Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Кон'юнктура ринку продукції м'ясного птахівництва (на матеріалах підприємств та організацій АПК України)

КИЇВ - 1999

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід України до економічної системи з ринковими засадами супроводжується гострою загальноекономічною кризою. При таких соціально-економічних умовах неможливо досягти відповідного рівня ефективності виробництва, отримати максимальний прибуток, бути переможцем в жорсткій конкурентній боротьбі, не використовуючи такий вид діяльності як маркетинг.

Дослідження маркетингу являють собою збір, обробку та аналіз даних з метою зменшення невизначеності, що існує при прийняті маркетингових рішень. Тобто ринкові дослідження є тією інформаційної базою для досягнення таких цілей, як реалізація визначеного обсягу продажів товару, розробка та випуск на ринок нових товарів, розширення ринкової частки підприємства.

Маркетингове дослідження ринку відбувається в двох розрізах: оцінка тих чи інших ринкових параметрів для даного моменту часу і отримання прогнозних значень. В першу чергу оцінюється поточна ситуація на ринку (кон'юнктурна ситуація), а потім визначається величина ємкості ринку і він сегментується. Загальна мета ринкових досліджень полягає у визначенні умов, при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення в товарах даного виду та створюється підгрунтя для ефективного збуту виробленої продукції. У відповідності з цим однією з головних задач вивчення ринку є аналіз поточного співвідношення попиту та пропозиції на відповідну продукцію з можливістю прогнозу руху цих параметрів ринку у майбутньому.

Тому важливе місце в системі маркетингових досліджень посідають питання вивчення та прогнозування економічної кон'юнктури, як загальногосподарської, що відображає функціонування господарського механізму в цілому, так і кон'юнктури окремих товарних ринків.

Прогнозування кон'юнктури дозволяє визначити та оцінити перспективи розвитку підприємств з точки зору ресурсних можливостей, виробничого потенціалу, ступеня задоволення суспільних потреб.

Метою прогнозування кон'юнктури ринку є створення інформаційної бази, необхідної для вибору оптимального шляху розвитку підприємств у майбутньому, що дозволить їм більш гнучко орієнтуватися в складних процесах економічного розвитку, виробляти відповідну стратегію поведінки на ринку.

З таких позицій науково-методичне опрацювання питань економічної кон'юнктури набуває в наш час принципово нового значення і змісту. Ця обставина значною мірою визначила актуальність одного з найважливіших напрямків маркетингового дослідження, а саме пошук підходів до проведення аналізу та прогноз економічної кон'юнктури, який би максимально враховував увесь комплекс проблем, що виникають у цій галузі.

До висновку про актуальність дослідження кон'юнктури товарного ринку приводить також аналіз та узагальнення зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень, а також певний нагромаджений досвід з питання практичної реалізації дослідження економічної кон'юнктури.

Період трансформації економічної системи України у ринкову характеризується низкою особливостей, зокрема відсутністю аналітичної інформаційної бази, обмеженістю статистичної інформації. Це вносить певну специфіку у вивчення та прогнозування кон'юнктури товарного ринку.

Крім того, актуальність дослідження економічної кон'юнктури зумовлена також необхідністю створення теоретичних та практичних розробок для конкретних умов ринку м'яса птиці із врахуванням наявної теоретичної бази та досвіду розвинутих країн.

У роботі розглядається кон'юнктура ринку птиці України із врахуванням кон'юнктури світового ринку цієї продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану наукових досліджень, що проводяться на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету, а також теми, що виконується на замовлення Міністерства АПК України (номер держреєстрації 0196 U 013091).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій по вивченню прогнозування кон'юнктури ринку м'яса птиці у сучасних умовах.

Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких задач:

теоретично обґрунтувати поняття «економічна кон'юнктура» та «кон'юнктура ринку»;

провести аналіз та узагальнити літературу з питань вивчення економічної кон'юнктури;

дати оцінку існуючому стану економіки України та кон'юнктури ринку м'яса птиці в Україні;

запропонувати методи прогнозування показників економічної кон'юнктури і зокрема ринку м'яса птиці;

розробити моделі для складання прогнозу кон'юнктури ринку м'яса птиці;

визначити середньостроковий прогноз кон'юнктури ринку м'яса птиці в Україні;

розробити методичні підходи та моделі оптимізації по розвитку підприємництва в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань дослідження кон'юнктури ринку м'яса птиці. Об'єктом дослідження є підприємства та організації АПК України, що охоплені діяльністю на ринку продукції м'ясного птахівництва. Поглиблені дослідження проведено на матеріалах підприємств виробничого об'єднання «Вінницяптахопром» та СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський»».

Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, полягають у наступному:

визначено сучасне трактування поняття «економічна кон'юнктура» та «кон'юнктура ринку»;

обгрунтовано систему показників, що характеризують кон'юнктуру з поділом на загальні та часткові;

запропоновано схеми комплексного аналізу та прогнозування кон'юнктури товарних ринків;

систематизовано класифікацію методів прогнозування економічної кон'юнктури;

розширено методику та методичні підходи до прогнозування показників кон'юнктури ринку м'яса птиці;

визначені прогнозні показники кон'юнктури ринку м'яса птиці в Україні;

обгрунтовані методичні підходи до оптимізації розвитку підприємництва в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у можливості ефективного використання методики аналізу та прогнозування кон'юнктури товарних ринків, зокрема ринку продукції м'ясного птахівництва, що дозволяє підприємствам своєчасно реагувати на зміни кон'юнктури ринку та більш ефективно планувати свою діяльність, розроблено оптимальний план розвитку конкретного підприємництва в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва.

Особистий внесок здобувача полягає в наступному:

узагальнено сучасні тенденції у розвитку поняття «економічна кон'юнктура» та «кон'юнктура ринку»;

запропонована класифікація показників кон'юнктури на часткові та загальні;

викладено методику дослідження кон'юнктури товарного ринку;

проведено аналіз основних показників загальногосподарської кон'юнктури України;

проведено аналіз світової кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва;

проведено аналіз кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва в Україні;

складено середньостроковий прогноз основних економічних макропоказників України;

розроблено моделі для прогнозування показників кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва;

здійснено прогноз показників кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародній конференції «Служба ЕКСТЕНШН на допомогу сільськогосподарським товаровиробникам» (м. Київ, 1998 рік), конференціях професорсько-викладацького складу факультету аграрного менеджменту НАУ (1995, 1996, 1997, 1998 та 1999 років), матеріали дисертації розглядалися на засіданнях кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету та використовувалися у роботі над державною науковою темою, що виконується на замовлення Міністерства АПК України «Кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції в Україні».

Публікації. За результатами досліджень надруковано 4 наукові статті, розділ у навчальному посібнику та звіти по державній бюджетній темі Міністерства АПК (номер держреєстрації 0196 U 013091) загальним авторським обсягом 3,2 д.а.

Обсяг та структура роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 174 сторінках основного тексту, включає 21 таблицю, 14 рисунків, список використаних джерел складається із 205 позицій.

Дисертація має такий план.

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження економічної кон'юнктури
1.1 Еволюція розвитку поняття економічної кон'юнктури
1.2 Фактори формування кон'юнктури та її показники
1.3 Методика вивчення кон'юнктури товарного ринку
Розділ 2. Аналіз кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва
2.1 Аналіз загальногосподарської кон'юнктури в Україні
2.2 Аналіз товарної кон'юнктури світового ринку м'ясного птахівництва
2.3 Аналіз кон'юнктури ринку м'яса птиці в Україні
Розділ 3. Прогнозування кон'юнктури ринку м'яса птиці та розвитку підприємництва в умовах ринкових відносин
3.1 Класифікація методів прогнозування економічної кон'юнктури
3.2 Прогнозування кон'юнктури ринку м'яса птиці: методика та економіко-математична модель
3.3 Прогноз кон'юнктури ринку м'яса птиці в Україні
3.4 Оптимізація рішень по розвитку підприємництва в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

кон'юнктура м'ясо птиця прогноз

Основний зміст

У вступі обгрунтовано актуальність теми, мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження. Відображено наукову новизну, практичну цінність, апробацію та публікацію отриманих результатів, особистий внесок здобувача.

