Економічне регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР ПРОМИСЛОВОЇ СФЕРИ

Шаповалов Юрій Олегович

ЛЬВІВ - 2000

Шаповалов Ю.О. Економічне регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.

Захищається рукопис дисертації, в якій досліджено методологічні та методичні засади економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери.

Основна увага акцентована на розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування важелів макро- та мікроекономічного регулювання. Визначено об'єкт економічного регулювання в економічних системах перехідного типу. Обґрунтовані пропозиції відносно удосконалення кредитно-фінансової, податкової політики, фондового ринку в Україні, фінансового менеджменту вітчизняних підприємств.

Ключові слова: економічне регулювання, об'єкт регулювання, кредитно-фінансова та податкова політика, фондовий ринок, фінансовий менеджмент.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Ринкові перетворення національної економіки вимагають суттєвої перебудови промисловості України, зміцнення конкурентних позицій вітчизняних підприємницьких структур промислової сфери на внутрішньому ринку та підвищення їх експортного потенціалу.

Значну роль у забезпеченні економічного зростання підприємств відіграють сучасні технології організації та управління виробництвом, серед яких важливе місце займає економічне регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі теорії і практиці економічного регулювання присвячено чимало публікацій. Проте окремі їх положення важко реалізуються в економічних системах перехідного типу, в умовах, коли змінюються кредитно-фінансова, бюджетна та фіскальна політики, валютне та митне регулювання господарської діяльності товаровиробників.

В цих умовах необхідні більш глибокі дослідження системи економічного регулювання господарських операцій підприємств з метою активізації інвестиційної та інноваційної діяльностей промислових товаровиробників; покращення оперативного управління оборотним капіталом, зменшення у розрахунках з контрагентами частки бартеру та взаємозаліків; оптимізації структури капіталу, зниження вартості обслуговування боргових зобов'язань; диверсифікації джерел фінансування інвестиційних капіталовкладень; удосконалення інвестиційного менеджменту та податкового планування.

Важливими чинниками підвищення ефективності функціонування системи економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери є збільшення пропозиції довгострокових кредитних ресурсів на ринку капіталів та зменшення загального рівня ринкових процентних ставок. Одночасно назріла необхідність розвитку інфраструктури фінансових посередників та підвищення капіталоємності вітчизняного фондового ринку.

Важливість даних проблем в умовах перехідної економіки, їх практична значимість, ступінь розробленості i наявність багатьох невирішених питань зумовили актуальність теми, її вибір та структуру дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання даного дослідження пов'язане з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дисертації використовувались при виконанні бюджетної теми 3.1.9.6. “Інфраструктура прикордонного регіону в умовах ринкової трансформації економіки” (номер державної реєстрації - 0197V017643).

Мета i завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття змісту та ролі економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери в умовах економіки перехідного періоду та формування на цій основі рекомендацій щодо підвищення його ефективності.

У відповідності до даної мети в процесі дослідження вирішувались наступні задачі:

визначення об'єкта та суб'єктів системи економічного регулювання господарської діяльності промислових підприємницьких структур в умовах економіки перехідного періоду, важелів економічного регулювання на макро- та мікрорівнях;

аналіз та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери;

оцінка ефективності використання кредитно-фінансової, податкової та бюджетної політики України як важелів макроекономічного регулювання;

дослідження важелів економічного регулювання на мікрорівні - аналіз ключових показників фінансового менеджменту: ліквідності, платоспроможності, структури та вартості капіталу вітчизняних промислових товаровиробників, їх фінансової стійкості;

розробка практичних рекомендацій відносно збільшення частки довгострокових інвестиційно-кредитних ресурсів на ринку капіталів, підвищення капіталоємності та ліквідності вітчизняного фондового ринку, розвитку інфраструктури фінансових посередників;

надання пропозицій стосовно зменшення податкового тиску на вітчизняного промислового товаровиробника, підвищення ефективності механізму державної підтримки національної промисловості шляхом використання інструментів кредитно-фінансової, бюджетної та фіскальної політики;

розробка практичних рекомендацій стосовно удосконалення аналізу фінансового стану підприємств, використання коефіцієнтів дисконтування балансової вартості активів, які встановлюються в залежності від ліквідності окремих елементів основних фондів та оборотних засобів.

