Сутнiсть земельної ренти, її види та механізм створення

Ц = R / S 100%

Де, Ц- ціна землі, R- рента, S- банківський відсоток [14c.331].

Ціна має тенденцію до зростання. Особливо швидко підвищуються ціни на земельні ділянки у містах. Цьому сприяє зростання ренти, попиту на будівельні ділянки.

3.3 Розподіл і використання рентного доходу

Розподіл земельної ренти може здійснюватись різноманітними шляхами. За допомогою цін такий розподіл відбувався у колишньому Радянському Союзі. В цьому разі держава встановлює диференційовані закупівельні або оптові ціни і водночас намагається, відшкодовуючи індивідуальні витрати господарств, що знаходяться в різних природно-кліматичних умовах, забезпечити їм певну рентабельність та вилучити ренту. Господарська практика продемонструвала неефективність такого механізму, неможливість реально врахувати і відобразити все, що необхідне для його дійового використання. В умовах ринкової економіки землекористувачі, які не мають власної землі, сплачують земельний податок, що визначається залежно від якості і розташування земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі. Він містить і диференціальну ренту. За умов капіталізму диференціальна рента привласнюється власником землі у формі орендної плати. В тому разі, коли орендодавцем виступає держава в особі її органів, земельна рента у вигляді рентного доходу розподіляється між державою і тими, хто використовує землю.

Так, Законом України „Про внесення змін до Закону „ Про оренду землі" встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Закону і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки"1.

Диференціальну ренту II, яка є наслідком додаткових вкладень коштів, інтенсифікації виробництва, протягом всього строку орендного договору одержує орендар. Після закінчення строку оренди землевласник враховує більш високу родючість землі, її здатність давати більший дохід. Тому він підвищує орендну плату при укладенні договору на новий строк. Для орендаря договір про оренду вигідно укладати на тривалий строк, а для орендодавця - на невеликий.

1 Закон України "Про внесення змін до Закону України „Про оренду землі" Голос України. -2003, II листоп.-С.Ю

Перехід до формування багатоукладної економіки в аграрному секторі та соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні робить неможливим використання диференціації закупівельних цін за природно-кліматичними зонами для вилучення ренти. В нових умовах рівень цін на сільськогосподарську продукцію визначатиметься попитом і пропозицією. На однорідні товари незалежно від того, де вони і ким вироблялись, буде однакова ціна. За таких умов господарства, що мають кращі земельні ділянки, мають вищі доходи. Було б несправедливо доходи рентного характеру повністю залишити у розпорядженні цих господарств. Засобами вилучення диференціальної ренти мають стати рентні платежі, плата за землю, величина яких диференціюється залежно від якості ділянок. Тому використання землі в нашій державі платне. Відповідно до чинного законодавства власники землі та землекористувачі щороку сплачують плату за землю у вигляді податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та розташування земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки землі. Отже, в земельному податку й орендній платі міститься частина рентного доходу. Якщо він надходить власнику землі, то рентний дохід перетворюється на ренту.

Розмір, форма, строки внесення, орендної плати встановлюються за погодженням сторін у договорі про оренду. В результаті підвищення продуктивності землі на основі використання ефективніших засобів виробництва надлишковий дохід зростає. Доки діє строк договору, він надходить орендареві у вигляді рентного доходу. При укладанні нового договору він може бути зарахований в орендну плату і вже надходить власникові землі. З метою стимулювання інтенсифікації сільського господарства доцільно оптимально здійснювати розподіл диференціальної ренти II між власником землі та орендарем. Орендар повинен бути зацікавлений у додаткових інвестиціях капіталу у землю, а для цього у нього має залишатися певна частина рентного доходу.

Порядок оподаткування, що визначається відповідними нормативними документами, середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати на землю в нашій державі встановлює Верховна Рада України.

Рентний дохід, як правило, спрямовується на фінансування заходів з раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів; виконання робіт із землеустрою, ведення земельного кадастру; відшкодування витрат власників землі та землекористувачів, які пов'язані з господарюванням на менш родючих та віддалених від ринків збуту ділянках землі; економічне стимулювання власників землі та орендарів.

Ринкові відносини передбачають купівлю-продаж землі за певними цінами. Ціна землі - це така грошова сума, яка, будучи покладена в банк, дасть змогу отримати її власникові дохід на процент, що дорівнює земельній ренті.

Ціна землі належить до ірраціональних форм, тобто таких товарів, ціна на які грунтується не на вартості, а на доході, який вони приносять при її використанні власником. З визначення ціни землі видно, що за інших рівних умов якраз величина ренти визначає ціну землі. Вона прямо пропорційна до розміру ренти і обернено пропорційна до норми позичкового проценту. Формула ціни землі має такий вигляд:

де R - рента;

Z - норма позичкового капіталу;

 - ціна землі

Сучасний етап розвитку економічно розвинених країн характеризується нарощуванням принципово важливих змін в аграрній сфері. Це викликає появу нових умов підприємницької діяльності у сільському господарстві.

