Оцінка ступеня схильності процесам конкуренції ринку роздрібної торгівлі джинсового одягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА «СТРАТЕГІЯ»

Кафедра управління і підприємництва

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління конкурентоспроможністю»

Тема: «Оцінка ступеня схильності процесам конкуренції ринку роздрібної торгівлі джинсового одягу»

Виконавець

П.І.П. студента: Лівандовський О.О.

Науковий керівник

Посада: ст.викл.

П.І.П. керівника: Приймак Н.С

Жовті Води 2013

Зміст

Вступ

1. Постановка задачі

2. Теоретична частина

2.1 Визначення часток ринку

2.2 Оцінка рівня інтенсивності конкуренції

2.2.1 Інтенсивність конкуренції залежно від розподілу ринкових часток між конкурентами

2.2.2 Інтенсивність конкуренції залежно від темпів росту ринка

2.2.3 Інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринка

2.3 Оцінка ступеня схильності ринку процесам конкуренції

3. Аналітична частина

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

конкуренція рентабельність джинсовий

Вступ

Метою даної курсової роботи є оцінка схильності процесам конкуренції ринку джинсового одягу в м. Жовті Води.

Завдання курсової роботи:

Описати ринок джинсового одягу та тенденції на ньому;

Визначити частки ринка окремих магазинів;

Оцінити рівень інтенсивності конкурентів залежно від: розподілу ринкових часток між конкурентами; темпів росту ринка; рентабельності ринка; процесам конкуренції на ринку.

Об'єктом даної курсової роботи є ринок джинсового одягу в м. Жовті Води.

Предметом даної курсової роботи є процеси конкуренції та їх розвиток, що міститься в межах ринку джинсового одягу в м. Жовті Води.

За допомогою методу анкетування будуть визначенні частки ринку окремих магазинів, які ведуть свою діяльність в межах даного ринку. Також за допомогою методу експертних оцінок, індекс Херфіндала-Хіршмана, коефіцієнта варіації, темпів росту та рентабельності буде оцінений рівень інтенсивності конкуренції. За допомогою моделі М. Портера та експертному методу, будуть розраховані показники, за допомогою яких визначатиметься ступінь схильності ринка процесам конкуренції.

Результати даної курсової роботи можуть, по-перше, бути використанні при написанні в подальшому дипломної роботи. По-друге, результати роботи містять корисну інформацію стосовно ринку джинсового одягу в м. Жовті Води та деяких магазинів даного ринка, що може бути досить корисним для їх власників. Дана інформація також може знадобитися при виході на даний ринок нового підприємства.

1. Постановка задачі

Український ринок одягу та взуття -- один із небагатьох, де досі встановлюють роздрібні націнки у 200-300%. Ринок багато в чому унікальний: він щороку зростає на 20-30%; досі не структурований, тут дотепер процвітають контрабанда та сірий імпорт; дуже мало великих дистриб'юторських компаній; легальний, напівлегальний і нелегальний імпорт з Китаю, Туреччини, Індонезії перевищує 80%. Одяг і взуття -- товари першої необхідності, купуватимуть їх завжди. Причому за рахунок зростання частки якісної і дорогої продукції обсяг ринку збільшуватиметься щонайменше ще десять років.

Обсяг ринку взуття в роздрібних цінах, за оцінками начальника аналітичного департаменту Pro-Consulting Group Олександра Соколова, становить $0,7-1 млрд -- у 2012 році українці придбали більш ніж 120 млн пар взуття. Про високий рівень націнки свідчить той факт, що в оптових цінах (імпорт і виробництво) оборот ринку не перевищує $300 млн.

Одягу в 2013-му, за експертними оцінками, українці куплять на $2-3 млрд. Точніших даних немає -- найбільші мережі не беруться називати якісь цифри, зазвичай не розкриваючи своїх оборотів. Експерти зазначають, що навіть у великих містах на магазини та мережі припадає не більш ніж 50% продажу. Близько 50% одягу купується на ринках, у вуличних торгівців, продавців секонд-хенду (за офіційною статистикою, щороку «середній» українець купує 3 кг одягу, що був у вжитку).

Втім, наступ цивілізованої торгівлі триває. У регіони йдуть найбільші мережі. Приміром, кількість магазинів мережі Sela уже перевищила 60. Мережа Argo за місяць-два нараховуватиме 50 магазинів. Компанія Maratex Ltd, що просуває такі ТМ, як Esprit, Peacoсks, Aldo та Milano, до кінця 2014 року відкрили ще 25 магазинів (зараз 20), інвестувавши близько EUR8 млн. На український ринок виходять найбільші міжнародні мережі з продажу одягу. Зокрема, на початку 2008-го іспанська Inditex Group відкрила в Україні свій перший магазин Zara. «Inditex -- перший великий ритейлер, який вийшов на вітчизняний ринок самостійно. До нього всі іноземні гравці працювали за франчайзинговими схемами», -- каже гендиректор українського представництва компанії Maratex Ltd Дмитро Єрмоленко. За його словами, у разі успіху Inditex в Україні приклад іспанців наслідуватимуть й інші великі гравці, що значно прискорить процеси структуризації ринку, зробить його прозорішим.

