Тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств в Україні



Вступ

акціонерний товариство економіка ринковий

Актуальність теми полягає в тому, що акціонерні товариства є важливим суб'єктом ринкової економіки нашої держави. Це визначено в першу чергу об`єктивно важливою роллю акціонерних товариств у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним фактором реформ в Україні. Поява акціонерних товариств пов'язана з розвитком і вдосконаленням продуктивних сил. Концентрація і спеціалізація виробництва поступово розширювали масштаби економічних зв'язків між підприємствами. Основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу. Поряд з цим слід зважити на постійну конкурентну боротьбу і суперечності в класі капіталістів.

Усвідомлення багатогранності поняття «акціонерне товариство», переплетіння в ній соціальних, економічних та політичних аспектів завжди привертало увагу до неї науковців. Зокрема, дану проблему досліджували М. Міллер, М. Дженсен, Ф. Блек і такі вітчизняні вчені як Л.Д. Буряк, С.В. Лисенко, С.В. Глущенко, С. Кудин, С. Богачев та інші.

Предметом дослідження є тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств, їх роль в економіці України, проблеми та перспективи розвитку. Дано оцінку нинішньої ситуації розвитку акціонерних товариств, зокрема основним її видам - публічним і приватним.

Об'єктом дослідження є процеси створення та функціонування акціонерних товариств в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження тенденцій та особливостей розвитку акціонерних товариств, а саме вивчення питань, які торкаються категорій «акціонерні товариства», «акції», «акціонери», «статутний капітал».

Відповідно до сформульованої мети були поставлені та розв'язані наступні завдання:

- розгляд теоретичних аспектів становлення ринкової системи господарства в Україні, а саме: ознаки перехідного періоду в Україні, механізми переходу підприємств державної форми власності в недержавну (акціонерну);

- аналіз процесу становлення і функціонування акціонерного сектору, його вплив на економіку держави;

- розгляд перспектив розвитку акціонерних товариств в Україні.

Теоретичною і методологічною основою даного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економіки та наукові праці вітчизняних і закордонних вчених.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи: класифікація (виділення типів акціонерних товариств), економічний аналіз, описовий, статистико-економічний (аналіз сучасного стану акціонерних товариств).



1. Теоретико-правові основи функціонування акціонерних товариств в Україні

1.1 Поняття та види акціонерних товариств як суб'єкта ринкової економіки

Із виникненням в Україні недержавного сектора економіки постало питання вибору організаційної форми капіталу, яка б найбільшою мірою сприяла швидкому розвитку ринкових відносин та відповідала принципу соціальної справедливості. Як показує історія розвитку країни, такою організаційною формою є акціонерна. Тому в нашій країні економічні реформи були спрямовані в русло формування акціонерного сектора економіки, тобто здійснення акціонування економічних відносин. Акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Акціонерні товариства в економіці нашої держави відіграють важливу роль, адже саме цей вид господарських товариств створює найбільшу частку ВВП країни.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство - організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Цінним папером акціонерного товариства є акція.

Акція - це цінний папір, який свідчить про внесення паю у капітал акціонерного товариства, що дає власнику акції право на отримання відповідного доходу у формі дивіденду, який становить частку прибутку акціонерного товариства.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького товариства, державного, комунального та інших підприємств у акціонерне товариство.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонерні товариства за типом та здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства) поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Станом на початок 2011 р. в Україні зареєстровано 20.4 тисячі приватних акціонерних товариств, що складає дві третини від загальної кількості зареєстрованих в країні акціонерних товариств.