Висновки

У розвитку аграрної економіки важливе значення має вирішення проблеми земельних відносин, оскільки земля є першою передумовою і природною основою будь-якого виробництва і найважливішою умовою існування суспільства. При цьому сільському господарстві землі як головному засобу виробництва притаманні специфічні особливості:

- по-перше, якщо всі засоби виробництва - результат минулої праці, то земля продукт самої природи;

-по-друге, земля незамінна, без неї неможливо здійснювати виробничій процес;

- по-третє, земля просторово обмежена, її площу не можна збільшити;

-по-четверте, земельні ділянки не однорідні за якістю.

Сільське господарство - це сектор економіки, де найбільшою мірою виявляється модель ринку чистої конкуренції, а його результативність цілком залежить від використання специфічного ресурсу - землі, родючість якої необхідно постійно відновлювати.

Я вважаю, що земельна рента є насущною і актуальною темою і буде дороблятись і подаватися в подальшому розвитку.

Прикро,що останнім часом великій розвиток отримав так званий садо-городній та фермерський рух, а значить з'явилися люди, які скористувалися цією нагодою для своїх корисливих цілей. Вони доцільно використовують надану їм землю і тим самим погіршують її якість, або й повністю руйнують її родючий шар. Тому земельна рента буде стимулятором для більш раціонального і доцільного використання землі. Ще з'явилась можливість отримати немалий доход для країни, від здачі в оренду землі іноземним фірмам, які проявляють інтерес до землі в Україні. І я думаю, що це буде надавати земельній ренті забарвлення деякої економічної величини і немало важливого пункту в бюджеті країни. Останньою причиною розвитку земельної ренти я б назвала питання про землю як приватної власності.

Таким чином, підбиваючи підсумки хотілось сказати, що результатом переходу на нові форми господарювання в Україні повинно стати створення багатоукладної економіки, відмова від державного монополізму на власність і створення умов для їх рівноправного існування різних форм власності. Необхідно розвивати приватну й колективну форми власності. Подальший розвиток економіки в багато чому залежить від становлення різних форм господарювання, в тому числі й орендної, що потім дозволить Україні стати однією з провідних країн Європи.

Література

1.Алексєєв А.С. Основи економічної теорії. -- Чернівці, 2002. -- 256с

2.Андрійчук В.Г. «Економіка аграрних підприємств»/В.Г.Андрійчук.-К.:КНЕУ,2002.-624с.

3.Базилевич В.Д., “Економічна теорія, політекономія”, Знання Пресс - К., 2001р.

4. Башнянин Г.І. Політична економія:навчальний посібник/Ред. Башнянин Г.І.- Львів:Новий світ-2000,2004.-480с.

5.Башнянич Г. І., Лазур П. Ю., Медведев В. С., “Політична економія” - Київ “Ніка-Центр”- 2000р - 526с.

6.Гарбуз М. Формування і розвиток ринку землі в процесі проведення земельної реформи // Економіст, 2001, №9,42-45с.

7.Гончарук О.С., Марусов А.Ю., Осташко Т.О. Соціальні проблеми реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств - К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАНУ, 2000, - 108 с.

8. “Земельний кодекс України”, ВВРУ від 25.10.2001р., № 2768 - 3.

9. К.Т. Кривенка “Політекономія” - К., 2001р.

10.«Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 роки. Послання Президента України до ВРУ 2000р.»// “Урядовий кур”єр”- 28 січня 2000р.

11.Клименко Г. Н., Нестеренко В. П., Каніщенко Л. О., та ін. “Основи економічної теорії: політекономічний аспект” - Київ “Вища школа” - 1994р - 559с.

12.Малий І., «До питання про теорію земельної ренти та проблеми реформування земельних відносин»// ”Економіка України”- №8 - 2000р - ст.49-54

13. С.В. Мочерний “Політекономія” Знання Пресс - К., 2002р.

14. Мочерний С. В., «Економічна теорія» - “Академія” - 1999р -583с.

15.Основы экономической теории:учебное пособие/(Ф.Ф.Рыбаков, В.Г.Ткаченко и др.).-Луганск: «Кніжний світ»,2002.-278с.

16. Ульянова Л.Па. Політекономія: питання і відповіді. -- К., 2004. -- 184с.

17.Юрій С.І. Економічна теорія:політична економія:підручник/ред.С.І.Юрійю-К.:Кондор,2009.-604с.

Размещено на Allbest.ru