Управління поточними витратами торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління поточними витратами торговельного підприємства

Спеціальність 08.07.05 Економіка торгівлі та послуг

Лисенко Вікторія Петрівна

УДК 658.871/.878

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському державному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти України на кафедрі економіки підприємництва

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор, Ушакова Ніна Миколаївна, Київський державний торговельно-економічний університет, проректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Омельянович Лідія Олександрівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі Міністерства освіти України, м. Донецьк завідувач кафедри фінансів і банківської справи

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Якуненко Наталія Іванівна, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, м. Київ завідувач відділу вивчення та прогнозування кон'юнкту ринку та економіки торгівлі

Провідна установа: Полтавський кооперативний інститут кафедра економіки підприємства Міністерства освіти України, м. Полтава

Захист дисертації відбудеться 17 лютого 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.055.01 в Київському державному торговельно-економічному університеті за адресою:

02 156 м. Київ, вул. Кіото, 19, ауд. 227.

З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Київського державного торговельно-економічного університету за адресою: 02 156 м. Київ, вул. Кіото, 19

Автореферат розісланий 12 січня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Морозова Н.І.

1. Загальна характеристика роботи

витрати торгівельний фінансування управління

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки головною метою діяльності підприємства у відповідності з Законом України “Про підприємства в Україні” є одержання прибутку. Прибуток підприємства обумовлюється його доходами та витратами, причому доходи в значній мірі залежать від ринкової кон'юнктури, а витрати, в значно більшій мірі - від роботи самого підприємства і організації управління ними.

Поточні витрати є основною складовою торговельної надбавки, отже оптимізуючи їх розмір шляхом прийняття обгрунтованих управлінських рішень щодо споживання ресурсів, підприємство буде мати конкурентні переваги, обумовлені більш низькою ціною на товари.

Раціоналізація використання ресурсів підприємства також зменшує потребу підприємства в обігових коштах, що позитивним чином впливає на фінансовий стан підприємства, зокрема його платоспроможність.

З цих причин методи находження оптимального управлінського рішення стосовно поточних витрат висуваються на перший план в системі економічного управління торговельним підприємством.

Нові умови господарювання висувають нові, більш жорсткі, вимоги щодо методичного забезпечення управління поточними витратами. Від вміння передбачити комерційну ситуацію, виявити фактори, що впливають на формування поточних витрат підприємства, завчасно вжити заходи по оперативному регулюванню розміру витрат і оптимізації співвідношення ресурсів, витрат та результатів залежить міра досягнення підприємством мети його діяльності і забезпечення його конкурентоспроможності на ринку.

Велика практична потреба у впровадженні сучасного механізму управління поточними витратами не підкріплена відповідними теоретичними розробками, які охоплювали б весь комплекс проблем щодо управління поточними витратами торговельних підприємств з урахуванням галузевих особливостей і сучасного стану економічного середовища в якому функціонують підприємства України.

Окремі аспекти щодо сутності та методів управління поточними витратами, що розглядались в працях закордонних авторів: Друрі К., Ворста І., Ревентлоу П., Яругової А., Шима Д., Сігела Д., Хана Д.; та авторів країн СНД і вітчизняних: Голова С.Ф., Карпової Т.П., Ніколаєвої С.А., Патрова В.В. не мають галузевої конкретизації і потребують адаптації до особливостей економічного розвитку нашої країни.

В працях економістів радянського періоду: Баканова М.І., Капелюша С.М., Макарової А.А., Хміля Ф.І. тощо досліджувались витрати обігу, що за економічною природою відображають лише частину поточних витрат, та методичні підходи до деяких складових процесу управління ними.

Отже практична значущість та теоретична нерозробленість проблем, пов'язаних з формуванням та функціонуванням системи управління поточними витратами торговельного підприємства, в комплексі визначили вибір теми дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Апробацією дослідження стала участь у бюджетній (кафедральній) науково-дослідній темі “Методологічні проблеми розробки економічної стратегії розвитку торговельного підприємства” в розділі “Удосконалення моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємства" (1996-1998 р.р.)

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування методологічних засад та методичного інструментарію формування та функціонування системи управління поточними витратами торговельного підприємства.

Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

визначення сутності, складу та джерел фінансування поточних витрат торговельних підприємств;

класифікація поточних витрат за ознаками, що мають практичну застоcовуваність в управлінні витратами;

дослідження інформаційної бази та організації управління поточними витратами на торговельних підприємствах;

оцінка придатності показників господарської діяльності для розробки нормативів поточних витрат;

створення нових засобів одержання інформації про витрати;

удосконалення методичних підходів аналізу витрат відповідно до нової інформаційної бази;

зміна орієнтирів в плануванні поточних витрат виходячи із стратегії розвитку підприємства;

розробка механізму контролінгу за споживанням ресурсів підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів.

