Дослідження рівня монополізму та вдосконалення методів регулювання ринків металопродукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

УДК 338.45+339.13:669.1.002.6

Дослідження рівня монополізму та вдосконалення методів регулювання ринків металопродукції

08.07.01 - економіка промисловості

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сиченко Віктор Володимирович

Дніпропетровськ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній металургійній академії України Міністерства освіти і науки України

Провідна установа: Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки, м. Донецьк

Захист відбудеться “ 13 ” вересня 2000 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.084.04 при Національній металургійній академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

Автореферат розісланий “ 13 ” липня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ігнашкіна Т.Б.

монополізм металопродукція влада

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В результаті розвитку ринкових відносин, зміни форм і структури власності перед підприємствами постала проблема виживання в конкурентній боротьбі. За наявності відповідних передумов у деяких підприємств з'явилася можливість використання на ринку своєї влади на шкоду іншим суб'єктам господарювання. На ринках, на яких одне або група підприємств займають домінуюче становище, подібна практика може виражатися у встановленні монопольних цін на продукцію, штучному створенні її дефіциту та інших явищах, що обмежують ринок.

Сутність поставлених в дисертації проблем полягає в розробці та вдосконаленні методичних підходів щодо дослідження рівня монополізму і недопущення його проявів на ринках. Дослідження виконано в межах наведених нижче програм та плану науково-дослідних робіт Національної металургійної академії України. Теоретичним та методичним підґрунтям дослідження є методи визначення монопольного становища підприємства на ринку та рівня монополізму ринку в цілому, методи регулювання діяльності монополістів, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних фахівців. Вихідними даними для розробки питань дисертації є нормативно-законодавча база України та зарубіжних країн, матеріали статистичної та фінансової звітності вітчизняних підприємств металургійного комплексу.

Актуальність теми. Практично всі металургійні підприємства займають монопольне становище по одному чи декільком видам продукції, тому гостро стоїть проблема контролю за проявами монополізму з їх боку. Відсутність по багатьом номенклатурним видам продукції конкуренції не забезпечує умов ефективного господарювання, стимулює підприємства до зловживання монопольним становищем.

Можливі зловживання підприємств монопольним становищем становлять загрозу розвитку господарських стосунків між підприємствами, деформують попит на продукцію, що пов'язано зі встановленням монопольних цін та обмеженням постачання продукції на ринок, а також призводять до перерозподілу прибутків від реалізації продукції на ринку.

Актуальність теми дисертації полягає у визначенні та вдосконаленні підходів до науково-методичного обґрунтування засад антимонопольної політики, від чого залежить дієвість заходів, спрямованих на регулювання конкурентних відносин та недопущення проявів монополізму на ринках.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з основними вимогами Державної програми демонополізації економіки та розвитку конкуренції, затвердженої постановою Верховної Ради України від 21.12.93 р. № 3757-XII, та Указу Президента України “Про основні напрямки конкурентної політики на 1999 - 2000 роки і заходи по їх реалізації” від 26.02.99 р. № 219/99.

Положення та розробки дисертації використано при підготовці науково-дослідної роботи “Дослідження і обґрунтування економічних умов функціонування підприємств для реалізації концепції розвитку чорної металургії” (номер державної реєстрації № 0196U009306), яку виконано на кафедрі економіки промисловості Національної металургійної академії України у 1996-98 роках. Здобувачем, як виконавцем цієї науково-дослідної роботи, розроблено розділи, що стосуються методичного обґрунтування порядку визначення та прогнозування типів, структури і меж ринків трубної продукції, дослідження економіко-організаційних умов формування конкурентного середовища в металургії та впливу рівня монополізму, що склався на ринку, на економічні показники підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз рівня монополізму та вдосконалення методів антимонопольного регулювання ринків металопродукції. Зазначену мету досягнуто за допомогою задач:

дослідити сутність монополізму, його типів та можливих проявів на ринках металопродукції;

проаналізувати фактори та умови використання підприємствами свого монопольного становища на ринках;

визначити методичні підходи щодо встановлення меж та обсягу монопольного ринку;

обґрунтувати доцільність комплексного використання методів визначення рівня монополізму на ринках металопродукції;

проаналізувати рівень монополізму на ринках металопродукції;

обґрунтувати методи регулювання діяльності підприємств, які зловживають монопольною владою на ринках.

Об'єктом дослідження є діяльність суб'єктів господарювання на ринках металопродукції. Предметом дослідження є методи визначення рівня монополізму та підходи до регулювання монопольних ринків.

