Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330.332:338

ЛИСЯК ЛЮБОВ ВАЛЕНТИНІВНА

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Лазня Ігор Вікторович державне підприємство “Українська національна транспортна компанія” Міністерства оборони України, віце-президент.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, академік НАН України Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Мар'єнко Аліна Василівна, Інститут економічного прогнозування НАН України, заступник завідувача відділу економічного зростання та структурних змін в економіці.

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних проблем регулювання економіки, м. Київ.

Захист відбудеться 24 листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680 м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680 м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий 20 жовтня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Фукс А.Е.

АнотацІї

Лисяк Л.В. Формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах перехідної економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. - Київський національний економічний університет. - Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах перехідної економіки України. Здійснено політико-економічний аналіз інвестиційної діяльності. Визначено комплекс факторів, що впливають на інвестиційну діяльність в Україні. На основі аналізу інвестиційної діяльності у фінансовому та реальному секторах економіки України виявляються основні напрямки формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах перехідної економіки. Визначено, що імпульсом, який здатний запустити цей механізм, є державне регулювання інвестиційної діяльності. Розроблена модель залучення інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки на регіональному рівні (на прикладі агропромислового комплексу). Основні результати дисертації впроваджені у навчальному процесі та на практиці.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиційні ресурси, джерела інвестиційної діяльності, економічний механізм, інвестиційна політика, державне регулювання, механізм активізації інвестиційної діяльності.

Лысяк Л.В. Формирование механизма активизации инвестиционной деятельности в условиях переходной экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. - Экономическая теория. - Киевский национальный экономический университет. - Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам политико-экономического анализа инвестиционной деятельности и формированию механизма ее активизации в условиях переходной экономики Украины. Механизм активизации инвестиционной деятельности рассматривается как система взаимосвязанных динамичных механизмов, подчиненных субъективному и объективному их соединению и влиянию объективных экономических законов, что в совокупности обеспечивает расширенное воспроизводство в обществе. Причиной отсутствия положительных сдвигов в активизации инвестиционной деятельности в Украине является влияние комплекса дестабилизирующих факторов объективного и субъективного характера, обусловленных неопределенностью и неустойчивостью переходного периода к рынку и поэтому создающих неблагоприятную экономическую среду (инвестиционный климат) для инвесторов и других участников инвестиционной деятельности. Этими обстоятельствами определяются специфические условия осуществления инвестиционной деятельности в разных сферах и отраслях экономики Украины.

Сокращение общего объема инвестиций в АПК обуславливаются действием отрицательных общеэкономических факторов. В связи со спецификой отрасли, в сельском хозяйстве они действуют наиболее разрушительно. Одним из направлений активизации инвестиционной деятельности в АПК может стать привлечение средств из внешних относительно АПК источников, в частности использование инструментов фондового рынка. економічний інвестиція регіональний

Основываясь на анализе современного состояния и условий осуществления инвестиционной деятельности в финансовом и реальном секторах экономики Украины, выделены основные направления формирования механизма активизации инвестиционной деятельности.

Основными составными элементами механизма активизации инвестиционной деятельности являются взаимосвязанные блоки, которые должны непосредственно создавать и определять инвестиционный климат для субъектов инвестиционной деятельности. К ним относятся: обеспечение инвестиционными ресурсами субъектов экономики, создание социально-экономических и организационно-правовых условий инвестиционной деятельности, привлечение и трансформация свободных денежных средств в инвестиции, мотивация и стимулирование инвестиционной деятельности в различных областях и сферах экономики. Роль последней составляющей определяется важностью стимулирования накоплений в реальном секторе экономики. Экономические интересы субъектов являются формой проявления отношений собственности, различных ее типов и форм и поэтому зависят от положения этих субъектов в системе экономических отношений и удовлетворяются через систему производства. Поэтому развитие экономических отношений в Украине в процессе становления рыночной экономики объективно требует особого внимания к формированию мотивационного механизма инвестиционной деятельности. В Украине слабо развит механизм привлечения и трансформации свободных денежных средств для инвестиционной деятельности, а внутренние сегменты его (банковская система, страховой рынок, фондовый рынок, инвестиционные фонды и пр.) находятся на стадии становления и в силу определенных факторов не заинтересованы в реальном инвестировании. Институт финансового посредничества в Украине на современном этапе не в полной мере выполняет функцию трансформации свободных денежных средств для инвестиционной деятельности. Среди финансовых институтов ведущая роль в активизации инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования должна принадлежать банковской системе.

Практически в Украине чрезвычайно слабо задействованы экономические рычаги государственного влияния, которые были бы направлены на использование в процессе инвестиционной деятельности средств институциональных инвесторов, в том числе банков и страховых компаний. Преодоление отрицательного действия факторов, влияющих непосредственно на инвестиционную деятельность в финансовом секторе экономики должно оживить инвестиционную деятельность банков и оказывать содействие урегулированию отношений распределения и перераспределения инвестиционных ресурсов.

Анализ процесса реализации государственной инвестиционной политики на этапе перехода к социально-ориентированной рыночной экономике осуществляется в режиме слабого управления или регулирования, поэтому реакция субъектов экономики проявляется в снижении деловой и инвестиционной активности. В связи с этим аргументируется необходимость пересмотра концепции инвестиционной политики в сторону усиления роли государства. В сложных экономических условиях переходной экономики последовательная государственная политика должна базироваться на сочетании административных и экономических методов регулирования инвестиционной деятельности.

