Державне регулювання інвестиційної діяльності в трансформаційних економіках

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК - 330.1.101.54 (477+100)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЕКОНОМІКАХ

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

ВОРОНІН ІГОР ПАВЛОВИЧ

Київ - 1999

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі економічної теорії економічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник -

кандидат економічних наук ШЕВЧЕНКО Володимир Юліанович, доцент кафедри міжнародної економіки Київського університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук СТЕПАНЕНКО Володимир Опанасович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу;

- кандидат економічних наук ВОЛОШИН Віталій Володимирович, доцент кафедри управління зовнішньо-економічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Провідна установа -

Київський державний торговельно-економічний університет, кафедра політичної економії.

Захист відбудеться “19” березня 1999 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252022, м. Київ, вул. Васильківська, 90^а, ауд. 704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 253033, Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 10.

Автореферат розісланий “19”___лютого__ 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЛЕОНЕНКО П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інвестиція перехідний ринковий державний

Актуальність теми. Здійснення процесу ринкової трансформації в Україні неможливе без проведення ефективної структурно-інвестиційної політики з метою створення сприятливого інвестиційного клімату. Докорінним чином має змінитися роль держави в умовах переходу до ринкового розподілу створюваного національного багатства. У першу чергу ринкові перетворення необхідні в інвестиційній сфері, розвиток якої забезпечує вихід із кризи і створює передумови для подальшого економічного зростання.

Розширення сфер інвестування, ускладнення його структури в умовах трансформації економіки передбачає перехід до якісно нової системи регулювання. Для сучасної структури регулювання інвестиційного процесу в перехідній економіці характерне існування декількох важливих тенденцій. Домінуючою тенденцією останніх років є рух від обмеження і контролю до стимулювання діяльності інвесторів. Іншою важливою тенденцією регулювання в сучасних умовах стає розширення діяльності ринкових факторів у міру зняття бар'єрів на шляху руху товарів і капіталів, а також формування однорідних умов переміщення капіталів.

Але національна економічна система характеризується низькою еластичністю щодо макроекономічних регулюючих впливів з боку держави. Виникає питання, наскільки об'єктивний цей процес, чи пов'язана така ситуація зі специфікою макроекономічної структури, яка склалася в Україні, чи самі дії держави не адекватні нинішньому економічному становищу і, отже, завідомо неефективні?

Роз'вязання основних проблем ефективності державного регулювання інвестиційного процесу в сучасній західній економічній думці представлено в теорії реального економічного циклу і теорії суспільних фінансів. Ці теорії виходять переважно з передумов існування “досконалого ринку” (неокласичний підхід, розвинений К. Вікселем, І. Фішером, А. Пігу, Д. Патінкіним, М. Фрідменом, С. Голдменом, Т. Сарджентом, Д. Мутом та ін.), а також із “рівноважності системи” з певними недосконалостями: недосконалі ринки капіталів, недосконала інформація, недосконала конкуренція, затрати адаптації (кейнсіанський підхід, обгрунтований Дж. Кейнсом, Дж. Хіксом, Е. Хансеном, Л. Клейном, П. Самуельсоном, Ф. Модільяні, Р. Клауером, А. Лейонхвудом, Д. Тобіном та ін.).

Ці передумови частково характерні для сучасного стану економіки України, і врахування їх має певний сенс в умовах перехідної економіки. Але повне застосування даних теоретичних підходів у трансформаційній економіці не має достатнього грунту, оскільки ті явища дисфункцій ринку, які в західній економічній теорії характеризують лише певні риси економічної системи, в перехідній економіці належать до ознак системи взагалі.

