Мотивація аграрної праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 631.158

МОТИВАЦІЯ АГРАРНОЇ ПРАЦІ

Спеціальність 08.09.01 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Кучерук Ігор Васильович

Київ-1999

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01.- демографія, економіка праці , соціальна економіка і політика. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1999.

Викладені основні результати дослідження проблеми мотивації аграрної праці в умовах соціально-економічної кризи. Обгрунтовано необхідність удосконалення мотиваційного механізму праці у сільському господарстві та розроблені перспективні напрями мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, що грунтуються на принципах сучасної теорії біхевіоризму. Практична цінність дослідження полягає в тому, що результати роботи сприяють ефективному використанню різних чинників мотивації праці, досягненню ефективного рівня продуктивності праці, орієнтації керівних і господарських органів в напрямі удосконалення мотиваційних механізмів управління виробництвом в умовах соціально-економічної кризи.

Ключові слова: мотивація, матеріальне стимулювання, оплата праці, винагорода, умови праці.

1. Загальна характеристика роботи

Тому мотивація праці в аграрному секторі економіки в умовах соціально-економічної кризи є актуальною проблемою, що і обумовило вибір теми та структурну побудову дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. Проблема мотивації аграрної праці в останній період знаходить досить широке відображення в економічній літературі. Значний вклад в розробку теоретичних і методологічних аспектів мотивації аграрної сфери АПК внесли праці вітчизняних вчених, таких як Завадський Й.С., Бугуцький О.А., Юрчишин В.В., Малік М.Й., Гудзинський О.Д., Дишлюк Н.І., Дієсперов В.С., Нижній М.І., Купалова Г.І., Поліщук М.П., Калінчик М.В., Краснов Ю.М., Ходаківський Е.І., Якуба К.І., Орлатий М.К. та інші. Багатогранність та складність проблеми мотивації в нинішній період реформування економіки України потребують глибокого вивчення соціально-економічних, демографічних, технологічних і матеріальних факторів мотивації, що і зумовлює необхідність поглибленого дослідження мотиваційних механізмів активізації аграрної праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно тематичного плану відділу цін на матеріальні ресурси та робочу силу, під час проходження очної аспірантури 1996 - 1999 рр. в Інституті аграрної економіки УААН.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення стимулів і мотивів у сільськогосподарському виробництві та розробка сучасного мотиваційного механізму розвитку економіки сільського господарства.

Реалізація мети вимагала вирішення наступних завдань:

- обгрунтувати теоретичні основи механізму мотивації праці з урахуванням теорії і практики зарубіжного та вітчизняного досвіду, специфічних особливостей формування мотивації праці на селі за нинішньої соціально-економічної ситуації;

- проаналізувати діяльність сільськогосподарських підприємств і вплив на них діючої системи мотивації праці;

- обгрунтувати основні напрями щодо створення сучасного мотиваційного механізму розвитку економіки сільського господарства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і розвитку мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах. Об'єктом дослідження обрано господарства Житомирської області. Поглиблений аналіз проводився на матеріалах статистичної звітності Житомирського, Бердичівського та Коростишівського районів. В роботі використовувалися матеріали анкетування, проведеного серед працівників КСП “Дружба” Бердичівського району , агрофірми “Сінгури” та працівників фермерських господарств Житомирського району. Для детального дослідження моделі групової мотивації широко використана первинна інформація агрофірми “Сінгури”.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження, положень, висновків, пропозицій, що виноситься на захист, полягає в наступному:

обгрунтовані теоретичні основи мотиваційного механізму праці у сільському господарстві в зв`язку з його кризовою ситуацією;

запропоновані стимули і мотиви, що найбільше відповідають ринковим умовам;

розроблені карти результативності, як інструмент мотивації праці, що орінтує роботу підрозділів і окремого працівника на кінцевий результат;

визначено перспективні напрями мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, що грунтуються на принципах внутрішніх і зовнішніх чинників та сучасної теорії біхевіоризму.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що результати роботи сприяють ефективному використанню різних чинників мотивації праці, досягненню високого рівня продуктивності праці, орієнтації керівних і господарських органів в напрямі удосконалення мотиваційних механізмів управління виробництвом в умовах соціально-економічної кризи.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Виділено і поглиблено вивчено фактори внутрішньої мотивації, які пов'язані з трудовою діяльністю сільськогосподарських працівників, а також фактори зовнішньої мотивації, що знаходяться поза межею праці. З'ясований механізм мотивації праці в фермерських (селянських) господарствах в Поліській зоні. Розроблені карти результативності застосування мотивації праці, що забезпечують найвищий економічний ефект роботи підрозділу та окремого працівника. Вперше в Україні запропоновано модель групової мотивації праці, що грунтується на принципах біхевіоризму, яка проходила апробацію в агрофірмі “Сінгури” та її первинних підрозділах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати досліджень апробовані на:

міжнародній науковій конференції “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки”, Львів (листопад 1997 р.);

науково-методичній конференції секції економіки Поліської молодіжної академії наук, Житомир (листопад 1996 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 5 наукових праць в спеціальних фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друкованих аркуші, в тому числі одна праця в співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках комп`ютерного тексту, містить 26 таблиць, 9 рисунків, 15 додатків. Список використаних джерел включає 120 найменувань.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи трудової мотивації. 1.1.Зарубіжний досвід мотивації праці. 1.2. Вітчизняний розвиток мотивації праці. 1.3. Особливості мотивації сільськогосподарської праці.

Розділ 2. Економіко-соціальний механізм мотивації аграрної праці. 2.1. Структура механізму матеріальної мотивації праці. 2.2. Демографічно - трудовий потенціал. 2.3. Професійно - кваліфікаційне забезпечення. 2.4. Соціальна інфраструктура. 2.5. Виробнича інфраструктура.

Розділ 3. Фактори підвищення мотивації аграрної праці. 3.1. Фактори внутрішньої мотивації праці. 3.2. Фактори зовнішньої мотивації праці. 3.3. Мотивація праці в фермерських (селянських) господарствах. 3.4. Модель групової мотивації праці.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи трудової мотивації” розглянуто теоретичні аспекти , зарубіжний досвід та вітчизняний розвиток мотивації праці, використання мотиваційних факторів і особливості їх дії в сільськогосподарському виробництві.

З погляду американських вчених, історію розвитку трудової мотивації можна поділити на три основні етапи. Перший етап - 1710-1900 рр. - трудові відносини формуються, виходячи з концепції робочої сили як необхідного елементу виробничого процесу, придатку технології. Такий підхід відображає споживчий характер використання робочої сили, при якому найголовніше завдання - отримання максимального прибутку за рахунок жорстокої експлуатації. Другий етап - 1910-1959 рр. - розробка і удосконалення теорії “людських відносин”, в основі яких концепція “якості життя на роботі”, гармонізація відносин між власниками засобів виробництва і найманими робітниками. Як наслідок - створюються теорії конфліктів, теорія участі робітників в прибутках і т.ін. Третій етап з 1960 р. і по нині - трудові відносини будуються на основі представлення робочої сили як невідтворного ресурсу або людського капіталу.

В Україні формується школа матеріальної мотивації праці, її першими представниками були професори Й.С. Завадський, М.І. Нижній. Так, в методичних і наукових працях Й.С. Завадського , його перших в Україні підручниках з управління сільськогосподарським виробництвом виявлено специфіку індивідуальних спонукальних мотивів, пов`язаних з трудовою діяльністю різних категорій працівників сільськогосподарських підприємств. Завдяки працям професорів М.І Нижнього , М.П Поліщука, М.Й. Маліка в Україні сформувалось вчення про системи і форми оплати сільськогосподарської праці.

На основі вивчення і узагальнення наукових розробок докторів економічних наук О.А.Бугуцького, В.С.Дієсперова, Г.І. Купалової в дисертації доводиться, що мотиваційна структура у сфері праці формується під впливом політичних, економічних та соціально-психологічних факторів протягом певного часу. Агропромислова праця, на відміну від праці взагалі, має свої особливості, що залежать від її специфіки і, зокрема, від рівня механізації основних виробничих процесів, виробничої і соціальної інфраструктури, рівня життя працівників села, демографічного стану, сезонного характеру робіт, оплати праці, а також від сприйняття людини як особистості, тобто ролі, яку виконує працівник у виробництві, його віку, кваліфікації, освіти тощо.

У цьому зв`язку в дисертації висвітлюються різні підходи до створення макромоделей ефективної мотивації праці. Відповідно до Закону про регулювання сільського господарства (США, 1933 р.) визначена концепція паритету сільськогосподарської політики, згідно з якою кожний рік певний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції повинен дозволити фермеру отримати певну кількість товарів та послуг, що стимулювало їх до результативнішої праці та було основним мотивом.