Определяющим фактором трансформации форм и методов государственного регулирования инвестиционной деятельности есть фундаментальные изменения в отношениях собственности, которые составляют социально-экономическую основу рыночных преобразований экономики Украины. Поэтому среди составных звеньев механизма активизации инвестиционной деятельности главным элементом в переходный к рынку период выступает ее государственное регулирование.

Основные результаты диссертации внедрены в учебном процессе и на практике.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционные ресурсы, источники инвестиционной деятельности, экономический механизм, инвестиционная политика, государственное регулирование, механизм активизации инвестиционной деятельности.

Lysyak L.V. Formation of the mechanism for intensifying the investment activity under the conditions of the transition economy in Ukraine. - The manuscript.

Thesis for the candidate's degree in Economics, specialty 08.01.01 - Economic theory. - Kyiv National Economic University. - Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to political and economic analysis of the investment activity under the conditions of the transition economy in Ukraine. The complex of factors that influence on the investment aktivity in Ukrain has been determined. The analysis of the investment activity in the financial sector and real economy of Ukraine helped to determine the basic trends in the formation of the mechanism for intensifying the investment activity. The model of regional mechanizm of active formation of decentrelized sources of investment aktivity has been worked out. The main results of the dissertation have been used both in the academic process and in practice.

Key words: investment activity, investment sources, sources of investment activity, economic mechanism, investment policy, mechanism for intensifying the investment activity.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний період розвитку економіки України характеризується згортанням інвестиційної діяльності практично усіма суб'єктами господарювання, особливо у реальному секторі економіки. Рівень інвестиційної активності в економіці та діяльності її суб'єктів у значній мірі визначають темпи економічного зростання, ступінь розвитку країни, конкурентоспроможність національних підприємств. Без інвестування неможливе подолання довготривалих факторів макроекономічного розбалансування економічної системи, як умови відновлення і нормалізації відтворювального процесу. З огляду на це об'єктивною необхідністю стає пошук шляхів активізації інвестиційної діяльності всіх суб'єктів господарювання в економіці України.

Об'єктивна складність умов переходу України до принципово іншої економічної системи з одночасним існуванням у країні загальноекономічної кризи потребують вирішення комплексу проблем інвестиційної активності.

Гострота інвестиційної кризи в Україні та необхідність її подолання актуалізують дослідження сучасних умов здійснення інвестиційної діяльності у різних сферах економіки та розробку адекватного економічного механізму її активізації у контексті всього комплексу суспільних перетворень.

Економічна теорія нагромадила великий і цінний досвід у питаннях, які стосуються різних аспектів інвестиційної діяльності як у економіці в цілому, так і в її окремих сферах і галузях. Зокрема теоретичні, методологічні та методичні питання механізму регулювання інвестиційними процесами, планування інвестицій, визначення ефективності інвестиційних проектів, вибору пріоритетів інвестування, розробки інвестиційних проектів, розвитку інвестиційного ринку знайшли відображення у працях зарубіжних та вітчизняних вчених: М. Бланка, А. Задої, О. Гаврилюка, Б. Губського, В. Геєця, М. Іванова, Б. Кваснюка, І. Комарова, Лоренса Дж. Гитмана, Майкла Д. Джона, А. Мар'єнко, А. Мертенса, Ю. Ніколенка, П. Орлова, Б. Панасюка, А. Пересади, І. Родіонової, П. Рогожина, І. Сало, В. Шевчука, Г. Александера, Бойлi Дж., А. Фукса, В. Черняка, А. Чухна, У. Шарпа, Холта Роберта Н. та інших.

Проблеми інвестування в окремих галузях та сферах економіки в умовах перехідного періоду досліджуються у працях В. Алексійчука, В. Базилевича, М. Білик, М. Герасимчука, М. Дем'яненка, П. Саблука, І. Лукінова, С. Науменкової, Г. Підлісецького, В. Хобти, В. Трегобчука, М. Чумаченко та інших. Питанням удосконалення інвестиційної політики, включаючи регіональний аспект, присвячені праці Б. Кваснюка, О. Колосова, І. Лукінова, В. Симоненка.

Значний матеріал щодо аналізу інвестиційної діяльності та механізму її активізації на окремих етапах розвитку суспільства міститься в роботах, Дж. К. Гелбрейта, Дж. Коммонса, Дж. М. Кейнса, А. Лаффера, Р. Льюкеса,А. Пігу, П. Самуельсона, М. Фрідмена, Е. Хансена, Р. Хоутрі, Дж. Хікса, Й. Шумпетера та багатьох інших провідних зарубіжних вчених. У той же час в зарубіжній економічній теорії проблеми інвестування розглядаються в умовах еволюційно сформованого ринкового середовища. Умови перехідної економіки України характеризуються значним динамізмом, всеохоплюючою системною кризою, що унеможливлює повне використання теорій інвестування, напрацьованих зарубіжною економічною теорією, через їх неадекватність умовам національної економіки. Тому за таких умов ринкові теорії інвестування можуть використовуватися з певними обмеженнями і доповненнями, враховуючи можливі варіанти їх адаптації до реальних умов перехідної економіки.