Сучасна українська та російська економічна теорія нагромадила великий і цінний досвід у питанні вивчення важелів управління інвестиційним процесом, що знайшло відображення в працях вчених: Альохіна Б.І., Анчішкіна А.І., Артюхова В.В., Болотіна Б.М., Бугаяна-Виноградова В.Г., Волошин В.В., Григор'єва Л.С., Єльмеєва В.Е., Жданова Г.І., Ільїна Н.І., Кедрова Г.В., Комарова І.К., Красовського В.П., Кузьменка В.П., Кулагіна П.І., Климко Г.Н., Малигіна А.А., Мартинова А.С., Миловидова В.Д., Ніколенка Ю.В., Панченка Е.Т., Перельмана М.Т., Попова В.В., Степаненко В.О., Спицина А.Т., Хачатурова Т.С., Хонка Я.І., Черваньова Д.М., Черевика Є.Т., Черненка М.В., Чернікова Д.А., Чухна А.А., Шевченко В.Ю., Ястремського І.С., Яшина В.М. та ін. Тому автор дисертації вважає за потрібне не торкатись раніше досліджених проблем, а зупинитись на тих аспектах регулювання, які ще недостатньо вивчені. До них, зокрема, відносяться: особливості макроекономічних аспектів інвестування, динаміка форм інвестицій у перехідних умовах, становлення фінансових інвестицій, поява і розвиток на цій основі нетрадиційних для вітчизняної практики фондових інструментів, поєднання різних методів державного регулювання інвестиційного процесу, визначення методологічних основ формування механізму регулювання інвестиційної діяльності в умовах трансформаційної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексної наукової теми кафедри економічної теорії економічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка “Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні” (державний реєстраційний номер 96259).

Водночас дисертація є також складовою частиною теми “Теорія і практика перехідних форм економічного розвитку. Національна економічна політика перехідного періоду в Україні” зазначеної кафедри, що охоплюється комплексною державною науково-технічною програмою “Економічні проблеми розбудови державності в Україні” (реєстраційний номер 08.05. 01/019'93).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному осмисленні становлення та розвитку механізму регулювання інвестиційного процесу в умовах перехідної економіки.

Реалізація мети дисертаційної роботи зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

визначення сутності інвестицій як економічної категорії, виявлення їхніх джерел та механізму реалізації;

виявлення структури інвестицій в умовах перехідної економіки, появи нових форм та їхніх особливостей порівняно з розвиненими ринковими системами;

визначення основних напрямків регулювання інвестиційної діяльності в сучасних умовах національної економіки;

обґрунтування неоднозначності впливу важелів державного регулювання на різних етапах інвестиційного процесу;

обґрунтування основних шляхів застосування інструментів і методів грошово-кредитної та податкової політики щодо регулювання інвестиційної активності в перехідних умовах;

аналіз та виявлення теоретичних і методичних підходів до регулювання інвестиційної діяльності, прийнятних для трансформаційних перетворень.

Теоретичною та методологічною основою дисертації є системний підхід до аналізу теоретичних основ регулювання інвестиційного процесу, обґрунтованих у працях класиків економічної теорії, монографіях сучасних зарубіжних і вітчизняних економістів. У дисертації також використано методологічні принципи еволюційності економічного розвитку, біхевіоризму, методи аналізу та синтезу, проаналізовано законодавчі та нормативні документи різних рівней виконавчої влади та управлінських структур. Здійснено аналіз статистичних даних Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України та Національного банку України.

Наукова новизна та особистий внесок автора полягає у виявленні та комплексному аналізі основних економічних закономірностей регулювання інвестиційної сфери в умовах трансформаційних перетворень.

У процесі наукового дослідження було обґрунтовано та сформульовано положення, які конкретизують новизну роботи:

проаналізовано теоретичні аспекти та узагальнено досвід макроекономічного регулювання інвестиційної діяльності в розвинених країнах залежно від економічної ситуації. Розкрито особливість застосування ринкових методів регулювання інвестиційної сфери на макрорівні в умовах трансформаційної економіки;

виявлено особливості інвестиційної діяльності та її окремих форм при переході від централізованого управління економікою до ринкового механізму; показано, що хоч структурна система інвестицій уже склалась, якісно ці процеси ще не оформилися;

на матеріалі зіставлень монетаристської і кейнсіанської концепцій макроекономічного регулювання інвестиційної діяльності обґрунтовано положення про обмеженість при переході до ринку можливостей суто монетаристського інструментарію регулювання, розрахованого, головним чином, на умови зрілої ринкової інфраструктури і доповнюваного, як правило, кейнсіанськими методами регулювання;

розкрито роль строкового фінансового ринку як необхідного елемента в проведенні грошово-кредитної політики, а також у механізмі формування сподівань і мотивів економічних суб'єктів;

доведено, що національний механізм регулювання інвестиційної діяльності в Україні пройшов початкову стадію свого розвитку і перебуває на етапі структурної адаптації до нових вимог інвестиційного процесу. Аналіз здійснено з урахуванням проблем переходу до ринку в Україні у зіставлення їх із аналогічними процесами в Росії;

запропоновано системний підхід до регулювання інвестиційної діяльності через розробку послідовних стадій: інвестиційна концепція, політика, програма, проект.

