Оцінка ефективності розміщення підприємств певного виду економічної діяльності у регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК

Київський національний університет технологій та дизайну

Оцінка ефективності розміщення підприємств певного виду економічної діяльності у регіоні

Стаття присвячена актуальним питанням дослідження територіальної специфіки та існуючих диспропорцій організації галузей виробничої сфери, розробці методичного інструментарію їх оцінювання, що сприятиме забезпеченню пропорційного розвитку регіональних систем.

Ключові слова: регіон, регіональне виробництво, розміщення продуктивних сил. ринковий територіальний господарство

Основа ефективного функціонування господарства певної території закладається ще на етапах районного планування і просторового розміщення виробничих підприємств. Причому таке розміщення повинно бути оптимальним у відношенні до сировинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції, створювати умови для зниження виробничих витрат. Відтак, раціональне розміщення підприємств є одним з найвагоміших чинників розвитку окремих видів економічної діяльності та промисловості в цілому.

Об'єкт та методи дослідження

Останні роки у вітчизняній економічній літературі спостерігається відродження інтересу до вивчення особливостей та закономірностей розвитку і розміщення виробництва в умовах дії ринкових відносин. Значний внесок у дослідження даної тематики здійснили П.П. Борщевський, Л.Г. Чернюк, О.Б. Смаглій [1], М.І. Долішній [2], С.І. Дорогунцов [3], Д.М. Стеченко [6] та ін. Разом з тим, методологія дослідження закономірностей розвитку і розміщення окремих галузей та міжгалузевих територіальних комплексів залишається недосконалою.

Постановка завдання

Метою даної статті є формування загальних методичних підходів щодо оцінки ефективності розміщення і функціонування певних видів економічної діяльності в регіоні із використанням комплексу методів наукових досліджень.

Результати та їх обговорення

З метою формування стратегії соціально-економічного розвитку регіонів необхідним є вивчення територіальної організації виробництва. В свою чергу, територіальні народногосподарські пропорції відображають розвиток таких об'єктивних процесів, які перебувають в органічній єдності як територіальний поділ праці та регіональне комплексоутворення. При цьому перший із зазначених процесів склався історично, а другий - частково керований і є результатом свідомого комплектування видів економічної діяльності та виробництва на певній території. Саме оптимальні територіальні пропорції в значній мірі породжують явище збалансованості регіонального розвитку, що дозволяє досягти рівноваги, росту і розвитку регіональної економіки [7, с. 90].

При розміщенні продуктивних сил регіонів беруться до уваги збалансованість попиту та пропозиції, пропорційність розвитку галузей, комплексність використання земельних і природних ресурсів, поєднання регіональних і галузевих інтересів. Розробка принципів удосконалення регулювання розвитку і територіальної організації виробництва ґрунтується на вивченні об'єктивних закономірностей розвитку економіки, основних принципів проведення аналізу регіонального розвитку.

Зокрема, Іщук С.І. [9, c.18-19] визначає такі принципи ефективного розміщення продуктивних сил: раціональності і комплексності розміщення виробництва; збалансованості і пропорційності; обмеженого централізму. А такі автори як Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов В. Ф. [9, c. 27] доповнюють перелік ще двома: розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва; збереження екологічної рівноваги. Ці вихідні положення є загальними для всіх підприємств галузей промисловості.

Аналіз наукових досліджень у даній сфері дає нам можливість виділити такі принципи ефективного розміщення продуктивних сил регіону: територіальність; регіональна цілісність; комплексність; системність; науковість і об'єктивність, конкретність, точність, економічність, порівнянність.

Ознакою оптимального розміщення підприємств галузі регіону є сукупний ефект в рамках регіональної економіки. Мова йде про сукупні доходи регіону для формування бюджетів різних рівнів, про зайнятість населення і його доходи, зокрема доходи рентного походження селянського господарства та оплату праці тощо.

Одним із центральних методичних питань визначення рівня розвитку і розміщення продуктивних сил регіону є вибір методів і способів їх кількісного виразу та аналізу. При застосуванні недостатньо обґрунтованої методики вирішення цієї проблеми неможливо забезпечити об'єктивність результатів дослідження, що виключає правомірність їх застосування в економічній роботі та в управлінні. Крім того, при розробці концепції, стратегії, програм, планів соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону необхідно чітко визначити єдині критерії оцінки ефективності цих процесів і пов'язану з ними систему показників [5, с. 82].

Економічний аналіз розвитку і розміщення продуктивних сил регіону, на нашу думку, повинен ґрунтуватися на сучасних методах дослідження. Зазвичай в процесі аналізу необхідно застосовувати три групи методів і прийомів дослідження:

— традиційні методи: порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних групувань, індексний;

— економіко-математичні методи вивчення зв'язків: кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз;

— логічні методи: експертної оцінки, ситуаційний аналіз, прогнозування, тощо.

Для комплексного дослідження розвитку та розміщення продуктивних сил регіону використовується багато видів аналізу, оскільки при його проведені поєднуються та застосовуються методи як економічної, так і географічної, математичної та інших наук.

