Інтеграція виробництва і промислової переробки молока (методологічні та організаційно-методичні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства

Інтеграція виробництва і промислової переробки молока (методологічні та організаційно-методичні аспекти)

Котков Василь Павлович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Крисальний Олександр Васильович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Бойко Віктор Іванович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шаран Павло Іванович, Інститут м'ясного скотарства УААН, завідувач відділу

Провідна установа: Український університет харчових технологій, кафедра економіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 26 вересня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул.Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки.

Автореферат розісланий 23 серпня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Малік М.Й.

1. Загальна характеристика дисертаційної роботи

інтеграція сільськогосподарський промисловий молоко

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку виробництва продуктів харчування, підвищення вимог до структури та якості продовольчих ресурсів вирішення продовольчої проблеми перестало бути завданням тільки сільського господарства у його вузькогалузевому аспекті. Створення продовольчої безпеки країни все в більших масштабах набуває взаємопов'язаного і взаємозалежного економічного розвитку сільського господарства з промисловими та іншими галузями народногосподарського комплексу. Історичний процес поступового поглиблення інтеграції виробництва сільськогосподарської продукції з її промисловою переробкою набуває стійкого великомасштабного незворотного характеру, спрямованого на задоволення потреб населення переважно в готових до споживання високоякісних продуктах харчування. Йдеться про перехід до практичного здійснення теоретичних положень щодо поступового зближення, а в перспективі - до органічного поєднання на основі розвитку науково-технічного прогресу галузей виробництва сільськогосподарської продукції, її заготівлі, зберігання, промислової переробки, транспортування та реалізації споживачам. Ці концептуальні положення визначають актуальність і слугували основою для вибору теми дисертаційної роботи. Розвиток інтеграції виробництва молока і промислової переробки зумовлюється, як відомо, важливістю молочних продуктів у раціонах харчування людей та об'єктивними вимогами необхідності виготовлення з нього високоякісних продуктів харчування. Тут особливого значення набувають організаційно-економічні аспекти забезпечення взаємовигідної участі в інтегрованому процесі сільськогосподарських товаровиробників сировини та переробних підприємств харчової промисловості. Проте, слід підкреслити, що незважаючи на високу актуальність розвитку інтеграційних процесів у сучасних умовах переходу до ринкової економіки, їх розв'язання як у методологічному, так і в організаційно-методичному плані залишається ще недостатньо дослідженим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось у контексті виконання Інститутом аграрної економіки науково-технічної програми “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови на 1996-2000 роки” по темі “Розробити методологічні основи раціонального поєднання організаційних форм багатоукладної економіки та основні принципи інтеграції виробництва і промислової переробки продукції в агропромисловому комплексі України”, яка виконувалась протягом 1996-1998 рр. на замовлення Міністерства агропромислового комплексу України (договір № 273-ЕФ від 2 січня 1996 р., № державної реєстрації 019611016295). Реалізація одержаних результатів досліджень в молокопродуктовому підкомплексі дає підставу реально наблизити до практичного здійснення інтеграцію агропромислового виробництва сприяти, переходу до постачання населенню готових продуктів харчування.

Мета та завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка на основі системного аналізу сучасного стану виробництва молока та його промислової переробки в умовах переходу до ринкової економіки моделі формування і функціонування регіональних молокопродуктових підкомплексів, економічного механізму забезпечення розвитку інтеграційних процесів у цій галузі із залученням іноземних інвестицій для високотехнологічного й ефективного виготовлення молочних продуктів.

Для досягнення вказаної мети в дисертації поставлені і вирішені такі завдання:

розкриті на основі теоретичних узагальнень і системного аналізу соціально-економічна сутність та господарська доцільність розвитку інтеграційного процесу в молокопродуктовому підкомплексі у перехідний період до ринкової економіки;

обгрунтовані методологічні та організаційно-методичні підходи загальної побудови, з визначенням основних функцій складових елементів, моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу;

розроблена для умов південного регіону України модель формування та організаційний механізм діяльності інтегрованого молокопродуктового підкомплексу;

опрацьований економічний механізм функціонування регіональних молокопродуктових підкомплексів;

обґрунтована економічна доцільність залучення іноземних інвестицій в розвиток молокопродуктового підкомплексу.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є інтеграційний процес розвитку молокопродуктового підкомплексу та організаційно-економічні відносини його учасників. Об'єктом дослідження взяті господарські структури по виробництву молока та промислові підприємства з його переробки, які слугують основою розвитку інтегрованого молокопродуктового підкомплексу.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою проведення дослідження є діалектичний метод пізнання закономірностей суспільного виробництва, наукові публікації з економічної теорії щодо принципів, форм та методів науково-пізнавальної діяльності соціально-економічних процесів в агропромисловому виробництві в умовах ринку, законодавчі і нормативні акти державних органів, спрямовані на розвиток агропромислового комплексу України. При підготовці дисертації застосовувались методи системного аналізу факторів, що зумовлюють стійку тенденцію до спаду обсягів та ефективності виробництва молока і зменшення його переробки на промислових переробних підприємствах, розрахунково-конструктивний - при розробці моделі регіональних інтегрованих молокопродуктових підкомплексів, монографічний - при дослідженні загального стану розвитку молочного скотарства та переробних підприємств, ряд інших економічних методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці організаційно-економічної моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу на інтегрованій основі з обґрунтуванням взаємовигідних економічних відносин його учасників, що сприятиме виходу агропромислового виробництва з кризового стану. Модель наповнена такими новими науковими положеннями, які виносяться на захист:

обгрунтованими принципами та формами організаційної схеми загальної побудови моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу, які відображають внутрішнє органічне поєднання й організаційно-технологічну цілісність діяльності нових інтегрованих агропромислових формувань;

організаційно-економічною сутністю моделі створення і функціонування регіонального молокопродуктового підкомплексу з обгрунтуванням ролі та функцій господарських структур в організаційно-технологічному циклі виробництва молока та його промислової переробки;

змістом та формами застосування економічного механізму регулювання ефективної діяльності регіонального молокопродуктового підкомплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові розробки використані при формуванні і розвитку молокопродуктового підкомплексу в Миколаївській області при переході до ринкової економіки, організації переробки молока особистих господарств населення та інших сільськогосподарських підприємств в ряді областей України.

Особистий внесок здобувача. Зазначені вище наукові результати одержані дисертантом особисто. Проведений в дисертації аналіз стану виробництва молока та його промислової переробки, приватизації молокопереробних підприємств здебільшого без практичної участі товаровиробників молока спонукав автора до розробки моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу із забезпеченням економічної заінтересованості усіх його учасників, виправлення допущених помилок у формуванні інтегрованих виробничих структур.

Апробація результатів досліджень здійснена в доповідях автора на міжобласній економічній нараді в м. Миколаєві в 1996 р. з питань розвитку приватизації переробних підприємств, на науково-практичній конференції по переходу агропромислового комплексу до ринкової економіки, яка відбулась в м. Миколаєві в 1998 р., на Всеукраїнській конференції “Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві України” (м. Київ), в 1999 р. та на науково-практичній конференції з питань розвитку тваринництва в умовах реформування аграрного сектора економіки Миколаївської області у квітні 2000 року.

Публікація одержаних результатів. Основні результати досліджень автора опубліковані у шести наукових роботах загальним обсягом 2,7 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 145 стор. комп'ютерного тексту і складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел із 104 назв.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ і. Теоретико-методологічні та організаційно-економічні основи інтеграції виробництва та промислової переробки молока. 1.1. Методологічні положення розвитку інтеграції в агропромисловому виробництві. 1.2. Стан та соціально-економічна структура виробництва і реалізації молока. 1.3. Організація промислової переробки молока та її місце у формуванні молокопродуктового підкомплексу.

Розділ іі. Основні методологічні та організаційно-методичні положення розробки моделі регіональних молокопродуктових підкомплексів. 2.1. Відновлення виробництва молока та створення умов для розвитку інтеграційних процесів із сферою його переробки. 2.2. Розвиток промислової переробки молока та її інтеграції з молочним скотарством. 2.3. Організаційно-методичні підходи розробки моделі регіональних молокопродуктових підкомплексів.

Розділ ііі. Організаційні та економічні механізми діяльності регіональних молокопродуктових підкомплексів. 3.1. Створення спільних підприємств та їх роль у розвитку інтеграційних процесів. 3.2. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві. 3.3. Формування ринку молокопродуктів та прогнози розвитку регіональних молокопродуктових підкомплексів.

Висновки

Список використаних джерел

2. Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ І “Теоретико-методологічні та організаційно-економічні основи інтеграції виробництва та промислової переробки молока” присвячується дослідженню соціально-економічної сутності, ролі та значення інтеграційних процесів у розвитку агропромислового виробництва. Агропромислова інтеграція як органічне поєднання виробництва сільськогосподарської продукції та її промислової переробки має свої глибокі соціально-економічні коріння, які сягають в історію розвитку двох галузей суспільного виробництва - землеробства і промисловості. Поступовий синтез результатів суспільного поділу сільськогосподарської та індустріальної праці набирає все більш конкретних форм переходу цього процесу до практичного його здійснення, реально відображаючи соціальні зміни у суспільному виробництві.

Дисертаційні дослідження показали, що розвиток інтеграційних процесів у виробництві сирої продукції та її глибокої промислової переробки зумовлюється рядом об'єктивних і суб'єктивних соціально-економічних і техніко-технологічних факторів. До них належать основні, або прямі, які відіграють вирішальну роль, і другорядні, або непрямі, які не завжди впливають на розвиток інтеграції. При вивченні цієї проблеми з позицій економічної заінтересованості сільськогосподарських товаровиробників і підприємств промислової переробки у розвитку інтеграційних процесів виявлено, що сільськогосподарські підприємства об'єктивно проявляють більшу заінтересованість у спільній діяльності, ніж промислові. Їх виробничо-економічні відносини регулюються здебільшого ціновим механізмом. Проведений же аналіз переконливо підтверджує, що тільки ціновим методом досягти забезпечення економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників сировини в інтегрованому виробництві здебільшого не вдається. Сільськогосподарські підприємства від продажі молока на переробку промисловим підприємствам, як правило, мають збитки. За цих умов вони стають на шлях розширення технологічних стадій переробки виробленої сировини у своїх господарствах, створюють міні-заводи, цехи, технологічні лінії тощо. Це дає їм ряд економічних і соціальних переваг. Тут створюються додаткові робочі місця, розширюється зайнятість сільських жителів, згладжується сезонний характер використання робочої сили на селі. Переробка сільськогосподарської продукції на місцях сприяє стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників.