Теоретична і практична цінність дисертації полягає у тому, що в ній досліджено і проаналізовано зміни у механізмі регулювання інвестицій саме за умов трансформаційних перетворень, доведено закономірний характер їх. Самостійне значення також має дослідження основних тенденцій у проходженні процесів нагромадження капіталу і реалізації інвестицій у перехідний період.

Особлива значимість дисертації і у тому, що одержані в результаті проведеного дослідження теоретичні положення сприятимуть поглибленому позитивному розумінню закономірностей функціонування економічних систем в умовах трансформації. Крім того, ці теоретичні дослідження і висновки можуть бути використані при розробці конкретних елементів механізму державного регулювання інвестиційної діяльності; у підготовці нових законодавчих актів і внесенні змін до вже діючих, що регламентують діяльність інвесторів та при викладанні окремих тем курсу “Основи економічної теорії”, спецкурсів з інвестиційної діяльності, фінансових відносин, ринкової інфраструктури та ін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані у виступах на 58-й науково-практичній конференції Київського технічного університету будівництва й архітектури, на кафедрі політичної економії “Макроекономічні аспекти регулювання інвестиційної діяльності” (1997 р.), на методологічному семінарі кафедри економічної теорії економічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження було використано при розробці рекомендацій щодо здійснення операцій із цінними паперами на Українській міжбанківській валютній біржі, Українській фондовій біржі. Теоретичні узагальнення та висновки знайшли відображення в 3 публікаціях загальним обсягом 1,5 друкованого аркуша.

Структура дисертації складається із вступу, основної частини, яка включає чотири розділи, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг дисертації становить 165 сторінок тексту, в тому числі: обсяг додатків - 10 сторінок, обсяг списку використаних літературних джерел (129 найменувань) - 10 сторінок. У основній частині дисертації нараховується 17 таблиць, 10 рисунків, 4 схеми.

Дисертаційна робота має таку структуру.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Методологічні основи аналізу регулювання інвестиційної діяльності

РОЗДІЛ 2. Економічні закономірності розвитку інвестиційного процесу в трансфор-маційних економіках

2.1. Макроекономічні основи інвестиційної діяльності

2.2. Форми інвестування та динаміка їх у трансформаційних економіках

РОЗДІЛ 3. Регулювання інвестиційного процесу в трансформаційних економіках

3.1. Особливості регулювання інвестиційного процесу в трансформаційних економіках

3.2. Механізми та інструменти державного регулювання інвестиційного процесу

РОЗДІЛ 4. Системний підхід до вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наукову новизну дисертації та проведено апробацію роботи.

У першому розділі “Методологічні основи аналізу регулювання інвестиційної діяльності” зроблено всебічний аналіз економічної літератури за темою дослідження, визначено основні напрями авторського аналізу щодо адаптації здобутків західної наукової думки з цього напрямку досліджень до умов перехідних економічних систем. Безпосередню характеристику етапів становлення та розвитку теоретичних обґрунтувань регулювання інвестиційної діяльності було показано на прикладі кейнсіанства і неокласики, які, незважаючи на певну близькість вихідних засад, значно відрізнялись між собою.

Звертаючись до аналізу кейнсіанства в питанні впливу державного регулювання на інвестиційний процес, дисертант дотримувався макроекономічного рівня дослідження, що був запропонований самими ж кейнсіанцями. Кейнсіанство до проблеми регулювання інвестиційної діяльності підходило з погляду управління ефективним попитом через три його складові: споживчий, державний та інвестиційний попит. Подальший розвиток цього напрямку замість активізації сукупного попиту як загальної мети державного регулювання висунув його кінцевою метою економічне зростання, досягнення якого рекомендувалося здійснювати двома шляхами: засобами економічної динаміки та засобами активізації споживчого попиту.

