Організаційно-економічний механізм створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах реформування економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

Організаційно-економічний механізм створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах реформування економіки України

Палажій Анна Михайлівна

Львів 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми та ступінь розробленості проблеми. В умовах реформування економіки України проблема трансформації планово-директивної економічної системи у відкриту ринкову поставила перед нашою державою питання швидкої заміни застарілої господарської структури, розвитку сучасних пріоритетних галузей, зростання потенціалу регіонів, надбання передового науково-технічного та організаційного досвіду.

Ці завдання неможливо розв`язати без прискореної інтеграції національної економіки у світове господарство шляхом використання нових форм співпраці з іноземними партнерами та активізації інвестиційного процесу.

Ситуація в Україні є такою, що дослідження минулорічних тенденцій дають змогу констатувати факти зменшення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування. Для розв`язання даних проблем доцільно звернутися до тих засобів, які довели свою дієвість у світовій практиці і можуть бути використані на національних теренах.

Одним із важливих інструментів інтенсифікації інвестиційного процесу є вільні економічні зони (ВЕЗ). Вони зарекомендували себе в якості ефективного залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та територіального розвитку в розвинутих державах і в країнах, що розвиваються. До того ж, вони позитивно впливають на розвиток підприємницької активності, забезпечують зайнятість, збільшують відповідно до цього бюджетні надходження, поліпшують торговельний і платіжний баланси.

Дослідження механізму створення і функціонування ВЕЗ в умовах перехідної економіки, світового досвіду результатів їх діяльності, набувають дедалі більшої актуальності. Це свідчить про гостру необхідність включення проблематики створення зон до напрямів проведення ефективної державної економічної політики. На практиці це дістало відображення у започаткуванні відповідних розділів про ВЕЗ у щорічний програмах дій Уряду і прогнозах соціально-економічного розвитку України, у виокремленні позицій щодо цих зон у Концепції державної регіональної політики, а також в існуючій законодавчій базі що стосується проблем їх розвитку.

Розпад СРСР та проголошення України як незалежної держави спричинили на початку 90-х років проведення наукових досліджень з проблематики формування територій із сприятливим економічним режимом діяльності, виходячи як з економічних, так і політичних міркувань. Проте, коли стало зрозуміло, що створення вільних економічних зон - це, насамперед, підготовка обґрунтованого інвестиційного проекту, і потребує формування продуманої концепції, проведення великої передінвестиційної роботи, вимагає значних капіталовкладень при тому, що ефект можна очікувати роками, ейфорія навколо цього явища поступово спадає.

Тому у процесі розбудови ВЕЗ в Україні виникає необхідність дотримуватися визначених на даний період стратегій та тактики, узгоджених із загальноекономічним розвитком держави. Дефіцитний характер державного і місцевих бюджетів, недоцільність проведення експерименту на значній (за площею та чисельністю населення) території України, невідпрацьованість схем управління і контролю, а також механізмів діяльності ВЕЗ вимагають тимчасового обмеження їх створення на території нашої держави і спричиняють необхідність наукового осмислення суті цього явища.

Вивченню процесу створення і функціонування вільних економічних зон, а також окремих аспектів їх діяльності присвячені дослідження ряду українських вчених: Дергачова В.О.,

Долішнього М.І., Коропецького І.-С., Кузьміна О.Є., Передрія О.С, Пили В.І., Рум`янцева А.П., Соїної О.М., Філіпенка А.С., Чмир О.С., Школи І.М. та інших. В цих роботах обгрунтовується необхідність та доцільність запровадження ВЕЗ в умовах реформування господарства, показано шляхи адаптації світових характеристик розвитку зон до національних умов, визначено особливості формування цих зон для економік перехідного типу.

Значний науковий і пізнавальний інтерес з цієї проблематики становлять і праці російських вчених Вороніна С., Кузнєцова А., Смородинської Н., Степанова Ю., Шитова В. В інших зарубіжних країнах явище вільних економічних зон потрапило до сфери уваги науки з середини 70-х років під час їх бурхливого зростання, особливо у країнах «третього світу». Проблеми діяльності ВЕЗ розглядалися і розглядаються у працях таких зарубіжних вчених, як Л. Ханьчуан та Ч. Цзяньпін (Китай), І. Полулях та Е. Лоувен (Німеччина), Я. Монкевич (Польща), Ж. Дюшен та А. Базель (Франція), Р. Болін та А. Менделовіц (США), інших.

