Організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

УДК 338. 24 + 664. 6(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

ЄРЬОМЕНКО-ГРИГОРЕНКО ОЛЕСЯ АНДРІЇВНА

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), відділі проблем регіональної економіки

Науковий керівник - доктор економiчних наук, професор Поклонський Федiр Юхимович, Інститут економіки промисловості Національної академiї наук України (м. Донецьк), завідуючий лабораторією відділу проблем регiональної економiки

Офiцiйнi опоненти: доктор економічних наук, професор Семенов Григорій Антонович, Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя), завідуючий кафедрою економіки і організації виробництва кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Тараш Лідія Іванівна, Інститут економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), старший науковий співробітник відділу економічних проблем науково-технічного прогресу в промисловості

Провідна установа - Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра бізнесу та підприємництва.

Захист відбудеться 13 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спецiалiзованної вченої ради Д 11. 151. 01 в Інституті економiки промисловостi НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Унiверситетська, 77.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економiки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий 11 березня 2000 р.

Вчений секретар спецiалізованної вченої ради Поклонський Ф.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однієї з гострих проблем перехідного періоду економіки України є вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства, який дозволяє господарським суб'єктам зберігати і зміцнювати стійке положення, а також збалансовано розвиватися. В сучасних умовах економічними передумовами стійкого розвитку підприємства є прибутковість і рентабельність виробництва, раціональне функціонування організаційно-економічного механізму управління та його складових.

Харчова і хлібопекарна промисловість - основні галузі агропромислового комплексу регіону. Вони є складовою частиною регіональних ринків і покликані забезпечити виробництво і реалізацію продукції для місцевих споживачів. На ринку хліба та хлібобулочних виробів ринок споживачів поділено між підприємствами, які випускають цю продукцію. По результатах аналізу виявлено наявність “гострої” конкуренції між господарюючими суб'єктами. Причинно-наслідковий зв'язок вказує на те, що, завдяки постійному попиту на хліб і хлібобулочні вироби, цей ринок є стабільним, і таким чином, привертає господарюючих суб'єктів різних форм власності.

Проте в період переходу від планової системи господарювання змінюється не тільки організаційно-економічний механізм управління економікою в цілому, а і її складові одиниці. Нові умови господарювання (конкуренція, маркетингові дослідження, самостійність в прийнятті рішень, свобода підприємництва) ставлять перед підприємствами проблему перебудови, адаптації організаційно-економічного механізму управління підприємством, що забезпечує їх стійке господарювання.

Стійкість господарської діяльності підприємства в ринковій економіці виступає одним з основних критеріїв ефективності даного суб'єкту. Вона дає можливість розвивати підприємство в ринкових умовах таким чином, щоб забезпечувалась стабільна реалізація продукції, яка дозволяє йому проводити розрахунки з бюджетом, партнерами, робітниками, а також спрямовувати частину фінансових ресурсів на розвиток виробництва. Такі показники стійкості досягаються певним рівнем ефективності функціонування організаційно-економічного механізму управління підприємством

В умовах перехідної економіки України, зв'язаних з змінами в зовнішній середі, з переоцінкою цінностей і критеріїв оцінки, принципів господарювання, методів управління і побудови соціально орієнтованої економіки, виникає необхідність розгляду структури і змісту організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємства, окремо, адаптації його технологічного, організаційного, економічного і соціального блоків до сучасних умов господарювання на основі застосування нових підходів і методів в управлінні.

Об'єктивна оцінка ефективності функціонування механізму управління має визначальне значення при формуванні і розвитку господарської діяльності підприємства.

В сучасній літературі поняття “стійкість” розглядається з різних точок зору, що зумовлює необхідність аналізу різноманітних аспектів поняття “стійкість”, а також критеріїв її оцінки. Питанням стійкої господарської діяльності підприємств присвячено багато наукових досліджень. Однак економічні процеси, що відбуваються в національній економіці, створюють нові умови господарювання, що вимагає подальшого вивчення і розробки методичних положень по адаптації механізму управління до змін зовнішньої і внутрішньої середи, застосування нових інструментів в управлінні, що і визначило актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано у відповідності з планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України (ІЕП) по темах: “Методичне обґрунтування основних напрямків розвитку промисловості регіонів на прикладі Донбасу” № 0194 V 046247 і “Науково-методичні основи забезпечення пропорційного розвитку виробничих комплексів регіону” № 010197.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці теоретичних, методичних і практичних пропозицій по вдосконаленню організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства, обґрунтуванню напрямків його стійкості на основі урахування взаємозв'язку комплексної системи управління якістю продукції, стратегічного планування і маркетингу.

