Розвиток взаємної торгівлі країн Європейського Союзу в умовах поглиблення інтеграційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

НАН УКРАЇНИ

УДК 339.924(048)

РОЗВИТОК ВЗАЄМНОЇ ТОРГІВЛІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПІСОЦЬКИЙ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі проблем зовнішньоекономічної діяльності Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Панфілова Тамара Олександрівна, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, державний експерт

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Бураковський Ігор Валентинович, кафедра економічної теорії департаменту економічних наук Києво-Могилянської академії

кандидат економічних наук, доцент, Гребельник Олександр Петрович, Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, докторант кафедри світової економіки і міжнародних відносин

Провідна установа - Українська Академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України, кафедра міжнародної економіки, місто Київ

Захист відбудеться “21“ вересня 2000 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5, актовий зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5

Автореферат розісланий “ 15“ серпня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Хахлюк А.М.

АНОТАЦІЯ

Пісоцький В.П. Розвиток взаємної торгівлі країн Європейського Союзу в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2000.

В дисертації проаналізовано теоретичні і методологічні засади міжнародної економічної інтеграції і міжнародної торгівлі. Виявлені головні тенденції розвитку взаємної торгівлі країн - членів Європейського Союзу в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Досліджені механізми функціонування спільного (єдиного) ринку ЄС, основні зміни у структурі взаємної торгівлі країн - членів ЄС, вплив взаємної торгівлі на економічний розвиток цих країн. Вивчений вплив торгової інтеграції з ЄС на економіку тих країн Центральної та Східної Європи, які претендують на членство в ЄС. Розглянуто сучасний стан і перспективи торгових відносин та інтеграції України з ЄС. торгівля інтеграція економіка європейський

Ключові слова: міжнародні економічні відносини, світове господарство, міжнародна торгівля, міжнародна (регіональна) економічна інтеграція, міжнародний поділ праці, Європейський Союз, єдиний (спільний) ринок, ефективність торговельних відносин, взаємозалежність, структура торгівлі, розширення ЄС.

ANNOTATION

Pisotskiy V.P. Development of mutual trade of the European Union member-states under the conditions of deepening the processes of integration. The dissertation is the manuscript.

Thesis for Candidate of Economic Science degree by speciality 08.05.01. - World Economy and International Economic Relations. - Institute of World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2000.

The dissertation analyses the theoretical and methodological principles of international economic integration and international trade. The dissertation reveals the main trends in the European Union member-states' mutual trade under the conditions of deepening integration processes. The author studies the mechanisms of the functioning EU Common (Single) Market, the principle shifts in the structure of the EU member-states' mutual trade, as well as the impact of the EU member-states' mutual trade on their economic development. The dissertation studies the impact of trade integration with EU on the economy of those Central and East European countries, which claim full membership in the EU. Contemporary status and perspective of trade relations and trade integration between Ukraine and EU are considered.

Key words: international economic relations, world economy, international trade, international (regional) economic integration, international division of labor, European Union, EU Single (Common) Market, free trade area, trade structure, European economic area, EU enlargement.

АННОТАЦИЯ

Песоцкий В.П. Развитие взаимной торговли стран Европейского Союза в условиях углубления интеграционных процессов. Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01. - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2000.

В диссертации проанализировано, каким образом существующие теории международной торговли и международной интеграции реализованы в процессе развития ЕС. Определено, что в целом развитие интеграции стран - членов ЕС отвечает логике постепенного продвижения от торговой к производственной (структурной) интеграции. Выявлено, что традиционная градация компонентов интеграционного процесса, исходя из практического опыта развития ЕС, требует внесения корректив за счет введения такого понятия, как административно-отраслевой аспект интеграции. Административно-отраслевая интеграция, которая на практике была реализована впервые в рамках Европейского объединения угля и стали, Евратома и общей сельскохозяйственной политики Сообщества, может существовать автономно, вместе с другими традиционными компонентами интеграционного процесса.

Показано, что процесс торговой интеграции в рамках ЕС является подтверждением преимуществ политики свободы торговли, хотя в его развитии учитываются и отдельные аргументы в пользу политики протекционизма. Обобщены основные этапы и вехи развития интеграционного процесса, создания соответствующих институтов.

Определено, что торговые отношения стран-интеграторов достигают своего наибольшего развития и эффективности только при условии создания “единого рынка”, когда создается соответствующая среда, которая не просто ликвидирует внутренние тарифные барьеры, как в случае “зоны свободной торговли” или “таможенного союза”, но и способствует развитию торговли в условиях комплексной либерализации движения факторов производства. Это стимулирующее действие среды общего рынка проявляется в первую очередь в свободе пересечения внутренних границ для товаров, услуг, капиталов и частных лиц, гармонизации национальных систем стандартов и фискальной политики. Единый рынок, как особая функционирования торговли между государствами-интеграторами, является неотъемлемой составной частью таких форм интеграции, как “экономический союз” и “политический союз”.

Выявлены главные тенденции развития взаимной торговли стран - членов ЕС в условиях углубления интеграционных процессов и осуществления планов относительно экономического, валютного и политического союза. Исследованы механизмы функционирования общего (единого) рынка ЕС, основные изменения в структуре взаимной торговли стран-членов ЕС, влияние взаимной торговли на экономическое развитие этих стран. Оценены основные экономические эффекты, возникающие в результате развития взаимной торговли стран - членов ЕС.

Определено, что реализация планов интеграции в рамках ЕС привела к существенному возрастанию роли взаимной торговли в структуре внешнеторгового оборота отдельных стран. Выявлены структурные приоритеты в развитии рынка взаимной торговли, которые определяются более высокими темпами роста оборота по группе машин, транспортных средств и прочих промышленных изделий, а также преимущественное развитие внутриотраслевой товарной специализации стран-членов ЕС.