Предметом дослідження є фактори та умови підвищення ефективності економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери України в умовах перехідного періоду.

Об'єктом дослідження визначено підприємства промислової сфери, у тому числі підприємства малого та середнього бізнесу; установи комерційних банків, фінансові посередники, які здійснюють активні операції на ринку капіталів.

Методологічну та інформаційну основи у проведенні досліджень становили вітчизняні та зарубіжні публікації з питань функціонування системи економічного регулювання господарської діяльності промислових підприємств; сучасні теорії фінансового менеджменту; нормативні акти з питань зарубіжного та вітчизняного податкового законодавства. У процесі дослідження були використані методи системного підходу, статистичного та порівняльного аналізів, групування та інші.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

визначений об'єкт економічного регулювання господарської діяльності промислових підприємницьких структур в умовах економіки перехідного періоду як комплекс економічних відносин підприємства з різноманітними елементами ринкової інфраструктури. Сутність цих відносин полягає у формуванні, використанні та розподілі фінансових ресурсів;

сформульовані рекомендації відносно збільшення обсягу довгострокових інвестиційно-кредитних ресурсів на ринку капіталів, підвищення ліквідності та обсягу операцій на фондовому ринку України за рахунок активізації інвестиційної діяльності на фінансовому ринку страхових компаній та пенсійних фондів, залучення страхових компаній на фінансовий ринок з метою страхування і перестрахування інвестиційних ризиків по довгострокових кредитах, стимулювання довгострокових депозитних операцій фізичних осіб.

обґрунтовані шляхи удосконалення оподаткування доходів підприємств податком на додану вартість, операцій з основними фондами, а також лізингових операцій; обґрунтовані пропозиції щодо покращення обліку видатків на маркетинг, рекламу і представницькі витрати та віднесення до валових витрат видатків на сплату процентів за корпоративними борговими зобов'язаннями, на виплати дивідендів і на відрахування роботодавців у приватні пенсійні фонди;

визначені заходи підвищення обсягу довгострокового кредитування промислових підприємств банківською системою шляхом удосконалення політики резервування, оподаткування банків та шляхом спеціалізації банківських установ. Запропоновані критерії визначення банків довгострокового кредитування за питомою вагою довгострокових активів та величиною кредитних ставок;

розроблені методичні рекомендації щодо збільшення обсягу довгострокового капіталу, що може бути мобілізованим промисловими підприємствами на вітчизняному фондовому ринку, які полягають в удосконаленні фіскального законодавства у частині оподаткування доходів підприємств, отриманих від емісії та розміщення корпоративних боргових зобов'язань. Розроблені опціонні моделі застосування конвертованих облігацій на фондовому ринку України. Розроблені критерії та механізм державної підтримки банків, що інвестують у довгострокові цінні папери підприємств: ліберальний режим щодо відкритої валютної позиції, дозвіл на використання в якості резервів корпоративних фондових цінностей, рефінансування в залежності від частки корпоративних цінних паперів у активах банку та мети їх придбання;

запропоновані коефіцієнти дисконтування балансової вартості активів промислових підприємницьких структур, які встановлюються в залежності від ліквідності окремих елементів основних фондів та оборотних засобів і дають можливість більш точно оцінити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення результатів досліджень полягає у формуванні i систематизації нових знань з питань економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери, у тому числі в умовах економічних систем перехідного типу.

Практична цінність результатів досліджень полягає у розробці конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери, розвитку вітчизняного ринку капіталів, інфраструктури фінансових посередників; обгрунтована необхідність змін i доповнень, які доцільно внести у вітчизняне податкове законодавство з метою стабілізації обсягів виробництва та створення умов для зростання промисловості.

