Організаційно-економічні важелі підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність:08. 06. 02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Організаційно-економічні важелі підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання

Гончарук Світлана Марківна

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри.

кандидат економічних наук Горін Михайло Петрович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа Львівський державний університет ім. Івана Франка, кафедра економіки підприємства

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотація

Гончарук С.М. Організаційно-економічні важелі підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 1999.

Дисертація містить теоретичні дослідження проблем підвищення економічної відповідальності підприємницьких організацій в умовах перехідного періоду як важливої функції управління. Запропоновані шляхи підвищення економічної відповідальності, обґрунтовані роль планування, контролю та аналізу як основи забезпечення вимог до відповідальності та необхідність створення на підприємствах центрів відповідальності.

Центр відповідальності має стати окремою сферою відповідальності підприємства.

В роботі запропоновано складання звітності центрами відповідальності, яка може мати інформаційний, контрольний, аналітичний або рекомендаційний характер. Форми її представлення можуть бути різноманітними : тексти, графіки, таблиці тощо.

Обґрунтовано внесення змін у діюче податкове законодавство, з метою його удосконалення, для сприяння розвитку підприємництва та підвищення його відповідальності за результати господарювання.

Ключові слова: економічна відповідальність, прибутковість, фінансовий стан, економічні важелі, податки.

Annotation

Goncharuk S.M. Organization - Economic Levers of Increasing Responsibility of Enterprize Structures for the Results of Management - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences in speciality 08.06.02 - Enterprizing business activity, Managament and Marketing - The Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1999.

The thesis contains a theoretical research of the problems of increasing economic responsibility of enterprises under the conditions of the transition period as an important management function. The ways for increasing economic responsibility are proposed, the role of planning control and analysis as the basis for meeting the requirements to the responsibility and the necessity to create responsibility centre has to become the separate sphere of the enterprise responsibility.

The work proposes the forms of making acounting in the responsibility centres which can be of information, control, analytical and recommendation character. Its forms can be various texts, tables, graphs etc.

The introduction of changes into the acting tax legislation in order to improve enterprise development and increasing its responsibility for the results of management has been substantiated.

Key word: economic responsibility, profit, taxes, financial conditions.

Аннотация

Гончарук С.М. Организационно-экономические рычаги повышения ответственности предпринимательских структур за результаты хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1999.

Диссертация содержит теоретические исследования проблем повышения экономической ответственности предпринимательских организаций в условиях переходного периода как важной функции управления. В диссертационном исследовании уточнено и получило дальнейшее углубление понятие “экономическая ответственность” предпринимательских структур за результаты хозяйствования.

На основе оценки деятельности предпринимательских организаций представлены результаты рейтинговой оценки предприятий г. Львова.

Аргументированы направления усовершенствования форм и методов экономической ответственности на уровне государства : на основании формирования механизмов ответственности правительственных структур за создание необходимых условий для эффективного функционирования предпринимательских организаций. Основное внимание уделено усовершенствованию системы налогообложения, снижению налогового бремени, дифференциации налоговых ставок, регулирования штрафных санкций за несвоевременную уплату налогов, взносов и обязательниых платежей.

Предложено, для повышения экономической ответственности, на предприятиях создавать “центры ответственности”, для которых предусматривается составление внутренней отчетности, которая будет способствовать улучшению контроля и повышению оперативности получения информации о доходах и расходах в разрезе структурных подразделений и видов продукции. Формы ее представления могут быть разнообразными: тексты, графики и таблицы, которые дополняются соответствующими расчетами.

Аргументировано повышение роли планирования, контроля и анализа как основы для обеспечения выполнения требований к ответственности. Внесено предложение: осуществлять мониторинг расходов в разрезе центров ответственности.

В диссертации предложено проводить анализ риска и неопределенности в условиях переходного периода, что будет способствовать повышению экономической ответственности за расчеты с деловыми партнерами и по ссудах банка. Предложено резервировать риски, которые связаны с невыплатой дебиторской задолженности, потерями по ссудах в банковской деятельности, валютные и прочие комерческие риски.

Предложенные автором теоретические положения и подходы могут быть использованы при формировании отдельных направлений усовершенствования налоговой политики в условиях переходного периода.

Разработанные автором рекомендации могут быть использованы комерческими структурами при организации финансовых служб, выроботке финансовой стратегии предприятия в условиях рынка, создании центров ответственности на приватизированных предприятиях.

На основании проведенного исследования сделаны выводы теоретического и практического характера:

экономическую ответственность рекомендовано рассматривать как важную функцию управления экономическими процессами на разных уровнях национальной экономики;

в условиях перехода к рынку модели учета финансовых результатов должны быть приведены в соответствие с мировыми стандартами. Показатели, которые характеризуют результаты роботы предпринимательских структур, должны иметь прямую связь с ответственностью за результаты хозяйствования;

есть необходимость в повышении внутренней ответственности, путем создания на предприятиях центров ответственности;

предлагается повысить роль финансового анализа, планирования и контроля как основы для обеспечения выполнения требований к ответственности;

предлагается внести изменения в систему налогообложения: сумму экономии, которая получена от снижения себестоимости, необходимо частично или полностью освободить от налога на прибыль, что будет способствовать повышению экономической ответственности;

предлагается стимулировать вложение средств в расширение производства, что послужит их дальнейшему эффективному использованию. Введение дифференцированных ставок налога на прибыль будет способствовать экономической ответственности и росту объемов производства. Предлагается величину налога на прибыль поставить в зависимость от направлений использования прибыли;

поставить финансовые санкции в зависимость от вида правонарушения, повысить их суммы до таких размеров, чтобы неплатить налоги стало экономически невыгодным.