Але розширення переробки продукції в сільськогосподарських формуваннях не може компенсувати різкого згортання діяльності промислових переробних підприємств, насамперед внаслідок значного зменшення надходження сировини. Дослідження показують, що переробка сільськогосподарської продукції в господарствах її виробництва, по-перше, має досить обмежений асортимент виготовлення напівфабрикатів або готової продукції; по-друге, утруднює забезпечення високої якості та застосування безвідхідної технології виробництва харчових прдуктів; по-третє, ускладнює безперервне постачання їх споживачам в усі регіони країни.

Отже, в нинішніх умовах розвитку переробки сільськогосподарської сировини безпосередньо в аграрних виробничо-господарських структурах не можна розв'язати проблему продовольчого забезпечення країни без потужної харчової промисловості. Така промисловість по переробці молока, як відомо, в Україні створена. Проте, у системі її діяльності закладені суттєві недоліки і протиріччя. Одним з основних недоліків є економічна неузгодженість інтересів сільськогосподарських підприємств-товаровиробників сировини і підприємств промислової її переробки. Протягом тривалого часу існують нееквівалентні відносини між цими сферами суспільного виробництва продовольчих ресурсів. Сільськогосподарським товаровиробникам стає все більш невигідним виробництво і продаж сировини переробним підприємствам.

Відсутність застосування обґрунтованого механізму економічної заінтересованості партнерів в інтегрованому виробництві стала основною причиною стримування розвитку інтеграційних процесів, прагнення сільськогосподарських товаровиробників до створення власної матеріально-технічної бази переробки сільськогосподарської продукції при далеко неповному завантаженні наявних виробничих потужностей підприємств харчової промисловості.

Практика переконливо свідчить, що успішне формування продуктових підкомплексів можливе лише за умови економічної заінтересованості самих сільськогосподарських товаровиробників і підприємств промислової переробки продукції у спільній діяльності. Спроби нав'язати “зверху” організацію створення інтегрованих систем, як відомо, закінчувались безрезультатно. Водночас вирішення цієї важливої проблеми в молочному скотарстві та у сфері промислової переробки молока вимагає державної підтримки, створення необхідного правового поля для розвитку інтеграції як соціально-економічного явища в агропромисловій сфері.

Кризова ситуація, що охопила всі галузі агропромислового комплексу нашої країни, негативно вплинула на зменшення обсягів виробництва молока та його промислової переробки.

В усіх регіонах України виробництво молока займає провідне місце у розвитку тваринницьких галузей. Це випливає з традиційних методів формування структури харчування українського населення та наявності на території країни сприятливих природно-економічних умов для розвитку молочного скотарства,. До того ж тут виробляється, крім молока, ряд супутніх видів цінних продуктів споживання та сировини для переробної і легкої промисловості.

У процесі реформування агропромислового виробництва в Україні відбулися суттєві зміни в розміщенні поголів'я молочного стада в господарських структурах різних форм власності. Якщо в 1990 р. у суспільному секторі знаходилось 73,9% корів, то в 1999 р. їх частка зменшилась до 45,4%, а в особистих господарствах населення відповідно зросла з 26,1 до 54,6%. Отже, відбуваються зміни у соціально-економічній структурі виробництва молока, які характеризуються значним підвищенням частки приватного сектора і зниженням питомої ваги суспільних господарств.

Проте, незважаючи на стійку тенденцію збільшення виробництва молока в особистих господарствах громадян, воно не змогло компенсувати його скорочення в суспільному секторі.

Загальна системна криза у значній мірі зруйнувала здобутки в молочному скотарстві, призвела до неефективного виробництва молока. Збитковий стан галузі зумовлюється рядом факторів, серед яких першочергове значення має продуктивність корів. За період з 1990 року собівартість 1 ц молока у господарствах суспільного сектора країни збільшилась майже в 1,8 раза, а реалізаційна ціна знизилась на 18%. Як наслідок, збитковість галузі становить 47,5%. Основною причиною є низька забезпеченість молочного стада повноцінними кормами.

У переважній більшості сільськогосподарських підприємств витрачають за рік 30-32 ц кормових одиниць на 1 голову, тоді як для одержання 3500 кг молока треба згодовувати не менше 48-50 ц кормових одиниць. В дисертації досліджується вплив якості молока та інших факторів на ефективність його виробництва.

Різкий спад продуктивності корів і обсягів виробництва молока при істотній зміні соціально-економічної структури за рахунок розширення приватного сектора без відповідної техніко-технологічної підготовки значно ускладнює організацію заготівель, транспортування та промислової переробки молока. Традиційно протягом тривалого часу основним джерелом реалізації молока, виробленого в суспільному секторі, залишалась заготівля його для промислової переробки на державних молокопереробних підприємствах. До початку розгортання приватизаційних процесів в Україні налічувалось 1207 молокопереробних підприємств, з них 528 державних підприємств молочної промисловості на самостійному балансі. На 370 заводах здійснювалось виробництво продукції з незбираного молока, на 275 - виготовлялось 9 видів вершкового масла. Загальна потужність останніх становила в середньому 1335 тонн молочної продукції за зміну. Сир жирний виготовлявся на 179 переробних підприємствах, три молочно-консервних комбінати виробляли сухі молочні продукти 32 найменувань, 20 заводів - сухе знежирене молоко. Функціонувало 8 молочно-консервних комбінатів потужністю 696 туб за зміну консервів 15 найменувань; на 31 заводі потужністю 14,2 тонни за зміну вироблявся молочний цукор, працювало 77 цехів та дільниць по виготовленню 38,4 тонни казеїну за зміну.