У другому розділі “Економіко-соціальний механізм мотивації аграрної праці” проведено аналіз провідних чинників, під впливом яких формується механізм мотивації у сільському господарстві.

Виконуючи будь-яку дію, людина витрачає зусилля, які призводять до одержання певного результату, що, в свою чергу, передбачає винагороду. Остання відповідає або не відповідає бажанням людини (валентність) - рис.1.

Рис.1. Структура механізму мотивації праці.

Матеріальні мотиви набувають особливого значення нині, адже рівень заробітної плати низький, а частіше вона взагалі не виплачується. Поступово недостатній рівень оплати праці знижує мотиваційну функцію, що призводить до погіршення якості робіт та спаду показників продуктивності праці. Так, за 1997 р. нарахована середня заробітна плата на одного працівника сільського господарства у Житомирській області становила 76,7 грн. За таким рівнем оплати працівники не мають змоги компенсувати витрати на розширене відтворення робочої сили. Продуктивність праці набула тенденції до зниження - з 1995 р. по 1997 р. річний її рівень став меншим на 27 відсотків.

Демографічна ситуація на селі - не відокремлена частина трудового потенціалу, а покращання її та виховання найкращих фізичних і розумових здібностей працівників є одним із важливих мотивів праці.

За нашими дослідженнями основними причинами кризового демографічного стану є: інтенсивна смертність населення, як результат екологічного забруднення території; зниження життєвого рівня; погіршення медичного обслуговування. Домінуючим фактором зменшення населення було природне скорочення. За 1997 р. чисельність померлих в Житомирській області перевищила чисельність народжених майже на 8,6 тис. чол., причому в міських населених пунктах на 0,8 тис., а в сільській місцевості - на 7,8 тис.чол.

В час соціально - економічної кризи зростає необхідність покращання якісних параметрів працівників села. Проте в значній мірі кадри для села готуються без врахування здібностей та творчих можливостей молоді до обраної професії, без обгрунтування мотиваційного вибору саме сільськогосподарської діяльності. Більша половина спеціалістів, які закінчили сільськогосподарські навчальні заклади, працюють в інших сферах, а не в агропромисловому комплексі. В останні роки значно зменшилась підготовка трактористів-машиністів та водіїв автомобілів в навчально-курсовій мережі. Суттєві недоліки мають місце у методологічному, матеріально-технічному забезпеченні навчальних закладів, що призводить до погіршення якості навчання.

Отже, першочергово необхідно налагодити систему підготовки і підбору кадрів для сільського господарства, особливо тих груп професій, яких недостатньо в тій чи іншій галузі.

Передумовою ефективної мотивації праці є створення відповідної структури виробництва як в соціальній, так і у виробничій сферах. Невиробничі основні фонди є економічною основою соціальної інфраструктури і задовольняють соціальні потреби людини. На жаль, сучасні умови життя та рівень обслуговування сільського населення знаходяться далеко від сучасних стандартів тому, що в сільській місцевості недостатню увагу приділяють будівництву доріг, водо- і газопостачанню, наданню побутових послуг тощо. А останні, які надаються в сільському господарстві, мають високу вартість, що, в зв`язку із систематичною невиплатою заробітної плати, не дозволяє більшості сільського населення користуватися ними.

Одним із моментів, який характеризує недостатній розвиток соціальної інфраструктури, є використання капвкладень. Із загального обсягу капвкладень по АПК в Житомирській області, який у 1996 р. становив 74934 тис.грн., на капвкладення невиробничого призначення використано 23043 тис.грн. У 1997 р. загальний обсяг капвкладень зменшився на 7,2%, використання капвкладень невиробничого призначення - на 8%. В період 1995-1997 рр. відбувалось скорочення обсягів будівництва житлових будинків як колективними сільськогосподарськими підприємствами, так і за власний рахунок населення. Основною причиною скорочення будівництва індивідуального житла колективними сільськогосподарськими підприємствами є несвоєчасність розрахунків за сільськогосподарську продукцію, а також зростання рівня цін на будівельні матеріали, конструкції, інженерно-технічне обладнання, транспортні та будівельно-монтажні послуги.

Розвиток сільського господарства і підвищення продуктивності праці, її ефективна мотивація залежать від забезпеченості сільськогосподарських підприємств виробничими фондами. Розвиток виробничої інфраструктури залежить від розміру капіталовкладень виробничого призначення.