Все перечисленные мероприятия будут способствовать повышению экономической ответственности предпринимательских структур за результаты хозяйствования.

Ключевые слова: экономическая ответственность, рентабельность, финансовое состояние, налоги, экономические рычаги.

1. Загальна характеристика роботи

економічний відповідальність підприємницький

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах розширюється економічна самостійність підприємств і одночасно посилюється їх відповідальність за результати господарювання, зростає “ціна” неправильно прийнятого рішення. В умовах ринкової економіки формуються нові вимоги до роботи підприємств. Однак конкретизація цих вимог ускладнюється тим, що ще не припинили дію адміністративно-командні механізми управління і не набули належного визнання важелі ринкової системи господарювання. Економіка України є нестабільною, їй притаманні такі негативні фактори як: інфляція, неплатежі, спад виробництва тощо. Складні умови перехідного періоду призводять до зростання заборгованості підприємств держбюджету, постачальникам, комерційним банкам, затримок у виплаті заробітної плати своїм працівникам. Отже необхідно шукати методи забезпечення більш ефективної роботи підприємств в умовах перехідної економіки. Тривала неплатоспроможність підприємств не тільки веде їх до банкрутства, але й вимагає ретельного вивчення причин, які сприяють цьому. Одним з аспектів вирішення проблеми є дослідження питань, пов'язаних із організаційно-економічними важелями підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання. В нинішніх умовах законодавчо не визначено відповідальність підприємницьких структур за завищення витрат, недостатній контроль за їх раціональним використанням з боку держави. В той же час немає відповідних стимулів до зростання прибутку. Більшість суб'єктів підприємництва ухиляється від сплати податків, що не тільки знижує наповненість бюджету, але й сприяє посиленню тінізації економіки. На Заході відповідальність за результати господарювання є основним соціальним обов'язком фірми. В розвинутих країнах, з ринковою економікою, прийнято цілий ряд законів, що регулюють відповідальність підприємств перед суспільством та державою. У вітчизняній практиці питання відповідальності поки що в недостатній мірі відпрацьовані з позиції задоволення суспільних інтересів.Вирішення проблеми потребує посилення досліджень щодо виявлення зв'язків між економічною відповідальністю та результатами господарювання. Ряд питань, пов'язаних з оцінкою результатів господарювання, висвітлено в роботах М.М. Скворцова, В.М. Федосова, В.М. Суторміної, І.С. Зуйкова, П.Т. Гега, О.Д. Василика. Провідні вчені-економісти Західного регіону України в своїх працях порушували проблеми перехідної економіки. Це - академік НАН України М.І. Долішній, професори П.Ю. Бєлєнький, М.А. Козоріз, Є.І. Бойко, С.М. Злупко, Є.В. Мних, О.Є. Кузьмін, Г.І. Башнянин, І. Р. Михасюк, І.О. Тивончук та інші. Однак ряд проблем в сфері підвищення відповідальності підприємницьких структур потребує поглибленого дослідження і висвітлення їх результатів в економічній літературі. Все це зумовило вибір теми дисертації, її основні завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з дослідженнями по держбюджетній темі 3.1.9.5. “Становлення і розвиток фінансово-кредитних механізмів приватизованих об'єктів виробничої сфери”, розділ “Організаційно-економічні важелі підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних положень, спрямованих на підвищення економічної відповідальності підприємств за результати господарювання в умовах перехідного періоду.

Досягнення вказаної мети вимагало вирішення наступних завдань теоретичного і практичного характеру:

визначення принципів, форм і методів економічної відповідальності;

виявлення взаємозв'язку між мірою економічної відповідальності та результатами господарювання;

знаходження шляхів підвищення економічної відповідальності за результати господарювання;

оцінка результатів роботи підприємницьких організацій м. Львова;

визначення тенденцій у фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва в перехідний період та їх взаємозв'язків з формами відповідальності;

обґрунтування необхідності створення системи відповідальності суб'єктів економіки за результати господарювання;

обґрунтування підвищення ролі планування, контролю та аналізу як основи забезпечення вимог до відповідальності;

визначення ролі фінансових служб щодо підвищення відповідальності за результати діяльності.

Предметом дослідження є господарські, в т.ч. фінансові результати роботи підприємницьких організацій, форми і методи їх відповідальності. Об'єктом дослідження є підприємницькі організації м. Львова.

