Економічна ефективність виробництва та переробки сировини в агропромисловому комплексі України (методика і аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 338.436.636.085(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ СИРОВИНИ В АПК УКРАЇНИ (МЕТОДИКА І АНАЛІЗ)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК.

Яценко Олександр Володимирович

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському інженерно-технологічному інституті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Поляков Олександр Максимович, Черкаський інженерно-технологічний інститут, професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шестопаль Олександр Миколайович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник

Кандидат економічних наук, доцент Мостенська Тетяна Леонідівна, український державний університет харчових технологій, декан економічного факультету, доцент кафедри менеджменту

Провідна установа - Національний аграрний університет, Кабінету Міністрів України, кафедра економіки підприємств аграрного сервісу,, м. Київ

Захист відбудеться 24 березня 2000 р. О 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради к. 08.804.01 у дніпропетровському державному аграрному університеті мінапк за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ,27, вул. Воршилова, 25 (аудиторія 342)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ,27, вул. Воршилова, 25

Автореферат розіслано 22 лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, професор Макаренко П.М.

економіка агропромисловий потенціал переробний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація курсу, спрямованого на соціально-економічний розвиток України в нових умовах, вимагає суттєвих радикальних економічних реформ в галузях АПК, особливо в сільському господарстві, галузях переробної та харчової промисловості. Незважаючи на спроби удосконалення галузевої структури АПК, економічний розвиток виробництва в цих структурах поки що залишається низьким. Продовжує поглиблюватися кризовий стан сільськогосподарських підприємств, які є основною базою розвитку переробних і харчових підприємств. Для підтвердження наведеної тези відзначимо, що в 1998 році валовий збір насіння олійних культур для виробництва рослинної олії становив 2,3 млн. тонн, однак на переробні підприємства надійшло тільки 0,66 млн. тонн, що становить 29%. Для забезпечення потреб лише внутрішнього ринку в рослинній олії необхідно 1,4 млн тонн насіння олійних культур. Через недостатню забезпеченість м'ясною сировиною в 1998 році потужності підприємств "Укрм'ясо" використовувалися тільки на 14,3%, а при виробництві ковбасних виробів - на 17,2%. Аналогічне становище склалося і в інших галузях АПК. У зв'язку із зазначеним важливою проблемою є в сучасних умовах вдосконалення і впровадження економічних методів господарювання і підходів та концепцій розвитку АПК. Цими питаннями постійно займаються такі видатні вчені, як академік О.М. Онищенко, О.М. Голованов, І.А. Чепурнов, П.О. Мосіюк, П.П. Борщевський та інші. Однак ці проблеми залишаються актуальними і нині. З нашого погляду, найбільш актуальною проблемою розвитку АПК є поглиблення економічної інтеграції між сільськогосподарським, переробним і харчовим виробництвами.

Зазначені питання досліджуються на прикладах розвитку АПК в цілому по Україні, а також в Черкаській області в рамках Моделі стабілізації та розвитку галузей АПК, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.98 року.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота є результатом досліджень щодо вдосконалення економічних та інтеграційних зв'язків між сільськогосподарськими, переробними підприємствами і харчовою промисловістю. Автор безпосередньо брав участь у виконанні тематики науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України (№ держ. реєстр. 5-98, 7-99), Українського державного університету харчових технологій (№ держ. реєстр. 2-96, 4-97), Черкаського інженерно-технологічного інституту (№ держ. реєстр. 0197В015147). Автор також брав участь у розробці програми розвитку Черкаської області на 1999-2001 роки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.07.98 р. №623 "Про визначення Черкаської області базовою у розробці моделі стабілізації та розвитку агропромислового комплексу".

Предметом дослідження є галузі і підприємства АПК України, зокрема виробництво сільськогосподарської продукції, переробна та харчова промисловість, а також АПК Черкаської області.

У дослідженнях використовувалися фактичні матеріали роботи галузей та підприємств АПК України і, зокрема, Черкаської області, літературні джерела з економічних питань розвитку АПК, статистична звітність підприємств, галузей та міністерств України.

