Теоретичні аспекти діяльності малого та середнього бізнесу в Україні

- зростання важливості володіння сучасними технологіями управління, маркетингу, фінансового аналізу, які є поки що недоступними для більшості малого та середнього підприємства [11, c. 101].

Збільшення відкритості національних ринків після прийняття вимог ГАТТ/СОТ та зближення України з іншими інтеграційними об'єднаннями суттєво підвищить конкурентний тиск, у тому числі - і на ринках, нині зайнятих малим бізнесом. Малий бізнес, який утворився й утворюється в Україні сьогодні, створюється в рамках наявних виробничих відносин, тому є непристосованим (у своїй більшості) до функціонування в умовах відкритого ринкового середовища та так само, як і великі підприємства, потребуватиме серйозних структурних змін, необхідність яких має враховуватися в стратегії підтримки малого та середнього бізнесу в Україні.

Згідно з Національною програмою, шляхами вдосконалення правового забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва є:

- створення дієвих механізмів захисту прав і свобод підприємців;

- гармонізація українського законодавства з законодавством Європейського Союзу та СНД;

- забезпечення законодавчої гарантії незмінності та довго тривалості державної політики щодо підтримки малого підприємництва;

- розробка нормативно-правової бази, яка регулює відносини між державою та підприємцями, роботодавцями і найманими працівниками, у тому числі і для забезпечення їхнього соціального захисту, встановлює норми і правила здійснення підприємницької діяльності, регламентує діяльність органів державної влади, їх посадових осіб щодо виконання ними відповідних повноважень у сфері розвитку малого підприємництва;

- вдосконалення функціональної та організаційної структури центральних та місцевих органів виконавчої влади в частині забезпечення розвитку і державної підтримки малого підприємництва [9, c. 35-36].

На наш погляд, регуляторна політика щодо малого та середнього підприємства повинна будуватися з урахуванням необхідності максимального спрощення умов ведення бізнесу, проте водночас - і збереження контрольованості та урегульованості розвитку сектора малого та середнього бізнесу. Йдеться не лише про запобігання реалізації потенційних загроз, які можуть виникати внаслідок дій малого підприємства, але також про удосконалення економічних важелів впливу на їхнє утворення та функціонування, які мають базуватися на економічних інтересах та пріоритетах підприємців.

Зокрема, необхідне значне спрощення адміністрування малого та середнього підприємництва шляхом вдосконалення процедури реєстрації. Одним з прикладів вирішення цього завдання може бути нещодавно прийнята Президентом України у Програма економічних реформ на 2010-2014 роки, яка надає процедурі реєстрації заявного характеру, що звільнює працівників державних органів влади, які здійснюють реєстрацію, від зайвої перевірки документів, та обмежує кількість випадків відмови від реєстрації. Також необхідне скорочення числа дозволів, погоджень, ліцензій для малих та середніх підприємств [13, c. 13].

Процеси регулювання та контролю діяльності малих підприємств повинні набути максимально гласного характеру. Необхідне встановлення реальної відповідальності державних службовців за правопорушення та компенсації збитків та недоотриманих доходів у зв'язку із діяльністю органів державної влади [18, c. 29].

Запобігання втраті поточного контролю стану справ у сфері малого та середнього бізнесу вимагає від органів державної влади термінового освоєння принципово нових методик та технологій контролю та обліку. Зокрема, доцільним (і технологічно цілком можливим) є утворення єдиної загальнодержавної мережі збирання звітної інформації, яка дозволила б запобігти багаторазовому дублюванню одних і тих самих показників у різних формах звітності, значно спростити діяльність самих облікових органів, позбавити підприємців невиправданих втрат часу від подання звітної документації у цілу низку часто територіально досить віддалених контролюючих структур.

Необхідність посилення ролі місцевих органів влади та регіональної політики підтримки малого та середнього бізнесу обумовлює збільшення важливості проведення адекватної та ефективної політики сприяння розвитку малого підприємництва місцевими органами самоврядування, які володіють більш повним знанням особливостей бізнесу у тому чи іншому регіоні, місцевих особливостей економічного розвитку [21, c. 278].

Незважаючи на те, що поняття малого підприємництва неодноразово переглядалося у нормативно-правових актах, поняття середнього бізнесу та "мікропідприємництва" так і не знайшло свого законодавчого відображення. Як зазначалося вище, така ситуація може дестимулювати керівників малих підприємств нарощувати обсяг виробництва, а населення - інституціалізувати власний бізнес у вигляді мікропідприємства [14, c. 38].