Методологічною основою дослідження послужили праці українських і зарубіжних вчених з питань економічного і фінансового аналізу виробничо-господарської діяльності, концептуальні підходи до формування системи економічної відповідальності та податкового регулювання економічних процесів, закони України, які регламентують підприємницьку діяльність, нормативно-методичні матеріали з досліджуваної проблеми. В дисертації використані методи системного і порівняльного аналізу, економіко-математичного моделювання тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

поглибленні та уточненні змістовності поняття “економічна відповідальність” підприємницьких структур за результати господарювання;

виявленні суперечностей між економічною відповідальністю та результатами господарювання на основі оцінки діяльності підприємницьких організацій;

представленні результатів рейтингової оцінки підприємницьких організацій м. Львова на основі запропонованої методики аналізу фінансового стану;

обґрунтуванні напрямів вдосконалення форм і методів економічної відповідальності держави за створення необхідних умов для ефективного функціонування підприємницьких організацій;

створенні на рівні підприємницьких структур “центрів відповідальності”, на базі яких формується звітність, контроль за витратами та доходами в розрізі структурних підрозділів і видів продукції;

обґрунтуванні підвищення ролі планування, контролю і аналізу як основи забезпечення вимог до відповідальності. Запропоновано здійснювати загальнофінансовий моніторинг, моніторинг надзвичайних подій та моніторинг видатків за центрами відповідальності (по підрозділах та видах діяльності);

удосконаленні методів проведення аналізу невизначеності та ризику в умовах перехідного періоду, що сприятиме підвищенню економічної відповідальності за розрахунки з діловими партнерами та по позиках. Запропоновано резервувати ризики, пов'язані із невиплатою дебіторської заборгованості, втратами по позиках у банківській діяльності, валютні ризики тощо.

Теоретичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень, пов'язаних з економічною відповідальністю підприємницьких організацій за результати господарювання як важливої функції управління економічними процесами. Розроблені теоретичні положення і підходи можуть бути використані при формуванні окремих напрямів удосконалення податкової політики в умовах перехідного періоду.

Практичне значення результатів дослідження полягає у вироблених рекомендаціях з удосконалення системи планування, контролю та аналізу діяльності суб'єктів підприємництва, виходячи із вимог до їх відповідальності за результати господарювання.

Запропоновані заходи з підвищення відповідальності можуть бути використані підприємницькими структурами при організації фінансових служб, розробці стратегії діяльності підприємств в умовах ринку, створенні центрів відповідальності на приватизованих підприємствах.

Впровадження результатів дослідження здійснено у ТзОВ “Інформаційно науково-виробниче підприємство “Електрон” (довідка про впровадження від 22 грудня 1998 р. № 56/1 - 240), а також використано при викладанні економічних дисциплін в навчальному процесі Львівського державного фінансово - економічного інституту (довідка про впровадження від 25.02.1999 р. № 89).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора. Усі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукової праці, опублікованої у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок автора в цю роботу вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії та Інституту регіональних досліджень НАН України, міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи і механізми” м. Львів, 21-23 травня 1998 року.

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,0 д. а., в т. ч. 1, 5 д.а. належить особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Список використаних джерел містить в собі 110 позицій. У роботі представлено 24 таблиці, 9 рисунків.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Теоретико-методичні основи економічної відповідальності суб'єктів підприємництва за результати господарювання.

Під терміном “економічна відповідальність” в практиці господарювання, прийнято розуміти широкий спектр питань, пов'язаних із своєчасним і якісним виконанням встановлених в суспільстві правил існування і поведінки всіх суб'єктів економіки.

Вимоги до економічної відповідальності підприємств встановлює держава і регламентує в законах, постановах, указах, інструкціях та інших нормативних документах, які носять директивний характер. Згідно з чинним законодавством вимоги до діяльності підприємницьких структур регламентуються Законами України “Про господарські товариства”, “Про підприємництво”, “Про власність”, установчими документами та іншими законодавчими актами.

В умовах перехідної економіки змінюються, як правило, механізми і методи управління, формуються нові критерії і вимоги до підприємницьких структур. Саме на цьому етапі виникають найбільш гострі протиріччя між старими і новими механізмами господарювання, розв'язання яких потребує особливої уваги до визначення форм і методів відповідальності перед суспільством кожного суб'єкта економіки.

Проблема в тому, що в умовах перехідної економіки реальна ситуація, в якій функціонують підприємницькі організації, змінюється з більшою швидкістю ніж формування законодавчої бази. В результаті чого виникають суперечності між законодавчою базою і реальними обставинами, що змушує підприємців приймати рішення, які не відповідають чинному законодавству. В дисертації на основі аналітичного огляду вітчизняних і зарубіжних досліджень доведено, що високий рівень оподаткування результатів виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур, сприяє посиленню тіньової економіки. Невідпрацьованість законодавчої бази в сфері підприємницької діяльності сприяє зниженню економічної і, в першу чергу, фінансової дисципліни. Неплатежі і заборгованість підприємств перед державою, власними трудовими колективами стають все більш вагомішими гальмуючими факторами, що знижують ефективність господарювання, посилюють кризовий стан в економіці.