Експерти очікують, що ринок одягу та взуття в 2015 році збільшиться на 15-25% -- до $4-5 млрд. 25% обороту, як і раніше, припадатиме на Київ.

Дана тема є досить актуальною, тому що в умовах ринкової економіки панує досконала конкуренція, правила якої є достатньо жорсткими, тому підприємства мають відповідати їм, якщо хочуть функціонувати на ринку. Джинсовий одяг та одяг взагалі є потребою майже першої необхідності, піся їжі та тепла, за пірамідою Маслоу. Досліджувати та знати положення на даному ринку корисно, як виробникам та продавцям, так і покупцям, так як вони є головними діючими особами на ньому.

2. Теоретична частина

2.1 Шляхи визначення часток ринку

Для визначення частки ринку підприємств був використаний метод анкетування. Анкетування проводилося в м.Жовті Води.

Анкетування є одним з основних інструментів збору первинної інформації.

При зборі первинних даних у дослідників маркетингу є вибір із двох основних знарядь досліджень - ця анкети і механічні пристрої. Анкета - більш поширене знаряддя. У широкому змісті анкета - це ряд питань, на які опитуваний повинен дати відповідь. Анкета - інструмент дуже гнучкий у тому сенсі, що питання можна задавати безліччю різних способів. Анкета вимагає ретельної розробки, випробування й усунення виявлених недоліків до початку її широкого використання. У недбало підготовленій анкеті можна завжди знайти цілий ряд помилок. У ході розробки анкети дослідник маркетингу вдумливо відбирає питання, їх формулювання і послідовність. Самі звичайні помилки - постановка питань, на які неможливо відповісти, на які не захочуть відповісти, які не вимагають відповіді, і відсутність питань, на які варто було б обов'язково одержати відповідь. Кожне питання потрібно перевірити з погляду внеску, який він вносить у досягнення результатів дослідження. Питання, що представляють собою просто дозвільний інтерес, варто опускати, оскільки вони затягують процедуру і діють опитуваним на нерви. Форма питання може вплинути на відповідь. Дослідники маркетингу виділяють два типи питань:

* Закриті

* Відкриті

Закритий питання включає в себе всі можливі варіанти відповідей, і опитуваний просто вибирає один з них. Відкрите питання дає опитуваним можливість відповідати своїми словами. Відкриті питання ставлять у самих різних формах. Відкриті питання часто дають більше, оскільки опитувані нічим не зв'язані у своїх відповідях. Особливо корисні відкриті питання на пошуковому етапі дослідження, коли необхідно встановити, що люди думають, не визначаючи, яку кількість з них думають тим або іншим певним чином. З іншого боку, на закриті питання дають відповіді, які легше інтерпретувати і зводити в таблиці.

Формулювання питання вимагає обережності. Дослідник повинен користуватися простими, недвозначними словами, які не впливають на напрямок відповіді. Особливої уваги вимагає і встановлення послідовності питання. Перший з них повинен по можливості розбудити в запитуваний інтерес. Важкі або особисті питання варто задавати на початку анкети, поки опитувані не встигли замкнутися в собі. Питання повинні задаватися в логічній послідовності. Питання, що класифікують опитуваних на групи, задають в останню чергу, тому що вони носять більш особистий характер і менш цікаві для що відповідають.

2.2 Оцінка рівня інтенсивності конкуренції

2.2.1 Інтенсивність конкуренції залежно від розподілу ринкових часток між конкурентами

Найбільша активність конкуренції спостерігається при приблизній рівності ринкових часток конкуруючих фірм. У цьому випадку їх стратегії конкуренції майже ідентичні, що є ознакою нестійкого конфліктного стану ринку. При відсутності явних лідерів і аутсайдерів, коли ринок представлений конкурентами, які володіють рівними частками ринку - інтенсивність конкуренції максимальна.

Крім того, при аналізі інтенсивності конкуренції часто використовують індекс Херфіндала-Хіршмана (Herfindal-Hirshman index), який визначається як сума квадратів часток усіх фірм, що діють на ринку:

(2.1)

Індекс набуває значень від 0 (в ідеальному випадку досконалої конкуренції, коли на ринку нескінченно багато продавців, кожний з яких контролює незначну частку ринку) до 1 (коли на ринку діє тільки одна фірма, що здійснює 100% випуску). Якщо вважати ринкові частки у відсотках, індекс буде набувати значень від 0 до 10 000. Чим більше значення індексу, тем вище концентрація продавців на ринку.

