Стратегічне планування у нафтогазовій промисловостi

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ

IНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМIКО-ЕКОЛОГIЧНИХ

ДОСЛIДЖЕНЬ

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата

економiчних наук

Стратегічне планування у нафтогазовій промисловостi

Філіпчук Володимир Станiславович

Одеса - 1999 р.

Дисертацією є рукопис

Работа виконана в Одеському державному полiтехнiчному унiверситетi Міносвіти України (м.Одеса).

Науковий керiвник - доктор економiчних наук,професор

Новiков Валентин Маркович,

Одеський державний

Політехнічний університет

Офiцiйнi опоненти - Доктор економічних наук,професор

Зайцев Олександр Павлович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, ведучий науковий співробітник

Кандидат економічних наук,доцент

Лазарєва Євгенія В'ячеславівна,

Одеська державна академія харчових технологій Міносвіти України, доцент кафедри

Провiдна установа: Одеський державний економічний університет Міносвіти України, кафедра Економіки промисловості (м.Одеса)

Захист дисертацiї вiдбудеться "___" __________ 1999р о ____ годині на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К41.177.01 при Iнститутi проблем ринку та економiко-екологічних дослiджень НАН Украiни за адресою:270044, м.Одеса - 44, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 270044, м.Одеса - 44, Французький бульвар, 29.

Автореферат розiсланий "___" ___________ 1999 р.

В.О. вченого секретаря

спецiалізованої вченої ради,

доктор економiчних наук, професор В.М.Степанов

1. Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми дослiдження. Актуальність теми випливає з того, що стратегічне планування є одним з основних чинникiв становлення ринкових вiдносин в Українi. Нинi в системi нафтогазової промисловостi країни дiє 238 пiдприємств, iз яких 135 акцiонерних товариств, 37 орендних i колективних, 66 - державних. Разом з тим незавершенiсть структурної перебудови виявляється у порушеннi вертикалi управлiння та розiрваностi технологiчних ланцюгiв ресурсного та фiнансового потокiв на видобуток, переробку та реалiзацiю нафти i нафтопродуктiв, вiдсутностi в багатьох акцiонерних товариствах значних статутних фондiв, які б забезпечували активну iнвестицiйну дiяльнiсть, необхiдну для формування ресурсної та виробничої баз.

В нових економічних умовах для нормального розвитку нафтогазового комплексу України необхiдна організація стратегiчного планування, яке повинно взаємоув'язати реформування економiчних, управлiнських та органiзацiйних вiдносин.

У зв'язку з цим, виникає завдання реструктуризації підприємств в цієї складній галузі, утворення вертикально-iнтегрованих компанiй, якi повинні здiйснювати повний цикл господарських функцiй вiд видобутку нафти i газу до нафтопродуктозабезпечення. Головним в вирішенні цієї проблеми є необхідність збереження iх господарських зв'язкiв, iснуючих транспортних та ресурсних потокiв, забезпечення конкурентоспроможності на внутрiшньому ринку нафтопродуктiв. Вертикально-iнтегрованi нафтогазовi компанiї (ВІНГК) повиннi стати основними господарськими суб'єктами, "центрами вiдповiдальностi" iз збереженням державного регулювання. Вони повиннi створюватися шляхом консолiдацiї належних державi товариств на базі спiльного механiзму планування, фiнансування, координацiї, контролю, при збереженнi самостiйностi, вони мають дiяти на засадi загальної стратегiї та мети дiяльности.

Зв'язок роботи з науковими прграмами, планами, темами. Робота виконувалася у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робот Одеського державного політехнічного університету 1994-1998 рр.Її результати були використані при виконанні держбюджетної НДР №0193U007653.

Мета і задачі дослідження. В роботi ставиться мета: на основi аналiзу довгострокового i стратегiчного планування, основних напрямкiв формування i розвитку нафтогазової галузі, розробити методичнi рiшення по пiдвищенню ефективностi дiяльностi галузі та на цих засадах запропонувати нові організаційні структури, які відповідали б сучасним вимогам економічного розвитку.