В першому розділі «Теоретичні основи дослідження економічної кон'юнктури» розглянута еволюція поняття «економічна кон'юнктура» та наведено сучасні аспекти цього економічного поняття. У науковій літературі вперше термін «кон'юнктура» використано у наукових працях початку XIX століття. Вчені, що розвивали теорію кон'юнктури, визначили наступні характерні риси кон'юнктури:

несталість, постійна мінливість та коливання, які відображають дію сил, що впливають на кон'юнктуру в короткотерміновій перспективі, або результат факторів, що мають довгостроковий термін впливу на стан ринкової кон'юнктури;

виняткова суперечливість, що відображається у одночасному вияві протилежних тенденцій одних і тих же показників кон'юнктури;

нерівномірність;

єдність протилежностей, що складаються в процесі відтворення суспільного капіталу;

розгляд процесу відтворення безпосередньо в ринкових умовах.

Дослідженнями визначено, що кон'юнктуру необхідно розглядати в двох аспектах: в загальноекономічному (широкому) та маркетинговому (вузькому) розумінні цього поняття. В загальноекономічному - економічна кон'юнктура - це форма прояву на ринку системи факторів та умов відтворення в їх постійному розвитку та взаємодії. Тобто предметом кон'юнктури є ринок: вона охоплює увесь процес відтворення, що розглядається, як у часі, так і в просторі. В конкретних умовах виробництва формою прояву економічної кон'юнктури є відповідна сукупність економічних параметрів. У маркетинговому розумінні - економічна кон'юнктура - це стан економіки країни або окремого товарного ринку в той чи інший період часу.

Отже, об'єктом дослідження економічної кон'юнктури (іншими словами кон'юнктурних досліджень) може бути як господарство країни в цілому, так і товарний ринок окремого продукту, який необхідно розглядати як систему економічних зв'язків між виробниками та споживачами відповідного товару, а також взаємовідносини між ними.

Звідси витікає, що в залежності від досліджуваного об'єкту розрізняють два рівні дослідження кон'юнктури: загальногосподарську кон'юнктуру та кон'юнктуру товарного ринку. Деякі вчені виділяють у окремий рівень ще й галузеву, що відгалужується від загальногалузевої кон'юнктури.

Усі рівні дослідження кон'юнктури необхідно розглядати у комплексі. Тобто загальногосподарська кон'юнктура та кон'юнктура товарного ринку розглядаються як ціле та його частки. Однак методології їх дослідження та системи показників кожної відрізняються.

Кон'юнктура АПК, галузі чи окремого товарного ринку формується в кожний момент часу під впливом різноманітних факторів, або, іншими словами, причин, завдяки яким створюється та чи інша ринкова ситуація у відповідний період часу (рис. 1).

Вплив факторів, що формують кон'юнктуру на загальногосподарську і кон'юнктуру товарного ринку можна визначити за наступною формулою:

К = F (Т, Ц, С, Н),

де:

К - кон'юнктура, що аналізується;

F - функція від зазначених нижче факторів;

Т - тривалі тенденції (тренди);

Ц - циклічні фактори;

С - сезонні фактори;

Н - нерегулярні фактори.

Отже, кон'юнктура в окремий момент є складною економічною системою, елементами якої є циклічні, трендові, сезонні та випадкові коливання.