В роботі використано методи теоретичного та емпіричного досліджень, зокрема історичний метод, за допомогою якого досліджено процеси формування та розвитку монополізму як явища та його типів; аксіоматичний метод, що дозволив прийняти припущення до моделі Харберджера без доведень і на цій підставі обґрунтувати можливість розрахунку збитків від монопольної діяльності; метод абстракції, яким визначено найсуттєвіші фактори, що впливають на можливість використання металургійними підприємствами монопольного становища; методи аналізу і синтезу, що дозволили дослідити рівень монополізму на ринках металопродукції, оцінити монопольне становище підприємств, а також поєднати різні підходи, проаналізовані та вдосконалені методичні положення у комплексну методику оцінки рівня монополізму та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні методичних положень з проведення оцінки рівня монополізму та регулювання монопольних ринків. Новими науковими положеннями є:

а) вперше формалізовано взаємозв'язки між типами монополізму у вигляді монопольних зон, які поєднують риси різних типів;

б) розроблено способи визначення меж монопольних релевантних ринків продукції, які відрізняються від способів встановлення меж загальнодержавного ринку врахуванням у складі ринку всіх можливих зарубіжних конкурентів, що виробляють відповідну продукцію;

в) обґрунтовано доцільність розрахунку обсягу монопольного ринку як суми обсягів виробництва продукції відповідних підприємств та обсягу надходжень імпорту продукції, що дозволяє запобігти помилковому віднесенню підприємства до категорії монополістів;

г) обґрунтовано доцільність визначення часток суб'єкта господарювання на ринку на основі натуральних та вартісних показників, що на відміну від їх визначення на основі або натуральних або вартісних показників, дозволяє коректно встановлювати наявність монопольного становища підприємства на ринку;

д) встановлено нові нормативні значення індексу Харфіндела-Хіршмана, що дозволило по-новому класифікувати ринки в залежності від значення ІХХ і визначити граничні частки підприємств, які обґрунтовують наявність конкуренції;

е) обґрунтовано порядок складання прогнозу рівня монополізму з урахуванням спрощеного методу розрахунку прогнозного значення ІХХ та розробленого алгоритму визначення можливості швидкого переналагодження діючого на підприємствах обладнання на випуск певного виду монопольної продукції з метою підвищення конкуренції на ринку;

ж) обґрунтовано новий механізм антимонопольного регулювання ринків, який, на відміну від інших, дозволяє визначити та відшкодувати збитки від використання монопольної влади підприємством, що завдані суб'єктам господарювання та суспільству в цілому.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена комплексна методика оцінки рівня монополізму на ринках та механізм антимонопольного регулювання можуть бути використані в роботі антимонопольних органів України, інших органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, науково-дослідних установ та організацій при встановленні меж та обсягів монопольних ринків, визначенні монопольного становища на них суб'єктів господарювання, плануванні проведення демонополізації та розробці інших антимонопольних заходів.

Методичні положення щодо визначення рівня монополізму та збитків від використання монопольної влади, можуть бути застосовані службами металургійних підприємств для визначення: перспектив реалізації продукції на ринках, основних конкурентів, цін на продукцію.

Результати дисертації впроваджено у ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (акт № 78-46 від 17.04.00 р.), у ВАТ “Нікопольський Південнотрубний завод” (акт № 009-2630 від 28.04.00 р.), в Державному науково-дослідному і конструкторсько-технологічному інституті трубної промисловості (акт № Д/556 від 28.04.00 р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем встановлено взаємозв'язки між типами монополізму; розроблено комплексну методику оцінки рівня монополізму на ринку, яка включає вдосконалені методичні положення з визначення меж монопольних релевантних ринків, монопольного становища суб'єктів господарювання, нових нормативних значень показника ІХХ та з складання його прогнозу; розроблено і обґрунтовано механізм антимонопольного регулювання ринків, за допомогою якого визначаються реальні збитки від використання монопольної влади підприємствами, що завдані іншим суб'єктам господарювання та суспільству в цілому; виконано оцінку рівня монополізму та наявної монопольної влади українських підприємств на ринках трубної продукції. Особистий внесок автора у публікації зі співавторами наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. За основними положеннями дисертації зроблено доповіді на 4 Всеукраїнських та 1 Міжнародній науково-практичних конференціях, перелік яких наведено у списку опублікованих праць, а також три доповіді на наукових семінарах кафедри економіки промисловості Національної металургійної академії України.