Специальному исследованию подвергнуты тенденции и механизмы развития единого рынка сельскохозяйственной продукции ЕС, обобщены методы ценового регулирования на этом рынке. Проведено изучение финансовых механизмов обеспечения функционирования единого рынка ЕС, роли в них налоговых инструментов. Определена эволюция источников финансирования бюджета ЕС, непосредственно связанная с изменениями в развитии рынка взаимной торговли.

Изучено влияние торговой интеграции с ЕС на экономику стран Центральной и Восточной Европы, претендующих на членство в Евросоюзе. Выявлено, что расширение торговых отношений стран Центральной и Восточной Европы с ЕС предоставляет первым лучшие возможности для структурной перестройки их экономик, что влияет непосредственно на экономический рост и национальное благосостояние. Однако в следствии того, что конкурентная способность товаров стран-кандидатов еще не достигла соответствующего уровня, углубление торговой интеграции стран Центральной и Восточной Европы с ЕС, вместе с позитивным влиянием на экономику первых, может также являться причиной обострения макроэкономических и структурных проблем. Перечисленные особенности влияния рынка ЕС на страны Центральной и Восточной Европы должны быть учтены при построении отношений Украины с данной интеграционной группировкой.

Рассмотрено современное состояние и перспективы торговых отношений Украины с ЕС. Сделан вывод о существовании ряда объективных причин, затрудняющих процесс интеграции Украины в ЕС. В этой связи приоритетным может быть полное использование преимуществ, предоставляемых действующим соглашением о партнерстве и сотрудничестве, с перспективой перехода к зоне свободной торговли и построению отношений на принципах, аналогичных Европейскому экономическому пространству.

Ключевые слова: международные экономические отношения, мировое хозяйство, международная торговля, международная (региональная) экономическая интеграция, международное разделение труда, Европейский Союз, единый (общий) рынок, эффективность торговых отношений, взаимозависимость, структура торговли, расширение ЕС.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток міжнародної економіки наприкінці двадцятого сторіччя відбувається в умовах прискорення темпів економічного розвитку і поглиблення процесів економічної інтеграції у більшості регіонів світу. Це пов'язано з істотними змінами в розвитку міжнародної торгівлі, її темпах і структурі, має суттєвий вплив на сферу міжнародних економічних відносин. Регіональна економічна інтеграція є однією із форм міжнародної економічної інтеграції, еволюція якої супроводжується еволюцією механізмів регулювання торговельних відносин.

Розвиток торговельних відносин в рамках регіонального об'єднання надає можливість країнам-учасницям більш ефективно проводити трансформацію виробничого сектора та підвищувати свою конкурентоспроможність на світових ринках, виходячи з національних і регіональних інтересів. З початку 90-х років в Європі спостерігається певне поглиблення інтеграційного процесу, яке знаходить прояв в розширенні меж інтеграційного об'єднання Європейський союз (ЄС) з одночасним переходом до більш високої форми інтеграції - валютного і політичного союзу. Спостерігається тенденція поступового стирання економічних бар'єрів між ЄС та іншими країнами цього регіону. Національні ринки більшості європейських країн наростаючими темпами втягуються в зону безпосереднього впливу інтеграційного угруповання ЄС, що призводить до поширення умов функціонування його ринку на національні ринки “третіх” країн.

Органічне входження до світової економічної системи і найпотужнішого інтеграційного угруповання, яким є ЄС, стало стратегічною метою подальшого розвитку країн Центральної та Східної Європи. Водночас, перед ними постала низка проблем трансформації структур національних економік, підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках, лібералізації зовнішньоторговельних відносин.

Україна, як держава, що географічно розташована в європейському регіоні і має історичні та економічні зв'язки з європейськими країнами, не може не враховувати у своїй зовнішньоекономічній політиці регіональні інтеграційні процеси, які відбуваються в Європі. Вона пов'язує перспективи свого подальшого розвитку з входженням в європейські структури. Законодавчою базою європейського вибору включення Україні у світове господарство є Угода про партнерство і співробітництво (1994 р.) і Спільна стратегія ЄС щодо України (1999 р.). Серед найважливіших чинників, що мають сприяти активізації цього процесу, є розширення торговельних відносин з країнами-членами ЄС та країнами-кандидатами на повноправне членство.

Таким чином, актуальність даного дисертаційного дослідження визначається, з одного боку, необхідністю систематизації тенденцій та закономірностей розвитку торговельних відносин між членами інтеграційного угруповання ЄС на сучасному етапі розвитку світового господарства, з іншого - необхідністю аналізу ефективності розвитку взаємної торгівлі країн-членів ЄС з точки зору впливу на економіку країн-учасниць та “третіх” країн.

Проблеми міжнародної і регіональної економічної інтеграції, міжнародної торгівлі являють науковий інтерес для відомих вчених-економістів. Вагомий вклад в розробку концепцій теорії економічної інтеграції, теорії міжнародної торгівлі та питань розвитку національних економік в умовах міжнародної економічної інтеграції внесли вітчизняні вчені В. Андрійчук, І. Бураковський, В. Будкін, О. Білорус, О. Гаврилюк, Д. Лук'яненко, В. Новицький, Панченко Є., Ю. Пахомов, О. Плотніков, А. Поручник, А. Румянцев, В. Сіденко, А. Філіпенко, С. Фомін, М. Чешков.

Серед зарубіжних авторів слід відмітити праці М. Алле, Б. Балашша, Ж.Ф. Деніо, А. Жакмена і А. Сапіра, П. Ліндерта, Р. Манделла і М. Балдассаррі, А. Маршала, К. Мікалопулоса і Д. Тарра, М. Пебро, Дж. Пелкманса, Дж. Піндера, П. Робсона, Ф. Рута, Д. Свенна, Р. Хайна, Р. Харрісона, У. Хіменца та ін. В цих роботах розглянуті як теоретичні питання міжнародної інтеграції і торгівлі, так і практичні наслідки їх реалізації в процесі еволюції Європейського Союзу.

