Формування та ефективне використання трудового потенціалу молоді в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Черкаської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

УДК 631. 58: 311. 58

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та ефективне використання трудового потенціалу молоді в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Черкаської області)

Спеціальність 08. 07. 02 - Економіка сільського господарства і АПК

УЛАНЧУК Альбіна Іванівна

Миколаїв - 2000

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільськогосподарське виробництво молодь

Актуальність теми. Сільське господарство, як і вся економіка України, перебуває у кризовому стані. З подальшим поглибленням економічних реформ в Україні відбувається розбалансування між окремими сферами АПК, погіршується рівень використання трудового потенціалу населення. З'явилось сільське безробіття. Реорганізація сільськогосподарських підприємств направлена на реформування існуючих аграрних формувань та створення конкурентоспроможних виробничих структур, заснованих на приватній власності на землю та засоби виробництва. При цьому соціально-економічне значення трудового потенціалу та його роль в економіці буде постійно зростати.

Сучасні умови вимагають всебічного вивчення та наукового підходу до використання трудового потенціалу села, особливо його найбільш активної та прогресивної частини- трудового потенціалу молоді.

В літературних джерелах вчених-економістів поняття трудовий потенціал з'явилось відносно недавно, на рубежі 70-80-х років. Різні автори вкладали в це поняття неоднаковий зміст, але всі вони довгий час ототожнювали його з поняттям трудових ресурсів і робочої сили. Поступово економісти приходять до визначення сутності і основних складових трудового потенціалу через призму всієї системи суспільних відносин. У цьому контексті заслуговують на увагу пошуки українських економістів. За останні роки з'явилась значна кількість публікацій, присвячених проблемам формування трудових ресурсів, трудового потенціалу та ефективності їх використання. Вагомий внесок в розробку цих питань зробили Бандур С. І., Богиня Д. П., Бугуцький О. А., Долішній М. І., Здоровцов О. І., Лишиленко В. І., Лотоцький І. І., Лукінов І. І., Купалова Г. І., Якуба К. І. та інші вітчизняні і зарубіжні вчені.

Незважаючи на значну кількість публікацій з цієї проблеми, окремі розробки сьогодні не відповідають сучасним вимогам, які тісно пов'язані з вирішенням складних економічних і соціальних проблем села. В даний час на державному рівні відсутні чіткі напрями подальшого формування та використання трудових ресурсів села і мотивації їх праці.

В сфері сільського господарства започаткувалась тенденція природного скорочення чисельності населення, зростає питома вага людей старшого віку. Все це свідчить про наявність гострих соціально-економічних проблем сільського населення у сфері зайнятості та ефективного використання трудового потенціалу. Скорочення чисельності молоді в селі вже зараз негативно впливає на подальший розвиток таких тенденцій, що може привести до поглиблення соціальних проблем.

Важливою проблемою є закріплення молоді в сільській місцевості, створення нових робочих місць, які могли б зайняти молоді люди. Разом з цим недостатньо уваги приділяється питанню профорієнтацїї, адаптації сільської молоді до ринкових умов, прогнозуванню її зайнятості, обгрунтуванню пріоритетних інвестиційних факторів розвитку аграрного виробництва для оптимального використання молодіжної робочої сили, її перспективного розподілу поміж галузями народного господарства конкретного регіону.

В процесі зміни форм власності та формування ринкових відносин виникає потреба у дослідженні сучасного стану використання молодіжного трудового потенціалу і перспективних напрямів ефективного залучення молоді в сільськогосподарське виробництво.

Виходячи з викладеного, багатогранність та складність проблеми потребує подальшого вивчення та обгрунтування процесу формування і ефективного використання трудового потенціалу молоді аграрної сфери. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її теоретичну і практичну спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно плану науково-дослідної роботи кафедри економіки Уманської сільськогосподарської академії по темі: “Проблеми економіки праці в сільському господарстві”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково обгрунтованих рекомендацій щодо використання внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності використання молодіжного трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах. Досягнення цієї мети потребує вирішення таких завдань:

обгрунтувати сутність молоді, як соціально-економічної категорії, її ролі і місця в структурі трудового потенціалу сільського населення;

дослідити особливості трудового потенціалу молоді та ефективність його використання в сільськогосподарському виробництві регіону, конкурентоздатність молоді та її місце на аграрному ринку праці;

обгрунтувати пропозиції та шляхи задіяння внутрішніх та зовнішніх резервів щодо підвищення ефективності використання молодіжного трудового потенціалу Черкаської області;

провести аналіз мотиваційних факторів та виявити їх вплив на продуктивність праці молоді;

дати оцінку сучасним методикам прогнозування та розробити власний прогноз чисельності сільської молоді на період до 2010р. ;

розрахувати оптимальну структуру виробництва та потребу в трудових ресурсах в молодіжних фермерських господарствах на основі використання економіко-математичних методів;

обгрунтувати напрями ефективного використання молодіжного трудового потенціалу для підприємств з приватною власністю на землю та майно і колективними формами організації праці;

визначити основні напрями закріплення молоді в сільській місцевості.

Для вирішення поставлених завдань використовувались методи системного, структурно-логічного аналізу, а також монографічний, графічний, статистичний, економіко-математичні, експертних оцінок та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі результати дослідження, які характеризуються новизною, розкривають суть і основу конце

пції дисертації полягають в наступному:

вперше на регіональному рівні проведено дослідження молодіжного трудового потенціалу аграрного сектора;

обгрунтовано сутність трудового потенціалу молоді;

комплексно вивчені питання формування, розподілу та ефективного використання молодіжного трудового потенціалу села в конкретних умовах регіону;

встановлені основні тенденції формування ресурсного потенціалу молоді, його структура та чисельність в Черкаській області на 2005-2010 рр. ;

вперше розроблена економіко-математична модель задачі з встановлення оптимальних параметрів молодіжних фермерських господарств;

визначені пріоритетні напрями підвищення ефективності використання праці молоді в умовах реформування аграрного сектора.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є науково-практичними засадами для розв'язання завдань підвищення ефективності використання молодіжного трудового потенціалу.