Проте світовий досвід створення і функціонування не може бути однозначно перенесений у практику Української держави. Необхідно розробити такий оптимальний механізм формування і діяльності ВЕЗ, який би врахував всю специфіку соціально-економічних, національно-культурних та політичних передумов розвитку країни і дозволив в найкоротші строки досягти бажаних цілей.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є розробка організаційно-економічного механізму створення та забезпечення функціонування вільних економічних зон в Україні на сучасному етапі економічного розвитку.

Така мета дослідження обумовила постановку і вирішення наступних завдань:

- визначення суті поняття «вільна економічна зона» та його місце в системі інших економічних категорій;

- дослідження еволюції розвитку та проведення історико-теоретичного аналізу світового досвіду функціонування ВЕЗ;

- обгрунтування необхідності та дослідження передумов формування ВЕЗ в умовах перехідної економіки України;

- дослідження особливостей механізму проектування та функціонування вільних економічних зон на прикладі існуючих проектів ВЕЗ в Україні;

- опрацювання науково-методичних підходів до підготовки техніко-економічного обгрунтування доцільності створення спеціальної (вільної) економічної зони (ТЕО ВЕЗ) (на прикладі проекту ВЕЗ «Радич» у Старосамбірському районі Львівської області);

- розробка практичних рекомендацій щодо реалізації проектних рішень ВЕЗ «Радич».

Предметом дослідження є теоретичні та організаційно-економічні аспекти процесу створення і реалізації проектів ВЕЗ.

Об`єктом дослідження виступають розроблені проекти вільних економічних зон в Україні та, зокрема, положення проекту ВЕЗ «Радич».

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали основні положення таких наук як міжнародна економіка, інвестиційний менеджмент, організаційне проектування та ін. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі акти, що стосуються питань створення та функціонування ВЕЗ, а також офіційні статистичні матеріали, розроблені проекти по окремих зонах на території України.

У роботі використані такі сучасні методи дослідження як порівняльний аналіз, системний підхід, факторний та статистичний аналізи, зроблені аналітичні обчислення показників, які характеризують господарську діяльність території розташування досліджуваної зони.

Наукова новизна одержаних результатів. Зміст наукової новизни дисертаційного дослідження полягає в наступному:

- запропонована загальна схема історичної типологізації еволюційного розвитку ВЕЗ;

- обгрунтовані положення про необхідність, доцільність та ефективність створення вільних економічних зон як важливих інструментів формування сприятливого інвестиційного клімату та активізації підприємницької діяльності;

- запропонована методика вибору оптимального варіанту типу ВЕЗ в економіко-господарській практиці України;

- здійснена соціально-економічна експертиза існуючих проектів вільних економічних зон в Україні і зроблені рекомендації щодо їх практичної реалізації;

- проведена структуризація механізму теоретичної розробки і практичної реалізації проектів ВЕЗ;

- визначені загальні принципи проектування конкретної вільної економічної зони, які лягли в основу розробки проекту ВЕЗ “Радич” у Старосамбірському районі Львівської області.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі теоретичні положення і практичні рекомендації мають важливе значення для прискорення та підвищення ефективності процесу створення і функціонування ВЕЗ в Україні за рахунок вдосконалення механізму розробки і реалізації їх проектів.

Впровадження результатів дослідження було здійснено у вигляді пропозицій щодо розробки пакету документів по проекту ВЕЗ «Радич» та до плану-прогнозу соціально-економічного розвитку Старосамбірського району Львівської області до 2001 року, які були подані для розгляду в управління економіки Старосамбірської райдержадміністрації

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародному літньому економічному семестрі «Інтереко» «Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні» (Трускавець, 1996), конференції Восьмої наукової сесії Економічної комісії НТШ «Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє» (Львів,1997), Міжнародній науково-практичній конференції «Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки» (Львів, 1997), Звітній науковій конференції Львівського державного університету імені Івана Франка (Львів, 1999 ).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 12 праць загальним обсягом 5,5 д.а. (особисто автора - 5 д.а.), зокрема: 8 статей у фахових наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць та 2 статті у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 155 сторінках машинописного тексту. Він містить 9 таблиць та 5 рисунків. Крім цього в роботі подано список використаних літературних джерел (170 назв) та 14 додатків, в тому числі одна карта.