В роботі використовувалися основні методи економічних досліджень, зокрема, економіко-математичні, балансові, кореляційний аналіз, індексний та інші статистичні методи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методики дослідження та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективної економічної взаємодії та інтеграції сільськогосподарських, переробних і харчових галузей АПК України, зокрема, значного зниження виробничих витрат, поліпшення якості кінцевої продукції, забезпечення попиту та одержання максимуму прибутку. Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і вирішувалися такі завдання:

опрацювання методики прогнозування економічної інтеграції АПК;

розробка моделі розвитку економіки АПК України і Черкаської області на короткочасний, середній та довгостроковий періоди;

на основі комплексного аналізу досліджені питання збільшення виробництва сировини в окремих галузях АПК;

визначені економічні умови ефективного використання потенціалу сільськогосподарських та переробних підприємств;

визначені пріоритети розвитку галузей АПК (на прикладі Черкаської області).

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в підготовці, обґрунтуванні і вирішенні проблеми підвищення ефективності роботи галузей АПК України (на прикладі Черкаської області), а саме:

доповнено методику прогнозування інтеграції АПК у ринкових умовах, в якій відображено особливості перехідного періоду економіки України (зокрема більш гнучке включення банків у систему АПК, зацікавленість підприємств сільського господарства, переробної та харчової промисловості в одержанні максимального прибутку і в технічному переоснащенні галузей АПК);

удосконалено систему забезпечення сировинними ресурсами переробних галузей;

створено оптимальні моделі розвитку і використання потенціалу сільськогосподарських та переробних галузей;

визначено економічні умови використання потенціалу сільськогосподарських та переробних галузей;

розроблено методику формування міжгалузевих пропорцій виробництва в галузях АПК.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі теоретичних досліджень і узагальнення практичного досвіду зроблені конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності виробництва в сільськогосподарських галузях, що виробляють сировину, та переробних підприємствах. Основні результати дисертації використані:

Облагропромом Черкаської області при розробці програм розвитку АПК, розширення інтеграційних зв'язків сільського господарства з галузями переробки та харчовими підприємствами;

Інститутом економіки Мінекономіки України;

безпосередньо підприємствами АПК Черкаської області;

Черкаським інженерно-технологічним інститутом у навчальних програмах.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто брав участь у розробках пропозицій щодо створення та освоєння виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання для переробки, пакування і зберігання сільськогосподарської продукції АПК Черкаської області в 1999-2001 роках. Виконані методичні розробки з моделювання основних економічних показників розвитку АПК на середню та тривалу перспективу, які використані обласною адміністрацією Черкащини при розробці галузевих програм розвитку до 2005 року. Особистий внесок автора визначено також у розділі "Наукова новизна одержаних результатів" та в опублікованих статтях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати досліджень доповідались автором на науковій конференції в Українському державному університеті харчових технологій "Методичні питання економічної взаємодії суб'єктів сільськогосподарського виробництва", м. Київ, 1999 р.; на міжнародній інформаційно-практичній конференції "Актуальні проблеми реформування підприємств агропромислового комплексу України", м. Київ, 1998 р.; на науково-практичній конференції "Напрями підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції", м. Суми, 1996 р.; на міжнародній конференції з вузлових питань економіки в національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”, "Найважливіші проблеми розвитку АПК України на сучасному етапі", м. Київ, 1998 р.; на наукових конференціях Черкаського інженерно-технологічного інституту (1997, 1998, 1999 роки).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових робіт обсягом 3,16 обл. вид. арк., з яких особисто автору належить 2,56 обл. вид. арк.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, викладена на 151 сторінці друкованого тексту; містить 18 таблиць, 2 рисунки, 19 додатків. Список використаних джерел охоплює 140 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета і завдання, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, розкрито основний зміст роботи.