Встановлені за допомогою економіко-математичних методів та ПЕОМ параметри молодіжних фермерських господарств, розраховані на енергозберігаючий або інтенсивний шлях розвитку, можуть бути основою створення подібних організаційно-правових формувань. Отримані результати прогнозної чисельності молоді на 2005-2010 рр. та розподіл її поміж окремими галузями регіону можуть бути використані при стратегічному плануванні розвитку економіки Черкаської області.

Основні узагальнення і рекомендації, обгрунтовані в дисертаційній роботі, увійшли в матеріали доповідних записок, поданих автором до Черкаського обласного центру зайнятості населення і впроваджені в практичну діяльність окремих сільськогосподарських підприємств Уманського, Маньківського та Черкаського районів Черкаської області.

Особистий внесок здобувача. Вперше в умовах Черкаської області проведено комплексне дослідження проблеми формування та ефективного використання трудового потенціалу молоді, визначені структура і фактори впливу на нього. В результаті цього дослідження обгрунтовано оптимальну структуру молодіжних фермерських господарств. Запропоновано методичні підходи та розроблено прогноз зайнятості молоді до 2010 р. Визначені основні напрями закріплення молоді на селі. На основі оптимального плану розміру галузей і їх співвідношення розраховано бізнес-план розвитку ТОВ “Іскра” Черкаського району. Наукові результати дисертаційних досліджень одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати проведених досліджень доповідались на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі” (м. Кіровоград, 21-22 травня 1998 р.).

На першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах. ” (м. Дніпропетровськ, 17-18 лютого 2000 р.)

На науково-практичній конференції “Проблеми зайнятості та соціального захисту молоді в умовах переходу до ринкової економіки” (м. Черкаси, 1994 р., Управління по праці Черкаської облдержадміністрації).

На науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Уманської сільськогосподарської академії (м. Умань, 1996-1998рр.)

Публікації. Основні теоретичні і практичні результати досліджень опубліковані у 7 наукових статтях, які розміщені у фахових виданнях загальним обсягом 1, 7 друкованого аркуша.

Обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 160 найменуваннями і включає 44 таблиці, 9 рисунків, 5 додатків. Повний обсяг дисертаціїї становить 189 сторінок комп'ютерного тексту.

Структура роботи

Вступ

Розділ 1. Ринкові перетворення та їх вплив на ефективність використання трудового потенціалу села. 1. 1. Трудовий потенціал села в умовах реформування аграрного сектора. 1. 2. Сутність трудового потенціалу молоді як економічної категорії. 1. 3. Молодь як соціально-економічна категорія населення. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Сучаcний стан та ефективність використання трудового потенціалу молоді в аграрному секторі. 2. 1. Соціально-економічний розвиток аграрного сектора регіону та його вплив на формування трудового потенціалу. 2. 2. Рівень використання та ефективність праці молоді в сільському господарстві Черкаської області. 2. 3. Конкурентоздатність молодіжного трудового потенціалу в умовах становлення ринкових відносин. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективного використання трудового потенціалу молоді в сільському господарстві. 3. 1. Мотивація та її вплив на продуктивність праці молоді в сільському господарстві. 3. 2. Прогноз зайнятості сільської молоді Черкащини. 3. 3. Обгрунтування оптимальної структури молодіжного фермерського господарства. 3. 4. Основні напрями закріплення молоді в сільській місцевості. Висновки до розділу 3.

Висновки. Список використаних джерел. Додатки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В першому розділі розкриті напрями реорганізації сільськогосподарських підприємств у відповідності з Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Поряд з основними організаційно-правовими формами господарювання Указ передбачає раціональне та ефективне використання трудового потенціалу села. При цьому поставлено завдання забезпечити продуктивну зайнятість населення, яка за рахунок високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дозволяє працівникові отримати доход.

В дисертаційній роботі відмічається, що при здійсненні процесів реформування повинна змінюватись мотивація праці, соціальний статус і доходи працівників, трудові і майнові відносини, форми організації виробничої діяльності і господарювання.

Значним мотиваційним чинником у процесі реформування аграрної сфери стало паювання землі і майна. Перетворення працівника сільського господарства у власника буде стимулювати у нього почуття господаря та підвищить відповідальність за кінцеві результати праці.

У роботі розкривається сутність, характер та зміст трудового потенціалу, як економічної категорії. Дається визначення поняття трудового потенціалу молоді, розглядаються його особливості.

В зв'язку з економічною кризою, відсутністю робочих місць, невиплатою заробітної плати трудовий потенціал нашого суспільства використовується не в повній мірі. В період радикальних економічних реформ використання здібностей людини, її трудового потенціалу необхідно враховувати як фактор зростання продуктивності праці молоді.

В умовах ринкової трансформації економіки прискорене поновлення трудового потенціалу неминуче. В цей період найбільш чітко проявляються та відтворюються його нові якості, а також все більше поглиблюються протиріччя в самій системі трудових відносин. Поглиблення протиріч соціально-економічних відносин між інтересами традиційних професійно-кваліфікаційних структур та новими, які формуються в процесі ринкових відносин, суттєво впливає на загальну динаміку продуктивних сил суспільства.

Стосовно галузі сільського господарства, трудовий потенціал розглядається, як запас праці відповідної кількості і якості, що є в розпорядженні галузі. Сучасний етап розвитку аграрного сектора української економіки характеризується подальшим зменшенням рівня ефективності сільськогосподарського виробництва. Через кризові явища загальноекономічного характеру загострюється проблема забезпечення та використання трудового потенціалу села.

