Предмет дослідження - методичні та організаційно-економічні основи організації і проведення реструктуризації текстильного виробництва.

Методи дослідження. В роботі використано: економіко-математичні методи експертних оцінок прогнозування, якими виконан прогноз економічних показників роботи текстильних підприємств;ме- тоди матричного аналізу чинників ціноутворення, де вказується вплив чинників виробництва та споживання на визначення ринкової ціни; методи математичного моделювання процесів реструктуризації виробництва і управління.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного і регіонального рівнів управління, використано аналітичні огляди і статистичні матеріали текстильних підприємств, монографії, періодичні публікаціїї вітчизняних та зарубіжних вчених, періодичні наукові видання, прогнозні та аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає у наступному:

-запропонована й обґрунтована система показників реструктуризації, котра враховує чинники виробництва і споживання та спрямована на підвищення ефективності текстильної промисловості;

-уточнено і доповнено категорії реструктуризації з врахуванням специфічних особливостей галузі завдяки введенню вперше понять захищеності і страхування реструктуризованих підприємств;

-вперше виконана формалізація процесу реструктуризації текстильної галузі, визначено зовнішні незмінні і внутрішні регульовані умови виробництва;

-обгрунтовані концептуальні положення по залученню інвестицій у текстильну промисловість;

-виконано оцінку сучасного і прогнозованого економічного стану при реструктуризації текстильної промисловості, котра враховує розміри виробництв;

-запропоновано і обґрунтовано форми проведення реструктуризації в галузі, визначено варіанти зміни витрат і необхідні технологічні заходи для одержання максимального прибутку при реструктуризації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні ефективності текстильного виробництва на основі реструктуризації.

В роботі подані довідки та акти впровадження розробок дисертанта із зазначенням долі його участі у вирішенні проблеми реструктуризації текстильної промисловості: акт впровадження на ВАТ "Херсонський текстильний комбінат", довідка про використання результатів дисертаційної роботи при розробці Концепції реформування економіки і соціально-економічного розвитку Херсонської області (Постанова Кабінету Міністрів від 12.05.99р. №806).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій розроблені теоретичні та практичні рекомендації щодо реструктуризації текстильної промисловості України. Автором у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом власного наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві (див. уточнення в списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-технічній конференції “Новые технологии в легкой промышленности и сервисе” (Хмельницкий, 1999); конференції “Развитие экономической науки в Украине и чтение экономических дисциплин” (Херсон, 1996); науково-практичній конференції “Проблемы повышения эффективности региональной экономики” (Севастополь, 1999); науково-практичній конференції “Международное и межрегиональное экономическое сотрудничество в Черноморском бассейне” (Феодосия, 1999); Всеукраїнській науково-технічній конференції “Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века” (Херсон 1999).

Публікації. Результати дисертації відображено у 13 публікаціях (7 статей у наукових виданнях, 6 статей у збірниках наукових праць і наукових конференцій) загальним обсягом 3,95друк.арк., з яких особисто автору належить 3,15друк.арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 135 найменувань, 17 рисунків на 13 сторінках, 16 таблиць на 16 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 156 сторінок, у тому числі 144 сторінки основного тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розглядається державна важливість проблеми, що досліджується, обґрунтовується актуальність обраної теми, сформульовані цілі та задачі дослідження, наукова новизна та практична значущість одержаних результатів, наводяться конкретні наукові результати і положення, що виносяться на захист, а також дані про апробацію результатів і публікації за темою досліджень.

У першому розділі “Проблеми та задачі реструктуризації на сучасному етапі трансформації економіки текстильної промисловості” розглядаються недоліки при проведенні реформ і деякі шляхи їх подолання. Відмічається, що реструктуризація повинна проводитися з врахуванням специфіки галузі промисловості. Розкриваються протиріччя у розвитку текстильної промисловості України, що пов'язані зі структурними диспропорціями, нераціональністю географічного розподілу виробництва, обмеженістю ресурсів, великою фондоємністю. Надмірні потужності, що часто не використовуються, і великі основні фонди, котрі необхідно враховувати при сплаті податків, роблять вітчизняні товари неконкурентоспроможними і мало ліквідними. Сьогодні Україна ввозить у 4 рази більше одягу, ніж робить сама, частка текстильної промисловості у загальному обсягі промислової продукції знизилася з 12,3% в 1991р. до 1,7% у 1999р. Практика роботи з “давальницькою” сировиною по толлінгових схемах, що на сьогодні широко використовується, хоча і зберігає робочі місця, але не дозволяє накопичувати кошти на відновлення устаткування.

