Види економічного аналізу і практика їх застосування на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види економічного аналізу і практикум їх застосування на підприємстві

Перехід до ринкових основ організації економічної системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління. Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей. Класифікувати аналіз на окремі види можна за багатьма ознаками. Основними з них є:

- види систем управління господарською діяльністю та виробництвом;

- об'єкти управління, що є і об'єктами аналізу;

- рівні та масштаби управління господарською діяльністю;

- методика вивчення об'єктів;

- суб'єкти;

- охоплення об'єктів вивчення;

- зміст програми аналізу.

За ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють оперативний, поточний та перспективний аналіз.

Оперативний аналіз здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління (за декаду, тиждень, добу, зміну). Він спрямований на вивчення первинних короткострокових причинно-наслідкових зв'язків в об'єкті управління, результати яких відображаються в основному оперативним обліком. Цей вид аналізу покликаний давати об'єктивну оцінку господарським ситуаціям, що складаються, своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення від програми розвитку, викривати причини, що їх обумовлюють, та резерви з метою прийняття оптимальних оперативних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники. При оперативному аналізі виявляються та вимірюються не всі, а лише вирішальні чинники формування показників. Це пов'язано з необхідністю своєчасності отримання аналітичної інформації, а також частково з неможливістю або недоцільністю дослідження окремих чинників у даній системі управління.

Своєчасність отримання результатів є характерною рисою оперативного аналізу. Під нею розуміють відрізок часу, протягом якого прийняте за результатами аналізу рішення може впливати на короткострокові причини, які викликають відхилення від заданої програми. Для оперативного аналізу також характерне широке використання меж допустимих відхилень щодо чинників, перевищення яких сигналізує про необхідність повного включення функції аналізу.

Необхідною умовою своєчасного й успішно-го аналізу є застосування швидкодіючої обчис-лювальної та організаційної техніки. Найбільш сприятливі умови реалізації особливостей аналізу створюються в автоматизованих системах управління.

Поточний аналіз застосовується в поточній або середньостроковій системі управління. Основним його завданням є детальне вивчення ходу виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців і кварталів з наростаючим підсумком). Метою цього аналізу є виявлення та усунення негативних причин, характерних для даної системи, використання поточних резервів, які сприяють досягненню поставленої мети.

У поточному аналізі, порівняно з оперативним, більш широко використовується комплексний підхід. При його проведенні вивчається вплив не тільки технічних та організаційних факторів на економічні результати, а й соціальних, психологічних, організаційних, правових, екологічних та ін. Такий підхід дає можливість приймати ефективні рішення з реалізації резервів підвищення економічної ефективності виробництва в даній системі управління та давати більш точну оцінку результатам діяльності.

Головним джерелом інформації при поточному аналізі є періодична та річна звітність (бухгалтерська, податкова, статистична), у якій використовуються переважно вартісні показники.

Поточний аналіз порівняно з оперативним має й суттєвий недолік. Він пов'язаний з минулими господарськими процесами за відносно довгий період часу (місяць, квартал, рік). Виявлені резерви означають для даного періоду вже втрачені можливості покращання результатів діяльності. Однак для майбутніх періодів усунення викритих, але ще діючих негативних причин, дозволить уникнути їх негативного впливу на виконання програм.

На практиці частіше застосовується поточний аналіз підсумків господарської діяльності за рік і квартал, рідше - за місяць.

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які забезпечують досягнення стратегічних цілей.

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв'язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з'ясуванню можливих причинно-наслідкових зв'язків, які у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов'язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з'ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм - важливе завдання перспективного аналізу. Вона грунтується на результатах вивчення фактичних чинників формування показників на минулу частину планового періоду і прогнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрями дії чинників (позитивних і негативних), їх розмір і сталість на фактично отримані та майбутні результати, які сприяють чи гальмують розвиток. Таким чином можна своєчасно виявити слабкі місця, нові резерви і прийняти необхідні управлінські рішення. Такий аналіз часто називають аналізом очікуваного виконання програм і виділяють в окремий вид. З його допомогою визначається найближча, поточна та довгострокова перспектива.

Залежно від об'єктів управління, що є і об'єктами аналізу, розрізняють техніко-економічний, фінансово-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний та маркетинговий види аналізу.