В Черкаській області, як і в цілому по Україні, спостерігається помітне скорочення сільського населення, знижується народжуваність, зростає частка людей похилого віку, погіршується стан здоров'я населення, підвищується рівень смертності.

Погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості свідчить про ускладнення процесу відтворення трудового потенціалу і про недостатній рівень використання молодіжного потенціалу в аграрному виробництві. За рахунок молоді трудовий потенціал села і його аграрний сектор щорічно поповнюється лише на 0, 5%, а в результаті старіння зменшується на 5%. Тому особлива увага має приділятися забезпеченню і раціональному використанню молодіжного трудового потенціалу в сільськогосподарському виробництві. Причому в основу необхідно покласти забезпечення господарств окремими категоріями кваліфікованих молодих працівників, особливо механізаторських кадрів.

В процесі становлення ринкових відносин все більшого значення набувають якісні параметри трудового потенціалу, оскільки на ринку праці покупець товару “робоча сила” зацікавлений в здоровому, освіченому, висококваліфікованому працівникові.

Трудовий потенціал молоді є невід'ємною частиною загальної соціально-економічної проблеми, тому ефективне його використання повинно сприяти розвитку виробництва. Трудовий потенціал молоді характеризується певними якостями, що відповідають сучасним вимогам, - мобільність, енергійність, ініціативність, прагматизм, рішучість, відповідальність і ризик в роботі тощо.

Формування економічно-активної частини населення, здатної брати участь у розширеному відтворенні суспільного продукту, трудового потенціалу села, безпосередньо залежить від найбільш дієвої її частини - молоді. Ступінь використання трудового потенціалу молоді значною мірою залежить від стану умов праці, розвитку соціальної інфраструктури, матеріального заохочення та надання кредитів і пільг для розвитку підприємницької діяльності.

У другому розділі проведено системний аналіз стану розвитку аграрного сектора Черкаської області та ефективності використання трудового потенціалу молоді в сільськогосподарському виробництві.

Основою територіально-господарського комплексу Черкаської області є галузь сільського господарства, що впливає на розподіл працездатного населення, зайнятого у сферах економічної діяльності. Специфіка регіону обумовлює відповідну структуру зайнятості населення.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості підприємств трудовим потенціалом. В останні роки в Черкаській області чисельність населення, зайнятого у аграрному секторі, збільшилася.

Підвищення трудової активності працюючих є важливим організаційним фактором росту продуктивності праці, рівень якої безпосередньо впливає на обсяг валової продукції у будь-якому господарстві. За роки ринкових трансформацій ефективність використання трудового потенціалу в аграрній сфері області істотно знизилась. Про це свідчить майже дворазове зниження продуктивності праці (1990р. - 9452 грн., а в 1998р. - 4842 грн.), а також значне недовикористання фонду робочого часу, що призвело до зниження виробництва валової продукції сільського господарства за цей період на 35%.

Значне місце в роботі відводиться аналізу ефективного використання трудового потенціалу молоді в сільському господарстві. Чисельність молоді безпосередньо впливає на пропозицію робочої сили в аграрному секторі, особливо в даний час коли відбувається процес зворотної міграції із міста в село. В останні роки спостерігається тенденція до зниження зайнятості молоді в виробничій сфері народного господарства. Молодь активніше, ніж інші вікові групи, орієнтується в економічних реформах, більш охоче займається підприємництвом, залучається до роботи в приватному секторі.

Чисельність молоді, зайнятої в сільському господарстві області, збільшується. В 1998 р. кількість молодих людей, зайнятих у цій галузі, збільшилась в 5 разів порівняно з 1994р.

Таблиця 1

Розподіл молоді, зайнятої в сільськогосподарському виробництві за видами підприємств, тис. чол.

Роки	Чисельність зайнятих	В тому числі:
		колективні сільськогосподарські	державні	особисті підсобні	фермерські (селянські)	інші
1994	5, 3	3, 3	1, 0	0, 9	0, 1	-
1995	5, 5	3, 1	0, 9	1, 1	0, 3	0, 1
1996	3, 1	1, 0	0, 1	1, 1	0, 8	0, 1
1997	24, 4	10, 9	2, 1	2, 8	3, 6	5, 0
1998	24, 5	9, 8	1, 9	3, 2	4, 1	5, 5

На зростання зайнятості молоді в сільському господарстві вплинуло скорочення виробництва, відсутність робочих місць та подорожчання рівня життя в місті, інші причини. Спостерігається переміщення робочої сили і в самому аграрному секторі (із колективних і державних сільськогосподарських підприємств в приватні, особисті підсобні, акціонерні і фермерські господарства).

В роботі досліджується якісна характеристика молодіжного трудового потенціалу села. Вибіркове обстеження молодіжних трудових ресурсів області свідчить, що в основному молодь зайнята в рослинництві та тваринництві (відповідно 28 і 17%). Аналіз розподілу молоді по категоріях та сферах зайнятості показав, що найбільша питома вага її зайнята на механізованих роботах. Кадри механізаторів становлять значну чисельність в віковій категорії від 20 до 24 років.