Особливостями приватного акціонерного товариства є:

ѕ максимальна кількість акціонерів становить 100 осіб;

ѕ товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій;

ѕ статутом товариства може бути передбачено переважне право акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі;

ѕ акціонер товариства завжди має переважне право на придбання акцій додаткової емісії, в той же час акціонер публічного акціонерного товариства може бути позбавлений такого права умовами публічного розміщення акцій додаткової емісії;

ѕ акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;

ѕ умовами емісії акцій може бути передбачена можливість сплати за них не грошима, а майном, майновими або немайновими правами, при цьому оцінка не грошового внеску здійснюється товариством і інвестором на власний розсуд, без залучення незалежного експерта;

ѕ статутом товариства може встановлюватися коло питань, вирішення яких вимагає більшої кількості голосів акціонерів, ніж проста більшість або кваліфікована більшість;

ѕ обрання членів наглядової ради публічного акціонерного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;

ѕ товариство не зобов'язане розкривати свою фінансову звітність на фондовому ринку, хоча зобов'язане оприлюднювати фінансову звітність у Державному реєстрі юридичних осіб, як і будь-яка інша юридична особа, зареєстрована в Україні.

Особливостями публічного акціонерного товариства є:

ѕ акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

ѕ товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення акцій;

ѕ при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

ѕ товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

ѕ у разі якщо умовами емісії акцій передбачена можливість їх оплати не грошовими коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість не грошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10 відсотків;

ѕ річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

ѕ обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;

ѕ окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.

Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

1.2 Правові основи створення та функціонування акціонерних товариств в Україні

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького товариств, державного та комунального підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, є підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

2) тип товариства;

3) розмір статутного капіталу;

4) розмір резервного капіталу у разі його формування;

5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;

6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством;

7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій;

8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій;

9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права;

10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

11) порядок скликання та проведення загальних зборів;

12) компетенцію загальних зборів;

13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів;

14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

15) порядок внесення змін до статуту;

16) порядок припинення товариства.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Статутний капітал товариства може збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Статутний капітал акціонерного товариства може і зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Резервний капітал акціонерного товариства формується у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.

Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Законами можуть бути додатково передбачені також інші напрями використання резервного капіталу.

В сучасних умовах акціонерна форма підприємництва виступає могутнім засобом демонтажу ринкової економіки і побудови нової господарської системи, що базується на недержавних формах власності. При цьому широке освоєння акціонерних форм сприяє утвердженню дійсно справедливого характеру привласнення засобів і результатів виробництва, а саме: долається відчуженість від власності безпосередніх працівників підприємств.



2. Особливості механізму функціонування акціонерних товариств в сучасних умовах господарювання

2.1 Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні

На сьогоднішній день підприємства у формі акціонерних товариств складають основу економіко-виробничого потенціалу України.

Суть приватизації через акціонування підприємств та можливість отримання частки державної власності через власність в акціонерному товаристві за останні роки була суттєво девальвована через масові порушення прав власності, і особливо дрібних акціонерів. Звернуто увагу на те, що цивілізований захист прав держави, як акціонера, також не гарантований. Це фактично призводить до кінцевої «тіньової приватизації» стратегічно важливих акціонерних товариств в яких держава залишала за собою корпоративні права.

Вся діяльність товариства здійснюється на підставі виробничих, фінансових та інших планів.

Фінансовий рік товариства співпадає з календарним роком. Товариство самостійно розпоряджається виготовленою продукцією, роботами та послугами, отриманим прибутком. Комерційна діяльність товариства проводиться на підставі договорів з замовниками та споживачами. Грошові надходження товариства використовуються на відшкодування витрат, сплату обов'язкових платежів і відрахувань.

Прибуток, який залишився у розпорядженні товариства, направляється на створення фондів:

- резервного (страхового);

- дивідендів;

- виробничого розвитку;

- розвитку персоналу;

- участі персоналу в прибутках акціонерного товариства;

Прибуток товариства, за вирахуванням сум по взаємовідносинах із державним та місцевими бюджетами, сум, які заправляються на формування та поновлення фондів, інших витрат підлягає розподілу серед учасників. Прибуток товариства розподіляється серед учасників щорічно пропорційно кількості акцій, якими вони володіють.

При перевірці діяльності акціонерних товариств в понад 90 відсотках перевірених акціонерних товариств були виявлені порушення діючого законодавства з питань корпоративного управління.