Введення динамічного фактора зумовило появу моделей макроекономічної рівноваги, в яких саме через встановлення рівноважного (нерівноважного) стану економічної системи визначається доцільність та ефективність державного втручання, що особливо важливо при окресленні теоретичних основ інвестиційної політики в перехідних економіках, де питання досягнення рівноважності ринків залишається відкритим. Завдяки моделям Хікса-Хансена було досліджено вплив фіскальної та грошово-кредитної політики на інвестиційний процес. Автор при цьому акцентує увагу на певній обмеженості моделі - вона побудована на передумовах про незмінність цін, що зумовлено короткостроковим характером моделі; про відсутність інфляційного тиску, а також про “закритість” економічної системи. Останнє обмеження вдалося зняти в моделі Манделла-Флемінга, в яку введено фактор міжнародних зв'язків.

Даючи характеристику неокласичного підходу до регулювання інвестиційної діяльності, слід акцентувати увагу на трьох концепціях, що розвиваються в межах неокласики: монетаризм, теорія раціональних сподівань і економіка пропозиції. Вони ґрунтуються на визнанні існування “досконалого ринку”, орієнтуються на мікроекономічний рівень досліджень і розглядають економічну систему з боку пропозиції. Саме стимулювання пропозиції - головний важіль економічної політики, яка рекомендується в рамках теорії економіки пропозиції (І. Ванніскі, Дж. Келт, А. Лафер, П. Робертс), а також монетаристами (М. Фрідмен, Ф. Найт, Дж. Стіглер). Характерною рисою теорії раціональних сподівань (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджент) є твердження про неефективність будь-якої економічної політики взагалі, як фіскальної, так і грошової, за винятком випадків, коли вона спрямована на забезпечення вирівнювання структури і гарантування свободи ринків. Ефективні тільки несподівані, непередбачувані повороти в економічному регулюванні. Проте із зміною урядової політики економічні суб'єкти також змінять правила прийняття інвестиційних рішень.

У дисертації зроблено висновок, що на основі теорій, які грунтуються на рівновазі попиту і пропозиції, не можна повною мірою окреслити принципи, особливості та механізм регулювання інвестицій у перехідній економіці. Тому теорії, що грунтуються на аналізі недосконалостей ринку, більшою мірою відповідають економічній дійсності та краще пояснюють сучасні особливості інвестування. Необхідно також врахувати і нові тенденції в інвестиційному процесі перехідних економік, які можуть суттєво змінити уявлення про його зміст і специфічні фактори розвитку.

Таким чином, напрямками для подальшого наукового аналізу даної проблеми дисертант вважає: по-перше, узагальнення методологічних передумов, на яких грунтується аналіз державного впливу на інвестиційний процес в умовах розвиненої економічної системи, а також окреслення меж застосування таких передумов до трансформаційних економік; по-друге, системний розгляд механізмів та інструментів державного регулювання в перехідних економіках з погляду аналізу інтересів інвесторів.

У другому розділі дисертації “Економічні закономірності розвитку інвестиційного процесу в трансформаційних економіках” розкриваються макроекономічні основи інвестиційного процесу та визначається динаміка форм інвестування в трансформаційних економіках.

У дисертації підкреслено, що головною метою державного макроекономічного регулювання інвестицій є підтримка динамічної рівноваги за умов існуючої кон'юнктури ринків. Тому при визначенні ефективності впливу держави на сам інвестиційний процес в умовах нерівноважної економічної системи перехідних економік автор наголошує на значимості виявлення тих причин, які зумовили наявну нерівноважну ситуацію в інвестиційній сфері. Така ситуація, перш за все, є наслідком розбалансованості головних макроекономічних пропорцій взагалі, коли за 1993-1997 рр. реальний ВВП зменшився вдвічі, загальні інвестиції в основний капітал по відношенню до ВВП скоротились у 2,3 рази, процент зміни індексу споживчих цін знизився з 47,1 до 0,8, а рівень безробіття підвищився лише на десяті частки процента.