У відповідності з поставленою метою, в роботі потрібно було вирішити такі задачі:

дослідити сутність, зміст і оцінку господарської діяльності підприємства та визначити ступінь його стійкості в різних економічних системах;

розглянути існуючі моделі проведення аналізу фінансового стану підприємства і по результатах їх застосування обґрунтувати можливі напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства і по результатах дослідження обґрунтувати поняття "організаційно-економічний механізм управління діяльністю підприємства";

розглянути сутність, структуру і особливості організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства в різних економічних системах;

провести ретроспективний аналіз еволюції організаційно-економічного механізму управління підприємством (на прикладі Відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” - ВАТ “ДБКК”) з метою виявлення взаємозалежності його організаційної структури і функціональних зв'язків;

розглянути критерії оцінки раціональності організаційних структур управління підприємством; на основі статистичної звітності і фактологічного матеріалу виявити ступінь господарської стійкості підприємства в сучасних умовах; обґрунтувати напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління, які забезпечують стійкий розвиток підприємства з урахуванням особливостей виробничої і фінансової діяльності підприємств хлібопекарної промисловості;

провести маркетингові дослідження ринку кондитерських виробів і обґрунтувати методи і напрямки стратегії розвитку підприємства;

запропонувати і обґрунтувати заходи по підвищенню якості продукції в період реформування економіки країни, окремо, комплексної системи управління якістю продукції, адаптованої до нових умов господарювання;

розглянути взаємозв'язок між структурою формування бізнес плану підприємства і оцінкою його фінансового стану.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є організаційно-економічний механізм управління діяльністю підприємства, що забезпечує його господарську стійкість. В якості об'єкту дослідження прийняті підприємства хлібопекарної промисловості і, зокрема, Відкрите акціонерне товариство “Донецький булочно-кондитерський комбінат”.

Методологія і методи дослідження. Теоретичні положення класиків економічної науки, праці вітчизняних і зарубіжних економістів, законодавчі акти, урядові рішення і постанови, методичні розробки по оцінці господарської стійкості і функціонуванню підприємств в різних економічних системах виступили основою проведеного дослідження.

В процесі роботи над дисертацією були використані праці учених в області підвищення ефективності функціонування механізму управління підприємствами, дослідження основ їх господарської стійкості, дані статистичної звітності підприємств хлібопекарної промисловості України і, зокрема, Відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат”, інструктивні і методичні матеріали Держагропрому України, а також результати проведених автором досліджень. В процесі дослідження використовувались засоби економічного аналізу і маркетингових спостережень.

Наукова новизна дослідження полягає в такому:

на основі результатів аналізу діяльності господарюючих суб'єктів різноманітних суспільно-економічних устроїв дана характеристика засобів стійкого господарювання для кожного з них, які складають основу організаційно-економічного механізму управління;

уточнено тлумачення економічного поняття “господарська стійкість підприємства” з урахуванням аспектів її розгляду (внутрішньої, зовнішньої, загальної, фінансової);

обґрунтовано доцільність використання різних моделей проведення аналізу (дескриптивні, предикативні, нормативні) в залежності від поставленої мети дослідження, результати якого є обґрунтуванням напрямків вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства;

виявлено зміст організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства (його блоки та елементи);

виділено особливості наповнення елементів організаційно-економічного механізму управління в різних суспільно-економічних системах (наприклад, при плановій економіці - планування, фінансування, ціноутворення є централізованими; в умовах соціально орієнтованої системи переважає індикативне планування, самофінансування господарюючих суб'єктів, залежність ціноутворення від попиту і пропозиції);

дано характеристику впливу особливостей наповнення елементів на рівень господарювання підприємства в період реформування економіки;

виділено етапи розвитку організаційної структури управління підприємством в сучасній економіці (на прикладі ВАТ “ДБКК”);

запропоновано порядок урахування впливу виявлених особливостей на організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства; вдосконалено організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства на основі реалізації порядку урахування виявлених особливостей виробничої і фінансової діяльності в сучасних умовах економіки України;

обґрунтовано основні положення функціонування системи управління якістю продукції в різних економічних устроях, реалізація яких буде сприяти пошуку і використанню виробничих, фінансових і комерційних резервів, підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції;

на основі результатів удосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства аргументовано пріоритетні напрямки стратегії його подальшого розвитку шляхом взаємодії комплексної системи управління якістю продукції, стратегічного планування і маркетингу. Результати застосування удосконаленого організаційно-економічного механізму управління діяльністю підприємства створюють передумови для підвищення його стійкості в сучасних умовах господарювання.

Наукове значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій по підвищенню ефективності роботи підприємств промисловості на основі удосконалення організаційно-економічного механізму управління його господарською діяльністю, підсиленню зацікавленості трудового колективу в результатах виробництва, активної інвестиційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дослідження дозволяє стабілізувати роботу підприємств харчової і хлібопекарної промисловості, сприяє підвищенню спроможності організаційно-економічного механізму управління діяльністю підприємства оптимально адаптуватися до змін як зовнішнього, так і внутрішнього оточення, скороченню часу прийняття управлінських рішень, поліпшенню організаційної структури управління підприємством, виявленню виробничих, фінансових і комерційних резервів.

Удосконалений організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства впроваджено на ВАТ “ДБКК”: тільки за рахунок реалізації розробленої інвестиційної політики отримано зростання обсягу виробництва по різних напрямках господарської діяльності від 1% до 26,3%.

Апробація результатів дослідження.

Основні результати проведених досліджень доповідалися та було схвалено на міжнародній конференції: “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади”, м. Слов'яногорськ, 1997 р.; науковій конференції докторантів, аспірантів і здобувачів ІЕП НАН України “Економічні проблеми і перспективи стабілізації економіки України”, м. Донецьк, 1998 р., науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи економічного зростання”, м. Харків, 1998 р.