Техніко-економічний аналіз - це вивчення взаємодії технічних і економічних процесів, що встановлюється в процесі виробництва, та з'ясування їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства.

Фінансово-економічний аналіз - це дослідження фінансових результатів діяльності підприємства, тобто прибутку, рентабельності, ефективності використання капіталу, фінансового стану та платоспроможності.

Соціально-економічний аналіз - це вивчення взаємопов'язаних соціальних та економічних процесів, які справляють вплив на економічні результати діяльності.

Економіко-статистичний аналіз - це вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.

Економіко-екологічний аналіз - це дослідження взаємодії екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням довкілля та затратами на екологію.

Маркетинговий аналіз - це вивчення ринків сировини та готової продукції, попиту та пропозиції, формування цін, конкурентного середовища і т. ін.

Залежно від рівня та масштабів управління існують наступні види аналізу: внутрішньогос-подарський, галузевий, міжгалузевий (регіональний, територіальний), народногос-подарський.

Внутрішньогосподарський включає аналіз роботи об'єднання, підприємства, цеху, дільниці, бригади. Галузевий вивчає діяльність галузей і підгалузей. Регіональний досліджує функціону-вання комплексу галузей, зосереджених в одному регіоні. Народногосподарський вивчає господарську діяльність у країні в цілому.

За методикою вивчення об'єктів розрізняють аналіз порівняльний, факторний, маржинальний, економіко-математичний, стохастичний, функціонально-вартісний.

Порівняльний аналіз - це просте порівняння звітних показників з показниками плану поточного року або звітними даними минулих періодів.

Факторний аналіз спрямований на розрахунок величини впливу окремих чинників на величину результативних показників.

Маржинальний аналіз - це метод обгрунтування управлінських рішень та їх оцінки на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв'язки обсягу продаж, прибутку, постійних та змінних витрат.

Економіко-математичний аналіз призначений для обрання розрахунковим шляхом варіанта рішення економічної задачі, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз (кореляційний) використовується для вивчення стохастичних залежностей між явищами і процесами господарської діяльності.

Функціонально-вартісний аналіз призначений для виявлення та попередження надлишкових затрат. З його допомогою знаходять кращі варіанти створення конкретних продуктів праці за формою, структурою, простотою, надійністю та іншими технічними ознаками.

Залежно від суб'єктів (користувачів аналітичної інформації) розрізняють аналіз внутрішній та зовнішній. Внутрішній проводиться силами самого підприємства або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на основі всіх видів звітності державними органами господарського управління та регулювання економіки, банківськими установами, акціонерами, інвесторами.

За ступенем охоплення об'єктів вивчення аналіз поділяється на суцільний (щодо всіх без виключення об'єктів) та вибірковий (щодо частини об'єктів). Залежно від змісту програми аналіз може бути комплексним (тобто повністю охоплювати діяльність підприємства) і тематичним (тобто охоплювати лише окремі сторони діяльності підприємства).

Всі названі види економічного аналізу різняться між собою за змістом, організацією та методикою проведення. Але у сукупності вони спрямовані на досягнення однієї мети.

Кожна наука має свій предмет вивчення, тобто коло питань, що вивчаються тією чи іншою наукою. нема предмета дослідження - нема і науки. тому визначення предмета має принципове значення для обґрунтування самостійності і відокремленості тієї чи іншої галузі знань.

Один і той же об'єкт може розглядатися різними науками. Так, господарська діяльність являється об'єктом дослідження багатьох наук: економічної теорії, макро- і мікроекономіки, управління, організації і планування, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу і т. ін. Однак кожна з них находить в ній специфічні сторони чи відносини. Тому предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізняти її серед кількості других наук.

Що являється предметом економічного аналізу? Слід замітити, що в сучасній економічній літературі нема єдиного трактування предмета економічного аналізу, можна зустріти десятки самих різних його формулювань.

З відомою умовністю усі визначення предмета можна згрупувати в слідуючи групи:

- господарська діяльність;

- господарські процеси і явища;

- економіка підприємств і господарських об'єднань;

- інформаційні потоки;

- причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.

Критично оцінюючи ці групи чи ознаки, слід відразу ж відкинути інформаційні потоки, бо їх аналіз є розрахунком цифр для одержання нових цифр без конкретної мети пошуку, без виділення суттєвого, щоб розкривало предмет науки. Крім того, інформаційні потоки є об'єктом вивчення економічної кібернетики, інформатики, статистики.