Вiдповiдно з метою в роботi розглядаються такі завдання:

-виконати угрупування чинників зовнiшнього середовища, які впливають на формування систем довгострокових планiв, цiлей, а також визначити стратегiю розвитку нафтогазової галузі, напрямки її реструктурізації;

-проаналізувати методичні підходи по розробці системи довгострокових планiв, цiлей, стратегiй, які притаманні діяльності окремим структурним утворенням(великим компаніям) нафтогазової галузі;

-проаналізувати становище i свiтовi тенденцiї розвитку i формування великих компаній у нафтогазовій галузі (в тому числі росiйських i українських);

-визначити методи оцiнки ефективностi акцiонування у нафтогазовій галузі в умовах дiючого фондового ринку;

-удосконалити методи пiдвищення ринкової активностi нафтогазової галузі;

-визначити умови i чинники, які характеризують спрямованість дивiдендної полiтики у нафтогазовій галузі.

Предметом дослiдження є системи та методи стратегiчного планування, довгострокового фінансування, у нафтогазовій галузі в умовах дiючого фондового ринку.

Об'єктом дослiдження є економічні вiдносини господарських суб'єктiв нафтогазовій галузі.

Методологія і методика дослідження. Дисертаційне дослiдження базується на використаннi досягнень економiчних наук i практики в галузi планування i управлiння, вiдомих методичних рiшень по акцiонуванню капiталу, пiдвищенню ринкової активностi компанiї, проведенню дивiдендної полiтики. В процесі дослідження використовувалися методи економічного та порівняльного аналізу, системного підходу. Аналiтична частина дослiдження базується на iнформацiйно-статистичних матерiалах, наукових i практичних досягненнях, які вiдображують стан справ у нафтогазовiй промисловостi та перспективи її розвитку. Використанi данi, опублiкованi у провідних спеціальних українських та росiйських журналах, галузевих наукових збiрниках.

Наукова новизна результатів дослідження. Склад і зміст елементів наукової новизни мiстяться в слiдуючих положеннях i висновках:

-запропоновано методичнi рекомендацiї по впровадженню дiагностики стану i оцiнцi впливу зовнiшнього середовища на формування системи довгострокових планiв, цiлей, стратегії розвитку нафтогазової галузі;

-визначено взаємозв'язок довгострокового планування, спiльної стратегiї, системи цiлей для великих компанiй в системі підприємств нафтогазової галузі;

-визначена спрямованість формування органiзацiйних структур та управлiння ними з врахуванням перспективи розвитку нафтагазової галузі України;

-розроблено методичнi засади оцiнки ефективностi акцiонування у нафтогазовій галузі в умовах дiючого фондового ринку;

-розроблено методичні засади та методика пiдвищення ринкової активностi великої компанiї;

-визначені умови та чинники, які характеризують спрямованість дивiдендної полiтики нафтогазової галузі як великої компанiї.

Практична значущисть результатів дослідження. В роботі обгрунтовано тезу про необхідність створення у нафтогазовій галузі України вертикально-інтегрованих акціонерних нафтогазових компаній, які повинні функціонувати з врахуванням спільної стратегії, системи цілей, перспектив розвитку нафтогазової галузі України в цілому.

Практична значущість реалiзацiї результатiв дослiдження полягає також в тому, що стратегічне планування є важливим елементом удосконалення ринкових відносин у нафтогазовій галузі. Розроблені методичні рішення по підвищенню ринкової активності, ефективності акціонування, спрямованості дивідендної політики визначені як провідні інструменти оцінки ефективності діяльності та розвитку ВІНГК, які здiйснюють повний цикл господарчих функцiй вiд видобутку нафти i газу до нафтопродуктозабезпечення. Таким чином вони виконують галузеві функції, що відповідає напрямкам розвитку промисловості на функціональній засаді. Розроблені методичнi матерiали, використані у нафтогозовій промисловостi України та прийняті "Держкомнафтогазпромом" України до використання для впровадження на пiдприємствах нафтогазового комплексу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та отримали позитивну оцінку на науково-технічних нарадах "Держкомнафтогазпрому", наукових семінарах Інституту проблем ринку та економіко-екологичних досліджень НАН України, Одеського державного політехнічного університету Міносвіти України у 1996-1998 рр.