Різноманітність факторів, що впливають на економіку, створюють великі складнощі щодо визначення перспектив її розвитку, однак названа в результаті дослідження система показників з достатньою точністю дозволить визначити сучасний стан і перспективи розвитку кон'юнктури товарного ринку в короткостроковій, а при необхідності - в довгосторовій перспективі.

В ході досліджень сформульовано основні методичні вимоги, що висуваються до кон'юнктурних досліджень товарного ринку.

По-перше, усі явища, що обумовлюють розвиток кон'юнктури існують в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Визначення цих зв'язків і залежностей - надзвичайно важливий етап у дослідженні економічної кон'юнктури, тобто вивчення кон'юнктури відповідного товарного ринку без врахування зв'язків з іншими ринками й без аналізу загальногосподарської кон'юнктури теоретично невірно, а на практиці може призвести до крупних прорахунків з відповідними наслідками.

По-друге, розвиток кон'юнктури різних товарних ринків характеризується виключною нерівномірністю, а інколи і суперечливістю руху кон'юнктурних показників, тобто автоматичне перенесення тенденцій або темпів розвитку загальногосподарської кон'юнктури (чи кон'юнктури суміжних ринків) та кон'юнктури конкретного товарного ринку без врахування цих особливостей може призвести до грубих, а інколи і фатальних помилок при оцінці стану ринку.

По-третє, стан на більшості товарних ринків характеризується відсутністю стабільності та різкими кон'юнктурними коливаннями. Кон'юнктура не існує поза рухом і змінами. Може існувати ситуація, коли загальногосподарська кон'юнктура у відносно малі проміжки часу майже не змінюється, а попит та пропозиція, ціни та інші кон'юнктурні показники окремих товарних ринків перебувають у стані досить сильних коливань, тобто часті й інколи досить різкі зміни ринкової ситуації вимагають постійного вивчення кон'юнктури. Тільки при неперервності кон'юнктурного спостереження є можливість забезпечити своєчасне корегування прогнозів у відповідності із змінами на товарному ринку.

Процес дослідження кон'юнктури складається з двох важливих послідовних етапів:

перший - аналіз стану економіки чи товарного ринку;

другий - розробка науково-обгрунтованого прогнозу розвитку даної економіки чи товарного ринку, що досліджується.

Необхідно звернути увагу на те, що з практичної точки зору прогноз є кінцевою метою кон'юнктурного дослідження і його зміст полягає у визначенні найближчої перспективи розвитку економіки чи товарного ринку.

У другому розділі «Аналіз кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва» проведено комплексний аналіз основних макропоказників, що характеризують загальногосподарську кон'юнктуру, та показників, що характеризують стан ринку продукції м'ясного птахівництва.

Аналіз економічного спаду, що спостерігається в Україні з 1990 року, дозволяє передбачити, що в цьому процесі необхідно розрізняти три типи спаду. Причому усі типи спаду, створюючи єдине ціле, мають, однак, різні корені, механізми та форми прояву.

Перший тип спаду викликаний системно-трансформаційними процесами, які відбуваються в економіці, тотальним руйнуванням господарських зв'язків. Ці, переважно екзогенні, фактори призвели до порушення нормального ходу відтворювального процесу. Джерела спаду, які сформувалися у сфері обігу, перейшли у виробничу сферу. Цей тип спаду призвів до класичної кон'юнктурної кризи.

Другий тип спаду викликаний знеціненням обігового капіталу в результаті високого рівня інфляції. За цих умов почалося масове «проїдання» обігових коштів і, як наслідок, - руйнація відновлювального процесу у суб'єктів господарювання. Причини спаду в основному мали ендогенний характер. Наслідками спаду цього типу стали інвестиційна та платіжна кризи, що паралізували економіку.