Актуальні питання міжнародної інтеграції і торгівлі висвітлені й у роботах російських вчених Л. Глухарєва, Гутніка В., Ю. Шишкова, М.Максимової, Є.Авдокушина, А.Суботіна та ін.

Саме в зазначених вище роботах сформульовані концептуальні засади теорії інтеграції та міжнародної торгівлі, аналізуються проблеми регіональної інтеграції в різних сферах міжнародних економічних відносин. Проте ці роботи не враховують сучасних реалій розвитку західноєвропейської інтеграції та взаємної торгівлі, які зумовлені новими підходами після укладання Маастрихтської та Амстердамської Угод щодо прискорення і поглиблення інтеграції, новими положеннями щодо розширення ЄС, викладеними в документі "Agenda 2000". У вітчизняній науковій літературі залишаються недостатньо розробленими і дискусійними такі питання методологічного характеру, як визначення і узагальнення тенденцій та механізмів розвитку торговельних відносин всередині інтеграційних угруповань, аналіз ефективності їх функціонування та оцінка впливу процесу розширення угруповання на економіку країн-членів та країн-претендентів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримано в результаті безпосередньої участі автора у виконанні науково-дослідної теми відділу проблем зовнішньоекономічної діяльності Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України “Проблеми багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД та інтеграційних угруповань” (1997-1998 рр., УДК 331.81:339.5:339.9:338.9, № державної реєстрації 0197U015225). В згадану науково-дослідну роботу увійшли матеріали дисертаційної роботи автора стосовно функціонування торгівлі країн-членів ЄС в рамках спільної сільськогосподарської політики Співтовариства.

Мета і задачі дисертаційного дослідження. Головна мета виконаного дисертаційного дослідження полягає у систематизації теоретичних засад і узагальненні емпірично визначених тенденцій розвитку взаємної торгівлі країн-членів Європейського Союзу принагідно визначення характеру її впливу на економіки країн-членів, країн-претендентів та країн - стратегічних партнерів.

Для реалізації зазначеної мети було поставлено наступні задачі:

1. Систематизація концептуальних засад теорії міжнародної економічної інтеграції і визначення специфічних особливостей формування її окремого напряму - європейської економічної інтеграції.

2. Визначення теоретичних і методологічних засад розвитку міжнародної торгівлі в умовах поглиблення інтеграційних процесів в середині і поза межами угруповання.

3. Розробка новітніх методологічних основ аналізу розвитку міждержавної торгівлі в рамках економічного угруповання та оцінки її впливу на розвиток економіки країн-членів та країн поза межами об'єднання.

4. Виявлення особливостей еволюції механізмів регулювання торговельних відносин країн-членів ЄС в умовах поглиблення інтеграційних процесів.

5. Аналіз еволюції структури торгівлі та торгової спеціалізації країн ЄС в межах єдиного ринку.

6. Визначення впливу взаємної торгівлі на розвиток економіки країн-членів ЄС.

7. Виявлення впливу торговельних аспектів інтеграції на економіку країн Центральної та Східної Європи - майбутніх членів ЄС.

8. Оцінка торговельних відносин України з ЄС та їх перспектив.

Об'єктом дослідження є процес еволюції торговельних відносин країн-членів ЄС принагідно до форм регіональної економічної інтеграції, становлення єдиного ринку в межах угруповання.

Предметом дослідження є механізми розвитку взаємної торгівлі країн ЄС та її впливу на економічний розвиток окремих країн та угруповання в цілому.

Методологічну основу дисертаційного дослідження становить логіко-діалектичний метод пізнання з використанням таких інструментів економічного аналізу, як індукція та дедукція. На підставі порівняння встановлених фактів щодо розвитку взаємної торгівлі в рамках ЄС з концепціям регіональної економічної інтеграції і міжнародної торгівлі визначено їх узгодженість та існування певних розбіжностей між еволюцією угрупування та вищезгаданими концепціями. При цьому в роботі застосовані методи статистичних групувань та графічної інтерпретації.

Статистичною базою для проведення дослідження послужили аналітичні і статистичні матеріали Європейської економічної комісії, Держкомстату України та країн - претендентів на вступ до ЄС. Робота виконувалася на основі вивчення нормативної бази ЄС: Паризького Договору 1951 року, Римського Договору 1957 року, Шенгенської Угоди 1985 року, Маастрихтського Договору 1992 року, Амстердамського Договору 1997 року та документів головного виконавчого органу ЄС - Європейської Комісії.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:

систематизовано теоретичні підходи щодо визначення форм, стадій і компонентів регіональної економічної інтеграції, зокрема в рамках двох основних наукових "шкіл" - західноєвропейської і "пострадянської"; обгрунтовані визначення форм міжнародного поділу праці принагідно до сучасного етапу розвитку світової економіки. Запропоновано наступну класифікацію зазначених форм: територіальна, структурно-виробнича (предметна) і територіальна на засадах спеціалізації та кооперування;

узагальнені зміни у методологічних засадах теорії міжнародної торгівлі в контексті новітньої еволюції механізмів розвитку взаємної торгівлі країн-членів регіонального угруповання принагідно до реалізації політики лібералізації з елементами протекціонізму; визначено основні чинники, що стимулюють розвиток торгівельних відносин в рамках ЄС (необхідність узгодження торговельних інтересів країн-членів на окремих товарних ринках; нерівномірність розподілу ресурсів - факторів виробництва; пріоритетність розвитку транспортно-комунікаційної інфраструктури і інформаційних технологій; ринкова "уніфікація" економічного розвитку країн-членів на засадах лібералізації з елементами протекціонізму); виявлено системоутворюючу інтегруючу роль єдиної торговельної політики, яка формується на засадах консенсусу з врахуванням національних інтересів та інтересів угруповання в цілому;