Публікації. По результатах дисертації опубліковано 10 праць (5 статей, 5 доповідей на наукових конференціях) загальним обсягом 3,1 друкованих аркуші, з яких особисто автору належить 2,5 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів (“Теоретичний аналіз функціонування монопольних утворень на ринках”, “Методичні основи визначення рівня монополізму”, “Оцінка рівня монополізму та вдосконалення методів регулювання ринків металопродукції”), висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація містить 182 сторінки друкованого тексту, у тому числі: 31 таблицю - 19 сторінок, 12 ілюстрацій - 8 сторінок, список використаних джерел - 92 назви, 5 додатків - 28 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі досліджено проблематику питань, що пов'язані з діяльністю підприємств на монопольних ринках металопродукції.

Сутність монополістичних відносин відбивають різноманітні типи монополізму і можливі взаємозв'язки та взаємозалежності між ними. Аналіз типології монополізму дозволив встановити класифікацію типів монополізму, можливі взаємозв'язки і взаємозалежності між різними типами для ринків металопродукції (рис. 1). Типи монополізму зображено у вигляді кілець, а їхні можливі поєднання - у вигляді “зон перекриття” типів.

Дослідженням різних типів монополізму визначено, що не існує чіткої грані між ними. Підприємство, знаходячись в тій чи іншій монополістичній “зоні перекриття”, поєднує в собі характерні риси, що притаманні декільком типам монополізму. Для підприємства на монопольному ринку може бути характерним певний тип монополізму або поєднання декількох типів. Існування одного типу монополізму характерно, в основному, для адміністративно-командної економіки або для підприємства, що є природним монополістом. Встановлення взаємозв'язку типів монополізму дозволяє дослідити природу монополістичних відносин, визначити характер та напрямки їхніх можливих змін.

З метою недопущення негативних проявів монополізму на ринках в більшості країн світу реалізується антимонопольна політика, яка зосереджується на трьох основних напрямках: демонополізації економіки, антимонопольному регулюванні та застосуванні антимонопольного законодавства.

З урахуванням специфіки металургійного виробництва визначено, що найбільш доцільними способами демонополізації ринків металопродукції є організація паралельних виробництв на діючому обладнанні, виробництв аналогічної продукції шляхом введення в експлуатацію нових виробничих потужностей, а також виділення окремих підрозділів зі складу підприємств у самостійні виробництва продукції для забезпечення конкуренції між виробниками. Основними умовами здійснення демонополізації виробництва продукції є наявність додаткової реальної потреби в цій продукції не нижче одиничної виробничої потужності агрегату, наявність інвестора та перспективність подальшого виробництва цієї продукції.

Реалізація антимонопольної політики передбачає регулювання монопольних ринків та діяльності монопольних утворень на них. При регулюванні діяльності підприємств застосовуються методи встановлення граничних цін, рівнів рентабельності, декларування вільних цін, недоліком яких є відсутність економічно обґрунтованого механізму визначення норми прибутку та ціни продукції, які б мали місце за відсутності монопольних проявів на ринку.

На рівень монополізму та структуру ринків металопродукції впливають внутрішні (технічний рівень виробництва, рівень витрат ресурсів та ін.) та зовнішні (платоспроможний попит, постачання металургійних підприємств сировиною, витрати на енергоносії, сировину, транспортні перевезення) фактори, які обумовлюють монопольні переваги підприємств. Монопольні переваги, що досягаються за рахунок зміни внутрішніх факторів, при проведенні збалансованої цінової політики сприяють ефективному розвитку економіки країни. Виконаний в дисертації аналіз зовнішніх факторів дозволив встановити, що можливість використання переваг свого домінуючого становища на ринку має невелика кількість підприємств, оскільки більшість металургійних монополістів України знаходиться у складному фінансово-економічному стані.

У другому розділі розроблено комплексну методику оцінки рівня монополізму на ринку певного виду продукції, яка дозволяє встановити монопольне становище підприємства на ринку, визначити можливість застосування ним своєї влади і провести дослідження структури ринку.

При дослідженні функціонування на ринку підприємства, яке підозрюється в монопольних діях, першочерговою проблемою є адекватне встановлення товарних та територіальних меж цього ринку. При визначенні товарних меж враховується: аналогічність призначення, споживчих особливостей, умов використання товару, схожість фізичних особливостей, якісних показників, наявність спільної групи споживачів товару, відсутність істотної різниці в цінах (взаємозамінність по споживанню або попиту); виявлення вільних виробничих потужностей, що можуть бути використані для виробництва монопольної продукції, та технологічних можливостей переналагодження діючих потужностей на виробництво цієї продукції (взаємозамінність по виробництву).