У першому розділі "Методи прогнозування і моделювання економічного розвитку АПК" досліджено питання прогнозування розвитку агропромислового комплексу України. В ринкових умовах господарювання без прогнозування і моделювання неможливо успішно розвивати економіку будь-яких галузей АПК, їх взаємодію і взаємозв'язок (сільські господарства, переробна і харчова промисловість). Розробка взаємопов'язаних прогнозних балансів у системі АПК передбачає розвиток ринкових міжгалузевих зв'язків, розширення виробництва та ефективної реалізації продукції. Розробка та обґрунтованість відповідних моделей для оптимізації виробництва та реалізації продукції АПК - проблема комплексна, при постановці і вирішенні якої необхідно враховувати багатоваріантність зв'язків та умов. Оптимальний розвиток виробництва в АПК повинен здійснюватись поетапно в такій послідовності: економічна постановка завдання, розробка економіко-математичної моделі, обґрунтування критеріїв оптимальності, підготовка і обробка вхідної техніко-економічної інформації, варіантні розв'язки завдання і їх економіко-математичний аналіз. Головна особливість і передумова оптимального розвитку АПК України - збалансованість виробництва і промислової переробки продукції сільського господарства. В цьому плані особливо актуальними є формування напрямків виробництва і використання продукції рослинництва та тваринництва. Передусім визначається потреба в сільськогосподарській сировині для завантаження виробничих потужностей підприємств переробних галузей і харчової промисловості.

В процесі економічного аналізу і оцінки системи показників економічної ефективності варіанту оптимізації доцільно порівнювати з аналогічними показниками розвитку галузей сільськогосподарського виробництва за останні роки і з показниками кращих господарств. Такий аналіз забезпечить входження в оптимальний варіант структури галузей АПК та видів продукції, чим досягається максимальний ефект відповідно до вибраного критерію оптимальності.

Виходячи з прогнозних досліджень, розробляються моделі розвитку галузей АПК. Рівень розвитку підприємств і галузей АПК на перспективу з достатньою точністю визначається через обсяг виробленого продукту. Економіко-математичну модель розвитку АПК можна виразити в такій послідовності.

Рівень розвитку економіки АПК за показником споживання у прогнозному періоді (У) в першу чергу залежить від досягнутого рівня розвитку (У₀), природних умов і наявності сировинних ресурсів (П), чисельності й професіоналізму кадрів (Ч), наявності і можливостей залучення капіталу (К), стратегії розвитку (S).

У такому разі розвиток економіки АПК можна визначити таким чином:

У = f (У₀, П, Ч, К, S), (1)

де f - функція наведених змінних.

Аналізуючи функцію (1), можна стверджувати, що стратегія розвитку впливає на функцію в цілому. Звідси

У = К_Sf (У₀, П, Ч, К), (2)

де К_S - коефіцієнт, що визначає вплив S на У.

Далі: f (У₀, П, Ч, К) можна зобразити як У₀ плюс приріст У за рахунок зміни інших факторів, тобто

(У₀, П, Ч, К) = У₀ (П, Ч, К). (3)

Чисельність і професіоналізм кадрів у період системної трансформації не є обмежуючим фактором, тому цей фактор можна виключити з моделі.

У = [У₀ (П, К)]К_S. (4)

Можна також припустити, що природні умови протягом років прогнозного періоду суттєво не змінюються. Якщо сировинні ресурси мають економічну оцінку, то при їх переробці функція збільшується на величину здійснених витрат

, (5)

де Q_j - величина сировинних ресурсів j-го виду;

e_j - економічна оцінка одиниць j-го виду сільськогосподарської сировини. Приріст У за рахунок додаткових капітальних вкладень (К) можна подати як добуток цих додаткових капітальних вкладень і фондовіддачі, що виражається формулою:

 (К) = К•F, (6)

де F - фондовіддача додаткових капітальних вкладень.

Відомо, що фондовіддача нових фондів як правило вища, ніж старих. Тому в разі довгострокового прогнозування слід враховувати рік введення в дію основних фондів і рік, на який здійснюється прогноз:

, (7)

де індекс означає рік введення в дію основних фондів; індекс t - рік, на який здійснюється прогноз.

Якщо в обсязі капітальних вкладень є частка кредитних ресурсів, то з обсягу прибутку як результативного показника прогнозних розрахунків необхідно виключити суму кредитів (П) і відсотків за кредити (В).