Третій тип спаду визначається жорсткими грошово-кредитними обмеженнями. Цей тип спаду спровокований необґрунтовано тривалою гранично жорсткою політикою ортодоксальної монетарної стабілізації економіки. Дефіцит і непомірна дорожнеча кредитних ресурсів, податковий пресинг, системні реформи, які невиправдано затяглися, пошуки стратегічного інвестора, грубі прорахунки у приватизаційній політиці створили ефект економіки, «що задихається». Спад цього типу не занадто глибокий, проте має шанси на відносну тривалість, якщо своєчасно не внести корективи в економічну політику. У рамках цього спаду активно виявила себе структурна криза.

Для подолання кожного з типів спаду необхідні свої підходи, розробка відповідних інструментів економічної політики. Так, проти першого типу спаду необхідна ефективна приватизаційна політика, демонополізація, зусилля для розвитку конкуренції, заходи з мінімізації трансакційних витрат ринку і т.д. Для зупинення спаду другого рівня найприйнятніше виважена антиінфляційна політика, створення механізмів розв'язання взаємної заборгованості підприємств. Третій тип спаду потребує переходу до методів неортодоксальної фінансової стабілізації, вироблення ефективної структурної політики. Цей тип спаду не має об'єктивних коренів, оскільки причиною його є інертна економічна політика уряду, який своєчасно не змінив свого курсу: позитивні ефекти монетаризму обмежилися фінансовим сектором, викликавши протилежні процеси у виробничому секторі економіки.

Аналіз тенденцій світового ринку м'яса птиці показує, що йому притаманний потужний державний протекціонізм: захист внутрішніх ринків та виробників шляхом введення високих митних зборів і імпортних квот та боротьба за ринки збуту за межами країни-виробника. В світі експортується щорічно близько 7900 тис. т м'яса.

Ринок м'яса птиці є досить стабільним серед продуктових ринків і характеризується незначними періодами деякого підвищення цін, в основному в грудні місяці через святкові приготування населення та досить довгими періодами відносно стабільних цін.

Світовий ринок м'яса порівняно молодий - близько 35 років. Він ще далекий до повного, або хоча б часткового насичення. В середньому річні темпи його зростання складають 7,9%.

Ми можемо зробити висновок, що це ринок, який розвивається досить динамічно. Даний вид продукції з кожним роком набуває все більшої популярності завдяки своїм харчовим якостям. В останні роки на світовому ринку м'яса птиці з'являються нові виробники та споживачі, що сприяє збільшенню обсягів експорту та імпорту, а завдяки своїм унікальним фізіологічним властивостям, птиця і, звичайно, продукція, яка отримується з неї, є досить дешевою - особливо в порівнянні з найбільш поширеними видами м'яса: яловичиною та свининою (рис. 2).

Активність ринку м'яса в основному залежить від трьох факторів: від фінансової ситуації в економіці, від політичної і соціально-економічної стабільності та від рівня державного протекціонізму.

Протилежна ситуація склалася на Україні. Птахівництво втрачає свої позиції. За останні шість років поголів'я птиці зменшилося більш як на третину. Економічна скрута найвідчутніше вдарила по птахофермах колективних господарств - із 4,5 тисячі близько 3 тисяч збанкрутували або самоліквідувались. Це негативно позначилося на валовому виробництві продукції - виробництво м'яса різко зменшилося. Тільки за 1996-1997 роки поголів'я зменшилося на 12,8%. Найбільш відчутно за 1996-1997 роки скоротилося поголів'я в Донецькій області - на 30,5%, Київській області - на 30,1%, та в Автономній Республіці Крим - на 22,4%, а вона, як відомо, була флагманом українського птахівництва (рис. 3).

Головних складових спаду, який розпочався у 1990 році й, на превеликий жаль, триває понині, кілька. Одні з головних - нестача повноцінних комбікормів, їх незбалансованість і неповноцінна годівля птиці.

В зв'язку із економічною кризою сукупний дохід сім'ї та середньомісячна заробітна плата різко зменшилися, а відповідно, й зменшився платоспроможний попит населення. Цей факт не міг не вплинути на обсяги споживання населенням продуктів харчування, м'яса птиці в тому числі.