Дисертація має таку структуру:

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження процесу створення і функціонування вільних економічних зон.

1.1.Суть та класифікація ВЕЗ.

1.2.Історико-теоретичний аналіз світового досвіду функціонування ВЕЗ.

1.3.Висновки до першого розділу

Розділ 2. Організаційно-економічний механізм розробки проектів ВЕЗ в Україні.

2.1. Необхідність та передумови формування вільних економічних зон

2.2. Проектування як важливий організаційний етап у створенні ВЕЗ.

2.3. Висновки до другого розділу.

Розділ 3. Вдосконалення методики розробки і реалізації проектів вільних економічних зон.

3.1. Структуризація механізму розробки і реалізації проектівВЕЗ.

3.2. Обгрунтування доцільності створення спеціальної (вільної) економічної зони (на прикладі проекту ВЕЗ «Радич» у Старосамбірському районі Львівської області).

3.3. Висновки до третього розділу.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗІМСТ

вільний економічний зона перехідний

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, подано інформації про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації - Теоретичні аспекти дослідження процесу створення і функціонування вільних економічних зон - конкретизовано теоретичний зміст поняття «вільна економічна зона», визначено його місце і значення в системі інших суспільно-економічних категорій.

Дисертант виходить з того, що вільні економічні зони є важливим фактором структурних перетворень світової економічної системи у другій половині ХХ-го століття. Тому, з розвитком процесу формування зон та розширенням їх цільової та функціональної спрямованості понятійний ряд постійно зростає. У науковій літературі існує більше тридцяти різних дефініцій, що визначають суть цього явища.

Вважаємо, що спільними вихідними критеріями, які обумовлюють віднесення тих чи інших економіко-господарських структур до вільних економічних зон, необхідно визначити:

- обмеженість територій, на яких вони створюються;

- умовну екстериторіальність утворення відносно митних кордонів та індиферентність до торгового режиму приймаючої держави;

- конкретну спеціалізацію зон (по одному, двох чи декількох напрямах діяльності);

- спрямованість на активізацію підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності;

- використання для власного розвитку зовнішніх фінансових та інших ресурсів, в тому числі іноземних інвестицій, іноземних технологій, навичок і культури сучасного менеджменту;

- формування і діяльність спільних підприємств, які є основними суб`єктами господарської діяльності зони;

- виготовлення продукції підприємствами ВЕЗ в основному на експорт, що, однак, не виключає її використання і на внутрішньому ринку країни;

- особливий (що відрізняється від загального, який існує на території держави розташування зони) організаційно-правовий механізм діяльності господарюючих суб`єктів зони.

Таким чином, виходячи з вищевикладених положень та аналізу існуючих визначень поняття “вільна економічна зона”, дисертантом дається власне трактування поняття ВЕЗ як обмеженої частини території держави, на якій встановлюється, законодавчо закріплюється і діє особливий (спеціальний) режим діяльності господарюючих суб'єктів з метою активізації економічних процесів та інтеграції у світове господарство.

Багатоваріантність підходів, яка виявляється при вивченні поняття та суті ВЕЗ, властива також і підходам до її класифікації. На основі вивчення зарубіжного досвіду, використовуючи розробки вітчизняних науковців та в результаті авторських досліджень і аналізу проектованих ВЕЗ в Україні, нами запропоновано наступну класифікаційну схему, яка представлена на рисунку 1.1.

Кожна форма, кожен тип вільної економічної зони має своє цілеспрямування і при цьому може мати різні суспільні ефекти в різних сферах застосування.

Тому, на нових етапах розвитку зовнішньоекономічної стратегії держави на зміну одним типам ВЕЗ повинні приходити інші. Вагомим аргументом підтвердження цього положення є результати аналізу еволюційного і сучасного розвитку цих формувань у світовій практиці, які і стали предметом дослідження дисертанта у першому розділі дисертації. Результати дослідження говорять про те, що на ці осередки активного підприємництва припадає майже 8 % загальносвітового торгового обороту, що набагато більше площі, яку вони займають. В той же час їх частка у світовому русі іноземних інвестицій незначна - біля 1-3 %. Однак, виручка від експорту їх товарів на початку 1996 року становила 25 млрд. дол., а зайнятість - біля 4 млн. чол. За останні 10 років середньорічний приріст продукції в цих зонах склав 7-10 %.¹

Відомо, що на початку процесів лібералізації економічного життя, ринкових та структурних перетворень у народному господарстві, різноманітних соціально-економічних експериментів багато регіонів України виявили зацікавленість до створення на власній території особливих спеціальних вільних економічних зон.