Територіальні межі ринку визначаються як мінімальна територія, за межами якої з точки зору споживача придбання взаємозамінних товарів є неможливим і недоцільним, та включають: економічні, технологічні та адміністративні межі.

Взаємодія конкуренції і монопольних сил, що виникає між підприємствами в процесі їхнього господарювання, проявляється у певних межах ринку товару. Встановлення таких меж залежить від економічних чинників, що не пов'язані з межами загальнодержавного ринку, а саме: взаємовплив вітчизняних і зарубіжних суб'єктів господарювання на ціну і якість товару, особливості його реалізації. Це дозволило виділити два способи визначення меж релевантного ринку, в межах якого для конкретного підприємства складаються дійсні відносини конкуренції та монополії.

Перший спосіб припускає тотожність меж релевантного ринку та його товарних меж - до складу ринку включаються всі підприємства, що виробляють та реалізують аналогічну продукцію в Україні і в суміжних країнах. Це дозволяє охарактеризувати ринок окремого виду продукції взагалі (без врахування цін, умов поставок, відстані і т. ін.). Другий спосіб припускає включення до складу ринку лише тих конкурентів, у яких вітчизняні споживачі мають реальну можливість придбати продукцію. Критеріями реалізації такої можливості є доступна ціна, що враховує митні збори при надходженні вантажу від найближчих зарубіжних постачальників; необхідні параметри якості продукції, включаючи відповідність вимогам стандартів; наявність широкого сортаменту продукції, що враховує достатньо вузьку взаємозамінність.

Оцінка конкурентних відносин між вітчизняними і зарубіжними суб'єктами господарювання дозволяє встановити ступінь володіння монопольною владою монополіста на вітчизняному ринку шляхом зіставлення часток діючих підприємств на загальнодержавному та релевантних ринках, визначених за першим та другим способами. Така оцінка характеризує реальну можливість використання підприємцями свого монопольного становища на загальнодержавному ринку.

При визначенні монопольного становища суб'єкта господарювання на загальнодержавному ринку розраховується обсяг цього ринку Орт(і) як

, (1)

де Ов(i; j) та Оім(i; j) - відповідно обсяги виробництва та імпорту i-го товару j-го суб'єкта господарювання в межах загальнодержавного ринку;

i - найменування товару;

j - найменування суб'єкта господарювання, що здійснює виробництво та/або постачання i-го товару на ринок;

n - кількість підприємств, які конкурують на ринку.

Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку здійснюється паралельно - на основі натуральних (Чн(i; j)) та вартісних (Чв(i; j)) показників:

Чн(i; j)=, (2)

Чв(i; j)=, (3)

де Он(i; j), Ов(i; j) - обсяги виробництва i-го товару j-им суб'єктом господарювання, включеним до складу відповідного ринку, в натуральному та вартісному вираженні;

Онрт(i), Оврт(i) - обсяги сукупного виробництва i-го товару всіма суб'єктами господарювання, включеними до складу ринку, в натуральному та вартісному вираженні.

Співставлення часток суб'єктів господарювання на ринку, які визначено на основі натуральних та вартісних показників, дозволяє виділити чотири ситуації, що характеризують рівень монополізму конкретного суб'єкта господарювання на ринку (табл. 1).

Таблиця 1 Ситуації, що характеризують рівень монополізму суб'єктів господарювання на ринку

№	Перелік можливих ситуацій	Доцільність віднесення суб'єкта господарювання до категорії “монополістів”
1	Чн(i; j) >35 %, Чв(i; j) >35 %	доцільно
2	Чн(i; j) >35 %, Чв(i; j) <35 %	проведення додаткових досліджень
3	Чн(i; j) <35 %, Чв(i; j) >35 %	проведення додаткових досліджень
4	Чн(i; j) <35 %, Чв(i; j) <35 %	не доцільно

Доцільність віднесення суб'єкта господарювання до категорії монополістів в ситуації 1 і не віднесення в ситуації 4 випливає з логіки встановлення граничного значення частки монополіста на ринку. Проведення додаткових досліджень, що передбачено у ситуаціях 2 та 3, включають аналіз рівня цін та витрат, норми прибутку, яку отримують підприємства при реалізації продукції на ринку, а також ступеня диференціації продукції. Паралельно визначається вплив підприємства, яке підозрюється в монополізмі, на цінову політику своїх конкурентів, а також вірогідність змови інших підприємств на ринку з метою встановлення монопольно високих цін.