Зазначалося, найбільш типовими порушеннями, від яких особливо потерпають акціонери, є:

- порушення права на участь у розподілі прибутку товариства;

- розмивання частки власності акціонерів через додатковий випуск акцій;

- виведення активів із власності товариства, що наносить реальні збитки такому товариству та знецінює акціонерну власність тощо.

Основним чинником проблем, які склалися в управлінні акціонерними товариствами є недосконале законодавство, яке не дозволяє ефективно захищати права власності акціонерів та створити умови для розвитку в акціонерних товариствах системи корпоративного управління.

Станом на 01.01.10 в Україні 45,54 тис. акціонерних товариств, з них 15,84 тис. - публічних, 29,7 - приватних.

Зазначені підприємства виробляють близько 75% від загального обсягу промислової продукції і дають робочі місця більш ніж 65% працівників промислового персоналу України. Загальна кількість акціонерів складає понад 17 мільйонів осіб (юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, громадян).

На даний час, практично в усіх галузях економіки задіяна акціонерна форма капіталу. Найбільше акціонерних товариств припадає на промисловість (31,5% загальної кількості), оптову і роздрібну торгівлю (21,2%), дещо меншою є кількість акціонерних товариств у сфері операцій з нерухомістю (12,2%), у будівництві (10,5%), сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (8,8%), транспорті і у зв'язку (8,6%).

Щодо регіонального розподілу, то найбільша кількість акціонерних товариств зафіксована в Київській обл. та м. Київ - 9475 підприємств. У Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях налічується 2929, 2875 та3046 підприємств відповідно. Такий розподіл не викликає подиву, оскільки в цих регіонах сконцентрована найбільша частка виробничих потужностей економіки України.

Саме в цих областях було найбільше державних підприємств, які згодом стали акціонерними. Акціонерні товариства займають досить важливе місце в економіці України. Тут працює 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляють 65,7% загального обсягу промислової продукції. На них сконцентровано 30,1% основних засобів та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу та 79,6% чистого прибутку підприємств усіх сфер економіки.

Основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу. Необхідно відзначити і ту обставину, що суспільне виробництво розвивається нерівномірно, у формі економічних циклів, що зумовлює і нерівномірність пропозиції позичкового капіталу. Це змушує підприємців укладати угоди про заснування акціонерних товариств і мобілізацію капіталів завдяки випуску (емісії) акцій.

Акціонерний сектор є досить вагомим у економіці України, виробляючи значну частку ВВП, забезпечуючи робочими місцями та заробітною платою велику кількість працездатного населення.



2.2 Механізм функціонування акціонерних товариств

Механізм функціонування акціонерного товариства включає органи його управління, зокрема загальні збори акціонерів, установчі збори акціонерів, ревізійну комісію, наглядову раду та виконавчий орган.

Установчі збори - це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Вони проводяться протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками. На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про:

1) заснування товариства;

2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;

3) затвердження статуту товариства;

4) утворення органів товариства;

5) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

7) затвердження результатів розміщення акцій;

8) обрання лічильної комісії;

9) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо позачергові загальні збори проводяться з ініціативи акціонера, цей акціонер оплачує витрати на організацію, підготовку та проведення таких загальних зборів.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства та внесення змін до його статуту, прийняття рішення про анулювання викуплених акцій, прийняття рішення про розміщення акцій, прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства та прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства. Загальні збори затверджують положень про загальні збори, наглядову рад, ревізійну комісію товариства, а також зміни до них.

Вони затверджують інші внутрішні документи товариства, якщо це передбачено статутом товариства та затвердження річного звіту товариства. Компетенцією загальних зборів є також розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, затвердження розміру річних.

Учасники загальних зборів приймають рішень з питань порядку проведення загальних зборів, обирають членів наглядової ради, затверджують умови цивільно-правових договорів, трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради, приймають рішення про припинення повноважень членів наглядової ради.

Обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора) є завданням загальних зборів.

До їх компетенції входить обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) та вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.

