Досвiд розвитку продовольчого господарства Угорщини в умовах ринкової економiки та можливостi його використання в Українi

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нацiональна Академiя Наук України

Iнститут свiтової економiки i мiжнародних вiдносин НАН України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата економiчних наук

Досвiд розвитку продовольчого господарства Угорщини в умовах ринкової економiки та можливостi його використання в Українi

Егрi Iмре

Київ-1998

Анотацiя

продовольчий господарство угорщина економіка

Егрi Iмре. Досвiд розвитку продовольчого господарства Угорщини в умовах ринкової економiки та можливостi його використання в Українi.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спецiальнiстю 08.05.01 - Свiтове господарство i мiжнароднi економiчнi вiдносини. Iнститут свiтової економiки i мiжнародних вiдносин НАН України. Київ, 1998.

У дисертацiї аналiзується роль i мiсце продовольчого господарства Угорщини у розвитку економiки країни у 80-90-х рр. ХХ ст., дослiджуються другий i третiй блоки агропромислового комплексу Угорщини - сiльське господарство та харчова промисловiсть в умовах переходу до ринкової економiки.

В роботi дослiджено процес iнтеграцiї виробництва кiнцевої продукцiї продовольчого господарства з точки зору його ефективностi, а також враховуючи виключно високий агроекологiчний потенцiал України - перспективи його бiльш ефективного використання. В роботi узагальнюється угорський досвiд (як позитивнi, так i негативнi результати) розвитку продовольчого господарства країни.

Ключовi слова: продовольче господарство, iнтеграцiя, ринкова економiка, другий та третiй блоки агропромислового комплексу, сiльське господарство.

Аннотация

Эгри Имре. Опыт развития продовольственного хозяйства Венгрии в условиях рыночной экономики и возможность его использования в Украине.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. Киев, 1998.

В диссертации анализируется роль и место продовольственного хозяйства Венгрии в развитии экономики страны в 80-90-х гг. ХХ ст., исследуются второй и третий блоки агропромышленного комплекса Венгрии - сельское хозяйство и пищевая промышленность в условиях перехода к рыночной экономике.

В работе исследован процесс интеграции производства конечной продукции продовольственного хозяйства с точки зрения его эффективности, а также учитывая исключительно высокий агроэкологический потенциал Украины - перспективы его более эффективного использования. В работе обобщается венгерский опыт (как положительные, так и отрицательные результаты) развития продовольственного хозяйства страны.

Ключевые слова: продовольственное хозяйство, интеграция, рыночная экономика, второй и третий блоки агропромышленного комплекса, сельское хозяйство.

Annotation

Egry Imre. The Experience of development of Food Economy in Hungary in Conditions of Market Economy and Possibility of its Application in Ukraine.

Dissertation competing for the scientific degree of Candidate of Economical Sciences in speciality 08.05.01 - World Economy and International Economical Relations. Institute of World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 1998.

The role and the place of food economy of Hungary in the development of country's economy in 80-90ies of the XX century are being analized, the second and the third blocks of the agroindustrial complex of Hungary - agriculture and food industry in conditions of transition to market economy are investigated.

In the thesis the process of integration of production the final product of production economy are examined from the point of view of its effectiveness as well as the perspectives of more effective use in Ukraine, taking into account its exceptionally high agroecological potential.

The Hungarian experience (positive and negative results as well) of food economy development is generalized.

Key words: food economy, integration, market economy, second and third blocks of agroindusrial complex, agriculture.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми дослiдження. Пiсля розпаду Радянського Союзу захiднi експерти однозначно високо оцiнювали економiчний потенцiал незалежної України, в тому числi й агроекологiчний. Дiйсно, природно-клiматичнi умови для виробництва агропродовольчих продуктiв сприяють, поряд iз забезпеченням потреб населення у продуктах харчування за рахунок власного виробництва, створенню експортних фондiв продукцiї сiльського господарства та харчової промисловостi. Друге питання полягає в тому, що агроекологiчний потенцiал України, на думку автора дисертацiї, використовується недостатньо, з низьким ефектом.