Коли підприємство-монополіст знаходиться у важкому фінансовому становищі, застосування до нього санкцій з боку антимонопольних органів може призвести до більшого ускладнення стану підприємства аж до його банкрутства. Виходячи з цього, в антимонопольному законодавстві слід передбачити можливість встановлення періодів, на які таке підприємство виключається з переліку монополістів з виробництва певного виду продукції. Умовою для встановлення такого періоду є перевищення рівня витрат на виробництво продукції над рівнем ціни її реалізації на протязі останнього року.

Рівень монополізму на ринку визначається за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана (ІХХ), який представляє собою суму квадратів питомих ваг кожного з підприємств, що діють на ринку:

, (4)

де di - частка i-го підприємства на ринку, виражена у відсотках;

n - загальна кількість підприємств на ринку.

ІХХ - показник комплексний, він характеризує всю сукупність діючих на ринку підприємств, визначаючи ступінь концентрації ринку з точки зору його структури. Зі збільшенням концентрації ринку величина індексу теж збільшується, досягаючи максимального значення 10000 для повної монополії.

На основі виконаних в дисертації досліджень значень ІХХ при зміні кількості підприємств на ринку розроблено нормативні значення індексу згідно з правилом: показник ІХХ приймає мінімальне значення у випадку, коли ринкові частки поділені між господарюючими суб'єктами нарівно. Розрахунок індексу для випадку, коли всі підприємства на ринку мають однакові частки, здійснюється за формулою

. (5)

У випадку, коли на ринку функціонує монополіст, який займає частку dm, мінімальне значення ІХХmin визначається за формулою

. (6)

Аналіз формули (6) дозволив встановити, що для будь-якої кількості підприємств може бути знайдено мінімальне значення ІХХ, яке відповідає ситуації, коли на ринку є монополіст з часткою 35 % або більше.

Дослідження залежності значення ІХХ від кількості підприємств на немонопольному ринку (формула (5)) та на монопольному ринку (формула (6)), на якому діє монополіст з часткою 35 %, дозволило класифікувати ринки (табл. 2).

Таблиця 2 Класифікація ринків у залежності від значення ІХХ

Найменування ринку	Діапазон змін ІХХ
чиста монополія	10000
ринок з домінуючою фірмою	3400 ч 10000
обмежена олігополія	1225 ч 3400
конкурентний ринок	менш 1225

За допомогою встановлених значень ІХХ визначено максимально можливі значення часток найбільших одного, двох, трьох та чотирьох підприємств на відповідних ринках (табл. 3).

Таблиця 3 Співвідношення ІХХ та часток фіксованого числа підприємств

Значення ІХХ	При необмеженій довільній кількості конкурентів максимально можлива частка найбільших виробників, %
	1-го	2-х	3-х	4-х
1225	35	50	60	70
3400	57	81	99	100

Прогноз розвитку монопольного ринку складається за допомогою запропонованого порядку, що враховує аналіз: поточної структури досліджуваного ринку та її можливих змін в перспективі; існуючих можливостей застосування монопольної влади підприємствами, що діють на ринку; можливостей переналагодження обладнання конкуруючих підприємств на випуск відповідного монопольного виду продукції в короткостроковому періоді або введення додаткових потужностей з випуску продукції.

Прогноз рівня монополізму на ринку на найближчу перспективу визначається за допомогою розробленої на основі модифікації трендових функцій формули розрахунку прогнозного значення ІХХ:

=, (7)

де ІХХt - очікуваний рівень монополізму в t-му році;

ІХХі - значення ІХХ в i-му році;

ti - значення, присвоєне року з досліджуваної динаміки, тобто i = 1,..., n; при цьому =0; при непарному числі років, наприклад, n = 5 t приймає значення -2, -1, 0, 1, 2, при парному - n = 6: -5, -3, -1, 1, 3, 5;

n - кількість років досліджуваної динаміки (i=1... n);

k - найменування року майбутнього періоду (k = n+1, …, m).

При аналізі існуючих можливостей застосування монопольної влади підприємствами, що діють на ринку, визначаються фактори, які впливають на зміну реальної влади підприємства на ринку (можливість відновлення випуску продукції традиційним конкурентом, виробництво монопольної продукції на нових потужностях конкуруючих підприємств, наявність товарів-субститутів та державного регулювання, існування вхідних бар'єрів для вступу на ринок нових конкурентів, наявність незадоволеного попиту та ін.). Сукупність всіх факторів в кінцевому рахунку визначає ціну та обсяги виробництва продукції монополіста і відбиває можливість застосування монопольної влади підприємствами.