Рисунок 1.1. Типологія ВЕЗ за характерними ознаками і цілями створення

Але прийняття рішень на державному рівні з цих питань відкладалось з об`єктивних причин, до яких слід віднести відсутність відповідної законодавчої бази і затвердженої на державному рівні концепції регіональної політики стосовно розбудови в Україні ВЕЗ, відсутність чіткого механізму розробки і реалізації проектів по зонах.

Отже, виникає необхідність у глибокому аналізі цих причин, щоб уникнути негативних наслідків діяльності зон.

Зокрема, в другому розділі дисертаційного дослідження - Організаційно-економічний механізм розробки проектів ВЕЗ в Україні - детально розглянутий механізм розробки проектів ВЕЗ в Україні на сучасному етапі. Враховуючи комплексну оцінку передумов, стану і перспектив економічного розвитку України, необхідність покращення інвестиційного клімату та активізації підприємницької діяльності, а також існуючу правову базу, дисертантом аргументовано необхідність формування різних типів вільних економічних зон в окремих регіонах країни.

Починаючи з кінця 80-х років, за нашими підрахунками, до Кабінету Міністрів України було подано більше 40 проектів щодо створення ВЕЗ, хоча до цього часу ще ні один проект не запрацював на повну потужність. На основі детального аналізу розроблених проектів ВЕЗ в Україні, виходячи з їх позитивних і негативних характеристик, обґрунтовано важливість та необхідність процесу проектування вільних економічних зон. Всі пропозиції щодо формування ВЕЗ, як правило, будуються на детальному знанні внутрішніх проблем і специфіки господарського розвитку регіонів. Вивчення цих проблем дає можливість автору стверджувати, що подібна ініціатива не суперечить, а навпаки, є реальним наповненням загальнодержавної економічної політики.

Узагальнюючи практичний досвід роботи над проектами по створенню вільних економічних зон у роботі визначені організаційно-економічні елементи, які складають основу у процесі розробки проектів ВЕЗ. Це - послідовність (етапність) розробки і реалізації проектів, показники (критерії) ефективності діяльності зони, визначення її галузевого спрямування.

Такий підхід, на наш погляд, ґрунтується на використанні принципу флексибільності. Він дозволяє конкретному регіону максимально скористатися своїм потенціалом з метою підтримки власної конкурентоздатності на ринку інвестицій.

Таким чином, складання проектів вільних економічних зон передбачає розробку оптимальної комбінації варіантів складових організаційно-економічного механізму.

Власне, у третьому розділі дисертаційного дослідження - Вдосконалення методики розробки і реалізації проектів вільних економічних зон - сформовано і рекомендовано до використання алгоритм процесу розробки і реалізації проектів ВЕЗ в сучасних умовах. З метою ж відпрацювання основних елементів загальної методики розробки техніко-економічного обгрунтування доцільності створення і функціонування ВЕЗ (ТЕО ВЕЗ) пропонується розгляд її окремих положень на прикладі проекту конкретної вільної економічної зони.

Одними з найважливіших вимог до організації вільних економічних зон, є, на наш погляд, послідовність розробки і реалізації проекту зони (за участю місцевих органів влади) в ув'язці з планами комплексного соціально-економічного розвитку території та обов'язкова підготовка техніко-економічного обгрунтування доцільності створення ВЕЗ.

Ми акцентуємо увагу на тому, що кожна конкретна вільна економічна зона в процесі свого становлення і розвитку повинна пройти три основні етапи: доінвестиційний, етап інвестування та оперативний етап. Механізм поетапної розробки і реалізації проектів ВЕЗ зображено на рисунку 1.2.

Основним елементом у структурі механізму проектування ВЕЗ є розробка пакету документів. Цю роботу слід розпочинати лише тоді, коли є впевненість у можливостях фінансування даного проекту вітчизняними та іноземними інвесторами.