Починаючи з 1982 р. індекс Херфіндала-Хіршмана служить основним орієнтиром при здійсненні антимонопольної політики США. Його основна перевага - здатність чуйно реагувати на перерозподіл часток між фірмами, що діють на ринку. Наступна таблиця показує, як міняється значення індексу Херфіндала-Хіршмана при збільшенні частки найбільшої фірми на ринку. Якщо частки всіх фірм однакові, то HHI=1/n.

Ріст частки найбільшої фірми на ринку, наприклад з 40 до 70%, викликає підвищення значення індексу Херфіндала-Хіршмана набагато більш істотне, ніж з 1 до 30% (0.16-0.49 проти 0.0001-0.09, на 33% проти 8.99). Цей ріст адекватно відбиває посилення монопольної влади, коли велика фірма захоплює все більшу частку ринку. Індекс Херфіндала-Хіршмана надає інформацію про порівняльні можливості фірм впливати на ринок в умовах різних ринкових структур. Ринкова влада домінуючої фірми в конкурентнім оточенні, що контролює 50% ринку, порівнянна з ринковою владою кожного із чотирьох продавців олігополістів. Точно так само в середньому кожний з дуополістів, що контролюють ринок, буде мати приблизно ті ж можливості впливати на ринкову ціну, що й домінуюча фірма, що контролює 70% ринку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Залежність індексу Херфіндала-Хіршмана від ринкової частки домінуючої фірми

Ринкова доля найбільшої фірми (D1)	Індекс Херфіндала-Хіршмана (ННІ)
0,01	> 0,0001
0,10	0,01
0,20	0,04
0,30	0,09
0,40	0,16
0,50	0,25
0,60	0,36
0,70	0,49
0,80	0,64
0,90	0,81
1,00	1,00

Індекс Херфіндала-Хіршмана завдяки чутливості до зміни ринкової частки фірми здобуває здатність побічно свідчити про величину економічного прибутку, отриманої в результаті здійснення монопольної влади.

Альтернативним варіантом оцінки інтенсивності конкуренції є розрахунок коефіцієнта варіації, який дорівнює відношенню середньоквадратичного відхилення часток до їх середньоарифметичного значення. Чим вище коефіцієнт варіації тим нижче інтенсивність конкуренції й навпаки.

(2.2)

Dі - частка і - го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції заданого асортименту;

n - кількість підприємств на заданому ринку.

2.2.2 Інтенсивність конкуренції залежно від темпів росту ринку

Прискорені темпи росту ринку навіть при відносній рівності часток конкурентів значно зм'якшує протиріччя між підприємствами. Це відбувається тому що збільшення прибутку підприємства відбувається не за рахунок зменшення ринкових часток конкурентів, а за рахунок збільшення кількості споживачів або обсягів покупок вже існуючих споживачів.

Але ринок не може постійно перебувати в стані прискореного росту, дуже часто ринки переживають стан застою, у цьому випадку збільшення частки ринку підприємства може відбуватися тільки за рахунок зменшення частки ринку конкурентів, що в значній мірі підвищує конкурентну активність підприємств і інтенсивність конкуренції в галузі.

(2.3)

Тр - річний темп росту обсягу продажу на розглянутому товарному ринку без обліку інфляційної складової.

Необхідно також відзначити, що при значеннях Тр менше 70% інтенсивність конкуренції значно слабшає, однак даний стан ринку не можна віднести до діючих ринків, це скоріше пов'язане із ситуаціями, що характеризуються припиненням реалізації розглянутих товарів або зі значними економічними потрясіннями ринку.

2.2.3 Інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринку

Ринок з високою рентабельністю (R) характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Це дозволяє реалізувати поставлені перед підприємством цілі відносно безконфліктним способом, що не зачіпає інтереси конкурентів. У противному ж випадку ситуація в значній мірі змінюється.

Чим вище R, тим нижче інтенсивність конкуренції й навпаки, цей висновок можна узагальнити у вигляді формули:

(2.4)

де UR - інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринку;

- середньогалузева прибутковість;

- середньогалузевий рівень затрат.

І цей факт необхідно враховувати при комплексній оцінці інтенсивності конкуренції. Головна складність такого методу укладається в неоднозначності визначення граничних значень темпів росту ринку. Практика бізнесу свідчить, що більшість ситуацій ринків конкретних товарів, що описують динаміку, можна позначити двома граничними значеннями річних темпів росту обсягів реалізації: 70% й 140%. У цьому діапазоні ринкових ситуацій можуть бути розподілені значення показника інтенсивності конкуренції враховуючі темпи росту обсягів продажу на розглянутому ринку:

(2.5)

Необхідно відзначити, що представлені фактори не вичерпують всі можливі напрямки впливу конкурентного середовища на інтенсивність конкуренції. Це зроблено не випадково, при детальному розгляді абсолютна більшість змін конкурентного середовища знаходять своє відображення в динаміці ринкових часток конкурентів, темпах росту ринку й рентабельності ринку.