При дослідженні можливості переналагодження обладнання конкуруючих підприємств на випуск відповідного монопольного виду продукції в короткостроковому періоді або введення додаткових потужностей з випуску продукції визначається принципова можливість появи на ринку нового конкурента. Здійснення оцінки можливості швидкого переналагодження діючого обладнання на виробництво певного виду продукції, яку випускає монополіст, передбачає визначення: наявності технологічного обладнання для виробництва продукції на підприємствах, які конкурують чи можуть конкурувати з монополістом; економічної доцільності проведення переналагодження, що характеризується появою платоспроможного попиту на певний вид продукції; подальшої перспективи реалізації відповідної продукції на обладнанні після його переналагодження.

При стабільному або зростаючому попиті на монопольну продукцію існує ймовірність залучення на конкуруючі підприємства інвестицій, необхідних для придбання відповідного обладнання для випуску цієї продукції. У таких випадках складається бізнес-план проекту введення додаткових потужностей з виробництва продукції на конкуруючих з монополістом підприємствах. В третьому розділі проаналізовано рівень монополізму на ринках трубної продукції та розроблено механізм антимонопольного регулювання ринків. Визначення ступеня використання монопольної влади підприємства та оцінку розмірів збитків, завданих монополістом споживачам і суспільству в цілому, дозволяє здійснити розроблений механізм антимонопольного регулювання ринків промислової продукції, що включає:

а) визначення показників монопольної влади підприємств на ринках;

б) встановлення розрахункових цін (цін, що існували б на ринку у випадку відсутності монополістичних проявів) на продукцію;

в) визначення соціальних витрат монополії та суми надприбутку підприємства, отриманого в результаті використання монопольної влади на ринку;

г) визначення принципів стягнення сум штрафних санкцій з підприємств, які зловживають монопольним становищем.

Логіка механізму антимонопольного регулювання полягає в необхідності найбільш ефективного розподілу існуючих в економічній системі ресурсів, що передбачає збитковість використання монопольної влади підприємствами. Для оцінки монопольної влади застосовано індекс Лернера (М), який представляє норму прибутку підприємства від реалізації продукції

, (8)

де Р - середньорічна ціна підприємства на продукцію, грн./од. продукції;

АС - середньорічні витрати виробництва, грн./од. продукції.

Застосування індексу М зумовлено тим, що більш висока норма прибутку у порівнянні з певним нормативним значенням, є ознакою здобування додаткової вигоди підприємством внаслідок використання монопольної влади.

В якості нормативної величини використано середньогалузеву норму прибутку, яку визначено на основі розрахунку норм прибутку підприємств, що не займають монопольне становище на відповідних ринках, тобто виключно за умов конкуренції на ринках галузі.

Розрахунок середньогалузевої норми прибутку являє собою, по суті, розрахунок середньогалузевого індексу Лернера ()

, (9)

де Prij - середньорічні значення прибутку i-го підприємства, отримані від реалізації одиниці j-ї продукції;

Pij - середньорічні значення цін i-го підприємства одиниці j-ї продукції;

Qij - обсяги продажу (виробництва) j-ї продукції i-м підприємством;

n - кількість підприємств у галузі;

m - кількість видів продукції, що випускається підприємствами галузі.

Факт використання монопольної влади підприємства встановлюється за наявності умов перевищення показниками індексу Лернера підприємств-монополістів на відповідних ринках їхніх середньогалузевих значень та перевищення рівнем ціни продукції монополіста певного її розрахункового рівня, що міг би існувати на ринку за відсутності проявів монополізму.

Визначення розрахункових цін (P0) на монопольну продукцію здійснюється за формулою

, (10)

де Cmax - максимальне значення середньорічної собівартості одиниці продукції одного з підприємств, що діють на ринку;

- середньогалузева норма прибутку.

За допомогою значення P0 встановлюється факт використання на ринку монопольної влади, а також оцінюються соціальні витрати застосування цієї влади на ринку, тобто соціальна ціна монополії (SPM). Вона в грошовому виразі являє собою ту частину продукції, яку суспільство та споживачі недоотримали, витративши ті ж кошти, що й в ринковій ситуації. Для визначення SPM використано дослідження А. Харберджера, згідно з яким

, (11)

де Р - приріст цін в результаті застосування монопольної влади підприємством на ринку, тобто Р = Рm - Р0 (Рm - встановлена монополістом ціна одиниці продукції);

Q - це кількість продукції, недоотримана споживачами та суспільством, але оплачена ними (Q визначається при припущенні, що цінова еластичність дорівнює одиниці, за формулою

, (12)

де Qm - обсяг виробництва підприємства-монополіста).

