Економіка виробництва різних товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Регіональна економіка

на тему: Економіка виробництва різних товарів

Виконала:

Котляр Марія Григорівна

Київ, 2014 рік

1. Умови та фактори, що впливають на розвиток та розміщення машинобудування

Машинобудування - одна з провідних галузей промисловості. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів - знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність виробництва.

Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращому розташуванні її підприємств.

На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість наливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.

Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

На машинобудівний комплекс припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва України, частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%. Це трудомістка галузь промисловості і водночас належить до металомістких галузей.

Українське машинобудування значною мірою залежить від постачання комплектуючих з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу. Частка імпортних компонентів у продукції машинобудування становить 41% (у Франції - 20,5%, Японії - 14%, США - 9,5%). Таким чином, одне з головних завдань комплексу - зменшення залежності від інших країн через розвиток власного виробництва багатьох необхідних компонентів для всіх видів продукції.

Розміщення машинобудівних підприємств здійснюється науково обґрунтовано. При виборі місць розміщення конкретних підприємств враховуються різні чинники і умови. Машинобудування належить до галузей так званого «вільного розміщення», оскільки воно незначною мірою залежить від таких чинників, як природне середовище, наявність корисних копалин, води і т. д.

Тут варто враховувати лише наявність рівнинних місць (бажано не придатних до розвитку сільського господарства) для розміщення самого підприємства та будівництва під'їзних шляхів до нього.

Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудовий ресурсний чинники.

Галузева структура й асортимент продукції машинобудування залежать від особливостей розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей машинобудування мають технологічні процеси, форми організації виробництва. Проте машинобудування належить насамперед до галузей «вільного розміщення», оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. Розміщення підприємств машинобудування визначається передусім економічними чинниками, найголовнішими серед яких є трудові ресурси та споживач, оскільки ряд галузей машинобудування відзначається високою трудомісткістю виробів, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво енергетичного устаткування тощо.

Великі масштаби концентрації виробництва на основі спеціалізації й кооперації зумовлюють значущість транспортного чинника, оскільки кінцеві види продукції машинобудування використовуються не тільки всередині галузі, айв усьому господарстві. У зв'язку з цим втрачається визначальний вплив споживача. Яскравим прикладом є завод важкого машинобудування в Краматорську, який випускає блюмінги, тонколистові стани неперервного прокату, устаткування для доменних і мартенівських печей, крокуючі екскаватори, підйомно-шахтове устаткування, ковальсько-пресові машини тощо. Проте тільки незначна частина продукції цього заводу залишається в Донецькому економічному районі. Хоч природні умови визначально не впливають на розміщення підприємств машинобудування, цей чинник потрібно враховувати при розміщенні морського та річкового суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, а також випуску машин і устаткування.

У великих містах треба обмежувати створення нових промислових підприємств (крім об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення).

Варто повніше використовувати можливості господарського розвитку малих і середніх міст, робітничих селищ (розміщувати тут невеликі спеціалізовані підприємства, філій окремі цехи заводів і фабрик). Такий підхід до розміщення виробництва у майбутньому стосується передусім машинобудівної промисловості і свідчить, що в ньому дедалі більшу роль починають відігравати соціальні чинники.

Прискорення науково-технічного прогресу неможливе без розвитку таких галузей машинобудування, як електроніка, атомна енергетика, виробництво технологічного устаткування та засобів автоматизації, роботизації, комплексної автоматизації виробничих процесів. Ці галузі за темпами розвитку мають випереджати машинобудівний комплекс. Розвиток машинобудування на найближчу перспективу має бути спрямований на створення гнучких автоматизованих виробництв, роторних і роторно-конвеєрних ліній, розробку, випуск і застосування обчислювальної техніки, систем автоматизованого проектування. Створення нових технологічних процесів дасть змогу розгорнути будівництво заводів-автоматів, різко зменшити потребу в трудових ресурсах.