Публікації. За результатами виконаних дослiджень опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 33,0 д.а.В тому числi особисто авторовi належить-12 д.а.

Структура, обсяг i короткий змiст роботи. Дисертацiя викладена на 174 сторiнках. Складається зi вступу, 3 роздiлiв i висновкiв, мiстить 8 таблиць на 8 сторінках,14 малюнкiв на 14 сторінках, списка лiтератури з 99 найменувань на 6 сторінках. акціонування нафтогазовий фондовий ринок

В першому роздiлi на основi аналiзу розробок у галузi довгострокового i стратегiчного планування та управлiння в великих компаніях визначена система цiлей компанiй, орiєнтованих на соцiальну вiдповiдальнiсть. Визначена роль дiагностичного етапу в формуваннi стратегiчних планів нафтогазової галузі та її компанiй, визначено взаємозв'язок довгострокових планiв, загальної стратегiї, системи цiлей великої компанії у сучаснiй ринковій дiйсностi.

У другому роздiлi проаналiзованi тенденцiї розвитку нафтогазовій галузі на базі її складових - великих нафтових компанiй, залежність цiн на нафту i нафтопродукти вiд впливу зовнiшних чинників, стан, розвиток та перспективи дiяльностi украiнських нафтових компанiй.

У третьому роздiлi запропонованi методичнi рекомендацiї i рiшення по реалiзацiї довгострокового i стратегiчного фiнансування розвитку галузі за рахунок акцiонерного капiталу, здiйснення вiдповiдної дивiдендної полiтики та пiдтримки високої дохідностi i лiквідностi акцiй у нафтогазовій промисловості.

У висновках викладено результати дослiдження, оцінки, основнi рекомендацiї, якi виносяться на захист і вiдображають позицiї автора до розвитку нафтогазової галузі та ринкових умов в Українi.

2. Основний зміст дисертацiйної роботи

Виділено основні умови, чинники формування систем планів, цілей та стратегій розвитку нафтогазовій галузі України.

Перехід України від командно-централізованої економіки до ринкової викликав необхідність створення різноманітних методів стратегічного планування для становлення та розвитку галузей промисловості. У роботі автор констатує, що форма ринкової економiки взаємопов'язана як зi структурою i масштабами ринку капiталу, так iз формами або моделями планування. Рiзниця визначається створюваним економiчним досвiдом, економiчним потенцiалом країни, а також iсторичними умовами i т.п. Безпосередньо стратегичне планування в галузі здiйснюється у вигляді системи планiв опосередкованих крiзь цiлi, мiсiю та стратегiю розвитку. Система планiв, яка зорiєнтована на ринок i прибуток, через зацiкавлення інвесторів, повинна сприяти забезпеченню залучення капiталу, необхiдного для здiйснення активної iнвестицiйної полiтики у галузі.

У дисертації стратегічне планування розглядається як притаманне економіці ринкового типу, коли мова йде про планування на рівні окремої галузі, коли воно реалізується у формі бізнес-планів, а не у директивній формі.

Передбачено виключення ситуацiї, при якiй полiтика у нафтогазовій галузі може привести до вiдтоку капiталу, або до ділеми: "Планувати чи бути запланованими". Така ситуацiя викликає необхiднiсть розробки системи планiв, цiлей рiзної термiновостi, комплектностi, а в цiлому розробки стратегiї, яка вирiшує набiр проблем вiдносно широкого кола акцiонерiв i суспiльства в цiлому. Таким чином у дисертації система цілей, планів розглядається пошукувачем, як стратегія одержання кінцевих результатів. Нами встановлено, що в залежностi вiд того наскiльки акцiонерний капiтал у нафтогазовій галузі розсереджений між акцiонерами, банками i державою, настільки по рiзному формуються цiлi, системи цiлей та стратегiя її розвитку. Виявлено, що iнвестицiйнi проекти галузі втiлюються у реальнiсть за допомогою не тiльки накопиченого прибутку, але i капiталу акцiонерiв.