Отже, в кінцевому вигляді модель прогнозування продовольчої продукції матиме такий вигляд:

. (8)

Величина К_S залежить від прийнятої стратегії економічного розвитку АПК. Враховуючи вітчизняний та зарубіжний досвід, можна стверджувати, що стратегія розвитку формується через податкову політику, грошово-кредитну систему, політику створення доходів, інституціональну, зовнішньоекономічну, розподілу доходів (соціальну політику), кінцевого використання доходів (структурну політику).

Найбільш прийнятним було б визначення К_S у вигляді

. (9)

Але, враховуючи глибоку взаємозалежність цих складових частин стратегії розвитку та труднощі розрахунків їх чисельної величини, більш доцільним є визначення складових стратегій при визначенні основних показників національних балансів: державних бюджетів, балансу доходів і витрат населення, балансу підприємств, платіжного балансу, балансу фінансових ресурсів, балансу основних фондів.

В основі розробок моделі розвитку АПК Черкаської області використана викладена нами математична модель. Головна мета цієї моделі - показати на прикладі Черкаської області можливість стабілізації агропромислового виробництва, гарантування забезпечення населення України продовольством, підвищення купівельної спроможності.

Складові частини цієї моделі можна побачити на функціональній схемі взаємодії різних служб та організацій області і керування зв'язками між учасниками реалізації Моделі (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Функціональна схема взаємодії учасників Моделі розвитку Черкаської області

Як видно із схеми, в основу реалізації цієї моделі покладено комплексне широкомасштабне реформування економічних та соціальних відносин в аграрній сфері і реформування функціональної структури державного управління в області.

В другому розділі "Аналіз стану і прогнозування розвитку окремих галузей АПК" викладено аналіз галузей АПК в умовах їх реформування та прогнозні розрахунки виробництва основних галузей АПК. Реформування аграрної сфери передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на розвиток ринкових форм господарювання, напрями техніко-технологічного переоснащення агропромислового виробництва, інтеграційних процесів в ньому, подолання фінансової та інвестиційної криз через паритетне ціноутворення, вдосконалення фінансово-кредитної, податкової та митної політики, створення сприятливого інвестиційного клімату. Аналіз розвитку АПК Черкаської області переконливо свідчить, що без значних інвестицій в його сфери неможливо досягти швидкого піднесення виробництва сільськогосподарської та харчової продукції. Спад виробництва в агропромисловому комплексі області продовжувався і в 1999 році. Вартість продукції в порівняльних цінах 1996 року становила 636 млн. грн., що на 23 млн. грн. нижче, ніж у 1998 році. Прибутковими були лише 54 сільгосппідприємства з 578, кредиторська заборгованість на початок 1999 року становила 572 млн. грн., що перевищує суму річної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції, борг по заробітній платі становив 114 млн. грн.

Загальний обсяг виробництва продукції харчової промисловості України в 1999 році в порівняльних цінах 1996 року становив 99,5% до обсягу 1998 року. Цукрові заводи отримали на переробку з урожаю 1999 року 13,4 млн. тонн цукрового буряку, що на 2,1 млн. тонн менше, ніж у 1998 році. Нині цукрова промисловість перебуває в надто складному становищі. Основні проблеми, що обумовлюють кризову ситуацію в цій галузі, такі: обмеження ринків збуту, значний надлишок виробничих потужностей, недосконалість розрахунків, низька конкурентоспроможність продукції. Цукрова промисловість втратила зовнішній ринок збуту, передусім у Росії, обмеженим також є внутрішній ринок цукру через низький платоспроможний попит населення. Це призвело до значного спаду виробництва цукрового буряку та цукру та до бартеризації економічних відносин здебільшого з нееквівалентними коефіцієнтами. Аналогічний стан в олійножировій, м'ясній та молочній промисловості. Як вихід з такого становища відповідно до рекомендацій щодо розвитку АПК України (на прикладі Черкаської області) та здійснення стратегії експорту харчових продуктів, створені галузеві представництва в Російській федерації, Білорусі, Грузії. В Берліні відкрито торгове представництво з реалізації українських продуктів. Але, як відзначалося вище, без значних зовнішніх інвестицій для розвитку АПК України не обійтись. Орієнтовні прогнозні розрахунки показують, що до 2003 року для розвитку та переоснащення АПК України потрібно буде не менше 450 млн. доларів США. Спеціалістами АПК за нашою участю розроблена схема організаційних заходів у регіонах України (на прикладі Черкаської області) щодо залучення інвестицій.