Публікації результатів дослідження. По темі дисертації опубліковано 8 робіт загальним обсягом 3,0 друк. арк. Всі наукові праці підготовлено особисто автором.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 188 с., 4 додатків, 9 рисунків, 25 таблиць, списку використаних джерел з 186 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В дисертації захищаються нові методичні і практичні положення по вдосконаленню організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства.

Теоретичні основи господарської стійкості підприємства. З розвитком ринкових відносин виникає необхідність визначення рівня ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства, яка безпосередньо зв'язана з функціонуванням його організаційно-економічного механізму управління.

Оцінка фінансового стану підприємства, в нинішній час, проводиться за допомогою таких основних показників, як прибуток і рентабельність, рівні яких визначають господарську стійкість підприємства. Під стійкістю господарюючих суб'єктів, в загальному вигляді, розуміється досягнення очікуваних результатів ведення господарства в умовах певної економічної системи.

Виходячи з результатів аналізу літературних джерел з питань господарювання, виявлено, що в процесі еволюції суспільно-економічних устроїв змінюються форми власності, котрі визначають методи, які застосовуються в управлінні господарюючими суб'єктами.

Ці господарюючі одиниці народжувались, розвивалися і згасали. Стійкість кожного етапу розвитку господарюючого суб'єкту визначається методом управління господарством, що в різних економічних системах має свою специфіку, свої підходи і механізми, свої критерії оцінки результатів господарської діяльності.

Результати ретроспективного аналізу функціонування господарюючих суб'єктів різноманітних суспільно-економічних систем дозволили виділити показники їхньої стійкості (табл. 1).

Господарська стійкість формується під впливом ряду чинників, які можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми, безпосередньо по відношенню до господарюючих суб'єктів. До внутрішніх відноситься форма власності підприємства, наявність фінансових і комерційних резервів, організаційна структура, техніка і технологія, які застосовуються в виробництві, стимулювання і мотивація робітників, рівень професійної підготовки управлінського персоналу. Зовнішні чинники включають в себе існуюче законодавство, інфляційні процеси в економіці, банківський відсоток, рівень добробуту і соціальної захищеності населення та ін.

В перехідний період економіки України стійкість підприємства визначається стабільною реалізацією продукції, яка сприяє отриманню прибутку в розмірі, достатньому для здійснення розрахунків по заробітній платі, з бюджетом, постачальниками, а також для розвитку виробництва, проведення соціальних програм для своїх робітників. Таким чином стійкість підприємства це можливість прогнозувати його розвиток.

Для виявлення напрямків досягнення господарської стійкості підприємства, як показали узагальнення літературних джерел і дослідження діяльності господарюючих суб'єктів, необхідно використовувати результати різних моделей проведення економічного аналізу.

В нинішній час слід виділити три основні типа моделей проведення аналізу в залежності від поставленої мети дослідження: дескриптивні (коли необхідно провести аналіз фактичного стану господарюючого суб'єкту), нормативні (при зіставленні фактичних даних з

з плановими), предикативні (при обґрунтуванні перспектив зміцнення господарської стійкості підприємства).

До дескриптивних моделей проведення аналізу відноситься група показників, яка є основою для оцінки фінансового стану підприємства і базується на даних бухгалтерській звітності. За допомогою цих показників здійснюється побудова звітних балансів, подання фінансової звітності в різноманітних аналітичних розрізах, її вертикальний і горизонтальний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів і аналітичні записки. Результати розрахунку цієї групи показників дадуть можливість оцінити господарську діяльність підприємства за певний відрізок часу.

Нормативні моделі проведення аналізу дозволяють порівнювати фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими по бюджету. Ці моделі проведення аналізу використовуються при оцінці внутрішніх фінансових ресурсів. Вони зводяться до встановлення нормативів по кожній статті видатків по технологічним процесам, видам виробів, центрам відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Для прогнозування прибутків підприємства і його майбутнього фінансового стану використовуються предикативні моделі проведення аналізу. В цьому випадку найбільш важливим є розрахунок точки критичного обсягу продаж, побудова прогнозних фінансових звітів, моделей динамічного і ситуаційного аналізу.

Отримані результати дослідження, по зазначеним вище моделям, дозволяють оцінити рівень функціонування аналізуємого суб'єкту і являються обґрунтуванням напрямків вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства, структура якого становить собою систему технологічного, організаційного, економічного і соціального блоків, включаючих в себе їхні елементи.

Розглядаючи зміст організаційно-економічного механізму управління підприємством в сучасній економіці, слід відзначити, що складові його блоки ідентичні в різних економічних системах. Однак застосовані принципи і методи управління в суспільно-економічних устріях впливають на наповнення блоків організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства. Наприклад, в умовах планової економіки ціноутворення, планування, фінансування здебільшого було директивним; в нинішній час перераховані елементи придбали індикативний характер.

Таким чином, організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства є сукупність підсистем соціально-економічних і організаційно-економічних відношень, складених з блоків і відповідних їхньому змісту елементів, особливості наповнення яких відповідають рівню розвитку суспільно-економічних устріїв.

Урахування особливостей наповнення елементів організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства в різних укладах економіки свідчить про можливість виявлення переваг формуємого суспільно-економічного устрою - соціально орієнтованої економіки - і використання їх для вдосконалення організаційно-економічного механізму управління підприємством

економічний господарський кондитерський фінансовий

Таблиця 1. Особливості наповнення елементів організаційно-економічного механізму управління в різних суспільно-економічних системах.