Економісти-науковці України ведуть активний пошук шляхів щодо пожвавлення інвестиційних процесів у національній економіці. Тому протягом останніх років проблемам інвестування було присвячено цілий ряд наукових статей, надрукованих у фахових виданнях “Економіка України”, “Фінанси України”, “Економіка АПК” та ін. Проте у численних публікаціях основну увагу зосереджено на таких важливих аспектах, як визначення ефективності інвестиційних проектів на мікрорівні, виділення пріоритетних галузей та сфер економіки для іноземних інвесторів, створення сприятливого інвестиційного клімату для них, державне регулювання інвестицій, розвиток інвестиційного менеджменту, впливу приватизації на інвестиційну діяльність тощо. Разом з тим залишається недостатньо дослідженим питання формування комплексного механізму активізації інвестиційної діяльності. Необхідність і складність вирішення вищезазначеної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження і характеризують її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту в межах держбюджетної теми “Фінансово-економічні проблеми розвитку ринкового господарства: питання теорії та практики”, державний реєстраційний номер 0199V001335. Внесок автора полягає у дослідженні економічного змісту інвестиційної діяльності та розробці пропозицій щодо формування механізму її активізації в Україні й окремому регіоні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка і обгрунтування пропозицій щодо поглибленого визначення концептуальних основ формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах трансформації економічної системи України.

Досягненню мети дослідження сприяє постановка і вирішення наступних завдань:

з'ясувати теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності та механізму її активізації в економіці перехідного періоду;

виявити вплив економічних механізмів, які діють у межах національного господарського механізму, на формування механізму активізації інвестиційної діяльності;

розкрити стан та умови функціонування механізму інвестиційної діяльності у різних сферах та окремих галузях економіки на сучасному етапі та визначити напрями її активізації;

обгрунтувати концепцію формування механізму активізації інвестиційної діяльності на етапі трансформаційних перетворень;

розробити практичні рекомендацій щодо удосконалення інвестиційної політики в Україні з метою активізації інвестиційної діяльності.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин, які пов'язані з інвестиційною діяльністю в умовах перехідного періоду в Україні і забезпечують її активізацію.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є механізм активізації інвестиційної діяльності в умовах трансформації економіки України.

Методи дослідження. Методологія дослідження грунтується на загальнонаукових методах пізнання. При аналізі теоретичних основ інвестиційної діяльності та закономірностей формування механізму її активізації використаний діалектичний метод, як метод пізнання соціально-економічних процесів, що передбачає розгляд будь-яких економічних явищ і процесів у їх загальному зв'язку і взаємозалежності в стані безперервного розвитку; як боротьби нового і відживаючого старого, що втрачає актуальність в умовах трансформації суспільства, коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку виробничих відносин, ведуть до змін якісних. Використання принципу суперечності щодо аналізу формування механізму активізації інвестиційної діяльності передбачає виділення різних його ланок та їх суспільної форми (взаємозв'язку з відносинами власності). Конкретизацією процесу матеріалістичної діалектики виступає системно-структурний метод, використання якого в найбільшій мірі сприяє досягненню поставленої у роботі мети. В основі цього методу лежить теоретичне обгрунтування методів і принципів дослідження об'єктів як системи, тобто як цілісних множин взаємопов'язаних елементів. У зміст принципу системності входять філософські уявлення про цілісність об'єктів, про співвідношення цілого і окремих частин, форми і змісту, про сутність системи у її елементах і структурі, про взаємодію системи з оточуючим середовищем, яке є однією з умов існування системи, про загальні закономірності функціонування і розвитку системи тощо. Такий підхід дозволяє розкрити цілісність інвестиційної діяльності та механізму, який забезпечує її активізацію, у перехідній економіці України (з її макроекономічною нестабільністю, якісними і кількісними зрушеннями, мінливістю соціально-економічної структури), виявити багатогранні типи зв'язків у ньому і на основі цього створити теоретичну модель складного розрізненого процесу. В основі системного аналізу економічних процесів і явищ стосовно механізму активізації інвестиційної діяльності лежить поняття, яке характеризує побудову і функціонування системи. Побудову (статику) системи характеризують такі її складові: елементи, підсистеми, компоненти та ін. Функціонування, динаміку системи характеризують поняття: стан, поведінка, рівновага, стійкість, розвиток. Динаміка через поняття “зв'язок” забезпечує виникнення і збереження цілісних властивостей економічної системи і характеризує її статику. Зв'язок є відображенням ступені свободи елементів системи, враховуючи, що кожен елемент системи, вступаючи у взаємозв'язок втрачає частину своїх властивостей, якими він потенційно володів у вільному стані. Досягненню поставленої у роботі мети сприяє використання переважно динамічного варіанта системно-структурного методу для адекватного відображення механізму активізації інвестиційної діяльності, взаємодії та взаємообумовленості його складових елементів, їх реакції на регулюючі зовнішні імпульси. У процесі дослідження використані методи пізнання: індукції і дедукції, узагальнення, аналізу та синтезу, абстрагування; структурно-генетичного підходу до вивчення економічних явищ та процесів. Застосовуються групування, математична інтерпретація економічних процесів, використовуються побудовані принципові схеми взаємозв'язків економічних явищ.

