Конкуренція в системі ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

ЛЕКЦІЯ

З УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

НА ТЕМУ: КОНКУРЕНЦІЯ В СИСТЕМІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

проф. Родченко В.В.

Київ, 2006 рік

1. Економічна сутність і функції конкуренції

Конкуренція (від лат. сoncurre - порівняння, суперництво) це:

1) боротьба між приватними товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів;

2) суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної цілі для себе.

Суб'єктами світового ринку виступають: держави, регіони, галузі, підприємства, транснаціональні корпорації.

Об'єктом конкуренції суб'єктів ринку є економічні блага - товари та послуги (їх ціни, якість тощо).

Конкуренція охоплює наступні рівні економічної системи.

Мікрорівень конкуренції (внутрігалузева) - це конкуренція між підприємствами однієї галузі.

Мезорівень - конкуренція між підприємствами різних галузей.

Макро- та мегарівні - охоплюють конкуренцію країн та регіональних угруповань як їх суперництво за створення кращих умов для бізнесу та підвищення якості життя їх населення.

Конкурентна боротьба суб'єктів ринку може здійснюватися із застосуванням різноманітних засобів та методів як економічного так і позаекономічного характеру.

Конкуренція - гнучкий інструмент регулювання та розвитку економічної системи. Цю роль конкуренція виконує за допомогою притаманних їй функцій:

- регулююча функція (взаємодією попиту та пропозиції через механізм цін ринок регулює економічну діяльність його суб'єктів);

- локаційна функція (розміщення та розподіл ресурсів і виробничих благ між потребами, виробництвом та економічними суб'єктами здійснюється за критерієм їх максимальної віддачі та ефективного використання виробничих можливостей);

- адаптаційна (стимулююча) функція (конкуренція стимулює та примушує агентів ринку до інновацій, пошуку та створення нововведень з метою задоволення змінного попиту споживачів та забезпечення життєздатності агентів ринку);

- контролююча функція (реальна конкуренція примушує кожного з економічних суб'єктів дотримуватися єдиних правил і норм конкурентної поведінки, в рамках яких забезпечується їх самостійність і активність в економічній діяльності).

Методи конкуренції здійснюється на основі:

1) критерію підвищення якості товару(нецінова);

2) критерію підвищення якості сервісу товару;

3) зниження ціни (цінова);

4) зниження експлуатаційних витрат у споживача товару;

5) використання усіх конкурентних переваг об'єкта й суб'єкта (інтегральна).

2. Види конкурентних середовищ, фактори впливу на конкуренцію

Традиційно виявляють 4 моделі конкуренції, або ж типи ринку.

1. При досконалій (чистій) конкуренції на ринку діє велика кількість незалежних підприємств, які виробляють стандартизовану продукцію.

Ринок характеризують такими рисами:

- продукція підприємств ідентична;

- ні продавці, ні покупці не можуть впливати на ринкову ціну;

- всі види ресурсів можуть вільно переміщатися на ринку (без обмежену входу і виходу);

- ринкова інформація повністю доступна, рішення приймаються в умовах визначеності.

Виробники проінформовані про ціни ресурсів, технології, а споживачі про ціни виробників.

2. Монополістична конкуренція характеризується тим, що:

- існує значна кількість підприємств, відсутня взаємозалежність підприємств;

- товари характеризуються й реальними, й умовними відмінностями, а умови їх продажу різні;

- економічне суперництво веде до цінової і нецінової конкуренції;

- вступ в галузь є порівняно легким.

Цей тип конкуренції передбачає доцільність таких дій підприємства:

1) створення умов для економії від ефекту збільшення масштабу виробництва;

2) зниження витрат за рахунок використання менш кваліфікованої робочої сили, жорсткого контролю запасів низьких накладних витрат може дозволити підприємству підвищити рентабельність вище від середньогалузевого рівня і вигідніше здійснювати цінову конкуренцію;

3) інтеграція з ланками у ланцюгу “проектування - виробництво - реалізація” (у напрямку доведення продукції до кінцевого споживача, створення умов виробництва продукції);

4) спеціалізація по конкретному типі товару і конкретних індивідуальних потребах;

5) активні дії на регіональних ринках.

3. Олігополістичні ринки характеризуються наявністю кількох підприємств, кожне із котрих володіє значною часткою ринку. Вони взаємозалежні між собою, дії кожного безпосередньо впливають на конкурентів.

Найдосконаліші конкурентні дії підприємства на такому ринку:

1) агресивна реакція на зміни ціни (щоб перешкодити конкуренту збільшити частку ринку);

2) організація таємних альянсів. Конкуренти досягають негласної угоди про фіксацію цін, розподіл ринків, інші види обмеження конкуренції. Для споживачів ринок фактично починає діяти як чиста монополія;

3) лідерство у цінах;

4) активна нецінова конкуренція.

4. При чистій монополії підприємство є єдиним постачальником товарів (послуг), які не мають близьких замінників.