Елементи організаційного економічного механізму	Суспільно-економічна система
	Планова економіка	Ринкова, соціально орієнтована економіка
Планування	Централізоване, шляхом державних замовлень, обов'язкове для виконання	Індикативне, основане на договорах.
Фінансування	Бюджетне (державне)	Власні засоби; використання позичкових засобів; частково бюджетне, в залежності від форми власності і національного значення підприємства.
Ціноутворення	Централізоване	Ринкове, на основі врахування попиту і пропозиції.
Постачання (матеріальне технічне)	З централізованих фондів.	На основі договорів з постачальниками; з використанням оптової і біржової торгівлі.
Організація виробництва, менеджмент	З переважанням адміністративних методів.	З переважанням економічних методів.
Рівень заробітної плати	Розрахунок по нормативам.	На підставі кінцевого результату діяльності господарюючого суб'єкту.

Особливості організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства. Одними з визначаючих рівень господарювання підприємства є особливості організаційно економічного механізму в різних суспільно-економічних системах. Так, наприклад, при порівнянні планової і соціально орієнтованої економіки організаційно-економічний механізм управління останньої має ряд особливостей. Виявлення і врахування цих особливостей дозволять удосконалювати діючий організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства.

1. При плановій економіці управління суспільним виробництвом здійснювалося централізовано, стрижнем його організаційно-економічного механізму є всеосяжне контрольних цифр, нормативів і лімітів. Однак при такому масштабі планування порушувалися зв'язки між рівнями планування, слідством чого був дефіцит одних товарів і перевиробництво інших.

Мета підприємства в умовах планової економіки -- виконання плану, що встановлювався державою, і виконання якого, є обов'язковим. В ринковій, соціально орієнтованій економіці підприємство, передусім, створюється для отримання прибутку, і ця мета визначає різноманітні засоби її досягнення (використання виробничих, фінансових і комерційних резервів)

2. При плановій системі держава займалася формуванням, розвитком і управлінням господарюючого суб'єкту. Сучасна економіка характеризується свободою підприємництва, яка дає можливість кожній фізичній особі займатися підприємницькою діяльністю, згідно чинному законодавству. Припускалось, що різноманітність форм власності дозволяє забезпечувати пошук і вибір найбільш ефективної структури і форми організації підприємства.

Підприємство в перехідний період економіки України пройшло декілька етапів свого розвитку, які характерні для більшості господарюючих суб'єктів. Наприклад, в якості об'єкту дослідження прийняте Відкрите акціонерне товариство "Донецький булочно-кондитерський комбінат" в період реформування власності і структурної перебудови економіки. Однак вибір форми господарюючого суб'єкту і управління не є гарантією їхнього стійкого господарювання.

3. Якщо в плановій економіці підприємства були державними, то і фінансування було централізованим. В умовах ринкової економіки фінансування здійснюється за рахунок власних засобів володаря, з притягненням позичкових засобів, що свідчить про зростаюче значення, поряд з виробничою і фінансовою сферами діяльності.

4. При плановій системі необхідність і ефективність випуску певного виду продукції залежали від його внеску в народне господарство. В умовах соціально орієнтованої економіки продукція підприємства, виконані роботи і надані послуги оцінюються з позиції їхньої потенційної прибутковості, за допомогою вивчення ринку, споживачів, товарної структури, аналізу внутрішньої середи підприємства. Це дасть можливість прийняти рішення про виробництво таких товарів, що будуть прийняті ринком (затребувані споживачами), що в кінцевому директивне планування, при якому підприємству встановлювався перелік підсумку відіб'ється на збуті продукції і покращить показники стійкого господарювання підприємства.

При цьому підприємство орієнтується не тільки на вибрані національні ринки взагалі, але й на виділені на цих ринках сегменти покупців. Це дозволяє поряд з використанням виробничих, виявляти і мобілізувати комерційні резерви.

5. Ціноутворення в плановій економіці мало адміністративний характер, в той час як в умовах ринкової системи ціни можуть бути розраховані декількома методами з урахуванням попиту і пропозиції: метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості; ціноутворення з урахуванням конкуренції і ін.

6. Формування і рівень заробітної плати в плановому господарстві ґрунтувався на нормативах, встановлюваних державою в залежності від галузі, місця розташування і умов функціонування підприємства, його народногосподарського значення. В нинішній час підприємства недержавних форм власності самостійно визначають рівень заробітної плати, величина якої зумовлюється ефективністю господарської діяльності.

7. Відповідальність за економічний стан господарюючого суб'єкту при плановій системі несла держава, в залежності від виконання планових завдань формувалася система оцінки результатів виробничої діяльності підприємств.

При плановій системі управління стійкість визначалася, як співвідношення активів і зобов'язань підприємства, з метою виявлення достатності перших на покриття других. Однак негативне значення цього показника свідчило не про ступінь його ефективності, конкурентоспроможності, а про порушення фінансової дисципліни на підприємстві. Така система обмежувала особисту ініціативу управлінців всіх рівнів, не було необхідності турбуватися про обсяги продажу випускаємої продукції, про рентабельність використаних засобів, нарешті, про стійкість підприємства, про конкурентоспроможність його товарів.