В наведених організаційних заходах з надходження інвестицій як із розвинутих капіталістичних країн, так і з країн СНД, головна роль належить інвестиційно-консалтинговому центру, який має координувати усі фінансові дії по розвитку АПК, починаючи з Кабінету Міністрів України і закінчуючи розробкою регіональних комплексних програм, щодо залучення інвестицій з країн, з якими укладені контракти про економічне співробітництво.

З проведеного комплексного економічного аналізу сучасного стану цукрової і олійножирової галузей АПК нами зроблені відповідні висновки щодо їх подальшого розвитку. Для переоснащення цукрової галузі потрібно до 2005 року не менш 300 млн. грн., а для олійножирової - близько 200 млн. грн. за умови, що такі кошти в ці галузі будуть залучені і з урахуванням надійного функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків збуту нами розроблено прогноз виробництва продукції цих галузей по 2005 рік (табл. 1).

таблиця 1 Прогноз виробництва цукру-піску та соняшникової олії по 2005 рік

Найменування товару, тис. тонн	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Цукор-пісок	1900,0	2000,0	3000,0	3500,0	4000,0	4500,0
Соняшникова олія	500,0	520,0	956,0	970,0	1100,0	1150,0

Передбачається, що наведені в таблиці 1 прогнозні обсяги виробництва цукру і олії можуть мати відхилення в той або інший бік від фактичних обсягів, але вони будуть незначними. Враховуючи сприятливий природно-економічний потенціал України для виробництва цукру-піску та соняшникової олії, строк окупності капітальних вкладень та інвестицій в це виробництво при добре організованому ринку становитиме не більше 2,5-3 років.

Водночас підкреслюється, що піднесення виробництва в галузях АПК неможливе без проведення фундаментального їх реформування. В дисертації на прикладі Черкаської області широко розглянуто питання реформування сільського господарства, переробної та харчової промисловості. Зокрема в області, за нашими рекомендаціями, постійно збільшується кількість фермерських господарств. У 1999 році нараховувалося 550 фермерів із середньою посівною площею в 27 га на кожного. Для прискорення впровадження найбільш передових зарубіжних технологій в області створюються спільні підприємства, зокрема українсько-німецькі підприємства "Текуча" та "Оксанино" в Уманському районі. Створюються агропромислові формування та об'єднання, такі як агрофірма "Кононівська", ЗАТ "Українська нива". Модель регіонального центру розвитку тваринництва впроваджується концерном "Нафтоенерго". У рамках замкнутого циклу відгодівлі худоби і переробки тваринницької продукції працює Мар'янівський свинокомплекс у Лисянському районі, в якому Черкаська продовольча компанія, що входить до згаданого концерну, утримує близько 12 тис. голів свиней.

В третьому розділі "Науково-практичні рекомендації щодо удосконалення економічного розвитку галузей та підприємств АПК" розглянуто питання удосконалення економічного середовища використання аграрного потенціалу, розвитку інтеграційних процесів, інтенсифікації виробництва продовольства та споживання його населенням України на прикладі розвитку АПК України та Черкаської області.

Створення сприятливого економічного середовища багато в чому залежить від поширення прогресивних форм господарювання в усіх ланках АПК та ліквідації бюрократичних перепон, що заважають селянам ефективно працювати.