Законодавство України передбачає розробку п'яти відповідних документів щодо створення спеціальної (вільної) економічної зони:

1) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони (у разі створення зони за її ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на територіях яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення зони за ініціативою Президента або Кабінету Міністрів України);

2) проект положення про статус, систему управління та офіційну назву спеціальної (вільної) економічної зони;

3) точний опис кордонів спеціальної (вільної) економічної зони та карту її території;

4) техніко-економічне обгрунтування доцільності створення і функціонування спеціальної (вільної) економічної зони;

5) проект закону про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

Рисунок 1.2. Основні етапи розробки і реалізації проектів ВЕЗ

Механізм формування і діяльності вільних економічних зон, що є специфічним у сполученні окремих елементів по відношенню до конкретного регіону, в цілому може бути уніфікованим і включати загальні для всіх зон складові: проектну ідею, попередні маркетингові дослідження, організаційно-правове забезпечення, інфраструктурне облаштування, інвестиційну діяльність та інше.

Отже, для того, щоб зона розвивалася як жива динамічна система, а її діяльність приносила бажані результати, необхідно розробити такий варіант розвитку, який би враховував всі її особливості на кожному окремому етапі становлення і функціонування.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу зробити такі узагальнення та висновки:

1. Важливе значення у здійсненні трансформаційних процесів в економічних системах перехідного періоду відводиться пошуку оптимальних форм зовнішньоекономічної співпраці. Аналіз розвитку світогосподарських зв'язків на протязі ХХ століття говорить про прогресивну роль спеціальних територіальних утворень - вільних економічних зон - як каналів входження національної економіки в систему міжнародних економічних відносин.

2. Теоретичний аналіз багатьох визначень і класифікацій ВЕЗ дозволив віддати перевагу терміну «вільна економічна зона», який найбільш точно визначає суть даного утворення. В роботі дається авторське трактування вільної економічної зони як обмеженої частини території держави, на якій встановлюється, законодавчо закріплюється і діє особливий (спеціальний) режим діяльності господарюючих суб'єктів в цілях активізації економіки та інтеграції її у світове господарство. Інші терміни та визначення цього поняття дозволяють уточнити вже існуючі класифікаційні схеми і розглянути їх у контексті досліджуваного об'єкта.

3. Вивчення особливостей механізму функціонування вільних економічних зон на основі галузевої критеріальної ознаки дозволило згрупувати ВЕЗ на п'ять основних типів: зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристичні (або туристично-рекреаційні) та банківсько-страхові (або оффшорні). Запропонована класифікація є методологічною основою дослідження закономірностей розвитку ВЕЗ, формування основних вимог до визначення територіальних меж їх розташування і організаційно-методичних підходів до їх проектування.

4. Аналіз світового досвіду та еволюції розвитку вільних економічних зон доводить існування багатофункціональних і просторових їх варіацій. Таке розповсюдження і розгортання ВЕЗ пов'язане з їх швидким пристосуванням до нових різноманітних економічних, політичних та соціокультурних умов на міжнародному, національному, регіональному і локальному рівнях. За останні 20 років існування вільних економічних зон на території держав з різним рівнем економічного розвитку чітко прослідковуються такі тенденції, як переважна орієнтацію зон на створення експортних та імпортозамінних виробництв, обмеження масштабів використання місцевих сировинних ресурсів, слабких зворотніх зв'язків суб'єктів зони з підприємствами приймаючої країни, пріоритетність розвитку моногалузувої структури виробництв у зоні, прискорення темпів росту зайнятості на підприємствах галузей спеціалізації ВЕЗ, поступове зменшення частки підприємств, що контролюються іноземними інвесторами, з одночасним зростанням кількості спільних

і національних підприємств, ріст продаж на внутрішньому ринку.

Теоретичне усвідомлення цих закономірностей і тенденцій є вихідною основою для пізнання механізму функціонування конкретних вільних економічних зон.

5. Виходячи з комплексної оцінки передумов, стану і перспектив економічного розвитку України, з метою покращення інвестиційного клімату, активізації підприємницької діяльності, а також враховуючи існуючу правову базу, аргументовано необхідність формування багаторівневої диверсифікованої структури вільних економічних зон, яка будується на основі поєднання «стандартних» та «індивідуальних» елементів зонального механізму. У роботі вказується на те, що пріоритетним при виборі оптимального типу ВЕЗ в умовах сучасного економічного розвитку є орієнтація на формування зовнішньоторговельних, торговельно-виробничих та науково-технічних зон.