Автор зазначає, що в основі розуміння макроекономічних процесів, що визначають становище в інвестиційній сфері і відбуваються в межах національного ринку товарів та послуг, лежить усвідомлення механізму взаємозв'язку процесів заощадження та інвестування, а також норми процента, що регулює їх. Саме на аналізі структури і динаміки даних процесів із введенням фактора несиметричної інформації і акцентовано увагу при дослідженні нерівноважної макроекономічної ситуації. У ході обгрунтування було виділено такі суперечності інвестиційного процесу як такого та суперечності державного регулювання інвестиційним процесом у трансформаційних економіках:

На ринках товарів і послуг заощадження та інвестиції визначаються різними факторами і різними економічними суб'єктами, що породжує суперечність між рішеннями, які приймаються щодо заощаджень, та рішеннями, які приймаються щодо інвестицій.

На грошовому ринку рівновага між заощадженнями та інвестиціями передбачає сумірність норми процента з даним рівнем цін. В умовах перехідної економіки, що характеризується роз'єднаністю реального і фінансового секторів, загострюється суперечність між економічними суб'єктами, які володіють ліквідними коштами, та суб'єктами, які пред'являють попит на них.

Існування структурної асиметричності попиту і пропозиції на фінансовому ринку проявляє суперечність між домінуванням попиту на довгострокові ресурси та переважанням пропозиції короткострокових ресурсів.

Збільшення відкритості суспільства зумовило зростання на товарних ринках розриву між сукупною вартістю попиту та його реальним наповненням.

Існування суперечності між короткостроковими державними інтересами (покриття державного дефіциту через операції на відкритому ринку та посилення податкового тиску) і довгостроковим економічним зростанням.

Суперечність між схильністю до інвестування і перевагою ліквідності в умовах інфляційних очікувань вирішується на користь останніх.

Спираючись на грунтовний мікроекономічний аналіз, автор відзначає, що ці суперечності є однією з причин, які зумовили існування якісних відмінностей форм інвестування та динаміку їхнього розвитку в сучасних трансформаційних системах порівняно з розвиненими економіками при зовнішній схожості їхніх структур.

У результаті проведеного дослідження було виділено такі основні характеристики структури інвестицій, що склались в Україні:

Фінансове інвестування не відображає адекватних процесів у виробничій сфері й спрямоване в першу чергу на одержання спекулятивного доходу.

Розвиток строкового сегмента фінансового ринку проходить на фоні нерозвиненого спотового ринку.

Існування більшого сегмента фінансових ф'ючерсних контрактів, порівняно з сегментом строкових контрактів, базовими активами яких є товари, як наслідок кризових явищ у промисловості.

Реальні інвестиції характеризуються низькою часткою інноваційної складової.

Переважаюче інвестування з приватних джерел визначається не державною політикою стимулювання приватних інвестицій, а дефіцитом державних коштів і високою часткою “тіньового” інвестування, що статистично підтверджується двома різноспрямованими тенденціями, коли значення норми інвестування за 1992-1995 рр. мало тенденцію до зменшення (з 25,1 до 17,7), а інвестиційний мультиплікатор зріс із 2,72 до 3,62.

Розвиток реального сектора економіки України стримується відсутністю ефективного фондового ринку як джерела фінансування реальних інвестицій.

Третій розділ “Регулювання інвестиційного процесу в трансформаційних економіках” охопив проблеми особливостей механізмів та інструментів проведення інвестиційної політики в трансформаційній економіці з огляду на досвід розвинених країн.

Для розв'язання завдань регулювання на мікроекономічному рівні держава в умовах ринкової економіки має непрямі методи впливу на інвестиційний процес, такі як фіскальна і монетарна політика. Грунтовний аналіз теорії і практики впровадження цих методів в Україні свідчить про дещо передчасне запровадження моделі, яка базується на постулатах виключно монетаристської концепції та концепції економіки пропозиції. Незрілість ринкового середовища, яка не дає змоги вести мову про можливість саморегуляції економіки, і, як наслідок, помилковість усунення держави від безпосередньо господарських процесів, зумовлюють доцільність використання неокласичного досвіду як інструменту аналізу взаємозв'язків окремих елементів формування ринкової моделі, але не для обгрунтування механізму проведення регулятивних дій держави. Такий інструментарій дає змогу оцінити результативність проведення державної політики з точки зору інвестора: домашнього господарства чи підприємства.