Удосконалено категоріальний апарат, що характеризує витрати торговельного підприємства: визначені поняття поточні витрати в вузькому і широкому розумінні, витрати обігу в вузькому і широкому розумінні, критерії розмежування понять поточні витрати і одночасові витрати.

Вперше запропоновано класифікацію поточних витрат торговельного підприємства по відношенню до якості обслуговування покупців.

Визначені методичні підходи до нормування витрат, що безпосередньо

пов'язані з якістю обслуговування покупців.

Визначені принципи нормування споживання ресурсів як оптимальної величини поточних витрат.

Визначені критерії мінімально і максимально допустимого розміру

планової суми поточних витрат торговельного підприємства.

Визначені критерії прийняття управлінських рішень щодо функціонування центрів прибутку.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено:

1. Механізм створення системи управління поточними витратами торговельного підприємства, який включає сфери горизонтального та вертикального управління та організаційно-економічні процедури, що здійснюються в три етапи: 1) аналіз існуючих інформаційних потоків щодо здійснення поточних витрат і аналіз витрат попередніх періодів; 2) формування інформаційної і нормативної баз управління поточними витратами та механізму контролінгу за споживанням ресурсів підприємства; 3) створення механізму аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень щодо витрат і управління фінансуванням поточних витрат.

2. Економіко-математичну модель визначення прогнозного рівня поточних витрат з урахуванням факторів, що визначають розмір споживання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, яку можливо застосовувати, використовуючи стандартну функцію табличного процесору Microsoft Excel 7.0.

3. Економіко-математичну модель визначення оптимального складу поточних витрат торговельних підприємств, в основу якої покладено класифікацію витрат в залежності від зміни обсягів діяльності і характеру впливу на результат діяльності, а також взаємозв'язок різних елементів поточних витрат.

4. Методичні підходи до нормування витрат, що безпосередньо пов'язані з якістю обслуговування покупців і можуть бути використані на кожному торговельному підприємстві для визначення мінімально допустимого розміру поточних витрат.

5. Експертну оцінку міри впливу здійснення поточних витрат на результат

діяльності торговельного підприємства, яка може бути застосована на будь якому торговельному підприємстві за допомогою табличного процесору Microsoft Excel 7.0.

6. Механізм впровадження системи контролінгу в економічне управління торговельним підприємством шляхом формування центрів витрат певних рівнів, встановлення відповідальних осіб, їх звітності та стимулюючих заходів

Запропоновані методологічні підходи і методичні прийоми впроваджені в роботу торговельних підприємств, що входять до Київської асоціації "Універсам", про що одержана довідка від 02.09. 1999.

Результати наукових досліджень з даної теми використані в навчальному процесі: видано навчальний посібник "Управління поточними витратами торговельного підприємства", створено і використовується в учбовому процесі комплект методичного забезпечення з теми "Управління поточними витратами торговельного підприємства" в рамках спеціального курсу "Економіка торговельного підприємства", про що одержана довідка від 29.09.99.

Апробація результатів дисертації. По матеріалах досліджень зроблені і отримали ухвалу 6 доповідей на наступних конференціях:

1. Третя Всеукраїнська науково-практична конференція “Ринкові реформи в Україні (аспекти статистики і аналізу господарсько-фінансової діяльності)” м. Чернівці. (1996 р.)

2. Наукова конференція професорсько-викладацького складу КДТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи 1995-1996 р.р. (1997 р.)

3. Міжнародна науково-практична конференція “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку” м. Тернопіль. (1997 р/)

4. Міжнародна науково-практична конференція “Управління промисловим комплексом в умовах нової промислової політики” Республіка Беларусь м. Брест (1998 р.)

5. Друга Міжнародна наукова конференція молодих вчених-економістів “Проблеми теорії і практики управління в сучасній економіці” м. Донецьк (1999р.)

6. Наукова конференція професорсько-викладацького складу КДТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи за 1997-1998р.р. (1999р.)

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,1 друкованих аркуші, в тому числі 8 у фахових виданнях загальним обсягом 1,8 друкованих аркуші.

Обсяг і структура. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 180 сторінок, в т.ч. 28 таблиць, 15 рисунків, список використаних джерел з 129 найменувань, 18 додатків.