Таблиця 2

Структура працюючої молоді за статтю та віком 1998р., %

Категорії Працівників	Вікові групи (стать)
	чоловіки	жінки
	15-19	20-24	25-29	всього	15-19	20-24	25-29	всього
Всі категорії працюючих із них:	11, 7	38, 9	49, 4	100	8, 1	39, 7	52, 2	100
трактористи-машиністи	3, 8	58, 5	37, 7	100	-	-	-	-
водії автомобілів	2, 4	54, 7	42, 9	100	-	-	-	-
працівники тваринництва	7, 7	27, 5	64, 8	100	6, 4	34, 3	59, 3	100
в т. ч. доярки	-	-	-	-	8, 5	29, 7	61, 8	100
працівники рослинництва	5, 5	41, 9	42, 6	100	12, 2	32, 7	55, 1	100
інші категорії	10, 9	31, 8	57, 3	100	21, 9	47, 4	30, 7	100

Значне місце в роботі приділяється такому якісному показнику трудового потенціалу, як освітній рівень молоді. Більша частина молоді, зайнятої в аграрній сфері, має повну загальну освіту (52%), професійно-технічну (25, 4%), повну вищу - 5, 7%. В галузі рослинництва і тваринництва зайнято 22% молодих людей, які не мають повної загальної освіти. Як правило, праця таких осіб використовується на самих непрестижних і низькооплачуваних роботах.

На основі вибіркового обстеження господарств області досліджено рівень трудової участі молоді в громадському виробництві (табл. 3).

Результати аналізу свідчать, що трудова участь молоді у громадському виробництві до числа працюючих збільшується майже в 4 рази, а зайнятість молоді знижується. Причому не всі категорії молодих робітників зайняті в однаковій мірі. В 1998 р. 74, 3% молодих механізаторів працювали понад нормативний час. Ще більший високий рівень понаднормативної зайнятості молоді мав місце в тваринництві (87, 5%). Водночас, робочий час працівників рослинництва використовується не в повній мірі, менше нормативного працює до 70% молоді. Така зайнятість молодіжного трудового потенціалу свідчить про те, що в більшості господарств робочий час, особливо механізаторів і тваринників, недостатньо регулюється, що створює несприятливі для молоді умови праці, невпевненість в роботі тощо.

Таблиця 3

Трудова участь молоді в громадському виробництві сільськогосподарських підприємств області

Роки	Чисельність працюючої молоді, тис. чол	Відпрацьовано одним працюючим в середньому за рік, люд. -год.	Трудова участь молоді у громадському виробництві до числа працюючих, %
1994	5, 3	1280	1, 6
1995	5, 5	1273	1, 7
1996	3, 1	1251	1, 0
1997	24, 4	1169	7, 6
1998	24, 5	1067	7, 8

Аналіз стану ринку праці в сільському господарстві Черкаської області показав, що рівень сільського безробіття стрімко зростає. Найбільшим попитом користуються некваліфіковані робітники. Потреба в висококваліфікованих кадрах знизилась, що негативно впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва.

Перехід до ринкової економіки означає розвиток нової мотиваційної системи і подолання відчуження молоді від процесу праці, органічно пов'язаний з проблемою конкурентоздатності молодіжного трудового потенціалу. Тому в роботі чільне місце відводиться питанню підготовки і перепідготовки молодих осіб, їх професійній орієнтації та направленості.

Проведене анкетування, з метою вивчення професійного самовизначення, показало, що профорієнтаційна робота серед молоді знаходиться на недостатньому рівні. Більшість респондентів, з різних причин, не визначились з вибором професії (більше 50%), а біля 30% все ще вагались. По рейтингу популярності професії аграрного профілю, такі як агрономи, ветлікарі, зоотехніки, знаходяться на останніх місцях.

В роботі досліджувалося питання підготовки, перенавчання та підвищення кваліфікації молоді. Особлива увага приділялась питанню зайнятості молодих спеціалістів В 1998р. професійну перепідготовку та підвищення кваліфіка-ції проходило в 5 разів більше молодих людей в порівнянні з 1993 р.

У третьому розділі роботи розглядається дія мотиваційного механізму на сучасному етапі на рівень продуктивності праці молоді. Мотивація відбувається в процесі суспільно-економічних відносин, тому її необхідно розглядати на фоні економічного стану галузі. Сучасний стан агропромислового комплексу можна охарактеризувати як вкрай несприятливий. Це знайшло своє відображення в результатах продуктивності праці, яка є своєрідним індикатором мотиваційного процесу: так продуктивність праці в 1998 р. становила 58. 4% від рівня 1990 р.

Продуктивність праці тісно пов'язана з рівнем її оплати. Низький рівень заробітної плати у сільському господарстві є причиною зниження продуктивності праці. В 1998 році середньомісячна заробітна плата по народному господарстві Черкаської області становила 139 грн., в промисловості - 148 грн., в зв'язку - 174 грн., а в сільському господарстві - 109 грн.

Аналіз заробітної плати молодих працівників досліджуваних господарств, зокрема в КПП “Лан” Уманського району складає: спеціалістів - 117 грн., працівників рослинництва - 57 грн., механізаторів - 70 грн. При низькому рівні заробітної плати одночасно відбувається зростання її заборгованості. Існує пряма залежність між ступенем трудової активності працівників і рівнем оплати їх праці. Підвищення трудової активності по кількості відпрацьованих людино-днів протягом року сприяє зростанню рівня заробітної плати працівників.

Таблиця 4

Вплив трудової активності молоді на продуктивність праці і її оплату в сільськогосподарському виробництві колективних господарств Уманського району Черкаської області, 1998 р.

Групи господарств по кількості прямих витрат праці на 1 середньорічного працівника, люд. -год.	Кількість господарств	Прямі затрати на 1 середньорічного працівника, люд. -год.	Вироблено валової продукції с. -г. на 1середньорічного працівника, грн.	Оплата праці в розрахунку на 1 працівника, грн.
І до 1200	23	845	3812	1219
ІІ 1201-1720	17	1336	4645	1277
ІІІ більше 1720	8	1761	5211	1552
В середньому по району	48	1121	4344	1297

Інтенсивність та ефективність використання трудових ресурсів значною мірою залежить від рівня оплати праці. Групування колективних сільськогосподарських підприємств Уманського району показало, що з підвищенням прямих затрат (кількості відпрацьованих людино-годин) зростає заробітна плата. Тобто трудова активність населення в залежності від рівня заробітної плати підвищується, що забезпечує підвищення продуктивності праці. При цьому темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання заробітної плати.