В умовах ринку ведення господарської діяльності зв'язане з економічним ризиком для кожного підприємства, бо стійке положення підприємства на ринку визначають такі показники як конкурентоспроможність, економічний потенціал, рентабельність, прибуток.

8. В плановій економіці напрямки науково-технічного прогресу визначалися державою, в сучасній економічній середі підприємець, що стимулюється конкуренцією, прагне постійно вдосконалювати технічний рівень продукції, для утримання і зміцнення своїх позицій на ринку.

9. Важливе місце в системі управління підприємством займає його організаційна структура. Організаційна структура управління підприємством - це сукупність стандартизованих нормативів, які регулюють розподіл функцій між робітниками підприємства і відділами, раціональну організацію управління, контролю.

В умовах планового устрою організаційні структури підприємства, по своїй суті, не є постійними, але були стандартні для всіх господарюючих суб'єктів. В нинішній час, зумовлений трансформацією економіки, активно створюються, регулюються, вдосконалюються більшість законодавчих актів, які визначають господарське, правове поле діяльності підприємства, тому всі зміни відбиваються в організаційній структурі. Як показують дослідження, ефективність її функціонування залежить, передусім, від таких умов: навколишньої середи, вірно сформульованої стратегії (довгострокові цілі), якості людських і управлінських ресурсів. В ринковій, соціально орієнтованій економіці зростає роль управлінського персоналу підприємства (менеджмент), а також відділу збуту (маркетингу), що визначає не тільки канали реалізації, а обсяг і структуру випускаємої продукції.

Виявлені особливості організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства в аналізуємих суспільно-економічних системах, з одного боку, є пріоритетними напрямками для його вдосконалення, а з іншого боку, виявляють негативний вплив на ефективність діяльності господарюючих суб'єктів (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика впливу виявлених особливостей організаційно-економічного механізму в умовах соціально орієнтованої економіки на рівень стійкості господарювання підприємства

Вплив особливостей організаційно-економічного механізму на рівень стійкості господарювання підприємства
Позитивне	Негативне
Вибір постачальника і споживача. Вибір джерел фінансування. Вибір техніки і технології. Можливість самостійно формувати організаційну структуру підприємства. Виявлення не тільки виробничих, фінансових, а і комерційних резервів.	Економічний ризик, інфляція. Недостатність оборотних коштів. Конкуренція. Неможливість розробки стратегії на тривалий період діяльності. Неможливість нейтралізувати негативний вплив зовнішніх чинників зусиллями господарюючого суб'єкту.

Урахування особливостей розвитку організаційно-економічного механізму різних економічних систем визначає рівень господарювання суб'єктів економіки. Елементи вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства, в умовах соціально орієнтованої економіки, повинні включати в свій склад переваги цього суспільно-економічного устрою і все позитивно апробіроване планової економіки.

Методичні рекомендації по реалізації організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства. Розробка методичних рекомендацій припускає формування організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства з урахуванням виявлених особливостей наповнення його елементів і їхнього впливу на стійкість господарювання. 1. Порядок урахування впливу такої особливості як вільний вибір постачальника і споживача при формуванні організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства, а саме порядок забезпечення сировиною і матеріалами господарюючого суб'єкту викликано змінами в економіці, який дозволяє оперативно вирішувати питання, які зв'язані з постачанням виробництва.

В позиції порядку забезпечення сировиною і матеріалами господарюючого суб'єкту, при пошуку партнерів-постачальників, керуючись практичним досвідом і рекламними матеріалами, доцільно створити каталог постачальників в певній послідовності, з орієнтацією на зменшуючу привабливість партнерів. В позиції порядку “зразок сировини”, який відібрано на аналіз, досліджується у власній лабораторії підприємства. Наприклад, для підприємств хлібопекарної і інших галузей, які не мають лабораторій, альтернативою є висновок про якість пропонуємої сировини і матеріалів незалежною експертизою суспільства споживачів.

Реалізація запропонованого порядку забезпечить сировиною і матеріалами господарюючий суб'єкт по відповідним цінам і необхідній якості, що позитивно відіб'ється на рівні собівартості і якості продукції, її реалізації, на фінансових результатах діяльності.

В соціально орієнтованій економіці маркетинг на підприємстві впливає не тільки на збут продукції, а і на обсяг і структуру виробництва. На перше місце виступає ефективність роботи відділу збуту (маркетингу), бо в сучасних умовах реалізація продукції на ринку споживачів (визначення сегментів, завоювання нових і утримання старих ніш) є одним з чинників стійкого, збалансованого господарювання. Управління збутом, на прикладі підприємств хлібопекарної і інших галузей промисловості, припускає розробку планів постачання продукції (формування портфеля замовлень) за допомогою встановлення їх кількісних і якісних параметрів. Після цього розробляється план надходження готової продукції від виробництва на збутові склади, де починається її координація шляхом управління матеріальними потоками: розробка і реалізація багатоваріантного розподілу готової продукції.

На підставі викладеної вище послідовності здійснення маркетингової діяльності підприємства представляється можливим скласти методику управління замовленнями, яка включає наступні операції: оформлення замовлень, що надійшли і уточнення їхніх специфікацій; формування і структуризація портфеля замовлень; розробка, погодження і затвердження плану замовлень; оперативний контроль виробництва і видачі товарної продукції в відповідності з замовленнями; підготовка і формування товарних потоків згідно з прийнятими до виконання замовленнями; контроль надходження товарних потоків замовникам і аналіз оцінки про якість виконаних замовлень; підтримання зворотного зв'язку замовника з постачальником.