За обсягом виробленої продукції (в порівнянних цінах) молокопереробна промисловість займала після цукрової друге місце. Її частка у загальній вартості продукції харчової промисловості становила 19,6%, що свідчить про важливість цієї галузі для країни.

Дослідження показали, що згортання виробництва молока призвело до занепаду промислової його переробки, до різкого зменшення обсягів випуску молочної продукції. Так, у 1999 р. молочна промисловість України виробила продукції з незбираного молока тільки 564 тис. тонн, що в 11,4 раза менше порівняно з 1990 р. Випуск окремих видів молочної продукції скоротився ще більше. Проте, в середньому по країні молокопереробні підприємства не були збитковими. Загальний рівень рентабельності виготовлення молочних продуктів промисловими підприємствами дорівнював у 1995 р. 14,9%, у 1996 р. - 9,5, у 1997 р. - 4,5 і в 1998 р. - 4,3%. Водночас виробництво молока за вказані роки було збитковим відповідно на 23,2%; 44,0; 53,7 і 47,5%.

У розділі ІІ “Основні методологічні та організаційно-методичні положення розробки моделі регіональних молокопродуктових підкомплексів” обґрунтовані основні напрями розвитку та фактори підвищення ефективності виробництва молока, шляхи відновлення діяльності підприємств його промислової переробки, розроблена організаційно-економічна модель регіонального молокопродуктового підкомплексу з визначенням основних функцій всіх виробничо-технологічних структур в інтегрованому виробництві.

Подолання кризової ситуації, яка глибоко вразила молочне скотарство, в контексті призупинення спаду і нарощування обсягів сільськогосподарського виробництва в Україні все більше набуває загальнонаціонального характеру. Нині під впливом негативних процесів у сфері аграрного виробництва споживання молока і молокопродуктів населенням за період з 1990 року скоротилось на 57%. Основними причинами значного погіршання забезпечення країни молокопродуктами є різке зменшення поголів'я продуктивного стада і середньорічних надоїв молока. За п'ятирічний період з 1995 року загальна чисельність корів в країні зменшилась маже на 40%, а їх продуктивність - на 28%. Така ситуація в цій важливій галузі агропромислового виробництва межує з небезпечними наслідками, характерними для незворотного процесу руйнування основного її ресурсного потенціалу.

Дослідження показали, що нині відбувається значне погіршання умов реалізації молока переробним підприємствам, які при високій собівартості його виробництва не відшкодовують виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників. У переважній їх більшості втрачені економічні стимули працівників молочних ферм суспільного сектора до підвищення продуктивності корів та ефективності виробництва молока. Особисті господарства населення практично призупинили нарощування поголів'я корів. В 1995 р. тут налічувалось 2936 тис. корів, в 1996 р. - 2993 тис., в 1998 р. - 2943 тис., в 1999 р. - 2953 тис. і в 2000 р. - 2961 тис. голів. У 1999 році тільки 40% господарств населення утримувало корів. Якщо у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській і Хмельницькій областях налічувалось від 65 до 55% особистих господарствах громадян, які мали на подвір'ї корів, то в Черкаській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській - тільки 22-30%. Це зумовлюється різким обмеженням можливостей забезпечення їх кормами, а також складностями в реалізації виробленого молока. В цих умовах ставиться завдання не збільшувати чисельність корів на фермах суспільного виробництва, а стабілізувати поголів'я. Адже низька продуктивність і висока яловість корів з економічних мотивів вимагає від товаровиробників вибракування значної кількості маточного стада. Але для його заміни поки що відсутня потрібна кількість ремонтного молодняка. До того ж, існуюча структура молочного стада в господарствах переважної більшості областей настільки деформована, що без корінних заходів щодо її удосконалення стає практично неможливим забезпечення простого відтворення поголів'я корів за рахунок власного приплоду.

Цим зумовлюється необхідність розробки і здійснення кардинальних заходів призупинення спаду та збитковості виробництва молока. Нині основними є досягнення стабілізації поголів'я корів з одночасним удосконаленням структури та істотним поліпшенням якісного складу стада великої рогатої худоби за рахунок активізації цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з районованими молочними породами як важливого напряму інтенсифікації молочного скотарства в Україні. Тут особливе місце належить створенню повноцінної збалансованої за поживними складовими кормової бази. Ця проблема хронічно залишається не вирішеною вже протягом досить тривалого періоду розвитку сільського господарства в країні. Факторів, які забезпечують тваринницькі галузі в достатній кількості кормовими ресурсами, безумовно, багато. Загальний аналіз кількісного й якісного стану кормової бази для розвитку молочного скотарства, зроблений в дисертації, свідчить про необхідність докорінної її перебудови, а також слугує основою для обґрунтованого визначення напрямів та організаційно-економічної сутності удосконалення всієї системи кормовиробництва, раціональної організації використання кормів на основі розробки збалансованих за поживними якостями раціонів. Основним джерелом створення сучасної кормової бази для розвитку молочного скотарства в усіх без винятку регіонах України є організація високоінтенсивного кормовиробництва на орних землях у системі польових і кормових сівозмін. В дисертації обгрунтовуються напрями удосконалення структури посівних площ, розширення посівів кормових культур, серед яких багаторічні трави повинні займати не менше 50%.

В дисертації акцентується увага на заходах щодо розвитку промислової переробки молока, яка є однією з головних ланок інтеграції з молочним скотарством. Нинішня структура виробничих потужностей молокопереробних підприємств, яка склалась під впливом монопольно-го їх розвитку, не відповідає вимогам ринкової економіки. До того ж, значна частина їх технологічного обладнання морально і фізично застаріла. Понад 40% його підлягає заміні. Оновлення ж активної частини основних виробничих фондів підприємств молочної промисловості в останні роки не перевищувало 2%, тоді як технічний стан вимагає заміни не менше 20%.