Стимулюючим фактором мають стати нові форми господарювання, адже почуття господаря, власника - це надзвичайно важливий мотив до праці. Поряд з традиційними чинниками мотивації, в основному матеріальними, в сучасних умовах повинні працювати і нетрадиційні форми мотивації, такі як почуття відповідальності, самостійності у прийнятті рішень, прагматизм, готовність іти на ризик. Автор вважає, що всі ці якості, насамперед, притаманні молодим людям.

Опитування студентів випускних курсів Уманської сільськогосподарської академії свідчить про позитивні відгуки молоді щодо процесів реорганізації сільського господарства і запровадження приватної власності на землю та майно. Майже 85% респондентів висловилось за приватизацію. Із 70% випускників агрономічного факультету 62% планують бути господарями на своїй землі.

В роботі обгрунтовуються методичні основи прогнозування та розроблено прогноз зайнятості молоді в різних галузях Черкаської області на 2005 - 2010рр.

Враховуючи те, що значна частина молоді буде зайнята у фермерських господарствах, для обгрунтування оптимальної структури виробництва розроблена економіко-математична модель, яку можна записати:

Знайти Xj; Xs; Xk; Xt; Xp; Хі які перетворюють в максимум цільову функцію:

Z (max) =CjXj-Xs.

При слідуючих обмеженнях:

ijk xk - xi Bi (iI1)

jJ kK

aijxj - ijkxk = 0 (i J2)

jJ jJ kK

dtj xj - xt Dt (tT)

jJ

asj xj - xs 0

jJ

apj xj - xp 0 (pI3)

jJ kK

6) Xj; Xs; Xk; Xt; Xp; Хі >=0

Для описання математичної моделі прийняті слідуючі позначення:

Індекси:

j- сільськогосподарські культури;

i- обмеження;

t- трудові ресурси;

s-матеріально-грошові витрати.

Множини:

І1- площа ріллі в фермерському господарстві;

І2- площа сільськогосподарських культур в сівозміні;

І3- матеріальні ресурси;

К- сівозміни;

Т- трудові ресурси в різні періоди року.

Змінні:

хj-площа посіву j-ї сільськогосподарської культури, яка вирощується за екстенсивною чи інтенсивною технологіями;

хк-площа k-ї схеми сівозміни;

xs- розмір матеріально-грошових витрат;

xp-витрати р-го лімітованого матеріального ресурсу;

xt- залучення трудових ресурсів в t-й період на виконання робіт.

Техніко-економічні коефіцієнти та ресурси:

cj- вартість продукції з гектару j-ї культури;

ijk-логічний коефіцієнт зв'язку;

dij-коефіцієнт зв'язку j-ї культури в сівозміні;

ijk-питома вага j-ї культури в k-й сівозміні;

dtj-затрати праці в t-й період на вирощування j-ї культури;

pj-норми витрат р-го лімітованого матеріального ресурсу на вирощуванні j- ї культури;

Вi- площа земельних угідь ферми;

Dt- наявність трудових ресурсів в t-й період.

Основою розробки техніко-економічних коефіцієнтів були технологічні карти, які розраховані на роботу агрегатів на невеликих площах. При розрахунках даних коефіцієнтів враховувалися можливості вирощування кожного виду сільськогосподарських культур як з мінімальними затратами матеріальних ресурсів, так і вирощування даної продукції при інтенсивних методах виробництва.

В матрицю економіко-математичної задачі вводили найбільш сприятливі строки виконання робіт, виходячи із природно-економічних умов підзони Лісостепу. Для проведення розрахунків весняно-літньо-осінні періоди були розділені на п'ятиденки.

Рішення задач на ПЕОМ за програмою LPX дало можливість визначити оптимальну структуру виробництва для молодіжних фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні продукції рослинництва. В розрахунках матеріально-грошові витрати та продукція враховувались в цінах на кінець 1999р.

В дисертації приведені оптимальні розміри посівних площ сільськогосподарських культур для молодіжних фермерських господарств (14; 21; 24; 36; 43; 50 га) при різній чисельності працюючих. Розрахунки показали, що на фермах з площею посіву до 25 га доцільно вирощувати сільськогосподарські культури з мінімальними витратами матеріальних ресурсів на гектар посіву, понад 25 га, з урахуванням системи сівозмін, доцільно вирощувати пшеницю озиму, гречку, соняшник за інтенсивними технологіями. У фермерських господарствах з площею понад 36 га посівів є можливість вирощувати в зоні Лісостепу незначні площі цукрових буряків. Також встановлені оптимальні параметри виробництва для фермерських господарств з поголів'ям корів 10; 15; 20; 25 голів.

Для фермерських господарств тваринницького напрямку в дану економіко-математичну модель нами включалась підсистема кормовиробництва, яка визначає оптимальні кормові раціони тварин та узгоджує їх з оптимальною структурою посівних площ.

На фермерських господарствах, які спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва, рівень використання ресурсного потенціалу молоді значно вищий. Для створення таких ферм на стадії їх формування необхідно мати більший стартовий капітал, ніж для фермерських господарств, які спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, так як витрати молодої сім'ї будуть спрямовані на закупівлю високопродуктивних тварин.

Одним з напрямів вирішення проблеми ефективного використання праці молоді є закріплення її на селі і зменшення інтенсивності міграції у місто. Вирішення цієї проблеми в сучасних умовах повинно здійснюватись шляхом створення сприятливих умов для повноцінної праці, життя і творчості в селі. Впровадження інновацій і підвищення матеріально-технічного забезпечення сільського господарства сприятимуть подальшому вдосконаленню організації виробництва і поліпшенню умов сільськогосподарської праці. З метою закріплення на селі молодих спеціалістів слід ширше застосовувати матеріальні стимули і економічні важелі, зокрема виплачувати випускникам професійно-технічних училищ, прийнятих на постійну роботу, матеріальну допомогу на обзаведення господарством; сприяти створенню належних житлово-комунальних умов, надавати кредити на будівництво.