В ринкових умовах з'явилася необхідність пошуку нових партнерів, які зарекомендували себе як надійні, платоспроможні споживачі (клієнти). Це дуже істотна обставина, бо саме виконання цих вимог є вирішальним критерієм для продовження співробітництва.

2. В умовах соціально орієнтованої економіки порядок врахування впливу особливості - вибір джерел фінансування - припускає розгляд господарюючим суб'єктом всього складу джерел, наведеного в табл. 3, і прийняття, по результатах аналізу, рішення про оптимальний вибір джерел фінансових ресурсів.

Таблиця 3. Склад джерел фінансових ресурсів

Джерела фінансових ресурсів
Власні	Позичкові (чужі)
Прибуток. Амортизаційні відрахування. Засоби, отримані від продажу цінних паперів (акції, облігації, векселі). Пайові і інші внески членів трудового колективу, юридичних і фізичних осіб. Засоби від реалізації заставних свідоцтв, страхового полісу (майна).	Банківський кредит. Комерційний кредит. Інвестиційний податковий кредит. Позики. Кредиторська заборгованість, яка постійно знаходиться в розпорядженні господарюючого суб'єкту. Страхові внески і внески в пенсійний фонд Дотації, субвенції. Інші надходження грошових засобів (пожертвування, меценатство, спонсорство).

3. Порядок врахування впливу особливості - вибір техніки і технології - полягає в розробці бізнес-плану по придбанню і впровадженню нової техніки і технології. При виборі акцент повинен бути зроблений на такі розділи бізнес плану, як характеристика і аналіз ринку, запланована до випуску продукція (роботи, послуги), план маркетингової діяльності, виробничий план, фінансовий план.

4. Формування організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства починається з оцінки раціональності організаційної структури підприємства. Порядок врахування впливу такої особливості як самостійне формування організаційної структури дозволяє господарюючому суб'єкту не тільки її оцінювати, а і корегувати при зміні стратегії підприємства. Реалізація даного порядку дозволить господарюючому суб'єкту вчасно реагувати (виявити і нейтралізувати) несприятливі чинники зовнішньої середи.

5. В сучасній економічній середі, поряд з виявленням виробничих і фінансових резервів, спостерігається тенденція пошуку комерційних ресурсів, що включають в себе нові можливості використання чинників внутрішньої і зовнішньої середи для отримання прибутку. Порядок врахування впливу такої особливості як виявлення комерційних резервів передбачає постійний аналіз економічної ситуації як всередині підприємства, так і за його межами. В результаті підприємство практично без капітальних вкладень отримає додатковий прибуток, що позитивно вплине на його стійкість господарювання. На матеріалах ВАТ “ДБКК” апробіровано порядок врахування виявлених особливостей наповнення елементів організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства.

1) Застосування порядку забезпечення сировиною і матеріалами систематизувало роботу з постачальниками, що дозволило вчасно і в необхідному обсязі мати сировину для виробничої діяльності.

Впровадження порядку управління збутом на підприємстві керівництво ВАТ немаловажне значення відводить позиції “Оплата відпущеної продукції (контроль над надходженням грошей на розрахунок)”: цей блок дозволяє контролювати і відвертати зростання дебіторської заборгованості комбінату, виробляти напрямки по зменшенню неплатежу. Однак практика показала, що виникає ще одна проблема, зумовлена особливостями виробничо-господарської діяльності підприємств харчової і хлібопекарної промисловості. Сутність проблеми така: оплата здійснюється на протязі 10 банківських днів, а відпускають продукцію, саме хліб і хлібобулочні вироби, щодня. Тому в сучасній економічній ситуації велика імовірність відпустки продукції неплатоспроможним партнерам до того, як явиться можливість контролю оплати. Це ще раз говорить про необхідність диференційованого підходу до пошуку партнерів.

Застосування елементів маркетингу в роботі відділу збуту є реалізацією даного порядку з урахуванням виявлених особливостей, а саме були проведені маркетингові дослідження ринку кондитерських виробів (ринкова сегментація по демографічній, географічній і соціально-економічній характеристиці) і виділені особливості його функціонування.

На основі проведених досліджень на підприємстві створено систему формування асортименту, де вирішуються наступні питання: визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз особливостей поведінки покупців на відповідних ринках; оцінка існуючих аналогів конкурентів по тих же напрямках; які вироби слід додати в асортиментну групу, а що виключити з неї із-за зміни в рівні конкурентоспроможності і інші. 2) В результаті реалізації урахування особливості - вибір джерел фінансування - підприємство отримало можливість мобільно управляти своєю фінансовою діяльністю, самостійно приймати рішення про притягнення того або іншого джерела. Слід відзначити, що його величина залежить як від зовнішніх умов (розмір банківського відсотка, інфляція), так і від внутрішніх (платоспроможність господарюючого суб'єкту). На практиці в більшості випадків підприємство розраховує на свій прибуток, амортизаційні відрахування, випуск і продаж акцій.