6. На основі проведеного глибокого аналізу розроблених в Україні проектів ВЕЗ, автором обгрунтовано важливість та необхідність поетапної розробки і реалізації цих проектів в сучасних умовах. У такому плані організаційна форма проектування вільної економічної зони розглядається як особлива форма підготовки і реалізації інвестиційного проекту, який включає такі три основні етапи: доінвестиційний період, період інвестування та оперативний період. При чому, конкретна розробка проектів ВЕЗ в Україні передбачає поєднання оптимальної комбінації різних варіантів основних елементів його організаційно-економічного механізму. Такий підхід дозволяє чіткіше визначити основні організаційні етапи розробки проектів відповідно до вже затверджених методик підготовки ТЕО ВЕЗ.

7. Механізм формування і діяльності вільних економічних зон в цілому може бути уніфікованим і включати такі організаційні заходи як визначення проектної ідеї, створення робочої групи (організаторів, виконавців) для розробки і реалізації проекту, проведення попередніх маркетингових досліджень та вивчення можливостей підтримки даного проекту, розробка пакету документів по створенню конкретної зони та захист проекту у вищих органах влади, проведення рекламної діяльності та презентації зони інвесторам, інфраструктурне облаштування території, відбір органами управління ВЕЗ підприємств - потенційних суб'єктів зони та визначення перспективних проектів для реалізації у ВЕЗ, залучення інвестицій та заповнення внутрішнього економічного простору, безпосередня діяльність суб'єктів ВЕЗ відповідно до завдань та функціональної спрямованості зони, підведення результатів діяльності ВЕЗ. Такі організаційні заходи у кожному конкретному випадку можуть змінюватися відповідно до існуючих умов.

8. З метою відпрацювання алгоритму процесу розробки і реалізації проектів та основних елементів загальної методики розробки техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування ВЕЗ, розглянуто і проаналізовано такі організаційно-економічні заходи на прикладі розробки проекту конкретної вільної економічної зони «Радич» у Старосамбірському районі Львівської області.

9. Результати проведеного аналізу господарського розвитку території розташування ВЕЗ «Радич» у Старосамбірському районі дозволили дисертанту виявити основні проблеми соціально-економічного характеру та визначити пріоритети регіонального розвитку. Зокрема, такими автор вважає: забезпечення сприятливих умов економічного розвитку даного району, прискореного переходу його господарського комплексу на ринкові засади, розгортання виробничої програми по перевезенню пасажирів і вантажів, формування експортного потенціалу для збільшення його вкладу у розвиток економіки області на основі ефективного використання вигідного прикордонного економіко-географічного розташування, сприятливих природно-кліматичних умов та наявного промислово-виробничого і трудового потенціалу. Серед інших проблем були виділені: необхідність підвищення рівня розвитку і вдосконалення галузевої структури економіки регіону, створення ринкового середовища, наявність незавантажених потужностей через незадовільний збут продукції підприємств деревообробної, машинобудівної галузі, агропромислового комплексу, необхідність вдосконалення діючих технологій, якості продукції; зростання рівня безробіття через зупинку основних промислових підприємств; неефективне використання наявних природних ресурсів тощо.

10. На основі попередніх оцінок існуючої виробничо-соціальної інфраструктури, вихідного рівня розвитку економічного потенціалу району, рівня забезпеченості кваліфікованими кадрами та з врахуванням специфіки створюваної комплексної ВЕЗ «Радич» встановлено, що існуючі проблеми можуть бути вирішені через механізм створення наступних точкових зон у складі даної комплексної вільної економічної зони: торговельно-виробничих, у формі експортно-промислових зон («Добромиль», «Хирів»); зовнішньоторговельних, з ознаками митних зон та зон прикордонної торгівлі («Смільниця», «Нижанковичі»); туристично-рекреаційної зони «Смерічка».