У дисертації проаналізовано сучасну грошово-кредитну і фіскальну політику щодо регулювання української економіки з погляду коротко- і довгострокового періоду часу, а також розробку їх щодо розв'язання проблеми активізації інвестиційної діяльності. В цілому в дисертації виявлено:

При наявності значного резерву виробничих потужностей в економіці грошова експансія є досить дієвим інструментом короткострокового пожвавлення економічної кон'юнктури.

Короткострокова грошова тактика припустима тільки в рамках довгострокової грошової стратегії, метою якої є антиінфляційне регулювання.

В умовах високозатратної економіки з великим бюджетним дефіцитом не доцільно “відпускати” ставки податків, оскільки це може згубно вплинути на реальну “купівельну спроможність” бюджету; набагато вигідніше проводити поступове технологічне переозброєння виробництва в рамках фази економічної стагнації.

З метою згладження “ступінчастого” характеру дії на економіку методів грошово-кредитної та фіскальної політики бажане і необхідне використання строкового ринку, який і формує у свідомості економічних суб'єктів майбутні контури економіки та через хеджування страхує інвесторів від ризиків.

Аналіз практичної реалізації теоретичних розробок теорії раціональних очікувань у 80_х рр. у Великобританії дав підстави сформулювати висновок про те, що проблема управління економікою взагалі і проблема управління інвестиційною активністю зокрема зводиться до управління сподіваннями господарських суб'єктів. Тому автор вважає за доцільне при проведенні інвестиційної політики поряд із традиційними методами в поведінці економічних суб'єктів, якими вони керуються, здійснюючи свої інвестиційні проекти та формуючи інвестиційні портфелі, враховувати те, що головними факторами, які впливають на ці мотиви, є ризик і доход.

У дисертації встановлено, що при регулюванні зазначених факторів держава впливає на:

а) портфельні рішення економічних суб'єктів;

б) рішення щодо реальних інвестицій, які приймають бізнесмени та приватні особи.

У ході дослідження виявлено закономірності, які розширюють коло передумов моделей, розроблених західними науковцями і пов'язаних з аналізом функціонування ефективного ринку, і характеризують сучасний стан економіки України:

У формуванні портфеля беруть участь як надійні, так і ризикові активи. У більшості наукових джерел надійним активом вважають готівку або облігації. У дисертації відзначено, що в умовах інфляції і нестабільності цін на товарних ринках усі фінансові активи ризикові. З іншого боку, в умовах можливого банкрутства облігація стає ризиковим вкладом, а ринок капіталу - недосконалим.

При здійсненні портфельних інвестицій, як правило, орієнтуються на прибуток і майно економічних суб'єктів та подальшу максимізацію їх. В умовах перехідної економіки цільова функція поведінки господарського суб'єкта не може визначатися максимізацією прибутку в силу переваги факторів ліквідності в мотивах заощадження. Тут відіграють більшу роль мотиви збереження наявного капіталу. З іншого боку, в трансформаційних умовах поведінка людини обмежено раціональна (щодо інфляції), і тому неможливо однозначно визначити відповідний регулюючий вплив держави на інвестиційний портфель.

Рівень інвестицій залежить не тільки від затрат на капітал, але й від доступності джерел фінансування.

Існування структурної невідповідності на фондовому ринку, яка характеризує ситуацію, коли є надлишковий попит на короткострокові облігації та надлишкова пропозиція довгострокових.

У четвертому розділі дисертації “Системний підхід до вдосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності” вивчаються проблеми і можливості впливу на інвестиційний процес шляхом формування системи державного регулювання. У зв'язку з цим зазначається, що державне регулювання здійснюється у двох взаємопов'язаних формах, а саме: у формі законодавства (норм) і у формі програм. Законодавство, з одного боку, встановлює необхідні державі “правила гри”, а з іншого - відображає пільгові умови для учасників конкретних програм за пріоритетними напрямками. Програми і проекти дають змогу реалізовувати всі функції управління щодо найважливіших завдань розвитку як на стадії розробки, так і в процесі виконання.

У дисертації визначено елементи системи регулювання, а саме: інвестиційна концепція, інвестиційна політика, інвестиційна програма, інвестиційний проект. Системоутворюючий елемент - інвестиційна концепція, яка відображає основні напрямки інвестиційної діяльності і служить основою для реалізації інших її елементів. Дисертант виявляє розширене бачення даної концепції, де поряд із реальними доцільно визначити межі регулювання фінансових інвестицій як невід'ємної частки інвестиційної діяльності. Особливого значення набуває проблема формування і регулювання ефективного фондового ринку.