Аналогiчне положення спостерiгається i в Угорщинi. Досягнення у розвитку аграрної сфери у країнi у 1970-1980-х роках отримали всесвiтнє визнання. По ряду показникiв - врожайнiсть окремих сiльськогосподарських культур, продуктивнiсть худоби та птицi, виробництво на душу населення зерна, м'яса - Угорщина займала одне з перших мiсць не тiльки в Європi, але й у свiтi. У 1980-х роках бiльше 1/3 виробленої продукцiї сiльського господарства експортувалося в свiжому або переробленому видi. Iз змiною полiтичного курсу - в результатi перших вiльних виборiв у 1990 роцi в Угорщинi сформувався правоцентристський уряд - форсування деколективiзацiї в аграрнiй полiтицi сiльського господарства дало зворотний ефект. Виробництво сiльськогосподарської продукцiї у 1990-1995-х роках скоротилося бiльш нiж на 30%, харчової промисловостi - на 20%. Зрозумiло, що спад було визвано також через втрату стiйкого ринку збуту продовольчої продукцiї у зв'язку з розпадом РЕВ. Однак, не можна не брати до уваги ряд iнших обставин. Деколективiзацiя сiльського господарства по контрибуцiйних сертифiкатах, поряд з паюванням громадського майна сiльськогосподарських пiдприємств, привела до формування у масовому масштабi карликових, неефективних одноосiбних господарств. Приватизацiя пiдприємств харчової промисловостi цiлого ряду галузей проводилася з порушенням iнтересiв громадян Угорщини, захiднi iнвестори, якi придбали не тiльки контрольний пакет акцiй, але й 100% акцiй в окремих випадках, одержали монопольне право з випливаючими звiдси наслiдками.

Продовольче господарство окремих країн - другий та третiй блоки агропромислового комплексу, є об'єктом дослiджень українських вчених. Разом з тим необхiдно вiдмiтити те, що в наукових працях автор дисертацiї не зустрiчав достовiрних висновкiв вiдносно нового етапу розвитку виробництва агропродовольчих продуктiв у країнах Центрально-Схiдної Європи. За результатами дослiджень, проведених в представленiй дисертацiї, вiрогiдно, стане можливим дати обгрунтовану оцiнку розвитку продовольчого господарства Угорщини та зробити вiдповiднi висновки щодо уникнення аналогiчних помилок, якi були допущенi в сусiднiй країнi при переходi до ринкових вiдносин.

Мета та завдання дослiдження. В дисертацiйнiй роботi на основi теоретичних аспектiв процесу формування продовольчого господарства в конкретнiй країнi, а саме, в Угорщинi, в iсторичному планi детально розглядаються тi основнi моменти, якi є характерними для умов перехiдного перiоду до ринкових вiдносин.

Вiдповiдно до мети роботи поставленi слiдуючi завдання:

- виявити закономiрнiсть та ефективнiсть використання теоретичних розробок при формуваннi продовольчого господарства;

- визначити мiсце продовольчого господарства в економiцi Угорщини;

- дослiдити процес iнтеграцiї виробництва кiнцевої продукцiї продовольчого господарства з позицiї його ефективностi;

- визначити тi моменти у розвитку продовольчого господарства Угорщини в перiод переходу до ринкових вiдносин, якi можуть бути використанi в Українi.

Об'єктом дослiдження є другий та третiй блоки агропромислового комплексу Угорщини - сiльське господарство та харчова промисловiсть, з певним урахуванням проблем реалiзацiї агропродовольчих продуктiв.

Методологiя та методика дослiдження. Теоретичною та методичною основою дослiдження є об'єктивна економiчна наука, яка розкриває взаємозв'язок мiж теоретичними розробками та фактичним процесом розвитку одного з важливих комплексiв народного господарства. В дисертацiйнiй роботi використанi монографiчний метод, статистичнi групування, методи математичного аналiзу тощо.

Автор дисертацiї при дослiдженнi проблем розвитку продовольчого господарства в теоретичному планi та вiдповiдно до даного процесу в Угорщинi використав роботи українських вчених О.К. Алмашi, В.I. Бойка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, В.В. Шепи, В.В. Юрчишина, угорських вчених Й. Бенета, Р. Бургера, Б. Фазекаша, Ф. Фекете, З. Лакнера, Я. Мартона, Л. Неймети, Д. Варги, I. Сюча та iнших.

Статистичну базу дослiдження складають збiрники Центрального статистичного Управлiння Угорщини, матерiали iнституту аграрної економiки та iнформатики Академiї наук Угорщини (Iнститут взяв на себе функцiї розформованого Статистичного i аналiтичного центру Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Угорщини), матерiали регiональних дослiджень по розвитку продовольчого господарства.

Наукова новизна та результати дослiджень, отриманi особисто автором, якi виносяться на захист:

- обгрунтованi як економiчнi, так i полiтичнi, аспекти прiоритетного розвитку продовольчого господарства Угорщини, при цьому встановлено вплив змiни полiтичного курсу на хiд та напрями розвитку;

- вперше робиться спроба комплексного дослiдження другого та третього блокiв агропромислового комплексу - продовольчого господарства Угорщини в умовах переходу до ринкових вiдносин;

- проведене в роботi дослiдження ефективностi iнтеграцiї виробництва агропродовольчих продуктiв виявило новi, в значнiй мiрi вiдмiннi вiд перiоду до 1990 року, моменти та форми iнтеграцiї в сiльському господарствi в цiлому, й в продовольчому господарствi зокрема.