В дисертації обґрунтована необхідність посилення уваги реформаторів, урядових структур до питань, пов'язаних із забезпеченням відповідальності за виконання конкретних рішень, прийнятих законів та постанов на всіх рівнях національної економіки.

Трактування ринкової економіки, як процесу, що не підлягає контролю з боку держави, принесло немало негативних наслідків. Держава повинна встановлювати правила та вимоги до роботи виробничих структур. На державному рівні приймаються закони щодо оподаткування підприємницької діяльності, пільги, нормативи економічного, соціального та іншого характеру. Одночасно підприємства, розробляючи власну стратегію, формують правила і вимоги, зобов'язання перед працівниками і мають нести відповідальність за їх своєчасне та якісне виконання. Отже, відповідальність слід розглядати як важливу функцію управління економічними процесами, яка проявляється на всіх рівнях управління.

В найбільш загальній формі відповідальність підприємницьких організацій можна розділити на зовнішню та внутрішню.

В дисертації запропоновано розглядати відповідальність підприємницьких структур в декількох аспектах: економічна, правова, етична.

В ринкових умовах посилюється економічна відповідальність. Підприємницькі структури повинні забезпечувати фінансування виробничого процесу, виконувати свої зобов'язання перед державним бюджетом та позабюджетними фондами по податках, внесках, обов'язкових платежах, дотримуватись договірної дисципліни у відносинах з діловими партнерами та комерційними банками, нести відповідальність перед акціонерами по виплаті дивідендів, працівниками по виплаті зарплати тощо.

В умовах формування ринкових відносин важливого значення набуває гарантованість прав осіб-учасників господарських та інших відносин. Гарантії, визначені законодавством або договорами, забезпечують нормальний процес здійснення відповідними суб'єктами своїх прав. В дисертації, на основі аналізу чинного законодавства України з питань відповідальності юридичних осіб за своєчасність розрахунків з суб'єктами договірних відносин та практики господарювання, обґрунтовані напрями посилення фінансової дисципліни в сфері підприємництва.

До фінансових засобів, які забезпечують виконання договірних зобов'язань, належить застава, що розглядалась у роботі як один з видів майнової відповідальності. Забезпечувальна дія застави виявляється в тому, що з самого початку визначається майно, яке має бути об'єктом стягнення з боку кредитора. В разі невиконання договірних зобов'язань, кредитор має право на задоволення претензій за рахунок заставного майна.

Відповідальність перед комерційними банками встановлюється у договорах між комерційними банками та підприємницькими структурами, приймаючи форму підвищених процентів, які сплачуються банку за порушення строків повернення кредиту, а також інших порушень договірної дисципліни. В дисертації обґрунтовані напрями розвитку фінансово-грошових відносин підприємницьких структур та комерційних банків.

Підприємницькі організації є відповідальними перед своїми акціонерами по виплаті дивідендів та перед працівниками по виплаті зарплати. В дисертації обґрунтована необхідність посилення відповідальності адміністрації, власників підприємницьких структур за ефективне використання акціонерного капіталу, своєчасність виплати заробітної плати найманим працівникам. Дослідження показали, що в правовому аспекті не передбачена відповідальність адміністрації підприємств за несвоєчасну виплату зарплати. Це питання потребує державного вирішення.

Ефективним засобом підтримання у суспільстві законності, правопорядку є адміністративна і кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність передбачена за такі злочини у галузі господарської діяльності, як ухилення від сплати податків, порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю, шахрайство з фінансовими ресурсами, приховування валютної виручки та ін.

Роль адміністративної відповідальності в системі правової відповідальності є надзвичайно важливою, насамперед, тому, що вона виникає в результаті відносин між державою та громадянином. Автор розглядає адміністративну відповідальність як важливий інструмент правової держави, оскільки саме завдяки їй держава має можливість реалізувати свої вимоги, як до юридичних, так і до фізичних осіб, і підвищити їх відповідальність за свої дії.

Етична відповідальність формує систему загальних цінностей, правил етики, яких повинна дотримуватись організація та її працівники.

Для виявлення взаємозв'язку між мірою відповідальності та результатами господарювання в дисертації обґрунтований вибір відповідних показників, які несуть основну інформацію про результати господарювання. Основна увага приділена показникам прибутковості та фінансового стану. На основі цих показників визначені напрями посилення економічної відповідальності підприємств за результати господарювання.

З метою підвищення відповідальності адміністрації та менеджерів за забезпечення фінансової дисципліни, в роботі запропонована система показників на базі яких доцільно здійснювати аналіз фінансового стану підприємницьких структур, формувати систему контролю за їх виконанням (табл. 1).