Вживають такі заходи:

1) підвищення вхідних бар'єрів у галузь;

2) конкуренція з нововведеннями у суміжних галузях (нова технологія, нові товари);

3) протидія товарам - замінниками;

4) монополіст, який діє на міжнародному ринку, стикається з конкуренцією імпортної продукції.

Фактори, що впливають на конкурентну боротьбу:

1) розмір ринку - чим більший, тим сильніші конкуренти;

2) темпи зростання ринку - швидке зростання полегшує проникнення на ринок;

3) потужності - зайві потужності призводять до падіння цін;

4) перешкоди для входу або виходу з ринку - бар'єри захищають позицію фірми, їхня відсутність робить ринки уразливими для проникнення туди неконкурентоспроможних новачків;

5) ціна;

6) рівень стандартизації товарів - покупці мають перевагу, тому що їм легко перейти з одного товару на інший;

7) мобільні технологічні модулі;

8) вимоги до розмірів необхідних капітальних вкладень - тверді вимоги підвищують ризик, створюють додаткові бар'єри входу - виходу;

9) вертикальна інтеграція - підвищують вимоги до розмірів капіталу, призводить до сильних розходжень у конкурентної спроможності й витратах на виробництво - інтегрованих і не інтегрованих фірмах;

10) економія на масштабі - збільшує частку ринку, необхідну для досягнення конкурентоспроможності товару;

11) швидке відновлення асортименту.

Для оцінки чинності конкуренції в галузі застосовують різні методики.

3. Конкурентна динаміка

У теорії конкуренції виділяють дві групи основних економічних категорій:

- економічні категорії, що пояснюють статику конкуренції (її структуру) з виділенням її основних підсистем і елементів, з її зв'язками і відносинами;

- економічні категорії, що характеризують динаміку конкуренції й конкурентоспроможності, її основні етапи розвитку, причини виникнення і зміни, характер і тип змін.

Статичність категорії першої групи є відносною, адже у сфері конкуренції немає абсолютно статичних об'єктів і суб'єктів. Змінюються конкурентні комплекси, склад споживачів, виробників, взаємовідносини між ними, а це, у свою чергу, впливає на зміни економічного стану і розвитку держави.

Категорії конкурентної динаміки показують, як розвивається конкуренція, які особливості її зміни, еволюції, тобто вказують на її якісні перетворення.

Найбільш важливими серед них є такі економічні категорії:

- конкурентний процес;

- конкурентна зміна;

- конкурентна трансформація;

- конкурентний рух;

- конкурентна мобільність;

- конкурентний прогрес;

- конкурентний регрес;

- конкурентний розвиток.

Конкурентний процес (КП) - це послідовна зміна стану чи руху елементів конкурентної системи та її підсистем, будь-якого конкурентного об'єкта.

Основним джерелом виникнення всіх КП є суперечності всередині конкурентної системи.

За рівнем економічної системи розрізняють наступні КП:

- мікроконкурентні - це КП між споживачами і виробниками всередині країни їх базування;

- макроконкурентні - це КП між внутрішніми споживачами і зовнішніми виробниками.

Суттєвою є також відмінність між стихійними (природно історичними) і свідомими (цілеспрямованими) КП, які можуть переходити один в інший.

Конкурентна зміна (КЗ) - форма буття матеріальних об'єктів, яка пов'язана з частковим чи повним перетворенням зовнішніх або внутрішніх форм їх організації, їх місцем перебування в тій чи іншій точці простору, в тому чи іншому інтервалі часу.

Діапазон КЗ - від простого механічного створення продукції в просторі до глибинних перетворень в структурі конкуренції (від мікрорівня конкуренції до її макрорівня).

КЗ пронизують всю структуру економіки, всі її рівні і є передумовою конкурентного розвитку. Виділяють такі типи КЗ, що впливають на конкурентний розвиток економіки:

- природні зміни;

- демографічні зміни;

- зміни, що відбуваються у виробничій сфері (у системі управління, в організації конкуренції, в структурі конкуренції).

Важливий вплив на конкуренцію, КЗ здійснюють наукові відкриття і винаходи, інновації.

Конкурентний рух - означає сукупність форм конкурентних дій, які направлені на реорганізацію конкурентної системи.

Конкурентні рухи виступають одним із способів зміни економічної системи держави.

Конкурентна мобільність означає переміщення споживачів між різними рівнями економічної ієрархії. Ступінь КМ часто використовується як показник рівня конкурентної відкритості й рухливості споживачів чи, навпаки, його консервативності, замкнутості.

Конкурентний прогрес і регрес КП - це тип, напрям конкурентного розвитку, який характеризується переходом від нижчого до вищого, від менш конкурентного вдосконаленого до більш вдосконаленого.

КП можна розглядати стосовно конкурентної системи в цілому, її окремих елементів, структури та інших параметрів конкурентного об'єкта, що аналізується. економічний конкурентний ринок

Конкурентний розвиток - розуміють незворотну, спрямовану, закономірну КЗ матеріальних і ідеальних конкурентних об'єктів.

В результаті конкурентного розвитку виникає новий якісний стан конкурентного об'єкта.

Размещено на Allbest.ru