Методи аналізу економічних процесів (на прикладі КНР і України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи аналізу економічних процесів (на прикладі КНР і України)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема формування ринкової економіки у колишній соціалістичній країні - Україні, а також Китаї вимагає свого негайного рішення. У період проведення реформ виникло багато нових проблем: криза, високий рівень інфляції, дефіцит державного бюджету, неплатоспроможність підприємств та їх нерентабельність, спад виробництва, неконкурентоздатність продукції та ін. Напрямки та методи ринкових відносин, які використовуються на цей час, розглядаються як найважливіші, оскільки на їх основі повинні розвиватися економічні відносини, а також здійснюватися перебудова безпосередньо самих підприємств КНР та України.

Вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами здійснено багаточисленні дослідження щодо покращення і розвитку економіки у період переходу до ринкових відносин. Проте, використання розроблених рекомендацій не дало очікуваних результатів. Так, зокрема, спроби вирішити ці питання шляхом простого перенесення результатів використання методів аналізу економічних процесів (КНР і України), виявлення особливостей ряду методів, зокрема «соціалістичної ринкової економіки» (КНР), «малої та великої приватизації» (Україна), «реституції і приватизації» (Чеська республіка), «державного регулювання» (Японія) і «взаємовідносин між урядом та державними підприємствами» (Франція), а також «основ маркетингу», який зараз вважається дуже важливим компонентом у господарській діяльності підприємств і розподілі майна, не закінчились успіхом.

Керуючись тим положенням, що економічний аналіз є основним засобом виявлення закономірностей і тенденцій розвитку виробництва, а його конкретні форми залежать від специфіки виробництва, виникла нагальна необхідність у зясуванні особливостей цих методів в різних країнах. Далі, на основі урахування виявлених особливостей умов конкретних країн (у даному випадку України і КНР), треба використати все позитивне в теорії, методології та практиці при використанні цих методів.

Важливість та необхідність вирішення вказаних питань з метою скорішої адаптації системи господарства до роботи в ринкових умовах, визначили вибір теми і задачі дослідження.

Предмет і обєкт дослідження. Предметом цього дослідження є виявлення особливостей та вдосконалення методів аналізу економічних процесів (на прикладі КНР і України).

Обєктами дослідження виступають національні господарства, підприємства і обєднання КНР та України, що реалізують реформи у період переходу до ринкової економіки.

Зв'язок роботи з науковими планами та темами. Дисертацію виконано згідно до напрямку дослідної роботи Донецького державного університету Міністерства освіти України «Проблеми управління промисловим комплексом регіону», № держреєстрації 01830668158 / г-91-12.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій по використанню особливостей методів аналізу, які залежать від суспільно-економічної формації, мети і спрямованості виробництва, на основі результатів аналізу господарської діяльності у колишніх соціалістичних і капіталістичних країнах.

Відповідно до поставленої мети у роботі вирішено такі задачі:

досліджено економічний стан КНР, України, Японії, СНД, Чеської республіки (ЧР) та ін. країн;

виявлено особливості, напрямки та методи аналізу за умов ринкових відносин, які використовуються в різних країнах;

на основі результатів аналізу виявлено види показників економічного аналізу, які визначено формою суспільного ладу, метою і спрямованістю виробництва, та чинники, що впливають на формування цін, швидкість реалізації та конкурентоспроможність продукції і, в цілому, на ефективність виробництва;

розроблено методичний підхід, який ураховує особливості суспільного устрою країни, мету та спрямованість виробництва під час проведення економічного аналізу, на основі вибору відповідних складових елементів аналізу;

обґрунтовано структуру вдосконалення механізму проведення економічного аналізу;

виявлено місце інноваційного менеджменту, обґрунтовано основні ланки його аналізу;

розроблено метод інноваційного менеджменту, що включає суттєву характеристику та його обумовлене місце у системі господарської діяльності підприємств;

досліджено методи аналізу і прогнозування маркетингу, його взаємозвязок з виробництвом, а також ключові економічні елементи, що відповідають системі управління маркетингом;

розглянуто маркетингові методи аналізу формування цін, швидкості реалізації і конкурентоспроможності продукції;

запропоновано підхід до визначення економічної ефективності застосування розроблених методичних положень.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною основою цього дослідження є досвід економістів-практиків колишніх соціалістичних і капіталістичних країн, укази Президента України, Голови КНР, закони, прийняті Верховною Радою України, постанови Кабінету міністрів України, директивні документи різних установ. Були враховані існуючі теорії та практика використання методів аналізу, методи формування та розвитку системи ринкових відносин, у тому числі і з розвинутою системою управління маркетингом на підприємствах що є в КНР, Україні, СНД, ЧР, Японії, Франції.