Підвищення рівня продовольчого забезпечення має відбуватися не тільки шляхом нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, але й шляхом значного зниження її втрат при збиранні, зберіганні та переробці. Підраховано, що для зберігання сільськогосподарської продукції необхідно значно менше ресурсів, ніж для її виробництва. З метою наближення переробних підприємств до сировинних зон розроблені програми (на прикладі Моделі розвитку АПК Черкаської області) будівництва (безпосередньо в фермерських, колективних сільськогосподарських підприємствах, агрокомбінатах, агрофірмах) підприємств невеликої потужності з переробки худоби, птиці та молока. Для виходу переробних галузей АПК на якісно новий технічний рівень передбачається освоєння випуску високопродуктивної техніки нового покоління, головним чином, систем машин з усього комплексу зберігання, транспортування та переробки продовольчої сировини. В дисертаційній роботі питання розвитку техніко-технологічного рівня АПК розглянуті на прикладі Черкаської області.

Таким чином, завдання полягає в тому, щоб забезпечити невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99, змінити морально-психологічну атмосферу на селі, пересилити негативні тенденції у розвитку аграрної економіки, затвердити демократичні принципи керівництва і тим самим створити умови для ефективного використання потенціалу сільського господарства, переробки та харчової промисловості.

ВИСНОВКИ

Науково-практичні дослідження, що викладені в дисертаційній роботі, дозволяють зробити такі висновки та рекомендації виробництву:

З метою зниження собівартості продовольчої продукції і підвищення її якості необхідно забезпечувати тісні взаємозв'язки між стадіями єдиного технологічного процесу від її виробництва, промислової переробки, зберігання до реалізації кінцевого продукту.

Для поліпшення прогнозних розробок, спрямованих на обґрунтування потреби в продовольчій продукції та сировині для переробної промисловості, вдосконалення регіональних зв'язків, розвитку імпортних та експортних поставок продовольчої продукції широко використовувати балансовий метод. За його допомогою слід складати натуральні, вартісні баланси та баланси використання трудових ресурсів в усіх сферах АПК.

Визначення ефективності оптимальних пропорцій агропромислового виробництва за допомогою економіко-математичних методів має базуватися на взаємозв'язку поставленої задачі із критерієм оптимальності - як складової частини будь-якої оптимальної моделі. Кількісне значення критерію оптимальності відповідає цільовій функції, яка в свою чергу відповідає оптимальному розв'язанню задачі. З системи показників, які характеризують розвиток агропромислового виробництва, при оптимізації пропорцій виробництва та реалізації продукції АПК за критерій оптимальності обирається найкращий показник. При обгрунтуванні розвитку галузей АПК використовуються системи натуральних та вартісних показників.

У процесі прогнозу розвитку АПК слід використовувати різні стратегії розвитку. Зокрема на 2000-2005 роки найбільш реальною пропонується стратегія, що передбачає такі етапи та головні завдання на цей період:

І етап - етап стабілізації:

зміцнення управління економічними процесами в АПК;

забезпечення необхідних заходів для підвищення технічного рівня та фінансового забезпечення виробництва;

гальмування спаду виробництва.

ІІ етап - етап підвищення темпів виробництва:

досягнення фінансово-грошової стабілізації;

активізація інвестиційної діяльності;

активізація нарощування виробництва.

Відповідно до розробленої Моделі розвитку АПК до 2005 року для стабілізації агропромислового виробництва слід здійснити реформування аграрної сфери з метою реалізації заходів, спрямованих на розвиток ринкових форм господарювання, що означає техніко-технологічне переоснащення агропромислового виробництва, поглиблення інтеграційних процесів у його галузях, подолання фінансової та інвестиційної кризи.

Реалізація Моделі АПК Черкаської області як в ній самій, так і в межах України, має на меті утворення ринкового середовища, в інфраструктурі якого формуються:

регіональний інвестиційно-консалтинговий центр організації робіт та розробка і реалізація комплексної регіональної програми оновлення і розвитку агропромислового комплексу;

утворення компанії з управлінням та забезпеченням виробників сільськогосподарської продукції матеріально-технічними ресурсами і напрацювання механізму збуту сировини та продовольчих товарів;

створення регіонального банку з вітчизняним та іноземним капіталом для обслуговування і кредитування (під пільгові відсотки) сільськогосподарських товаровиробників.

Для організації піднесення виробництва в найважливіших галузях (цукровій, м'ясній, молочній, олійножировій, спиртовій, тютюновій та інших) необхідно виділити 2500-3000 млн. грн. для переоснащення основного виробництва.