Термін “економіка” у перекладі з грецької означає “управління господарством”. Зміст цього поняття трактується досить широко, і як сукупність виробничих відносин, що є базисом суспільства, і як народне господарство країни або його частина, що включає відповідні галузі та види виробництва, і як галузь науки, що вивчає виробничі відносини або їх специфічні аспекти і т. ін.

Розпливчатою є ознака “господарські процеси і явища”. Тому найбільш повним і об'єктивним є визначення, де предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств. У господарській діяльності підприємства відбувається багато різноякісних процесів суспільного виробництва і відтворення, які переплітаються та взаємо зумовлюють один одного. Це і суто технічні процеси, пов'язані з оснащенням його матеріально - технічної бази, конструкторською і технологічною підготовкою виробництва, використанням матеріальних і трудових ресурсів, збутом продукції тощо; це звичайно, і економічні процеси, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів підприємств, їх розміщенням у активи, розподілом накопичень, забезпеченням платоспроможності підприємства тощо; це, нарешті, соціальні процеси, тобто процеси життєдіяльності трудового колективу (поліпшення умов праці, відпочинку і побуту трудящих, створення сприятливого мікроклімату в колективі, інші складові дії так званого людського фактора).

Отже, господарська діяльність - це досить складний об'єкт управління, який вивчається багатьма науками. Однак звісно, що господарська діяльність характеризується системою показників, які є результатом дії причинно-наслідкових зв'язків і взаємовідношень.

Таким чином, на наш погляд, ближче до істини в визначені предмета остання група - причинно-наслідкові зв'язки. І ось чому. При розгляді усіх других визначень можна замітити, що аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а економічні результати господарювання як слідство економічних процесів. Тому в цих визначеннях спостерігається ідентифікація предмета економічного аналізу з його об'єктами, не знайдений вододіл аналізу з другими науками, які вивчають господарську діяльність підприємства чи господарські процеси. Нарешті, розглянуті визначення не містять того специфічного, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від других наук.

Щоб виділити в об'єктах дослідження ту частину чи ті відношення, які відносяться тільки до аналізу, треба виходити із наступного.

Результати господарської діяльності висловлюються системою різних показників, які плануються, облічуються і аналізуються. Однак результати як слідство процесів не являються предметом економічного аналізу, а об'єктами.

Предметом ж економічного аналізу є причини виникнення і зміни результатів господарської діяльності.

Розкрив і пізнав причинно-наслідкові зв'язки в господарській діяльності підприємств можна дати правильну оцінку досягнутим результатам, перелічити за рахунок чого вони змінились, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, зробити обґрунтування будь-якого управлінського рішення.

Таким чином, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.

На відміну від предмета об'єкти аналізу - це насамперед результати господарської діяльності. Наприклад, до об'єктів економічного аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її собівартість, використання матеріальних і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т. ін.

Опанування наукою вимагає усвідомлення її суті та змісту. Суть економічного аналізу обумовлена об'єктивною потребою організації господарювання відповідно з вимогами економічних законів ринку.

Суть економічного аналізу проявляється в його принципах, функціях, ролі в управлінні та його задачах.

З вимог до управління економікою витікають слідуючи принципи аналізу: науковість; системність; комплексність; об'єктивність; точність; достовірність; діючість; оперативність; демократизм; ефективність і т. ін.

Ними треба керуватися при проведенні аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.

Коротко зупинимося на важливіших принципах аналізу.

1. Науковість - аналіз повинен мати науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, ураховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати найновіші методи економічних досліджень і т. ін.

2. Системність - кожний об'єкт, що вивчається, розглядається як складна динамічна система, яка складається з ряду елементів, котрі визначеним способом зв'язані між собою і зовнішнім середовищем. Вивчення кожного об'єкту повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

3. Комплексність - дослідження потребує охоплення усіх сторін і ланок діяльності, всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

4. Достовірність, точність - аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, яка реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки його повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

5. Конкретність і діючість - аналітичні розрахунки можуть оставатися “грою в цифри”, якщо вони ведуться без конкретного напрямку, в відриві від потреб управління.