Специфікою галузі є велика залежність від сировини, а також особливість структури собівартості галузі, де у витратах на виробництво частина сировини і основних матеріалів складає 80-90%, а заробітна плата 5-9%. До специфіки належить надзвичайно висока концентрація виробництва, що призводить до наявності величезних основних потужностей текстильних комбінатів.

Протиріччям в розвитку галузі є передчасна лібералізація внутрішнього ринку без розробки відповідної нормативно-правової бази, що спричиняє заповнення ринку товарами низької якості, а також недоліки в проведенні приватизації: власність на засоби виробництва знаходиться у руках робітників даного підприємства, які виявились неспроможними інвестувати власне виробництво. Об'єднані у групи ці протиріччя утворюють комплекс проблем, котрі повинна вирішити реструктуризація.

Визначено проблеми реструктуризації - відсутність методик і кваліфікованих кадрів, відсутність необхідних капіталів, врегулювання питання власності, передача об'єктів соціальної сфери місцевій владі, становлення нового стилю керівництва.

Методичною основою реструктуризації виробництва і управління є проблемно-цільовий підхід. На основі виявлених протиріч розвитку текстильної промисловості та проблеми її реформування, сформульовано головну проблему - удосконалення виробничих та управлінських структур в умовах перехідної економіки.

Весь процес економічного і соціального розвитку галузі знаходить своє відображення в системі показників. Їх склад і перелік визначається змістом виробничої економічної програми реструктуризації і повинен відтворювати задачі і цілі, що використовуються і досягаються.

При введені тих чи інших показників необхідно дотримуватися вимог методичної єдності та співставлення. Ця вимога диктується необхідністю дієвої перевірки ходу виконання програми. Такі показники повинні забезпечувати можливість одночасного використання і порівняння при випуску продукції як у складі підприємства до реструктуризації, так і реструктуризованого підприємства.

Стосовно показників ефективності реструктуризації текстильної промисловості повинні охоплюватись не тільки характеристики виробництва, але і характеристики споживання текстильної продукції. Це означає, що, крім витрат виробництва, система показників повинна враховувати чинники ціноутворення при оптимізації рішень відносно визначення ціни продаж, а також залежних від них величин граничного і сукупного доходів, які забезпечують прибуток підприємства.

Показники ефективності повинні бути в нерозривному взаємозв'язку, так як вони характеризують різні сторони виробничих, споживчих і організаційних процесів реструктуризації галузі.

В зв'язку з корінною перебудовою економіки України у систему показників треба додати показники, що зв'язані з захищеністю і страхуванням підприємства отриманого в результаті реструктуризації.

В другому розділі "Обґрунтування управлінських рішень при реструктуризації текстильної промисловості" указується, що для прийняття необхідних управлінських рішень необхідно їх аналітичне обґрунтування, яке базується на аналізі динаміки витрат виробництва і розробці відповідних економічних прогнозів.

Пропонується методика визначення оптимальних обсягів випуску по визначенню точки рівноваги граничних витрат і граничних доходів, мета якої спрямована на мінімізацію витрат і максимізацію прибутку. Для реалізації цієї методики виконані лінійні апроксимації кривих попиту і пропозиції, коефіцієнти яких виражені через дугову еластичність. Для оцінки числових значень еластичності попиту Эс і еластичності пропозиції Эпр необхідним є знання ціни рівноваги товарного ринку Цравн і відповідного обсягу виробництва Nравн, котрі визначаються із розгляду динаміки витрат виробництва.

Валові витрати складаються із змінних, що визначаються обсягом випуску, і постійних, які не залежать від обсягу виробництва. Це визначає структуру собівартості, яка включає в якості змінних чинників основні матеріали, сировину, електроенергію, основну заробітну плату, а в якості постійних - витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальноцехові витрати, у тому числі на утримання споруд і цеховий персонал, а також загальнозаводські витрати. Граничні витрати Пр.изд обраховуються як різниці приросту змінних витрат, поділені на приріст обсягів випуску. Одержані нами результати розрахунків подані на рис.1.