У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

До компетенції наглядової ради належить:

1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства;

2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного;

3) прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства;

4) прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством акцій;

5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;

6) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

7) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

8) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

9) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів;

10) обрання реєстраційної комісії;

11) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

12) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати;

13) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів;

14) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях.

Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами товариства. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори можуть обирати ревізійну комісію (ревізора). Ревізійна комісія може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.

Акціонерне товариство як суб'єкт і об'єкт права власності характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Під майном мається на увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального призначення окремих видів майна це: основні фонди, обігові кошти, інші матеріальні цінності товариства.

Майно товариства юридичне відособлене від майна власників товариства, тобто акціонерів. Дане майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство в статусі суб'єкта права володіє, користується і розпоряджається майном товариства, відособлення якого здійснюється на праві колективної власності.

До майнових прав акціонера належать:

- брати участь у розподілі прибутків товариства;

- отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;

- отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації.

Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій, акція - це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного паперу - «акція», її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства, печатку акціонерного товариства.

Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.

Проста акція дає змогу її власнику стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її власника одним правом - правом голосу на загальних зборах акціонерів.

Привілейовані акції - це акції з пільговими правами майнової участі. Власники таких акцій мають певні майнові привілеї і несуть певний ризик порівняно з простими акціонерами. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства.

Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Акції товариства регулюються Законом «Про цінні папери і фондову біржу». Акція є неподільною. Акції оплачуються у національній чи іноземній валюті, або шляхом передачі майна. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акції виражається в національній валюті.

Зараз надзвичайно актуальними для акціонерних товариств стають питання вмілого та грамотного управління підприємством для здійснення кращої організації та ефективної діяльності.



3. Роль акціонерних товариств у розвитку економіки держави та перспективи їх розвитку

3.1 Роль акціонерних товариств у розвитку держави

Формування та широке розповсюдження акціонерного капіталу є одним з основних принципів, на якому базується проведення в країні реформ. Акціонування займає важливе місце в створенні нормальних умов функціонування підприємств, будучи зручною формою для проведення їх роздержавлення, дозволяє організувати ефективний контроль за діяльністю управлінського апарату.

Головною метою створення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарського обороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічна реконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировинних ресурсів.

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

До позитивних рис акціонерних товариств належать:

1. стабільність майнової бази акціонерного товариства, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з акціонерного товариства (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

2. обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

3. легкість створення значного за розмірами капіталу;

4. необов'язковість персональної участі акціонерів у діяльності акціонерного товариства, що полегшує участь у ньому і відповідно - залучає нових акціонерів і їх кошти;

5. можливість залучення до участі у публічних акціонерного товариства широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку акціонерного товариства між ними;

6. можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки - державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних акціонерних товариств;

7. можливість здійснення контролю над акціонерним товариством завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства

Акціонерні товариства виробляють близько 75% від загального обсягу промислової продукції і дають робочі місця більш ніж 65% працівників промислового персоналу України. На даний час, практично в усіх галузях економіки задіяна акціонерна форма капіталу. Найбільше акціонерних товариств припадає на промисловість, оптову і роздрібну торгівлю, дещо меншою є кількість акціонерних товариств у сфері операцій з нерухомістю, у будівництві, сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, транспорті і у зв'язку.

Акціонерні товариства займають досить важливе місце в економіці України. Тут працює 21,5% зайнятих в економіці осіб, вони виробляють 65,7% загального обсягу промислової продукції. На них сконцентровано 30,1% основних засобів та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу та 79,6% чистого прибутку підприємств усіх сфер економіки.

Акціонерний сектор є досить вагомим у економіці України, виробляючи значну частку ВВП, забезпечуючи робочими місцями та заробітною платою велику кількість працездатного населення.

3.2 Перспективи розвитку акціонерних товариств

Акціонування як механізм формування акціонерного капіталу у вітчизняній економіці набуло специфічних рис, що і визначає сучасний стан акціонерних підприємств. На сьогодні більшість акціонерних підприємств перебуває у кризовому стані, працює збитково, не маючи можливості виплачувати дивіденди, потребує значних інвестиційних вливань для поліпшення матеріально-технічної бази. Ринок акцій не забезпечує вітчизняні підприємства необхідним капіталом.