проаналізовані сучасні методичні підходи до визначення поняття механізму регулювання торгових відносин та групування показників розвитку взаємної торгівлі в межах інтеграційного угруповання принагідно до виявлення основних тенденцій та закономірностей, оцінки її ефективності. Аналіз основних тенденцій розвитку взаємної торгівлі країн-членів ЄС доцільно проводити по шести основних напрямах: визначення показників диференціації країн-членів за динамікою питомої ваги та приросту обсягів експортно-імпортних операцій у взаємній торгівлі; оцінка географічної структури взаємної торгівлі з точки зору пріоритетів двосторонньої торгівлі; визначення пріоритетів товарної структури взаємної торгівлі з точки зору спеціалізації окремих країн; оцінка структури взаємної торгівлі в окремих галузях виробництва; характеристика дисбалансу в торгівлі окремими групами товарів країнами-членами ЄС; аналіз структурних змін товарної структури окремих країн.

виявлено нові факти і тенденції, які мають методологічну цінність для розвитку теорій регіональної економічної інтеграції і міжнародної торгівлі: еволюція механізмів взаємної торгівлі в умовах поглиблення інтеграційного процесу об'єктивно приводить до формування єдиного ринку ЄС, передбачає поступову лібералізацію взаємної торгівлі, уніфікацію законодавства в цій сфері на наддержавному рівні; елементи протекціонізму у вигляді національних систем стандартів, національних адміністративних регулятивних норм та розбіжностей в ставках ПДВ є притаманними і вищім формам інтеграції, якими є валютний і політичний союз; існує певна диференціація країн-членів інтеграційного угруповання за питомою вагою у обсягах взаємної торгівлі, динамікою темпів приросту експортно-імпортної операцій, товарною спеціалізацією, пріоритетами двосторонніх торговельних відносин; для переважної більшості країн-членів ЄС справдилися сподівання щодо позитивності ефекту добробуту внаслідок поглиблення інтеграції; рівень взаємозалежності країн-членів ЄС по показниках питомої ваги обсягів взаємної торгівлі в загальних її обсягах за роки існування збільшився майже у два рази і стабільно перевищує 60%.

Практичне значення одержаних результатів.

Положення дисертаційної роботи використані при підготовці загального звіту по плановій темі ІСЕМВ НАН України “Проблеми багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД та інтеграційних угруповань” (1997-1998рр., УДК 331.81:339.5:339.9:338.9, № державної реєстрації 0197U015225).

Положення роботи щодо податкових питань розвитку ЄС були направлені до Державної податкової адміністрації України в місті Києві і використані в її роботі.

Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі уточнення положень чинної Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України, - стосовно механізмів розвитку торговельних відносин України з ЄС, а також при формуванні пропозицій щодо проведення реформ в зовнішньоторговельній сфері.

Основні результати дисертаційної роботи методологічного і практичного характеру можуть бути використані в процесі викладання у вищих учбових закладах відповідних розділів курсу “Міжнародні економічні відносини” та спецкурсів, які стосуються міжнародної інтеграції та міжнародних торговельних відносин, а також участі в них України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладались автором під час проведення 3 наукових конференцій: четвертої міжнародної наукової конференції "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти" (Ялта-Форос, 13-15 вересня 1999 р., організатори: Тернопільська академія народного господарства та Інститут ім. Й.-В.Гете (Франкфурт-на-Майні, Німеччина)), сьомої міжнародної науково-теоретичної конференції "Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки" (Київ, 25-26 листопада 1999 р., організатор - Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) та міжвузівської наукової конференції "Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" (Київ, 29 листопада 1999 р., організатор - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка).

Публікації. Найбільш істотні результати дисертаційного дослідження відображені в опублікованих автором 5 наукових публікаціях (одна публікація у співавторстві) обсягом 1,5 авторського аркуша, а також в тезах двох доповідей на наукових конференціях обсягом 0,4 авторського аркуша.

Обсяг і структура роботи. Дисертація містить 181 сторінку друкованого тексту, 16 таблиць, 2 рисунки, 2 формули, список використаної літератури, який складається з 200 найменувань. Статистичні матеріали і результати розрахунків автора подано у 5 додатках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади розвитку інтеграційних процесів в Західній Європі: торговельний аспект” наведено результати огляду та критичного аналізу наукових публікацій по темі дисертаційного дослідження, зокрема праць вітчизняних і зарубіжних авторів з питань теорії міжнародної економічної інтеграції та теорії міжнародної торгівлі.

Проведений аналіз дозволив дійти висновку, що теоретичні засади еволюції міжнародних інтеграційних процесів викладаються авторами переважно на рівні концепцій, віддзеркалюють їх наукову точку зору у відповідності до конкретного етапу економічного розвитку людства. Тобто, теорія міжнародної економічної інтеграції не є усталеною наукою, постійно вдосконалюється завдяки науковим дослідженням. Міжнародна економічна інтеграція є складовим структурним елементом міжнародних економічних відносин, найвищою формою міжнародного поділу праці на даному етапі розвитку світового господарства. Тому, в роботі приділено увагу виявленню сутності та еволюції таких економічних категорій, як світове господарство і міжнародний поділ праці.