Методологічною основою роботи є вчення про наукові методи пізнання, монографічні праці вітчизняних та зарубіжних економістів з проблеми дослідження. Інформаційну основу дисертації склали матеріали і документи державних законодавчих і виконавчих органів України, статистичні щорічники, річні звіти підприємств, дані первинного бухгалтерського та аналітичного обліку діяльності підприємств, статті, надруковані в наукових періодичних виданнях. У дисертації використані положення основ законодавства України з питань інвестиційної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення роботи, що визначають сутність наукової новизни, полягають у наступному:

поглиблено наукові уявлення щодо сутності та змісту інвестиційної діяльності. Визначено економічний зміст інвестиційної діяльності як сукупності економічних відносин, які складаються між суб'єктами ринку з приводу реалізації інвестицій у процесі трансформації у натурально-речовій або грошовій формі частини створеного у суспільстві продукту для його капіталізації з метою зростання і одержання доходів у майбутньому;

доведено, що механізм активізації інвестиційної діяльності є системою взаємопов'язаних динамічних механізмів, підпорядкованих як суб'єктивному їх поєднанню, так і дії об'єктивних економічних законів, що в сукупності повинно забезпечувати розширене відтворення в суспільстві;

встановлено, що причиною відсутності позитивних зрушень в активізації інвестиційної діяльності в Україні є комплексний вплив дестабілізуючих факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру, які спричинені невизначеністю і нестійкістю економіки перехідного періоду і тому створюють несприятливі економічні умови для суб'єктів інвестиційної діяльності. Крім економічних факторів, на активізацію інвестиційної діяльності впливають політичні та соціальні фактори, які підсилюють і взаємообумовлюють дію економічних факторів;

обгрунтована пропозиція щодо напрямів удосконалення механізму активізації інвестиційної діяльності, в якому визначені принципи поєднання системи важелів і стимулів як з боку держави, так і ринкових, які повинні забезпечувати формування на розширеній основі інвестиційного потенціалу країни та окремих суб'єктів господарювання (створення соціально-економічних та організаційно-правових умов інвестиційної діяльності, залучення і трансформації вільних грошових коштів у інвестиції; забезпечення інвестиційними ресурсами суб'єктів економіки);

виявлені особливості механізму активізації інвестиційної діяльності на регіональному рівні, розроблена модель регіонального механізму активізації формування децентралізованих джерел інвестиційної діяльності як традиційних, так і нових (прибутку, амортизаційного фонду, коштів пенсійних фондів, страхових компаній, довгострокових банківських кредитів, коштів від емісії цінних паперів, іноземних інвестицій тощо);

визначено, що в умовах системної економічної кризи основою комплексного механізму активізації інвестиційної діяльності є активна державна інвестиційна політика, яка передбачає оновлення форм і методів державного регулювання інвестиційної діяльності, адекватних ситуації з метою зниження інвестиційних ризиків і залучення приватного інвестиційного капіталу.

Достовірність та обґрунтованість одержаних наукових результатів обумовлюється використанням наукових методів дослідження і аналізом значних масивів статистичної інформації, що підтверджує визначені тенденції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у ній поглиблено дослідження інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання різних сфер економіки, а також розроблені рекомендації щодо удосконалення інвестиційної політики, які направлені на її активізацію за умов трансформаційних перетворень. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані як відправна основа для продовження вивчення механізму активізації інвестиційної діяльності, його закономірностей і специфіки в перехідній економіці України. Запропоновано механізм залучення інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки. Врахування факторів, які впливають на інвестування, аналізу інвестиційної ситуації та виявлення найбільш доцільних напрямків інвестування є необхідними для прийняття ефективних рішень суб'єктами інвестиційної діяльності та допоможуть більш успішно вирішувати питання її активізації як у країні в цілому, так і в окремому регіоні.

Окремі висновки можуть бути використані у процесі вдосконалення законодавчої і нормативної бази з метою створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних суб'єктів інвестиційної діяльності з урахуванням їх економічних інтересів.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися при викладанні окремих тем таких фундаментальних економічних дисциплін, як “Основи економічної теорії”, ”Фінанси”, “Державне регулювання економіки”, “Інвестування” у вищих навчальних закладах, коледжах, у системі підготовки і перепідготовки економічних кадрів керівників та спеціалістів, при викладанні спецкурсів з інвестиційної діяльності, ринкової інфраструктури, страхування.

Результати наукових розробок уже знайшли певне впровадження в діяльності підприємств і господарств АПК, зокрема враховані окремі пропозиції щодо стимулювання інвестиційної активності у регіоні та залучення інвестицій у реальний сектор економіки Управлінням АПК Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка №6-380 від 01.02.2000 р.), у навчальному процесі в Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті (довідка №384/61-31 від 08.12.1999 р.). Результати дослідження також впроваджені у діяльності Промінвестбанку України (Бабушкінському відділені м.Дніпропетровська) - довідка №129 від 25.03.2000 р., у промислово-фінансовому концерні “Гала - Капітал” (довідка № 87-1 / 2000 від 5.03.2000р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 1999 р.); “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі століття” (Київ, 2000 р.); на науково-практичних конференціях: “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки” (Чернівці, 1999 р.); “Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації” (Львів, 1999 р.); “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2000 р.); на регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (Донецьк, 2000 р.); міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (Харків, 1999 р.).

Публікації. Результати дослідження викладені автором у 17 публікаціях загальним обсягом 5,65 д. а., з них 6 - у наукових фахових виданнях. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 5,4 д. а.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 187 сторінках комп'ютерного тексту, включає 9 рисунків на 7сторінках і 7 таблиць на 4 сторінках. Список використаних джерел налічує 199 найменувань і розміщений на 15 сторінках. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 14 додатків, розміщених на 15 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її розробленості в економічній літературі, визначається мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, теоретична й методологічна основа роботи, інформаційна база, наукова новизна, практичне значення та апробація результатів.