Результати та рекомендації дисертаційного дослідження знайшли своє практичне застосування під час корпоратизації ВАТ “Львівський мотозавод”, удосконалення його виробничої та організаційної структури (акт про впровадження №205 від 07.04.2000 р.); у роботі департаментів маркетингу та розробки нових банківських послуг, управління активами та пасивами, цінних паперів і фондового ринку АКБ “Електрон Банк” (акт про впровадження №223 від 04.03.2000 р.); при впровадженні та удосконаленні системи внутрішнього аудиту, управлінського обліку та звітності ПП “ВО” Сілікон” (акт про впровадження №331 від 16.03.2000 р.), а також в процесі розробки та впровадження комплексної системи аналізу фінансового стану та звітності ПП “Еккаутінг”, удосконалення методології оцінки ринкової вартості його активів та пасивів (акт про впровадження №106 від 07.04.2000 р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною, завершеною роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використовані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. економічний фінансовий політика бюджетний

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на науково-практичних семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України в 1996-1998 рр.; науково-практичних конференціях "Регіон: стратегія виживання та розвитку " (м. Донецьк,1996), "Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки" (Львів,1997), “Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості та залучення” (Львів, травень 2000), на V-му Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в XXІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, травень 2000)

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, загальним обсягом 3,2 д.а., в тому числі автору належить 2,9 д.а.

Структура i обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, містить 28 таблиць, 6 схем та три додатки. Список використаних джерел нараховує 204 найменування. Загальний обсяг роботи становить 156 сторінок комп'ютерного тексту.

2. Основний зміст роботи

В першому розділі дисертації “Методологічні основи економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери” розкриті суть і значимість економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери в умовах економіки перехідного періоду, визначені об'єкт, суб'єкт та важелі регулювання.

На думку дисертанта, економічне регулювання доцільно розглядати як складову частину системи управління господарською діяльністю підприємницьких структур промислової сфери, яке виконує функцію цілеспрямованої дії керуючої підсистеми на об'єкт регулювання.

Характерною особливістю системи економічного регулювання вважається непряма форма дії керуючої підсистеми на об'єкт регулювання (ОР), за якої інтереси ОР зосереджуються на виконанні цілей та завдань управління шляхом зміни оточуючого економічного середовища навколо ОР.

В дисертації відмічається, що в умовах економіки перехідного періоду основним об'єктом регулювання є комплекс економічних відносин підприємства з різноманітними елементами ринкової інфраструктури. Сутність цих відносин полягає у формуванні, використанні та розподілі фінансових ресурсів.

Автор вважає, що система важелів економічного регулювання включає в себе підсистеми регулювання на макро- та мікрорівнях, а також комплекс методів організаційно-економічного регулювання, який може бути застосований як на рівні підприємства, так і на рівні державного управління.

Важелі економічного регулювання на макрорівні складаються з методів кредитно-фінансової, бюджетної та податкової політики, інструментів валютного і митного регулювання. Суб'єктом управління у даному випадку є органи державної влади.

До важелів економічного регулювання на мікрорівні включаються методи фінансового менеджменту, який уявляє собою систему принципів, форм та засобів організації управління фінансовими ресурсами підприємств. Суб'єктом управління є структури адміністрації виробника.

Специфікою організаційно-економічних методів регулювання є можливість їх застосування як на рівні підприємства, так і на макрорівні. У складі цих важелів можна відокремити приватизацію, акціонування, реструктуризацію і промисловий франчайзинг.

У дисертації зазначається, що ефективне функціонування системи економічного регулювання підприємницьких структур промислової сфери залежить від вибору організаційної структури виробництва.

Ми вважаємо, що застосування різноманітних форм організації і управління виробництвом дає можливість оптимізувати виробничу інфраструктуру та з максимальною ефективністю використовувати наявні виробничі ресурси.

В роботі підкреслено, що в умовах перехідної економіки найбільш доцільними формами організації виробничої діяльності в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) і акціонерні товариства відкритого типу (ВАТ).