3) При виборі техніки і технології виробництва (см позицію 3 табл. 3) підприємство орієнтується на свою спеціалізацію, а також на вибрану поведінку на ринку. Завдяки проведеним маркетинговим дослідженням, стає можливим розподіл діяльності по виробничим напрямкам і підбір стратегій, що є однім з оптимальних варіантів стійкого функціонування підприємства.

По першому напрямку - виробництво хліба і хлібобулочних виробів - збереження за ВАТ “ДБКК” певної частки ринку шляхом підвищення якості випускаємої продукції.

По другому напрямку - виробництво кондитерських виробів - розширення ринку кондитерських виробів, підсилення позицій і відкриття нових “ніш” шляхом інвестування в високотехнологічні проекти.

Результати дослідження показали, що при виробництві кондитерських виробів ВАТ “ДБКК” вдалося підвищити якість, при цьому найбільш прийнятною стратегією по цьому напрямку діяльності є оптимізація, а також імітаційна поведінка на ринку, а в довгостроковій перспективі - наступальна поведінка. На практиці раціональне використання імітаційного напрямку стратегії для ВАТ “ДБКК” є впровадження технології по виробництву замороженого тіста на прикладі фірми "Рондо-лайн-Вінклер". Основна стратегія проекту характеризується розвитком ринку з використанням виробничого і маркетингового "ноу-хау" в області приготування хлібопекарних виробів.

4) Впровадження системи управління якістю продукції в нинішній час визначається можливістю підприємства самостійно формувати свою організаційну структуру. Дослідження показали, що на більшості підприємств хлібопекарної промисловості комплексна система управління якістю продукції впроваджувалася на “папері”. Причинами цього є наступне: не зацікавленість персоналу підприємства; тривкий попит на продукцію; низька ціна продукту. Однак, система управління якістю продукції є одним з шляхів досягнення якості випускаємої продукції, що сприяє збільшенню збуту, зміцненню позицій на ринку і стійкому розвитку.

5) Врахування і реалізація такої особливості, як виявлення виробничих, фінансових і особливо комерційних резервів, дозволяє одержувати додатковий прибуток при мінімальних витратах, і в цілому впливає на рівень господарювання. В умовах соціально орієнтованої економіки в процесі реалізації врахування означеної особливості, господарюючому суб'єкту необхідно проводити аналіз економічної ситуації, маркетингові дослідження ринку.

Формування і реалізація організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства з урахуванням впливу виявлених особливостей наповнення його елементів дозволило: при постачанні сировиною і матеріалами - досягнути ритмічності постачань, що призвело до скорочення матеріальних запасів до оптимальної величини і вивільнило більш 68 тис. грн оборотних коштів; стабілізувати положення підприємства на ринку, скоректувати асортиментну політику, виробити подальшу стратегію розвитку; при управлінні збутом - зменшити дебіторську заборгованість на суму 202 тис. грн, а також привернути платоспроможних клієнтів; впровадити прогресивну техніку і технологію в виробництво, що сприяло збільшенню обсягу виробництва хлібобулочних виробів на 1%; кондитерських виробів - на 26 %; при цьому рентабельність продукції зросла на 1.45% і склала 13 %; витрати на 1 грн. товарної продукції скоротилися на 0.01 грн.

ВИСНОВКИ

1. В сучасних умовах господарювання передумовою розвитку підприємства є його стійкість, яка забезпечується функціонуванням організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю. В залежності від мети дослідження, при оцінці фінансового стану, доцільно застосовувати дескриптивні, предикативні і нормативні моделі проведення аналізу, результати якого дозволяють виробити напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства.

2. Результати ретроспективного аналізу функціонування господарюючих суб'єктів показали, що рівень розвитку суспільно-економічних устроїв визначає засоби досягнення стійкого господарювання і пріоритети в оцінці його ефективності.

3. Досліджено організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства, визначено складаючі його блоки і елементи, а також виявлено особливості їх наповнення в залежності від виду суспільно-економічного устрою.

4. Визначено вплив виявлених особливостей наповнення елементів механізму в умовах соціально орієнтованої економіки на стійкість господарювання підприємства.

5. Врахування впливу особливостей в виробничо-фінансовій діяльності господарюючих суб'єктів дозволяє удосконалити організаційно-економічний механізм управління підприємством, що, в свою чергу, визначає рівень його господарювання.

6. Аналіз організаційної структури управління господарюючого суб'єкту, оцінка його фінансового стану дозволили виявити виробничі і комерційні резерви підприємства в перехідний період економіки, а також виділити критерії раціональності організаційних структур управління. 7. Запропоновано рекомендації по реалізації вдосконаленого організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства з урахуванням впливу виявлених особливостей, які апробіровані на підприємстві хлібопекарної промисловості. При цьому проведення маркетингових досліджень дозволили розробити стратегію подальшого розвитку по напрямках виробничої діяльності, реалізація якої буде сприяти роботі підприємства, його стійкому розвитку в нових умовах господарювання. Запропонована система управління якістю продукції забезпечує підвищення конкурентоспроможності продукції на основі підвищення відповідальності за якість продукції, підсилення мотивації робітників, зацікавленості в результатах своєї праці, утримання певної частки ринку хлібобулочних виробів, що в кінцевому підсумку позитивно відбивається на економічних показниках роботи підприємства в цілому. Розроблений, згідно обґрунтованих пропозицій, бізнес-план впровадження технології по виробництву замороженого тіста служить планом реалізації одного з напрямків стратегії - завоювання лідируючого положення на ринку кондитерських виробів - на основі впровадження апробірованої технології (імітаційна поведінка), що сприяє стійкому розвитку підприємства.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Еременко О. А. Влияние процесса приватизации на производственно-хозяйственную деятельность предприятия // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1997. - С. 205-211