2. Основний зміст

У вступі обгрунтовується актуальність і наукова доцільність проведеного дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, мета і задачі дослідження, наукова новизна одержаних результатів і їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні аспекти управління поточними витратами торговельного підприємства” проаналізовано і порівняно підходи вітчизняних і західних економістів до визначення сутності та економічної природи поточних витрат торговельного підприємства; сформульовано категоріальний апарат, пов'язаний з розв'язанням визначеної проблеми; визначено поняття поточні витрати в вузькому і широкому розумінні, витрати обігу в вузькому і широкому розумінні, критерії розмежування понять поточні і одночасові витрати.

Витрати за економічною сутністю являють собою затрати живої та уречевленої праці на здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, за натурально-речовим змістом - спожиту частину матеріальних, нематеріальних, трудових і фінансових ресурсів в процесі функціонування підприємства. У складі витрат підприємства за економічною природою виділяються поточні і одночасові витрати.

Поточні витрати пов'язані із споживанням і простим відтворенням ресурсів, розв'язанням тактичних задач підприємства. Дані витрати мають короткостроковий характер, тобто здійснюються у межах одного року.

Одночасові витрати пов'язані із розширеним відтворенням ресурсного потенціалу підприємства. Вони здійснюються у формі інвестицій, мають довгостроковий характер і пов'язані із розв'язанням стратегічних задач підприємства.

Поточні витрати торговельного підприємства в вузькому розумінні - витрати, пов'язані із здійсненням реалізації товарів. Вони включають витрати обігу, витрати і втрати більше встановлених норм, неявні витрати.

Поточні витрати торговельного підприємства в широкому розумінні включають окрім, пов'язаних з основним видом діяльності, витрати, обумовлені диверсифікацією діяльності, а саме здійснення фінансової діяльності, виробничої діяльності, надання послуг неторгового характеру тощо.

Витрати обігу в широкому розумінні включають витрати всіх ланок товаропросування від виробників до споживачів: збутові витрати виробників, витрати посередників та роздрібних торговельних підприємств.

Витрати обігу в вузькому розумінні - витрати, пов'язані із здійсненням на торговельному підприємстві торгово-технологічних операцій по перевезенню, зберіганню, переробці і реалізації товарів та управлінням даним процесом.

В даному розділі також досліджено і схематично виражено взаємозв'язок витрат і ресурсів підприємства, який здійснюється шляхом їх трансформації в процесі фінансово-господарської діяльності. Висвітлені джерела покриття витрат, пов'язаних з використанням окремих елементів ресурсного потенціалу. Поставлена проблема оптимізації співвідношення різних елементів ресурсного потенціалу торговельного підприємства.

Розглянуто проблематику класифікації витрат: співставлені підходи до класифікації в вітчизняній і закордонній економічній теорії і практиці, та на грунті узагальнених позитивних сторін вітчизняного та західного досвіду запропонована системна класифікація поточних витрат торговельного підприємства, що підпорядковується задачам виконання функцій управління поточними витратами підприємства, яке функціонує в умовах ринкової кон`юнктури, що постійно змінюється.

Зокрема запропоновано нову, більш детальну номенклатуру статей поточних витрат торговельного підприємства, що складається з 21-ї статті і відповідає сучасним вимогам економічної науки і господарської практики.

Визначено необхідність і запропоновано класифікацію поточних витрат за результатом впливу на результат діяльності. За даною ознакою доцільно виділити: активні, активно-пасивні, змішані і цільові витрати. Критеріями віднесення витрат до певної групи є напрямок чи ступінь впливу витрат на результат діяльності підприємства і участь у відтворенні ресурсів підприємства.

В дисертації розв`язані проблеми, пов`язані з поділом витрат за визначеними ознаками, зокрема встановлено умовність поділу витрат за найбільш важливою, з точки зору управління, ознакою - в залежності від обсягів діяльності. У складі змішаних статей відокремлені субстатті змінних і постійних витрат.

Визначено склад витрат, які безпосередньо пов'язані з якістю обслуговування покупців, отже, визначають нижню межу витрат в процесі їх планування.

Досліджені методологічні підходи, що використовуються в західній практиці і існують в вітчизняній економічній теорії на предмет можливості їх використання в практиці управління поточними витратами торговельного підприємства з урахуванням галузевих особливостей.

Із методів, що запропоновані в працях фахівців, визначення потоварно-групової витратомісткості обгрунтовано необхідність використання обліково-розрахункового методу. Головною перевагою даного методу є об'єктивність розподілу поточних витрат за товарними групами, що дає можливість використовувати сучасні методики аналізу і прогнозування поточних витрат.