Закріпленню кваліфікованих молодих кадрів у сільськогосподарському виробництві сприяють також комплексний розвиток соціальної інфраструктури у сільській місцевості. При відновленні роботи об'єктів соціально-побутової сфери тільки в Черкаській області можна буде створити біля 2, 0 тис. нових робочих місць, більшість з яких може зайняти молодь.

Вказані напрями закріплення молоді на селі, раціональне використання молодіжного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах регіону поступово вирішуються. Це характерно для тих підприємств, які два-три роки тому провели реформування. Прикладом цього є ТОВ “Іскра” Черкаського району.

Для цього підприємства нами розроблено бізнес-план на основі оптимальної спеціалізації і співвідношення галузей. В бізнес-плані передбачається підвищення інтенсивності використання трудового потенціалу молоді, з тим щоб в перспективі ефективність виробничо-фінансової діяльності підприємства зростала. Запропоновані оптимальні посівні площі сільськогосподарських культур повністю забезпечать тваринництво повноцінними кормами. Створена матеріально-технічна база та належні трудові умови для працівників тваринництва, двозмінний робочий день, безкоштовне харчування, стабільні заробітки, високий рівень механізації виробничих процесів та нормований робочий час сприятимуть переходу молоді в цю галузь.

На початок 2000р. в тваринництві працювало біля 42% молоді віком до 30 років і 53% - до 40 років. Молодь села і в подальшому буде надавати перевагу роботі в тваринництві, що сприятиме розвитку даної галузі.

Значна частина пшениці та круп'яних культур буде перероблятися на крупи, муку та використовуватися для випічки хліба. Цією продукцією підприємство в даний час і в майбутньому буде частково розраховуватись за земельні та майнові паї з пенсіонерами і продавати продукцію в рахунок оплати праці.

На роботах в пекарні, млині та виготовленні круп в даний час та й в майбутньому буде задіяна, в основному, молодь.

Підвищення рівня використання трудових ресурсів, особливо молодіжного потенціалу, дасть можливість в перспективі значно покращити фінансовий стан підприємства. Розрахунки показують, що підприємство в сучасних умовах може збільшити виробництво валової продукції на 65%, в порівнянні з досягнутим рівнем, і довести її до 186, 7 тис. грн. на 100 га сільськогосподарських угідь.

Продуктивність праці зросте в тваринництві, там де в основному буде працювати молодь, на 48%, а в цілому по акціонерному товариству - на 61%.

Таблиця 5

Показники виробничо-фінансової діяльності ТОВ “Іскра” Черкаського району

Показники	1998-1999рр.	Оптимальний план	Оптимальний план до 1998-1999 рр., %
Валова продукція, тис. грн.	2389, 7	3942	165
Товарна продукція, тис. грн	2537, 5	4408	173, 7
Прибуток, тис. грн.	560, 5	1283	229
Виробництво на 100га с. -г. угідь, тис. грн. :
валової продукції	112, 9	186, 7	165
товарної продукції	119, 9	208, 3	174
прибутку	26, 5	60, 6	229
Виробництво валової продукції на:
середньоспискового працівника, тис. грн	6, 5	10, 5	161
на 1 люд. -год., грн.	5, 4	9, 8	181
в т. ч. тваринництві	2, 9	4, 3	148
Валова продукція на 100 грн. затрат, грн.	112, 8	126, 2	112
Рівень рентабельності, %	36, 2	42, 4	5, 8

Прибуток підприємства, при оптимальному розмірі галузей та цінах на продукцію і матеріали, які склалися в 1999р., може бути доведений до 1, 3 млн. грн., що більше ніж в середньому за період організації акціонерного товариства в 2, 3 рази. Рівень рентабельності підприємства досягне 42, 4%

Отриманий прибуток дасть можливість розширити капіталовкладення в підрозділи, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції. На сьогодні актуальним для даного підприємства є питання переробки продукції тваринництва та овочів. Вирішення його дозволить підвищити ефективність використання молодіжного потенціалу села.

Реалізація напрямів сприяння закріплення молоді на селі передбачає впровадження нових, адекватних сучасній ситуації методів вирішення проблеми, об'єднанню та координації зусиль владних структур на державному та місцевому рівнях. Для цього необхідно, щоб прийнятий на державному рівні Закон України Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві втілювався в життя. Державна програма відродження села повинна постійно конкретизуватись і доповнюватись на всіх рівнях з врахуванням раціональних потреб і можливостей в спеціалістах сільського господарства і в першу чергу молоді. Молодь повинна формувати в майбутньому нові економічні, соціальні і політичні відносини в сфері АПК. Вирішення питання закріплення молодих людей в сільській місцевості, задоволення їх інтересів на соціально-економічній основі слід вважати не тільки економічним, а й політичним завданням. Саме від молоді залежить майбутнє села, його відродження і розвиток. Тому доцільно вкладати інвестиції в розвиток тих галузей, які спроможні підняти престижність сільської праці, зацікавити і закріпити в них молодь і забезпечити зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

ВИСНОВКИ

Трудовий потенціал галузі сільського господарства характеризується як створювальна сила сільського населення у всіх сферах його життєдіяльності. Розглядаючи поняття трудового потенціалу відносно конкретного об'єкта, можна використовувати такі поняття, як: “трудовий потенціал жінок”, “трудовий потенціал молоді” та інші. Кожну з цих категорій доцільно розглядати в широкому розумінні їх сутності як створювальну силу для самовідтворення і створення споживних вартостей, і у вузькому - як створювальну силу спроможну виробляти лише споживні вартості, тобто без урахування демографічного аспекту.