В результаті проведених нами досліджень встановлено, що аналіз розвитку та розміщення продуктивних сил регіону доцільно проводити за такими напрямами:

— трендовий (горизонтальний) аналіз -- дослідження окремих показників розвитку продуктивних сил в динаміці за певний період, тенденцій їх зростання чи спаду;

— структурний (вертикальний) аналіз -- визначення питомої ваги окремих видів ресурсів у загальній їх величині;

— порівняльний аналіз -- зіставлення показників рівня та ефективності розвитку й розміщення ресурсів із середньогалузевими, з показниками конкурентів, з національним рівнем, з базисним та плановим періодами, тощо.

В свою чергу, при аналізі регіонального розвитку та розміщення підприємств певного виду економічної діяльності, насамперед в частині оцінки їх ефективності, слід застосовувати такі методи: аналітичний, графічний, економічного районування.

Аналітичний метод ґрунтується на виділенні критеріїв відбору найбільш ефективних виробництв, порівнянні аналітичних даних, розміщених у зведеній таблиці та групуванні окремих підприємств за ефективністю здійснення виробничої діяльності. З цією метою пропонуємо виділити наступні критерії:

- дата створення підприємства та проведення останньої реконструкції (впровадження новітніх технологій);

- виробнича потужність підприємства;

- рівень зносу основних фондів;

– наявність ресурсів для забезпечення оптимальної виробничої діяльності;

– фінансові результати діяльності.

Слід зауважити, що виробництва слід групувати згідно з видом економічної діяльності, а визначаючи оптимальні показники необхідно брати до уваги середньозважені дані, що забезпечують середній рівень прибутковості підприємств, яким ми присвоюємо значення “еталону”. Крім того, обов'язково слід зазначати короткі суттєві відомості про сучасний стан даного підприємства (реалізується процедура банкрутства, відбувається процес приватизації, здійснюється часткове перепрофілювання тощо). Зібрані аналітичні дані можна представити у табличному форматі (табл. 1).

Таблиця 1 Аналіз критеріїв виробничої ефективності підприємств галузі

При порівнянні аналітичних даних, наведених у таблиці, беремо до уваги обраний нами “еталон” та визначаємо найбільш ефективні види виробництв в контексті визначення перспективи їх функціонування у майбутньому. Такий аналіз дає можливість сформувати перспективні групи підприємств за рахунок оцінки їх реального стану, потенційних можливостей, наявних ресурсів та здатності забезпечити поточну діяльність. Для отримання числових характеристик порівнюваних результатів доцільно застосовувати метод експертних оцінок, суть якого полягає у формуванні системи балів та визначенні коефіцієнтів вагомості для кожного з критеріїв [ 8, с. 118].

Формування збалансованого розвитку виробництв у регіонах країни потребує знання їх територіальних особливостей. Отже, необхідно провести економічне районування, враховуючи: адміністративне положення районів, питому вагу конкретного виду економічної діяльності в галузевій структурі регіонального виробництва та зайнятих в даній галузі, забезпеченість ресурсами, потребу населення та підприємств в продукції і т. ін. Основні показники такого районування можна представити у вигляді табл. 2.

Таблиця 2 Показники функціонування підприємств в межах певних територій

Порівняння цих даних, дає можливість виокремити перспективні райони (з точки зору розвитку в них тих чи інших видів діяльності, зважаючи на наявні потреби та існуючі ресурси) щодо яких можуть бути розроблені програми розвитку окремих видів економічної діяльності та визначені пріоритети промислового виробництва [ 4, с. 248].

Наступний метод, який доцільно використовувати при визначенні територіальних диспропорцій розвитку - графічний. Він дозволяє системно та наочно представити картину географічного розташування підприємств, їх тяжіння до сировинних зон та визначати найбільш оптимальні варіанти поєднання виробничої і ресурсної бази. Для цього пропонується наносити на карту вже сформовані економічні райони та підприємства, визначати оптимальні межі поєднання сировинної і виробничої бази, а також тяжіння підприємств до ринків збуту продукції.

Слід зазначити, що дослідження вищевказаної проблеми досить складне, і тому потребує комплексного підходу і використання різноманітних методів.

У практичній діяльності і в наукових розробках такий послідовний, цілісний аналіз не зустрічався. Це пояснюється двома причинами. По - перше, одна частина дослідників розкривають тільки окремі сторони зазначених процесів в галузевому розрізі, зокрема: природне відтворення і міграцію населення, забезпеченість, використання трудових ресурсів, ефективність виробництва, тощо.

По-друге, інші науковці намагаються дати кількісну оцінку такої складної категорії як ефективність розміщення продуктивних сил за допомогою якогось одного узагальнюючого показника, що, на наш погляд, практично, неможливо та недоцільно.

Отже, ми поділяємо точку зору тих учених-економістів, які вважають, що оцінити ефективність розміщення регіонального виробництва можна тільки за допомогою системи натурально-речових і фінансово-вартісних показників [10, с. 20].