2. Еременко О.А. Направления формирования хозяйственной устойчивости предприятий // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1997. - С. 107-112

3. Еременко-Григоренко О. А. Роль устойчивого сбалансированного развития предприятия в социально ориентированной экономике // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 177-184

4. Еременко-Григоренко О. А. Особенности хозяйственной деятельности предприятий хлебопекарной промышленности региона // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 89-94

5. Еременко-Григоренко О. А. Рекомендации по совершенствованию устойчивого положения предприятий // Вестник Харьковского государственного университета: часть 3. - 1998. - № 404. - С. 215-219

6. Еременко-Григоренко О. А. Организационно-экономический механизм управления хозяйственной деятельностью предприятия в современных условиях хозяйствования // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С. 89-102

7. Еременко О. А. Критерии оценки инвестиционной привлекательности предприятий // Город, регион, государство: проблемы распределения власти. - Донецк: Донецкий региональный центр экономического образования "Экопом". - 1997. - С. 189-192

АНОТАЦІЇ

Єрьоменко-Григоренко О. А. Організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06. 01 - Економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2000.

На основі уточнення поняття “стійкості” підприємства в перехідний період економіки досліджено організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства і визначено його складові - блоки та елементи - з метою виявлення особливостей наповнення останніх в різних суспільно-економічних устроях. Розроблено методичні рекомендації по удосконаленню організаційно-економічного механізму управління господарською діяльністю підприємства та його реалізації. Розглянуто особливості виробничої і фінансової діяльності підприємства і вироблено стратегію його розвитку.

Основні результати дослідження пройшли апробацію i знайшли практичне застосування на пiдприємствах хлiбопiкарної промисловості Донецької області, зокрема на ВАТ “Донецький булочно-кондитерський комбінат”

Ключові слова: стійкість, організаційно-економічний механізм управління господарською діяльністю підприємства, блоки, елементи, виробнича і фінансова діяльність, стратегія підприємства.

Erуomenko-Grigorenko O. A. Organizational-economic mechanism of the enterprise's economic activity management. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of a Candidate of Sciences (Economics) on specialty 08.06.01-Economics of an enterprise and organization of production. - The Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.

Based on specification of the notion of “stability” of an enterprise in transition period the organizational-economic mechanism of the enterprise management is researched and its components - blocks and elements - are defined to reveal specific features of filling the latters in different social-economic structures. Methodical recommendations concerning improvement of the organizational mechanism of the enterprise's economic activity management and its realization have been worked out. The peculiarities of productive and finance activity of the enterprise is considered and the strategy of its development is elaborated.

The main results of the research have been tested and applied at the enterprises of the baking industry in the Donetsk region, namely at open stock Company “Donetsk baker's and confectionery combinat”.

Key words: stability, organizational-economic mechanism of the enterprise's economic activity management, blocks, elements, productive and finance activity, strategy of enterprise.

Еременко-Григоренко О.А. Организационно-экономический механизм управления хозяйственной деятельностью предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятия и организация производства.- Институт экономики промышленности НАН Украины. Донецк, 2000.

Для уточнения понятия “устойчивости” предприятия проведен ретроспективный анализ функционирования хозяйствующих субъектов в различных общественно-экономических устройствах, при этом выделены методы достижения устойчивого хозяйствования и приоритеты в оценке его эффективности. Определены изменения основ устойчивого хозяйствования предприятия в современных условиях (сущности, содержания и оценки хозяйственной деятельности, направления развития предприятия), вызывающих трансформацию организационно-экономического механизма управления развитием предприятия, в частности, его элементов (планирование, ценообразование, оплата труда, финансово-кредитные рычаги, структура управления). На первый план выступает финансовое обеспечение предприятия, в связи с чем возникает необходимость систематизировать методы анализа финансового состояния предприятия.

Обоснована целесообразность применения различных моделей проведения экономического анализа в зависимости от поставленной цели исследования: дескриптивные (когда необходимо провести оценку фактического состояния хозяйствующего субъекта), нормативные (при сравнении фактических данных с плановыми), предикативные (при прогнозировании перспектив укрепления хозяйственной устойчивости предприятия). Результаты анализа позволяют не только оценивать уровень эффективности функционирования предприятия за определенный период, а также способствуют разработке направлений совершенствования его организационно-экономического механизма управления хозяйственной деятельностью.

Исследован организационно-экономический механизм управления хозяйственной деятельностью предприятия, и определены его составляющие: блоки (технический, организационный, экономический, социальный) и элементы (техника, технология, менеджмент, маркетинг, планирование, финансирование и др.). Выявлены особенности наполнения элементов механизма в различных общественно-экономических системах, и определено их влияние на уровень хозяйствования (позитивное - приоритетные направления совершенствования организационно-экономического механизма управления хозяйственной деятельностью предприятия, негативное - невозможность нейтрализовать отрицательное влияние внешних факторов экономической среды).