Проте досвiд показує, що забезпечення високої прибутковостi - це i високi відсоткові ставки за платежами, вiдповiдно високий ризик та високi витрати. Таким чином, у нафтогазовій галузі для того, щоб не тільки пристосуватися до ринкової дiйсностi, а й ефективно працювати, необхiдно керуватися цiлями рiзної цiнностi, якi утворюють iєрархiю, а вона, у свою чергу, є основою системи цiлей, планiв i загальної стратегiї дiяльностi галузі. Пошукувачем проаналізовано становище та тенденції розвитку нафтогазової галузі, визначена група чинників зовнішнього середовища, які впливають на систему планів, цілей, стратегії розвитку окремих компаній. На мал.1 показана система таких чинникiв i показники їх оцiнки. У зв'язку з цим разроблено та запропоновано методичні рекомендації по оцінці впливу зовнішнього середовища на стратегічне планування окремих компаній.

Доведено, що спрямованість стратегичного планування в галузі на розширення нафтотерміналів має виняткове значення для інтересів держави.

Автором дисертації доведено, що тенденцiї розвитку свiтової економiки свiдчать про те, що провiдна роль нафти, як мiнерального енергоносiя, буде зберiгатися i у найближчі десятирiччя. В зв'язку з цим треба мати розрахунки запасів нафти з позиції нацiональної безпеки і це стає важливим елементом економiчної стратегiї країни. У дисертації поняття економична стратегія, стратегія нафтогазовій галузі розглядаються у формі найбільш загальних підходів до організації і здійснення її діяльності. Окремі центри енергетичних дослiджень по рiзному оцiнюють майбутнє становище нафтового ринку, передбачаючи його динамiку від експансiї до сповiльнювання i зниження обсягiв продажу в залежностi вiд позицiї нафтодобуваючих країн, запасiв у свiтi. Цiнова полiтика на нафтових ринках стає одним iз основних чинникiв стабiлiзацiї (або дестабiлiзацiї) економiчного росту у свiтових масштабах. Прогнознi сценарiї у галузi цiноутворення припускають розробку коридорiв цiн на нафту, прийнятих, як для країн нафтовиробникiв, так i для країн нафтоспоживачiв. Вiдхилення цiн на нафту від прогнозних цiнових коридорiв в той чи iншiй бiк сприяє порушенню економiчної ситуацiї у свiтi та може привести до значних вiдхилень і у економiцi України. У цьому випадку нафта може стати додатковим каналом витрат та збитків, а не джерелом бюджетних прибутків. Крiм того аналіз показує, що коливання цiн дуже часто стають непередбаченими через дієвість багатьох чинникiв та обставин на довгому промiжку часу (наприклад, інформацiя про запаси нафти в тій чи iншій розвинутій країнi). Стає зрозумілим, що нафтотермiнали, як накопичувачі i трубопроводнi системи, як єднальнi елементи регiонiв, дозволяють в значнiй мiрi не тільки компенсувати цiновi коливання на нафтовому ринку України, але і створити умови для конкуренції та оптимізації цін на нафту, інтегрувати українську економіку в економіку європейських країн, та збільшити доходи від транзиту енергоносіїв. Таким чином, спрямованість стратегічного та довгострокового планування нафтогазової галузі на подібну диверсифікацію має виняткове значення з точки зору національних інтересів української держави.

Мал1. Чинники, показники, які характеризують стратегію нафтогазової компанії.

Встановленно, що особливістю розвитку та реструктуризації нафтогазовій галузі у світі є створення вертикально-інтегрованих компаній.