Із загального обсягу капвкладень виробничого призначення в АПК області за 1996 р. використано 51891 тис.грн. та 48408 тис.грн. у 1997 р. Спостерігається тенденція погіршення якісного складу технічних засобів. Якість техніки не відповідає сучасним стандартам і не сприяє раціональній взаємодії робочої сили і засобів виробництва.

У третьому розділі “Фактори підвищення мотивації аграрної праці” обгрунтовуються основні напрями розвитку ефективної мотивації праці . В першу чергу, для підвищення мотивації аграрної праці необхідно виявити ті некапіталоємкі фактори, які відіграють важливу роль для створення сприятливих умов на виробництві. В сільськогосподарському виробництві виділяються дві групи факторів, під впливом яких формується мотиваційна структура у сфері праці:

1) внутрішніх, пов'язаних і породжених самою трудовою діяльністю;

2) зовнішніх, що знаходяться поза межею праці.

В кожній групі структура мотивів змінюється в залежності від цінностей, що в тій чи іншій мірі задовольняють працівників. Для виявлення найбільш впливових мотивів проведено соціальне обстеження шляхом анкетування в КСП “Дружба” Бердичівського району та агрофірми “Сінгури” Житомирського району по сто респондентів в кожному господарстві.

Результати анкетування показали, що найвпливовішим мотивом в обох підприємствах виявилась “Професія”. Серед провідних мотивів також є “Відносини із співробітниками по роботі”, “Почуття відповідальності”, “Самореалізація у праці” та “Можливість підвищити кваліфікацію” (табл 1).

Таблиця 1

Вплив внутрішніх факторів на мотивацію праці в сільськогосподарських підприємствах,1997 р.*

Серед зовнішніх факторів мотивації респонденти перевагу надали “Оплаті праці”, але по-різному. Так, в КСП “Дружба”-97%, в агрофірмі “Сінгури” - 69%, можливо через те, що останнє підприємство функціонує біля міста Житомира і його працівники мають інші джерела задоволення матеріальної мотивації. В ієрархії мотивів також значне місце займають “Умови праці” та “Організація праці” (табл.2).

Спонукальним мотивом високопродуктивної праці є задоволення особистих потреб людей. Ріст рівня оплати праці стимулює трудову активність працівників і сприяє поліпшенню економічних показників виробничої діяльності підприємств. Тому правомірне підвищення ролі оплати праці. Але це багатопланова проблема. В її розв`язанні важливу роль відіграє реалізація заходів щодо вдосконалення системи основної, додаткової оплати праці і преміювання. Удосконалення повинно грунтуватися на провідній ролі людського фактора в успіху господарства та покращанням віддачі усіх видів ресурсів. Простежити взаємозв`язок між вкладом працівника в доход господарства, його оцінкою і винагородою досить важко. В цьому зв`язку нами запропоновано удосконалення системи винагороди в контексті сучасних підходів до мотивації праці, що стосується системи преміювання, надбавок, оцінки працівників за внеском в кінцевий результат. Принциповими відмінностями таких пропозицій є:

-постановка планів та завдань кожному підрозділу господарства та окремому працівнику;

Для впровадження даної системи необхідно зібрати інформацію про ринковий рівень оплати праці, узагальнити відгуки і пропозиції керівників підрозділів, розробити показники результативності підрозділів, апробувати “карти результативності” в підрозділах для оцінки роботи підрозділів і кожного працівника.

Карта результативності - інструмент управління і орієнтації роботи підрозділів господарства на кінцевий результат (в подальшому КР). КР підрозділів і КР кожного окремого працівника представляють собою плани-завдання співставлені з цілями господарства в часі та його ресурсним забезпеченням. Період, який охоплює КР, повинен бути досить тривалим для можливості проектування завдання, виконання їх та оцінки за кінцевим результатом в межах строку. Для сільського господарства - це календарний рік. Дані КР дають можливість співставити відповідність результату запланованим завданням та конкретно розрахувати преміальний фонд окремо по підрозділах та в цілому по господарству. Теоретичний приклад розрахунку оцінки результативності роботи господарства та підрозділів наведено у таблиці 3.

Ор = (20% х 75% + 20% х 75%+ 30% х 86% + 30% х 80%) = (15 + 15 + 25,8 + 24) = 79,8%

Преміальний фонд господарства визначається в процентному співвідношенні до чистого прибутку за рік. У випадку виникнення збитковості працівники господарства позбавляються премій.

Таблиця 3

Карта результативності господарства