Процеси перетворення соціально-політичного та економічного устрою держави супроводжуються кардинальним реформуванням всього господарського механізму. Вони протікають в несприятливих кризових економічних та соціальних умовах, що негативно позначається на менш захищених категоріях населення, однією з яких є молодь. Молоді люди фактично не мають можливостей реалізувати свій трудовий потенціал, практично позбавлені перспектив отримання першого місця роботи, створити матеріальний достаток в сім'ї, одержати житло, високооплачувану роботу. Все це призводить до погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості та ускладнює процес відтворення трудового потенціалу аграрної сфери.

Основою територіально-господарського комплексу Черкаської області є сільське господарство, що впливає на розподіл працездатного населення. За період 1991-1998рр. чисельність зайнятих в сільському господарстві збільшилась на 35%, а молоді - в 4 рази. Розподіл робочої сили і затрат праці між окремими галузями сільського господарства є результатом суспільного поділу праці, який забезпечує підвищення ефективності виробництва. Динаміка структури виробництва і розподілу трудових ресурсів не завжди взаємопов'язані між собою.

В структурі працюючих в сільському господарстві більша частина припадає на старші вікові групи, осіб передпенсійного і пенсійного віку майже в 10 разів більше ніж молоді. Серед працюючої молоді в віковій категорії від 24 до 29 років за статтю та віком переважають чоловіки (56-60%). Найменшу питому вагу зайнятих в сільськогосподарському виробництві становлять молоді люди віком до 19 років. Більша частина зайнятої в аграрній сфері молоді (52%) мають повну загальну освіту, 25, 4% - професійно-технічну і 5, 7% - повну вищу. Трудова участь молоді у громадському виробництві до числа працюючих зростає, однак в зв'язку з відсутністю обсягу робіт зменшується кількість відпрацьованих за рік одним працівником людино-годин.

Аналіз стану розвитку аграрних формувань Черкаської області свідчить про скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зниження продуктивності праці та про низький рівень використання трудового потенціалу молоді. Підвищення трудової активності працівників сприяє росту продуктивності праці. В сільськогосподарських підприємствах, які реформовані на початку 90-х років і надають значну увагу розвитку інфраструктури, трудовий потенціал молоді використовується більш ефективно.

В даний час в сільськогосподарських працівників склалися певні мотиваційні мотиви, які залежать від структурної та регіональної специфіки сфери АПК, і на яку в свою чергу впливає оснащеність ресурсами, і в першу чергу, земельними. Господарська діяльність сільського виробника залежить від традиційних мотивацій, в основі яких є задоволення матеріальних, споживацьких потреб робітника. Ринковим умовам господарювання найбільше відповідають нетрадиційні мотиви, в основі яких лежать підприємницькі та власницькі, що базуються на ініціативі, відповідальності, ризику.

Результати проведеного прогнозу показали, що частка працюючої молоді у загальній структурі буде зростати внаслідок відпливу деякої частини населення із міст, а також збільшенням працюючих в особистих підсобних господарствах. Вони поступово будуть переростати у мініфермерські господарства. Останньому сприяє отримання селянами земельних паїв та збільшення кількості безробітних на селі.

Для підняття ефективності виробництва в створених приватних підприємствах та більш цілеспрямованого використання землі, інвестицій і праці доцільно розробити для кожної зони України типові проекти з оптимальною структурою виробництва. Ці проекти мають передбачати максимальну інтенсивність використання ресурсного потенціалу ферми і, в першу чергу, робочої сили. Це дасть змогу максимально пристосувати фермерське господарство до умов ринку.

В сучасних умовах зони Лісостепу в молодіжних фермерських господарствах з площею посіву до 25 га в основному доцільно вирощувати сільськогосподарські культури з мінімальними витратами матеріальних ресурсів на гектар посіву, а з площею понад 25 га посіву, з урахуванням системи сівозмін, за інтенсивними технологіями - озиму пшеницю, гречку та соняшник. В господарствах з площею понад 36 га посівів є можливість вирощувати незначні площі цукрових буряків. На даних посівних площах необхідний комплекс робіт фермери зможуть виконати своїми силами.

У фермерських господарствах, які спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва, рівень використання трудового потенціалу молоді значно вищий. Для створення таких ферм необхідно мати більший стартовий капітал, ніж для господарств, що спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, так як значна сума витрат молодої сім'ї буде спрямована на закупівлю високопродуктивних тварин.

В крупних сільськогосподарських підприємствах з двозмінним робочим днем та належними соціально-побутовими умовами молодь піде працювати в галузі тваринництва, в підрозділи, зайняті переробкою сільськогосподарської продукції, та в соціальну сферу. В таких реформованих підприємствах, як показують розрахунки, проведені на прикладі ТОВ “Іскра” Черкаського району, доцільно встановити оптимальні розміри галузей та їх співвіднощення Це дасть можливість збільшити виробництво продукції рослинництва та тваринництва на 47-64%, довести рівень рентабельності виробництва не менше 40%. При цьому продуктивність праці молоді зросте на 48%.

Вирішення питання закріплення молоді в сільській місцевості, задоволення їх інтересів на соціально-економічній основі слід вважати не тільки економічним, а і політичним завданням. Тому доцільність створення нових престижних робочих місць для молоді, покращання умов праці на селі, надання пільг, довгострокових кредитів для будівництва житла та розвитку підприємництва сприятиме більш ефективному використанню трудового потенціалу молоді.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Уланчук А. І. Професійна орієнтація - елемент підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці // Економіка України, 1998. - №6. - 0, 25 др. арк.

Уланчук А. І. Про безробіття молоді на селі// Економіка АПК, 1998. - №2. - 0, 3 др. арк.