11. Розглянуті і проаналізовані окремі положення ТЕО ВЕЗ «Радич» дають змогу говорити про існуючі сприятливі передумови формування запропонованих точкових зон. До них можна віднести: близькість до державного кордону з Польщею, що дозволяє виконувати роль посередника між Сходом і Заходом в сфері торгівлі, транспортування, обміну виробничо-технічним та науковим досвідом, активізувати зовнішньоторговельну діяльність району і області шляхом відкриття митних переходів міждержавного і міжнародного характеру, а також сприяти налагодженню контактів підприємців прикордонних територій за рахунок можливості для створення спільних підприємств за участю іноземних капіталів та залучення зарубіжних інвесторів у пріоритетні галузі (об'єкти) господарського комплексу даної ВЕЗ; розвиненість транспортної мережі, зокрема, наявність залізничної колії міжнародного значення європейського стандарту, що дозволить здійснювати вантажно-розвантажувальні операції на залізничному транспорті, митне обслуговування вантажів, надавати консигнаційні послуги, дилерські послуги в гуртовій торгівлі та обслуговувати міжнародні, внутрішні і транзитні перевезення; існування розвіданих джерел мінеральних вод типу «Нафтуся» і формування на цій основі оздоровчо-лікувальних та санаторно-курортних закладів, а також розвиток туристичного бізнесу на території Карпатського гірського масиву даного району.

12. Щоб розвиток ВЕЗ сприяв одержанню позитивних результатів, кількість і розміри таких зон повинні досягти певної критичної маси, а правова і економічна система приймаючої країни - певного рівня стабілізації. І навпаки, якщо ці правові і економічні системи ще не є стабільними, як це зараз має місце в Україні, вільні економічні зони можуть стати полігоном для випробовування і досягнення нових економічних завдань.

ЛІТЕРАТУРА

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Палажій А.М. Економіко-правові проблеми створення ВЕЗ в Україні // Національна економіка України: проблеми становлення, перспективи. Вісник Львів. ун-ту. Сер. Економічна.- Львів: Світ, 1996.- Вип. 27.- С.56-58 (0,4 д.а.).

2. Палажій А.М. Проблеми створення і функціонування вільних економічних зон в умовах реформування економіки України // Проблеми становлення маркетингу і зовнішньоекономічного комплексу в перехідних економіках. Зб. Наук. доповідей.- Львів, 1996.- С.146-147 (0,2 д.а.).

3. Палажій А.М. Вільні економічні зони як важливий елемент залучення іноземних інвестицій та активізації підприємницької діяльності // Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні: Матеріали Міжнародного літнього економічного семестру “Інтереко”, Трускавець, 29 липня -21 серпня 1996 року.- Львів, 1997.- С.91-94 (0,4 д.а.).

4. Вовк Л.С., Палажій А.М. Методичний інструментарій інвестиційного аналізу підприємств // Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні: Матеріали Міжнародного літнього економічного семестру “Інтереко”, Трускавець, 29 липня -21 серпня 1996 року.- Львів, 1997.- С.13-15 (0,4 д.а., особисто автором 0,1).

5. Палажій А.М. Регіональні аспекти формування вільних економічних зон // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб.- Львів, 1997.-Вип. 1.- С.91-94 (0,3 д.а.).

6. Палажій А.М. До проблем економічної ефективності функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні на сучасному етапі // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб.- Львів, 1997.-Вип. 2.- С.45-48 (0,5 д.а.).

7. Палажій А.М. До проблем необхідності формування вільних економічних зон в Україні // Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє. Зб. доповідей та повідомлень Восьмої наукової сесії Економічної комісії НТШ, Березень, 1997.- С.74-77 (0,4 д.а.).

8. Палажій А.М. Про поняття й типологію вільних економічних зон // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб.- Львів, 1998.-Вип. 3.- С.57-59 (0,2 д.а.).

9. Палажій А.М. До проблеми застосування системи преференцій при створенні спеціальних (вільних) економічних зон // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Зб. наук.-прикладних праць, № 4.- Львів, 1998.- С.259-261 (0.2 д.а.).

10. Яцура В.В., Палажій А.М. Світова практика функціонування вільних економічних зон та її використання в період реформування економіки України // України на шляху до ринку. Вісник Львів. ун-ту. Сер. економічна. - Львів: Світ, 1998.- Вип. 28.- С.78-81 (0,6 д.а., особисто автором 0,4 д.а.).

11. Палажій А.М. Принципи організації розробки і реалізації проектів ВЕЗ в Україні // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Зб. наук.-прикладних праць, № 5.- Львів, 1999.- С. (0.2 д.а.).

12. Палажій А.М. Формування вільних економічних зон як елемент структурних перетворень в економіці держави // Формування ринкової економіки в Україні / Актуальні проблеми економіки перехідного періоду. Наук. зб. - Львів, 1999.- Вип. 4.- С.221-226 (1,7 д.а.).

Размещено на Allbest.ru