Для покращення стану акціонерного сектора в Україні необхідно вирішити низку завдань, найголовніші з яких є:

1. розробка заходів цілеспрямованого та дієвого державного регулювання акціонерних відносин у контексті фіскальної, грошово-кредитної та валютної політики;

2. підвищення рівня законодавчої бази акціонування, зокрема редагування Закону України «Про акціонерні товариства»;

3. створення загальноекономічних передумов для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;

4. зміцнення функціонування організованого ринку цінних паперів України шляхом розвитку об'єктів його інфраструктури та застосування сучасних технологій;

5. підвищення рівня корпоративної культури в акціонерних товариствах щодо прав акціонерів та управління підприємством;

6. посилення ролі інституційних інвесторів на ринку акцій (інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами, недержавних пенсійних фондів) з метою залучення реального капіталу;

7. підвищення інвестиційної привабливості акціонерних товариств для портфельних інвесторів, шляхом поглиблення інформаційної прозорості підприємств, ринкового визначення курсів акцій, оптимізації дивідендної політики.

Вирішення вищезгаданих завдань дасть змогу побудувати в Україні ефективний економічний механізм координації акціонерних відносин, що сприятиме результативній діяльності акціонерних товариств.



Висновки

В даній курсовій ми зібрали основні данні, які дозволяють зрозуміти, що таке акціонерне товариство, як воно організовано та функціонує, порядок його створення та інші важливі питання.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

Акціонерне товариство є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. Його власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частика розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування.

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності.

За способом функціонування акцій закон розрізняє публічні та приватні акціонерні товариства.

Акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в то час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників. Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні надзвичайно актуальними для акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та бажаючих залучати інвестиційні ресурси та підвищити свою конкурентоспроможність, стають питання вмілого та грамотного управління підприємством. Саме компетентність у справах корпоративного управління та глибоке розуміння його найважливіших принципів є одним із головних питань для вітчизняних акціонерних товариств та економіки в цілому.



Список використаних джерел

1. Державний комітет статистики України. - [Електронний ресурс]/ / Офіційний сайт ВРУ. - Режим доступу http:// www.ukrstat.gov.ua;

2. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514?VI [Електронний ресурс] / / Відомості Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/514-17;

3. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-IV [Електронний ресурс] / / Відомості Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15;

4. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. Посібник для студентів ВНЗ. - К.:Центр навчальної літератури, 2010. - с. 488;

5. Головко Л.О. Структура акціонерного капіталу України // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №.4. - с. 36-38;

6. Горовець Н.О., Горовець М.Г. Проблеми формування ефективної дивідендної політики вітчизняних акціонерних товариств // Економіка, фінанси, право. - 2010. - №3. - с. 3-6;

7. Жученко З.О. Публічні акціонерні товариства: проблеми розвитку та управління // Актуальні проблеми економіки. -2010. - №8 - с. 103-108;

8. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник / О.С. Іванілов. - К.:Центр учбової літератури, 2009. - с. 728;

9. Кондрашихін А.Б. Тенденції розвитку корпоративних систем управління підприємствами акціонерної форми власності // Економіка, фінанси, право. - 2010. - №8. - с. 12-15;

10. Лупенко Ю.О. Акціонерний сектор вітчизняної економіки // Економіка України. - 2009. - №1. - с. 42-46;

11. Нечипорук С.М. Корпоративне управління в акціонерних товариствах // Персонал. - 2010. - №3-4. - с. 72-75;

12. Рупняк М.Я. Фінансів акціонерних товариств // Фінанси України. - 2009. - №5. - с. 105-110;

13. Рупняк М.Я. Принципи організації фінансів акціонерних товариств // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №7. - с. 71-75;

14. Шаповал В.О. Сучасний стан акціонерного сектора Україниі шляхи його поліпшення // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №11. - с. 54-61.

Размещено на Allbest.ru