На наш погляд, якщо держава проводитиме політику підтримки середнього бізнесу поряд із стимулюванням малого підприємництва, надаючи певні адміністративні, податкові, фінансово-кредитні та інвестиційні пільги (можливо, дещо менші за ті, які надаються малим підприємствам), застосовуючи інші заходи підтримки, наприклад, надання переваг при здійсненні державних закупівель та наданні державних замовлень, вона тим самим сприятиме переходу малих підприємств до категорії середніх. Адже керівник малого підприємства буде впевнений, що втрата ним статусу малого підприємства не принесе збитків, які, особливо - першим часом, перевищать загальну суму прибутків, отриману від збільшення масштабу виробництва.

Видається доцільним надання пільг в оподаткуванні малого та середнього підприємства за такими напрямами:

- зменшення податку на прибуток за рахунок коштів, які використовуються на розширення виробництва;

- вирахування з оподатковуваного прибутку витрат на інформаційно-консалтингові послуги, підвищення кваліфікації керівного персоналу та професійне навчання працівників, витрат на соціальне забезпечення (пенсійне, медичне страхування, оздоровлення тощо) працівників, в межах встановлених норм;

- забезпечення можливості для малого підприємства списувати на валові витрати більшу частину вартості основних виробничих фондів на початкових етапах їхньої діяльності за рахунок наступного періоду та розширення можливості використання методу прискореної амортизації, особливо в інноваційній сфері;

- відстрочення сплати податків, подовження податкового періоду (особливо по тих видах податків і зборів, сплата яких не залежить від руху грошових коштів на рахунках в банках), можливість використання податкового кредиту [19, c. 52-53].

Важливе значення малого і середнього бізнесу для розвитку економіки визначає необхідність пильної уваги держави до його формування і функціонування.

Особливо це стосується трансформаційних країн, де малі та середні підприємства формуються в процесі масової приватизації, а ринковий механізм, що визначає структуру економіки, тільки починає функціонувати.

Незважаючи на те, що малий і мікробізнес має величезне значення для розвитку підприємницької ініціативи і конкуренції, його роль не слід перебільшувати, як і не слід забувати про важливість середнього бізнесу для нормального розвитку економіки і формування середнього класу.

На рівні державної політики це означає, що політика, спрямована на розвиток підприємництва, повинна містити в собі завдання зі створення умов для ефективного розвитку середнього бізнесу. Поняття середнього бізнесу визначається не тільки формальними критеріями чисельності зайнятих або обсягу збуту, але й особливостями неакціонерного типу власності, властивого цьому сектору.

Висновки

Більше половини працездатного населення планети зайнято в малому та середньому бізнесі. В економічно розвинутих країнах малі та середні підприємства виробляють 50-60 % ВВП, тоді як в Україні - всього близько 10 %. В нашому дослідженні ми проаналізували основні чинники, що не сприяють розгортанню малого та середнього бізнесу в Україні, розмірковували над шляхами розширення розвитку цього сектору економіки.

Серед основних чинників, що перешкоджають розгортанню малого та середнього підприємництва в Україні, зазначимо:

- надмірний податковий тиск;

- слабка стартова матеріально - технічна база;

- низька продуктивність праці;

- відсутність досвіду і знань у тих, хто розпочинає власний бізнес;

- нерозвинутість інфраструктури, необхідної для підтримки та розвитку малого підприємництва;

- недостатній рівень поінформованості суб'єктів малого підприємництва щодо потенційних партнерів і конкурентів тощо.

Аналіз світового досвіду свідчить, що в загальних обсягах фінансування малих та середніх підприємств протягом останніх сорока років переважають кредити, що надаються небанківськими установами - кредитними спілками, кредитними кооперативами, товариствами взаємного кредитування та взаємного страхування тощо.

Отже, враховуючи світовий досвід та об'єктивну необхідність розвитку малого підприємництва, його місце і роль у національній економіці, державна політика розвитку малого підприємництва в Україні повинна спрямовуватися на:

- забезпечення економічного зростання за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;

- удосконалення структури малого підприємництва;

- заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях та на пріоритетних напрямах;

- підвищення технологічного рівня виробництва малого підприємства;

- створення конкурентного середовища;

- залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;

- створення нових робочих місць, зменшення безробіття;

- сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;

- формування нової соціальної верстви власників і підприємців.