Криві середніх валових витрат і середньої собівартості як функції від обсягу випуску продукції мають U - образний характер. Абсциса точок перетину кривих Пср.пер = f(N) і Пр.изд = f(N), тобто точка 2 є Nравн. Виразивши прибуток Z через сукупний прибуток Dc = ЦN і валові сукупні витрати Пвал, маємо Z = ЦN - Пвал. Якщо прирівняти диференціал цієї функції до нуля, то одержимо максимальний прибуток. Можливі зони стійкої рівноваги уявляють собою геометричне місце точок, що зв'язують ринкову ціну продукції і її випуск. Це означає, що крива граничних витрат Пр.изд = f(N) на висхідній частині кривої є одночасно і кривою пропозицій. Для побудови кривої попиту можуть бути використані дані про обсяги випуску і середні ціни продукції. Точка перетину кривих попиту і пропозиції (точка 1) є рівноваговою ціною . Сукупний доход Dc має в аналітичному виразі квадратичний член і тому може змінюватися в залежності від еластичності попиту. Попит еластичний на висхідній частини кривої Dс = f(N) де N < Nопт, так як при цьому підвищення випуску підвищує доход. При N > Nопт тенденція протилежна. Оскільки граничний доход Dпр є перша похідна від сукупного доходу, то в точці максимуму величина Dпр повинна бути рівною нулю. Відповідне цьому значення N і буде Nопт., а на основі оптимальних обсягів випуску продукції можна визначити величину необхідного для цього капіталу.

В систему показників реструктуризації необхідно включити визначення цін на продукцію, що випускається, так як тільки швидка реалізація забезпечує повернення коштів.

Математичний опис впливу деякої кількості визначених чинників стає можливим завдяки існуванню матричного оператора, який перетворює вхідні змінні (коефіцієнти чинників) у вихідну змінну - ціну продукції. У вузьких границях змінних величин така перетворююча система може бути лінійною.

При визначенні ціни у якості перетворюючих чинників нами враховувалися: стан грошової системи, якість продукції, конкурентоспроможність товару, вплив монополій, взаємодія продавця і покупця, умови реалізації товару. Для числової оцінки ці чинники розбивалися на дискретно змінні складові, що виражались за допомогою коефіцієнтів. У якості коефіцієнтів використовувалися: рівень інфляції, валютна диверсія, показник якості, коефіцієнт корекції ціни за рахунок зміни попиту, внутрішньогалузева конкуренція, міжгалузева і нецінова конкуренція, коефіцієнти впливу монополій за методами лідерства і пресингу. Взаємовідносини продавця і покупця враховувались за допомогою коефіцієнтів: умови продажу за контрактною системою, оптові закупки, разова купівля, стабільна закупка.

Запропонована матрична модель ціни дозволяє виконувати роздільно поелементну оцінку впливу коливань кожного з указаних коефіцієнтів на встановлену виробником ціну. Вона може бути корисною для структурних зрушень у механізм ціноутворення.

Максимізація прибутку при реструктуризації також повинна бути введеною в систему показників її організації Запропонована методика його визначення, суть якої полягає в тому, що в точці, де граничний доход і граничні витрати співпадають знаходиться максимум прибутку. Абсциса цієї точки визначає величину Nопт . За допомогою лінізованої кривої попиту можна знайти і відповідну оптимальну ціну Цопт. Точкою стійкої рівноваги товарного ринку є рівність ринкової ціни Цравн і мінімального значення середніх валових витрат.

В розвиток системи директ-костінг одержано аналітичні оцінки роздільного внеску в загальний прибуток його складових: зміни обсягів, зміни ціни, зміни середніх змінних витрат. Аналітичні вирази характеризуються наступним:

-внесок зміни обсягу

де = N'тек,- N' - обсяг випуску відповідний максимальному прибутку, Nтек - обсяг випуску в поточному році;

-внесок зміни ціни

де Ц'-ціна одиниці продукції відповідна випуску, що забезпечує максимальний прибуток, Цтек - ціна одиниці продукції у поточному році;

-внесок зміни середніх змінних витрат

ср.пер.=Nтек[Цтек -(П'ср.пер. -Пср.пер.тек.)]-Ппост.тек.,

де П'ср. пер. - середня величина витрат відповідна випуску, що забезпечує максимальний прибуток, Пср.пер.тек. - середня величина змінних витрати у поточному році;

-внесок зміни постійних витрат

пост. =Nтек(Цтек-Пср.пер.тек.) - (П'пост. -Ппост. тек.),

де П'пост - постійні витрати виробництва відповідні випуску, що забезпечують максимальний прибуток, Ппост. текв. - постійні витрати в поточному році.