Узагальнення різних підходів до визначення форм і видів міжнародного поділу праці та їх оновлення відповідно до сучасного етапу розвитку світового господарства дозволило визначити наступне: форма - територіальна, структурно-виробнича (предметна) і територіальна на засадах спеціалізації та кооперування; вид - в середині підприємства, галузевий, міжгалузевий, двосторонній (між державами або державою та інтеграційним об'єднанням), багатосторонній (транснаціональний). Так, на більш низьких ступенях розвитку виробничих сил та примітивному рівні міжнародного обміну міжнародний поділ праці носить переважно територіальний характер. У подальшому, з підвищенням рівня розвитку окремих країн, форма територіального характеру поділу праці, змінюється на структурно-виробничу на засадах кооперування та спеціалізації. На сучасному етапі розвитку світового господарства відбувається певний спіральний “поворот” до територіальної форми міжнародного поділу праці, що знаходить прояв у поглибленні регіональних інтеграційних процесів, спеціалізації більшості розвинених країн та їх інтеграційних угруповань на виробництві наукоємкої високотехнологічної продукції та продукції споживчого характеру, менш розвинених країн - на виробництві продукції з низьким рівнем обробки та сировини. Цей процес супроводжується бурхливим розвитком торгівлі на засадах “односторонньої” лібералізації для менш розвинених країн та неопротекціонізму для розвинених, зокрема для країн-членів регіональних угрупувань.

Поглиблення інтеграційних процесів в сфері торговельних відносин характеризується трьома основними напрямками: еволюцією торговельної політики в рамках інтеграційного угруповання, відповідно, еволюцією механізмів їх регулювання; розширенням кола учасників інтеграційного угруповання; формуванням єдиного господарського простору, в т.ч. єдиного ринку. Докладний аналіз науково-методичної літератури з питань міжнародної економічної інтеграції дозволив систематизувати основні концепції та підходи наступним чином: існують декілька течій (шкіл) наукових досліджень проблем розвитку процесів регіональної економічної інтеграції, які мають власне європейські та пострадянські (в т.ч. й радянські) корені; європейські наукові школи базуються на класичних економічних теоріях ринкового регулювання; пострадянські і радянські наукові школи переважно орієнтуються на політекономічні категорії, системність міжнародних економічних відносин; при визначенні форм регіональної економічної інтеграції пострадянські школи використовують схему, запропоновану американським економістом Б. Балашша.

Вищим рівнем міжнародної регіональної інтеграції, згідно сучасних концепцій, є політичний союз, в рамках якого координуються не лише господарська діяльність держав-членів, але й політичні питання. Члени такого інтеграційного угруповання передають частку свого суверенітету в сферу компетенції наднаціональних інститутів влади. Це успішно реалізовано в рамках найбільш впливового інтеграційного угруповання - ЄС.

З метою більш докладного визначення сутності еволюції взаємної торгівлі в рамках регіонального угруповання в роботі проаналізовано теоретичні засади міжнародної торгівлі. Насамперед, це стосується такого важливого аспекту, як співвідношення протекціонізму та вільної торгівлі. Обгрунтовано, що це співвідношення вирішальним чином впливає на формування стратегії міжнародної інтеграції та її конкретних механізмів.

Важливим результатом дослідження з точки зору систематизації теоретичних засад розвитку взаємної торгівлі в рамках міжнародних інтеграційних процесів, є аналіз так званих альтернативних теорій міжнародної торгівлі.

Як специфічний напрямок розвитку теоретичних засад міжнародної торгівлі визначено існування такого інструментарію як багатостороннє регулювання окремих секторів світової торгівлі. Мова йде перш за все про торгівлю сільськогосподарською продукцією, яка й досі залишається дискусійним питанням в рамках ГАТТ/СОТ.

Підводячи підсумок аналізу концепцій і форм міжнародної та регіональної економічної інтеграції, слід особливо зазначити, що практично усі концепції явно чи неявно у якості стрижневого фактора або рушійної сили використовують ринкові відносини, що обумовлюють рух потоків товарів, технологій, капіталів, робочої сили, тобто торговельні відносини у широкому розумінні цього поняття. Водночас, форми інтеграції, насамперед, зони преференційної і вільної торгівлі, митний союз, напряму стосуються сфери міждержавної торгівлі (процесу зближення ринків країн-інтеграторів завдяки розширенню торгових відносин). Вищим формам економічної інтеграції - спільному ринку, економічному і політичному союзу притаманні ефекти міжнародного поділу праці на засадах інтеграційного кооперування. Тобто торговельні відносини стають невід'ємною складовою виробничого процесу в масштабах регіону, формується регіональна система господарювання. Розвиток взаємної торгівлі країн-членів інтеграційного угруповання віддзеркалює основні етапи його становлення і здійснює безпосередній вплив на економіку як окремих держав, так і регіону в цілому. Оптимальна торговельна політика окремої країни повинна враховувати комплексний вплив сучасних тенденцій міжнародної торгівлі та інтеграції, реальний вплив міжнародної торгівлі на економіку країн-інтеграторів (адже багато авторів приділяють увагу, навпаки, впливу економіки на міжнародну торгівлю). В зв'язку з цим на окрему увагу заслуговує розробка методичного підходу щодо виміру впливу міжнародної торгівлі на країни-інтегратори, тобто її ефективності, та рівня їх інтегрованості.

На підставі результатів критичного аналізу окремих концепцій регіональної економічної інтеграції та міжнародної торгівлі розроблено і запропоновано до використання методичний підхід щодо аналізу розвитку взаємної торгівлі та оцінки її ефективності в рамках ЄС.