Конкретність аналізу безпосередньо зв'язана з його діючістю. Якщо результати аналізу не забезпечують матеріалу для прийняття управлінських рішень, направлених на поліпшення роботи, то такий аналіз не досягне кінцевої цілі і, отже, не має практичного смислу.

6. Оперативність означає уміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і запроваджувати їх в життя. Оперативність аналізу полягає в своєчасному виявленні і попередженні причин відхилень від плану і знаходження шляхів усунення негативно діючих факторів.

7. Динамічність - цей принцип потребує, щоб усі об'єкти вивчались в їх взаємозв'язку в динаміці. Це дозволяє виявити закономірності змін які відбуваються.

8. Об'єктивність - недостатня об'єктивність результатів аналізу може привести до прийняття рішень, які потягнуть за собою втрати, збитки в використанні ресурсів відповідного об'єкту, що управляється.

9. Ефективність - витрати на проведення аналізу повинні давати багаторазовий ефект.

Економічний аналіз виконує основні і спеціальні функції.

Основні функції характеризують суттєвість економічного аналізу як науки - системи знань, їх відтворення і практичну сторону упровадження цих знань в практику господарювання.

До основних функцій відносяться такі:

- безперервний процес виробки знань, удосконалення методології аналізу шляхом узагальнення практичного досвіду і знань;

- використання системи знань для дослідження економіки, вивчення її закономірностей і удосконалення управління.

З основних функцій випливають спеціальні:

- економічне обґрунтування прогнозів, перспективних, поточних планів і конкретних управлінських рішень;

- активний вплив на процеси виконання поточних планів, прийнятих конкретних управлінських рішень і виявлення поточних резервів;

- наукове вивчення і глибока оцінка процесів розвитку економіки на всіх рівнях, її ефективності, раціональності використання ресурсів, виявлення факторів і резервів її зросту.

Філософська категорія змісту - це впорядкована сукупність частин (елементів) цілого предмета або явища. Зміст пов'язується з формою, яка є способом існування, вираження внутрішньої організації змісту.

Зміст економічного аналізу як науки складається із специфічних і відповідних частин (елементів), які дають змогу розкрити його суть, а саме:

- формулювання конкретного завдання аналізу певного об'єкту;

- об'єктивна оцінка результатів діяльності підприємства, його конкурентноздатності;

- дослідження причинно-наслідкових зв'язків об'єкта і моделювання його факторної системи;

- вивчення характеру існуючих причинно-наслідкових зв'язків і підбір прийомів їх кількісного виразу;

- обґрунтування напряму і обчислення величин впливу факторів на результативний показник;

- вияснення умов, що породжують і сприяють або ж стримують дію факторів;

- розробка варіантів поширення дії позитивних і нейтралізації негативних факторів;

- конкретизація висновків, пропозицій, рекомендацій.

Безперечно, що серед цих складових частин головна роль належить першій - формулюванню завдання аналізу.

Важливою складовою частиною економічного аналізу є установлення причинно-наслідкових зв'язків, відбір факторів. Це пов'язано з певними труднощами, оскільки об'єкти характеризуються складними і численними зв'язками. Відповідно є велика кількість факторів, з яких треба чітко виділити об'єктивні і суб'єктивні, залежні і незалежні від діяльності колективу.

Важливим елементом змісту економічного аналізу є з'ясування умов, що породжують і сприяють впливу факторів.

В принципі регульовані умови, що позитивно впливають на розвиток факторів, мають бути закріплені, а ті, що впливають негативно - усунені або нейтралізовані. Відповідно посилиться або послабиться чи зовсім зникне вплив факторів на результативний показник.

Уточнивши зміст економічного аналізу, можна дати його визначення як конкретної функціональної науки.

Таким чином, змістом економічного аналізу є глибоке і комплексне дослідження всіх сторін діяльності підприємств з використанням відповідних джерел інформації, визначення, вивчення і вимір факторів, причин та резервів, оцінка роботи, узагальнення результатів аналізу.

Суттєвість і зміст економічного аналізу визначають його завдання:

- підвищення науково-економічного обґрунтування бізнес-планів і нормативів;

- об'єктивна оцінка роботи підприємства, підрозділів, окремих виконавців з точки зору контролю за виконанням ними планів, договірних зобов'язань;

- виявлення впливу факторів і різних причин на відхилення проти завдань, зобов'язань і даних за попередні роки.