Аналіз ефективності сучасного фондового ринку дає змогу виявити фактори, котрі її обмежують. До них слід віднести: незадовільне інформаційне забезпечення інвесторів, відсутність механізму перевірки та сертифікації інформації, яку підприємства повинні надавати інвесторам на фондовому ринку, занадто високий ступінь державного регулювання переливу капіталу. Одним із наслідків цього є те, що диверсифікація інвестиційного портфеля перестає бути інструментом оптимізації ризику і доходу на інвестиції, ускладнюється процес оцінки інвестиційних проектів і визначення правильної ставки дисконтування відповідних грошових потоків, а це, в свою чергу, ускладнює вибір інструментів регулювання через однозначну невизначеність основних економічних показників, а також мотивів поведінки економічних суб'єктів.

Висновки, зроблені в результаті дисертаційного дослідження, мають два важливих аспекти. Перший із них стосується макроекономічного визначення інвестиційної діяльності, її ролі у досягненні макроекономічної стабілізації та забезпеченні економічного зростання.

Загальні закономірності функціонування національного ринку товарів і послуг свідчать, що головним джерелом змін валового національного продукту виступають зміни в інвестиційному попиті, що формується за рахунок внутрішніх нагромаджень економічних суб'єктів, позикових коштів фондових ринків і банків, а також коштів, які надаються державою. Тому, регулюючи інвестиційний попит, держава в першу чергу впливає на ці складові, визначаючи їхню величину, доступність, розподіл. Дослідження процесу заощадження в трансформаційних економіках свідчить, по-перше, про переважаючі мотиви переваги ліквідності порівняно із здійсненням нагромаджень. По-друге, проведений статистичний аналіз показує, що в Україні значення частки заощаджень у наявному доході наближені до світових показників, і тому в довгостроковій перспективі вплив на форму, в якій здійснюються заощадження, важливіший за вплив на їхній сукупний рівень.

Другий аспект пов'язаний із висновками щодо визначення чинників при виборі інструментів непрямого регулювання інвестиційної діяльності в трансформаційний економіках.

Глибинне дослідження природи наявної нерівноважної економічної ситуації дає змогу зробити висновок, що монетарна політика управління інфляційним процесом не впливає на інвестиційну діяльність і тільки зовнішньо стримує інфляцію, не усуваючи основних причин. У цій ситуації переорієнтація грошових потоків на реальний сектор за допомогою рівня процента - на сьогоднішній день справа малоймовірна. Не простежується залежності і між рівнем процента і обсягами заощаджень, що свідчить про якісні, а не кількісні характеристики формування джерел інвестицій. Аналіз податкової політики показує більшу еластичність цих методів щодо інвестиційної активності, хоча істотним бар'єром тут залишається існування великих бюджетних дефіцитів. Така особливість економічної ситуації в перехідний період обумовлює необхідність обгрунтування грошово-кредитної і податкової політики через визначення факторів і мотивів, що характеризують поведінку економічного суб'єкта в трансформаційній економіці.

ОСНОВНІ ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Воронін І.П. Розвиток форм фінансової інвестиції в період формування ринкової економіки // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 1997. - №37. - С. 61-70.

Воронін І.П., Денисенко Ю.В. Факторні умови здійснення інвестиційної діяльності // Банківська справа. - 1997. - №4. - С. 62 - 64.

Воронін І.П. Проблема невизначенності процентних ставок у часі та можливості роз'вязання їх у сучасній економічній теорії // Банківська справа. - 1998. - №5. - С. 20 - 22.

АНОТАЦІЯ

ВОРОНІН І.П. Державне регулювання інвестиційної діяльності в трансформаційних економіках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено важливим, недостатньо розробленим питанням теорії і практики державного регулювання інвестиційної діяльності в трансформаційних економічних системах. У роботі виявляються основні тенденції інвестиційного процесу в трансформаційних економіках, а також розкривається суперечливий характер системи регулювання інвестиційної діяльності в перехідний період. Основні результати дисертації знайшли своє впровадження в навчальному процесі та на практиці.