Таблиця 1. Основні фінансово-економічні показники і коефіцієнти

№	Показники і коефіцієнти	Нормативне значення	Інтерпретація показника
1	Коефіцієнт покриття (Кп)	>1	Характеризує співвідношення усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань.
2	Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк)	>0,1	Характеризує відношення між обсягами джерел власних і прирівнених до них коштів та фактичною вартістю основних засобів, інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	>0,2	Характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається, як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов'язань.
4	Коефіцієнт автономії (Кавт)	>0,5	Характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел і визначається, як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу.
5	Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс)	>1	Характеризує співвідношення власних та позикових коштів.
6	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу (Мк)	Незначне збільшення	Характеризує частку запасів у загальній сумі робочого капіталу.

Дослідження цих показників дає можливість визначити наскільки підприємства дотримуються відповідних співвідношень і пропорцій у структурі активів та пасивів в своїй діяльності, контролювати господарську діяльність, фінансову стійкість і платоспроможність господарських об'єктів. Різке відхилення від оптимального значення показників є свідченням порушення фінансової дисципліни та зниження фінансової відповідальності.

Сучасні процеси економічної інтеграції ставлять нові вимоги до управління вітчизняними підприємствами. В роботі обґрунтована необхідність наближення форм звітності, методів розрахунку основних показників, що характеризують результати роботи підприємницьких структур до міжнародних стандартів. Основна увага приділена формуванню системи контролю та відповідальності на внутрівиробничому рівні. Запропоновано створювати на підприємствах центри відповідальності із власною системою планування, контролю та звітності.

Розділ 2. Аналіз і оцінка фінансових результатів діяльності підприємницьких організацій.

В даному розділі ставилось за мету отримання найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну характеристику фінансового стану та результатів діяльності підприємницьких організацій, напрямів використання прибутку, виявлення зв'язків між економічною відповідальністю та фінансовими результатами.

Для досягнення цієї мети, на основі розробленої методики, був проведений фінансовий аналіз, який здійснювався у три етапи (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура методики аналізу результатів діяльності підприємницьких організацій

На першому етапі визначені напрями аналізу, показники і методи їх розрахунку. Основна увага надана визначенню показників прибутковості і фінансового стану підприємств.

На другому етапі оцінена якість інформації, вплив різних способів і методів обліку на достовірність розрахунку прибутку та інших фінансових результатів.

На третьому етапі узагальнені результати фінансового аналізу і обґрунтовані напрями його використання при розробці форм і методів відповідальності.

Для проведення фінансового аналізу, підприємницькі структури м. Львова були згруповані у п'ять окремих груп в залежності від виду діяльності та обсягів виробництва. До першої групи підприємств віднесені великі машинобудівельні, приладобудівельні підприємства та виробники лампової арматури: ВАТ “ЛАЗ”, ВАТ “Полярон”, завод “Фрезерних верстатів”, ВАТ “Іскра”, до другої групи - ремонтно-будівельні та транспортне підприємства: АТ “Львівміськбуд”, автобаза № 1, АТ “Львівенергоремонт”. Третю групу підприємств склали науково-виробничі: ТОВ “ІВП”, інститут “Автобуспром”, ВАТ “Західенергоавтоматика”, четверту групу - торговельні та постачальницько-збутові: ТОВ “ОЛА”, база “Укргуртбакалія”, база “Укргуртгалантерея”, база “Облхолод”, підприємство “Львів Лада”. П'ята група підприємств-виробники товарів народного споживання і хімічної галузі та енергетичне: АТ “Електропобутприлад”, завод “Реактив”, АТ “Хімзавод”, “Львіворгрес”, ВАТ “Юність”. Для аналізу були використані дані річних фінансових звітів за 1992-1996 рр. Проаналізовано 100 фінансових звітів, представлених підприємницькими структурами в Львівську обласну податкову адміністрацію, що характеризують результати роботи підприємств.

Результативні показники підприємств третьої групи найбільш повно відображають тенденції економічного розвитку перехідного періоду (табл. 2).

Як видно з даних табл. 2, ВАТ “Західенергоавтоматика” протягом п'яти років в умовах кризової ситуації не тільки отримує прибуток від реалізації продукції, але й підвищує показники прибутковості у порівнянні з 1992 р. В той же час ТОВ “ІВП” та інститут “Автобуспром” працювали нестабільно. Питома вага прибутку від реалізації продукції у загальному обсязі реалізованої продукції знижувалась на протязі чотирьох років. Так, у ТОВ “ІВП” прибуток від реалізації продукції в 1995 р. був майже в 2 рази меншим ніж у 1993 р., а в 1996 р. підприємство стало збитковим. Підприємства також отримували прибуток від іншої реалізації (оренда і реалізація основних фондів), але питома вага прибутку від цього виду діяльності є незначною.

Аналіз позареалізаційних операцій показав, що питома вага цих доходів є невеликою і суттєво не впливає на результати господарювання.

Аналізуючи показники прибутковості та собівартості можна зробити висновок, що вони змінюються нерівномірно: то знижуються, то зростають. Ця тенденція є характерною для інших груп підприємств в умовах перехідного періоду. За досліджуваний період прибутковість підприємств різко знизилась, що є однією з причин зниження економічної відповідальності підприємств за результати роботи та господарської дисципліни. Підприємства не мають економічного стимулу для зростання прибутковості.