Розробки дисертаційної роботи спираються на діалектико-матеріалістичний метод пізнання, що дозволило проаналізувати економічні процеси та явища у їх розвитку. Крім того, при розгляді методологічного підходу до використання і створення маркетингової мережі, використано маркетингові методи, які дозволили широко зясувати проблеми конкурентоспроможності продукції на ринках.

В ході досліджень у якості спеціальних методів використовувалися методи статистичного та статистико-економічного аналізу, теорії ймовірності, теорії інформації, лінійного та динамічного програмування.

Наукова новизна результатів дослідження. Наукові результати, які отримано дисертантом і винесено на захист, містяться у наступному:

досліджено загальне економічне положення, а також економічні методи, які використовуються у ряді країн, сформульовано їх загальні основоположні принципи, зясовано напрямки та особливості їх розвитку в КНР та Україні при переході до ринкової економіки;

на засаді використання удосконалених методів аналізу обгрунтовано напрямки перебудови структури підприємств в умовах ринкових відносин, визначено взаємовідносини між державою та підприємствами, права і обовязки останніх, зясовано закономірності вибору ринкових стратегій для підприємств у цілому, а також сформульовано принципи інноваційного менеджменту;

результати проведеного аналізу потребували розробки принципів інноваційного менеджменту, інноваційних процесів та методів їх запровадження в господарську практику як нововведення;

удосконалені методи аналізу та їх використання дозволили виявити взаємозвязок маркетингу і виробництва, функції маркетингу: прогнозування попиту на товари, збільшення ефективності виробництва, забезпечення найбільшого масштабу ринку та інше;

використання удосконалених методів аналізу запезпечили обгрунтування рекомендацій до удосконалення системи підвищення якості продукції, які базуються на маркетинговому підході, що враховує: методи створення маркетингової стратегії збуту, контроль якості, формування цін, підвищення швидкості реалізації, конкурентоспроможність продукції;

запропоновано методичний підхід до вдосконалення та використання переваг діючої ринкової системи, який базується на результатах дослідження процесів стабілізації, антикризи, антиінфляції та інноваційної діяльності, а також до методів урахування виявлених чинників економічної ефективності при застосуванні методичних положень.

Теоретичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність результатів дослідження полягає у науковому обгрунтуванні необхідності урахування особливостей кожної суспільно-економічної формації, її мети і спрямованості виробництва при удосконаленні методів економічного аналізу, що створить передумови для більш повного виявлення і використання виробничих та комерційних резервів.

Практична цінність результатів дослідження. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що розроблені рекомендації по перебудові гоподарства на основі результатів удосконалення методів аналізу можуть бути використані не тільки в Україні та КНР, а і в інших країнах. Науково обгрунтовані рекомендації мають важливе значення для удосконалення економічної структури цих країн, тому що їх застосування створює передумови зміцнення системи ринкової економіки і підвищення ефективності управління підприємствами.

Рівень практичної реалізації дослідження. Основні положення дисертаційної роботи апробовано в умовах підприємств КНР та України.

В КНР створення соціалістичної ринкової економіки стало головним напрямком і стимулом, що забезпечило глибокі зміни і вражаючі успіхи за останні 15 років. Зараз Україна йде до ринкової економіки через приватизацію, перебудову, маркетинг та конкуренцію. Використання на практиці пропозицій по удосконаленню методів аналізу, розроблених в дисертації, буде сприяти розвитку економіки в КНР та в Україні.

Апробація роботи. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях, проведених у Донецькому державному університеті. Висновки та пропозиції, які отримано під час дослідження, знайшли відображення в наукових статтях, методичних рекомендаціях, звітах, проведених науково-дослідних роботах.

Публікації результатів дослідження. За результатами виконаних досліджень підготовлено та опубліковано 9 робіт, які відображають основні положення дисертації. Обсяг надрукованих наукових праць - 3,5 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладена на 175 сторінках, містить 7 рисунків, 14 таблиць та бібліографічний список із 122 джерел.

Основний зміст дисертації

економічний маркетинг ринковий

Розділ 1. «Аналіз економічного становища в світі»

На цей час перехід національних держав до ринкових відносин у різних країнах відбувається по-різному. На це вказують результати економічного аналізу ходу проведення реформ. Так, у Китаї формується модель «специфіки китайського соціалізму», що включає ряд основних ознак:

1. Наявність різних форм планового управління з підкресленням «спрямовуючого» планування та ринкового регулювання, при якому здійснюється заохочення розвитку приватного господарства під час проведення економічної політики.