В результаті проведеного дослідження, нами встановлено, що вивчення розвитку і розміщення галузі регіону слід проводити за допомогою системи економічних, соціальних, виробничих та інших показників, відповідно до вищезазначених основних напрямів дослідження.

Аналіз існуючих наукових підходів щодо територіальної організації регіонального виробництва зумовив необхідність пошуку загальних засад оцінки результативності діяльності та розміщення видів економічної діяльності на регіональному рівні. На наш погляд, вони мають містити дослідження трьох базових компонентів - оцінку ефективності використання ресурсів, організації виробничої діяльності та впливу функціонування галузі на розвиток соціально-економічних процесів регіону.

Зокрема, економічна оцінка ресурсів галузі передбачає визначення реального їх обсягу з метою оптимізації діяльності підприємств. Для вивчення стану забезпеченості регіонального виробництва окремими видами ресурсів слід застосовувати такі показники, як обсяг, якісний склад, структуру, рівень забезпеченості, попит та пропозицію на них. Розміщення ресурсів характеризує щільність розташування та ступінь територіальної доступності. Крім того, дослідження їх використання має бути тісно пов'язане з вивченням організації виробництва в регіоні. Це передбачає застосування показників, за допомогою яких можна оцінити, перш за все, оптимальну організацію виробничих процесів, розміщення виробництв, загальну ефективність виготовлення і реалізації продукції галузі.

Вплив на соціально-економічний розвиток регіону в даному контексті доцільно вивчати з точки зору ефективності функціонування підприємств галузі та їх внеску в динаміку економічних і соціальних процесів. Для цього необхідно використовувати такі характеристики як формування доходів місцевих бюджетів за рахунок надходжень від діяльності господарюючих суб'єктів цього виду економічної діяльності; зростання доходів населення шляхом забезпечення зайнятості працівників; розвиток соціальної інфраструктури, стимулювання діяльності суміжних галузей, а також застосовувати показники виробництва продукції на душу населення та питомої ваги галузі у створенні ВРП.

Висновок

Отже, викладені засади дослідження розвитку і розміщення регіонального виробництва, мають вагоме значення, оскільки створюють наукове підґрунтя для проведення комплексного регіонального аналізу та формулювання науково обґрунтованих висновків і пропозицій щодо ефективності розміщення і функціонування видів економічної діяльності регіону. В свою чергу, оптимізація виробничої структури регіону і галузі надасть можливість підвищити ефективність діяльності підприємств, що належать до пріоритетних видів економічної діяльності, та збільшити бюджетну забезпеченість регіону за рахунок надходження додаткових податків і зборів, вирішити ряд соціальних проблем шляхом створення нових робочих місць та підвищення рівня доходів населення.

Список використаної літератури

1. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. - К.: Наукова думка, 1994. - 160 с.

2. Долішній М.І. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів. Соціально-економічні дослідження в перехідний період / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Вип. 5. - Львів, 1998. - 288 с.

3. Дорогунцов С.І., Лисецький А.С. Сільське господарство і ринок продовольства: проблеми розвитку і розміщення. - К., 1997. - 98 с.

4. Питуганов А.Л., Сердюк Л.А. Научно-технический прогресс и эффективность управления производством. - Львов, 1980. - 548 с.

5. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ за ред.. Є.П.Качана. - К.: ВД “Юридична книга”, 2001. - 552 с.

6. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посіб. - К.: Вікар, 2001. - 377 с. (С.24.)

7. Масловська Л.Ц. Теоретико-методологічний підхід до оцінки пропорційності і збалансованості регіонального розвитку України // Регіональна економіка. - № 1. - 2005. - С. 90-95.

8. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика) / Київський національний ун-т ім.. Тараса Шевченка; Європейський ун-т. - 6.вид. - К. : Видавництво Європейського університету, 2004. - 216 с.

9. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов В.Ф., Єгоров О.П., Єрмоліна В.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник/ В.В. Ковалевський , О.Л. Михайлюк . - К.: Знання, 2004. - 350с.

10. Кистанов В.В. Комплексное развитие и специализация экономических районов СССР. - Москва: Наука, 1968. - 450 с.

Стаття надійшла до редакції

(Фамилия на русском)

Оценка эффективности размещения предприятий определенного вида экономической деятельности в регионе

Статья посвящена актуальным вопросам исследования территориальной специфики и существующих диспропорций организации отраслей производственной сферы, разработке методического инструментария их оценивания, что будет способствовать обеспечению пропорционального развитие региональных систем.

Ключевые слова: регион, региональное производство, размещение производительных сил.

(Фамилия на англ..)

Type of economic activity in region

The article is devoted to the actual questions of research of territorial specific and existent disproportions of organization of branches of production sphere, and to development of methodical tool of their evaluation which will be instrumental in providing of proportional development of the regional systems.

Keywords: region, regional production, placing of productive forces.

Размещено на Allbest.ru