Уланчук А. І. Соціальний захист молоді Черкащини і шляхи його удосконалення. // Соціальний захист, 1998. - №6. - 0, 2 др. арк.

Уланчук А. І. Проблеми становлення молоді у сфері соціально-трудових відносин. // Соціальний захист, 2000. - №1. - 0, 3 др. арк.

Уланчук А. І. Професійна орієнтація молоді в умовах становлення ринку// Вісник аграрної науки Причорномор'я (науковий журнал). - Миколаїв, 1998. - №3. - 0, 25 др. арк.

Уланчук А. І. Ринок праці і проблеми молодіжного безробіття в Черкаській області // Демографія, економіка праці і соціальна політика (Зб. наук. статей). - Кіровоград: 1998. - №5. - 0, 2 др. арк.

Бортник А., Уланчук В., Уланчук А. Производство говядины эффективно // Животноводство, 1981. - №9. - 0, 15 др. арк.

АНОТАЦІЇ

Уланчук А. І. Формування та ефективне використання трудового потенціалу молоді в умовах реформування сільського господарства (на прикладі Черкаської області).

Дисертацією є рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 07. 02. - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 2000.

Викладені основні теоретичні і практичні аспекти формування трудового потенціалу в умовах реформування сільського господарства. У роботі досліджені особливості трудового потенціалу молоді села, проведено аналіз стану та ефективності використання праці молоді у сільському господарстві.

В результаті досліджень розроблено прогноз зайнятості молоді в сільськогосподарському виробництві Черкаської області на період 2005-2010рр. На підставі отриманих результатів за допомогою ЕОМ обгрунтовано оптимальну структуру молодіжного фермерського господарства, розроблено бізнес-план для ТОВ “Іскра” Черкаського району, який сприятиме забезпеченню продуктивної зайнятості і закріпленню молоді на селі.

Ключові слова: трудовий потенціал, молодь, ефективність, продуктивність праці, мотивація, ринок аграрної праці.

Уланчук А. И. Формирование и эффективное использование трудового потенциала молодежи в условиях реформирования сельского хозяйства (на примере Черкасской области).

Диссертацией есть рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 07. 02. - экономика сельского хозяйства и АПК.

Николаевская государственная аграрная академия, Николаев, 2000.

Диссертационная работа посвящена исследованию процессов формирования и использования трудового потенциала молодежи в сельском хозяйстве.

В работе на примере аграрных формирований Черкасской области изложены основные аспекты использования трудового потенциала села в условиях реформирования организационных структур АПК. Подчеркивается, что реформирование сельскохозяйственных предприятий должно кардинально изменить мотивацию труда, социльный статус, доходы, трудовые отношения, формы производственной деятельности и хозяйствования. Расгосударствление и приватизация, при соответствующем изменении организации производства, должны способствовать более эффективному использованию трудового потенциала села.

На основе изучения научных работ отечественных и зарубежных экономистов по исследуемой проблеме определены сущность, характер и содержание трудового потенциала. Дано определение сущности молодежи и ее трудового потенциала как социально-экономической категории населения.

Проведен анализ социально -экономического развития аграрного сектора региона и его влияние на распределение и использование трудового потенциала населения. Отмечается, что специфика региона оказывает влияние на увеличение количества занятых в отрасли сельского хозяйства.

В результате исследований проведена комплексная оценка трудового потенциала молодежи. Дана количественная и качественная характеристика, рассмотрены вопросы формирования и рационального использования трудового потенциала молодежи, подчеркивается, что эффективное его использование имеет большое значение для воспроизводства трудовых ресурсов села, аграрной сферы. Отмечается рост трудового участия молодежи в производстве и в тоже время снижение эффективности их труда.

Исследовано влияние факторов мотивации на эффективность использования трудового потенциала молодежи. Проанализирована зависимость между величиной заработной платы и производительностью труда.

Дана оценка конкурентоспособности молодежи на аграрном рынке труда. Отмечено факт увеличения сельской безработицы. Выявлено несовершенство профориентационной работы с молодежью в условиях рыночных отношений.

Исследовано распределение молодых специалистов, выпускников учебных заведений различных уровней акредитации.

Разработан и обоснован прогноз ожидаемой численности молодежи и распределение ее по отраслям в 2005 и 2010 годах.

На основании полученных результатов обоснована оптимальная структура производства молодежных фермерских хозяйств, специализирующихся на производстве продукции растениеводства, а также продукции животноводства.

Разработан бизнес-план развития предприятия с частной формой собственности и коллективными формами организации труда, что даст возможность эффективно использовать трудовой потенциал молодежи села.

Ключевые слова: трудовой потенциал, молодежь, эффективность, производительность труда, мотивация, рынок аграрного труда.

A. Ulanchuk. Formatioon and effective use of labor potential of the youth under the conditions of agricutural reformation (on the example of Cherkasy regioon).

The thesis is a manuscript.

The thesis for the Candidate of Economic Sciences degree, specialy 08. 07. 02- Economics of Agricuture and Agrarian Productioon Complex. Mykolaiv State Agrarian Academy, Mikolaiv, 2000.

The main theoretical and practical aspects of formatioon of labor potential under the conditions of agricaltural reforming are given in the thesis. Peculiarities of labor potential of village youth are ivesigated, the state and effectiveness of youth labor in farming are analysed.

As a result of investigations the forecast of youth employment in agricultural production of Cherkasy region for the period of 2005-2010 is worked out. The results of the optimum structure of youth farm is grounded with the help of computer. The business plan for “Iskra” limited partnership in Cherkasy region is worked out which will promote productive employment and assignment of the youth in the village.

Key words: labour potential, youth, effectiveness of youth labor, labor motivation, market of agrarianlabor.

Размещено на Allbest.ru