Таблиця 2. Характеристика динаміки показників прибутковості і собівартості підприємницьких об'єктів третьої групи у % за 1992-1996 рр.

Назва показників	ТОВ “ІВП”	Інститут “Автобуспром”	ВАТ “Західенергоавтоматика”
	1992	1993	1994	1995	1996	1992	1993	1994	1995	1996	1992	1993	1994	1995	1996
Прибуток від реалізації товарної продукції	29	36	22	19	-	19	18	18	15	-	17	8	28	30	24
Прибуток, отриманий від іншої реалізації	0,07	-	0,04	0,2	5	0,4	6	6	20	0,6	0,9	0,01	0,6	0,1	0,7
Доходи від позареалізаційних операцій	0,1	1	0,3	0,08	0,4	0,09	3	-	1,3	0,1	-	-	4,9	1,3	0,3
Собівартість реалізованої продукції	51	51	62	70	90	81	64	81	81	100	65	75	54	56	61

В нинішніх умовах законодавчо не визначено відповідальності підприємств за завищення собівартості, є відсутнім стимулюючий механізм її зниження, немає контролю з боку держави. Ця проблема потребує державного вирішення.

З метою більш глибокого аналізу діяльності підприємств в роботі запропонована рейтингова оцінка фінансового стану підприємств за допомогою суми балів. Точкою відрахунку взято нормативне значення коефіцієнтів: Кавт= 0,5; Кзк=0,1; Кфс=1; Кп=1; Кал=0,2.

За кожне перевищення нормативного значення коефіцієнта на одну десяту підприємству додавався один бал, за кожне зниження нормативного значення на одну десяту - бал віднімався.

Серед підприємств третьої групи найвищий рейтинг мало ВАТ “Західенергоавтоматика”, а найнижчий - інститут “Автобуспром”. Аналіз усіх груп підприємств показав, що високий рейтинг мали наступні підприємства: ВАТ “ЛАЗ”, автобаза № 1, ВАТ “Західенергоавтоматика”, ТОВ “ІВП”, АТ “Львіворгрес”. Низький рейтинг мають АТ “Львівміськбуд”, інститут “Автобуспром”, бази “Укргуртбакалія”, “Укргуртгалантерея”, підприємство “Львів Лада”, ВАТ “Іскра”.

Більш ґрунтовний аналіз показав, що до банкрутства підприємство може довести низька відповідальність його функціональних служб за результати господарювання. Запропонована рейтингова оцінка синтезовано відображає фінансовий стан підприємств, служить джерелом інформації для прийняття управлінських рішень, дозволяє вибрати правильну фінансову стратегію в жорстких умовах конкуренції, підвищує їх відповідальність за результати господарювання, допомагає вибрати надійних ділових партнерів по бізнесу серед підприємств, що мають високу рейтингову оцінку. А це, в свою чергу, сприяє підвищенню економічної відповідальності за результати господарювання.

Таблиця 3. Рейтингова оцінка підприємств за 1992-1996 рр. (на прикладі третьої групи)

Назва підприємства	1992	1993	1994	1995	1996
	Кавт	Кфст	Кзк	Кал	Кп	Всього балів	Кавт	Кфст	Кзк	Кал	Кп	Всього балів	Кавт	Кфст	Кзк	Кал	Кп	Всього балів	Кавт	Кфст	Кзк	Кал	Кп	Всього балів	Кавт	Кфст	Кзк	Кал	Кп	Всього балів
ТОВ “ІВП”	-1	20	3	6	6	34	-	10	-1	-1	-	8	-	-	4	1	9	14	1	10	4	-1	10	24	1	-	4	1	10
Інститут “Автобус- пром”	2	10	2	-	3	17	-1	-3	-	-2	1	-5	3	-2	2	-1	5	7	2	-5	4	-1	11	11	1	-7	1	-1	7
ВАТ “Західенего- автоматика”	3	22	2	-1	4	30	1	3	1	-	3	8	-	-1	3	1	7	10	3	22	4	-2	9	36	4	1	3	-2	7

Аналіз роботи підприємницьких організацій м. Львова засвідчив, що на фінансовий стан підприємств негативно впливають штрафні санкції, які є свідоцтвом зниження економічної відповідальності перед державою та діловими партнерами.

На думку автора, основними причинами, які гальмують розвиток підприємництва, крім загальної кризової ситуації в Україні, і не сприяють підвищенню економічної відповідальності за результати господарювання, є наступні:

відсутність взаємозв'язку між фінансовими результатами та економічною відповідальністю;

незадовільний фінансовий стан підприємств, зниження питомої ваги прибутку у загальному обсязі реалізованої продукції та різке зростання собівартості;

незацікавленість підприємств у зниженні собівартості;

відсутність стратегії держави щодо розвитку підприємництва;

недосконала система оподаткування, яка носить конфіскаційний характер;

незацікавленість підприємців в отриманні прибутку, так як значна його частина розподіляється на користь держави, а не на розвиток підприємництва.