Пропонується ввести в систему показників реструктуризації розмір можливих відрахувань від прибутку, що варто повернути за вихід із складу комбінату.

В систему показників реструктуризації пропонується ввести нові параметри захищеності і страхування підприємств. При реструктуризації необхідно, щоб виконувалася наступна умова:

де - умовно - постійні витрати нового підприємства;

- витрати, пов'язані з захищеністю нового підприємства;

- витрати, пов'язані з його страхуванням;

- умовно-постійні витрати комбінату.

При цьому слід вважати, що витрати комбінату, пов'язані з захистом і страхуванням підприємств, вже є і вони включені у величину , а якщо з комбінату виділяється частина устаткування і організується нове підприємство, то витрати і ще будуть пізніше. Страхування і захищеність нового підприємства - це одно-порядкові явища і у принципі захищеність повинна забезпечувати усі захисні заходи, а страхування необхідно на випадок, якщо захист буде перерваний. Ці додаткові витрати визначаються як умовами фірм постачальників сировини, так і умовами фірм, що реалізують товар.

На основі викладеного, критерієм проведення реструктуризації можна вважати виконання умови:

У цьому разі розділ структури є вигідним, а якщо знак нерівності змінити на протилежний, то тоді структуру необхідно зберегти.

У третьому розділі “Перспективні напрямки та практика проведення реструктуризації текстильної промисловості України” визначено пріоритетні напрямки інвестиційної стратегії текстильної промисловості України: частка на загальному ринку, перевага у випуску товару, якість продукції, підвищення продуктивності, зниження витрат за рахунок впровадження технологій. Показано резерви активізації інвестиційної політики: удосконалювання процесів приватизації текстильної промисловості, формування інвестиційної інфраструктури, яка включає страхові, консалтингові, інжинірингові, аудиторські та інші фірми, зниження криміногенних і екологічних ризиків, звільнення коштів підприємств для інвестицій завдяки зниженню податків і прискореній амортизації фондів, підвищення кваліфікації управлінських кадрів.

Визначено перспективні напрямки реструктуризації текстильної промисловості України: управління витратами як засіб одержання внутрішніх інвестицій шляхом модернізації і раціоналізації технології текстильного виробництва, поділ виробництва та його структурна перебудова, об`єднання суміжних виробництв.

Економічна діагностика показала, що змінні і валові витрати зростають разом із зростанням випуску продукції. Характер кривих середніх величин постійних (Пср.пост.), змінних (Пср.пер.) і валових витрат (Пср.вал.) указує на зменшення середніх величин постійних витрат при зростанні обсягу випуску і стійку зміну середніх величин валових і змінних витрат у точці мінімуму.

При розрахунку на одиницю продукції середні величини постійних витрат зменшуються при зростанні випуску продукції, а середні величини змінних витрат спочатку зменшуються, а потім зростають. Цікавим є питання про швидкість цих змін, так як вона визначає необхідні управлінські рішення. Якщо середні величини постійних витрат зменшуються швидше середніх величин змінних витрат, то, зменшивши обсяг випуску, не одержимо зростання. Цей засіб не буде ефективним і тому потрібна технологічна реконструкція. Якщо ж середні величини змінних витрат зменшуються швидше середніх величин постійних витрат, то, зменшивши обсяг випуску, можна одержати кошти на заробітну плату і закупівлю нових партій сировини. При цьому скорочується обсяг обігових коштів.

Утворення самостійних виробництв на базі структур комбінату повинно бути економічно обґрунтованим і вигідним як новому підприємству, так і гіганту текстильної промисловості. Тому виділено зовнішні незалежні умови реструктуризації Dпр і Dср, які визначаються кон'юнктурою ринку і внутрішні Пр.изд. и Пср.вал. витрати виробництва, які можна змінювати.

При поділі виробництва визначено основні етапи реструктуризації: аналіз розширеної сортової калькуляції асортиментних груп, обчислення частки в загальному обсязі, визначення домінуючої ролі, вибір типу тканини, визначення витрат і розробка заходів для одержання максимального прибутку.

