Основна частина працівників аграрної сфери зайнята в колективних сільськогосподарських підприємствах (КСП), кожний третій - в особистому підсобному господарстві (ОПГ), а в нових (фермерських) господарських формуваннях, народжених ринковими відносинами, зайнято лише 0,5% трудових ресурсів. Серед працівників сільського господарства жінки займають 47,3%, у тому числі в КСП - 46,6, в селянських (фермерських) господарствах - 45,3, а в особистих підсобних господарствах - 48,6% (табл.2).

Таблиця 2. Трудові ресурси аграрної сфери АПК України в 1997 р.

Категорії господарств	Тис. чол.	Частка трудових ресурсів, %
	чоловіки	жінки	обидві статі	чоловіки	жінки	обидві статі
Колективні сільськогос-
подарські підприємства	2216,0	1932,4	4148,4	65,6	63,8	64,8
Селянські (фермерські)
господарства	19,3	16,0	35,3	0,6	0,5	0,5
Особисті підсобні гос-
подарства	1141,1	1079,1	2220,2	33,8	35,7	34,7
Всього	3376,4	3027,5	6403,9	100,0	100,0	100,0

Погіршуються якісні параметри жіночих трудових ресурсів села та аграрної сфери, насамперед - стан здоров'я селянок. За даними анкетного обстеження, лише 10,9% працівниць колективних сільськогосподарських підприємств почувають себе здоровими. Половина з них вважає своє здоров'я задовільним, а кожна четверта працівниця аграрного сектора - хвора. Виявлений прямий взаємозв'язок між здоров'ям аграрних працівниць і умовами їх праці в сільському господарстві (табл.3).

Результати соціологічного обстеження 60,5 тис. працівників аграрних підприємств 9 адміністративних районів, розташованих у різних природно-економічних зонах і областях, показали, що їх основна частина (70,5%) має вік від 30 до 55 (59) років. Лише кожний п'ятий із зайнятих у суспільному секторі аграрної сфери знаходиться в демографічно молодому і соціально активному віці (до 30 років).

Таблиця 3. Оцінка жінками-аграріями умов праці в сільському господарстві і стану свого здоров'я в 1994-1995 рр., %

Показники	Всього	З них оцінюють своє здоров'я
	жінок	добрим	задовільним	Поганим	завагалися відповісти
Всього жінок	100,0	10,9	51,8	25,4	11,9
з них оцінюють умови праці:
добрими	100,0	24,3	50,9	19,5	5,3
нормальними	100,0	12,2	54,7	22,2	10,9
незадовільними	100,0	7,0	47,7	31,0	14,3

Серед аграрних працівників найбільшу частину (14,8%) становлять особи передпенсійного віку; майже кожний п'ятий працівник (18,8%) - пенсіонер за віком. Це свідчення високого рівня старіння трудових ресурсів. А в Кагарлицькому і Ставищенському районах Київської області та в Піщанському Вінницької області прошарок працівників-пенсіонерів перевищує 20%. Таким чином, у передпенсійному та пенсійному віці знаходиться 33,6% трудівників аграрних підприємств обстежених районів. У той же час осіб до 20 років лише 3,0%, а 20-24 років - 6,9 %. Чисельність працюючих пенсіонерів тільки на 50% компенсується кількістю молоді, що починає працездатне життя. У рослинництві 52,3% - працівники передпенсійного і пенсійного віку, в тому числі серед жінок - кожна третя - пенсіонерка. Поповнення трудових ресурсів аграрного сектора за рахунок молоді становить лише 0,5-0,6% за рік. У рослинництві в 70,6% обстежених господарств та в тваринництві - в 42,0% КСП немає жодної жінки віком до 20 років. В окремих населених пунктах (села Миронівка та Кукули Піщанського, Антонівка та Красилівка Ставищенського районів та ін.) зовсім немає людей молодого віку. Отже, віковий склад працівників сільського господарства обстежених районів кризовий. Певною мірою він представляє вікову структуру трудових ресурсів аграрного сектора всієї України.

Загальноосвітній рівень жіночих трудових ресурсів аграрної сфери досить високий - основна частина жінок (72,8%) має середню освіту, що свідчить про високі потенційні можливості освоювати надбання НТП у сільському господарстві. Однак реалізувати їх заважає недостатній професійний рівень працівниць аграрного сектора: середню спеціальну освіту мають лише 14% жінок, а вищу - 4,9%. За сферами трудової діяльності основна частина жінок (66,9%) зайнята в основних галузях сільськогосподарського виробництва - рослинництві і тваринництві. Молочне тваринництво і свинарство КСП тримається виключно на жіночих руках. Основну частину працівниць цих галузей становлять жінки передпенсійного та пенсійного віку. В найближчі 5-7 років без належного рівня механізації виробничих процесів ці галузі не будуть забезпечені достатньою мірою ресурсами живої праці.

Дослідження показали, що там, де панує ручна низькопродуктивна, і, як наслідок, низькооплачувана праця, переважають жінки. Така дискримінація сільської жінки починається ще на рівні безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції, причому із зростанням його інтенсифікації дискримінація селянок посилюється. У середній ланці управління сільським господарством жінок - лише 22,3%. В той час, як серед спеціалістів сільського господарства жінки становлять майже 50%, третину виробничих підрозділів очолюють чоловіки-практики. Ще менше жінок серед керівників аграрних підприємств - менше 5 %.

У четвертому розділі вперше досліджена трансформація стереотипу мислення селянок щодо свого соціального призначення у суспільстві, вивчена трудова діяльність та умови праці жінок у колективних сільськогосподарських підприємствах, використання їх праці в особистому підсобному господарстві та в сімейно-побутовій сфері. Виміряна трудова складова діяльності селянки в добовому бюджеті часу. Результати анкетного обстеження жінок, проведеного здобувачем, показали, що трансформація стереотипу мислення сільських жінок щодо свого соціального призначення у суспільстві відбувається у напрямі глибшого усвідомлення соціально-економічної значущості їх ролі в демовідтворенні, формуванні та збереженні сім'ї, вихованні підростаючого покоління. Жінкам дедалі ближчим стає виконання функцій, якими наділила їх природа (табл.4).