Сума надприбутку (Prmon), одержуваного підприємством в результаті використання монопольної влади, визначається з різниці обсягу реалізації продукції за монопольною та розрахунковою цінами

Prmon = Pm·Qm - P0·Qm. (13)

Сума штрафних санкцій (F) до підприємств-монополістам визначається виходячи з умов повного вилучення суми надприбутку монополіста та збитків, завданих суспільним інтересам від дій монополіста, тобто

F = Prmon + SPM. (14)

Сума SPM спрямовується на покриття видатків бюджету, оскільки вона дозволяє компенсувати збитки суспільства в цілому, пов'язані з недоотриманням ним певної кількості продукції. Сума штрафних санкцій у вигляді Prmon перераховується до спеціального фонду з метою акумулювання коштів для здійснення демонополізації та інших заходів антимонопольного регулювання діяльності монополістичних структур, що дозволить в перспективі побічно відшкодувати збитки, завдані споживачам внаслідок монопольної діяльності, шляхом зниження цін на продукцію, викликаного загостренням конкуренції на ринку.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації розв'язано наукове завдання обґрунтування методичних засад визначення рівня монополізму та антимонопольного регулювання ринків металопродукції, що має істотне значення для розвитку науки економіки промисловості та вдосконалення практичних заходів антимонопольної політики.

2. Ефективний розвиток конкуренції на монопольних товарних ринках значною мірою залежить від збалансованих взаємовідносин всіх суб'єктів господарювання та споживачів продукції. Процес регулювання таких взаємовідносин реалізується за допомогою антимонопольної політики, яка покликана нейтралізувати монопольні дії підприємств, підвищити рівень ринкової конкуренції з метою створення сприятливих умов для вільного розвитку підприємництва.

3. Обґрунтовано класифікацію типів монополізму та визначено можливі взаємозв'язки між ними на ринках металопродукції. Встановлення домінуючого типу монополізму на ринку та можливого поєднання різних типів, що складається для конкретного підприємства, дозволяє виконувати аналіз і давати оцінку ринкової монополізації, дослідити природу монополістичних відносин, що має практичне значення при розробці заходів з антимонопольної профілактики в галузі.

4. Визначення монопольного становища підприємства на ринку та можливостей застосування ним ринкової влади рекомендується проводити за розробленою комплексною методикою оцінки рівня монополізму на ринках шляхом:

а) встановлення меж монопольного ринку - товарних (на основі оцінки взаємозамінності продукції з точки зору споживання та виробництва) та територіальних (як сукупності економічних, технологічних та адміністративних меж);

б) визначення ступеня впливу вітчизняних і зарубіжних підприємств на монопольних загальнодержавному та релевантному ринках;

в) застосування вдосконалених методик визначення монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку та розрахунку ІХХ.

5. Обґрунтовано можливість розрахунку обсягу монопольного ринку як суми обсягів виробництва продукції відповідних підприємств та обсягів надходжень імпорту продукції. Недоцільність виключення значення обсягу експорту продукції обґрунтовується тим, що при розрахунку обсягу надходжень продукції на ринок від реального монополіста за вирахуванням експорту цей обсяг може значно зменшуватись, що збільшує вірогідність помилкового віднесення до категорії монополістів того чи іншого суб'єкта господарювання.

6. З метою коректного встановлення монопольного становища підприємства визначено доцільність проведення розрахунку його часток на ринку на основі натуральних та вартісних показників, та порівняння цих часток з законодавчо встановленим нормативом.

7. Вдосконалено методичні положення щодо використання показника ІХХ при оцінці рівня монополізму. За допомогою розроблених нормативних значень ІХХ класифіковано ринки та встановлено, що безпечний для конкуренції (коли ІХХ менш 1225) ринок припускає, що частка одного найбільшого підприємства не перевищує 35 %, двох найбільших - 50, трьох - 60 і чотирьох - 70 %. на основі досліджень залежності ІХХ від кількості підприємств на ринку визначено, що при ІХХ = 1225 ч 3400 з'являється можливість появи монопольного утворення з часткою одного найбільшого виробника до 57 %, двох - 81, трьох - 99 %, що становить загрозу вільному розвитку конкуренції. При перевищенні ІХХ значення 3400 - на ринку обов'язково присутній монополіст, який має можливості для використання монопольної влади.