Другий розділ дисертації “Аналіз систем економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери” містить оцінку ефективності економічного регулювання у країнах з розвиненою ринковою економікою, в Україні та у Львівському регіоні.

У дисертації відмічається ефективність економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери у країнах з розвиненою ринковою економікою, яке характеризується гнучкою амортизаційною та податковою політикою, сприятливою кон'юнктурою ринку капіталів, високим рівнем розвитку фондового ринку.

На думку автора, однією з основних причин неконкурентноздатності вітчизняної промислової продукції є технічна та технологічна відсталість промислових виробництв, критичний знос промислового обладнання, його висока енерго- і матеріаломісткість. Ця проблема підсилюється неефективною амортизаційною політикою, внаслідок якої підприємства позбавлені необхідних коштів на відтворення основних фондів.

Зниження інвестиційної та інноваційної активності промислових підприємств супроводжується скороченням централізованих капітальних вкладень, що фінансуються за рахунок бюджетів всіх рівнів. Із значним зменшенням рентабельності промислового виробництва та зростанням кількості збиткових підприємств, суттєво зменшився обсяг балансового прибутку промисловості, що використовується для фінансування виробничих інвестицій.

Характерним недоліком господарювання промислових підприємств України є нераціональне використання оборотного капіталу, оскільки в структурі оборотних активів обліковуються значні понаднормові залишки виробничих запасів та незавершеного виробництва, готової продукції.

Внаслідок несприятливої кон'юнктури ринку капіталів, інфляційних очікувань, девальвації обмінного курсу національної валюти кредитні ресурси банківської системи України були реінвестовані з реального сектору економіки у активи валютного та фондового ринків. В результаті підприємницьких структури позбавлені можливості залучати довгострокові інвестиційні ресурси.

Через невисокі ліквідність та капіталоємність вітчизняного фондового ринку, промислові виробники не здатні диверсифікувати джерела фінансування інвестицій та зменшити вартість капіталу.

На погляд дисертанта, практика оподаткування підприємницьких структур вимагає корекції окремих норм податкового законодавства. Зокрема, це визначення дати виникнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість (ПДВ), валових доходів тощо.

Слід відмітити і регіональні аспекти економічної кризи в Україні. Так, до особливостей кризи промисловості на Львівщині необхідно віднести її регіональну специфіку. Оскільки значна частина підприємств промислової сфери працювала у складі військово-промислового комплексу СРСР, то із скороченням держзамовлення на продукцію військового призначення, відсутністю ефективного механізму реструктуризації та перепрофілювання виробництва, підприємства опинились у важкому фінансовому стані.

Одним з наслідків політики централізації фінансових ресурсів на Україні є слабкість львівської регіональної банківської системи. Серед 117 банківських установ, що діяли на Львівщині станом на 01.01.2000р. тільки 5 були юридично самостійними, решта - філії київських та інших банків. Розподіл кредитних ресурсів через центральний офіс погіршує кон'юнктуру регіонального ринку капіталів, ускладнює умови кредитування промислових підприємств.

Важливим елементом інвестиційної підтримки регіональної промисловості є централізовані капітальні вкладення, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Проте фінансові ресурси місцевої влади обмежені внаслідок незбалансованої бюджетної політики.

У третьому розділі дисертації “Шляхи підвищення ефективності економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери” запропонований комплекс заходів, спрямований на підвищення ролі кредитно-фінансової, податкової політики і фінансового менеджменту як важелів економічного регулювання та активізацію інвестиційної та інноваційної діяльностей підприємницьких структур промислової сфери.

На думку дисертанта, удосконалення кредитно-фінансового регулювання повинно здійснюватись шляхом підвищення ефективності функціонування банківської системи та фондового ринку.

Важливою складовою, що впливає на пропозицію довгострокових інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку та обсяг кредитування промислових підприємств, є політика резервування коштів, залучених банківськими установами.