Аналіз стану з обґрунтуванням напрямів відновлення молочнотоварної галузі і розвитку переробних підприємств в країні з урахуванням теоретико-методологічних узагальнень наукових публікацій і вивчення практичного досвіду зарубіжних країн стали основою для розробки організаційно-економічної моделі регіональних молокопродуктових підкомплексів. Першочерговим завданням розробки було забезпечення економічних інтересів всіх виробничо-господарських структур, які на добровільних засадах беруть участь в інтегрованій діяльності з виконанням відповідних організаційних і техніко-технологічних функцій у виробничому циклі випуску молочної продукції. Участь їх у спільній діяльності з мотивів економічних інтересів стала головною метою формування регіональних молокопродуктових підкомплексів.

Розробка організаційно-економічної моделі інтегрованих регіональних молокопродуктових підкомплексів охоплює обґрунтування мети їх створення і діяльності, складу підприємств і організацій для послідовного здійснення всього організаційно-технологічного циклу від виробництва сировини до одержання готової до споживання молочної продукції, визначення їх техніко-технологічних функцій у спільній діяльності, забезпечення постійної підтримки організаційно-економічних і виробничо-технологічних зв'язків та системи регулювання фінансово-економічних відносин між учасниками та з державними органами й іншими господарськими суб'єктами ринкової економіки.

Інтегрована модель розвитку регіональних продуктових підкомплексів виступає як засіб органічного поєднання сукупності соціально-економічних та організаційно-технологічних складових виробництва певних видів готових до споживання харчових продуктів, окремі ланки якого послідовно здійснюються у відособлених юридично самостійних підприємствах. Основними “несучими опорами”, або “каркасом конструкції” побудови ринкової моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу на інтегрованих засадах, з одного боку, стає мережа сільськогосподарських організаційно-правових господарських структур, в яких безпосередньо зосереджується виробництво молока як сировини, а з другого - промислові підприємства по його переробці та організації реалізації готової продукції.

Сільськогосподарські товаровиробники молока - особисті господарства громадян, фермерські господарства, виробничо-господарські структури формують сировинну зону, як правило, навколо кожного молокопереробного підприємства. Відродження і розвиток молокосировинних зон належить до найбільш складних і важливих завдань у створенні регіональних молокопродуктових підкомплексів.

Отже, молоко, як сировина, є вихідною позицією взаємозв'язку між сільськогосподарськими виробниками та переробними підприємствами, важливим фактором об'єднання товаровиробників молока з промисловими переробними підприємствами, визначальною складовою умовою виготовлення високоякісних конкурентоспроможних молочних продуктів. Заінтересованість цих учасників у спільній діяльності зумовлюється прямою залежністю в одержанні ними маси прибутку. Тут одним з основних завдань є невідкладне налагодження селекційно-племінної роботи з районованими породами молочного скотарства в напрямі суттєвого підвищення продуктивності корів, докорінного поліпшення кормової бази, зниження витрат виробництва.

Ускладнення даного процесу зумовлюється певною мірою зосередженням більшої частини поголів'я корів в особистих господарствах населення при помітному його скороченні у суспільному секторі. Організація поліпшення генетичного потенціалу молочного стада на основі селекційно-племінної роботи повинна здійснюватись як в організаційно-правових структурах реформованих колективних сільськогосподарських підприємствах, так і в особистих господарствах населення на ринкових засадах, насамперед шляхом реалізації вирощених високопродуктивних телиць та корів-первісток на племінних заводах, племінних господарствах та племінних фермах молочних господарств.

У процесі дослідження нинішньої ситуації в організації селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві виявлено, що племінні заводи і племінні господарства значно зменшили поголів'я племінних корів, а їх середньорічні надої знизились на 20%. Продаж племінних тварин за цей період скоротився від 76 тис. до 5,9 тис. голів. Помітно зменшились обсяги діяльності станцій штучного запліднення великої рогатої худоби, скоротилось виробництво селекційно-племінної продукції при підвищенні її собівартості. Якщо в 1990 р. в Україні було заготовлено 50,7 млн. спермодоз, то в 1998 р. - тільки 10,4 млн. доз. Водночас собівартість однієї спермодози зросла від 0,7 до 2,19 грн. Економічна ефективність виробництва спермопродукції знизилась в 5,3 рази. Це свідчить про необхідність докорінного поліпшення селекційно-племінної справи у молочному скотарстві, розширення діяльності існуючої мережі селекційно-племінних центрів, племінних господарств та племінних ферм на ринкових засадах, створення на базі дослідних господарств наукових установ нових племінних заводів та селекційно-племінних центрів із широким залученням відомих зарубіжних фірм. Формування високопродуктивного масиву спеціалізованої молочної худоби вимагає використання генетичного матеріалу світового рівня, який гарантуватиме відповідний ефект селекції. А поки що основним джерелом відтворення стада великої рогатої худоби у ближчій перспективі буде маточне поголів'я товарних виробничо-господарських структур. Тому поряд з підвищенням продуктивності молочних корів, як важливого напряму нарощування валового виробництва молока, є вирішення проблеми ліквідації яловості молочного стада та збільшення приплоду.

