Методичні основи прогнозування валового внутрішнього продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ

Спеціальність: Організація управління, планування і регулювання економікою

Корабльов Микола Миколайович

КИЇВ, 1999 РІК

1. Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність дослідження. Із входженням України в світове співтовариство як самостійної держави об'єктивно виникла необхідність використовувати для оцінки економічної діяльності адекватні світовій практиці показники. З цією метою в Україні запроваджується система національного рахівництва в рамках виконання Державної програми переходу обліку і звітності на світові засади, а також відпрацьовується методичне підґрунтя для аналітичних і прогнозних розробок макроекономічних показників, в першу чергу валового внутрішнього продукту як узагальнюючого показника результатів економічної діяльності країни. Теоретичні і методичні питання формування валового внутрішнього продукту висвітлюються в працях багатьох зарубіжних авторів.

Ці розробки ґрунтуються на методології національного рахівництва, що розроблена під егідою Організації Об'єднаних Націй, і багатьох методів і моделей, що застосовуються в різних країнах з ринковою економікою. Разом з тим, результати цієї роботи не завжди адекватно відображають реальну дійсність, бо більшість цих методів і моделей базуються на врахуванні тенденції збалансованої економічної системи, яка навіть у кризові періоди залишається доволі стабільною.

У вітчизняній науці питаннями визначення і прогнозування узагальнюючих показників економічної діяльності в системі національного рахівництва займаються:

- академіки: Геєць В.М., Лукінов І.І.;

- вчені економісти: Бесєдін В.Ф., Панасюк Б.Я., Науменко В.І., Меламед М.Я., Пила В.І., Євдокимова І.М., Крючкова І.В.

Водночас аналіз наукових праць, що досліджують методичний арсенал та інструментарій прогнозування валового внутрішнього продукту, свідчить про недостатнє висвітлення проблем прогнозування макропоказників для економіки, що перебуває в стані системної трансформації, розбалансованих економічних процесів, не має ще багатьох ознак розвинутого ринкового господарства. Разом з тим удосконалення методичного забезпечення прогнозних розробок валового внутрішнього продукту (ВВП) є нагальною проблемою для обґрунтування результативної економічної політики держави, розрахунків бюджету, відпрацювання методів державного регулювання економіки. Актуальність та вагомість цих проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дослідження було використано при виконанні наступних науково - дослідних тем, що виконувались в НДЕІ Мінекономіки України на замовлення Міністерства економіки України:

- 1-96.2 “Розробка методичних рекомендацій до прогнозування економічного і соціального розвитку України на середньострокову перспективу”;

- 1-96.3 “Розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України на 1997 - 2000 роки”;

- 28-96.1 “Розробка методів короткострокового прогнозування і підготовка щоквартальних оглядів і прогнозів розвитку України”;

- 16-97 “Розробка науково - методичних рекомендацій щодо факторного аналізу та підготовка щоквартальних оглядів, механізмів попередження виникнення негативних тенденцій економічного розвитку”.

- 15-95 “Розробка методики обчислення валової доданої вартості реґіону” на замовлення Міністерства статистики України (договір №034 від 2 січня 1995 р.) по розділу Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики “Створення системи національних рахунків”.

Апробація результатів дисертації.

Принципові положення роботи апробовано при прогнозних розрахунках в Головному управлінні макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України.

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних основ прогнозування ВВП для економіки перехідного періоду з їх апробацією в сучасній економічній практиці на базі врахування кризового стану економіки та необхідності реформування економічного середовища в Україні.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені такі задачі:

- аналіз методологічних засад формування ВВП в системі національного рахівництва;

- оцінка місця і ролі прогнозних показників ВВП в обґрунтуванні управлінських рішень;

- обґрунтування концептуальних принципів розробки методичних основ прогнозування ВВП в Україні;

- узагальнення та оцінка існуючого методичного інструментарію для прогнозування ВВП з метою застосування окремих його положень для розробки методики прогнозування ВВП України;

- розробка модельного апарату для прогнозування ВВП за умов перехідного періоду на основі застосування методології системи національного рахівництва;

- дослідження впливу інфляційних процесів на динаміку ВВП;

- дослідження економічних передумов формування ВВП у прогнозному періоді і обґрунтування рівня показників - регуляторів, що визначаються завданнями економічної політики держави;

- розробка прогнозу ВВП України на короткостроковий період і середньострокову перспективу на основі використання запропонованої моделі, оцінка достовірності та аналіз результатів прогнозування, визначення ризиків реалізації прогнозу.

Наукова новизна дослідження. В процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, що становлять його наукову новизну.

Обґрунтовані концептуальні принципи розробки методичних основ прогнозування валового внутрішнього продукту в Україні які полягають:

- в необхідності врахування умов нестабільності економічного розвитку на перехідному етапі;

- збалансованості попиту і пропозиції в економіці;

- відображенні податкового навантаження на виробництво та необхідності його регулювання;

- зменшенні рівня втручання держави у перерозподіл ВВП;

- необхідності підтримання обмінного курсу гривні в межах, які б сприяли розвитку вітчизняного товаровиробника;відображенні ступеня реформованості економіки, що включає інституційні перетворення, розвиток малого і середнього бізнесу, полегшення умов входження в ринок;

- врахуванні підвищення рівня життя населення.

Розроблено нову економетричну модель, призначену для поквартального прогнозування реального ВВП, що базується на методології національного рахівництва, збалансованості попиту та пропозиції і врахуванні регулюючого впливу державної економічної політики. Завдання економічної політики враховуються через екзогенні змінні, до яких віднесено: рівень державних витрат, рівень оподаткування, темпи зростання реальних грошових доходів населення, реальний обмінний курс, та інше.

Дістав подальшого розвитку порядок визначення екзогенних змінних за умов нестабільності економіки на перехідному етапі, який полягає в тому, що ці змінні задаються як цільові, або мають законодавчий характер визначення і є найбільш важливими індикаторами стану макроекономічного середовища.

Розроблено новий методичний підхід до прогнозування реального ВВП по місяцях, що базується на графічному визначенні динаміки ВВП в залежності від розвитку основних галузей виробництва товарів - промисловості, сільського господарства, будівництва, який є доповненням до модельних розрахунків і дозволяє їх деталізувати на основі врахування особливостей помісячної динаміки і сезонного характеру виробництва.

Пропонується адаптована до українських умов логарифмічна функція, призначена для оцінки впливу інфляційних процесів на зростання реального ВВП України, що отримана на основі обробки статистичної інформації щодо реального ВВП і інфляції по 22-х країнах, які пройшли період економічного спаду та гіперінфляції.

Проведена апробація запропонованого модельного апарату в процесі розробки короткострокового (на 1999 рік) і середньострокового на період до 2003 року прогнозу ВВП України та його складових за категоріями виробництва і використання з врахуванням обґрунтованих напрямків, цілей і завдань економічної політики. Визначено ризики виконання реалістичного сценарію розвитку України, пов'язані з різною динамікою і спрямованістю процесів реформування економічного середовища.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове і практичне значення. Всі друковані роботи опубліковані автором особисто без співавторів.

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертації відображені в 4 одноосібних публікаціях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,5 друкованих аркушів.

2. Основні положення дисертаційної роботи

Процес прогнозування ВВП, тобто визначення його номінальної величини, динаміки та структури, започаткований в Україні з 90-х років з метою обрахунку результатів економічної діяльності, передбачуваних в залежності від наявних ресурсів та ефективності їх використання при регулюючій ролі держави.

Прогноз є цифровим виразом очікуваних результатів економічної політики, отриманих за умов реалізації передбачуваних заходів, що базуються на використанні визначених важелів і засобів в різних сферах економічної діяльності. Мета прогнозу полягає в створенні уявлень про можливі варіанти економічного розвитку, за тих чи інших припущень, концентрації уваги на небажаних процесах та інформуванні Уряду про альтернативні шляхи подальших дій з метою перелому негативних тенденцій. Особливо важливим є прогноз ВВП для обґрунтування доходів і витрат бюджету, монетарних показників, досягнення і підтримки відповідних пропорцій у розвитку економіки, пошуку джерел економічного зростання, вирішення соціальних проблем суспільства. В залежності від якості і достовірності прогнозних розрахунків у великій мірі залежать прийняття стратегічних рішень щодо економічного розвитку нашої держави. Тому прогнозні розрахунки ВВП на стадіях (виробництва і використання) з врахуванням збалансованості попиту і пропозиції мають вирішальне значення і сприяють обґрунтуванню урядових рішень у найважливіших сферах економічного і соціального розвитку.

Аналіз ВВП за 1990-1997 рр., дозволив визначити основні структурні пропорції та тенденції розвитку економіки періоду системної трансформації.

У виробництві ВВП нагромаджувались диспропорції між розвитком сировинних галузей і галузей, що випускають кінцевий продукт, випуском товарів і послуг. Співвідношення між валовим випуском і проміжним споживанням, випуском і валовою доданою вартістю, валовою доданою вартістю і проміжним споживанням свідчать про зниження ефективності, результативності і віддачі затрат в економіці.

Разом з тим у виробництві намітилась тенденція до суттєвого скорочення інерції падіння, зростання виробництва в окремих галузях і сферах економіки, що за умов невисокої інфляції свідчить про покрашення пристосованості підприємств до діяльності за умов ринку.

ВВП за категоріями доходів відображає пропорції між оплатою праці і доходами бізнесу, а також вагомість і спрямованість впливу ресурсів держави на товаровиробника. Пропорція між оплатою праці найманих працівників і доходами бізнесу свідчить про ступінь соціальної спрямованості в економічній політиці держави, стан амортизаційної політики. Разом з тим у ВВП не знаходять відображення процеси посилення соціальної напруженості у суспільстві, пов'язані із заборгованістю по заробітній платі, пенсіях і допомозі. Аналіз внутрішньої структури валового прибутку свідчить про значну роль доходів від не корпоративних підприємств за умов економічної кризи, що виступає як доповнення до недостатнього рівня грошових доходів домашніх господарств. На цій стадії економічного обороту не відображається сукупне податкове навантаження, бо податки на доход і майно не виділяються з валового прибутку на бізнес, а прибутковий податок - з оплати праці найманих працівників. Крім того, сукупне податкове навантаження повинно включати також відрахування на соціальне страхування (як нарахування на заробітну плату). За даними аналізу, сукупне податкове навантаження на виробництво зросло з 24,4% до ВВП у 1990 р., до 45.9% у 1997 р.

Дослідження структури ВВП за категоріями використання дозволяє оцінити одну із найголовніших пропорцій в економіці - між споживанням і нагромадженням. Так, за період з 1990 року валове нагромадження в структурі ВВП скоротилося з 25,4% до 18,3% у 1997 році. Ця тенденція супроводжувалась глибинними змінами внутрішньої структури нагромадження. Досить висока порівняно з іншими з іншими країнами частка валового нагромадження формувалась значною мірою за рахунок витрат на капітальний ремонт при гальмуючому впливі високих процентних ставок і нестабільного законодавства на процес інвестування. За даних умов недостатні можливості внутрішнього інвестування зменшувалися через від'ємне сальдо поточних операцій платіжного балансу, що спричинило скорочення валових заощаджень.

На основі узагальнення існуючих методів прогнозування ВВП та аналізу результатів прогнозних розрахунків, виконаних в Україні різними науковими та державними установами, іноземними консультативними групами, спеціалістами міжнародних організацій, в дисертації зроблено висновок, що для отримання більш обґрунтованих результатів прогнозних розрахунків ВВП для економіки періоду системної трансформації недостатньо використовувати існуючі (традиційні) методи і моделі, які до того ж пристосовані головним чином для стабільної економіки. Це пов'язано з не адекватністю відображення ними реальних економічних процесів. Так, при використанні виробничої функції, де головними чинниками є праця і капітал, результати розрахунків спотворюються через значне приховане безробіття та труднощі з оцінкою якості наявних основних виробничих фондів. Застосування у багатьох моделях процентної ставки як одного з основних регуляторів економіки обумовлюється її вагомим впливом на виробництво. Зміна цього показника навіть на декілька відсоткових пункти призводить до значних перетоків капіталу між фінансовою сферою і реальним сектором. Разом з тим в Україні процентна ставка змінюється в межах року на значно більші величини, але через правову невизначеність, економічну нестабільність, відсутність впевненості в майбутньому це не призводить до адекватної реакції в інвестиційній сфері.

На основі висновків проведеного аналізу, узагальнення і оцінки існуючих методів і моделей прогнозування в дисертації пропонується модельний апарат для прогнозування реального ВВП, заснований на поєднанні і трансформації моделі Бокса-Дженкінса і методів багатофакторного прогнозування. Розроблена в дисертації модель, базується на поквартальних даних і складається з двадцяти ендогенних змінних (дев'яти рівнянь і одинадцяти тотожностей), та п'яти екзогенних змінних, які описують основні залежності національної економіки.

Ендогенні змінні.