Визначені можливі аспекти і умови використання методичних прийомів систем: директ-костінг, стандарт-кост, “співвідношення витрат, обсягу діяльності і прибутку”.

Характеристика основних положень системи директ-костінг дозволяє зробити висновок про необхідність застосування її в системі управління поточними витратами торговельного підприємства внаслідок наступних переваг: 1) поточні витрати є основним елементом системи, який визначає її сутність; 2) в даній системі досягнуто високій рівень інтеграції обліку, аналізу і прогнозування; 3) з допомогою системи можливо прогнозувати поведінку витрат в залежності від фактора - обсягу реалізації, тобто вирішувати стратегічні задачі управління підприємством; 4) використання суми покриття як оціночного показника забезпечує прийняття обгрунтованого управлінського рішення; 5) інформація, що одержується в системі, дозволяє знаходити найбільш вигідні комбінації ціни та обсягу, проводити ефективну політику цін; 6) змінюючи показники: обсяг діяльності, ціни, доходи, витрати, сума покриття, можливо моделювати ситуації і прогнозувати можливі результати від реалізації прийнятих рішень, тобто проводити ситуаційний аналіз; 7) система забезпечує наглядність ситуаційного, структурного та інших видів аналізу за допомогою використання графічного методу.

Необхідність впровадження в управління поточними витратами торговельних підприємств методологічних засад системи стандарт-кост обумовлюється її наступними перевагами: 1) оцінка витрат за нормативами відображає ступінь використання ресурсів підприємства; 2) управління витратами за стандартами створює умови для встановлення особистої відповідальності за здійсненням витрат; 3) управління витратами на основі норм створює умови для зменшення безкорисних витрат, збільшуючи ефективність господарської діяльності; 4) оперативний аналіз відхилень дає можливість приймати адекватні дійові управлінські рішення; 5) інформаційна спрямованість у майбутнє даної системи позбавляє від недоліків традиційних систем збору інформації про витрати.

Оцінку ефективності здійснення поточних витрат пропонується доповнити показниками, що характеризують міру ефективного використання ресурсів підприємств торгівлі з урахуванням впливу витрат на можливість подальшого розвитку: коефіцієнтом активності витрат, що визначається співвідношенням активних і загальної суми поточних витрат і коефіцієнтом активності діяльності, що визначається співвідношенням суми активних витрат і чистого прибутку до товарообороту.

В другому розділі “Дослідження поточних витрат торговельних підприємств та визначення особливостей їх формування” було здійснено дослідження інформаційної бази та організації управління поточними витратами на торговельних підприємствах, аналіз складу поточних витрат з урахуванням особливостей їх формування, оцінку придатності показників господарської діяльності для розробки нормативів поточних витрат та тенденцій і закономірностей щодо впливу факторів на поточні витрати торговельних підприємств, оцінку ефективності здійснення поточних витрат на торговельних підприємствах.

Аналіз інформаційної бази аналітичних і прогнозних розрахунків поточних витрат підприємств, що були обстежені, показав відсутність чіткої регламентації витрат за кількістю, назвами та змістом статей і субстатей витрат обігу у відповідності з Типовим положенням про склад витрат обігу та порядок планування їх в торговельній діяльності та недостатню аналітичну навантаженість інформаційної бази управління витратами, що формуються в регістрах бухгалтерського обліку. Головним недоліком існуючого на торговельному підприємстві інформаційного забезпечення управління поточними витратами є облік витрат лише загалом по підприємству без поділу як за структурними підрозділами, так і товарними групами, що не дає можливості використовувати методики систем директ-костінг, стандарт-кост тощо.

Аналіз організації управління поточними витратами на торговельних підприємствах, що досліджувались, дозволив зробити висновки про: ведення аналітичної роботи у межах розрахунку рівня витрат обігу за номенклатурними статтями; відсутність планування поточних витрат як в постатейному розрізі, так і за економічними елементами; відсутність організації і контролю за споживанням ресурсів в місцях виникнення витрат та неможливість оперативного регулювання даного процесу; відсутність системного підходу до організації управління поточними витратами; неврахування в процесі управління факту взаємозв'язку даної управлінської системи з системами управління іншими показниками операційної діяльності підприємства, а отже відсутність розуміння управління витратами як складової загальної стратегії розвитку підприємства.

Аналіз структури поточних витрат в залежності від зміни обсягу діяльності показав, що постійні витрати займали 72% поточних витрат, що свідчить про значний розмір операційного леверіджу.

Размещено на Allbest.ru