Практика свідчить, що відновлення маточного стада поголів'я молочної худоби в останні роки характеризується скороченням строків використання корів. Дослідження наукових установ і досвід передових господарств підтверджують, що досягнення високої ефективності експлуатації маточного поголів'я забезпечується при умові щорічної заміни до 25-30% вибракуваного поголів'я основного стада. У контексті даної проблеми слід відмітити, що стратегічним напрямом нині повинно стати не нарощування молочного стада великої рогатої худоби, а послідовне поліпшення генофонду в напрямі значного підвищення продуктивності корів.

Отже, формування сировинних зон як “несучої опори конструкції” побудови організаційно-економічної моделі створення і розвитку регіональних інтегрованих молокопродуктових підкомплексів висуває на передній план проблему відродження виробництва селекційно-племінної продукції, яку разом із створенням сучасної повноцінної кормової бази слід віднести до пріоритетних завдань виведення агропромислового комплексу з кризового стану, до першочергових проблем гарантування продовольчої безпеки країни.

Дослідження проблеми визначення розмірів сировинних зон у молокопродуктових підкомплексах показали, що вони мають досить динамічний характер. Межі цих зон та кількісний склад виробничо-господарських структур, які займаються виробництвом товарного молока, у часі, і в просторі, можуть дуже змінюватись. Ці зміни відбуваються під впливом ряду факторів, які випливають з основних положень функціонування ринкової економіки - попиту і пропозиції.

У нинішній кризовій ситуації сировинні зони молокопереробних підприємств здебільшого слабо визначені, склад господарств-постачальників молока на молокозаводи залежить не стільки від відстані їх розташування, скільки від можливих обсягів виробництва сировини та встановлених цін на продаж молока.

Інтеграторами у молокопродуктовому виробництві виступають молокопереробні підприємства, в яких завершується виробничо-технологічний процес і зосереджується виручка від реалізації готової продукції. Функції цих підприємств не завершуються тільки переробкою сировини та реалізацією готових до споживання молочних продуктів. Через підприємства-інтегратори здійснюється реальна участь підкомплексів у формуванні продовольчої безпеки країни, вирішенні важливого соціального завдання - забезпечення жителів якісними продуктами харчування, доступними для всіх верств населення. Вони об'єктивно впливають на розвиток сировинної зони та підвищення якості молока, надання допомоги сільськогосподарським товаровиробникам у підвищенні кваліфікації кадрів масових професій на молочних фермах, застосуванні прогресивних ресурсоощадливих технологій в молочному скотарстві, в організації заготівлі, зберіганні і транспортуванні молока, особливо в особистих господарствах громадян.

Одним з важливих завдань підприємств-інтеграторів у молокопродуктових підкомплексах є формування національного молокопродуктового ринку, насичення його високоякісними молочними продуктами. Багаторічний досвід Сполучених Штатів Америки свідчить, що в цій країні все молоко виробляється в межах інтеграції фермерських господарств з підприємствами по його промисловій переробці. В інтеграційному процесі здійснюється координація поставок молока на заводи, діє чітка система регулювання цін, досягається виконання взаємних обов'язків і відповідальність сторін.

Таким чином, другою “несучою опорою конструкції” побудови моделі регіонального інтегрованого молокопродуктового підкомплексу є переробні підприємства із здійсненням належних їм організаційно-технологічно-виробничих функцій з регулюванням фінансово-економічних відносин. Діяльність молокопродуктового підкомплексу якраз і вимагає постійного забезпечення необхідних пропорцій у виробництві сировини та її промислової переробки на основі економічної заінтересованості всіх учасників у співробітництві. Основною правовою регулюючою формою діяльності молокопродуктових підкомплексів на інтегрованій основі є господарські договори. Через договірні відносини створюються і розвиваються постійно діючі організаційно-виробничо-технологічні зв'язки, здійснюється регулювання фінансово-економічних відносин учасників інтегрованих формувань.

Як і в аграрній сфері молокопродуктового підкомплексу, промислові переробні підприємства потребують матеріально-технічного забезпечення, тобто постачання відповідних технологічних машин і обладнання, транспортних засобів, таропакувальних матеріалів, хімічних реагентів тощо. Ці матеріально-технічні ресурси повинні вироблятись і постачатись молокопереробним заводам підприємствами машинобудівної індустрії та хімічної промисловості на ринкових засадах.

Всі “несучі опори організаційної конструкції” моделі регіонального інтегрованого молокопродуктового підкомплексу об'єднуються між собою системою організаційно-виробничо-технологічних і фінансово-економічних постійно діючих зв'язків, завданнями яких є забезпечення через функціонування відповідних механізмів виробничого циклу виготовлення і реалізацію готових до споживання молокопродуктів.

Отже, виробничо-господарські структури вступають в інтеграційний процес не на адміністративно-командних засадах, а на основі їх економічних інтересів, на взаємовигідній участі в розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу. Інтереси всіх суб'єктів цього формування, зокрема селекційно-племінна робота, насінництво, кормова база, техніко-технологічне забезпечення виробництва молока, як і організація його переробки та реалізації, стають об'єднуючим фактором у досягненні високих економічних результатів на ринковій основі. В дисертації обґрунтоване створення маркетингової системи забезпечення діяльності регіональних молокопродуктових підкомплексів та їх управління.

У третьому розділі “Організаційні та економічні механізми діяльності регіональних молокопродуктових підкомплексів” обгрунтовуються напрями подолання інвестиційної кризи у сфері виробництва і промислової переробки молока, розробляються методи формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому підкомплексі та створення і розвитку ринку молокопродуктів.