При здійсненні заходів з реформування цукрової галузі, які пропонуються в дисертації, нами здійснено прогнозний розрахунок виробництва цукру (до 2005 року - 4500 тис. тонн).

для збільшення обсягів виробництва соняшникової олії необхідно поліпшити якість насіння соняшнику. Для цього слід забезпечити комплекс заходів на всіх стадіях: формування насіння, своєчасність збирання (забезпечити достатню кількість збиральної техніки, а для цього треба виділити галузі не менше 200,0 млн. грн.), створення нормальних умов зберігання, транспортування та переробки.

Дослідження та аналіз розвитку олійножирової галузі на основі поданої моделі розвитку АПК дозволили здійснити прогноз виробництва соняшникової олії до 2005 року в обсязі 1150 тис. тонн. Така кількість олії повністю забезпечить потреби внутрішнього ринку, але її ще буде недостатньо для можливостей експорту.

Для ефективного функціонування ринку АПК необхідні такі умови, як економічна відповідність підприємств, гнучке ціноутворення, конкуренція, матеріально-фінансова та структурна збалансованість економіки, паритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, наявність надійної системи державного економічного регулювання, що забезпечує соціальну захищеність громадян.

Список ОПУБЛІКОВАНих праць

Яценко О.В., Вакуленко К.М., Гедз М.Й. Методичні питання ціноутворення в галузях АПК // Збірник статей аспірантів і здобувачів ЧІТІ. - Черкаси: ЧІТІ, 1996.- С. 25-31. (Особисто автором розглянуті методичні підходи, які пов'язують ціни в єдину систему та необхідність встановлення паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію - 0,2 обл. вид. арк.).

Яценко О.В., Вакуленко К.М., Гедз М.Й. Міжгалузеві зв'язки і удосконалення прогнозування розвитку АПК України // Збірник статей аспірантів і здобувачів ЧІТІ. - Черкаси: ЧІТІ, 1996. - С. 31-36. (Особисто автором проведено аналіз міжгалузевих зв'язків АПК України в ринкових умовах господарювання. Розглянуто питання подальшого розвитку основних галузей АПК - 0,18 обл. вид. арк.).

Яценко О.В., Вакуленко К.М., Гедз М.Й., Дармостук О.В. Прогнозування і державне регулювання розвитку АПК України // Збірник статей аспірантів і здобувачів ЧІТІ. - Черкаси: ЧІТІ, 1996. - С. 37-40. (Особисто автором розглянута проблема зменшення втрат продукції рослинництва і тваринництва при її виробництві, транспортуванні та переробці. Запропоновані форми державного регулювання розвитку галузей АПК - 0,1 обл. вид. арк.).

Яценко О.В., Поляков О.М., Гедз М.Й та ін. Удосконалення системи торгово-господарських відносин сільськогосподарських і переробних підприємств АПК України // Збірник статей аспірантів і здобувачів ЧІТІ. - Черкаси: ЧІТІ, 1996. - С. 41-47. (Особисто автором розглянуто принципи науковості торгово-господарських відносин при формуванні зв'язків сільськогосподарських і переробних підприємств АПК. Запропоновані перспективні форми довготермінових господарських угод - 0,2 обл. вид. арк.). Яценко О.В., Чепурда Л.М., Вакуленко К.М. Економічний аналіз розвитку виробництва продукції АПК // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 1997. - №17-18. - С. 36-37. (Особисто автором досліджена економічна ефективність розвитку галузей сільського господарства в системі АПК у ринкових умовах - 0,1 обл. вид. арк.).

Яценко О.В. Фінансово-економічне моделювання основних показників розвитку і регулювання економіки // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. “Фінанси і кредит”. - 1999. - № 2. - С. 110-117.

Яценко О.В. Економічні проблеми використання іноземного капіталу для розвитку АПК України // Теорія і практика перебудови економіки: Збірник наукових праць. - Черкаси: ЧІТІ, 1999. - С. 123-129.

Яценко О.В. Удосконалення економічних умов використання аграрного потенціалу // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.- Полтава, 1999. - №6. - С. 66-69.