Автором встановлено, що особливістю розвитку та реструктурізації російської нафтогазової промисловості є створення в галузі великих нафтових компанiй у вигляді вертикально-iнтегрованих компанiй (ВIК), які об'єднують пiдприємства вiд видобутку нафти i газу до нафтопродуктозабезпечення iз збереженням їх господарських зв'язкiв у окремому регiоні. Ця схема не нова у свiтовiй практицi, прийнята на заходi у великих нафтових компанiях, але в Росiї вона поєднувана з процесом приватизацiї і формуванням ринку цiнних паперiв. Сенс утворення подiбних компанiй мiститься у тому, що вони призначаються для гарантованого нафтопродуктозабезпечення окремого регiону, господарських систем, мiноборони, сiльского господарства, транспорту, а також оновлення стратегiчних та регiональних резервiв. Важливим елементом росiйської структурної перебудови нафтової галузі є наявнiсть у неї окремих субструктур, якi мають право розподiлу долi нафтопродуктiв з цiллю запобiгання диктату з боку нафтодобувникiв. Слiд звернути увагу на те, що незважаючи на приватизацiю утворюваних компанiй, ВIК залишаються пiд контролем держави. Однак труднощами при створенні таких компаній є порiвняно невелика кiлькiсть нафтопереробних заводiв (НПЗ) з середньою потужнiстью переробки 10-15 млн.т нафти на рiк. Виникає необхiднiсть постачання їх продукцiї на величезнi вiдстані і як наслідок цього у структурi собiвартостi транспортнi витрати складають найбiльшу долю, що робить транспортировку нафтопродуктiв (особливо мазуту) цiлком нерентабельною. Для порiвнення слiд видiлити той факт, що США мають бiльш 300 НПЗ з середньою потужнiстю переробки 2 млн.т нафти на рiк, а відстань транспортування продукцiї не перевищує 1,0 тис.км, що виключає високу долю транспортних витрат у структурi собiвартостi.

Таким чином у процесі реструктуризації галузі виникає необхідність також реструктуризації мережи НПЗ з метою зменшення відстані транспортування нафтопродуктів та зниження транспортних витрат у їх собівартості. Реструктуризація мережи НПЗ значно впливає і на удосконалення на засаді ВІК, зокрема на підсилення економічної незалежності окремих регіонів через зниження диктату цін на нафтопродукти. Схожі проблеми характерні і для української нафтогазової галузі, яка має теж НПЗ з великою потужністью нафтопереробки та потребує технологічного переобладнання з метою підвищення глибин переробки до сучасних вимог та підвищення кокурентоспроможності на внутрішньому ринку нафтопродуктів.

Доведено, що для забезпечення ринкових умов в діяльності нафтогазовій галузі країни необхідно створити акціонерні вертикально-інтегровані нафтогазові компанії.

Для забезпечення ринкових умов дiяльностi в нафтогазовій галузі пропонується передбачити при її перебудові створити акціонерні ВIНГК з повним технологiчним циклом вiд пошуку, видобутку, переробки, транспортування до реалiзацiї нафти i нафтопродуктiв та єдиним механiзмом планування, фiнансування, координацiї, контролю при зберiганнi самостiйностi кожного підприємства у складi ВІНГК.

Нами доведено, що організація ВІНГК виключає роздрібленність акціонерного капіталу, підвищує курс акцій, сприяє проведенню єдиної дивідендної політики, створює сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, проведенню взаємозаликів дебиторської та кредиторської заборгованості між підприємствами ВІНГК, концентрує капітал компанії та сприяє маневруванню ним. В цілому організація ВІНГК стає основою для вирішення проблем структурної перебудови нафтогазової промисловості України.

Доведено, що як суб'єкт господарювання ВІНГК - це об'єднання на фінансово-економічній засаді виробників, зацікавлених у ефективному кінцевому результаті, які керуються однією стратегією розвитку.

Пропонується з метою створення умов для розвитку нафтогазової галузі взаємоувязати стратегічне планування з реформуванням економічних, управліньских та організаційних відносин. Це дозволить утворити в цій галузі компанії у вигляді "центрів відповідальності" по окремим регіонам з виконанням галузевих функцій.

У роботі під поняттями реструктуризація, структурна перебудова розумієтся утворення у галузі дієздатної структурної організації на засаді аналізу завдань та сінтезу складових частин, елементів, а також їх координація на базі загального головного завдання.

Наші розрахунки показують, що iмпорт нафти в Україну у 2000 р. буде складати приблизно 14,0 млн.т, а у 2010 р. досягне 20 млн.т у рiк, в цьому випадку доцiльно створювати умови для iнвестування коштiв у iнтенсивну розробку родовищ, що дозволить пiдвищити вiтчизняний добуток нафти до 10 - 12 млн.т на рік i значно зменьшити розмiр iмпорту.