Практика показала, що одним з важливих напрямів розвитку інвестиційного процесу у молокопродуктовому підкомплексі є поряд з використанням внутрішніх можливостей, залучення іноземних інвесторів через створення спільних підприємств і спільних виробництв. Спільні підприємства, як кооперативні формування, виступають організаційно-господарськими структурами, в яких найповніше відображаються основні економічні і пра-вові свободи, притаманні ринковим відносинам.

В дисертації досліджуються особливості формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві, форми і методи його застосування. Ціни і система ціноутворення мають винятково важливе значення для забезпечення економічної заінтересованості суб'єктів інтегрованого виробництва. У молокопродуктовому підкомплексі основні принципи формування цінового механізму ґрунтуються на двох складових - забезпеченні відшкодування виробничих витрат кожного партнера на всіх етапах організаційно-технологічного циклу і забезпеченні одержання кожним учасником інтегрованого виробництва певної частини загального прибутку. Порушення або недотримання однієї з цих вимог по відношенню до того чи іншого партнера є однією з основних причин стримання розвитку інтеграційних процесів. Саме вони ставлять під загрозу функціонування взаємовигідної для кожного учасника спільної діяльності.

У процесі дослідження виявлені особливості формування ринку молокопродуктів та прогнози розвитку регіональних молокопродуктових підкомплексів.

Ринок молока і молокопродуктів, як і інших продовольчих ресурсів, формується під впливом ряду факторів, серед яких визначальними є попит і пропозиція. В Україні виробництво молока та його споживання населенням має регіональні особливості. Молоко належить до продуктів масового споживання, які у значних обсягах використовуються безпосередньо у сільських поселеннях в основному для харчування їх жителів. Формування ж основних товарних ресурсів молока здійснюється у сфері промислових переробних підприємств.

Висновки

Інтеграція виробництва сільськогосподарської продукції та її промислової переробки на основі розвитку науково-технічного прогресу поступово набуває великомасштабного характеру, що сприяє поліпшенню задоволення потреб населення в готових до споживання високоякісних продуктах харчування. Проте, незважаючи на важливість розвитку інтеграційних процесів, розширення обсягів виробництва конкурентоспроможної молочної продукції в сучасних умовах переходу до ринкової економіки, шляхи розв'язання цих проблем в методологічному і організаційно-методичному плані залишаються ще недостатньо дослідженими.

В результаті аналізу виявлено, що однією з основних стримуючих причин розвитку інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі України є економічна неузгодженість інтересів сільськогосподарських товаровиробників сировини і підприємств промислової її переробки Протягом тривалого часу існують нееквівалентні відносини між цими сферами суспільного виробництва продовольчих ресурсів. Сільськогосподарським товаровиробникам стає все більше невигідним нарощування виробництва і продаж сільськогосподарської продукції переробним підприємствам.

Кризова ситуація, що охопила всі галузі агропромислового комплексу, призвела до значного зменшення обсягів і зниження ефективності виробництва молока та його промислової переробки. В дисертації обгрунтовані основні напрями інтенсифікації галузі та система організаційно-економічних і техніко-технологічних заходів щодо стабілізації молочного стада, підвищення його продуктивності за рахунок активізації цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з районованими породами, створення збалансованої за поживними якостями сучасної кормової бази.

Дослідження показали, що нинішня структура виробничих потужностей молокопереробних підприємств, яка склалась під впливом монопольного їх розвитку, не відповідає вимогам ринкової економіки. Значна частина їх технологічного обладнання морально і фізично застаріла. Більша половина його підлягає заміні.

На основі аналізу нинішнього стану в молочній галузі та промисловій переробці молока, узагальнення теоретико-методологічних публікацій та вивчення зарубіжного досвіду з розвитку інтеграційних процесів розроблена організаційно-економічна модель регіональних молокопродуктових підкомплексів, спрямована на забезпечення економічної заінтересованості всіх виробничо-господарських структур у спільній діяльності. Вона охоплює обґрунтування мети створення і діяльності нових формувань, складу підприємств і організацій для послідовного здійснення всього організаційно-технологічного циклу від виробництва сировини до одержання готової до споживання молочної продукції, визначення їх техніко-технологічних функцій, забезпечення постійної підтримки організаційно-економічних і виробничо-технологічних зв'язків з системного регулювання фінансово-економічних відносин між учасниками, з державними органами й іншими господарськими суб'єктами ринкової економіки.

Розробка моделі виступає як засіб органічного поєднання сукупності соціально-економічних та організаційно-технологічних складових виробництва певних видів готових до споживання харчових продуктів, окремі ланки якого послідовно здійснюються у відособлених юридично самостійних підприємствах. Основними “несучими опорами”, або “каркасом конструкції” побудови ринкової моделі регіонального молокопродуктового підкомплексу на інтегрованих засадах стає мережа сільськогосподарських організаційно-правових господарських структур та промислових підприємств по його переробці.

Важливого значення у формуванні і діяльності регіональних молокопродуктових комплексів набуває формування з сільськогосподарських підприємств сировинних зон навколо молокопереробних підприємств. Їх основним завданням є невідкладне налагодження селекційно-племінної роботи з районованими породами молочного скотарства в напрямі суттєвого поліпшення генетичного фонду, нарощування виробництва високоякісного молока, докорінного поліпшення кормової бази, зниження витрат виробництва.