Практичне значення дисертацiйної роботи, поскiльки вона виноситься на захист в Українi, полягає в представленнi органам управлiння та координацiї агропромисловим комплексом України iнформацiї щодо наявних проблем виробництва агропродовольчих продуктiв в перехiдний перiод до ринкових вiдносин та про можливi шляхи подолання цих проблем.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Автор дисертацiї брав й тепер бере участь у розробцi концепцiй розвитку економiки Саболч-Сатмар-Берег областi Угорщини, де використовувалися результати його дослiджень в частинi ефективного використання агроекологiчного потенцiалу регiону. Результати дослiджень по дисертацiйнiй роботi знайшли вiдображення в публiкацiях в Угорщинi та Українi, доповiдалися на регiональних та мiжнародних конференцiях. Апробацiя дисертацiї вiдбулася на засiданнi Ужгородського вiддiлу Iнституту свiтової економiки i мiжнародних вiдносин НАН України 24 квiтня 1998 р.

Структура та обсяг дисертацiї. Дисертацiя складається з вступу, трьох розділів, висновкiв; списку використаної лiтератури,. Всього обсяг роботи - 144 сторiнки. Робота мiстить в собi 17 таблиць.

2. Основний змiст роботи

У першiй главi дисертацiйної роботи розглядаються теоретичнi аспекти формування продовольчого господарства - другого та третього блокiв агропромислового комплексу окремих країн. Автор роботи не заперечує правильнiсть включення в продовольче господарство сфери торгiвлi агропродовольчими продуктами в перiод планової економiки - торгiвля за тих суспiльних вiдносин дiйсно була в єдинiй ланцi й в значнiй мiрi регулювалася державою як за обсягом, так i за цiноутворенням. Однак, в перiод переходу до ринкових вiдносин на переднiй план виступає споживча вартiсть товару - сiльськогосподарськi пiдприємства, одноосiбнi селянськi господарства, пiдприємства харчової промисловостi працюють на попит, й вони, виробники агропродовольчої продукцiї, в значнiй мiрi вiдiрванi вiд попередньо запланованого шляху проходження продукцiї до споживача. Таким чином, торгiвлю можна розглядати як окрему сферу економiки країни.

В дисертацiйнiй роботi дається невеликий iсторичний аналiз розвитку виробництва агропродовольчих продуктiв в Угорщинi в перiод пiсля другої свiтової вiйни. Тут основний акцент робиться на полiтичних аспектах прiоритетного розвитку продовольчого господарства країни, якi яскраво проявилися пiсля подiй 1956 року. Угорська Соцiалiстична робоча партiя, яка прийшла до влади, правильно визначилась в тому, що умовою консолiдацiї суспiльства є продовольче забезпечення населення. Разом з тим, прiоритетний розвиток продовольчого господарства мав також i економiчний аспект. Досвiд Угорщини показує, що при складних економiчних умовах, зрозумiло, при наявностi високого агроекологiчного потенцiалу країни, форсування виробництва агропродовольчої продукцiї при створеннi вiдповiдних умов може вивести народне господарство з кризового стану.

В другому роздiлi першої глави детально дослiджується перiод пiсля змiни полiтичного курсу в 1990 роцi. Угорська модель соцiалiстичного сiльського господарства, заснована на виробництвi продукцiї рослинництва та тваринництва у великих сiльськогосподарських пiдприємствах державного й кооперативного сектора галузi i в iнтегрованих держгоспами й кооперативами господарствах населення, яка була основним досягненням всесвiтньовизнаних успiхiв продовольчого господарства Угорщини в 1970-1980-х роках, практично перестала iснувати. Аграрна полiтика правоцентристського уряду, який прийшов до влади за результатами виборiв у 1990 роцi, в основу розвитку сiльського господарства поклав деколективiзацiю галузi, в результатi чого в масовому порядку (понад 1,5 млн.) формувалися низькопродуктивнi одноосiбнi господарства. В галузях харчової промисловостi так звана "дика приватизацiя" також дала зворотний ефект. Разом з тим слiд вiдмiтити, що лiвоцентристський уряд, який прийшов до влади пiсля вiльних виборiв у 1994 роцi, був не в змозi виправити становище, не маючи послiдовної аграрної полiтики. Одночасно майбутнiй вступ Угорщини до європейських економiчних структур - Європейський Союз - висуває новi, до цього часу ще мало вивченi вимоги щодо виробництва агропродовольчих продуктiв у країнi.

Мiсце продовольчого господарства в економiцi окремих країн характеризується участю у створеннi валового внутрiшнього продукту. В Угорщинi воно становило в 1991 роцi 14,2%, у тому числi сiльське господарство - 8,6%, харчова промисловiсть - 5,6%, а в 1994 роцi відповідно - 11,5%, 6,4%, 5,1%, тобто частка продовольчого господарства зменшилась. Однак, враховуючи те, що в 1980-х роках при повному забезпеченнi потреб населення в продуктах харчування на високому рiвнi за рахунок власного виробництва, в Угорщинi бiльше 1/3 виробленої продукцiї експортувалося у свiжому або переробленому виглядi, участь продовольчого господарства в зовнішньо-торговому оборотi дає повну уяву про значення його для народного господарства країни.

За даними таблицi 1 можна встановити, що частка продовольчого господарства в експортi в 1986-1990-х роках становила 21,2%, в iмпортi - всього лише 7,3%, в 1995 роцi - вiдповiдно - 22,0 i 5,9%, тобто обсяги вивозу агропродовольчих продуктiв за даний перiод зросли, збiльшилась його частка в експортi при зменшеннi питомої ваги в iмпортi. Необхiдно вiдмiтити, що активне сальдо експорту-iмпорту агропродовольчих продуктiв у 1992-1995-х роках, якщо повнiстю не могло компенсувати необхiдний iмпорт енергоносiїв, сировини i т.п., то набагато знизило дефiцит зовнішньо-торгового балансу країни.

Справедливо буде вiдмiтити, що в 1996-1997-х роках частка продукцiї продовольчого господарства в експортi Угорщини зменшилась при переважаючому вивозi продукцiї машинобудування i точної механiки (дався взнаки результат приватизацiї за участю iноземних iнвесторiв, проте це тема iнших дослiджень).

У другому роздiлi першої глави були розглянутi полiтичнi аспекти змiни курсу за результатами перших вiльних виборiв у 1990 роцi, коли до влади прийшов правоцентристський уряд i коли аграрна сфера була вiддана коалiцiйному партнеру - переможцю партiї Угорського Демократичного Форуму, Партiї дрiбних селян. Згаданий ранiше розвал угорської моделi сiльського господарства був, на думку автора дисертацiї, основною причиною рiзкого спаду виробництва сiльсько-господарської продукцiї у 1991-1995 роках (таблиця 2).

Розрахунки в дисертацiйнiй роботi свiдчать про те, що ефективнiсть виробництва продукцiї рослинництва й тваринництва в одноосiбних господарствах нижча показникiв кооперативiв i держгоспiв, якi збереглися, а також показникiв нової органiзацiйної форми в сiльському господарствi - господарських товариств.

Окремий роздiл в дисертацiйнiй роботi присвячений проблемам розвитку харчової промисловостi в перiод переходу до ринкових вiдносин. За доступними автору матерiалами вдалося встановити тенденцiю надходження iноземних iнвестицiй в цю галузь. У цiлому за результатами проведеної приватизацiї в 1991-1995-х роках у пiдприємствах харчової промисловостi частка iноземного капiталу становила 53%, господарських товариств, засновниками яких є лише громадяни Угорщини - 21%, приватна власнiсть громадян Угорщини - 7,6%, iнша (iнших юридичних осiб) - 6,1%, у державнiй власностi залишилось всього 12,3%. Однак, iноземнi iнвестицiї в харчову промисловiсть надходять нерiвномiрно - окремi високорентабельнi галузi, наприклад маслоробна промисловiсть перейшли повнiстю до рук iноземцiв, у той час як iноземнi капiталовкладення у мукомельну й м'ясну промисловостi мiнiмальнi (таблиця 3).

Щодо методiв приватизацiї в галузях харчової промисловостi, то слiд вiдмiтити, що в Угорщинi також спостерiгається тенденцiя, як i в iнших окремих постсоцiалiстичних країнах, викупу пiдприємства його колишнiм керiвництвом. Разом з тим, у таких випадках новi власники точно знають потенцiйнi можливостi пiдприємства, i, що саме головне, володiють знаннями для забезпечення ефективного функцiонування придбаного об'єкта.

Найскладнiшим завданням у процесi дослiдження було встановлення ефективностi iнтеграцiї окремих ланок виробництва i переробки агропродовольчих продуктiв. Проблема в тому, що чiтка система збору статистичних даних в Угорщинi, на жаль, зруйнована, а частина приватизованих пiдприємств харчової промисловостi вiдмовляється подавати звiтнiсть про свою дiяльнiсть.

Проблема розвитку iнтеграцiйних зв'язкiв у продовольчому господарствi Угорщини в нових умовах за останнi роки розглядалася у працях ряду угорських вчених. Автор дисертацiї приєднується до позицiй, згiдно з якими роль iнтегратора повинна будуватися на принципi всеохоплюючої координацiї всього процесу виробництва й переробки сiльськогосподарських продуктiв. Разом з тим, на сучасному етапi розвитку продовольчого господарства Угорщини слiд розрiзняти масштабнi iнтеграцiї. З одного боку, iнтеграторами виступають мультинацiональнi фiрми, якi в змозi координувати виробництво агропродовольчих продуктiв не тiльки в межах окремих регiонiв або всiєї країни, але й всього континенту. На другому полюсi знаходяться iнтегратори регiонального мiкро- й мезомасштабу, координуюча дiяльнiсть яких обмежується виробництвом продукцiї для задоволення потреб, в основному, одного регiону. В дисертацiйнiй роботi наведенi конкретнi приклади про рiзнi масштаби, характернi для окремих галузей сiльськогосподарського виробництва зокрема, й для виробництва агропродовольчих продуктiв у цiлому.

Зрозумiло, що кiнцевою метою розвитку iнтеграцiї по двох блоках продовольчого господарства мiж виробництвом i переробкою сiльськогосподарської сировини є пiдвищення ефективностi виробництва агропродовольчих продуктiв.

Але невтiшнi результати розвитку сiльського господарства Угорщини в 1990-х роках, безумовно, були похiдними, оскiльки, з одного боку, необдумане зруйнування чiткої системи структури аграрної сфери країни, як уже згадувалось, фактична лiквiдацiя угорської моделi сiльського господарства, а з другого боку виникнення ножиць - переважаючий рiст цiн на промисловi матерiали, якi використовуються в сiльському господарствi,

Таблиця 1. Частка продовольчого господарства в зовнiшнiй торгiвлі Угорщини

Таблиця 2. Виробництво сiльськогосподарських продуктiв у 1991-1995 рр. (млн. форинтiв у порiвняльних цiнах 1991 р.)

Таблиця 3. Iноземний капiтал у харчовiй промисловостi (% статутного фонду)

Таблиця 4. Iндекси цiн у сiльському господарствi (1990 р.=100,0%)

Зрозумiло, що розкриття аграрних ножиць негативно вплинуло й на виробництво продукцiї харчової промисловостi - подорожчання сiльськогосподарської сировини призвело до росту собiвартостi, а разом з цим i цiн на продовольчi продукти, що утруднює їх реалiзацiю. Постає питання, чи зможе розвиток iнтеграцiйних зв'язкiв протистояти данiй тенденцiї.

Прогнозувати перспективи розвитку агропродовольчого господарства Угорщини дуже непросте завдання. З великою впевненiстю можна стверджувати, що вiдновлення угорської моделi сiльського господарства нездiйсненне. Одноосiбний сектор сiльського господарства, сформований за результатами аграрної полiтики правоцентристського уряду, який прийшов до влади в 1990 роцi, малоефективний, все бiльше одноосiбних господарств стають банкрутами. Такий стан впливає на розвиток iнтеграцiйних зв'язкiв виробництва агропродовольчих продуктiв, де iнтегратором виступає або сiльськогосподарське пiдприємство, що збереглося, або пiдприємство харчової промисловостi, важко налагодити довгостроковi виробничi зв'язки з проблематичними партнерами. Всезагальна приватизацiя харчової промисловостi за участю iноземного капiталу сприяє ефективнiй дiяльностi окремих її галузей. Однак на сьогоднi панує, можна сказати дика зацiкавленiсть окремих ланок виробництва кiнцевої продукцiї в пiдвищеннi ефективностi - прибутковостi своєї дiяльностi.

Окремою статтею дослiджень можуть стати проблеми майбутнього вступу Угорщини до європейських економiчних структур - Європейський Союз. Оскiльки переговори почнуться тiльки в 1998 роцi, вона не є темою цiєї дисертацiї i лише в заключеннi дається посилання на деякi аспекти майбутнього перiоду.

Висновки

За результатами проведених у дисертацiї дослiджень можна зробити такi узагальнюючi висновки:

1. Прiоритетний розвиток продовольчого господарства в Угорщинi визначається її високим агроекологiчним потенцiалом. Слiд вiдмiтити, що Угорщина в минулому була аграрною, й стрiмка соцiалiстична iндустрiалiзацiя на початку 50-х рокiв, яка внесла певнi змiни в структуру народного господарства, не перетворила Угорщину в країну "залiза i металу" - проголошену програмою "керуючої i направляючої" партiї. Вiдсутнiсть сировинних ресурсiв промисловостi й та обставина, що потреба в енергоносiях на 70-80% задовольняється iмпортом, визначила основу для збереження позицiї продовольчого господарства (табл. 1 i 2 дисертацiї визначають мiсце продовольчого господарства в економiцi Угорщини).

2. Результати проведених дослiджень як угорських, так i деяких українських учених, а також автора дисертацiї свiдчать про те, що i в складних економiчних та полiтичних умовах прiоритетний розвиток сiльського господарства країни (зрозумiло, при наявностi агроекологiчного потенцiалу) й галузей промисловостi по переробцi сiльськогосподарської сировини може бути досить ефективним. При цьому в Угорщинi вже в серединi 1960-х рокiв, тобто до реформи 1968 року, саме в сiльському господарствi й харчовiй промисловостi були запровадженi окремi елементи ринкової економiки. Це i вiдмiна обов'язкового виконання державних замовлень по реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї, iснування багатоканальної системи постачання сiльськогосподарських пiдприємств засобами виробництва, невтручання органiв влади у дiяльнiсть виробникiв агропродовольчих продуктiв.

3. Формування угорської моделi соцiалiстичного сiльського господарства вже в серединi 1960-х рокiв стало предметом детального дослiдження вченими. Слiд вiдмiтити, що проведенi розрахунки свiдчать про те, що фондомiсткiсть виробництва в сiльськогосподарських пiдприємствах Угорщини - при такому ж високому рiвнi виробництва сiльськогосподарських продуктiв (урожайнiсть культур, продуктивнiсть худоби і птицi тощо) - в 6 разiв була нижчою вiд показникiв фермерських господарств Захiдної Європи. Розвиток iнтеграцiйних зв'язкiв, з одного боку, мiж сiльськогосподарськими пiдприємствами i господарствами населення (яке займало до 15% сiльськогосподарських угiдь, але виробляло, завдяки їх iнтеграцiї, 1/3 продукцiї сiльського господарства), з другого, мiж виробниками сiльськогосподарської продукцiї i промисловiстю по переробцi сiльськогосподарської сировини, сприяв ефективному функцiонуванню всього вертикуму виробництва агропродовольчих продуктiв.

4. За результатами дослiджень впливу змiни полiтичного курсу в 1990 роцi на розвиток продовольчого господарства в цiлому й на аграрну сферу Угорщини зокрема, можна зробити ряд важливих висновкiв. Перш за все, позицiя автора дисертацiї: примусова деколективiзацiя сiльського господарства з полiтичних мотивiв (мається на увазi розвал чiткої структури органiзацiйних форм - великомасштабного в сiльськогосподарських пiдприємствах й дрiбного в господарствах населення) є таким же економiчним злочином, як i насильницька колективiзацiя (колективiзацiю в Угорщинi в 1959-1961-х роках не можна вважати насильницькою хоча б через те, що в перiод колективiзацiї зростало виробництво продукцiї рослинництва й тваринництва). Спад обсягiв виробництва сiльськогосподарської продукцiї в 1990-1996-х роках бiльш нiж на 30% був викликаний як об'єктивними, так i суб'єктивними причинами. Втрату стiйкого ринку збуту масових продуктiв - зернових, худоби на забiй, рiвень виробництва яких в Угорщинi вiдповiдав свiтовим стандартам, у зв'язку з розпадом РЕВ, безумовно, можна вiднести до об'єктивних причин. Зрозумiло, що основний принцип - земля належить тому, хто її обробляє, - є правильним. Разом з тим, не можна погодитися з полiтикою коалiцiйного уряду, який прийшов до влади за результатами виборiв у 1990 роцi, спрямованою на прiоритетний розвиток одноосiбного господарювання. Результат вiдомий, в масовому порядку були створенi на угiддях розформованих держгоспiв й сiльськогосподарських кооперативiв непродуктивнi одноосiбнi господарства, якi вже в 1994 роцi займали 27,2% усiх сiльськогосподарських угiдь країни. Тут автор повинен зробити вiдступ. Вiдомо, що в 1997 роцi в Iнститутi аграрної економiки УААН вiдбувся успiшний захист кандидатської дисертацiї по проблемах земельної реформи в Угорщинi, хоча й з iнших аспектiв, тому автор вважає недоцiльним аналiзувати їх результати. Але повинен вiдмiтити, що всупереч окремим твердженням, ефективнiсть використання основного засобу виробництва в землеробствi - угiдь в сiльськогосподарському обробiтку, про це свiдчать наведенi в дисертацiї розрахунки, в однооосiбних господарствах нижче показникiв сiльськогосподарських пiдприємств, якi збереглися. Вiдносно нових органiзацiйних форм, що виникли пiсля змiни полiтичного курсу, тут слiд звернути увагу на ефективне функцiонування господарських товариств, що займали в 1994 роцi всього лише 13,6% всiх угiдь по країнi. Не викликає сумнiву, що аналогiчнi органiзацiйнi форми виробництва, якi сприятливi для пiдприємництва, мали б бiльшi перспективи в сiльському господарствi України.

5. В дисертацiйнiй роботi окремий роздiл присвячено проблемам розвитку харчової промисловостi в умовах переходу до ринкової економiки. Тут треба вiдмiтити одну обставину. Угорщина є лiдером серед постсоцiалiстичних країн по залученню iноземних iнвестицiй. На душу населення вони становлять майже 1,5 тисячi доларiв США, у той час, як, наприклад, в Чехiї, Польщi - менше тисячi доларiв США. Ряд галузей, що переробляють сiльськогосподарську сировину, вже повнiстю знаходяться у руках iноземцiв, i саме цi галузi функцiонують успiшно, наприклад, маслоробна промисловiсть. Автор дисертацiї, повертаючись до реорганiзацiї органiзацiйних форм сiльськогосподарського виробництва, вважає, що приватна власнiсть на землю вiдповiдає умовам ринкової економiки, але власниками основного багатства країни мають бути тiльки громадяни Угорщини (зрозумiло, що приватна власнiсть на землю передбачає регульований, як у бiльшостi країн Захiдної Європи, земельний обiг, тобто можливiсть купiвлi-продажу земель). Трохи iнше становище з приватизацiєю об'єктiв харчової промисловостi. Iноземнi iнвестори вкладають свiй капiтал лише у прибутковi галузi. Якщо частка iноземного капiталу в пiдприємствах харчової промисловостi становить всього 53% (у державнiй власностi залишилось 12,3%, у власностi угорських господарських товариств - 21,0%, у приватнiй та iншiй власностi - 13,7%), то, як вже вказувалося маслоробна промисловiсть повнiстю перейшла до рук iноземцiв. Дуже велика частка iноземного капiталу в пивоварнiй й горiлчано-виробнiй промисловостi. У той же час iноземцi - тут маються на увазi не тiльки нацiональнi фiрми, але й мультинацiональнi - майже не беруть участi у приватизацiї тих галузей, продукцiя яких у минулому мала збут на схiдному ринку - мукомельної, м'ясної. Тут виникає запитання, причому полiтичного характеру: Захiд чи навмисне не пiдтримує виробництво продукцiї, яка пiсля втрати схiдного ринку може стати конкурентоспроможною на захiдному ринку, чи вважає доцiльним розвивати галузi, продукцiя яких при вiдповiдному оформленнi може бути реалiзована з високим прибутком як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках. Ця проблема може виникати й в Українi при збiльшеннi потоку iноземних iнвестицiй.

6. Враховуючи обставини, що склалися, в дисертацiйнiй роботi особлива увага придiляється питанням розвитку iнтеграцiйних процесiв у продовольчому господарствi. В цьому планi слiд вiдмiтити, що виробничi системи, характернi для угорського сiльського господарства в минулому, органiзацiйнi форми впровадження у виробництво прогресивних технологiй, частково припинили свою дiяльнiсть, частково перетворилися в акцiонернi товариства (мiсце головного господарства зайняла рада засновникiв - акцiонерiв товариства). Це питання може цiкавити й Україну, оскiльки, як вiдомо автору, в окремих областях України в минулому успiшно функцiонували виробничi системи в рiзних галузях сiльського господарства. В розвитку даної теми слiд звернути увагу на реорганiзацiю вiдомої й за межами Угорщини виробничої системи КIТЕ в селi Надудвар. В цiлому можна констатувати, що в умовах переходу до ринкових вiдносин загострюється боротьба мiж iнтегратором виробництва кiнцевої продукцiї й iнтегрованими об'єктами спiвробiтництва, особливо, якщо iнтегратором є пiдприємство харчової промисловостi, за максималiзацiю своїх прибуткiв, де, як правило, домiнують його iнтереси. Наведений приклад реорганiзацiї виробничої системи КIТЕ в акцiонерне товариство, на думку автора дисертацiї, може стати еталоном захисту iнтересiв виробника сiльськогосподарської сировини й представляє iнтерес при реорганiзацiї аграрної сфери в Українi.

7. Особливу зацiкавленiсть представляє пiдготовка Угорщини, в тому числi й наступна реорганiзацiя продовольчого господарства країни, до вступу в європейськi економiчнi структури - Європейський Союз (дата початку переговорiв щодо вступу вже визначена - початок 1998 року). Серед п'яти держав, якi отримали запрошення на переговори, економiка Угорщини (за результатами дослiджень, проведених експертами ЄС), найбiльш вiдповiдає вимогам вступу.

Вiдносно аграрної сфери, на перший план виступає забезпечення конкурентоспроможного виробництва продукцiї сiльського господарства, що не виключає, з одного боку, реорганiзацiю одноосiбного сектора галузi для створення товаровиробляючих фермерських господарств, а з другого, призупинення виробництва в регiонах, де природнi умови дозволяють вести ефективне вирощування сiльськогосподарських культур без значного дотування виробництва. Коло проблем по вступу Угорщини до Європейського Союзу вимагає детального дослiдження. У дисертацiйнiй роботi метою дослiджень було визначення вихiдного становища продовольчого господарства країни для вступу в європейськi економiчнi структури. Враховуючи, як уже вiдмiчалося неодноразово, виключно високий агроекологiчний потенцiал України, автор дисертацiї не виключає можливостi пiдключення у перспективi аграрної сфери незалежної України до захiдноєвропейських економiчних структур (мається на увазi не просто зовнiшня торгiвля агропродовольчими продуктами, але й бiльш тiсне спiвробiтництво). В цьому планi сучасне становище продовольчого господарства Угорщини, актуальнi проблеми переходу до ринкових вiдносин можуть стати орiєнтиром хоча б з метою недопущення аналогiчних помилок, якi мали мiсце в сусiднiй країнi в перiод пiсля 1990 року.

Автор дисертацiї, громадянин Угорської Республiки, при проведеннi дослiджень по темi дисертацiйної роботи виявив ряд моментiв у розвитку продовольчого господарства, якi до цього часу не отримали достатнього висвiтлення. При цьому дозволив собi акцентувати увагу на негативних результатах реорганiзацiї аграрної сфери Угорщини, якi можуть зацiкавити вчених України.

Публiкацiї по темi дисертацiї

1. Земельна реформа в країнах Центрально-Схiдної Європи//Економiка АПК. - 1996. -N4.-С.79-85. (у спiвавторствi з Алмашi О.К., Балян А.В., Семененко I.С.) (текст автора 79-82).

2. Продовольче господарство Угорщини//Проблеми економiчного та соцiального розвитку регiону i практика наукового експерименту. - 1996.-Вип.12. - С.16-17. (у спiвавторствi з Алмашi О.К., Лакнер Золтан) (текст автора 18-19).

3. Приватизацiя в харчовiй промисловостi (Угорщини)//Проблеми економiчного та соцiального розвитку регiону i практика наукового експерименту. - 1996. - Вип.12. - С.16-17.

4. Харчова промисловiсть Угорщини в умовах переходу до ринкової економiки//Економiка АПК. - 1997. - N7.-С.85-89.

5. Iнтеграцiйна дiяльнiсть пiдприємств харчової промисловостi Саболч-Сатмар-Берег областi Угорщини//Проблеми економiчного та соцiального розвитку регiону i практика наукового експерименту. - 1997. - Вип.13.

6. Egy fejlхdйsi alternativa//Szabolcs-Szatmбri Szemle.-1988.-N.3.-S.254-256. (Альтернативи розвитку).

7. Ipari vбllalkozбsok//Tбrsadalmi-gazdasбgi Helyzetkйp Szabolcs-Szatmбr-Bereg Megye 1995. I. Nyiregyhбza. - 1995. - S.207-211. (Промислове пiдприємництво).

8. Vбllalkozбsi цvezet.//Tбrsadalmi-gazdasбgi Helyzetkйp Szabolcs-Szatmбr-Bereg Megye 1995. III. Nyiregyhбza. - 1995.-S.113-132. (Зона пiдприємництва).

Kцvetkeztetйsek йs lehetхsйgek //Tбrsadalmi-gazdasбgi Helyzetkйp Szabolcs-Szatmбr-Bereg Megye 1995. III. Nyiregyhбza. - 1995.-S.199-206. (tбrsszerzх Hegedьs Lбszlу). (Висновки і можливості), (текст автора 202-206).

Innovбciуs parkok // A Bessenyei Gyцrgy Tanбrkйpzх Fхiskola Tudomбnyos kцzlemйnyei 13/F. Nyiregyhбza. - 1996. - S.303-312. (Інноваційні парки).

11. Vertikбlis integrбciу az йlemiszergazdasбgban//Tбrsadalmi-gazdasбgi Helyzetkйp Szabolcs-Szatmбr-Bereg Megyйben 1996. Nyiregyhбza. - 1996.-S.61-65. (Вертикальна iнтеграцiя в продовольчому господарствi).

Az йlelmiszergazdasбg vertikбlis integrбciуja//XXXVIII Georgikon Napok. Integrбciу az agrбrgazdasбgban. Keszthely, 1996. Szeptember 12-13.-S.21. (Продовольче господарство - інтеграція вертикальна).

A magyar gyьmцlcsvertikum fejlesztйsйnek nйhбny gazdasбgstratйgiai kйrdйse // A Magyar Tudomбnyos Akadйmia Szabolcs-Szatmбr-Bereg Megyei Tudomбnyos Testьlete 1997 йvi Tudomбnyos ьlйsйn elhangzott elхadбsok цsszefoglalуi. Nyiregyhбza. - 1997. - S.1-14. (tбrsszerzх Lakner Zoltбn). (Деякі питання економічної стратегії розвитку угорського вертикуму фруктів), (текст автора 7-14).

Размещено на Allbest.ru