Виконані дослідження окреслюють таке коло першочергових перспектив розвитку нафтогазової промисловості країни:

-підвищити ефективність використання ресурсної та виробничої баз, створених у минули роки;

-зупинити спад видобутку нафти та газу і стабілізувати його на рівні 4,0 - 4,5 млн.т нафти з конденсатом та приблизно 18,0 млрд.куб.м газу;

-створити умови для самофінансування геологорозвідувальних робіт та заходів по виявленню нових ресурсних родовищ та нарощуванню запасів нафти і газу;

-створити умови для накопичення власних обігових коштів на НПЗ з метою підвищення завантженості їх потужностей та здійснення поступового технологічного переоснащення;

-завершити усі структурні зміни у нафтогазовій промисловості відповідно до світових умов та вимог з цього питання, у тому числі створити акціонерну власність у ВІНГК;

-активізувати будівництво першого українського причорноморського нафтоперевального комплексу у районі Одеси та удосконалення схем діючої трубопроводної системи.

Запропоновано методичні розробки спрямовані на реалізацію довгострокового фінансування у нафтогазовій галузі.

В умовах ринку, який складається у країні, одним iз важливiших напрямкiв ефективного розвитку ВIНГК є активна iнвестицiйна дiяльнiсть. Пошукувач вважає, що дохiднiсть i лiквiднiсть - це основнi чинники, якi визначають стратегiчну спрямованість iнвестицiйної дiяльностi. Забезпечення доходностi та лiквiдностi акцiонерного товариства реалiзується на основi збiльшення коштiв вiд господарської дiяльностi, так i бiржового котирування різноманітних паперiв на ринку цінних паперів.

У дисертації ринок цінних паперів розглядається як частина фінансового ринку, який здійснює регулювання інвестиційних потоків, є важливим індикатором стану економіки, інструментом державної та дивідендної політики.

Висока доходнiсть і лiквiднiсть цiнних паперiв акцiонерного товариства визначає стабільну дивідендну полiтику, отже i ставлення iнвесторiв до неї, що у свою чергу визначає ефективнiсть iнвестицiйної дiяльностi акцiонерного товариства. В дисертацiї з позiцiї розробки стратегічного пiдходу до оцiнки iнвестицiйної дiяльностi у великих акцiонерних товариствах нафтогазової промисловості

Таблиця 1 Розрахунок коефіцієнтів ринкової активності

країни розроблено відповідні методичні рiшення. Одним з них є методика пiдвищення ринкової активностi, яка виявляє наскількі спрямованість дивідендної політики сприяє мети інвестування, або зацікавленості акціонерів. Для ілюстрації в узагальненiй формi у вигляді табл.1 представлена група коефiцiєнтiв та зразок їх розрахунків, які характерізують ефективнiсть ринкової активностi акцiонерного товариства.

Висновки

1.Виявлені основні чинники, які стримують розвиток нафтогазової промисловості України. Серед них: незавершеність структурної перебудови у нафтогазовій промисловості внаслідок якої є порушення вертикалі управління та розірваність технологічних ланцюгів ресурсного та фінансового потоків; відсутність у багатьох підприємств значних статутних фондів, які не забезпечують інвестиційну діяльність та неспроможні у комплексі развязувати галузеві програми.

Пропонується введення стратегічного планування як одного з основних інструментів удосконалення ринкових відносин у нафтогазовому комплексі, який раніше не використовувався у повній мірі у цій галузі.

2.Пропонується з метою створення умов для розвитку нафтогазової промисловості взаємоувязати стратегічне планування з реформуванням економічних, управліньских та організаційних відносин. Це дозволить утворити в цій галузі компанії у вигляді "центрів відповідальності" по окремим регіонам.

3.Доведено, що забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку нафтопродуктів і ефективне використання коштів та інвестицій на перехідному стані реформування у нафтогазовій галузі можливо з утворення в цієї галузі вертикально-інтегрованих компаній, які здійснюють повний цикл господарських функцій від видобутку нафти і газу до нафтопродуктозабезпечення з збереженням іх господарських звязків, і які в сучасних ринкових умовах у повній мірі будуть виконувати галузеві функції.