Принциповим питанням дослідження проблем оцінювання результатів розвитку взаємної торгівлі в інтеграційному угрупованні є визначення критерію ефективності, тобто значення одного або декількох показників, яки відбивають рівень ефективності оцінюваного явища або процесу. Для оцінки ефективності лібералізації зовнішньої торгівлі можливо використання соціально-економічних критеріїв. Соціально-економічний критерій базується на оптимізації показників, що відображають результати впливу лібералізації як на виробничу сферу, культуру, охорону здоров'я тощо, так і безпосередньо на людину, її добробут. Соціальний критерій, підкреслюючи пріоритет соціальних процесів над економічними, є найбільш важливим при оцінюванні будь-якої економічної діяльності, в т. ч. розвитку торговельних відносин. Цим підкреслюється, що кінцевим ефектом цього процесу є рівень життя людини. Багатокритеріальність оцінювання дозволяє забезпечити не тільки кількісну (економічну), але і якісну оцінку досліджуваного процесу. Для цього має використовуватись комплекс параметрів, які характеризують динаміку основних тенденцій міждержавної торгівлі, визначають рівень впливу торговельних відносин на економіку як окремих країн, так і регіону в цілому, рівень взаємозалежності країн-учасників тощо. В якості показників оцінки ефективності торговельних відносин повинні використовуватися значення, що відображають динаміку процесів - індекси, темпи, відношення тощо. Такі показники дозволять оцінювати позитивний або негативний характер процесів, прискорення або уповільнення темпів зростання.

Аналіз основних тенденцій розвитку взаємної торгівлі країн-членів ЄС доцільно проводити по п'яти основних напрямах: визначення показників диференціації країн-членів за динамікою питомої ваги та приросту обсягів експортно-імпортних операцій у взаємній торгівлі; оцінка географічної структури взаємної торгівлі з точки зору пріоритетів двосторонньої торгівлі; визначення пріоритетів товарної структури взаємної торгівлі з точки зору спеціалізації окремих країн; оцінка структури взаємної торгівлі в окремих галузях виробництва; характеристика дисбалансу в торгівлі окремими групами товарів країнами-членами ЄС; аналіз структурних змін товарної структури окремих країн.

В другому розділі “Аналіз механізму розвитку взаємної торгівлі країн - членів ЄС в умовах поглиблення інтеграційних процесів” досліджено формування спільного (єдиного) ринку Співтовариства, що є ключовим елементом західноєвропейської інтеграції. В цьому розділі встановлено наступні факти та закономірності розвитку взаємної торгівлі країн-членів ЄС.

Сучасний механізм взаємної торгівлі країн-членів ЄС базується на вільному русі товарів і послуг в межах Союзу, свободі конкуренції і захисті прав споживача.

Розвиток спільного, а згодом і єдиного ринку став базовою платформою формування ЄС як економіко-політичного угруповання та безпосередньою рушійною силою економічного розвитку всього Співтовариства; має важливе значення для відносно більш слабких економік таких країн-членів, як Ірландія, Іспанія, Португалія, Греція в плані реалізації певних порівняльних переваг в масштабах спільного ринку, коли розміри національних ринків не могли забезпечити сталий розвиток відповідних галузей національної економіки. Це особливо стосується сільськогосподарської і харчової галузей, які є дуже чутливими до коливань кон'юнктури світового ринку; має позитивне значення для країн з потужною економікою в плані підтримки високого економічного рівня і, відповідно, сталого економічного розвитку, оскільки дозволяє використовувати традиційні економічні зв'язки з країнами Європи на якісно новому рівні та відігравати впливову роль й поза межами ЄС.

Важливу роль для розвитку більш відсталих регіонів та галузей виробництва країн - членів ЄС відіграють спільні фінансові ресурси Співтовариства. Тому в роботі висвітлені питання, пов'язані із формуванням спільних бюджетних і податкових відносин, митної політики.

Лібералізація внутрішньої торгівлі ЄС сприяла впровадженню єдиної торгової політики у відносинах з третіми країнами, яка обмежила імпорт єдиним митним тарифом та іншими паратарифними (близькими до тарифних) бар'єрами. Водночас замкненість в межах Співтовариства має і негативний вплив на динаміку цін внутрішнього ринку ЄС, тому що вони стають менш мобільними по відношенню до цін світового ринку, а обмежена конкуренція може призвести до небажаних наслідків технологічного розвитку. Це активізує необхідність залучення до європейського інтеграційного процесу інших країн, що мають в своєму розпорядженні трудовий, сировинний та науковий потенціал (зокрема в майбутньому також і України).

Поступово еволюціонують традиційні механізми функціонування окремих сегментів єдиного ринку ЄС. Так, формується новий підхід в галузі спільної аграрної політики ЄС, спрямований на більшу відкритість до конкуренції в рамках світового господарства. При цьому політика квотування виробництва деяких видів продукції, скорочення площ земель, що використовуються в сільському господарстві, і переорієнтація частини сільгоспвиробників до інших галузей економіки сприяють досягненню більшої збалансованості виробництва і споживання сільгосппродукції в межах ЄС. Це, в свою чергу, дозволить скоротити бюджетні витрати ЄС на здійснення ринкової інтервенції і субсидування сільгоспвиробників.

Вищим рівнем розвитку торгових відносин в рамках ЄС є досягнення передумов для реалізації економічного і монетарного союзу. Елементи такого союзу у вигляді узгодженої або єдиної економічної і валютної політики Співтовариства почали формуватись вже на ранніх етапах розвитку - на стадії митного союзу і спільного ринку. Перспективи в цій сфері пов'язані з головним атрибутом економічного і монетарного союзу - єдиною європейською валютою “євро”. Забезпечення єдиної валютно-фінансової політики ЄС, спрямованої на усунення валютних і фінансових перешкод для руху товарів та факторів виробництва, є важливою передумовою динамічного розвитку торгівлі в рамках єдиного ринку. В зв'язку з цим становлення в межах ЄС єдиної системи ПДВ і акцизу є прогресивним процесом, який стимулює розвиток суспільного відтворення, споживання і товарного обігу та свідчить про позитивність наслідків західноєвропейської інтеграції.

В третьому розділі “Аналіз тенденцій і ефективності розвитку взаємної торгівлі країн - членів ЄС” проведено різнобічний аналіз тенденцій розвитку взаємної торгівлі на ринку ЄС. При цьому встановлено наступні факти.