Ключові слова: інвестиції, заощадження, трансформаційна економіка, грошово-кредитна політика, фіскальна політика, інвестиційна концепція.

АННОТАЦИЯ

ВОРОНИН И.П. Государственное регулирование инвестиционной деятельности в трансформационных экономиках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Диссертация посвящена важным, недостаточно разработанным вопросам теории и практики государственного регулирования инвестиционной деятельности в трансформационных экономических системах. В работе выявлены главные тенденции инвестиционного процесса в трансформационных экономиках, а также раскрыт противоречивый характер системы регулирования инвестиционной деятельности в переходный период. Основные результаты работы нашли свое применение в учебном процессе и на практике.

Ключевые слова: инвестиции, сбережения, трансформационная экономика, денежно-кредитная политика, фискальная политика, инвестиционная концепция.

ANNOTATION

VORONIN I.P. State regulation of investments in the transitional economies. - Manuscript.

Dissertation is submitted to obtaining the scientific degree of the candidate of the economics in specialty 08.01.01 - theory of economics. - Kyiv Taras Shevchenko University, Kyiv, 1999.

Dissertation deals with important issues which need to be improved on theory and practice of state regulation of investment activity in the transitional economic systems.

On defining the methodological bases, we have shown the development process of the theoretical ideas about the role and significance of the state in the investment establishment from the point of view of the economic system equilibrium. Concepts evolution on regulation is studied by means of increasing influence of new and present factors on the investors, which were left aside by the previous researchers.

The analysis of the state investment regulation issues is made in two aspects: at the macroeconomic relations level and macroeconomic level, the study of the last one results the access to the macroeconomic practice.

The project consistently demonstrates the effectiveness of state regulation on the stage of capital accumulation and investments realization in the transition period. Characteristics of each structural element of savings (domestic savings of economic subjects, borrowed funds of the stock market and banking system, state funds) is given in the close connection to effectiveness of state impact in the condition of dis-equilibrium economic situation.

The dissertation contains wide investment structure analysis together with investment kinds studies and peculiarities of investment portfolio formation in the transitional conditions. It is demonstrated that real and financial investment in the transitional economies differs qualitatively from the same processes in the developed economic systems.

System approach to the phenomena under research makes it possible to reveal main contradictions in the investment activity and investors' regulation. Existence of these contradictions is conditioned by the fair principles in market sector functioning as well as by specific terms and conditions of transition stage from the command-administration to the market economy.

The dissertation contains the idea that the state has such economic levels at its disposal as fiscal and monetary policies for solving macroeconomic problems. The difficulty of investment processes regulation lies in the fact that investment activity is the activity oriented to the future, and that's why the dissertation brings to the forefront the issue of determining the future trend and sizes of economic establishment and development of the proper investment politics. This point of view makes us study consistently short-term and long-term aspects for indirect methods of regulation and to conclude about the obligatory elaboration of tactical tasks for fiscal and monetary regulation in strict accordance with long-term strategy of the economic development.

By virtue of the present disequilibrium in the commodity and financial markets and impossibility to determine long-term parameters for economic development in transitional economies, the task of more effective impeach to the investment process can be solved by means of determining future economic outlines which are presented as expectations of economic subjects. Just having based on the forming expectations it is possible to influence considerably onto the future investment activity and to smooth out the discrete character of running fiscal and monetary policy.

Orientation towards the determining role of the motives in investors' behavior lies in the base of mechanisms and tools of state regulation at the microeconomic level. The research had been made adjusted to problems handled in modern economic theory: the issue of determining the goals of the company, non-determination of the interest rates, data asymmetry.

Taking into account theory and practice of investment activity regulation in the developed countries and the existing economic situation in the transitional economies the conclusion can be made about lack not only system economic reformation but also about the need of building qualitatively new infrastructure and system of interrelation in the investment field. The research project puts forward such a structure for this system, the main elements of which are investment concept, policy, program and the project.

This system would primarily include real investment. Financial investment regulation would take place at first two stages - establishment of investment concept and policy, and at the third when to deal with formation and development of the capital market, and stock market on its basement.

The main results of the project were applied in the teaching process and used in practice.

Key terms: investments, savings, transitional economy, monetary policy, fiscal policy, investment concept.

Размещено на Allbest.ru