4.Вперше у галузі проаналізовано і узагальнено становище та тенденції розвитку нафтогазової галузі, визначена група чинників зовнішнього середовища, які впливають на систему планів, цілей, стратегії окремих компаній та їх розвиток. У звзку з цим, розроблено і запропоновано методичні рекомендації по оцінці впливу зовнішнього середовища на стратегічне планування окремих компаній нафтогазової галузі.

5.Доведено, що як субєкт господарювання ВІНГК - це обєднання на фінансово-економічній засаді виробників, зацікавлених у ефективному кінцевому результаті, які керуються однією стратегією розвитку.

6.Організація ВІНГК виключає роздрібленність акціонерного капіталу, підвищує курс акцій, сприяє проведенню єдиної дивідендної політики, створює сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, проведенню взаємозаликів дебиторської та кредиторської заборгованості між підприємствами ВІНГК, концентрує капітал компанії та сприяє маневруванню ним. В цілому організація ВІНГК є основою для вирішення проблем структурної перебудови нафтогазової промисловості України.

7. З позиції розробки стратегічного підходу до оцінки інвестиційної діяльності у великих акціонерних товариствах нафтогазової промисловості запропоновані методичні засади підвищення ринкової активності та наукові підходи до оцінки ефективності акціонування у нафтогазовій галузі, визначені умови і чинники, які характеризують спрямованість дивідендної політики окремих компаній.

Таким чином, практична цінність виконаного дослідження полягає в тому, що стратегічне планування є провідним інструментом удосконалення ринкових відносин у нафтогазовій галузі, а розроблені методичні рішення по підвищенню ринкової активності, ефективності акціонування, спрямованості дивідендної політики визначені як провідні інструменти оцінки ефективності діяльності та розвитку ВІНГК.

Основнi положення дисертацiї опубліковані у таких роботах

1.Филипчук В.С., Удалов А.С. Менеджмент и маркетинг в крупных организационно-хозяйственных структурах.- Одесса: АО ЗТИРЭНТТ, ОГПУ, 1996. - 200 с.

Особисто автора - розроблені наукові засади організації управління крупними організаціями, методичні підходи по разробці системи довгострокових планів, цілей, стратегій нафтогазової галузі.

2.Филипчук В.С., Удалов А.С., Новиков В.М., Экономика и стратегическое планирование в отрасли. - Одесса: ОГПУ, 1998. - 250 с.

Особисто атора - розроблені методичні рішення, у яких визначено взаємозв'язок організаційної структури, її підрозділів з стратегичним плануваням. Виконано аналіз становища та основних напрямків реструктуризації в нафтогазовій промисловості.

3.Новиков В.М., Филипчук В.С. Роль предприниматель-ства в условиях рыночной экономики.// Труды Одесского политехнического университета. Сборн., вып.2. - Одесса: 1997. Особисто автора - розвинуті ідеї розвитку підприємництва в Україні. С. 186-188.

4. Филипчук В.С. Основные направления развития нефтегазовой отрасли Украины / -Одесса, 1998.-61 с. (Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины).

5.Ю.I. Бланк., Філiпчук В.С. Досвiд екологiзацiї виробництва на сучаснiй нафтобазi // Нафта i газ, 1997, N6(4), С. 26-28.

Особисто автора - обгрунтовано стратегію розвитку нафтобази, як складової частини вертикально-інтегрованої нафтогазової компанії.

Анотація

Філіпчук В.С. Стратегічне планування у нафтогазовій промисловості.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальностю 08.07.01-Економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 1999.

В дисертації визначені світові тенденції та перспективи розвитку стратегічного планування у великих компаніях, зокрема, нафтових. Обгрунтована необхідність розвитку нафтової галузі України на засаді організації вертикально-інтегрованих компаній: від виконання пошукових робіт, видобутку, переробки, транспортування та реалізації нафти і нафтопродуктів, а також необхідність управління їх капіталом на засаді його акцінування.