У розділі 1- “Теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності та механізму її активізації у перехідній економіці” - проводиться комплексне політико-економічне дослідження інвестиційної діяльності й сутності механізму активізації інвестиційної діяльності, впливу на нього сукупності економічних механізмів.

Багатогранність інвестиційної діяльності проявляється у її різних формах: простого відтворення, розширеного відтворення (індивідуального і суспільного), інноваційної діяльності. Автор зазначає, що інвестиційна діяльність у період трансформаційних перетворень економіки відзначається значною своєрідністю, яка проявляється у зміні як кількісного, так і якісного складу її основних складових: суб'єктів, об'єктів та інвестиційних ресурсів. Змінюється також характер поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності: вони самостійно можуть приймати рішення щодо інвестування, керуючись своїми економічними інтересами; підвищується їх самостійність та відповідальності за результати діяльності. Визначена система реалізації інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності. Ефективність взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності залежить від посередників, які також мають на інвестиційному ринку свої інтереси. Різноманітність суб'єктів інвестиційної діяльності визначає багатоваріантність і складність відносин між ними, обумовлених економічними інтересами сторін. Вона виникає через те, що економічні інтереси суб'єктів інвестиційної діяльності, як правило, не збігаються, а визначаються власними конкретними цілями. Відповідності до цього, найбільш важливим і у той же час складним завданням є пошук оптимального узгодження інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, яке забезпечить умови для інвестування та їх взаємодії.

Інвестиційна діяльність тісно пов'язана зі станом та розвитком інвестиційного ринку. Детальний аналіз відносин, які складаються між різними типами інвесторів (інституційними, індивідуальними, стратегічними, портфельними) на інвестиційному ринку, дозволив виділити цілі, яких вони хочуть досягти у процесі інвестиційної діяльності та способи досягнення цілей.

Характерною рисою в умовах перехідної економіки стала різноманітність об'єктів інвестиційної діяльності: крім об'єктів реального інвестування, з'явилися нові - цінні папери, інтелектуальні об'єкти тощо, що пов'язано з реформуванням відносин власності.

Грунтовний політико-економічний аналіз сутності інвестиційної діяльності дозволив виділити її характерні риси як специфічного виду діяльності. Врахування надбань економічної науки і критичне переосмислення в результаті змін в економіці суті категоріального апарату надало можливість визначити авторське трактування економічного змісту інвестиційної діяльності. З політико-економічної точки зору, інвестиційна діяльність - сукупність економічних відносин, які складаються між суб'єктами інвестиційного ринку з приводу реалізації інвестицій у процесі трансформації частини створеного у суспільстві продукту в натурально-речовій або грошовій формах для його капіталізації з метою подальшого зростання і одержання доходів у майбутньому.

Головна роль інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні в умовах перехідного періоду визначається необхідністю виходу із глибокої економічної кризи, структурної перебудови економіки, формування виробничого потенціалу на новій матеріально-технічній базі, підвищення продуктивності праці, становлення й утримання конкурентних позицій країни на світових ринках, бо саме у процесі інвестиційної діяльності формується матеріальна база суспільства і створюються передумови для розширеного відтворення на основі інновацій.

Автор виявляє генетичні джерела і теоретичні основи економічних механізмів, які у межах господарського механізму впливають на активізацію інвестиційної діяльності, визначає теоретичні основи механізму її активізації.

Безпосередньо механізм інвестування, як основа інвестиційної діяльності, може функціонувати у різних варіантах: прямого, проміжного і непрямого. При дії останнього ( що передбачає наявність посередників) виникають передумови для формування штучних механізмів, які створюються в результаті проведення інвестиційної політики в межах національного господарського механізму. Саме ці механізми є інструментами, що спрямовують інвестиційну діяльність в русло економічної політики держави.

Виходячи з аналізу сутності економічних механізмів, економічний механізм інвестиційної діяльності розглядається як система імпульсів, яка в змозі встановити певний порядок інвестиційної діяльності. Імпульсуючий вплив на інвестиційну діяльність може справити система дій економічних, правових, управлінських та інших елементів економічної системи суспільства, які приведуть до досягнення поставлених цілей (економічних результатів). На інвестиційний механізм впливають грошово-кредитні, бюджетно-податкові, науково-технічні, інноваційні, інституціональні механізми. Автор доводить, що активізація інвестиційної діяльності не може забезпечуватися окремими механізмами. Необхідний комплекс економічних механізмів та їх узгоджене функціонування. В Україні необхідно формувати адекватний умовам перехідного до ринку періоду механізм державного регулювання інвестиційної діяльності. Аналіз наукових основ державного регулювання на різних етапах розвитку зарубіжних країн (теорії кейнсіанства, інституціоналізму, монетаризму, теорії пропозиції, теорії раціональних очікувань та ін.) в аспекті втручання держави в процес регулювання інвестиційної діяльності показує, що впровадження механізмів, які успішно спрацювали в кризові періоди в різних країнах, не забезпечить активізації інвестиційної діяльності в національній економіці без урахування особливостей перехідного періоду. В Україні необхідно знайти такі ефективні форми поєднання державного і ринкового регулювання, які б відповідали вимогам перехідного періоду і в той же час розвивалися разом з ними.