Таблиця 4. Розподіл сільських жінок різних соціальних груп за бажанням займатись тільки домашньою працею та вихованням дітей за створення сприятливих умов, % ¹⁾

	Вікові групи, років
Соціальні групи	до 25	26-30	31-40	41-50	51-60	старше 60	разом
Працівниці КСП	62,0	61,1	58,0	46,8	37,2	15,1	48,8
Працівниці держгоспів	39,4	51,2	41,8	40,0	23,7	25,0	38,0
Службовці	57,9	43,8	65,4	42,4	37,5	-	45,7
Разом	57,7	56,5	52,6	44,9	33,6	17,1	45,9

1) За даними анкетного обстеження сільських жінок у 1994-1995 рр.

За умов реформування сільськогосподарського виробництва та пов'язаного з ним розмаїття сфери використання трудових ресурсів села основна маса селянства має роздвоєну сферу використання праці - у колективних сільськогосподарських підприємствах і в особистому підсобному господарстві. З огляду на це використання трудових ресурсів жінок аграрної сфери розглядається в роботі у контексті з їх трудовими відносинами в цих сферах. Виходячи з реально можливого річного фонду робочого часу - 270 робочих днів або 1840 годин, можна стверджувати: в цілому по країні та у кожній її природно-економічній зоні (за винятком зони Карпат) фактичні показники затрат праці жінок в КСП значно вищі від нормативних (табл.5).

Таблиця 5. Кількість відпрацьованих людино-днів однією працездатною жінкою за рік у колективних сільськогосподарських підприємствах в 1960-1997 рр.

Природно- економічні	Відпрацьовано людино-днів однією жінкою за рік	1997 р. в % до
зони	1960 р.	1970 р.	1980 р.	1990 р.	1997 р.	1960 р.	1970 р.	1980 р.	1990 р.
Степ	203	216	256	272	290	142,9	134,3	113,3	106,6
Лісостеп	160	179	228	256	272	170,0	152,0	119,3	106,3
Полісся	153	174	219	254	269	175,8	154,6	122,8	105,9
Карпати	120	129	186	220	235	195,8	182,2	126,3	106,8
Україна	166	184	231	258	285	171,7	154,9	123,4	110,5

Поглиблене вивчення використання праці жінок (на основі соціологічних обстежень працівників КСП) показало, що тільки зайняті на кінно-ручних роботах в рослинництві, де притаманна висока сезонність виробництва, недовикористовують річний фонд робочого часу. Що стосується праці жінок у тваринницьких галузях КСП, то їх трудове навантаження перевищує фізіологічно допустимі норми. Доярки, телятниці, пташниці, свинарки практично не мають вихідних і святкових днів, не завжди використовують профвідпустки. Їх трудове перевантаження набуло стабільного характеру - протягом року вони працюють по 300 і більше днів. Трудове перевантаження жінок у цій галузі має повсюдний характер. Питома вага трудових вкладень жінок в КСП протягом 1960-1997 рр. становить 50,7-42,3%, що свідчить про те, що сільське господарство нашої держави не могло і не може функціонувати без трудової участі в ньому жінок.

Особлива увага приділена вивченню рівня механізації та умов праці жінок в КСП. За даними офіційної статистики, ще в 1989 р. три чверті жінок технологічні операції із виробництва сільськогосподарської продукції виконували вручну. Особливо низький рівень механізації праці жінок залишився у рослинництві - 3,1% при загальному рівні 5,7%. Дещо вищий рівень механізації праці жінок у тваринництві. Тут частка жінок, що виконують роботу за допомогою машин і механізмів, становить 48,9%. За останні 6-7 років суттєвих змін у рівні механізації праці жінок не відбулося. Згідно із перспективними технологічними картами на вирощуванні овочевих культур, в 2000 р. ручні роботи становитимуть 82,7%, на виробництві винограду, ягід та фруктів - 91-99%. Оскільки ближчими роками навіть не передбачається розробка відповідного комплексу машин, очікувати суттєвого скорочення затрат ручної праці в садівництві, виноградарстві та на вирощуванні ягід не доводиться. Саме в цих галузях переважає праця жінок і рівень її механізації в найближчі роки залишиться низьким.

Багато ручних робіт (60-80%) залишається в тваринництві. Фізичне навантаження, наприклад, доярки на виконанні тільки допоміжних робіт, навіть за механізації виробничих процесів на 90%, за зміну сягає однієї тонни, фізичне навантаження свинарки, виконуючої всі роботи вручну, за зміну становить 2,5-9,6 тонни. Далеко не жіночими є навантажувально-розвантажувальні роботи в сільському господарстві. Щоб виконати змінну норму і заробити 2-4 гривні жінка повинна підняти 9-15 тонн. Кількість селянок, зайнятих малокваліфікованою ручною працею, в 3 рази перевищує аналогічний показник у чоловіків.

Висока питома вага ручної праці жінок у сільському господарстві в комплексі з незадовільними умовами трудової діяльності у цій галузі формують у молоді психологію негативного ставлення до зайнятості в аграрній сфері. Початок такого формування криється у свідомості батьків, які орієнтують своїх дітей не на наслідування своєї професії чи іншої зайнятості у сільському господарстві. Анкетне обстеження жінок показало, що лише 13,2 % батьків бажають бачити своїх дітей продовжувачами своєї професії. Основна частина жінок (91,3%), зайнятих безпосередньо у сільськогосподарському виробництві, не бажає, щоб діти продовжували їх професійну справу. Особливо мало таких бажаючих у рослинницькій галузі (6,3%). Тут практично всі зайняті на кінно-ручних роботах не бажають бачити своїх дітей на своїх робочих місцях. Майже аналогічна ситуація з менталітетом щодо “аграрного світогляду” і серед працівників тваринництва. Лише 8,8% зайнятих у цій галузі не проти наслідування своїми дітьми професії батьків. Звідси починається професійна орієнтація сільської молоді та обрання нею місця трудової діяльності. Таким чином, важкі умови праці в аграрній сфері сформували негативне психологічне ставлення працівників до неї, яке переросло в ракурс соціально-педагогічного виховання підростаючого покоління не на користь села і аграрної сфери.

Незадовільний стан здоров'я працівниць сільського господарства та важкі умовами праці внаслідок низького рівня механізації виробництва зумовлюють їх передчасну соціальну втомлюваність. Результати дослідження показали, що основна частина селянок - 65,5% працівниць державних і 50,6% працівниць КСП - вважає за необхідне в сучасному законодавстві про жінку передбачити право селянок залежно від виробничого стажу виходити на пенсію у віці 50 років. Причому в ранжованому ряді заходів щодо необхідних змін у сучасному законодавстві про жінку бажання селянок виходити на пенсію у п'ятдесятирічному віці займає перше місце (54,3% респонденток). На другому місці (12,7%) - пропозиція про необхідність скорочення робочого дня в суспільному виробництві, третє місце (10,6% респонденток) займає бажання жінок у законодавчому порядку зміцнити соціальну захищеність селянок.