У роботі запропоновані методичні матеріали та рекомендації по впровадженню діагностики та оцінці впливу зовнішнього середовища на формування довгострокових планів, цілей, стратегію великої компанії та методичні разробки для використання на підприємствах галузі при реалізації довгострокового фінансування за кошти акціонерного капіталу.

Ключові слова: акція, акціонерний капітал, ефективність, інвестиція, нафтогазова промисловість, реструктурізация, розвиток галузі, стратегія, стратегичне планування, ціль, ціна.

Аннотация

Филипчук В.С. Стратегия планирования в нефтегазовой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 1999.

В диссертации опредены мировые тенденции и перспективы развития стратегического планирования в отраслях промышленности, и в частности нефтяной. Обоснована необходимость развития нефтяной отрасли Украины на основе организации вертикально-интегрированных нефтегазовых компаний: от выполения поисково-изыскательских работ, добычи, переработки, хранения, транспортировки и реализации нефтепродуктов, а также необходимость управления их капиталом на основе его акционирования. В связи с этим в работе предложены методические рекомендации по внедрению диагностики положения компании и оценки влияния внешней среды на формирование системы долгосрочных планов, целей, стратегии развития нефтегазовой отрасли промышленности. Показана взаимосвязь факторов и их показателей, которые угрожают стратегии деятельности крупной нефтяной компании. Определена взаимосвязь долгосрочного планирования, общей стратегии, системы целей для крупных компаний нефтегазовой отрасли. Определена направленность формирования организационных структур и управления ими с учетом перспектив развития нефтегазовой отрасли Украины.

Разработаны методические основы оценки акционирования нефтегазовой отрасли в условиях действующего фондового рынка. Разработаны методические основы и методика повышения рыночной активности крупной нефтяной компании. В диссертации значительное внимание уделено анализу состояния и перспектив развития нефтегазовой промышленности Украины. Обозначено, что одним из важнейших направлений эффективного развития ВИНГК является активная долгосрочная инвестиционная деятельность как со стороны государства, так и на основе биржевой котировки ценных бумаг на фондовом рынке.

Практическое значение реализации результатов исследования состоит в том, что стратегическое планирование является важнейшим моментом совершенствования рыночных отношения в нефтегазовой отрасли. Разработанные методические решения по повышению рыночной активности, эффективности акционирования, направленности дивидендной политики определены, как ведущие инструменты, способствующие эффективному осуществлению полного цикла хозяйственных функций от добычи нефти и газа до нефтепродуктообеспечения и, таким образом. выполняющих отраслевые функции, как "центры ответственности" в отдельных регионах страны. Это соответствует основным направления развития промышленности Украины в новых экономических условиях.

Структуры подобного типа должны стать на данном этапе прообразом и основой современной формы организации отраслей народного хозяйства. Они заполнят экономическое пространство, упорядочат деятельность огромной массы предприятий, согласуют их интересы. Такие структуры будут способствовать стабилизации и самоорганизации рыночной действительности, формированию рынка будущего, основанного на современных методах и формах его организации, а также высокой информированности.

Ключевые слова: акция, акционерный капитал, инвестиция, нефтегазовая промышленность, стратегия, стратегическое планирование, реструктуризация, развитие отрасли, система целей, цена, эффективность.

Summary

Filipchyk V.S. Strategic planning in oil and gas industry.

A thesis manuscript to be submittеd for the candidate's of Economic sciencts Degree in Economics on speciality 08.07.01 industrial Economics, Institute of the мarket Problems and Economical-Ecological Researches, NSA of Ukraine, Odessa, 1999.

The paper presents world tendencies аnd prospects of development of big enterprises strategic plannig and especially oil enterprises.

It determines the necessity of developing oil industry in Ukraine on the basis of creating joint - stock vertically integrated companies in the structures which will prospect for oil and so on up to oil output, cracking, retineung, storage, transportation and realization of crude oil and oil products.

It determines also the necessity of controlling their capital on the basis of sharesholding.

The paper suggests methodic recommendations for using them in enterprises of oil industry when realizing long - term financing at the expence of joint stock capital.

Key words: stock, stock capital of company, investmant, oil-gas industry, strаtegy, strаtegic company, purpose system, restructurization, effectivness, development of branch, price.

Размещено на Allbest.ru