Процес поглиблення західноєвропейської інтеграції позначився на динаміці обсягів взаємної торгівлі. Так, частка взаємних поставок на ринку ЄС у сукупному обсязі експорту його країн - членів зросла з 37,2% в 1958 р. до 63% в 1998 р., а імпорту - відповідно з 35,2% до 62%.

Лідерами у взаємній торгівлі на ринку ЄС є Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург, Італія, Нідерланди та Великобританія, на які припадало 79,1% взаємного експорту та 76,5% імпорту ЄС у 1998 р. Лідерство в обсягах експорту і імпорту на душу населення належить Бельгії, Люксембургу, Німеччині, Нідерландам, Ірландії, Данії, Австрії та Швеції.

Розвиток спільного ринку ЄС сприяв зміні структури взаємної торгівлі. Основними пріоритетами в обсягах товарообігу країн ЄС є: продукція машинобудування і транспортне устаткування (40,5% експорту і 39,9% імпорту), промислові вироби (відповідно 28,3% і 27,6%), хімічні товари (12,9% і 13%), продукти харчування, спиртні напої та тютюнові вироби (9,7% та 9,9%), що свідчить про орієнтацію взаємної торгівлі на виробництво високотехнологічної готової продукції і напівфабрикатів (комплектуючих).

Розвиток взаємної торгівлі ЄС вплинув на зміну товарної спеціалізації країн-учасниць. Так, в структуру товарної спеціалізації Австрії, Бельгії-Люксембургу, Нідерландів, Португалії та Фінляндії увійшли машини і транспортне устаткування (код 7, CTSI), які відносяться до високотехнологічного виробництва. Практично всі країни-члени ЄС, за виключенням Греції та Данії, спеціалізуються на високотехнологічних товарах (код 7, CTSI), та на промислових товарах 6-ї та 8-ї груп (CTSI), за виключенням Ірландії.

Одним з вимірів інтегрованості країн - членів ЄС та їх економічного розвитку є внутрішньогалузева торгівля. В цілому по ЄС відмічається високий рівень індексу внутрішньогалузевої торгівлі. Більш високі показники цього індексу мають місце у таких товарних групах, як промислові товари та машини і транспортні засоби.

Аналіз балансу зовнішньої торгівлі країн - членів ЄС свідчить про наявність стійкої проблеми торгового дисбалансу. Так, тривалий час простежується дисбаланс в торгівлі Великобританії, Франції, Австрії, Греції, Іспанії та Португалії, хоча Франція і Великобританія входять в сімку лідерів торгівлі ЄС. Це зумовлюється структурними проблемами пристосування національних економік до умов єдиного ринку.

Розвиток взаємної торгівлі країн - членів ЄС в цілому справляє позитивний вплив на добробут та зайнятість його населення. Важливим виміром програм інтеграції ринків в межах ЄС є, з одного боку, паралельне здійснення заходів щодо розвитку ринків праці і створення нових робочих місць, забезпечення соціальних стандартів Співтовариства, а з другого - запровадження єдиних механізмів, які гарантують права споживачів.

Незважаючи на досягнутий прогрес у створенні єдиного ринку, залишаються проблеми, пов'язані з ефективністю впровадження і дії єдиних механізмів регулювання цього ринку. Відношення основних суб'єктів цього ринку - компаній, які діють на його просторі, - до питання практичної ефективності інтеграційних заходів, які здійснюються в рамках ЄС, є неоднозначним. Механізми діяльності органів ЄС потребують істотного удосконалення, щоб зробити їх менш бюрократичними та більш дієвими.

Стосовно динаміки ВВП на душу населення, яка характеризує економічну ситуацію в ЄС, можна констатувати: дев'ять з п'ятнадцяти країн мають рівень індексу ВВП на душу населення вище середнього рівня ЄС, ще три країни знаходяться практично на середньому рівні. Що ж до Греції, Португалії та Іспанії, то вони значно відстають від середнього рівня економічного розвитку ЄС.

Розвиток єдиного ринку країн - членів ЄС має вплив на ріст капіталовкладень, оскільки створення замкнутих угруповань примушує фірми третіх країн долати митні бар'єри за допомогою інвестування всередині ЄС. Позитивний ефект полягає і в тому, що не тільки залучається іноземний капітал, але й національний капітал, який раніше спрямовувався за кордон в пошуках більш прибуткового вкладення, залишається тепер всередині угруповання. Додатковим стимулом до капіталовкладень є інтенсивна міграція робочої сили в межах ЄС.

Динаміка індексу споживчих цін є одним з найяскравіших показників позитивного впливу торгівлі країн ЄС в рамках спільного ринку. Простеживши динаміку зміни показника на основі даних за період з 1983 по червень 1999 року, цілком правомірною є констатація факту взаємозв'язку інтенсифікації торгових відносин в процесі інтеграції та зниження темпів зростання споживчих цін. У свою чергу, це відбивається на рівні життя громадян, стимулює зростання споживання товарів, від якого також виграють і європейські виробники.

Функціонування єдиного ринку розширює масштаби конкуренції, посилює конкурентну боротьбу і веде до зміни стратегії фірм, які вже орієнтуються не тільки на національний, але й на європейський ринок.

Розвиток взаємної торгівлі країн-членів ЄС в цілому справляє позитивний вплив на добробут та зайнятість його населення. Важливим виміром програм інтеграції ринків в межах Євросоюзу є, з одного боку, паралельне здійснення заходів щодо розвитку ринків праці і створення нових робочих місць, забезпечення соціальних стандартів Співтовариства, а з другого - запровадження єдиних механізмів, які гарантують права споживачів.