“Другою зміною” трудової діяльності жінок аграрної сфери виступає особисте підсобне господарство. Щоденні затрати їх праці на селянському подвір'ї становлять понад три години. Залежно від регіональних природно-кліматичних умов ведення сільського господарства, розміру присадибних ділянок, розвитку тваринництва затрати праці жінок працездатного віку в ОПГ коливаються в межах від 1,8 до 4 годин на добу. В результаті сумарне виробниче навантаження сільської жінки, тобто затрати її праці в громадському і приватному секторі, в середньому по Україні становить 400 семигодинних або 360 восьмигодинних робочих днів на рік. Серед республік колишнього Радянського Союзу в Україні воно найбільше: порівняно з Білорусією і Литвою - на 10 %, порівняно з республіками Закавказзя та Середньої Азії - майже в 2 рази.

Крім того, інтегруючи в собі працівника суспільного сектора, господині, дружини, матері і вихователя (наставника) дітей сільська жінка витрачає багато життєвих сил на домашню працю, на дітородну діяльність і виховання дітей, на догляд за хворими і літніми членами сім'ї. Щоденні затрати її часу на домашню працю в робочі дні становлять 3 год.45 хв., а в вихідні дні - майже 6 годин. Порівняно з чоловіками ці затрати в 3-5 разів більші. Трудомісткість ведення домашнього господарства сільськими жінками є результатом низького рівня розвитку соціальної інфраструктури села і в, першу чергу, - відсутності суцільної газифікації сільської місцевості.

Дослідження показують, що розмір сукупного навантаження сільської жінки, тобто затрати її праці в громадському, особистому підсобному й домашньому господарствах в середньому по Україні в робочий день становить 15 год.24 хв., тобто перевищує фізіологічно допустимі норми (рис.1). Навіть у вихідний день зайнятість селянки в ОПГ і домашньому господарстві становить 12 год. 14 хв. Якщо врахувати затрати життєвих сил на дітородну діяльність, догляд та виховання дітей - доля сільської жінки в Україні трагічна.

Трагізм становища української селянки полягає у її передчасному старінні і затуханні демовідтворювальної функції. Так, затрати часу на задоволення фізіологічних потреб (сон, приймання їжі, догляд за собою тощо) у сільських жінок менші, ніж у чоловіків. Влітку селянки недосипають. Трудомісткість особистого підсобного й домашнього господарства та недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури спричиняють суспільно невиправдано малий час на догляд за дітьми. В робочий день на виконання цієї соціально важливої функції селянка витрачає лише 13 хвилин, у вихідний день - 31 хвилину, тобто через виробниче перевантаження вона позбавлена можливості належним чином виконувати свій головний обов'язок - материнства й вихователя підростаючого покоління. Суспільно невиправдано короткий час на догляд та виховання дітей жінкою-матір'ю негативно впливає на її здоров'я та психологічний стан, трансформує демографічний ідеал сім'ї, тяжким відлунням відбивається на демовідтворювальних процесах у сільській місцевості та формуванні трудових ресурсів села і аграрної сфери.

Результатом виробничого та соціального перевантаження селянки є обмаль вільного часу (рис.2). Жінка, що працює в КСП, вільного часу має в 2 рази менше ніж чоловік і в 1,5 раза менше порівняно з жінкою, що працює в промисловості. Виробнича та соціальна переобтяженість селянки є першопричиною кризової демографічної ситуації, що склалась у сільській місцевості України, вимирання й соціального занепаду українського села. Відродження останнього неможливе без вирішення соціальних проблем сільської родини як основного осередка демовідтворювальних процесів у сільській місцевості, а також проблем формування трудового, професійного, виробничого й інтелектуального потенціалів села і аграрного сектора.

У п'ятому розділі розроблені регіональні баланси трудових ресурсів села на макрорівнях: держава, Автономна Республіка Крим, області на період до 2005 року. Як методологічна основа балансів здобувачем запропонований принцип збалансованості абсолютного розміру наявних трудових ресурсів сільського населення з потребою в них всіх підприємств (організацій), господарств, що розташовані в сільській місцевості, включаючи соціальну інфраструктуру (табл.6).

Абсолютний розмір трудових ресурсів села протягом 1995-2005 рр. зменшиться на 651,1 тис. чоловік, або на 9,8%. Основне зменшення (77,7%) його відбудеться протягом 1995-2000 рр. внаслідок дії негативних тенденцій у демографічних процесах, які не пом'якшаться до 2000 року - періоду інтенсивного реформування сільського господарства і формування соціальної визначеності сільського населення щодо сфери прикладання праці в сільській місцевості.

Таблиця 6. Чисельність трудових ресурсів у сільській місцевості України на період до 2005 року

Природно-	Тис. чол.	2001-2005 рр. в % до
Економічні зони	1995 - 1997 рр.	1998 - 2000 рр.	2001- 2005 рр.	1995- 1997 рр.	1998 - 2000 рр.
Степ	2156,2	2063,8	2073,7	96,2	100,5
Лісостеп	2473,6	2200,6	2099,2	84,9	95,4
Полісся	1314,7	1186,1	1131,6	86,1	95,4
Карпати	684,3	672,1	673,2	98,4	100,2
Україна	6628,8	6122,6	5977,7	90,2	97,6

На основі запропонованих здобувачем методичних підходів до обчислення загальної потреби у затратах живої праці у всіх сферах суспільно корисної діяльності людей, що мешкають у сільській місцевості, визначена середньорічна і “пікова" потреби села в трудових ресурсах. При цьому використані нормативний, індексний, екстраполяційний метод, логічної оцінки та інші (табл.7).