У дисертації надані рекомендації щодо удосконалення політики резервування шляхом скасування резервування депозитів фізичних осіб, обмеження резервних вимог по строкових вкладах юридичних осіб; встановлення норм резервування в залежності від величини депозиту; скасування резервування коштів, що розміщені на депозитних рахунках на термін, що перевищує один рік.

Зростання обсягу довгострокових депозитів значно підвищує ресурсну базу та кредитний потенціал банківської системи. Тому у роботі запропонований комплекс заходів з метою стимулювання довгострокових депозитних операцій фізичних осіб - надання податкових пільг при реінвестуванні вкладу та в залежності від його терміну, застосування цінних паперів, хеджування валютних ризиків тощо.

У роботі обґрунтована необхідність спеціалізації банківських установ та запропоновані критерії визначення банків довгострокового кредитування - за питомою вагою довгострокових активів та величиною кредитних ставок. Це необхідно для державної підтримки спеціалізованих банків довгострокового кредитування, які більше, ніж універсальні банки, залежать від коливань кон'юнктури фінансового ринку.

Участь страхових компаній при фінансуванні проектів є важливим чинником підвищення обсягу кредитних вкладень у промислові підприємства. Тому у дисертації запропоновані заходи для залучення страхових компаній на фінансовий ринок з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків по довгострокових кредитах : податкові пільги, участь у державних програмах обов'язкового страхування; пільговий інвестиційний режим на фондовому та депозитному ринках; створення Державної компанії з перестрахування.

Так як неоптимальне оподаткування стримує зростання кредитування промисловості, у роботі пропонуються диференціація ставки податку на прибуток та пільгове оподаткування процентних доходів банків від довгострокових активів (кредити, корпоративні цінні папери), внесення змін до Плану рахунків для обліку процентних доходів за довгостроковими активами, а також обґрунтована необхідність скасування сплати ПДВ з операцій по реалізації заставленого майна.

З метою підвищення ліквідності та інвестиційної привабливості операцій з цінними паперами, у дисертації надані пропозиції щодо удосконалення фіскального законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих від емісії та розміщення корпоративних боргових зобов'язань, а також розроблені опціонні моделі застосування конвертованих облігацій на фондовому ринку України.

Крім цього, розроблений механізм державної підтримки банків, що інвестують у довгострокові цінні папери підприємств, за рахунок ліберального режиму щодо відкритої валютної позиції, дозволу на використання в якості резервів корпоративних фондових цінностей, рефінансування в залежності від частки корпоративних цінних паперів у активах банку та мети їх придбання.

Автором розроблені також пропозиції щодо реформування податкової системи та зниження податкового тиску на підприємства.

Перш за все це стосується удосконалення механізму оподаткування доходів підприємств податком на додану вартість - застосування касового методу нарахування податку та використання казначейських векселів з метою відшкодування підприємствам податкового кредиту.

По-друге, це удосконалення оподаткування операцій з основними фондами (ОФ) : скасування оподаткування індексації балансової вартості ОФ, централізації амортизаційних відрахувань та застосування понижуючих коефіцієнтів; надані пропозиції по віднесенню до валових витрат видатків на ремонт ОФ.

По-третє, це покращення оподаткування лізингових операцій за рахунок впорядкування сплати ПДВ під час імпорту на митну територію України обладнання за лізинговими угодами, відшкодування сум податкового кредиту за угодами фінансового лізингу та удосконалення порядку укладання угод тощо.

У роботі обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення обліку видатків на маркетинг, рекламу і представницькі витрати та віднесення до валових витрат видатків на сплату процентів за корпоративними борговими зобов'язаннями, на відрахування роботодавців у приватні пенсійні фонди та на виплати дивідендів.

У дисертації окреслені напрямки розвитку податкової системи України шляхом підвищення частки прямих податків у структурі податкових надходжень, зниження частки податків у структурі валового внутрішнього продукту, диференціації ставок податку на прибуток; удосконалення податкового обліку курсових різниць активів та пасивів підприємств, що деноміновані у твердих валютах, обліку товарно-матеріальних цінностей, а також надані пропозиції по впорядкуванню сплати консолідованого податку підприємств з філіями і обмеженню відрахувань підприємств у місцеві бюджети.