Узагальнення часткових показників можна зробити на основі середньої геометричної:

(2.6)

Таким чином, представлена формула розрахунку дозволяють дати загальну оцінку конкурентного середовища підприємства. Разом з тим було б невірним уважати, що за допомогою даної характеристики можна описати все різноманіття стану аналізованої діяльності. За допомогою цього показника немає можливості виявити при яких умовах досягаються ті або інші переваги над конкурентами. Цей факт вимагає деталізації оцінки на основі більш повного врахування різних сторін діяльності конкурентів, що і є предметом розгляду наступної теми.

2.3 Оцінка ступеня схильності ринку процесам конкуренції

Основним етапом аналізу конкуренції на ринку є оцінка ступеня схильності ринку процесам конкуренції на базі аналізу основних факторів, що зумовлюють інтенсивність конкуренції.

Оскільки конкурентне середовище формується не тільки під впливом боротьби внутрішньогалузевих конкурентів, для аналізу конкуренції на ринку відповідно до моделі М.Портера враховуються наступні групи факторів:

* суперництво серед конкуруючих на даному ринку продавців ("центральний ринг") -- ситуація в галузі;

* конкуренція з боку товарів, що є замінниками - вплив товарів-замінників;

* погроза появи нових конкурентів - вплив потенційних конкурентів;

* позиції постачальників, їх економічні можливості - вплив постачальників;

* позиції споживачів, їх економічні можливості - вплив покупців.

Кожна з розглянутих сил конкуренції може робити різне як по напрямку, так і по значимості вплив на ситуацію в галузі, а їхній сумарний вплив у підсумку визначає характеристики конкурентної боротьби в галузі, прибутковість галузі, місце фірми на ринку і її успішність.

Основні фактори, що визначають рівень конкуренції в галузі, об'єднані в групи, а також ознаки їх прояву представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Фактори конкуренції на ринку галузі

№ п/п	Фактори конкуренції	Ознаки прояву факторів на ринку
1. Ситуація в галузі
1.1	Число і потужність фірм, що конкурують на ринку	На ринку є група рівних по потужності фірм, або одна чи більш фірм, явно переважаюча досліджувану по потужності.
1.2	Зміна платоспроможного попиту	Якщо платоспроможний попит на товар падає, прогноз несприятливий.
1.3	Ступінь стандартизації товару, що пропонується на ринку	Фірми-конкуренти не спеціалізовані по видах товару. Товар фірми і товари-конкуренти практично взаємозамінні.
1.4	Витрати переключення клієнта з одного виробника на іншого	Витрати переключення клієнта з одного виробника на іншого мінімальні, тобто імовірність відходу клієнтів фірми до конкурентів і навпаки велика.
1.5	Уніфікованість сервісних послуг по товару в галузі	Набір сервісних послуг фірм-конкурентів галузі фірми по товару в цілому ідентичний.
1.6	Бар'єри виходу з ринку (витрати фірми на перепрофілювання)	Витрати виходу фірми з ринку даного продукту велика (перепідготовка персоналу, утрата збутової мережі, ліквідація основних фондів і ін.).
1.7	Бар'єри проникнення на ринок	Початкові витрати для розгортання робіт на ринку даного товару невеликі. Товар на ринку стандартизований.
1.8	Ситуація на суміжних товарних ринках (ринки товарів із близькими технологіями і сферами застосування)	Рівень конкуренції на суміжних товарних ринках високий (наприклад, для ринку меблів суміжними є ринки будматеріалів, домобудівництва й ін.).
1.9	Стратегії конкуруючих фірм (поводження)	Окремі фірми здійснюють або готові до здійснення агресивної політики зміцнення своїх позицій за рахунок інших конкурентів.
1.10	Привабливість ринку даного продукту	Явно розширюється попит, великі потенційні можливості, сприятливий прогноз
2. Вплив потенційних конкурентів
2.1	Труднощі входу на галузевий ринок	Величина необхідного капіталу для входу на ринок галузі не висока. Ефективний масштаб виробництва може бути досягнуть досить швидко. Фірми галузі не схильні застосовувати агресивні стратегії проти "новачків" і не координують свою діяльність у рамках галузі для відображення експансії в галузь
2.2	Доступ до каналів розподілу	На ринку галузі велике число торговельних посередників, слабко зв'язаних з виробниками. Створення власної мережі поширення або залучення наявних посередників до співробітництва не вимагає істотних витрат з боку "новачків"
2.3	Галузеві переваги	Підприємства галузі не володіють перед новими конкурентами значними перевагами, зв'язаними з доступом до джерел сировини, патентами і "ноу-хау", основним капіталом, зручними місцями розташування підприємства і т.д.
3. Вплив постачальників
3.1	Унікальність каналу постачань	Ступінь диференціації продукції постачальників настільки висока, що перейти від одного постачальника до іншого важко або дорого.
3.2	Значимість покупця	Підприємства галузі не є важливими (основними) клієнтами для фірм-постачальників.
3.3	Частка окремого постачальника	Частка одного постачальника в основному визначає витрати на постачання при виробництві продукту (монопоставщик).
4. Вплив покупців
4.1	Статус покупців	Покупців у галузі небагато. В основному - це великі покупці, що купують товар великими партіями. Обсяг їхнього споживання складає значний відсоток від усіх продажів у галузі.
4.2	Значимість товару в покупця	Наш товар і аналогічні товари наших конкурентів не є важливої складової в номенклатурі закупівель покупця.
4.3	Стандартизація товару	Товар стандартизований (низька ступінь диференціації). Вартість переходу покупців до нового продавця незначна.
5. Вплив товарів-замінників
5.1	Ціна	Більш низькі ціни і приступність товарів-замінників створюють стеля цін для продукції підприємств нашої галузі.
5.2	Вартість "переключення"	Вартість "переключення" на товар-замінник (витрати на перенавчання персоналу, корекцію технологічних процесів і ін. у клієнта при переході від нашого товару до товару-замінника) низка.
5.3	Якість основного товару	Підтримка необхідної якості нашого товару вимагає витрат більш високих, чим для товару-замінника