Результативність впливу різних економічних механізмів на інвестиційну діяльність визначається впливом екзогенних і ендогенних факторів та умов. Характер їх впливу може бути неоднозначним, тобто вплив може створювати позитивний або негативний ефект - імпульс, що призведе до досягнення не тих результатів, що очікували. Сукупний вплив взаємодії підсистем економічного механізму (планування, управління, правового, інституціонального забезпечення), як його рушійної сили, визначає економічні результати інвестиційної діяльності. На основі аналізу взаємодії інвестиційної діяльності, як привідного механізму усього ланцюга господарських взаємовідносин єдиного процесу суспільного відтворення, та заходів, які здійснюються в рамках формування нового господарського механізму в Україні, визначені основні передумови формування механізму активізації інвестиційної діяльності. Серед заходів, що суттєво впливають на інвестиційну діяльність, виділяються, зокрема, такі інструменти впливу: грошово-кредитні механізми, фіскальні, амортизації, акумуляції заощаджень у суб'єктів господарювання і механізми стимулювання їх для спрямування заощаджень на інвестиційні цілі. Ці заходи можуть стати засобом швидкої стабілізації і подальшого розвитку національного виробництва.

Формування механізму активізації інвестиційної діяльності розглядається автором як створення системи взаємопов'язаних динамічних механізмів, підпорядкованих як суб'єктивному їх поєднанню, так і дії об'єктивних економічних законів, що в сукупності забезпечує розширене відтворення у суспільстві.

У розділі 2 - “Сучасний стан та умови формування механізму інвестиційної діяльності в Україні” досліджується формування механізму активізації інвестиційної діяльності через призму сучасного механізму інвестиційної діяльності в Україні у фінансовому та реальному секторах економіки. Пошук шляхів активізації інвестиційної діяльності базується на аргументованому комплексному аналізі визначальних факторів, які формують специфічні умови здійснення інвестиційної діяльності у різних сферах економіки України. Серед таких факторів виділяються: рівень інфляції, наявність прибутку у господарюючих суб'єктів, розмір ставки банківського відсотка, наявність в економіці ліквідних ресурсів, притік іноземного капіталу, інституціональні зміни, стан податкового законодавства, дефіцит державного бюджету, системні перетворення в економіці. Зроблено висновок, що причиною відсутності позитивних зрушень в активізації інвестиційної діяльності в Україні є дія комплексу дестабілізуючих факторів, спричинених невизначеністю й нестійкістю перехідного періоду до ринку, внаслідок цього створюють несприятливе економічне середовище для суб'єктів інвестиційної діяльності. Ці обставини визначають специфічні умови здійснення інвестиційної діяльності у різних сферах та галузях економіки України.

У результаті дослідження умов здійснення інвестиційної діяльності у фінансовому секторі економіки визначена роль банків і страхових компаній в активізації інвестиційної діяльності в Україні. Реальні можливості їх участі в якості суб'єктів інвестиційної діяльності в умовах трансформаційного періоду є обмеженими, бо як банківська, так і страхова системи України знаходяться на етапі становлення і розвитку, проте вони потенційно досить вагомі для її активізації.

Інвестиційна діяльність банківського сектора зосереджена на спрямуванні коштів у невиробничу сферу. Довгострокове кредитування інвестиційних проектів обмежується короткостроковими вкладеннями у структурі пасивів комерційних банків, високим рівнем кредитних ризиків, великою часткою “проблемних” кредитів у структурі кредитного портфеля, широким розвитком бартерних відносин в економіці тощо. Активізувати участь комерційних банків у інвестиційній діяльності в реальному секторі економіки одним тільки зняттям законодавчих обмежень на засновницьку діяльність чи на певні операції на фондовому ринку неможливо. Причини пасивності комерційних банків значно глибші і криються насамперед у цілому ряді існуючих в Україні негативних загальноекономічних факторів, які видозмінюють поведінку банків на інвестиційному ринку. Подолання чи приглушення негативної дії тих факторів, які впливають безпосередньо на інвестиційну діяльність у фінансовому секторі економіки повинно пожвавити інвестиційну діяльність банків та сприяти врегулюванню відносин розподілу і перерозподілу інвестиційних ресурсів у напрямку реального сектора економіки.

З огляду на світовий досвід, страхові компанії, будучи інститутами, що акумулюють значні фінансові ресурси, можуть відігравати значну роль в активізації інвестиційної діяльності. В роботі розґлядаються два аспекти: страховик - ґарант нейтралізації ризиків інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання та страховик - інвестор. На сьогоднішній день інвестиційні можливості страхових компаній України обмежені, перш за все через недостатність страхових операцій, які здійснюються страховиками, незначний розмір страхових резервів їх власних коштів, законодавчі перепони, що не дозволяє їм у повній мірі включитися в інвестиційний процес в Україні в якості надійного гаранта. Можливості страховика-інвестора обмежені низькою питомою вагою страхування життя в Україні, ринок якого із року в рік звужується. На основі аналізу автором виділені причини такого стану: нестабільність становлення страхового ринку, пов'язана з дією загальноекономічних факторів (насамперед спадом виробництва та інфляцією); недосконалість законодавчої бази; масове банкрутство страхових компаній у період 1994-1995 рр. і втрата довіри до них населення - вагомих індивідуальних інвесторів. Актуальним є створення умов для розвитку вітчизняного страхового ринку.