2. Окрім розподілу за працею з отриманням відповідних трудових доходів, важливою ознакою специфічно «китайського соціалізму» є існування нетрудових доходів: дивідендів, відсотків, тантьєм, доходів, що отримуються від найму робочої сили. Також здійснюється визначення власника майна корпорацій державного підприємства з розподілом власності колективу.

3. Виділення вимог до дотримування послідовності у розвитку галузей народного господарства у відповідності до формули: сільське господарство - легка промисловість - важка промисловість.

4. Активна підтримка «відкритої зовнішньоекономічної політики» при одночасному слідуванні курсом опори на власні сили.

При проведенні економічної реформи в Україні використовуються такі економічні методи: формування Національного банку України ї розвиток системи комерційних банків для управління процесами грошового обігу, кредитного регулювання, здійснення активної антиінфляційної політики, політики жорстокого економічного контролю та ін. Проводиться приватизація, яка забезпечує реальне відокремления фінансів держави від фінансів підприємств та звільнення держави від тягаря дотацій збитковим і малорентабельним підприємствам, що сприяє скороченню бюджетного дефіциту. Головною метою приватизації є підвищення ефективності діяльності підприємств. Основними засобами, у відповідності до Закону і Програми приватизації України, є акціонування державних підприємств з наступним продажем їх акцій в приватні руки та викуп підприємств за конкурсом або на аукціоні.

Уряд Чеської республіки будує постсоціалістичну економіку застарілими засобами, які спираються на фундаментальні категорії ринкової економіки: вільний вибір та індивідуалізм. Країна широко використовує різноманітні форми і методи реалізації повномасштабної приватизації: реституцію, малу та велику приватизацію. Аналіз ходу виконання програм реституції і малої приватизації в цій країні показує, що економічну реформу було проведено на основі відповідних законів, механізм яких був простим і зрозумілим кожному.

В ряді країн ринкові реформи проводилися інакше. В 70-ті роки нашого століття частка національного сектору Франції була меньша, ніж в Австрії, і майже такою, як в Англії, Італії, Ірландії, країнах Бенілюкса, Швеції та ФРН. З 1982 р. Франція розширила державний сектор, що дало можливість охопити 9% працездатного населення. В цей період головною метою держави було посилення зв'язку із світовим ринком деяких конкурентоспроможних груп, що представляли ключові галузі виробництва. Роль держави у цій перебудові викликала серйозну дискусію, в ході якої зазнала критики інтервенціоністська політика держави, особливо націоналізація. Після проведення приватизаційних заходів у 1988 р. державний сектор французької економіки заменшився з 28,4 до 21,4%.

Сучасний стан економіки Японії, принципи її функціонування і історія формування представляють цінний об'єкт соціально-економічних досліджень, завдяки специфічним особливостям цієї країни. В історії Японії, переможеній у другій світовій війні, дослідниками виділяються 4 етапи повоєнного розвитку: 1945-1955 рр. (відновлення і початок розвитку); 1956-1973 рр. (швидкий розвиток економіки); 1974-1982 рр. (повільний розвиток); і з 1983 р. - по теперішній час (стандартний розвиток).

Результати аналізу свідчать, що є цілий ряд негативних моментів при проведенні економічних реформ, загальних для КНР та України. До них слід віднести такі: нерівномірність розвитку економічних секторів, відставання розвитку ринкової інфраструктури, фінансове напруження, недостатність інвестицій, погіршення економічної ефективності, невпорядкованість економіки та ін. Крім того, в цих країнах з'явилися нові проблеми. Так, у Китаї вони такі:

1) приріст населення більший, ніж передбачалось - не 1,2 млрд., а 1,3 млрд. людей, та відбувається його швидке старіння. Виходячи з цього, до кінця століття в КНР треба підвищити середньорічний економічний ріст на 1%;

2) в 90-х роках повернення іноземного капіталу досягає нового апогею. Середньорічна виплата процентів і погашення позики дорівнює 9 млрд. доларів США. Це також потребує збільшення середньорічного росту на 0,4%;

3) вичерпання природних ресурсів.

В Україні банківська система не повністю виконує свої функції, не досягає своєї стратегічної мети і задач реформування фінансової системи держави, закрема бюджетної та податкової політики.

Результатом приватизації повинно бути підвищення ефективності суспільного виробництва, але в реальному житті довелося мати справу з передуючою лібералізацією цін. Непередбачене підвищення цін змішало усі плани економічної політики.