Таким чином, з'являється можливість оцінити значимість факторів по ступеню прояву їхніх ознак на ринку досліджуваного продукту й зробити висновок про загальний рівень конкуренції на даному ринку.

Проаналізуємо характер факторів, що впливають, вхідних у групу "ситуація в галузі".

Число й потужність фірм, що конкурують на ринку, у найбільшій мірі визначають рівень конкуренції. У принципі інтенсивність конкуренції вважається найбільшою, коли на ринку присутній значне число конкурентів приблизно рівної сили, причому зовсім не обов'язково, щоб конкуруючі фірми були особливо великими. Разом з тим це правило не є універсальним і завжди вірним з позиції фірми, що проводить дослідження ринку. Так, для великої фірми, що володіє потужними ресурсами й численними перевагами, конкуренцію представляють, як правило, тільки фірми близького розміру з аналогічними можливостями. Навпроти, для середньої й, тим більше невеликої фірми наявність навіть одного великого конкурента може виявитися істотною перешкодою для успішного збуту. Необхідно відзначити, що число працюючих на ринку фірм, що свідчить про високий ступінь конкуренції, може значно змінюватися залежно від галузі, і навіть сфери діяльності.

Уніфікованість сервісних послуг з товару в галузі відображає можливість фірм розширювати комплекс робіт і послуг у даній сфері діяльності. Наявність на ринку великої кількості конкуруючих фірм, що мають високий ступінь диверсифікованості послуг, свідчить про неможливість уходу в "нішу", тобто уходу від конкурентної боротьби за допомогою спеціалізації в якихось роботах або послугах. Таким чином, висока ступінь уніфікації сервісних послуг по товару в галузі діє в бік зниження конкуренції на досліджуваному ринку.

Зміна платоспроможного попиту на ринку підсилює або послабляє дію перших двох факторів. Дійсно, збільшення обсягу зм'якшує, а зменшення, навпаки - загострює конкуренцію на ринку.

Ступінь стандартизації товару, пропонованого на ринку, діє в напрямку загострення конкуренції. Дійсно, коли кожен виробник пропонує свою модель виробу або свій комплекс послуг, що призначені для одного сегмента ринку, конкуренція зводиться до мінімуму. І навпаки, при випуску всіма виробниками однорідної продукції, призначеної рівною мірою для всіх споживачів, конкуренція між ними висока. Звичайно, це крайні випадки. На практиці продукція на будь-якому ринку в тій або іншій мірі диференційована, що не скасовує конкуренцію, а лише трохи знижує ступінь конкурентної боротьби.

Витрати переключення клієнта з одного виробника на іншого, особливо при значних обсягах післяпродажного обслуговування, може до деякої міри знизити рівень конкуренції, що загрожує фірмі-постачальнику. Дійсно, заздалегідь передбачені особливості продукту, можуть зробити невигідним або просто неможливим запрошення сторонньої фірми для післяпродажного обслуговування.

Бар'єри виходу з ринку працюють у напрямку підвищення конкуренції на ринку. Якщо переключення на інший галузевий ринок або вихід з даної сфери бізнесу пов'язані зі значними витратами (ліквідація основних фондів, втрата збутової мережі й ін.), то природно очікувати більшої завзятості фірм, які витісняють із ринку, у боротьбі за свої позиції.