Умови здійснення інвестиційної діяльності у реальному секторі економіки аналізуються автором на прикладі агропромислового комплексу (АПК). У силу своєї специфіки у структурі економіки та соціально-економічної ваги він є пріоритетною сферою національної економіки. За роки реформування механізм інвестування в АПК докорінним чином змінився. Централізовані інвестиції обмежені, а децентралізовані практично не формуються через збитковість і неплатоспроможність переважної більшості передусім сільськогосподарських товаровиробників, внаслідок чого виникла невідповідність інвестиційних надходжень не тільки потребам розширеного, а й простого відтворення. Негативні загальноекономічні фактори у сільському господарстві діють найбільш руйнівниче, що пов'язано із специфікою галузі.

Одним із напрямків активізації інвестиційної діяльності в АПК може стати залучення коштів із зовнішніх стосовно АПК джерел, зокрема використання інструментів фондового ринку. На сучасному етапі фінансові інвестиції в АПК практично не здійснюються. Крім інших проблем, великою перешкодою на шляху залучення іноземних інвестицій в АПК є відсутність в Україні інструментарію проведення міжнародних операцій з цінними паперами та розвиненої інфраструктури фондового ринку. Однак, у країні створена відповідна законодавча база для розвитку цього виду інвестиційної діяльності, яка надає можливість створення інвестиційного механізму, формування як у державі, так і в окремому регіоні умов для активізації інвестиційної діяльності.

Впровадження інвестиційного механізму в АПК поєднує у собі використання коштів вітчизняних та іноземних інвесторів, бо реорганізація господарств може здійснюватися й у напрямку створення акціонерних товариств відкритого типу. Загальний механізм активізації інвестиційної діяльності та залучення інвестицій в АПК містить набір складових, які тісно взаємопов'язані. У кожній з них реалізується певна система відносин і переслідуються власні інтереси: відкриті акціонерні товариства, фондовий ринок у системі створених акціонерних товариств, лізингова компанія, страхова компанія, консалтингова компанія, агропромбанк (комерційний банк), відділ економіки облдержадміністрації. Механізм побудований на принципі децентралізації інвестиційних процесів. Інтегруючим ланцюгом інвестиційного механізму є банк (як вітчизняний, так і іноземний) з його депозитарним відділом по цінних паперах АПК. Його завдання полягає в акумуляції фінансових інвестицій і цінних паперів в інвестиційні фонди. Іншою структурною частиною механізму є сектори фондового ринку, які у перспективі повинні забезпечити рівноважні потоки цінних паперів підприємств АПК, вилучаючи на користь вкладників інвестиційні доходи за рахунок постійної кон'юнктури на фондовому ринку і реструктуризації портфелів цінних паперів у своїх підрозділах, тобто діючи в інтересах інвесторів. Інша складова механізму - агроінвестиційна компанія (відкрите товариство). Вона створюється підприємствами АПК: агротоваровиробниками (крупними та фермерськими господарствами), переробними кооперативами і обслуговуючими підприємствами.

Реалізація механізму може здійснюватися у два етапи: перший етап - випуск цінних паперів українського емітента і розміщення їх на фондових ринках інших країн; другий етап - вторинна емісія акцій підприємств з розміщенням їх на вітчизняному і зарубіжному ринках. Головним координуючим органом повинен стати спеціальний відділ, який діє від імені і за дорученням облдержадміністрації.

На наш погляд, запропонований механізм залучення інвестицій в АПК дасть змогу активізувати інвестиційну діяльність як в Україні, так і в окремому регіоні, дозволить вийти на міжнародний ринок інвестиційних ресурсів, створює поштовх для розвитку вітчизняного ринку цінних паперів в АПК. Розроблений механізм є універсальним, він може використовуватися як модель регіонального механізму активізації децентралізованих джерел інвестиційної діяльності. Він сприятиме: нормалізації відтворювального процесу в регіональному АПК; забезпеченості товаровиробників засобами виробництва; виходу на світовий ринок через розвиток експортної торгівлі; розширенню науково-технічних зв'язків з розвинутими країнами; відкритості галузей АПК і, у першу чергу, сільського господарства, а також окремих регіонів для іноземних інвесторів; поліпшенню фінансового стану підприємств; якісному оновленню матеріально-технічної бази підприємств; створенню умов для підвищення культури виробництва; стимулюванню розвитку лізингу; розвитку комплексу страхових послуг (що реанімує страхування у сільському господарстві); вирішенню першочергових проблем у сільському господарстві (що створює передумови для розвитку господарств); зменшенню втрат врожаю, виробленої продукції при збиранні та переробці, у зв'язку з використанням високопродуктивної сільськогосподарської техніки.

В умовах недостатності власних ресурсів нормалізація відтворювального процесу в АПК можлива через використання лізингу і поза межами розробленого механізму. Одним із напрямків підвищення ефективності лізингу і задоволення попиту підприємств АПК в основних виробничих фондах є недержавні лізингові компанії, які, створюючи здорову конкуренцію, сприяли б зниженню вартості лізингових послуг.

У розділі 3 - “Розвиток механізму активізації інвестиційної діяльності в Україні” здійснено аналіз інвестиційної політики та розглянуто основні напрямки формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах перехідного періоду в Україні, визначена роль держави для його реалізації, напрямки удосконалення форм і методів державного регулювання інвестиційної діяльності.