У структурі господарства економічних районів України машинобудування ще не посіло того місця, яке йому належить в умовах прискорення науково-технічного прогресу.

Отже, за своїми тенденціями у розміщенні підприємства машинобудування можна групувати наступним чином:

- галузі, які характеризуються високою металомісткістю, малою правцевою місткістю продукції, що випускається невеликими серіями або поодинокими екземплярами (підйомне, металургійне, енергетичне машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно розташовувати у районах металургійних баз;

- галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, не високою правцевою місткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й хімічної промисловості, будівельних, шляхових і сільськогосподарських машин), підприємства повинні розміщуватись, як правило, у районах споживання продукції;

- галузі, які випускають масову продукцію з високою правцевою місткістю й фондомісткістю (автомобіле- й тракторобудування, дизелебудування, устаткування для легкої, харчової та поліграфічної промисловості), звичайно розміщуються у центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів;

- галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока правцева місткість, мала металомісткість, підвищена фондомісткість (радіотехнічна та електронна промисловість, приладобудування, деякі виробництва електротехнічної промисловості), розміщуються у районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри, експериментальні бази, науково-дослідні інститути.

2. Економічні показники по регіонах

Регіон А.

Кольорова металургія:

Оскільки у регіоні А відсутні дані, то зробити розрахунок неможливо.

Харчова промисловість.

Коефіцієнт локалізації:

Кл = Гр / Пр ч Гк / Пк

Кл1 = 79 / 1462 ч 307 / 4836 = 0,05 ч 0,06 = 0,83 прод.

Кл2 = 3,9 / 51,2 ч 14,7 / 231,6 = 0,08 ч 0,06 = 1,33 чис.

Коефіцієнт душового виробництва:

Кд = Гр / Гк ч Нр / Нк

Кд1 = 79 / 307 ч 110,3 / 329,5 = 0,26 ч 0,33 = 0,79 прод.

Кд2 = 3,9 / 14,7 ч 110,3 / 329,5 = 0,26 ч 0,33 = 0,79 чис.

Коефіцієнт спеціалізації:

Кс = Гр / Пр ч Пр / Пк

Кс1 = 79 / 1462 ч 1462 / 4836 = 0,05 ч 0,30 = 1,7 прод.

Кс2 = 3,9 / 51,2 ч 51,2/ 231,6 = 0,08 ч 0,22 = 0,36 чис.

Табл. - Вихідні дані по регіонах А, В, С:

Оскільки всі величини не є значущими (менше 1), крім Коефіцієнту спеціалізації (1,7) можна зробити висновок,що концентрація галузі в регіоні менше середнього значення по країні. Харчова промисловість регіону А не є галуззю спеціалізації.

Регіон В.

Кольорова металургія:

Коефіцієнт локалізації:

Кл = Гр / Пр ч Гк / Пк

Кл1 = 189 / 1801 ч 189 / 4836 = 0,10 ч 0,043 = 2,5 прод.

Кл2 = 15,9 / 120,5 ч 15,9/ 231,6 = 0,13 ч 0,07 = 1,8 чис.

Коефіцієнт душового виробництва:

Кд = Гр / Гк ч Нр / Нк

Кд1 = 189 /189 ч 120,5 / 329,5 = 1 ч 0,36 = 2,7 прод.

Кд2 = 15,9 / 15,9 ч 120,5 / 329,5 = 1 ч 0,36 = 2,7 чис.

Коефіцієнт спеціалізації:

Кс = Гр / Пр ч Пр / Пк

Кс1 = 189 / 1801 ч 1801 / 4836 = 0,10 ч 0,37 = 0,27 прод.

Кс2 = 15,9 / 120,5 ч 120,5/ 231,6 = 0,13 ч 0,52 = 0,25 чис.

Оскільки Коефіцієнт локалізації та душового виробництва більше 1, то концентрація галузі в регіоні більше середнього значення по країні.