Таблиця 7. Потреба села у трудових ресурсах в Україні на період до 2005 року

Сфери використання трудових ресурсів села	Тис. чол.	2001-2005 рр. в % до
	1995- 1997 рр.	1998- 2000 рр.	2001- 2005 рр.	1995- 2000 рр.	1998-2000 рр.
В середньому за рік
Сільське господарство	5458,0	5326,1	5174,0	94,8	97,1
Несільськогосподарські галузі	952,4	1000,0	1050,0	110,2	105,0
Невиробнича сфера села	1086,9	1379,6	1721,2	158,4	124,8
Разом	7497,3	7705,7	7945,9	106,0	103,1
На період "пік"
Сільське господарство	5991,0	5797,6	5646,2	94,2	97,4
Несільськогосподарські галузі	952,4	1000,0	1050,0	110,2	105,0
Невиробнича сфера села	1086,9	1379,6	1721,2	158,4	124,8
Разом	8030,3	8177,2	8417,4	104,8	102,9

Потреба села у ресурсах живої праці протягом 1995-2005 рр. в цілому по Україні збільшиться на 448,6 тис. чоловік, або лише на 6,0%, у тому числі в особистому підсобному і фермерському господарстві - на 19,8%, в несільськогосподарських галузях - на 10,2% та в невиробничій сфері села - в 1,6 раза при одночасному скороченні в КСП на 537,7 тис. чоловік, або на 12,9%, де передбачається зниження трудомісткості виробництва продукції рослинництва і тваринництва на основі використання механізації виробничих процесів.

Для забезпечення намічених обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в КСП, особистому підсобному господарстві селян та фермерів, розширення несільськогосподарських галузей сфери матеріального виробництва у сільській місцевості та соціальної інфраструктури села (лише на рівні міста в 1995 р.) в цілому по Україні бракуватиме трудових ресурсів в середньому за рік: в 1998-2000 рр. - 1583,1 тис., в 2001-2005 рр. - 1968,2 тис. чоловік, або 20,5 і 24,8%, а в період “пік” відповідно - 2054,6 і 2439,7 тис. чоловік, або 25,1 і 29,0%.

Розроблена концепція поліпшення соціально-економічних умов праці і побуту жінок, що зайняті в аграрному секторі АПК, де викладені і основні заходи-пропозиції:

а) для поліпшення умов праці і побуту селянок, що працюють у сільському господарстві:

покращити умови праці, особливо жінок, у сільському господарстві шляхом підвищення рівня механізації технологічних і виробничих процесів та докорінного поліпшення виробничої інфраструктури і облаштування робочих місць;

у терміновому порядку за доступними цінами забезпечити сільське населення малогабаритною технікою для механізації робіт в особистому підсобному господарстві;

переглянути "Список виробництв, професій і робіт з тяжкими і шкідливими умовами праці жінок" у напрямі зменшення норм гранично допустимих навантажень при піднятті і переміщенні важких предметів вручну з урахуванням міжнародної практики і стандартів;

розробити для жінок норми виробітку і розцінки на всі види кінно-ручних робіт у рослинництві, тваринництві й інших галузях аграрної сфери АПК, що грунтуються на фізіологічно обгрунтованих нормативах і гранично допустимих навантаженнях для жінок. При цьому "жіночі" норми виробітку повинні бути нижчими від "чоловічих", але тарифний розряд і їх розцінки повинні бути на рівні аналогічних "чоловічих" розрядів і розцінок;

забезпечувати працівників тваринництва, і в першу чергу жінок, спецодягом і предметами першої виробничої необхідності;

працівників рослинництва, у тому числі жінок, у весняний період на прополювальних роботах та восени на збиранні урожаю безпосередньо на робочих місцях забезпечувати гарячим харчуванням;

для жінок, які працюють у рослинництві і тваринництві КСП і які протягом 20 і більше років безпосередньо на виробництві виконують норми виробітку, встановити пільговий режим виходу на пенсію за віком, зменшивши віковий ценз на 3-5 років;

у першочерговому порядку забезпечувати жінок, які працюють у сільському господарстві, побутовою технікою за оптовими цінами.

б) для оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості:

незалежно від джерел фінансового забезпечення не допускати скорочення у сільській місцевості лікарень, поліклінік, ФАПів, акушерських пунктів, інших закладів медичного обслуговування і охорони здоров'я сільського населення;

при кожній сільській раді, а де можливо - у кожному населеному пункті місцеві органи влади повинні мати стаціонарний транспорт (по типу швидкої медичної допомоги) для забезпечення виїзного медичного обслуговування сільського населення в межах району і області;

вагітних жінок, що працюють у сільському господарстві, за рахунок аграрних підприємств забезпечувати повноцінними продуктами харчування за пільговими цінами;

за рахунок місцевих бюджетів безкоштовно забезпечувати вагітних жінок вітамінами, а тих, що страждають анеміями - вітамінами і медикаментами;

не допускати скорочення в сільській місцевості дошкільних дитячих закладів та загальноосвітніх шкіл; за рахунок місцевих бюджетів та аграрних підприємств незалежно від форми власності забезпечувати дітей гарячим харчуванням, стимулювати використання нетрадиційних методів дошкільного виховання сільських дітей;

здійснювати заходи щодо поліпшення соціальної інфраструктури села, спрямовані на закріплення молоді, особливо жінок, в сільській місцевості та аграрній сфері; розширити пільгове кредитування житла, матеріальну допомогу кризовим молодим сім'ям.

Висновки

Відставання сільського господарства України від аграрного сектора високорозвинених капіталістичних країн є результатом недооцінки людського фактора, низького рівня індустріалізації цієї галузі та негуманної аграрної політики щодо використання праці селян.

В умовах ринкової трансформації економіки через недостатню соціальну спрямованість аграрних реформ, особливо щодо соціального становища сільської жінки, їх фактична ефективність не відповідає очікуваним сподіванням. Тому в сільській місцевості України демографічна ситуація погіршується, трудові ресурси села і аграрної сфери старіють, соціальне становище селянки продовжує залишатись важким. Подолання цих негативних економічних і соціальних явищ потребує розробки і реалізації пропозицій щодо підвищення ефективності процесів формування та використання жіночих трудових ресурсів аграрної сфери за такими напрямами:

1. У теоретичному плані - удосконалення науково-методичних засад дослідження трудових ресурсів:

трудові ресурси доцільно досліджувати у двох аспектах: соціально-економічному і обліково-статистичному. Як соціально-економічна категорія “трудові ресурси" в широкому розумінні - це частина населення, що здатна до самовідтворення і створення споживних вартостей, у вузькому - до створення засобів до життя; на такому розумінні цієї категорії повинно грунтуватись визначення трудових ресурсів сільського населення (села), у тому числі жінок аграрної сфери; як обліково-статистична категорія “трудові ресурси" села (аграрної сфери, у тому числі жінок) в широкому розумінні - це наявна чисельність сільського населення (працівників аграрних формувань, у тому числі жінок), яке може реалізувати свою здатність до праці в усіх сферах життя, включаючи демовідтворювальні процеси, у вузькому - виробляти сільськогосподарську продукцію або надавати послуги;

трудові ресурси села та аграрної сфери доцільно досліджувати з огляду гендерного підходу до їх визначення з розрізненням таких категорій як “праця жінок" і “жіноча праця" та врахуванням особливостей використання праці жінок у сільському господарстві. Дослідження жіночих трудових ресурсів аграрної сфери доцільно здійснювати у контексті їх ролі у сільськогосподарському виробництві. Вони повинні базуватись на розумінні жінки як біосоціальної істоти з урахуванням соціологічних аспектів жіночої праці в суспільному виробництві;

використання жіночих трудових ресурсів доцільно розглядати в контексті трудових відносин в усіх сферах їх діяльності, включаючи виконання функцій материнства, виховання підростаючого покоління, організації і забезпечення домашнього побуту;

методологічні підходи дослідження проблем формування і використання жіночих трудових ресурсів аграрної сфери повинні грунтуватись на матеріалістичному розумінні діалектики руху трудових ресурсів як соціально-економічного феномена та на особливостях жіночої робочої сили і праці жінок в сільському господарстві.

2. У практичному плані:

а) удосконалення організаційно-правових засад для оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості:

розробити і реалізувати заходи, спрямовані на стабілізацію абсолютної чисельності селян та забезпечення належної природної основи для відтворення трудових ресурсів села і аграрної сфери шляхом підвищення народжуваності, зниження смертності сільського населення, регулювання міграційних процесів і закріплення молоді в сільських поселеннях та аграрній сфері, докорінного поліпшення соціального становища селянки;

розробити та прийняти пакет законодавчих актів, спрямованих на раціональне поєднання материнства з трудовою діяльністю сільських жінок у суспільному виробництві, розширення прав і соціального захисту матері і дитини та докорінне поліпшення умов для більш повної реалізації дітородної функції і виховання підростаючого покоління шляхом реалізації заходів, передбачених в концепції щодо поліпшення умов праці і побуту жінок аграрної сфери;

стимулювати закріплення молоді, особливо дівчат, у сільській місцевості та в аграрному секторі шляхом професійної орієнтації учнів сільських загальноосвітніх шкіл на сільськогосподарські професії, підприємницьку діяльність, розширення професійної підготовки в СПТУ та на курсах;

б) удосконалення організаційно-правових засад використання трудових ресурсів жінок аграрної сфери та поліпшення їх соціального становища:

зменшити виробниче навантаження працівниць сільського господарства - затрати праці в громадському і особистому підсобному господарстві - на основі докорінного поліпшення матеріально-технічної бази галузі та підвищення рівня механізації виробничих процесів;

переглянути “Список виробництв, професій і робіт з важкими і шкідливими умовами праці жінок" у напрямі зменшення норм гранично допустимих навантажень; розробити “жіночі" норми виробітку і розцінки на всі види робіт у сільському господарстві; для жінок, що протягом 20 і більше років працюють у рослинництві і тваринництві, встановити пільгові умови виходу на пенсію, зменшивши віковий ценз на 3-5 років; за доступними цінами забезпечувати особисте підсобне господарство селян малогабаритною технікою;

докорінно поліпшити умови праці жінок у сільському господарстві шляхом підвищення рівня їх забезпечення об'єктами соціальної інфраструктури у виробничій сфері, спецодягом і предметами першої виробничої необхідності; в першочерговому порядку забезпечувати працівниць аграрної сфери побутовою технікою за оптовими цінами;

зменшити соціальне навантаження працівниць аграрного сектора шляхом поліпшення житлових умов, транспортного, дорожнього, медичного, торговельного, культурного і побутового обслуговування на базі докорінного покращання соціальної інфраструктури села;

для управління демографічними і соціально-економічними процесами в сільській місцевості, трудовими ресурсами села і аграрної сфери, у тому числі жіночими, необхідно поліпшити статистичну інформацію про чисельність сільського населення (Форма № 9”С”) та бухгалтерську звітність аграрних підприємств про чисельність працівників аграрної сфери, в тому числі жінок. Розробляти звітні та перспективні баланси трудових ресурсів села і сільського господарства за принципом співставлення наявності і потреби в ресурсах живої праці;

базою для управління процесами відтворення жіночих трудових ресурсів аграрної сфери як складової трудових ресурсів села повинні стати результати комплексних наукових досліджень демосоціальних і соціально-економічних проблем сільських жінок, їх соціального становища в умовах становлення ринкової економіки.

Результати дослідження соціально-економічних проблем формування і використання жіночих трудових ресурсів аграрної сфери мають бути важливою складовою державної демографічної політики, у тому числі регулювання процесів демовідтворення в сільській місцевості, поліпшення соціального становища селянки, забезпечення сільського господарства трудовими ресурсами та покращання їх якості.

Cписок основних опублікованих праць за темою дисертації

1. Індивідуальні монографії

2. Якуба К.І. Жінки в трудовому потенціалі села. - К.: Аграрна наука, 1998. - 280 с. (20,5 др. арк.) [Монографії присуджена премія Української академії аграрних наук “За видатні досягнення в аграрній науці" 1999 року; постанова Президії УААН від 10 березня 1999 р., протокол № 6].

3. Якуба К.І. Поліпшення використання трудових ресурсів села. - К.: Урожай, 1989. - 104 с. (5,5 др. арк.).

4. Розділи в колективних монографіях

5. Якуба Е.И. Изменение социально-профессиональной структуры работников сельского хозяйства. Закрепление кадров села // Комплексная программа научно-технического прогресса на 1976-2000 гг. по Украинской ССР. Раздел 10. Ответственный за раздел - академик АН УССР И.И. Лукинов. - К.: АН УССР, 1979. - 118с. (коллективная книга), в т. ч. автора. - С.54-72.

6. Якуба Е.И. Формирование и занятость трудовых ресурсов сельского хозяйства Украинской ССР на период до 2005 года // Комплексная программа научно-технического прогресса СССР на 1986-2005 гг. Раздел 4.14. Часть І. - М.: АН СССР, 1983 (коллективная книга, 28 п. л.), в т. ч. автора - 1 п. л. (воспроизводство трудового потенциала сельского хозяйства).

7. Якуба Е.И. Трудовой потенциал и его использование // Эффективность и использования ресурсов сельскохозяйственного производства. Раздел V. - М.: Колос, 1984. - 288 с., (коллективная монография, 15,1 п. л.), в т. ч. автора. - С.169-244.

8. Якуба Е.И. Оптимизация совокупной занятости женщин - важный фактор повышения производительности сельскохозяйственного труда // Пути повышения производительности труда в сельском хозяйстве. Латвийская с. - х. академия. Вып.225., Труды ЛСХА. - Елгава, 1985. - 91 с. (коллективная монография, 5,5 п. л.), в т. ч. автора. - С.52-55.

9. Якуба Е.И. Качественные изменения трудового потенциала села и аграрного работника // Развитие аграрной экономики Украинской ССР. Раздел 3. - К.: Урожай, 1987. - 1,0 п. л.

10. Якуба Е.И., Савченко И.В., Штурба Т.Ф. Баланс трудовых ресурсов // Справочник по планированию в агропромышленном комплексе. - К.: Урожай, 1991. - 424 с. (коллективная книга, 22,3 п. л.), в т. ч. автора. - С.227-280 (планирование годового и месячного фонда рабочего времени и численности основных работников).

11. Якуба Е.И. Трудовой потенциал аграрной сферы // Человек в аграрной сфере. АН УССР, Ин-т экономики. - К.: 1991. - с., (коллективная монография, в т. ч. автора. - С.36-51).

12. Якуба Е.И. Определение потребности в механизаторских кадрах // Справочник экономиста-аграрника. - К.: Урожай, 1991. - 520 с. (коллективная книга, 27,3 п. л.), в т. ч. автора. - С.225-232 (коэффициенты поправок областных нормативов в зависимости от группы хозяйства).

13. Якуба К.І. Соціально-демографічні передумови відродження і розвитку села. Поліпшення умов праці та побуту працівників сільського господарства. Трудовий потенціал сільського господарства та тенденції його формування. Забезпеченість сільського господарства трудовими ресурсами // Соціальне відродження і розвиток села в період становлення ринкової економіки. - К.: Урожай, 1993. - 212 с. (колективна монографія, 12,6 др. арк.), в т. ч. автора. - С.7-37, 63-68, 70-74.

14. Якуба К.І. Соціально-демографічні передумови відродження і розвитку села // Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки. Розділ І. - К.: Урожай, 1993, (колективна монографія, 12,6 др. арк.), в т. ч. автора. - С.7-38.

15. Якуба К.І. Оцінка відтворення трудового потенціалу. Якість трудового потенціалу // Соціально-трудовий потенціал аграрної економіки. - К.: ТОВ Комплекс Віта, 1996. - 229 с. (колективна монографія, 17,7 др. арк.), в т. ч. автора. - С.84-89, 89-103.

16. Якуба К.І. Демографічна основа відтворення трудового потенціалу. Жінки та їх роль в демовідтворювальному процесі сільської місцевості // Аграрна праця та соціальний розвиток села. - К.: Ін-т аграрної економіки УААН, 1996. - 302 с. (колективна монографія), в т. ч. автора. - С.129-135, 136-144.

15-29. Книги, зміст яких відображений в дисертації.

Брошури, концепції, наукові доповіді

Якуба К.І. Трудові ресурси колгоспів України. - К.: Знання, 1973.

48 с. (брошура).

Якуба К.І. Трудові ресурси та їх використання в колгоспах. - К.:

Знання, 1975. - 16 с. (брошура).

Якуба К.І. Науково-технічний прогрес і міграція сільського населення. - К.: Знання, 1976. - 48 с. (брошура).

Якуба Е.И., Хурманец Г.Г. Трудовые ресурсы колхозов и совхозов УССР и пути повышения эффективности их использования. - К.: УкрНИИНТИ, 1977. - 18 с., в т. ч. автора. - С.6-18 (показники використання трудових ресурсів колгоспів і радгоспів), (брошура).

Якуба К.І. Трудові ресурси села в умовах індустріалізації. - К.: Урожай, 1978. - 80 с. (брошура).

Якуба Е.И. Трудовые ресурсы сельского хозяйства и пути повышения их использования. - К.: Знання, 1980. - 16 с. (брошура).

Якуба К.І., Цап В.Й. Керівник середньої ланки і режим економії. - К.: Урожай, 1983. - 62 с., в т. ч. автора. - С.3-60 (вікова і професійна структура керівників середньої ланки управління сільським господарством) (брошура).

Якуба К.І. Демографічна політика в сільській місцевості України. - К.: ІАЕ, 1999. - 75 с. (брошура).

Якуба Е.И. Концепция улучшения социально-экономических условий труда и быта женщин, занятых в аграрном секторе АПК. - К.: ПУ УПК УСХА, 1992. - 24 с.

Якуба Е.И. Использование трудовых ресурсов сельского хозяйства // Об экономическом положении и мерах по повышению доходности сельского хозяйства Украинской ССР. Раздел ІV. (Научный доклад - анализ и предложения). - К.: УкрНИИЭОСХ им.А.Г. Шлихтера, 1975. - 411 с., в т. ч. автора. - С.68-81.

Якуба Е.И., Лишиленко В.И. Оценка и прогноз обеспеченности сельского хозяйства Украинской ССР трудовыми ресурсами на период до 2010 года. (Научный доклад). - К.: УкрНИИЭОСХ, 1991. - 76 с., в т. ч. автора. - С.3-51 (оцінка забезпеченості сільського господарства УРСР трудовими ресурсами, трудовий потенціал і потреба аграрної сфери в ресурсах живої праці на період до 2010 року в розрізі п'ятирічок).

Якуба К.І. Соціальний стан села // Ринок продовольства, інфраструктура і механізм ринкових відносин (доповідь-аналіз). - К.: ІАЕ УААН, 1994. - 126 с., в т. ч. автора. - С. 20-24.

Якуба К.І. Соціальне становище сільської жінки в Україні. (Наукова доповідь-аналіз). - К.: ІАЕ УААН, 1997. - 9 с.

Учбові та учбово-методичні посібники, методики, методичні рекомендації, рекомендації, нормативи

Якуба К.І. Збірник задач із загальної та сільськогосподарської статистики. - К.: Урожай, 1966. - 264 с. (учбовий посібник 13,8 др. арк.).

Якуба К.І. Загальна теорія статистики. - К.: Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, 1967. - 110 с. (методичний посібник).

Якуба К.І. Програмовані картки. Загальна та сільськогосподарська статистика. - К.: Немішаєве, 1968. - 98 с. (учбово-методичний посібник).

Якуба К.І. Методичні рекомендації по складанню та аналізу звітного балансу трудових ресурсів колгоспів адміністративного району. - К.: МСГ України, 1974. - 74 с.

Якуба Е.И. Методические рекомендации по анализу трудовых ресурсов колхоза. - К.: УкрНИИЭОСХ им.А.Г. Шлихтера, 1977. - 52 с.

Якуба Е.И., Лишиленко В.И. Нормативы потребности сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР в механизаторских кадрах на 1981-1985 и 1986-1990 гг. - К.: МСХ УССР, 1981. - 14 с., в т. ч. автора. - С.1-12 (вступ, методика, нормативы на 1981-1985 гг.).

Якуба Е.И., Лишиленко В.И. Методические рекомендации по определению потребности сельскохозяйственного предприятия в механизаторах. - К.: УкрНИИЭОСХ им.А.Г. Шлихтера, 1981. - 40 с., в т. ч. автора. - С.1-22 (вступление, обоснование нормативов, характеристика нормативов, коэффициенты отклонений в зависимости от специализации).

Якуба Е.И. Прогнозирование перспективной численности сельского населения, трудовых ресурсов и обеспеченности ими сельского хозяйства // Методические рекомендации по прогнозированию развития и размещения сельского хозяйства Украинской ССР на период до 2005 года. - К.: УкрНИИЭОСХ им.А.Г. Шлихтера, 1982. - 127 с., в т. ч. автора. - С.81-91.

Якуба Е.И., Лишиленко В.И. Методические рекомендации по составлению планового баланса трудовых ресурсов сельскохозяйственного предприятия. - К.: УкрНИИЗ, 1987. - 22 с., в т. ч. автора. - С.1-15 (расчет трудового потенциала предприятия и потребности в рабочей силе).

Якуба К.І. Соціально-демографічні передумови відродження села // Рекомендації по соціальному розвитку села в умовах становлення ринкової економіки. Розділ І. - К.: Мінсільгосппрод України, ІАЕ, 1993. - 55 с., в т. ч. автора. - С.8-12.

53-66. Методики та рекомендації, що викладені в дисертації (щодо оперативного аналізу трудових ресурсів, використання залученої робочої сили, визначення потреби в трудових ресурсах та ін.), а також пропозиції щодо поліпшення соціального становища сільської жінки в Україні.

Основні статті в наукових виданнях

Якуба Е.И. Женщины в трудовом потенциале села // Проблемы экономики труда, материального стимулирования и социального развития села. Материалы координационного научно-методического совещания. - Алма-Ата, КазНИИЭОСХ 10-12 апреля 1985 г., 1985. - 177 с. (коллективная книга 11 п. л.), в т. ч. автора. - С.64-66.

Якуба Е.И. Человеческий фактор АПК: сущность и основные проблемы // Экономика и организация сельского хозяйства. Респ. межведомственный тематический науч. сб. - К.: Урожай, 1988. - 120 с., в т. ч. автора. - С.71-74.

Якуба Е.И. Социальные аспекты женского труда в сельском хозяйстве // Социальное развитие села в новых условиях хозяйствования. Сборник научных трудов. - Ленинград: ОВАСХНИЛ по НЗ РСФСР, 1990. - 236 с., в т. ч. автора. - С.62-66.

Якуба Е.И. Социальные проблемы использования женского труда в АПК // Трудовые ресурсы и пути повышения эффективности их использования в хозяйствах степной зоны УССР. Сборник науч. трудов. - Днепропетровск, Днепропетровский СХИ, 1990. - 155 с. (коллективная книга 9,1 др. арк.), в т. ч. автора. - С.96-100.

Якуба Е.И. Воспроизводство квалифицированных кадров АПК // Проблемы экономики труда и социального развития села. М-лы Всесоюзного координационного научно-методического совещания. - К.: ВАСХНИЛ, НИИЭОСХ, 1991. - 520 с. в т. ч. автора. - С. - 51-56.

Якуба Е.И. Проблемы женского труда в системе рыночных отношений // Рыночные преобразования аграрного производства: реформирование отношений собстенности, форм хозяйствования и экономического механизма их функционирования: Материалы междунар. науч. практ. конф. - Днепропетровск, 1992. - С.143-145.

Якуба К.І. Демографічний ідеал сім'ї в Україні // Економіка і організація сільського господарства. - К., 1992. - Вип.90. Проблеми відродження і соціального розвитку села. - С.101-107.

Якуба К.І. До питання про ринок праці // Ринок і ринкові відносини в системі агропромислового комплексу України: матеріалі наук. конф., 30-31 січня 1991 р. - К., 1992. - С.102-107.

Якуба К.І. Роль жінки у формуванні сільської сім'ї // Матеріали міжнародної наук. - практ. конференції “Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні і методичні питання) ” - К.: УкрНДІ проблем молоді, 1993. - 189 с., (колективна книга), в т. ч. автора. - С.124-126.

Якуба К.І. Якість трудового потенціалу аграрної сфери АПК // Економіка АПК. - К., 1995. - № 7. - С.70-76.

Якуба К.І. Проблеми соціального становища селянки та бажана кількість дітей в сім'ї // Демографічні дослідження. Вип. 19. - К.: ІЕ НАН України, 1997. - С.133-138.

Якуба К.І. Жінки і відтворення сільського населення // Економіка АПК. - К., 1998. - № 4. - С.79-85.

Якуба К.І. Сільське населення та його роль в реформуванні аграрної сфери // Економіка АПК. - К., 1999. - №3.

Якуба К.І. Жінка в українському селі: соціально-економічні проблеми // Економіка України. - К., 1999. - №4. - С.54-60.

81-90. Наукові статті з проблем трудових ресурсів села і соціального

розвитку села.

Тези доповідей, зміст яких не викладений в інших публікаціях

Якуба Е.И. К методике определения уровня обеспеченности сельского хозяйства трудовыми ресурсами на перспективу // Воспроизводство и рациональное использование рабочей силы в народном хозяйстве республики. - Таллин: ИЭ Эстонской ССР, 1975. Тез. науч. конф. - 131 с., в т. ч. автора. - С.70-73.

Якуба Е.И. Роль сельской миграции в социальном развитии села Украинской ССР // Тезисы докладов на ІV Всемирном конгрессе сельских социологов (Польша, Торунь 9-14 августа 1976 г.). - М.: Ин-т социологических исследований АН СССР, 1986. - 60 с., в т. ч. автора. - С.32.

Якуба Е.И. Основные направления исследования трудового потенциала сельского хозяйства в условиях АПК // Повышение эффективности использования труда в сельском хозяйстве и социальное развитие села. Тез. докл. респ. науч. - практ. конф. - К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1983. - 157 с., в т. ч. автора. - С.1-10.

Якуба Е.И. Женщины в среднем звене управления сельским хозяйством // Повышение эффективности использования труда в сельском хозяйстве и социальное развитие села. Тез. докл. респ. науч. - практ. конф. - К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1983. - 157 с., в т. ч. автора. - С.123-125.

Якуба Е.И. Возрастание роли женщин в управлении сельским хозяйством // Совершенствование управления сельскохозяйственным производством в системе АПК: Тез. докл. респ. науч. - пркт. конф. - К.: УкрНИИЭОСХ, 1984. - С.114-116.

Якуба Е.И. Бюджет времени крестьянки (на примере Украинской ССР) // Социальное развитие села: прошлое, настоящее, будущее. Тез. всесоюзн. научн. - практ. конф. - Новосибирск, 1990. - С.96-98.

Якуба К.І. Охорона праці жінок у сільському господарстві // Правова система України: теорія і практика. Тез. допов. і науков. повідомлень. - К.: Інститут держави і права АН України, 1993. - 552 с., в т. ч. автора. - С.328-331.

Якуба К.І. Проблеми відтворення трудового потенціалу сільського населення // Демографічна ситуація в Україні. Частина3. Матеріали наук. конф. - К.: Відділення економіки АН України, 1993. - 115 с., в т. ч. автора. - С.26-31.

Якуба К.І. Соціальний стан села // Ринок продовольства, інфраструктура і механізм ринкових відносин (доповідь-аналіз). - К.: ІАЕ УААН, 1994. - С. 20-24.

100-223. Матеріали наукових конференцій, нарад, симпозіумів, зміст яких відображений в дисертації (демографічна ситуація на селі, трудові ресурси села, жіночі трудові ресурси аграрної сфери, використання праці жінок у сільському господарстві та умови їх трудової діяльності, роль жінок у відтворенні сільського населення і трудових ресурсів аграрної сфери).

Анотація

Якуба К.І. Соціально-економічні проблеми формування і використання жіночих трудових ресурсів аграрної сфери. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіки НАН України, Київ, 1999.

Викладено основні результати комплексного дослідження проблем відтворення жіночих трудових ресурсів аграрної сфери України. Розкрито методологічні, методичні та практичні засади дослідження проблем використання трудових ресурсів жінок-аграріїв у виробничій і сімейно-побутовій сферах. Визначене їх сукупне навантаження, здійснено аналіз динаміки жіночих трудових ресурсів села. Дано оцінку демографічної ситуації в сільській місцевості та ролі селянки у відтворенні трудових ресурсів села і аграрної сфери. Розроблено концепцію поліпшення соціально-економічних умов праці і побуту жінок, зайнятих у сільському господарстві, регіональні баланси трудових ресурсів села на період до 2005 року. Обгрунтовано пропозиції щодо поліпшення соціального становища жінок аграрної сфери.

Ключові слова: сільське населення, природний рух населення, міграція, трудові ресурси, сільське господарство, жінки аграрної сфери, виробниче навантаження, суспільне виробництво і материнство, сімейно-побутова сфера, баланси трудових ресурсів.

Аннотация

Якуба Е.И. Социально-экономические проблемы формирования и использования женских трудовых ресурсов аграрной сферы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономики НАН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию проблем воспроизводства женских трудовых ресурсов аграрной сферы в Украине. Трудовые ресурсы рассматриваются в двух аспектах: социально-экономическом и учетно-статистическом. Как социально-экономическая категория в широком понимании - это часть населения, способная к самовоспроизводству и созданию средств к жизни. В узком понимании - часть населения, способная создавать только потребительные стоимости, средства к жизни. Как учетно-статистическая категория трудовые ресурсы рассматриваются как совокупность населения, в широком понимании, которая может реализовать свою способность к труду во всех сферах жизни, включая демографический аспект, в узком понимании - в производственной сфере. Обосновывается возможность исследования их в демографическом, территориально-административном (региональном), отраслевом и других аспектах. В соответствии с методологическими подходами к определению этого понятия как категории экономической науки, трудовые ресурсы исследуются относительно сельского населения (села) и женщин аграрной сферы.

Раскрыты теоретические, методологические, методические и практические основы (принципы) определения и анализа занятости сельских женщин в производственной и семейно-бытовой сферах, дана оценка демографической ситуации в сельской местности и роли крестьянки в воспроизводстве трудовых ресурсов села, аграрной сферы. Разработана концепция улучшения социально-экономических условий труда и быта женщин, занятых в сельском хозяйстве, региональные балансы трудовых ресурсов села на период до 2005 года. Обоснованы предложения по улучшению социального положения женщин аграрной сферы.

Разработаны теоретико-методологические и методические основы исследования женских трудовых ресурсов аграрной сферы; уточнена сущность таких категорий как “трудовые ресурсы села” и “трудовые ресурсы аграрной сферы”; рассмотрены методологические основы исследования женских трудовых ресурсов и особенностей женского труда в сельском хозяйстве; рассмотрены методические аспекты социального положения женщин в контексте их трудовых отношений по созданию потребительных стоимостей, средств к жизни; исследованы социально-демографические предпосылки воспроизводства сельского населения и трудовых ресурсов аграрной сферы; изучено естественное и механическое движение сельских женщин и его влияние на формирование трудовых ресурсов сельского хозяйства; дана оценка динамики численности сельских женщин, их возрастного состава, а также изменений в ее демовоспроизводственном потенциале; изучен демографический идеал сельской женщины, его реализация и роль в формировании сельской семьи; исследовано влияние социально-психологических факторов на демографическое поведение сельских женщин; изложена методика определения размера, динамики и структурных изменений трудовых ресурсов сельского населения, в т. ч. женских; дана оценка качества трудовых ресурсов сельского населения и аграрной сферы; измерена трудовая нагрузка женщин в коллективных сельскохозяйственных предприятиях и оценены условия их труда в сельском хозяйстве; измерены затраты труда женщин в личном подсобном и домашнем хозяйстве; дана оценка трудовой деятельности крестьянки в суточном бюджете времени.