Грунтовний аналіз інвестиційної політики в Україні у 90-х роках показує, що незважаючи на певні заходи, активізації інвестиційної діяльності як основи фундаментальних відтворювальних процесів не відбувається. Державна інвестиційна політика в Україні характеризується значною мінливістю. Прорахунки у значній мірі визначаються недостатньою обгрунтованістю її концепції, при розробці якої не враховувалися важливі аспекти минулого, конкретні умови проведення трансформаційних перетворень, у результаті чого в Україні були прийняті помилкові рішення у зв'язку з переоцінкою ролі ринку, застосування режиму слабкого управління або регулювання, що в умовах деформованості економічної системи та незрілості ринкових відносин сприяло згортанню інвестиційної діяльності, зниженню ділової активності, підвищенню неплатоспроможності підприємств тощо. З метою активізації інвестиційної діяльності необхідно переглянути концепцію інвестиційної діяльності в аспекті посилення ролі і ваги держави.

Ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності є необхідною передумовою її активізації. Це питання - одне із найгостріших в умовах перехідної економіки, тому автором досліджені потенційні джерела інвестицій та можливість їхнього реального використання в умовах перехідного періоду в Україні. Джерела формування інвестиційних ресурсів розглядаються в роботі на макро- і мікроекономічному рівні. У результаті аналізу виявлено, що, незважаючи на зменшення питомої ваги заощаджень у структурі грошових витрат населення, особливістю економіки України є те, що приріст заощаджень у всіх формах залишається високим при відносно низьких офіційних доходах, це пояснюється існуванням гігантського тіньового сектора. Структура заощаджень має короткостроковий характер. Мотивами заощаджень домогосподарств є переважно одержання додаткових доходів.

Джерелами інвестиційної діяльності для підприємств є частина прибутку, амортизаційний фонд, емісія цінних паперів, кредити, лізинг тощо. Автор їх розґлядає, як потенційні інвестиційні ресурси. Основною проблемою в умовах перехідної економіки є створення умов для трансформації потенційних ресурсів у реальні джерела інвестиційних ресурсів. Мобілізувати їх можливо при врахуванні факторів, що впливають на інвестиційну активність суб'єктів інвестиційної діяльності, за допомогою методів державного економічного регулювання цілеспрямовано впливати не лише на формування внутрішніх та залучення зовнішніх інвестицій, а й на створення умов для їх спрямування у реальний сектор економіки.

Формування механізму активізації інвестиційної діяльності в умовах перехідної економіки розглядається як система взаємопов'язаних складових, що безпосередньо створюють і визначають певні умови для суб'єктів інвестиційної діяльності: забезпечення інвестиційними ресурсами суб'єктів економіки, створення соціально-економічних та організаційно-правових умов інвестиційної діяльності, залучення і трансформація вільних грошових коштів у інвестиції, мотивація і стимулювання інвестиційної діяльності у різних галузях і сферах економіки.

Враховуючи, що економічні інтереси суб'єктів економіки є формою вияву відносин власності, різних їх типів і форм, а тому залежать від положення цих суб'єктів у системі економічних відносин і задовольняються через систему виробництва, розвиток економічних відносин в Україні у процесі становлення ринкової економіки визначає гостру необхідність формування і реалізації механізму мотивації інвестиційної діяльності. Роль останньої складової визначається важливістю стимулювання нагромадження у реальному секторі економіки у зв'язку з його гострим недоінвестуванням. Ця необхідність посилюється тим, що в Україні слабо розвинений механізм залучення і трансформації вільних грошових коштів для інвестиційної діяльності, а внутрішні сегменти його (банківська система, страховий ринок, фондовий ринок, інвестиційні фонди та ін.) знаходяться на стадії становлення і в силу зазначених факторів не зацікавлені у реальному інвестуванні. В роботі пропонуються заходи, які сприятимуть переливу банківського капіталу у реальну економіку, стимулюватимуть населення до заощаджень, сприятимуть активізації децентралізованих джерел інвестиційної діяльності.

У зв'язку з тим, що будь-яка економічна система динамічна, тобто постійно змінюється, повинні змінюватися форми і методи впливу на неї держави. Визначення орієнтирів розвитку України, забезпечення стабілізації економіки, а потім стійких темпів зростання можливо у значній мірі на основі оновлення форм і методів державного регулювання. Державне регулювання інвестиційної діяльності є одним із найважливіших засобів структурних перетворень виробничого і соціального потенціалу України, підвищення його ефективності, проведення вагомої антициклічної і соціальної політики. В економіці перехідного періоду необхідні методи державного регулювання інвестиційної діяльності, направлені на пониження інвестиційних ризиків і залучення приватного інвестиційного капіталу. Автором запропоновані такі методи: формування сприятливого інвестиційного клімату; інтенсивне оновлення правил і процедур інвестиційної діяльності; проектне фінансування за участю держави; державні гарантії приватним інвесторам на фінансування окремих інвестиційних проектів; приватне і державне страхування інвестиційних ризиків.

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні концептуальних основ формування комплексного механізму активізації інвестиційної діяльності. Їх реалізація, на наш погляд, сприятиме вирішенню проблеми відновлення розширеного відтворення в економіці України.

Виходячи із проведеного дослідження ми прийшли до таких теоретичних узагальнень: