Формування мережi iнформацiйних пiдприємств в Українi

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПIЛЬСЬКА АКАДЕМIЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ПРЕДИК ГАЛИНА АДАМIВНА

УДК 338.4

ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Спецiальнiсть 08.06.01 - Економiка пiдприємств i органiзацiя виробництва

Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата економiчних наук

ТЕРНОПIЛЬ - 1998

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Савельєв Євген Васильович, Тернопільська академія народного господарства,завідувач кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Вихрущ Володимир Павлович, Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри економіки підприємств та корпорацій;

кандидат економічних наук, доцент Вовчак Іван Сільвестрович, Тернопільський технічний університет ім.І.Пулюя, доцент кафедри менеджменту у виробничій сфері.

Провідна установа - Український інститут науково-технічної і економічної інформації, м. Київ.

Захист відбудеться “29”січня 1999 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованой вченої ради Д58.082.01 в Тернопільській академії народного господарства за адресою: 282004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11, ауд. 1300.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 282004, Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий “28”грудня1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої Ради, доктор економічних наук, профессор Фаріон І.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми дослiдження. Трансформацiя економiки України привела до орiєнтацiї пiдприємств на широке використання економiчної iнформацiї господарськiй дiяльностi, оскiльки остання все бiльше вiдiграє роль виробничого фактора i стратегiчного ресурсу.

Проте дiюча система iнформацiйного забезпечення не задовольняє зростаючi потреби пiдприємств в точнiй i достовiрнiй iнформацiї, бо не орiєнтована на ринковi механiзми формування економiки.

В умовах планового управлiння народним господарством, в стабільному середовищі функціонування економіки, комерційні служби, що спецiалiзувалися на зборi, обробцi та передачi економiчної iнформацiї були відсутні. Мiнiмум iнформацiї, необхiдний в таких умовах, реалiзовувався через систему науково-технiчної iнформацiї, що мала вiдповiдне цiльове спрямування i з тих пiр мало змiнилась.

Сучасний етап розвитку економiки характеризується динамічністю, швидкою зміною ринкової ситуації, що призводить до необхідності розгляду інформації як товару. Невелика кількість фірм, які надають кваліфіковані інформаційні послуги, високі ціни на інформаційні продукти і послуги (ІПП), вiдсутнiсть офiцiйного доступу до багатьох джерел iнформацiї, яка потрiбна споживачам для нормального функцiонування на ринку, їх недостатня обiзнанiсть про джерела потрiбної iнформацiї спричиняють незадоволення інформаційних потреб підприємств.

Проблемам iнформацiйного забезпечення пiдприємств, розвитку ринку iнформацiї, економiчним питанням iнформацiйної дiяльностi присвяченi роботи українських вчених i економiстiв Ю.К.Базанова, В.М.Брижко, М.М.Єрмошенко, Г.I.Калитича, Ю.М.Канигiна, Г.С.Коломiйця, В.М.Лещенко, А.Л.Маньковського, Є.Микулинського, А.Петрова, В.А.Плаксова, I.С.Ткаченко, Л.С.Харченко та iн. Проте в цих роботах не дослiджувалися питання діяльності підприємств, які надають телекомунікаційні, маркетингові, консалтингові та ін. ІПП, проблеми формування цього сектору ринку iнформацiйних послуг.

Для ефективної роботи господарських пiдприємств необхiдна така система iнформацiйного обслуговування, яка б служила iнструментом соцiально-економiчного розвитку країни на основi використання iнформацiйних ресурсiв i надання широкого спектру iнформацiйних послуг. В ходi трансформацiї економiки в країнi вiдбувається формування мережi спецiалiзованих iнформацiйних пiдприемств, в основному за рахунок приватних. Але на розвиток пiдприємницької дiяльностi в цiй сферi впливає необхідність більш досконалих теоретичних дослiджень i практичних розробок з питань формування ринку iнформацiйних послуг та елементiв ринкової iнформацiйної iнфраструктури, значне вiдставання вiд свiтового рiвня в розвитку технiчної бази засобiв передачi iнформацiї.

Тому, сфера iнформацiйного бiзнесу потребує проведення дослiджень з метою створення більш досконалої системи iнформацiйного обслуговування пiдприємств, яка б враховувала специфiку вiтчизняного ринку iнформацiйних послуг i ефективно використовувала свiтовий досвiд.

Нерозв'язаність завдань, пов'язаних з формуванням мережi iнформацiйних пiдприємств, а також необхiднiсть комплексного їх вирiшення обумовлюють актуальнiсть вибору теми дисертацiйної роботи, мету, завдання, структуру та головнi напрями дослiдження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження, які склали основу дисертацiйної роботи виконувалась у межах науково-дослiдної теми Тернопiльської академiї народного господарства "Дослiдження i розробка iнформацiйної системи фiнансового менеджменту" (номер державної реєстрацiї 0197U012449).

Мета i завдання дослiдження. Метою дослiдження є розробка основних напрямiв формування мережi iнформацiйних пiдприємств в рамках єдиного інформаційного простору України.

Досягнення поставленої мети передбачає послiдовне вирiшення таких завдань:

дослiдити економiчну природу i суть iнформацiї, її роль в дiяльностi пiдприємств;

визначити види iнформацiйного попиту та потреб пiдприємств;

вивчити специфiку дiяльностi iнформацiйних пiдприємств;

провести аналiз секторiв ринку iнформацiйних послуг в Українi;

дослiдити чинники внутрiшнього та зовнiшнього середовища i їх вплив на дiяльнiсть iнформацiйних пiдприємств;

розробити структурну модель ринку iнформацiйних послуг;

обгрунтувати напрями розвитку мережi iнформацiйних пiдприємств в умовах функціонування ринку;

визначити оптимальнi шляхи формування iнфраструктури ринку інформацiйних послуг.

Коло поставлених в данiй роботi завдань обумовлене насамперед прагненням акцентувати увагу на питаннях, пов'язаних iз виникненням i розвитком iнформацiйних служб як нового елементу системи суспiльного подiлу працi.

Наукова новизна одержаних результатiв. Основний науковий результат дисертацiйного дослiдження полягає в тому, що зроблено спробу предметно розглянути інформацію як товар, категорiю iнформацiйного попиту та специфiку дiяльностi iнформацiйних пiдприємств; проаналізовано діяльність підприємств, які надають власне інформаційні послуги, інформаційно-консультаційні та консалтингові послуги; теоретично обгрунтовано i визначено напрямки розвитку iнфраструктури ринку iнформацiйних послуг в Українi. До найбiльш iстотних результатiв, якi характеризують наукову новизну виконаного дослiдження, слiд вiднести наступнi положення:

теоретично обгрунтовано наукове трактування iнформацiї як економiчної категорiї;

розроблено класифiкацiю найважливiших видiв iнформацiї, якi задовiльняють iнформацiйний попит пiдприємств;

запропоновано структурну модель ринку iнформацiйних послуг;

дано оцiнку факторiв внутрiшнього i зовнiшнього середовища, якi впливають на дiяльнiсть iнформацiйних пiдприємств;

запропоновано напрямки оптимiзацiї органiзацiйної структури iнформацiйного обслуговування;

розроблено методику формування ринку iнформацiйних послуг в Українi.

Практичне значення одержаних результатiв. Теоретичнi узагальнення є складовою частиною подальшого дослiдження проблем розвитку ринку iнформацiйних послуг i формування державної програми створення його оптимальної iнфраструктури.

Результати проведеного дослідження сприяють вирiшенню проблем, пов'язаних з iнформацiйним забезпеченням господарських пiдприємств, а також можуть бути використанi при розробцi законодавчих актiв України. Окремi положення дисертацiйної роботи використанi в навчальному процесi Тернопiльської академiї народного господарства.

Особистий внесок здобувача полягає в розробцi механiзму створення iнфраструктури ринку iнформацiйних послуг в Українi.

Запропоновано структурну модель ринку iнформацiйних послуг, проведено дослiдження його основних суб'єктiв, визначено фактори навколишнього середовища, якi впливають на дiяльнiсть iнформацiйних пiдприємств.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення дисертацiї, висновки та пропозицiї доповiдались на республiканськiй науково-практичнiй конференцiї "Формування ринкової економiки в Українi: теоретичнi та практичнi проблеми подолання кризи” (Вiнниця, 1994), на мiжнародних конференцiях "Україна - Європейський Союз: Проблеми зовнiшньо-економiчної дiяльностi та перспективи спiвробiтництва" (Київ, 1995), "Проблеми економiчної iнтеграцiї України в Європейський Союз: теорiя i стратегiя" (Ялта-Форос, 1996).

Публiкацiї. За результатами дослiдження опублiковано 8 робiт. Загальний обсяг публiкацiй становить 2,5 друкованого аркуша.

Обсяг i структура роботи. Дисертацiйна робота складається з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних літературних джерел, який охоплює 157 найменувань на 11 сторiнках, з них 48 - iноземнi джерела, 10 додаткiв, 14 таблиць і 21 рисунок. Повний обсяг дисертацiї складає 187 сторiнок друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

В першому роздiлi дисертацiї "Ринок iнформацiйних послуг в системi ринкових вiдносин" розкрито суть iнформацiї як економiчної категорiї, показано специфiку iнформацiйного попиту та дiяльностi iнформацiйних пiдприємств, визначено потреби в iнформацiї господарських пiдприємств України.

Автором обгрунтовано, що iнформацiя представляє собою вибранi вiдомостi, якi дають можливiсть пiдприємству адекватно зреагувати на проблему i знайти шляхи її вирiшення.

Встановлено, що в економiчному аспектi iнформацiя виступає як галузь економiки, елемент ринкового механiзму, економiчний ресурс, суспiльне благо, фактор конкурентної боротьби, товар.

Iнформацiя є нематерiальним товаром, властивостi якого з однiєї сторони визначаються тим, що властиво товарам взагалi, а з iншої - особливостями, пов'язаними з її природою i можливостями використання. Як товар вона має характернi риси, пов'язанi з її iнтелектуальною сутнiстю i витiкають iз спроможностi впливати на створення нового iнтелектуального i матерiального продукту: володiння iнформацiєю не є гарантiєю абсолютного права на її використання; продаж однiєї i тiєї ж iнформацiї може здiйснюватись великiй кiлькостi покупцiв i тим самим нi один з них не стає її одноособовим володарем; цiннiсть iнформацiї не має прямого зв'язку з вартiстю її створення, зберiгання або обробки i залежить вiд мiсця, часу i способу її використання.

Специфiчними для товару "iнформацiя" є вимоги, що пред'являються до її якостi у зв'язку з моральним старiнням. Дослiдження та розгляд рiзних наукових пiдходiв дозволили авторовi визначити, що основними критерiями якостi iнформацiї, необхiдної суб'єкту господарської дiяльностi для задоволення iнформацiйного попиту є актуальнiсть, повнота, надiйнiсть та економiчнiсть.

Використання iнформацiї як товару дозволяє господарському пiдприємству вирiшити такi основнi проблеми як визначення нових напрямкiв дiяльностi i формування економiчної полiтики на основi аналiзу стратегiчної iнформацiї, аналiз i "розвiдка" дiяльностi конкурентiв, вивчення кон'юнктури ринку з метою забезпечення переваг в конкурентнiй боротьбi, вдосконалення асортименту та якостi товарiв i послуг пiдприємства, технологiї виробництва, використання досягнень НТП, пошук нових шляхiв вирiшення конкретних науково-технiчних завдань.

В дисертацiї встановлено, що iнформацiйний попит, який виникає в процесi прийняття управлiнських рiшень щодо усунення проблем, визначається iнформацiйними потребами, якi визначають його змiст, об'єм, структуру i динамiку. Вiн подiляється на суб'єктивний - зi сторони споживачiв iнформацiї та об'єктивний - зi сторони поставлених цiлей. Рiзниця мiж ними полягає в тому, що цiльова орiєнтацiя веде до обмеження iнформацiї, яку повиннi спожити, а при орiєнтацiї на суб'єктiв пропонується та iнформацiя, яка може бути потрiбною споживачам.

В залежностi вiд виробничих функцiй iнформацiйний попит подiляється на попит для управлiння, планування i органiзацiї виробництва; дослiджень, розробки i виробництва товарiв; закупiвель, збуту; фiнансування.

Вивчення рiзних теоретичних пiдходiв до визначення основних видiв iнформацiї, якi користуються попитом пiдприємств, дозволило авторовi сформулювати власний пiдхiд до проблеми, в основу якого покладено теорiю маркетингу. Така точка зору дала пiдставу зробити висновок, що пiдприємству потрiбна iнформацiя про ринки збуту i заготiвель, галузева, загальноекономiчна; про природнi ресурси, науково-технiчна, соцiально-культурна, полiтико-правова; iнформацiя про реакцiю навколишнього середовища на дiї пiдприємства й iнформацiя про реакцiю пiдприємства на дiї навколишнього середовища.

Споживачiв iнформацiї подiляють на кiнцевих споживачiв; державнi структури; посередникiв; органiзацiї, якi надають IПП; структури, якi зберiгають iнформацiю в вiдкритому доступi i розповсюджують її.

У результатi проведеного дослiдження дисертантом виявлено, що в Українi головним завданням господарських пiдприємтсв є виживання i це зумовлює їх iнформацiйний попит. На даний момент найактуальнiшою є iнформацiя про внутрiшнi ринки збуту.

Iнформацiйний попит пiдприємств задовiльняють фiрми, якi дiють на iнформацiйному ринку i надають iнформацiйнi послуги. Дисертантом розглянуто рiзнi пiдходи до визначення i класифiкацiї пiдприємств, якi дiють на ринку iнформацiйних послуг i обгрунтовано, що найбiльш прийнятним є визначення - "iнформацiйнi пiдприємства", оскiльки за допомогою цього термiну можна видiлити найбiльш суттєвий, головний елемент їх дiяльностi по збору iнформацiї, її обробцi i представленнi для задоволення iнформацiйного попиту та вказується галузь економiки, до якої вони вiдносяться.

Дiяльнiсть iнформацiйних пiдприємств має ряд специфiчних особливостей: вони надають перевагу створенню власного продукту, отримують прибуток за рахунок надання IПП, часто є монопольними власниками iнформацiї, повиннi швидко реагувати на новi можливостi i запити споживачiв, тому що це веде до модифiкацiї продуктiв i послуг та появи їх нових видiв.

Встановлено, що на даний час в Українi актуальною є класифiкацiя iнформацiйних пiдприємств за предметами обслуговування, оскiльки майже всi вони займаються збором, обробкою i розповсюдженням iнформацiї. Згiдно з цим вони подiляються на пiдприємства, якi займаються видавничою дiяльнiстю, створюють банки i бази даних та надають iнформацiйнi послуги. Дисертантом запропоновано класифiкацiю iнформацiйних пiдприємств для країн з перехiдною економiкою за територіальним принципом: підприємства, які надають ІПП на території всієї країни, регіональні,обласні.

У другому роздiлi дисертацiї "Ринок iнформацiйних послуг в Українi: аналiз i становлення" автор аналiзує розвиток вiтчизняного ринку iнформацiйних послуг.

У роботi на основi системного пiдходу розроблено структурну модель ринку iнформацiйних послуг (рис.1), в якiй вiдображено його основнi компоненти, взаємозв'язки i взаємодiї. Формування цього виду ринку повинно сприяти створенню iнформацiйних передумов для переходу до ринкових вiдносин в усiх сферах економiки.

У результатi проведеного аналiзу встановлено, що до причин, якi сприяли виникненню ринку iнформацiйних послуг в Українi, слiд вiднести розвиток ринкових вiдносин; урiзноманiтнення форм власностi; зростання кiлькостi господарських пiдприємств; лiквiдацiю державної монополiї на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть; вихiд iноземних фiрм на внутрiшнiй ринок України.

Створення ринку iнформацiйних послуг в країнi знаходиться на початковому етапi, який вiдображає труднощi переходу вiд централiзовано-планової економiки до вiльного пiдприємництва. Основними причинами такого положення є те, що в основної маси пiдприємцiв тiльки формується розумiння важливостi iнформацiї, необхiдностi створення iнформацiйної iнфраструктури ринку, вiдсутнiсть єдиної державної полiтики i стратегiї щодо розвитку ринку iнформацiйних послуг.

Аналiз ринку iнформацiйних послуг дав можливiсть виявити деякi тенденцiї його розвитку :

кiлькiсть пiдприємств, зайнятих iнформацiйним бiзнесом, зростає як за рахунок створення самостiйних фiрм, так i iнформацiйних служб крупних комерцiйних структур (АIСТ, Аква.5 та iн.) у виглядi вiддiлiв або самостiйних суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi;

зростання зацiкавленостi ведучих зарубiжних фiрм в сферi iнформацiйних послуг до заповнення iнформацiйного вакууму, який склався в Українi. Про це говорить, зокрема, вiдкриття представництв таких компанiй як Dun & Breadstreet, KPMG, Price Waterhause та iн.;

розширення спектру послуг, якi надаються iнформацiйними пiдприемствами. Якщо спочатку їх дiяльнiсть була спрямована на надання адресно-довiдникової iнформацii по виробникам товарiв i послуг в Українi та пошук зарубiжних партнерiв, то зараз пропозицiю на ринку iнформацiйних послуг можна роздiлити на три основних сектори:

власне iнформацiйнi послуги (надання адресно-довiдникової інформацiї, телекомунiкацiйнi послуги та iн.);

iнформацiйно-консультацiйнi послуги, тобто послуги, якi мають ознаки як iнформацiйного, так i консультацiйного характеру (маркетинговi дослiдження, провiрка надiйностi партнерiв та iн.);

консалтинговi послуги ( консультування по ЗЕД та iн.).

Дисертантом дослiджено практику дiяльностi iнформацiйних пiдприємств в Українi. Встановлено, що на даний час основними суб'єктами ринку iнформацiйних послуг виступають органи державного управлiння, Торгово-промислова палата України, органи статистики, наукові институти (Український інститут науково-технічної і економічної інформації, Інститут проблем реєстрації інформації Національної академії наук України та ін.), видавництва адресних та адресно-номенклатурних довiдникiв, економiчних газет i журналiв, пiдприємства, якi створюють банки i бази даних (БД) та надають телекомунiкацiйнi послуги, маркетинговi i консалтинговi фiрми.

Hайбiльш поширеними на ринку iнформацiйних послуг України через їх прийнятнi цiни й розгалужену систему розповсюдження є товари в друкованiй формi - довiдники й дiлова перiодика. Видавцями випускається тiльки два види довiдникiв - адреснi й адресно-номенклатурнi. Їх можна роздiлити на унiверсальнi (напр., "Незалежнi виробники товарiв i послуг-97/98"), галузевi (напр., "Сiльськогосподарськi пiдприємства України"), регiональнi (напр., "Вашъ Київ. Золотi сторiнки"). До недолiкiв їх роботи вiдносять невисоку оперативнiсть довiдникiв викликану тривалим термiном друкування, вiдсутнiсть довiдникiв по нових галузях народного господарства: аудит, маркетинг, реклама тощо.

Iнформацiйна продукцiя видавництв економiчних газет i часописiв складається з газет, журналiв, бюлетнiв, а також цiнових та iнформацiйних стрiчок. Економiчнi газети мають як загальну спрямованiсть ("Посредник"), так i галузеву (фермерська газета "Hаш час"). В бюлетнях (напр., Ukrinform Business News) друкують оперативну й аналiтичну iнформацiю по галузях промисловостi, фiнансах, прайс-листи тощо. У стрiчках (напр., Новини Дiлового Свiту) викладенi оперативнi повiдомлення про важливi проекти, огляди кредитного, валютного ринкiв України та iн. В економiчних журналах (напр.,"Економiка України") публiкують iнформацiйно-аналiтичнi матерiали. Зазначимо, що практично вiдсутня спецiалiзацiя газет i журналiв по галузях народного господарства, секторах ринку й iн.

Телекомунiкацiйнi вузли CS/Monolit, Relkom-Україна, ELVISTI та iн. пропонують матерiали iнформацiйних агентств, доступ до свiтових БД, глобальних мереж i iн. UAnet/Relcom забезпечує можливість роботи в мережі Internet, яка є важливим бізнес-інфструментом. Абоненти цієї мережі в Україні користуються послугами таких інформаціно-довідкових служб: Internet securites, The Interactive Investor, ECHO, European Business Directory. Важливим ресурсом Internet є World Wide Web (WWW), в якому існують сервери практично будь-якої тематики. Найбільш використовуваними є рубрики, які стосуються інформації про діяльність компаній, продукти і послуги, фінансів і інвестицій тощо. Стримуючими факторами в розвитку бізнесового використання Internet в Україні є недостатня комп'ютеризація підприємств та установ, низька технічна якість телефонних ліній, недостатня для забезпечення нормальної роботи сучасного комунікаційного обладнання, недостатній розвиток банківської системи, пов'язаної із здійсненням та прийняттям платежів через систему кредитних карток. До найбiльш великих iнформацiйних i комп'ютерних мереж України вiдносять Українське нацiональне iнформацiйне агентство, ВIККI, СВIТ, ELVISTI, електронну комп'ютерну газету "Все-всiм". На вітчизняному інформаційному ринку представлено близько 60 БД економічної інформації.Серед них найбiльш широке розповсюдження отримали РЕГIСТР, в якому зібрані комплексні відомості про 100 тис. Провідних підприємств всіх форм власності країн СНД i РЕЗЕРВ, який містить інформацію про 367 тис. українських підприємств.

На даний час послуги телекомунiкацiй не вiдiграють великої ролi в iнформацiйному забезпеченнi пiдприемств внаслiдок вiдсутностi повноцiнних iнформацiйних продуктiв; незадовiльної якостi вiтчизняних телефонних мереж; високої вартостi необхiдних технiчних засобiв; незначного обсягу послуг; недостатньої пропускної здатностi та надiйностi зв'язку. Процес впровадження телекомунiкацiйних технологiй в Українi тормозиться державною полiтикою, яка не створюе передумов до збiльшення iнвестицiй в нацiональний iнформацiйний ринок.

За результатами опитування підприємців, проведеного Київським науковим товариством ім. Петра Могили, з'ясувалося, що всі вони в своїй діяльності використовують ділову періодику, друкованими довідниками користуються 84%, банками даних - 20% і послугами телекомунікацій 4%.

Ринок iнформацiйних послуг в сферi маркетингу увiйшов в стадiю структуризацiї, що знаходить вираз у поступовому визначеннi спецiалiзацiї фiрм. Багато компанiй працюють в рiзних напрямках, але це може бути виправданим, враховуючи особливостi українського ринку, менталiтет нацiї i перiод становлення ринку, коли пiдприемства шукають свою нiшу. Лiдируючi позицiї займають фiрми "Socis Gallup Ukraine", "UMG", "Центр маркетингових дослiджень", "Формула", "Крок-Маркетинг Центр" й iн. В 1997 р. в Україні налiчувалось бдлзько 120 маркетингових компанiй, хоча бiльшiсть з них тiльки декларували проведення маркетингових дослiджень.

Можна видiлити такi основнi напрями маркетингових дослiджень: дослiдження споживчих товарiв; ринкiв товарiв промислового призначення; дослiдження з метою пошуку дiлових партнерiв та соцiологiчнi дослiдження. Швидкими темпами розвиваеться надання такої послуги як перевiрка надiйностi партнерiв, специфiка якої в Українi полягає в необхiдностi створення двосторонньої системи i вiдповiдної iнфраструктури. Основними проблемами при її здiйсненнi є розосередженiсть i важкодоступнiсть iнформацiї; небажання господарських пiдприємств надавати в офiцiйнi органи повну iнформацiю про свою дiяльнiсть; певна вiдноснiсть iнформацiї про конкретне пiдприємство. Вiтчизнянi маркетинговi фiрми, в основному, орiентуються на iноземних замовникiв. Це пояснюеться тим, що платоспроможнiсть iноземних фiрм значно вища, нiж вiтчизняних; для нерезидентiв вигiднiше користуватися послугами українських iнформацiйних пiдприемств, нiж самостiйно вивчати український ринок. Крiм того, бiльшiсть вiтчизняних пiдприемств ще не в повнiй мiрi усвiдомили важливiсть глибокого вивчення ринкiв.

Фiрми, що надають консалтинговi послуги подiляють на квазиконсультацiйнi, дрiбнi, середнi i великi. Станом на 1997 р. в Україні налiчувалось 146 пiдприємств, якi займались консалтингом. Вiтчизнянi (напр., Град ЛТД, Консалтинг ЛТД) й зарубiжнi (напр., фiлiї Baker & McKenzie, Booz-Allen & Hamilton, представництва Coopers & Lybrand, Price Waterhouse та iн.) консалтинговi фiрми надають широкий спектр послуг - вiд консультацiй по оподатковуванню, зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, менеджменту персоналу до бiзнес-планування. Відійшовши від світової практики український консалтинг здебільшого не має чіткого поділу на види послуг: фінанси, інвестиції, менеджмент тощо. Зазначимо, що в даний час консалтинг в основному спрямований на постприватизацiйну пiдтримку пiдприємств. Для українських підприємств найчастіше характерні замовлення по питанням виходу з кризових ситуацій, а серед закордонних клієнтів консалтингових фірм популярністю користуються консультації з приводу юридичної експертизи контрактів. Зарубiжнi фiрми мають значний досвiд, високу культуру надання консалтингових послуг i користуються бiльшою довiрою клiєнтiв, а вiтчизнянi консультанти краще розумiють специфiку українського ринку i надають послуги по бiльш доступним цiнам.

Результати дослiдження свiдчать про диференцiацiю оплати IПП. Консультаційні, телекомунікаційні та ін. Послуги калькулюють на основі прийнятої на інформаційних підприємствах погодинної оплати з врахуванням норм прибутку, податку чи договірної ціни. Розцінки на послуги маркетингових фірм розраховують під кожне замовлення з врахуванням його складності, терміновості і затрат на виконання. На цiни впливають не тiльки собiвартiсть послуг, доступнiсть на ринку чи категорiя споживача, але й форма власностi i методи фiнансування їх дiяльностi.

З метою виявлення шляхiв вдосконалення механiзму формування мережi iнформацiйних пiдприємств в дисертацiї розглянуто фактори навколишнього середовища, якi впливають на їх дiяльнiсть. До факторiв внутрiшнього середовища вiднесено фiнансовi можливостi; кооперацiю; структуру кадрiв; збут; виробництво IПП; а також такi специфiчнi фактори як вiдтворення i копiювання iнформацiї, актуальнiсть, необхiднiсть пояснення та швидкiсть передачi iнформацiї. Встановлено, що до основних факторiв зовнiшнього середовища вiдносяться полiтико-правовий, технологiчний, економiчний, соцiальний, а також споживачi, конкуренти, посередники та джерела iнформацiї.

У третьому роздiлi дисертацiйної роботи "Напрямки розвитку ринку iнформацiйних послуг в Українi" автором розроблено концепцiю розвитку мережi iнформацiйних пiдприємств та обгрунтовано шляхи створення iнформацiйної iнфраструктури ринку.

Дисертантом вiдображено рiзнi пiдходи до розгляду iнфраструктури ринку iнформацiйних послуг та виявлено, що до неї пред'являються такi вимоги: забезпечення єдностi i взаємозв'язку всiх елементiв ринку; можливiсть безперешкодного та оперативного використання наявних iнформацiйних ресурсiв; iснування конкуруючих ланок.

Нормальне функцiонування ринку потребує органiзацiї розгалуженої мережi iнформацiйних пiдприємств з метою забезпечення господарських пiдприємств необхiдною iнформацiєю. Оскiльки в даний час недостатньо потужностей для забезпечення потенцiйних потреб споживачiв iнформацiї, то побудована економiко-математична модель органiзацiї iнформацiйних пiдприємств, яка доводить необхiднiсть створення нових iнформацiйних пiдприємств.

Характерною особливiстю ринку iнформацiйних послуг в Українi є те, що iнформацiйнi пiдприємства формуються шляхом утворення малих пiдприємств. Використовуючи графiчне моделювання за допомогою дерева цiлей в роботi встановлено, що оптимальною альтернативою буде впровадження нових видiв iнформацiйних послуг. Дисертант пропонує структуру пiдприємств iнформацiйного обслуговування в Українi, яка включає пiдприємства-виробники (виробники банків і баз даних, незалежні дослідницькі агентства, інститути досліджень ринку, наукові інститути, маркетингові фірми), посередникiв (брокери, маклери, інформаційні агентства, підприємства, що надають телекомунікаційні послуги) та пiдприємства, що надають iнформацiйнi послуги (бюро вирізок з засобів масової інформації, адресні бюро, консалтингові фірми, довідкові бюро, торгово-промислові палати).

Враховуючи ситуацiю в країнi та мiжнародну практику щодо розвитку ринку iнформацiйних послуг показана необхідність переходу до системи державної координацiї та регулювання ринку, бо пiдтримка з боку держави стимулює i регулює його розвиток.

Дослiдження проблеми формування ринку iнформацiйних послуг дало можливiсть сформулювати концепцiю його розвитку, яка складається з наступних блокiв:

визначення цiлей розвитку ринку iнформацiйних послуг до яких вiдносять сприяння розвитку ринкових вiдносин в Українi; структурна переорiєнтацiя народного господарства; оперативне насичення ринку iнформацiйними продуктами i послугами; розвиток конкуренцiї; створення нових робочих мiсць;

основнi принципи розвитку: системнiсть та комплекснiсть державних програм розвитку ринку iнформацiйних послуг; доцiльнiсть i чiтка спрямованiсть пiдтримки iнформацiйних пiдприємств; їх рiвноправний доступ до матерiальних, фiнансових, трудових та iнформацiйних ресурсiв;

прiоритетнi напрями державної допомоги включають формування нормативно-правової бази; вдосконалення податкової та фiнансово-кредитної полiтики; своєчасне забезпечення достовiрною інформацiєю; впровадження сучасних технологiй;

здiйснення заходiв щодо розвитку ринку iнформацiйних послуг.

регулювання фiнансових потокiв, спрямоване на полегшення доступу iнформацiйних пiдприємств до джерел фiнансових засобiв, цiлеспрямоване субсидiювання з бюджету за рахунок здiйснення програм надання пiльгових позик, залучення приватного капiталу;

здiйснення цiльового кредитування по мiнiмальним ставкам, застосування його iнвестицiйного потенцiалу банкiв, iноземних та вiтчизняних кредиторiв; найбiльш прогресивних форм;

активне використання інвестиційного потенціалу банків, іноземних та вітчизняних кредиторів;

формування трудового потенцiалу;

застосування антимонопольних заходiв, тому що вiдсутнiсть державного регулювання взаємовiдносин на ринку iнформацiйних послуг сприяє його монополiзацiї з боку зарубiжних фiрм.

інформацiя економiчний ринок інвестицiйний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

Предик Г.А. Проблеми формування iнфраструктури iнформацiйного бiзнесу // Формування ринкової економiки в Українi: теоретичнi та практичнi проблеми подолання кризи. - Вiнниця. - 1994. - С. 35-36.

Предик Г.А. Iнформацiйне забезпечення мiжнародних економiчних вiдносин // Україна - Європейський Союз: Проблеми зовнiшньоекономiчної дiяльностi та перспективи спiвробiтництва. - К.: КДТЕУ. - 1995. - С. 178-179.

Предик Г.А. Iнтеграцiя України в iнформацiйний ринок Європейського Спiвтовариства // Проблеми економiчної iнтеграцiї України в Європейський Союз: теорiя i стратегiя. I. ЄС - У'96.- Ялта-Форос, Україна. - 1996. - С. 195.

Predyk G. Ukraine's integration in the information market of the European Union The problems of economic integration of Ukraine into the European Union: Theory and Strategy. I. EC-U'96. - Yalta-Foros, Ukraine. - 1996. - P. 186.

Предик Г.А. Проблеми iнформацiйного забезпечення пiдприємств // Маркетинг в системi управлiння пiдприємством. - К.: КДЕУ. - 1996. - С. 125.

Предик Г.А. Механiзм формування iнформацiйного ринку в Українi // Зб. наук. праць: Формування економiчних вiдносин в умовах ринку. Випуск 1. - Тернопiль: ТАНГ, ІОА, 1997. - С. 215-216.

Предик Г.А. Iнформацiйнi пiдприємства: види i умови дiяльностi. - Тернопiль: ТАНГ, Економiчна думка, 1998. -26 с.

Предик Г.А. Ринок iнформацiйних послуг. - Донецьк: IЕП НАН України, 1998. -32 с.

АНОТАЦIЯ

Предик Г.А. Формування мережi iнформацiйних пiдприємств в Українi. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спецiальнiстю 08.06.01 - економiка пiдприємств i органiзацiя виробництва. - Тернопiльська академiя народного господарства, Тернопiль, 1998.

Дисертацiя присвячена проблемам формування мережi iнформацiйних пiдприємств в Українi. Вперше використано роботи iноземних вчених з питань iнформацiї як економiчної категорiї та дiяльностi iнформацiйних пiдприємств. Даэться аналiз розвитку вiтчизняного ринку iнформацiйних послуг. Визначено органiзацiйну структуру iнформацiйного обслуговування. Обгрунтовано роль держави, нормативно-правової бази, податкової, фiнансово-кредитної та iнвестицiйної полiтики у формуваннi оптимальної iнфраструктури ринку iнформацiйних послуг.

Ключовi слова: iнформацiя, iнформацiйний попит, iнформацiйнi пiдприємства, ринок iнформацiйних послуг, iнформацiйнi продукти i послуги, маркетинговi фiрми, консалтинговi фiрми, iнформацiйна iнфраструктура.

АННОТАЦИЯ

Предык Г.А. Формирование сети информационных предприятий в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятий и организация производства. - Тернопольская академия народного хозяйства, Тернополь, 1998.

Диссертация посвящена проблемам формирования сети информационных предприятий в Украине. Впервые использовано работы зарубежных ученых по вопросам информации как экономической категории и деятельности информационных предприятий. Большое внимание уделено раскрытию сущности информации как товара, определено основные критерии её качества и важнейшие виды информации, которые пользуются спросом предприятий.

Исследовано информационный спрос, возникающий в процессе принятия управленческих решений, определено причины его появления и основные виды, дано классификацию информационных потребностей. Обосновано рост потребностей относительно информационных продуктов и услуг в условиях становления рыночных отношений в Украине. Установлено основных потребителей информации.

В диссертации рассмотрено различные подходы к определению и классификации предприятий, которые действуют на рынке информационных услуг, раскрыто специфику их деятельности. Предложено классификацию информационных предприятий для стран с переходной экономикой за территориальным принципом.

На основании системного подхода разработано структурную модель рынка информационных услуг, в которой отображено его основные компоненты и взаимосвязи.

Установлено причины, которые содействовали возникновению рынка информационных услуг в Украине. Автор выделяет его основные субъекты и распределяет их по соответствующим секторам, анализирует виды информационных услуг, которые ими предлагаются.

Диссертантом исследовано факторы внутренней и внешней среды, которые влияют на деятельность информационных предприятий.

Обобщены различные подходы к рассмотрению инфраструктуры рынка информационных услуг. Предложено экономико-математическую модель организации информационных предприятий, которая доказывает необходимость создания новых информационных предприятий. Путем графического моделирования с помощью дерева целей установлено, что оптимальной альтернативой является внедрение новых видов информационных услуг.

В диссертации предложена структура предприятий информационного обслуживания в Украине, а также сформулирована концепция развития рынка информационных услуг, аргументирована необходимость перехода к системе государственного координирования и регулирования этого вида рынка, определены приоритетные направления государственной помощи развития рынка информационных услуг. Рассматриваются вопросы формирования нормативно-правовой базы, налогообложения, кредитования, инвестирования информационных предприятий, а также применения антимонопольных мер и формирования трудового потенциала.

Ключевые слова: информация, информационный спрос, информационные предприятия, рынок информационных услуг, информационные продукты и услуги, маркетинговые фирмы, консалтинговые фирмы, информационная инфраструктура.

ANNOTATION

Predyk G.A. Development of the net of informational enterprises in Ukraine.

Dissertation for competition for a degree of candidate of economic sciences on specialization 08.06.01. - Enterprise economy and production organisation. - Ternopil Academy of National economy, Ternopil, 1998.

Dissertation is dedicated to the problems of development of the net of informational enterprises in Ukraine. For the first time, the works of foreign scientists are used on such questions as economic category of information and activities of the information firms. The author gives an analysis to the development of domestic market of the informational services. The organisational structure of informational services is being identified. The role of state,legal system, taxation, finance, credit and investment policies in the forming the optimal infrastructure of informational services market is grounded.

Key words: information, demand of the information, informa tional services, market of the informational services, information products and services, marketing firms, consulting firms, information infrastructure.

Размещено на Allbest.ur