Розглянуто альтернативні варіанти організації випуску конкурентоспроможних видів тканин. Так у тканин для одягу, у яких Nфакт<Nопт, при збереженні постійних Dпр і Dср для одержання максимального прибутку необхідно зменшити Пр.изд.. .Це досягається шляхом модернізації і раціоналізації. У рушникових махрових тканин Nфакт>Nопт, і Пср.вал>Ц, тому маємо зменшення прибутку через продаж за низькою ціною. При постійних Dпр, Dср і Ц також необхідно зменшити Пр.изд. Це може бути досягнуто використанням технологічної реконструкції. Для випуску тканин бязевої групи, в котрих Nфакт<Nопт, повинна бути зменшена величина Пср.вал, що дозволяє збільшити випуск продукції до величини Nопт. .

Змінні витрати у випадку виходу зі складу комбінату будуть однаковими, у той час як навантаження умовно-постійних витрат на одиницю продукції буде більшою. Зменшити її можливо за рахунок консервації устаткування, що не використовується, або організації його оренди. Крім того, в середні валові витрати не повинні включатися витрати всього комбінату. Для суворих тканин, у яких значення Пср. вал найбільша, рекомендується зниження Пср. пост. за рахунок збільшення N.

Для відносно дрібних і середніх підприємств текстильної промисловості рекомендується варіант реструктуризації, що базується на злитті суміжних виробництв, які охоплюють діапазон від виготовлення тканини до пошиття виробів і реалізації продукції. При такій інтеграції різко скорочуються допоміжні функції, пов'язані з транспортними витратами, тепло- і газопостачанням, охороною і т.д. Це призводить до одержання додаткового прибутку.

Методичні аспекти проведення такої реструктуризації включають: проведення діагностики і аудиту підприємства, керування трудовими ресурсами, впровадження нової технології, консервацію обладнання, що не використовується.

Управління підприємствами текстильної промисловості при їх реструктуризації повинно здійснюватися на принципах інтеграції, яке потребує від підприємств злиття усіх форм своєї діяльності від закупівлі сировини до виробництва та реалізації продукції власною мережею.

Це створює можливість маневру, сприяє скороченню питомих витрат і призводить до росту прибутку. Важливим відмінним моментом впровадження такого керівництва в текстильну промисловість є забезпечення в межах вертикально орієнтованих структур сировинного забезпечення.

ВИСНОВКИ

В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання реструктуризації текстильної промисловості, які полягають в удосконаленні науково-методичних основ управління реструктуризацією шляхом утворення системи показників і методичних особливостей реструктуризації галузі, як основи підвищення ефективності промислового виробництва.

1. Виявлено основні протиріччя розвитку текстильної промисловості в Україні. Визначено труднощі та недоліки в проведенні реструктуризації.

2. Запропоновано систему показників реструктуризації, що включають умови виробництва: оптимізацію обсягів випуску, розрахунок суми коштів для організації виробництва, забезпечення захищеності і страхування, а також умови реалізації текстильної продукції: оптимізацію параметрів ціноутворення, максимізацію прибутку, рентабельність продукції і розмір можливих відрахувань від прибутку за вихід з його складу комбінату. Докладно досліджено прямі і зворотні зв'язки та методичні особливості обчислення показників реструктуризації з врахуванням специфіки галузі.

3. Уперше, на категоріальному рівні, введено параметри захищеності і страхування. Розроблено критерії об'єднання і роз'єднання підприємства. Проведені дослідження визначили позицію реструктуризації як процес підготовки і реалізації комплексних програм, спрямованих на підвищення ринкової вартості підприємства, його інвестиційної привабливості і одержання прибутку.

4. Запропоновано систематизацію чинників ціноутворення в умовах переходу до ринкової економіки, що враховує взаємини продавців і покупців. У відмінності від існуючих методик розрахунку ціни, кількісна оцінка їх взаємного впливу представлена у виді числових коефіцієнтів матричного рівняння, що здійснює їх перетворення впливу в цифровий аналог - ціну. Запропоновано методику визначення оптимальних обсягів випуску продукції на основі забезпечення відповідності граничних витрат і граничних доходів виробництва. Показано перевагу запропонованої методики над методикою визначення обсягів випуску по мінімуму середньої собівартості, виражене у збільшенні обсягів продукції.

5. Показано, що однією з ключових проблем реструктуризації є перехід до нових технологій. Установлено, що будь-яка система, в тому числі і підприємство, може розвиватися за рахунок своїх внутрішніх резервів, тобто тимчасово звільнених коштів, отриманих, наприклад, зі здачі в оренду на встановлений обмежений термін обладнання, що тимчасово не використовується.