Виробництво кольорової металургії регіону В є галуззю спеціалізації.

Харчова промисловість.

Коефіцієнт локалізації:

Кл = Гр / Пр ч Гк / Пк

Кл1 = 59 / 1801 ч 307 / 4836 = 0,03 ч 0,06 = 0,5 прод.

Кл2 = 2,9 / 95,1 ч 14,7 / 231,6 = 0,03 ч 0,06 = 0,5 чис.

Коефіцієнт душового виробництва:

Кд = Гр / Гк ч Нр / Нк

Кд1 = 59 / 307 ч 110,3 / 329,5 = 0,19 ч 0,33 = 0,57 прод.

Кд2 = 2,9 / 14,7 ч 110,3 / 329,5 = 0,19 ч 0,33 = 0,57 чис.

Коефіцієнт спеціалізації:

Кс = Гр / Пр ч Пр / Пк

Кс1 = 59 / 1801 ч 1801 / 4836 = 0,03 ч 0,37 = 0,08 прод.

Кс2 = 2,9 / 95,1 ч 95,1 / 231,6 = 0,03 ч 0,41 = 0,07 чис.

Оскільки всі величини не є значущими (менше 1), то концентрація галузі в регіоні менше середнього значення по країні. Харчова промисловість регіону А не є галуззю спеціалізації господарства.

Регіон С.

Кольорова металургія.

Оскільки у регіоні С відсутні дані, то зробити розрахунок неможливо.

Харчова промисловість, коефіцієнт локалізації:

Кл = Гр / Пр ч Гк / Пк

Кл1 = 169 / 1573 ч 307 / 4836 = 0,11 ч 0,06 = 1,83 прод.

Кл2 = 7,9 / 85,3 ч 14,7 / 231,6 = 0,09 ч 0,06 = 1,5 чис.

Коефіцієнт душового виробництва:

Кд = Гр / Гк ч Нр / Нк

господарство економічний рентабельність

Кд1 = 169 / 307 ч 110,3 / 329,5 = 0,55 ч 0,33 = 1,7 прод.

Кд2 = 7,9 / 14,7 ч 110,3 / 329,5 = 0,53 ч 0,33 = 1,6 чис.

Коефіцієнт спеціалізації:

Кс = Гр / Пр ч Пр / Пк

Кс1 = 169 / 1573 ч 1573 / 4836 = 0,11 ч 0,32 = 0,34 прод.

Кс2 = 7,9 / 85,3 ч 85,3 / 231,6 = 0,09 ч 0,37 = 0,24 чис.

Оскільки всі величини не є значущими (менше 1), крім Коефіцієнту душового виробництва (1,7) можна зробити висновок,що концентрація галузі в регіоні менше середнього значення по країні. Харчова промисловість регіону С не є галуззю спеціалізації.

Використана література

1. Гогулан І.К. Розміщення виробництва непродовольчих товарів народного споживання в Україні. Конспект лекцій. Київ, 1999.

2. Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду // Науковий вісник. - 2001. - №3.

3. Жук М.В. Комерційна географія України. Чернівці: Прут, 1998.

4. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. Львів: ЛБК НБУ, 1997.

5. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994.

6. Іщук С.І. Територіально-виробничий комплекс і економічне районування. Київ, 1996.

7. Мельник С.А. Управління регіональною економікою. Навчальний посібник. Київ, 2000.

8. Михасюк І., Яків М., Залога З., Сажинець С. Регіональна економіка. Львів: Українські технології, 1998.

9. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Качана Є.П. Київ: Вища школа, 1998.

10. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Львів: Світ, 1993.

11. Симоненко В.Х. Регіони України: проблеми розвитку. Київ, 1997.

12.Стеневич І. Лісова політика України // Економіка України. - 2000. - №10

13. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Київ: Вікар, 2001.

14. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. Київ: Вища школа, 2000.

Размещено на Allbest.ru