Бар'єри проникнення на ринок тісно пов'язані з попереднім фактором і діють у прямо протилежному напрямку, тобто підвищення бар'єрів сприяє зниженню конкуренції й навпаки. Це обумовлено потребою.в значних інвестиціях, необхідністю придбання спеціальних знань і кваліфікації й т.п. Бар'єри проникнення тим вище, чим більше диференціація по видах технології, особливостям експлуатаційних характеристиках й інших факторах. У цьому випадку діючі фірми мають переваги перед новачками, з причини їхньої орієнтованості на конкретного замовника, престижу й досвіду.

Ситуація на суміжних товарних ринках значно впливає на конкурентну боротьбу на даному ринку. Високий рівень конкуренції на суміжних товарних ринках, як правило, веде до загострення боротьби на даному ринку.

Стратегії конкуруючих фірм, що діють на ринку, розглядаються з метою виявити розходження й спільність стратегічних установок конкурентів. Так, якщо більшість фірм дотримується однієї й тієї ж стратегії, то рівень конкуренції підвищується. Навпаки, якщо більшість фірм дотримується різних стратегій, рівень конкуренції відносно знижується.

Привабливість ринку даного продукту значно визначає рівень конкуренції. Наприклад, різке збільшення попиту викликає бурхливий приплив конкурентів.

Тепер розглянемо, яким чином позначається на рівні конкуренції в галузі вплив потенційних конкурентів.

Серйозність цієї погрози залежить від величини бар'єрів, тобто тих труднощів і витрат, які доводиться переборювати "новачкові" у порівнянні з "старожилами" галузі.

Факторами, що знижують тиск із боку нових конкурентів, є: потреба в початковому капіталі для проникнення в галузь; ефективний масштаб виробництва, тимчасово не досяжний для новачка; важкий доступ до каналів розподілу й т.п.

Вплив постачальників проявляється в такий спосіб. Постачальники взаємодіють із фірмами, створюючи на них безпосередній вплив, що підсилюється в наступних випадках:

* продукція постачальників сильно диференційована або унікальна, отже, покупцеві складно перемінити постачальника;

* фірми галузі не є важливими клієнтами для постачальника;

* витрати на перехід до іншого постачальника.

* Тиск постачальників може бути знижене за допомогою створення альтернативних каналів поставок.

* Покупці у в більшій мірі можуть впливати на силу конкуренції в галузі. Ця сила зростає в наступних випадках:

* продукція стандартизована й не диференційована;

* товари, що купують, не посідають важливого місця в пріоритетах покупця;

* покупець має гарну інформацію про всіх можливих постачальників.

Вплив покупців слабшає при розширенні границь галузевого ринку, диференціації й спеціалізації продукту, координації зусиль виробників галузі, відсутності товарів-замінників.

Науково-технічний прогрес визначає поява товарів-замінників -нових товарів і послуг, здатних успішно виконувати функції традиційних товарів. Тиск підприємств, що провадять товари-замінники, проявляється в тому, що ціни й доступність замінників створюють верхню межу цін для основних товарів у тих випадках, коли ціни основних товарів вище цієї межі.

Конкуренція з боку замінників залежить від того, легко або важко споживачам переорієнтуватися на нього, яка вартість переорієнтації. Чим нижче ціна замінника, менше вартість переорієнтації на замінник і вище якість товару, тим сильніше тиск конкурентних сил з боку замінників.

Кожний з факторів, що характеризують конкуренцію на ринку, оцінюється експертами в бальній шкалі. Як експерти можуть залучатися менеджери й провідні спеціалісти підприємства галузі. Наприклад, якщо фактор, на думку експерта, не проявляється на ринку або відсутні ознаки його прояву, то показник прояву даного фактору оцінюється в 1 бал; якщо фактор слабко проявляється - 2 бали; якщо фактор чітко проявляється - З бали.

Крім того, розглянуті фактори впливають на конкуренцію на ринку. Для врахування відносної значимості різних факторів конкретна "вага" кожного з них визначається безпосередньо в процесі аналізу.

(2.7)

де bij - бальна оцінка і-го експерта ступеня прояву і-го фактору;

n - кількість експертів;

kі - коефіцієнт важливості і-го фактору,

m - число розглянутих факторів.

На підставі отриманого середньозваженого бала робляться наступні висновки:

* рівень сили конкуренції дуже високий, якщо отриманий середньозважений бал попадає на інтервал

(2.8)

де bмакс - середньозважений бал, що відповідає випадку чіткого прояву факторів конкуренції на ринку,

bср - середньозважений бал, що відповідає випадку слабого прояву факторів конкуренції на ринку;

* рівень чинності конкуренції високий, якщо отриманий середньозважений бал попадає на інтервал

 (2.9)

* помірний рівень чинності конкуренції, якщо отриманий середньозважений бал попадає на інтервал

(2.10)

де bмін - середньозважений бал, що відповідає випадку невияву факторів конкуренції на ринку;

* занижений рівень сили конкуренції, якщо отриманий середньозважений бал попадає на інтервал

(2.11)

Крім того, на етапі аналізу факторів конкуренції здійснюється прогноз розвитку конкуренції на ринку на основі прогнозних оцінок зміни дії кожного з факторів. Прогнозна оцінка зміни дії фактору відповідає, наприклад, наступним бальним оцінкам: “+1” - якщо дія фактору посилюватиметься, “0” - залишиться стабільним, “-1” - слабшатиме.