Галузь майже ліквідована в суспільному секторі виробництва. З'явилась думка, що виробництво м'яса птиці сьогодні для України економічно невигідне, бо країна не має достатньої кількості кормів для вирощування м'ясної птиці, через низький життєвий рівень населення пташине м'ясо не користується попитом тощо.

Тим часом світовий досвід переконує у протилежному. У більшості країн (від Китаю і Кореї до США і Канади) найдешевше виробництво м'яса - це виробництво бройлерів. Навіть така, в недавньому минулому небагата на продуктові ресурси країна, як Індія, за останні 25 років збільшила виробництво м'яса бройлерів у 25 разів. І не лише Індія, а й багато інших країн, де постає питання щодо збільшення частки тваринного білка в раціонах людей, ідуть цим шляхом. Про важливість цього питання свідчить і такий факт: продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО), подаючи дані про виробництво харчових продуктів у світі і тенденції розвитку, обов'язково виділяє окремим рядком виробництво продуктів птахівництва в країнах Азії та Африки, де темпи його розвитку в десятки разів перевищують світові показники.

У третьому розділі «Прогнозування кон'юнктури ринку м'яса птиці та розвитку підприємництва в умовах ринкових відносин» розглянуті існуючі методи прогнозування та проведена класифікація останніх, розроблено методику прогнозування показників кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва, здійснено прогноз розвитку ринку цієї продукції, розглянуто проблеми оптимізації рішень по розвитку підприємництва в умовах поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, розроблена економіко-математична модель спеціалізації та концентрації виробництва м'яса птиці на прикладі СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський»».

В залежності від цілей дослідження, строку, деталізації та організаційного потенціалу методи прогнозу класифікуються. Найбільш широко використовується глобальна класифікація, що грунтується на поділі методів на кількісні та якісні.

Звичайно, існують та досить широко використовуються також методи, що не підлягають під вищеназвану класифікацію.

Якісні прогностичні методи - це методи, що грунтуються на оцінці, на формулюванні майбутнього словами за допомогою людських знань та інтуїції. Це, як правило, оцінки експертів. Вони використовуються при дослідженні комплексних, погано структурованих проблем. Як було зазначено, крім методів якісного прогнозування, методи отримання прогнозу класифікуються ще й на кількісні.

Кількісні методи прогнозування - це оцінка майбутнього на основі минулих даних за допомогою математичних та статистичних методів. Вони використовуються при короткостроковому та середньостроковому прогнозуванні. Суть методів - отримання кількісних даних на майбутнє грунтуючись на даних минулого. Проблема цих методів у тому, що необхідно сильне структурування проблеми.

В економічному прогнозуванні, як правило, існує комбінація методів.

Виходячи із загальних правил розробки економічних прогнозів та беручи до уваги специфіку товарного ринку, і, відповідно, його кон'юнктуру, розроблена схема прогнозу кон'юнктури товарного ринку.

Товарний ринок є елементом системи, якою є економіка держави, або іншими словами, увесь народногосподарський комплекс, тому на нього має значний вплив макроситуація в економіці держави, при необхідності регіону.

Головними складовими кон'юнктурної ситуації є співвідношення попиту та пропозиції.

Прогноз є найбільш важливим етапом дослідження кон'юнктури товарного ринку.

Процес прогнозу кон'юнктури товарного ринку розглядається у певній послідовності:

Першими розглядаються деякі найголовніші макропоказники.

На другому етапі прогнозується кон'юнктура товарного ринку.

При прогнозовані кон'юнктури ринку м'яса птиці, як ринку товарного, головним показником зміни кон'юнктурної ситуації є ціна на даний вид продукції.

Відзначимо, що прогнозна зміна ціни є функцією відповідних змін інших показників кон'юнктури даного товарного ринку. Зважаючи на специфічні риси ринку м'яса птиці головними чинниками зміни кон'юнктури цього ринку ми можемо вважати:

виробництво м'яса птиці в Україні;

споживання м'яса птиці в Україні;

експорт м'яса птиці в Україну;

імпорт м'яса птиці з України.

Зрозуміло, що на виробництво (як головний фактор) має вплив рівень банківського проценту, виробництво та забезпеченість кормами, чисельність продуктивного поголів'я птиці, його продуктивність тощо.

Споживання ж формується через чисельність населення, рівень заробітної плати, специфічні традиції споживання даного продукту харчування (в т.ч. сезонне) тощо.

В таблиці 1 наведено характеристики моделей, що запропоновані нами для прогнозу основних макропоказників (валовий внутрішній продукт(ВВП), продукція промисловості(ПП), продукція сільського господарства(ПСГ)).

Таблиця 1. Характеристики моделей для прогнозу основних макропоказників

Макропоказники	Вид функції	Абсолютна середня процентна помилка, %	Прогнозне значення показника, %
			1998 р.	1999 р.	2000 р.
ВВП ПП ПСГ		4,756 5,8884 6,5589	80,40954 81,82937 91,53654	78,85852 80,19755 91,3826	77,33742 78,59826 91,22899

Прогноз кон'юнктури ринку м'яса птиці базується теж на моделях регресії. За допомогою лінійної регресії на базі формули простої екпоненційної кривої ми зпрогнозували споживання та виробництво, а за допомогою множинної регресії визначили загальний прогноз кон'юнктури ринку м'яса. Задача основного прогнозу формулюється наступним чином:

на прогнозний період дати оцінку руху рівня ціни на основі передбачуваних змін групи інших показників, що відображають вплив на кон'юнктуру даного ринку різноманітних факторів циклічного та нециклічного характеру.

На основі покрокового регресійного методу Forward stepwіse отримали модель:

У=3,054732+0,323929X₁-0,031012X₂+0,026703X₃,

X₁ - експорт продукції;

X₂ - виробництво м'яса;

X₃ - споживання м'яса.

Підставивши дані у модель зможемо отримати прогнозні річні ціни на м'ясо птиці.

Висновки

У висновках сформульовані основні підсумки проведеного дослідження та викладені пропозиції, спрямовані на покращання методики дослідження кон'юнктури ринку м'яса птиці.

1. Поняття «економічна кон'юнктура» в сучасних умовах необхідно розуміти в двох значеннях:

маркетинговому - під економічною кон'юнктурою розуміється стан економіки країни чи окремого товарного ринку в той чи інший період часу;

загольноекономічному - економічна кон'юнктура являє собою форму виявлення на ринку системи факторів та умов відтворення виробництва в їх постійному розвитку та взаємодії, у конкретно-історичних умовах і характеризується певними чисельними значеннями економічних показників.

Відповідно до даного визначення, предметом економічної кон'юнктури є ринок: кон'юнктура охоплює увесь процес відтворення виробництва; розглядається у часі і просторі, в конкретно-історичних умовах. Формою виявлення є показники попиту та пропозиції, руху цін та інші економічні параметри.

2. В економічній термінології, що використовується в теорії кон'юнктурних досліджень, відсутня науково-обгрунтована систематизація показників кон'юнктури. В дисертації розглянуто класифікацію на основі поділу показників на часткові та загальні. Запропонована класифікація дозволяє кількісно оцінити основні параметри явища в цілому, проаналізувати окремі сторони, визначити головні фактори формування кон'юнктури та чисельно їх виразити.