В дисертації обґрунтовано, що економічними процесами необхідно керувати за допомогою економічних і правових регуляторів, а не директив. Такими важелями повинні стати: податки, пільги, кредити, застави, банківські проценти, штрафні санкції тощо.

Розділ 3. Шляхи підвищення відповідальності підприємницьких структур за результати господарювання

В розділі розроблені напрями вдосконалення форм і методів економічної відповідальності, організації фінансових служб на підприємницьких структурах, обґрунтовано підвищення ролі поточного та стратегічного планування, фінансового аналізу, внутрішнього контролю та контролю з боку держави як основи забезпечення вимог до відповідальності підприємницьких структур за результати роботи.

Підкреслено, що в умовах ринкової трансформації економіки України необхідно внести зміни в систему оподаткування таким чином, щоб був прямий зв'язок між результатами роботи підприємницьких організацій та економічною відповідальністю. Для цього необхідно:

Стимулювати зниження витрат і ув'язувати їх з кінцевими результатами роботи. В дисертації запропоновано законодавчо заохочувати підприємства у зниженні витрат шляхом змін у системі оподаткування. Суму економії, яка одержана від зниження витрат, запропоновано частково або повністю звільнити від сплати податку на прибуток.

В сучасних умовах особливого значення набуває правомірність віднесення на собівартість витрат невиробничого характеру: податків і зборів. У ціну товарів входять податок на додану вартість та акцизний збір по підакцизних товарах. В результаті чого складається парадоксальна ситуація: чим більшою є собівартість, тим більшим є податок на додану вартість. Таким чином, з метою збільшення величини податку, держава стимулює зростання собівартості. В дисертації обґрунтована необхідність удосконалення форм реалізації податку на додану вартість та інших непрямих податків, з тим, щоб податки і збори не збільшували собівартість продукції, товарів, послуг. Собівартість продукції повинна залежати від якості господарювання на підприємстві, відповідальності його працівників на кожній конкретній ділянці роботи. З цих позицій в дисертації запропоновано створювати центри відповідальності.

Обґрунтована необхідність скорочення кількості податків, відрахувань у численні фонди, які збільшують вартість товару, зменшують його конкурентоздатність. В останні роки податкові системи розвинутих країн світу змінились у бік зниження податкових ставок та прогресивності оподаткування. Теоретичною основою стала бюджетна концепція американського вченого А. Лаффера, який в середині 70-х років показав, що податкові надходження є одночасно продуктом як податкової ставки, так і податкової бази. По мірі того, як податкова ставка зростає, база скорочується. На основі цього в дисертації зроблений висновок про необхідність посилення ділової активності, насамперед, інвестиційної та зниження податкового тягаря. За вирішення таких завдань, відповідальність повинна нести держава.

Внесені пропозиції щодо стимулювання вкладання коштів у розширене виробництво, що служить їх подальшому ефективному використанню. Введення диференційованих ставок податку на прибуток буде сприяти підвищенню економічної відповідальності, зростанню обсягів виробництва. Запропоновано поставити величину податку на прибуток в залежність від напрямів його використання. Одночасно обґрунтовані вимоги до відповідальності за раціональне використання прибутку, а також до методів його розрахунків та розподілу.

Регулювання штрафних санкцій за несплату податків, зборів та обов'язкових платежів, заниження об'єктів оподаткування. В дисертації запропоновано підвищити штрафні санкції з тим, щоб не платити податки стало невигідним, що підвищить відповідальність платників податків.

На підприємствах запропоновано створювати центри відповідальності, вдосконалювати систему внутрішнього контролю. Кожний центр повинен стати окремою сферою, яку очолює відповідальна особа, що несе відповідальність за дотримання запланованих витрат виробництва, формує інформацію для основних виробничих підрозділів та ділянок. В роботі запропоновані форми складання звітності по центрах відповідальності. В роботі обґрунтовані найбільш доцільні форми представлення звітності центрами відповідальності. Обґрунтовано, що, держава повинна створювати відповідні умови для розвитку підприємництва та підвищення економічної відповідальності. Сприяння держави розглядалось в наступних аспектах: створення умов для розвитку підприємництва; надання податкових пільг підприємницьким організаціям; створення умов для розвитку добросовісної конкуренції. Напрями державного впливу представлені на рис. 2.

Рис. 2. Напрями державного впливу на розвиток підприємництва

В дисертації визначено, що аналіз, контроль та планування є тими важелями, які сприяють підвищенню економічної відповідальності підприємницьких організацій за результати господарювання.