У науковому дослідженні звертається увага на особливостях сучасної оцінки фінансового стану підприємницьких структур. Так як під час аналізу застосовується інформація, що наведена у бухгалтерських та фінансових звітах, деякі показники ліквідності та платоспроможності виробників можуть бути завищені через невідповідність номінальної (балансової) вартості активів до її реального (ринкового) значення.

Автором систематизовані коефіцієнти дисконтування вартості балансових активів підприємства в залежності від ступеня їх ліквідності (Табл. 1, R - облікова ставка НБУ).

Таблиця 1. Коефіцієнти дисконтування ліквідних активів

Група фінансових коефіцієнтів, яка пропонується у дисертації з метою аналізу фінансового стану підприємницьких структур промислової сфери, може розраховуватись на базі дисконтованих величин вартості ліквідних активів. Це дає можливість більш точної оцінки фінансової стійкості та ліквідності балансу виробника.

Ринкову вартість ліквідних активів підприємства у дисертації пропонується розраховувати за сумою їх балансових вартостей з врахуванням відповідних коефіцієнтів дисконтування :

РВа = А1 *КД1 + А2 *КД2 + … + Аn *КДn = ? Аi * КДі, (1)

де РВа - сумарна ринкова вартість ліквідних активів підприємства;

А1, А2 , Аn, Аi - балансова вартість i-го активу;

КД1, КД2 , КДn, КДі - відповідний коефіцієнт дисконтування i-го активу.

Отже, при розрахунку фінансових коефіцієнтів, під сумарною вартістю активів, згрупованих у відповідних розділах балансу, необхідно розуміти дисконтовану вартість групи активів підприємства, або ринкову вартість, зважену відносно ступеня ліквідності.

Аналогічний підхід застосований при визначенні рентабельності підприємства. Замість параметру балансового (нарахованого) прибутку використовується показник чистого прибутку, що отримується множенням суми балансового прибутку на відповідний коефіцієнт дисконтування, методика обчислення якого наводиться у дисертації.

Висновки

1. Економічне регулювання в умовах перехідної економіки є складовою частиною системи управління господарською діяльністю підприємницьких структур промислової сфери, яке виконує функцію цілеспрямованої дії керуючої підсистеми на об'єкт регулювання, зосереджуючи інтереси об'єкту регулювання на виконанні цілей та завдань управління шляхом зміни оточуючого середовища навколо ОР.

Об'єктом регулювання в умовах економіки перехідного періоду є комплекс економічних відносин підприємства з різноманітними елементами ринкової інфраструктури. Сутність цих відносин полягає у формуванні, використанні та розподілі фінансових ресурсів.

2. Система економічного регулювання господарською діяльністю підприємницьких структур промислової сфери - це система важелів, яка включає в себе підсистеми регулювання на макрорівні (методи кредитно-фінансової, бюджетної та податкової політик, інструменти митного та валютного регулювання) та мікрорівні (методи фінансового менеджменту), а також комплекс методів організаційно-економічного регулювання, який може бути застосований як на рівні підприємства, так і на рівні державного управління.

Суб'єктом економічного регулювання на макрорівні є органи державної влади, а на мікрорівні - структури адміністрації підприємства.

3. Аналіз ефективності економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери у країнах з розвиненою ринковою економікою виявив ефективну амортизаційну та гнучку податкову політику, сприятливу кон'юнктуру ринку капіталів, високий рівень розвитку фондового ринку.

До недоліків та наслідків економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери України можна віднести неефективну амортизаційну політику, нераціональне використання оборотного капіталу, його високу вартість, несприятливу кон'юнктуру ринку капіталів, значну технічну та технологічну відсталість промислових виробництв, загострення інноваційної та інвестиційної кризи, кризи неплатежів, значний податковий тиск на промислового товаровиробника.