- виявлення і організація використання резервів підвищення ефективності виробництва, підготовка відповідних управлінських рішень для їх реалізації;

- вивчення новацій і сприяння їх поширенню, аналіз ефективності новацій за конкретних умов даного підрозділу чи регіону;

- обґрунтування та іспит оптимальності управлінських рішень;

- оцінка реальності та напруженості планових завдань, договірних зобов'язань, квот і розробка на цій основі прогнозів, які як правило, не виходять на можливість обґрунтувати планові завдання, оцінити майбутні доходи, потреби;

- дослідження конкурентноздатності підприємства і кон'юнктури ринку.

Завдання економічного аналізу, безумовно не вичерпуються приведеним вище переліком. Багатогранність і багатоваріантність господарських ситуацій ставлять перед ним інші нові завдання автономного характеру. Їх можна вирішити з використанням загальних та приватних аналітичних методик.

Аналіз - термін грецького походження і означає розчленування (розкладання) предмета чи явища на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв'язок між окремими частинами та явищами в цілому, залежність їх від різних факторів.

Водночас потрібно пам'ятати, що численні явища і процеси навколишнього середовища не можуть бути осмисленні тільки зо допомогою аналізу. аналіз виступає у динамічній єдності з поняттям “синтез” - з'єднання раніше розмежованих елементів досліджуваного об'єкту в єдине ціле. аналіз і синтез виступає як діалектичний тандем і розуміється як синонім усякого наукового дослідження. тільки аналіз і синтез в єдності забезпечують всебічне наукове вивчення явищ у діалектичному зв'язку.

Таким чином, під аналізом в широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів і явищ навколишньої середи, заснований на розчленуванні цілого на складові частини і вивченні їх в усьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Активною складовою у процесі пізнання виступає людське мислення, що являє собою найвищу синтетичну спроможність людського мозку.

Процес аналітико-синтетичної діяльності людського мозку проходить через три взаємозалежні стадії: живе споглядання, абстрактне мислення, практична діяльність. на цих стадіях відбувається сприйняття господарських процесів через систему економічної інформації, логічне і машинне опрацювання інформаційних даних, розкривається глибинний зміст досліджуваних явищ, виявляються закономірності в їх розвитку. все це дозволяє прийти до узагальнених висновків, до конструювання практичних пропозицій, спрямованих на подальше удосконалення економіки.

Звідси аналіз економіки набуває великий і практичний інтерес, а аналіз називається економічним, тобто вивчаючий економіку підприємства.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків господарської діяльності всіх організаційних структур у взаємозв'язку і розвитку, впливу факторів на їх відхилення для виявлення недоліків та резервів, активний вплив на хід виробництва, його ефективність і якість роботи та продукції.

Актуальним питанням теорії та практики економічного аналізу, вдосконалення його методики є визначення видів та напрямів економічного аналізу.

Перш за все призначення і застосування економічного аналізу не однакове і як раз у цьому проявляється відмінність його видів і напрямів. наприклад, оперативний, ретроспективний, перспективний - це види аналізу, а щоденний, щодекадний (щотижневий), щомісячний, щоквартальний - це напрями економічного аналізу.

По друге, визначення розбіжностей між видами економічного аналізу має базуватися на корінних особливостях його ведення. наприклад, оперативний і перспективний, порівняльний і функціонально-вартісний, ретроспективний і техніко-економічний і т. ін. поряд з цим конкретизація різноманітного змісту економічного аналізу за різними ознаками, які не мають корінних відмінностей, вимагає групування їх за напрямами, які відносяться до всіх видів.

Таким чином, види економічного аналізу можна класифікувати за такими ознаками:

- за галузевою ознакою - галузевий (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т. ін.) ; міжгалузевий (теоретична і методологічна основа аналізу) ;

- за ознакою часу (характером рішень) - попередній, оперативний (ситуаційний), ретроспективний, перспективний (прогнозний), підсумковий;

- за просторовою ознакою - внутрігосподарський, міжгосподарський (регіональний), галузевий, народногосподарський;

- за об'єктами управління - техніко-економічний, фінансово-економічний, управлінський, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний, маркетинговий;

- за методикою вивчення об'єктів - порівняльний, факторний, діагностичний, маржинальний, детермінований, стохастичний, функціонально-вартісний, економіко-математичний.