В четвертому розділі “Проблеми взаємної торгівлі країн ЄС в контексті розширення Європейського Союзу” розглянуті проблеми розширення ЄС за рахунок країн Центральної і Східної Європи. В 1993 р. Європейська Рада в Копенгагені визначила принцип, згідно з яким країни Центральної і Східної Європи можуть стати членами Європейського Союзу: прийняття може відбутися, щойно країна з асоційованим членством буде готова взяти на себе зобов'язання членства і відповідатиме необхідним економічним і політичним вимогам. Аналіз процесу підготовки до вступу в ЄС Польщі, Угорщини і Чехії, показує, що головним серед таких вимог є: досягнення відповідного рівня економічного розвитку країни, наявність розвинених ринкових інститутів, що гарантують можливість ефективної участі в конкуренції на єдиному ринку ЄС та здатність забезпечувати макроекономічну стабільність. Країни-претенденти повинні здійснити радикальні структурні зрушення в напрямку формування конкурентоспроможних економічних структур в галузях обробної промисловості та послуг. Вони мають також на практиці довести, що країни - члени ЄС є для них пріоритетними економічними партнерами в торгівлі та інвестиціях.

Розвиток співробітництва країн-претендентів до вступу в ЄС з країнами Співтовариства має позитивні наслідки. Так, розширення торгівлі позитивно позначилося на їх економіці та відіграє важливу роль рушійної сили зростання промислового виробництва та структурної перебудови економік. Відкритість економік та торгова інтеграція з ЄС сприяла формуванню сприятливого середовища для іноземного інвестування, що, в свою чергу, позитивно вплинуло на структурну перебудову країн-кандидатів та зростання обсягів промислового виробництва. Розширення торгівлі позитивно вплинуло на динаміку споживчих цін в умовах жорсткої конкуренції на національних ринках.

Однак слід відмітити і проблеми торгової інтеграції, серед яких головними та спільними для центральноєвропейських країн-претендентів є: падіння темпів приросту ВВП та промислового виробництва; недостатній рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів як на національних ринках, так і на ринку ЄС; скорочення сільськогосподарського виробництва; досить високий рівень інфляції та загроза зростання рівня безробіття, а також значна залежність від припливу іноземних інвестицій. Ці проблеми мають бути вирішені в ході підготовки цих країн до членства в ЄС.

В розділі докладно розглянуті проблеми відносин України з ЄС. Повна інтеграція України в Європейський Союз на основі набуття членства в ньому в найближчій перспективі ускладнюється сучасним станом економіки та ринкового реформування України, а також структурою її зовнішньоекономічних зв'язків. Тому головним завданням для України в плані її зближення з ЄС може стати максимальне використання всіх позитивних аспектів співпраці в рамках Угоди про партнерство та співробітництво для підйому національної економіки, з подальшим переходом до співпраці в рамках зони вільної торгівлі. Існує велика імовірність того, що більш прийнятною для України виявиться та форма співпраці з ЄС, яка існувала між державами ЄАВТ і ЄС в рамках Європейського економічного простору. Для захисту інтересів національних виробників у зв'язку з імпортом європейських товарів в Україну необхідне "дипломатичне" використання можливих шляхів обмеження найбільш "проблемних" для української економіки статей імпорту.

ВИСНОВКИ

У дисертації систематизовано теоретичні засади і узагальнено тенденції розвитку взаємної торгівлі країн-членів Європейського Союзу принагідно визначення характеру її впливу на економіки країн-членів, країн-претендентів та країн - стратегічних партнерів. Проведене дослідження щодо проблеми особливостей розвитку торговельних відносин в умовах інтеграційного угруповання Європейського Союзу та їх впливу на економіку країн-інтеграторів дозволяє сформулювати наступні основні висновки:

1. Головні положення еволюції торговельних відносин в умовах інтеграційного угруповання полягають у тому, що торгівля є лібералізованою по відношенню до країн-інтеграторів, причому ступінь її лібералізації змінюється в залежності від стадії інтеграції. Існування будь яких тарифних бар'єрів є несумісним з інтеграцією і є гальмом розвитку як самої торгівлі країн-інтеграторів, так і їх економічного зростання. По мірі зменшення тарифних та найбільш очевидних нетарифних обмежень центр ваги в процесі торгової лібералізації зміщується в сферу прихованих бар'єрів, як то системи національних стандартів, екологічних, санітарних і аналогічних вимог. Також суттєву негативну роль у справі торгової лібералізації відіграє недостатній або невчасний рівень впровадження механізмів регулювання торговельних відносин.

2. Торговельні відносини країн-інтеграторів досягають свого найбільшого розвитку та ефективності тільки за умови утворення “єдиного ринку”, коли створюється відповідне середовище, яке не просто усуває внутрішні тарифні бар'єри, як це робить “зона вільної торгівлі” або “митний союз”, але і сприяє розвитку торгівлі в умовах комплексної лібералізації руху факторів виробництва. Ця стимулююча дія середовища спільного ринку проявляється перш за все в свободі перетину внутрішніх кордонів для товарів, послуг, капіталів і приватних осіб, гармонізації національних систем стандартів та фіскальної політики. Єдиний ринок, як особливе середовище функціонування торгівлі між країнами-інтеграторами, є невід'ємною складовою частиною таких форм інтеграції, як “економічний союз” і “політичний союз”.

3. Традиційна градація компонентів інтеграційного процесу, виходячи з практичного досвіду розвитку ЄС, потребує внесення коректив за рахунок введення такого поняття, як адміністративно-галузевий аспект інтеграції. Адміністративно-галузева інтеграція, яка на практиці була реалізована вперше в рамках Європейського об'єднання вугілля і сталі, Євратому та спільної сільськогосподарської політики Співтовариства, може існувати автономно, поруч з іншими традиційними компонентами інтеграційного процесу.