В умовах переходу до ринкової економіки значно розширюються основні завдання аналізу підприємств. Він не обмежується оцінкою поточного стану підприємства та пошуку шляхів його покращення, а спрямовується на обгрунтування прогнозу потреби організації у фінансових ресурсах, виявленню їх джерел, способів мобілізації. Це дає можливість виявити найбільш важливі напрями роботи підприємств і встановити форми відповідальності за досягнення поставленої мети. З цих позицій в дисертації обгрунтовані методичні підходи до аналізу фінансового стану підприємницьких структур і використання його результатів у бізнес-плануванні. Запропоновано переходити від бізнес-плану до кошторисів в розрізі центрів відповідальності, тобто постатейної розбивки доходів та витрат за цими центрами, вести їх облік та здійснювати контроль за їх виконанням. Як напрямок підвищення економічної відповідальності в дисертації розглядається розробка фінансової стратегії, яка дозволяє прогнозувати можливі рішення по вибору мінімальних ризиків у підприємницькій діяльності і знижує невизначеність у прийнятті управлінських рішень. Аналіз ризику розглядається у контексті аналізу конкретної економічної ситуації, Для визначення суми резерву під ризик запропоновано використання наступної формули:

де: R_i-сума резерву під і-ту категорію ризику; r_j-норматив резервування; A_ij-і-й актив j-ї категорії.

Основні пропозиції по удосконаленню управління роботою підприємницьких структур спрямовані на підвищення відповідальності за результати господарювання перед державою, партнерами, найманими працівниками, акціонерами і суспільством в цілому.

Висновки

Дисертаційне дослідження проблеми підвищення економічної відповідальності суб'єктів підприємництва в умовах перехідного періоду дозволяє зробити ряд висновків та узагальнень теоретичного і практичного характеру:

1. Економічна відповідальність повинна розглядатись як важлива функція управління економічними процесами на різних рівнях національної економіки. На державному рівні приймаються закони щодо оподаткування, пільг, нормативи економічного, соціального та іншого характеру. Їх виконання вимагає розробки механізмів відповідальності на всіх рівнях. Розробники законів на державному рівні та урядові структури мають нести конкретну відповідальність за їх обгрунтованість. Підприємства, розробляючи власну стратегію, формують правила, вимоги і зобов'язання перед працівниками, мають нести відповідальність за їх якісне виконання.

2. В умовах переходу до ринку моделі обліку фінансових результатів необхідно привести до норм, які є сумісними із стандартами прийнятими у світовій практиці. Пропонується, щоб показники, які характеризують фінансові результати, мали прямий зв'язок із відповідальністю підприємницьких організацій за результати господарювання.

3. Аналіз результатів діяльності підприємницьких організацій показав велике зростання питомої ваги собівартості у загальному обсязі реалізованої продукції та зниження прибутковості, що є свідоцтвом зниження відповідальності, господарської дисципліни. Для того, щоб позбутися негативних тенденцій у розвитку підприємств, необхідно підвищувати роль внутрішньої відповідальності, створювати на підприємствах центри відповідальності, які повинні надавати керівництву допомогу у плануванні, контролі за доходами та витратами. Характерними особливостями перехідної економіки є нестача готівкових коштів на розрахунковому рахунку та у короткострокових цінних паперах.

4. Підвищення відповідальністі підприємств за дотриманням відповідних пропорцій і співвідношень у структурі активів і пасивів, буде позитивно впливати на результати діяльності, сприятиме підвищенню економічної відповідальності. Для цього необхідно підвищувати роль фінансового аналізу, планування та контролю як основи для забезпечення вимог до відповідальності.

5. На підприємствах існує невиправдано спрощений підхід до розрахунку собівартості, що негативно впливає на фінансовий стан підприємств, не сприяє підвищенню економічної відповідальності за зниження непродуктивних витрат. Необхідно забезпечити зв'язок між рівнем оподаткування і зниженням собівартості. Сума економії, яка отримана від зниження витрат, повинна частково звільнятись від сплати податку на прибуток. Введення диференційованих ставок податку на прибуток має сприяти зростанню ефективності виробництва, підвищенню економічної відповідальності підприємств.

6. Для підвищення економічної відповідальності підприємств необхідно поставити фінансові санкції у залежність від видів правопорушення, а також підвищити суми штрафних санкцій до таких розмірів, щоб несплата податків стала економічно невигідною.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гончарук С.М. Окремі аспекти аудиту малих підприємств// Наукові праці професорсько-викладацького складу і аспірантів академії. - Львів: Львівська комерційна академія,1997. -С. 172-174.

2. Гончарук С.М. Аудиторський ризик та помилки у звітності// Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наук. пр. - Випуск 2. - Львів: ІРД НАН України, 1997.- С. 355-361.

3. Гончарук С.М. Про розвиток підприємництва на сучасному етапі// Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. пр. Львівської комерційної академії. - Львів: Коопосвіта ЛКА, 1998.-С. 203-204.

4. Гончарук С.М. Аналіз критеріїв ефективності підприємницьких об'єктів Львівщини// Регіональна політика України : наукові основи, методи і механізми : Зб. наук. пр. - Ч. 1. - Львів: ІРД НАН України, 1998. - С. 333-336.

5. Буряк П.Ю., Гончарук С.М. Формування податкової системи в перехідний період// Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наук. пр. - Випуск IV-Львів: ІРД НАН України, 1998.-С. 92-97.

6. Гончарук С.М. Держава і підприємництво// Соціально-економічні дослідження в перехідний період/ Регіональні аспекти розвитку підприємництва: Щорічник наук. пр. - Випуск VII - Львів: ІРД НАН України, 1998.- С. 34-40.

Размещено на Allbest.ru