На основі отриманих експертних оцінок прогнозу розвитку кожного з факторів визначається середньозважена оцінка прогнозу розвитку сил конкуренції на ринку:

 (2.12)

де сij - бальна оцінка j-го експерта прогнозу розвитку i-го фактору;

n - кількість експертів;

ki - коефіцієнт важливості i-го фактору

m - число даних факторів.

У тому випадку, коли середньозважена оцінка прогнозу потрапляє на інтервал (0,25; 1) робиться висновок про підвищення рівня сили конкуренції на ринку, (-0,25; 0,25) - рівень сили конкуренції залишиться стабільним, (-1; -0,25) - знизиться.

3. Аналітична частина

Для визначення частки ринку підприємств був використаний метод анкетування. Анкетування проводилося в м. Жовті Води. В анкетуванні приймав участь 31 респондент.

Під час пілотного опитування були виявленні такі найбільш відвідуванні магазини:

Джинс Канзас

Центральний ринок

«21»

Діана

Глория

№ 37

Персона

Ринок Дзержинка

Елена

Далі в таблиці 3.1 наведені частки ринку вищезгадуванних магазинів роздрібного продажу канцелярських товарі.

Таблиця 3.1 Частки ринку магазинів джинсового одягу

№ з/п	Магазин	Згадування	Di, %	Di	Di^2
1	Джинс-Канзас	11	35	0,35	0,126
2	Центральний ринок	5	16	0,16	0,026
3	Магазин "21"	2	6	0,06	0,004
4	Діана	2	6	0,06	0,004
5	Глорія	3	10	0,10	0,009
6	Магазин "37"	3	10	0,10	0,009
7	Персона	2	6	0,06	0,004
8	Ринок Дзержинка	2	6	0,06	0,004
9	Елена	1	3	0,03	0,001

Отже, магазин «Джинс Канзас» посів перше місце з часткою ринка - 35%, респонденти віддали 11 голосів. Центральний ринок опинився на 2-му місці з часткою ринка 16%. Магазини «Глорія» та №37 мають 10 % частку ринка. Магазинам «Діана», №21, «Персона» та ринку Дзержинка віддали перевагу 6% респондентів, кожному. На останньому місці за долею ринка опинився магазин «Елена» - 3%.

Після розрахунку частки ринку був розрахований індекс Херфіндала-Хіршмана за формулою 2.1.

ННІ = 0,18

Дане значення індексу говорить про те, що на ринку джинсового одягу намітилася тенденція до монополії, тобто існують підприємства з великою часткою ринка: Джинс Канзас - 35%.

Альтернативним варіантом оцінки інтенсивності конкуренції є розрахунок коефіцієнта варіації, який дорівнює відношенню середньоквадратичного відхилення часток до їх середньоарифметичного значення. Чим вище коефіцієнт варіації тим нижче інтенсивність конкуренції й навпаки. Даний коефіцієнт розраховується за формулою 2.2.

Ud = 0,23

Це говорить про низький рівень інтенсивності конкуренцію на ринку джинсового одягу.

Далі потрібно визначити інтенсивність конкуренції за темпами росту ринку, який розраховуємо за формулою 2.3.

Згідно даним Держкомстату Tp ринку 120%.

Отже,

Інтенсивність конкуренції за темпами росту ринку джинсового одягу достатньо низька.

Далі розраховуємо інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринку, використовуємо формулу 2.4.

Отже,

Тобто, можна зробити висновок, що інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринку низька.

Узагальнення часткових показників можна зробити на основі середньої геометричної, використавши формулу 2.6.

Тому

Отже, можна зробити висновок, що на ринку джинсового одягу загальний рівень інтенсивності конкуренції не дуже високий.

Основним етапом аналізу конкуренції на ринку є оцінка ступеня схильності ринку процесам конкуренції на базі аналізу основних факторів, що зумовлюють інтенсивність конкуренції.

Оскільки конкурентне середовище формується не тільки під впливом боротьби внутрішньогалузевих конкурентів, для аналізу конкуренції на ринку відповідно до моделі М.Портера враховуються наступні групи факторів:

* суперництво серед конкуруючих на даному ринку продавців ("центральний ринг") -- ситуація в галузі;

* конкуренція з боку товарів, що є замінниками - вплив товарів-замінників;

* погроза появи нових конкурентів - вплив потенційних конкурентів;

* позиції постачальників, їх економічні можливості - вплив постачальників;

* позиції споживачів, їх економічні можливості - вплив покупців.