8. За допомогою розробленого порядку складання прогнозу рівня монополізму:

а) проаналізовано поточну структуру ринку та її можливі зміни в перспективі за допомогою спрощеного методу розрахунку прогнозного значення ІХХ. Визначені прогнозні значення ІХХ в цілому виявили тенденції до зменшення рівня монополізму на більшості ринків трубної продукції;

б) досліджено критерії, які визначають реальні (кількість конкурентів, обсяги виробництва, доступність ресурсних баз, платоспроможний попит, наявність державного регулювання) та потенційні (наявність бар'єрів для вступу на ринок нових конкурентів та ін.) можливості застосування підприємствами монопольної влади;

в) досліджено можливості переналагодження обладнання конкуруючих підприємств на випуск монопольних видів продукції в короткостроковому періоді або введення додаткових потужностей по випуску продукції за допомогою алгоритму, що включає наявність у підприємств, які конкурують чи можуть конкурувати з монополістом, відповідного технологічного обладнання для виробництва продукції, економічну доцільність переналагодження, наявність подальшої перспективи реалізації відповідної продукції на обладнанні після переналагодження.

9. З метою недопущення використання монопольної влади підприємствами розроблено механізм антимонопольного регулювання, який передбачає застосування штрафних санкцій за зловживання цією владою. Обґрунтовано доцільність розрахунку штрафних санкцій у вигляді суми соціальної ціни монополії та надприбутку підприємства, що на відміну від визначення штрафу як відсотку від виручки характеризує більш високу точність розрахованої суми збитку. На основі розробленого механізму виконано розрахунки збитків від використання монопольної влади, які несуть суспільство та споживачі продукції, визначено практичну можливість і доцільність застосування механізму.

10. Результати дисертації, систематизовані у вигляді комплексної методики оцінки рівня монополізму та розробленого на її основі механізму антимонопольного регулювання, використано у ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” та ВАТ “Нікопольський Південнотрубний завод” при розробці програм розвитку підприємств, визначенні перспектив реалізації окремих видів продукції, плануванні цінової стратегії; в Державному науково-дослідному і конструкторсько-технологічному інституті трубної промисловості при виконанні науково-дослідних робіт, складанні пропозицій для органів державної влади щодо регулювання трубного виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Бень Т., Сиченко В. Методи визначення рівня монополізму на ринках промислової продукції // Економіка України. - 1999. - № 3. - С. 36-41. Внесок автора - дослідження та обґрунтування методів визначення рівня монополізму, їх можливого застосування в Україні.

2. Сыченко В.В. Направления и особенности антимонопольной политики в Украине // Придніпровський науковий вісник (серія економіка). - 1998. - № 68 (135). - С. 7-12.

3. Бень Т., Сыченко В. Монополизм на рынках трубной продукции (анализ и прогнозирование) // Бизнес Информ. - 1998. - № 19. - С. 25-28. Внесок автора - розробка методичних положень складання прогнозу рівня монополізму на ринках.

4. Бень Т.Г., Сыченко В.В. Совершенствование методических подходов к исследованию степени монополизации рынков металлопродукции // Сталь (Москва). - 1999. - № 8. - С. 79-82. Внесок автора - розробка методичних положень визначення меж монопольних ринків, прогнозування рівня монополізму, визначення надприбутків підприємств.

5. Зайцева В.А., Сыченко В.В. Определение уровня монополизма на рынках трубной продукции // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1997. - № 3. - С. 81-83. Внесок автора - розробка способів визначення меж релевантних ринків, дослідження можливостей використання монопольної влади трубними підприємствами.

6. Сиченко В.В. Економіко-організаційні умови формування конкурентного середовища на ринках металопродукції // Сб. научных трудов “Проблемы деятельности предприятий в рыночной системе хозяйствования”. - Персонал (приложение). - 1999. - № 3 (51). - С. 103-105.

7. Сиченко В.В. Особливості поєднання типів монополізму для металургійних підприємств // Тез. доп. 3-ї Міжнар. конф. “Наука і освіта - 2000”. - Т. 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2000. - С. 19-21.

8. Сиченко В.В. Удосконалення механізму регулювання монопольних цін / Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах // Економічний вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. - В 2-х т. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 2000. - С. 411-412.

9. Сиченко В.В. Підходи до регулювання монопольних ринків // Матеріали наук.-практ. конф. “Раціоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні”. - Ч. 1. - Дніпродзержинськ: ДДТУ. - 2000. - С. 93-95.

10. Сиченко В.В. Особливості монополізму в металургії України // Матеріали наук.-практ. конф. “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні”. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТ. - 1998. - С. 68-70.

Размещено на Allbest.ru