На нашу думку, головними факторами активізації діяльності малого та середнього бізнесу мають бути:

- зниження ставок та зменшення кількості податків;

- спрощення доступу до кредитів;

- забезпечення стабільності законодавства;

- вдосконалення законодавчої бази підприємництва;

- впорядкування процедури проведення перевірок;

- реформування системи ліцензування;

- реформування процесу сертифікації;

- вдосконалення системи реєстрації.

Отже, очевидною стає необхідність комплексного вирішення завдань підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, яке може бути успішно розв'язане лише на основі тісного взаємозв'язку заходів, що охоплюють питання регулювання загального макроекономічного середовища, фінансової та майнової підтримки малого та середнього бізнесу, формування цільових інституційних та ринкових структур, ліквідації бюрократичних перешкод, забезпечення безпеки підприємництва тощо.

На найвищому державному рівні має бути чітко визначено, яка саме роль відводиться малому та середньому бізнесу у державній стратегії, а також відображено ступінь розуміння державою цієї ролі. Сьогодні, хоча загалом макроекономічна роль малого підприємства вказана в основних документах досить коректно, на практиці це визначення не знаходить повного відображення в діях органів влади (насамперед Держпідприємництва) та виступах урядовців. З свого боку, представники малого бізнесу та їхні асоціації також мають усвідомити своє місце в соціально-економічній системі, щоб мати моральне право вимагати для себе державної підтримки.

Список використаних джерел

1. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2062-III // Урядовий кур'єр. - 2009. - 22 листопада.

2. Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21 грудня 2000 року № 2157-III // Україна. Закон // Урядовий кур'єр. - 2009. - 25 січня.

3. Про затвердження Державної програми підтримки молодіжного підприємництва на 2009-2012 роки: Постанова Кабінету Міністрів від 12 квітня 2002 р. № 536 // Україна. Кабінет Міністрів // Офіційний вісник України. - 2009. - № 16. - С. 143-148.

4. Баб'як М.М. Розвиток малого і середнього підприємництва у регіоні // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 12. - C. 77-83.

5. Бусек Ю. Малые и средние предприятия: политика и управление / Ю. Бусек // Проблемы теории и практики управления. - 2010. - № 2. - C. 64-70.

6. Волик В. Становлення малого та середнього бізнесу в Україні і його наслідки // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 8. - C. 22-25.

7. Варналій З. Мале підприємництво: Основи теорії і практики: Монографія / Захарій Варналій, - 3-тє вид., стереотипне. -К.: Знання, 2010. - 302 с.

8. Волик В. Становлення малого та середнього бізнесу в Україні і його наслідки // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 8. - C. 22-25.

9. Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 1. - C. 13-15.

10. Карпенко С. Проблеми розвитку малого підприємництва на сучасному етапі (Регіональний аспект): Наук. -дослід. економ. ін-т М-ва економ. України. - К., 2011. - 19 с.

11. Єрмакович С. Державна підтримка малого бізнесу в Україні // Проблеми кредитування малого та середнього бізнесу в Україні. - 2012. - № 4. - C. 25-37.

12. Коротенко Н.П. Проблеми розвитку підприємництва в Україні // Коротенко Н.П. // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 4. - C. 96-103.

13. Лавриненко Р. Фінансування малого та середнього бізнесу в Україні // Фінанси України. - 2012. - № 2. - C. 76-81.

14. Ляпіна К. Національна програма розвитку малого підприємництва: Очікування. Проблеми. Перспективи. -К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2012. - 159 с.

15. Малі і середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку // Пріоритети. - 2012. - № 3-4. - C. 35-45.

16. Мамчур І. Кредити для малого й середнього бізнесу: робота на перспективу // Праця і зарплата. - 2012. - № 42. - C. 6-7.

17. Маргуліс В. Законодавчо-нормативне забезпечення питань кредитування малого та середнього бізнесу в Україні // Проблеми кредитування малого та середнього бізнесу в Україні. - 2012. - № 4. - С. 4-6.

18. Наумова Л. Розвиток малого і середнього підприємництва як фактор фінансової стабілізації в державі // Фінанси України. - 2012. - № 11. - C. 24-29.

19. Онищук Я. Фінансове забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу // Фінанси України. - 2012. - № 7. - С. 51-59.

20. Підприємництво: можливості кожного: Підсумкові матеріали місячника підтримки малого і середнього підприємництва // Упоряд. В.М. Биковець. - Біла Церква: ВАТ "Білоцерківська друкарня", 2012. - 35 с.

21. Травянко О. Особливості розвитку малих форм господарювання на регіональному рівні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2012. - № 2. - C. 275-279.

Размещено на Allbest.ru