Таблиця 3.2 Оцінка факторів за М. Портером

Cили	К1	Експерти
		1	2	3	4	5
Сиуація в галузі	0,2	1	2	3	2	2
Конкуренти	0,2	2	2	3	2	3
Постачальники	0,2	2	2	3	2	3
Споживачі	0,3	3	2	3	2	3
Товари-замінники	0,1	1	2	1	2	1

Спочатку розраховується бальна оцінка експертів за формулою 2.7.

((0,2*1+0,2*2+0,2*2+0,3*3+0,1*1)+(0,2*2+0,2*2+0,2*2+0,3*2+0,1*2)+(0,2*3+0,2*3+0,2*3+0,3*3+0,1*1)+(0,2*2+0,2*2+0,2*2+0,3*2+0,1*2)+(0,2*2+0,2*3+0,2*3+0,3*3+0,1*1))=0,46

Далі по такій же самій формулі розраховуємо , якщо б всі експерти поставили оцінку 3 всім 5 силам, то

Далі розраховуємо , якщо б всі експерти поставили оцінку 2 всім 5 силам, то

Далі розраховуємо , якщо б всі експерти поставили оцінку 2 всім 5 силам, то

Для того, щоб дізнатися діапазон, в який попадає наш коефіцієнт інтенсивності конкуренції, потрібно розрахувати наступні показники за формулами 2.9 та 2.10:

1.

2.

Отже, отримані наступні числові інтервали: (0,2;0,3;0,4;0,5;0,6)

Так як наше розрахункове попадає в проміжок (0,4;0,5), то рівень чинності конкуренції високий.

Далі здійснюється прогноз розвитку конкуренції на ринку на основі прогнозних оцінок зміни дії кожного з факторів.

Таблиця 3.3 Прогноз розвитку конкуренції на ринку

Cили	К1	Експерти
		1	2	3	4	5
Сиуація в галузі	0,2	1	-1	0	1	0
Конкуренти	0,2	1	-1	0	0	1
Постачальники	0,2	1	-1	0	-1	1
Споживачі	0,3	1	-1	0	-1	1
Товари-замінники	0,1	1	-1	0	0	0

На основі отриманих експертних оцінок прогнозу розвитку кожного з факторів визначається середньозважена оцінка прогнозу розвитку сил конкуренції на ринку за формулою 2.12.

((0,2*1+0,2*1+0,2*1+0,3*1+0,1*1)+(-1)*0,2*3+0,3*(-1)+0,1*(-1)+(0,2*1)+(-1)*0,2+(-1)*0,3)+0,2*1*2+0,3*1=0,016

Так, як середньозважена оцінка прогнозу потрапляє на інтервал

(-0,25;0,25), то рівень сили конкуренції на ринку джинсового одягу залишиться стабільним.

Висновки

Для визначення частки ринку підприємств був використаний метод анкетування. Анкетування проводилося в м. Жовті Води. В анкетуванні приймав участь 31 респондент.

Отже, магазин «Джинс Канзас» посів пеше місце з часткою ринка - 35%, респонденти віддали 11 голосів. Центральний ринок опинився на 2-му місці з часткою ринка 16%. Магазини «Глорія» та №37 мають 10 % частку ринка. Магазинам «Діана», №21, «Персона» та ринку Дзержинка віддали перевагу 6% респондентів, кожному. На останньому місці за долею ринка опинився магазин «Елена» - 3%.

Коефіцієнт варіації говорить про низький рівень інтенсивності конкуренцію на ринку джинсового одягу Ud = 0.23.

Інтенсивність конкуренції за темпами росту ринку канцелярського приладдя достатньо низька Utp = 0.29.

Інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринку також низька Ur = 0.33.

Розрахувавши загальний рівень інтенсивності конкуренції на основі середньої геометричної можна зробити висновок, що на ринку джинсового одягу рівень інтенсивності конкуренції середній Uk = 0.53.

Так як наше розрахункове = 0.46 попадає в проміжок (0,4;0,5), то рівень сили конкуренції помірний.

Так, як середньозважена оцінка прогнозу потрапляє на інтервал (-0,25;0,25), то рівень сили конкуренції на ринку джинсового одягу залишиться стабільним.

Список використанних джерел

1. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: Монографія. - К.: НІСД, 2002. - 132 с.

2. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации. Учебник. - М.: Эксмо, 2005. - 544 с.

3. Про-консалтинг - фінансово-аналітична група. [Електроний ресерс]/ Спосіб доступу: pro-consulting.com.ua- Заголовок з екрана http://pro-consulting.com.ua

4. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навч. посібник / За ред. І.Ю. Сіваченка. - К.: ЦУЛ, 2003. - 186с.

5. Портер М. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А.Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи - 390 с.

6. Павленко А.Ф. Маркетинг [Текст]: навч. посіб. / А.Ф. Павленко, А.В. Вовчак. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 120 с.

Размещено на Allbest.ru