В молокопродуктових підкомплексах інтеграторами виступають молокопереробні підприємства, в яких завершується виробничо-технологічний процес і зосереджується виручка від реалізації готової продукції. Функції цих підприємств не завершуються тільки переробкою сировини та реалізацією готових до споживання молочних продуктів. Через підприємства-інтегратори здійснюється реальна участь підкомплексів у формуванні продовольчої безпеки країни, вирішенні важливого соціального завдання - забезпечення жителів якісними продуктами харчування, доступними для всіх верств населення.

Опубліковані автором роботи за темою дисертації

1. Котков В.П. Методологічні засади інтеграції виробництва і промислової переробки молока // Економіка АПК. - 1997. - №8. - С. 23-27.

2. Котков В.П. Організаційні аспекти розвитку інтеграції в молочно-продуктовому підкомплексі // Економіка АПК. - 1997. - №10. - С. 22-25.

3. Котков В.П. Спільні підприємства в системі інтегрованого молокпродуктового виробництва // Економіка АПК. - 1998. - №12. - С. 12-14.

4. Котков В.П. Подолання кризової ситуації в молочно-продуктовому підкомплексі // Економіка АПК. - 1999. - №8. - С. 26-28.

5. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві // Економіка АПК. - 2000. - №1. - С. 69-72.

6. Котков В.П. Основні методичні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. - 2000. - №5. - С. 11-15.

Анотація

Котков В.П. Інтеграція виробництва і промислової переробки молока (методологічні та організаційно-методичні аспекти). - Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Інститут аграрної економіки УААН, м. Київ, 2000.

Дисертаційне дослідження присвячене інтеграції у виробництві молока та його промислової переробки, обґрунтуванню методологічних і організаційно-методичних підходів та соціально-економічної сутності розробки моделі регіональних молокопродуктових підкомплексів в Україні, спрямованої на забезпечення економічної заінтересованості всіх виробничо-господарських структур у спільній діяльності на основі механізму фінансово-економічного регулювання інтеграційних процесів.

Ключові слова: інтеграція, економічні інтереси, модель регіональних молокопродуктових підкомплексів, регулювання фінансово-економічних відносин.

Аннотация

Котков В.П. Интеграция производства и промшленной переработки молока (методологические и организационно-методические аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата кономических наук по специальности 08.07.02 - кономика сельского хозяйства и АПК. - Институт аграрной кономики УААН, Киев, 2000.

Диссертационное исследование посвящается интеграции производства молока и его промшленной переработки, обоснованию методологических и организационно-методических подходов разработки модели региональнх молочнопродуктовх подкомплексов в Украине, направленной на обеспечение кономической заинтересованности всех производственно-хозяйственнх структур в совместной деятельности на основе механизма финансово-кономического регулирования интеграционнх процессов.

Исследования показали, что развитие интеграции в производстве срой продукции и ее глубокой промшленной переработки обусловливается рядом обективнх и субективнх социально-кономических и технико-технологических факторов. Установлено, что сельскохозяйственне предприятия-товаропроизводители обективно проявляют большую заинтересованность в совместной деятельности, нежели промшленне, что связано с усложнением реализации свежей скоропортящейся продукции.

Однако, в ннешней деятельности промшленнх перерабатвающих предприятий заложен существенне недостатки и противоречия. то прежде всего кономическая несогласованность интересов сельскохозяйственнх товаропроизводителей срья и предприятий по его переработке. В течение длительного времени существуют неквивалентне отношения между тими сферами общественного производства. Сельскохозяйственнм товаропроизводителям становится все более невгоднм производство и продажа срья перерабатвающим предприятиям.

Практика свидетельствует, что успешное формирование и деятельность региональнх молочнопродуктовх подкомплексов возможн только при условии обеспечения кономической заинтересованности как сельскохозяйственнх, так и перерабатвающих предприятий.

Кризисная ситуация, охватвающая все отрасли агропрмшленного производства, оказала значительное влияние на сокращение поголовья молочного стада, снижение продуктивности коров и ффективности производства молока в Украине. На основе анализа состояния молочной отрасли и промшленной переработки молока, обобщения научнх публикаций и практического опта зарубежнх стран в развитии интеграционнх процессов в диссертации разработана организационно-кономическая модель развития региональнх молочнопродуктовх подкомплексов. Она охватвает изложение цели и задач создания интегрированнх формирований, состав предприятий-участников для последовательного осуществления организационно-технологического цикла от производства срья до получения готовой продукции, обеспечение устойчивх производственно-технологических связей между участниками совместной деятельности.

Разработка модели является средством органического сочетания совокупности социально-кономических и организационно-технологических составнх производства готовх к потреблению пищевх продуктов. В модели региональнх молочнопродуктовх подкомплексов интегратором становятся промшленне перерабатвающие предприятия.

Обоснован принцип и способ регулирования финансово-кономических отношений внутри интегрированнх формирований.

Ключеве слова: интеграция, кономические интерес, модель региональнх молочнопродуктовх подкомплексов, регулирование финансово-кономических отношений.

Summary

Kotkov V.P. Integration of production and industrial processing of milk (methodological and organization-methodical aspects). - Manuscript.

Thesis for a candidates degree of Economic Sciences, specialty 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex. - Institute of agrarian economics UAAS, Kyiv, 2000.

Thesis is devoted to integration in the sphere of milk production and its industrial processing, grounding of methodological and organization, methodical approach and social-economic essence of elaboration of the model of regional milk production subcomplexes of Ukraine which would provide economic interest of all production-economic structures in common activity on bases of financial-economic regulation of integration processes.

Key words: integration, economic interest, model of regional milk production subcomplexes, regulation of financial-economic relations.