6. Запропоновано перспективні форми реструктуризації текстильної промисловості: збереження комбінатів як цілісної одиниці з альтернативою подальшої організаційної перебудови, розділ виробництва та його структурна перебудова з орієнтацією на визначений вид продукції, об'єднання суміжних виробництв.

7. Вивчено форми одержання інвестицій і визначені можливості їх реалізації в текстильній промисловості. Показано, що пріоритет інвестицій віддається підприємствам, що володіють перед іншими деякими перевагами у випуску конкретного товару, його якості, частці в загальному ринку. Неодмінною умовою інвестування є постійне збільшення цих переваг, зростання продуктивності і зниження витрат.

8. Запропоновано альтернативні варіанти організації випуску конкурентоспроможності видів тканин, що забезпечують максимізацію прибутку при реструктуризації. В результаті дослідження розроблені рекомендації, що сприяють підвищенню ефективності текстильної промисловості в умовах перехідної економіки.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шарко М.В. Визначення ціни і обсягів випуску продукції при реструктуризації текстильних підприємств.// Вісник технологічного університету Поділля. Ч.2 Економічні науки - Хмельницькій. -1999. -№5. -С. 91-94.

2. Шарко М.В. Об одном подходе расчета цены в условиях перехода к рынку// Вестник Херсон. гос. техн. ун-та. - Херсон. - 1997. -№1. -С. 63-65.

3. Шарко М.В. Региональная политика и страхование предприятий, образованных в результате реструктуризации текстильных комбинатов // Вестник Сев. ГТУ. Экономика и финансы. Севастополь. -1999. -№21. -С. 60-63.

4. Шарко М.В. Пріоритетні напрямки інвестування реструктуризації текстильної промисловості//Вісник технологічного університету Поділля. Ч.1.Економічні науки. - Хмельницький. - 2000. №3. С. 166-168.

5. Шарко М.В. Применение методов экстраполяции к прогнозу экономической ситуации Херсонского текстильного комбината// Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. -1998. -№1. -С. 35-38.

6. Ясинский В. В., Шарко М. В. Определение оптимальных количественных и качественных параметров инвестиционной стратегии текстильного предприятия // Экономические инновации: Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1999. -№4. -С. 106-110. Особисто автора - Система показників реструктуризації.

7. Ясинский В.В., Шарко М.В. Оптимизация объемов выпуска продукции текстильной промышленности в условиях рыночных отношений в Украине // Экономические инновации. Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины -1999. -№5. -С. 185-190. Особисто автора - Методичні особливості реструктуризації.

8. Ясинский В.В., Шарко М.В. Экономические аспекты структурной перестройки крупных предприятий// Вестник Херсон. гос. техн. ун-та. - Херсон. -1997. -№2. -С. 73-77.Особисто автора - Визначення ринкової ціни.

9. Ясинский В.В., Шарко М.В. Анализ современного состояния экономики крупных текстильных предприятий Украины // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. -1999. -№2. -С. 9-11.Особисто автора - Визначення протиріч в розвитку галузі.

10. Ясинский В.В., Шарко М.В. К вопросу о прогнозировании цен на текстильную продукцию в изменяющихся условиях рынка.// Вестник Херсон. гос. техн. ун-та. - Херсон. -1998. -№4. -С. 79-82.Особисто автора - Визначення показників ціноутворення.

11. Шарко М.В., Ясинский В.В. Моделирование процесса стратегического управления реструктуризацией Херсонского текстильного комбината.// Вестник Херсон. гос. техн. ун-та. - "Прикладные проблемы математического моделирования". (специальный выпуск). -1999. -С. 192-196. Особисто автора - Формалізація процесу реструктуризації.

12. Ясинський В.В., Шарко М.В. Деякі аспекти структурної перебудови великих підприемств в умовах переходу до ринку.// Тезиси доповідей конференції "Розвиток економічної науки в Україні та викладання економічних дисциплін." - Херсон. -1996. -С.5-6. Особисто автора - Форми проведення реструктуризації.

13. Ясинский В.В., Шарко М.В. Адаптация предприятий текстильной промышленности к новым рыночным отношениям // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции "Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века". -Херсон. - 1999. -С. 24-25. Особисто автора - Специфіка реструктуризації галузі.

Размещено на Allbest.ru