4. Дослідження ефективності економічного регулювання в західному регіоні України показало деякі регіональні аспекти промислової кризи. Так на Львівщині, значна частина промислових підприємств працювала у складі військово-промислового комплексу СРСР, із зникненням якого були втрачені державне замовлення на продукцію військового призначення і доступ до дешевих інноваційних та інвестиційних ресурсів. Як наслідок, підприємства опинились у важкому фінансовому стані.

Звертає на себе увагу слабкість регіональної банківської системи. Основна маса банківських установ є філіями великих київських та інших банків. Контроль та розподіл кредитних ресурсів здійснюється через центральний офіс. Таким чином відбувається своєрідний "експорт" капіталу за межі регіону, що обмежує доступ промислових підприємств Львівщини до інвестиційних ресурсів регіонального ринку капіталів.

5. Комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності економічного регулювання господарської діяльності підприємницьких структур промислової сфери повинен включати реформування кредитно-фінансової політики шляхом удосконалення політики резервування, оподаткування банків та шляхом спеціалізації банківських установ.

Зростання пропозиції довгострокових інвестиційно-кредитних ресурсів на ринку капіталів, підвищення ліквідності та обсягу операцій на фондовому ринку України потрібно здійснювати за рахунок активізації інвестиційної діяльності на фінансовому ринку страхових компаній та пенсійних фондів, залучення страхових компаній на фінансовий ринок з метою страхування і перестрахування інвестиційних ризиків по довгострокових кредитах, стимулювання довгострокових депозитних операцій фізичних осіб.

Збільшення обсягу довгострокового капіталу, що може бути мобілізованим промисловими підприємствами на вітчизняному фондовому ринку, необхідно забезпечити завдяки удосконаленню фіскального законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих від емісії та розміщення корпоративних боргових зобов'язань, а також за рахунок підтримки банків, що інвестують у довгострокові цінні папери підприємств.

6. Реформування податкової системи та зниження податкового тиску на підприємницькі структури повинні здійснюватись шляхом збільшення частки прямих податків у структурі податкових платежів підприємства, удосконалення оподаткування доходів підприємств податком на додану вартість, операцій з основними фондами, лізингових операцій; покращення обліку видатків на маркетинг, рекламу і представницькі витрати; віднесення до валових витрат видатків на сплату процентів за корпоративними борговими зобов'язаннями, на відрахування роботодавців у приватні пенсійні фонди та на виплати дивідендів.

7. Під час аналізу фінансової звітності підприємства доцільно застосовувати коефіцієнти дисконтування балансової вартості його активів, які встановлюються в залежності від ліквідності окремих елементів основних фондів і оборотних засобів та дають можливість більш точно оцінити платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.

Список основних опублікованих праць за темою дисертації

1. Шаповалов Ю.О. Інвестиційний потенціал банків стосовно підприємств промислової інфраструктури // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. Випуск ІІ. - Львів: ІРД НАН України. - 1997. - C.252-258.

2. Шаповалов Ю.О. Шляхи активізації інвестиційної діяльності підприємств промислової інфраструктури // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. Випуск ІV. - Львів: ІРД НАН України. - 1997. - C.380-389.

3. Шаповалов Ю.О. Розвиток інфраструктури ринку капіталів України в умовах перехідної економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Щорічник наукових праць. Випуск V. - Львів: ІРД НАН України. - 1997. - C.29-39.

4. Шаповалов Ю.О., Палига Є.М. Шляхи підвищення інвестиційного потенціалу промисловості України // Регіональна економіка. - 1998. - № 1. - C.62-68.

5. Шаповалов Ю.О. Економічне регулювання господарської діяльності підприємств промислової сфери // Регіональна економіка. - 1999. - № 4. - C.205-211.

6. Шаповалов Ю.О., Палига Є.М. Шляхи подолання кризового стану виробництва товарів народного споживання // "Регион: стратегия выживания и развития Донбасса" (доклады международной научно-практической конференции). - Донецьк : ООО "Лебедь". - 1996. - C.243-244.

Размещено на Allbest.ru