Яценко О.В. Розвиток інтеграційних процесів та інтенсифікація виробництва в АПК // Економіст. - 2000. - №1. - С. 100-103.

АНОТАЦІЇ

Яценко О.В. Економічна ефективність виробництва та переробки сировини в АПК України (методика і аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК.- Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2000.

В дисертаційній роботі досліджені методичні питання підходу до реформування АПК України. З цією метою проведено комплексний аналіз сучасного стану АПК. На основі якого розроблена модель ринкового розвитку галузей, що виробляють продовольчі товари. По найважливішим галузям здійснені прогнозні розрахунки нарощування обсягів виробництва в таких галузях як цукрова та олійножирова промисловість.

Розроблені науково-практичні рекомендації для створення економічних умов з удосконалення розвитку економіки АПК, поглибленню інтеграційних процесів, технічного переоснащення сільськогосподарського, переробного і харчового виробництв.

Яценко А. В. Экономическая эффективность производства и переработки сырья в АПК Украины (методика и анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2000.

В работе исследованы методические вопросы подхода к реформированию АПК Украины. Экономическая постановка задачи по оптимизации пропорций производства и реализации продукции АПК включает: обоснование поставленной задачи; изучение объекта исследования и анализ уровня развития отраслей агропромышленного производства; установление и определение основных факторов его развития, необходимых при построении экономико-математической модели; установление перечня необходимой входной информации; обоснование количества переменных и ограничений, определенного критерия оптимальности. При моделировании пропорций производства и реализации продукции АПК особенная роль принадлежит обоснованию критерия оптимальности, от правильного выбора которого зависит эффективность развития всех отраслей АПК. Критерий оптимальности является единым показателем для всех переменных экономико-математической модели.

Уровень развития предприятий и отраслей АПК для перспективы с достаточной точностью определяется через объем произведенного продукта. Экономико-математическую модель развития АПК можно выразить в следующей последовательности. Уровень развития экономики АПК за показателем употребления в прогнозном периоде в первую очередь зависит от достигнутого уровня развития, природных условий и наличие сырьевых ресурсов, численности и профессионализма кадров, наявности и возможностей привлечения капитала, стратегии развития.

Проведен комплексный анализ современного состояния сырьевой базы, переработки и пищевой промышленности, на основе которого разработана модель рыночного развития отраслей производящих продовольственные товары. По важнейшим отраслям осуществлены прогнозные расчеты наращивания объемов производства в таких отраслях как сахарная и масложировая промышленность.

Разработаны научно-практические рекомендации для создания экономических условий по совершенствованию развития экономики АПК. Представлены рекомендации по усовершенствованию систем обеспечения перабатывающих предприятий сырьевыми ресурсами, улучшению экономических условий использования сельскохозяйственного потенциала. Развитие интеграционных процессов, интенсификации производства и употребления продовольствия в создаваемых агропромышленных объединениях и агрофирмах, отраслевых комплексах и системах, на наш взгляд, должно осуществляется с привлечением сельскохозяйственного производства, промышленной переработки сырья, хранении, транспортировки и реализации продовольственной продукции. Разработаны практические рекомендации для эффективного обеспечения техникой сельскохозяйственного, перерабатывающего и пищевого производства на примере Черкасской области.

Yatsenko A.V. Economic efficiency of manufacturing and processing industry in the Agro-Industrial Complex of Ukraine (methods and analysis).- The manuscript.

The dissertation on the scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.07.02 - The Economy of Agriculture and Agroindustrial Complex.- Dnepropetrovsky State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2000.

The methodical questions of the approach to reforming the AIC of Ukraine are investigated in this dissertations. For this purpose the complex analysis of the present situation in the AIC is carried out. On its basis the model of the market development of the branches of food producing industry has been developed. The forecasting calculations for increasing the volumes of the output of products are carried out for such important branches as sugar, oil and fat industries.

The scientific - practical recommendations for creation of economical conditions on improvement of development of economy of AID, on deepening of integrational processes, on technical reequipment of agriculture, on processing and food manufacture are developed.

Размещено на Allbest.ru