3. В дисертації доводиться необхідність суворого дотримання логіки проведення дослідження. Грунтуючись на системному підході та дедуктивному методі пропонується дослідження кон'юнктури товарного ринку розпочинати з дослідження загальногосподарської кон'юнктури. Крім того, необхідно дотримуватися методичних правил і у правильній послідовності досліджувати показники на кожному етапі. Були сформульовані правила, яких необхідно дотримуватися, щоб дослідження було методично правильним:

вивчення кон'юнктури товарного ринку без врахування зв'язків з іншими ринками й без аналізу загальногосподарської кон'юнктури теоретично невірно, а на практиці може призвести до значних прорахунків з відповідними наслідками;

автоматичне перенесення тенденцій або темпів розвитку загальногосподарської кон'юнктури (чи кон'юнктури суміжних ринків) та кон'юнктури конкретного товарного ринку без врахування цих особливостей може призвести до грубих, а інколи і фатальних помилок при оцінці стану ринку;

часті й інколи досить різкі зміни ринкової ситуації вимагають постійного вивчення кон'юнктури. Тільки при неперервності кон'юнктурного спостереження є можливість забезпечити своєчасне корегування прогнозів у відповідності із змінами на товарному ринку.

4. Маючи за мету визначення впливу макросередовища (або загальногосподарської кон'юнктури) на стан ринку продукції м'ясного птахівництва, а також маючи необхідність обгрунтування вибору методів прогнозування показників кон'юнктури в дисертаційній роботі проведений аналіз основних показників загальногосподарської кон'юнктури України, зокрема індексів валового внутрішнього продукту, продукції промисловості, продукції сільського господарства.

5. У роботі проведено аналіз світової кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва. У процесі аналізу розкрито специфічні риси цього ринку, тенденції, що існують на цьому ринку.

Головна тенденція світового ринку м'яса птиці - це потужний державний протекціонізм: захист внутрішніх ринків та виробників шляхом введення високих митних зборів і імпортних квот та боротьба за ринки збуту за межами країни-виробника.

6. Проведений в дисертаційній роботі аналіз товарної кон'юнктури - кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва дозволив визначити причини спаду виробництва у цій галузі. Головні фактори, що впливають на цей ринок:

фінансова ситуація в економіці;

політична і соціально-економічна стабільність;

рівень державного протекціонізму.

7. В залежності від цілей дослідження, строку, деталізації та організаційного потенціалу методи прогнозування слід класифікувати із врахуванням якісних та кількісних параметрів, які характеризують кон'юнктуру ринку. Визначили, що для прогнозування найбільш придатні методи математико-статистичної екстраполяції та економіко-математичного моделювання.

8. Складено середньостроковий прогноз основних макропоказників, що характеризують стан економіки України, на період до 2001 року включно. В результаті прогнозування отримано дані, що свідчать - спад виробництва триватиме, хоча його темпи уповільняться - індекс ВВП з рівня 82% у 1997 році знизиться до 76% у 2001 році (100% - індекс ВВП у 1990 році). Середньорічний рівень спаду в межах 2 відсотків.

9. Розроблено методику прогнозування показників кон'юнктури ринку м'ясного птахівництва, яка грунтується на наступних етапах прогнозування:

визначаються основні показники кон'юнктури, що прогнозуються;

розробляються моделі для визначених кількісних характеристик;

визначаються фактори, що впливають на показники кон'юнктури ринку м'яса птиці;

визначаються кореляційні та регресійні залежності між основними показниками, що прогнозуються;

відбувається вибір оптимальної прогностичної моделі показників кон'юнктури;

досліджуються довірчі інтервали, тобто визначається реальність вибраної моделі.

Розроблені моделі для прогнозування кон'юнктури ринку продукції м'ясного птахівництва. Визначили взаємозв'язок між залежним фактором - ціною та незалежними - виробництвом, споживанням та експортом. Прогноз показав, що головними складовими ціни на українському ринку складають виробництво та внутрішнє споживання. Ціна на м'ясо птиці до 2001 року буде рости і складе біля 7 гривень за кілограм, а за наступні роки відбудеться поступове зниження ціни - в 2005 році прогнозна ціна складе 4-4,5 гривень за кілограм.

Размещено на Allbest.ru