Припускається групування економічного аналізу від конкретного змісту за наступними напрямами:

- за обсягом дослідження (питань що вивчаються) - повний (комплексний), тематичний (локальний) ;

- за рівнем досліджуваної ланки - робоче місце, цех, підприємство, об'єднання, галузь;

- за періодичністю проведення - щоденний, щодекадний (щотижневий), щомісячний, щоквартальний, щорічний;

- за суб'єктами (користувачами) аналізу - внутрішній, зовнішній.

Треба знати характеристику окремих видів і напрямів аналізу.

Економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався на стику багатьох наук шляхом інтеграції окремих їх елементів.

Насамперед слід підкреслити безпосередній зв'язок аналізу з економічною теорією. Саме економічна теорія, сформульовані у ній закони економічного розвитку виступають теоретичною базою економічного аналізу. Аналітична оцінка діяльності будь-якого підприємства ґрунтується на них.

Загальні закони економічного розвитку по різному проявляються в окремих галузях господарства, тому економічний аналіз не може не спиратися на відповідні галузеві економіки, і звідси зрозумілий зв'язок аналізу з такими науковими дисциплінами, як економіка промисловості (сільського господарства, будівництва, торгівлі тощо). Причому зв'язок цей - не однобічний: використання аналітичного дослідження цими науками сприяє їх власному розвитку.

Найтіснішим чином економічний аналіз пов'язаний з бухгалтерським обліком із статистикою. Матеріали бухгалтерського, статистичного обліку, звітності є інформаційною базою для аналізу економічних явищ і процесів, які відбуваються на підприємстві. Крім того широко використовуються в аналізі статистичні прийоми і методи обробки економічної інформації: середні величини, індекси, баланси, графіки, групування даних і інші. Тому аналітик може бути висококваліфікованим фахівцем, лише володіючи знаннями у галузі цих наукових дисциплін.

Певний зв'язок з економічним аналізом мають фінансово-кредитні дисципліни (гроші і кредит, фінанси, податки і др.), маркетинг і управління, ревізія і контроль, аудит, математичні науки і т. ін.

Важливим моментом цього питання є те, що економічний аналіз як самостійна функціональна наука обслуговує інші функціональні науки. Діяльність підприємств регулюється безпосередньо через планування: економічний аналіз виробничих показників за попередній період створює базу для подальшого обґрунтування та удосконалення планування в конкретних умовах господарювання. Планові показники є критерієм для оцінки кожної ланки виробництва, а планування - одним із головних постачальників інформації.

Не вдаючись у характеристику тісного взаємозв'язку економічного аналізу з рештою наукових дисциплін економічного, математичного та технічного циклів, необхідно відмітити, що в процесі його здійснення використовуються прийнятті методологічні основи та методики дослідження, технічні прийоми для обробки інформації, з одного боку, а з іншого - економічний аналіз активно впливає на вдосконалення цих наук.

Закінчується розгляд матеріалу теми визначенням ролі економічного аналізу в системі управління виробництвом. Будь-яке управління починається з оцінки стану і динаміки розвитку того чи іншого процесу. Практично треба вибрати з різних джерел відповідну інформацію, аналітично її опрацювати визначеним способом. На підставі такого аналізу можна обґрунтувати, а від так, і прийняти певне управлінське рішення. Потрібно знати, що без уміння науково обґрунтовувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку.

Таким чином, економічний аналіз виступає попереду управлінських рішень та дій, обґрунтовує та підготовлює їх, в цьому є основа наукового управління, його об'єктивності та ефективності.

Необхідно акцентувати значення економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, насамперед планування. В планах та в процесі керівництва їх виконанням органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх.

На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів, та якість самого планування. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об'єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрівиробничі резерви, розробляються організаційно-техничні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання, тобто контролюються, чи дотримуються і яким чином вимоги об'єктивних економічних законів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обґрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності.

В умовах здійснення ринкових реформ економічний аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їх місця в галузі, регіоні, а також частку кожного робітника в загальних економічних результатах діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обґрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дійовим засобом виявлення внутрігосподарських резервів, основою розробки науково - обґрунтованих планів і управлінських рішень.

економічний аналіз управління виробництво

Размещено на Allbest.ru