Економічний аналіз також показує, що перша відмінність української системи приватизації від західної полягає у швидкому перетворенні державної власності у приватну. Друга відмінність - багато «приватизаторів» не може придбати нерухоме майно за гроші, а можуть отримувати його тільки безкоштовно. Вказане свідчить про те, що під час вибору методу щодо проведення економічних реформ неможливо зрозуміти причини негативних явищ, які виникають у період переходу до ринкової економіки, без урахування особливостей господарського стану конкретної країни. Економічний аналіз є основним методом виявлення закономірностей і тенденцій розвитку виробництва.

Розділ 2. «Напрямки удосконалення методів аналізу економічних процесів»

Методи економічного аналізу цілком залежать від суспільно-економічної формації, зокрема, від спрямованості виробництва: будь-то отримання максимального прибутку, або задоволення потреб безпосередньо трудівників тощо. В свою чергу, економічна ефективність і темпи розвитку виробництва зумовлюються виявленням, за допомогою економічного аналізу, не використаних виробничих та комерційних можливостей (резервів), матеріалізацією досягнень науки і техніки, впровадженням в практику успіхів передового досвіду. Відображаюча сукупность двох об'єктивних складових, вдосконалення економічного аналізу повинно вбирати в себе особливості проведення ринкових реформ та традиційні форми аналізу.

Методичні основи економічного аналізу, зокрема, у країнах СНД і Китаї, в своїй основі базуються на принципах, закладених ще в 60-ті роки, і не дозволяють виявити всі виробничі, а тепер вже і комерційні, резерви підвищення ефективності господарської діяльності країн і кожного підприємства та об'єднання зокрема, суттєво загострили проблему використання економічного аналізу у період переходу до нової суспільно-економічної формації та зміни мети існуючої формації і спрямованості суспільного виробництва. Проведення об'єктивного економічного аналізу також ускладнюється через невирішеність більш загальних питань економічної стратегії країн: роздержавлення, приватизації державного майна, попиту на продукцію, яка виробляється, питань форм власності і т.д.

До особливостей застосування економічних методів аналізу слід відносити не тільки необхідність аналізувати економічні відносини та форми власності, з залежними від них формами розподілу матеріальних благ, а й характеризувати економічні явища і процеси на основі науково обгрунтованої обробки нових факторів, що відносяться до аналізованого питання, розкривати причинно-наслідкові зв'язки між ними. У такому випадку результати аналізу можуть бути основою для прийняття оптимальних рішень.

В нових умовах господарювання економічні процеси (а, отже, і економічний аналіз, його метод) мають головну відправну точку - прибуток і інтереси колективу, що супроводжують (регулюють) їх. Прибуток є якісним показником діяльності підприємства. Оскільки прибуток і рентабельність відносяться до важливих показників оцінки підприємства, вимірювання ефективності діяльності його колективу, то це висуває їх на головне місце в економічному аналізі. До інших важливих чинників, поруч з традиційними, які треба також враховувати при економічному аналізі, є: іноземні інвестиції, державне регулювання, форми приватизації та власності, системи сертифікації і ліцензування, конкурентоспроможність, економічний ризик, рівень інфляції, безробіття, стабілізації, лібералізації, структуризації, попиту і пропозиції, кредити, податки, пільги, соціальні умови.

Вказане, виходячи з головної ролі показника «прибуток», дає підставу стверджувати, що головною особливістю перехідного періоду є той факт, що підчас проведення економічного аналізу з метою виявлення виробничих резервів для підвищення плідної господарської діяльності підприємств та об'єднань важливим завданням стає також виявлення комерційних резервів основних виробничих ланок, народжених становленням ринкових відносин. Слід відзначити, що резерви - це невикористані резерви безпосередньо виробництва, а комерційні резерви - це невикористані резерви ринкових відносин, попит і пропозиція, конкуренція та монополія, рівень цін і споживання, взаємозаміни товарів, рівень безробіття і т. п. Реалізація двох вказаних видів аналізу насамперед передбачає визначення рівня отриманого прибутку.

Доцільність використання вказаних показників випливає з того, що їх застосування забезпечує всебічне дослідження існуючих процесів у їх взаємозв'язку та взаємозалежності, виявлення позитивних і негативних чинників, об'єктивну оцінку їх дії та отримання інформації для прийняття вірних управлінських рішень. Звідси виникає доцільність застосування методичного підходу до проведення економічного аналізу, який би врахував шляхом використання нових показників особливості суспільного устрою країни, мету і спрямування суспільного виробництва.

Вказаний методичний підхід, який враховує особливості сучасного економічного аналізу (використання системи нових показників; вивчення причин, що викликають зміни тих або інших господарчих показників; виявлення і вимірювання взаємозв'язків і взаємозалежностей; перенесення центру тяжіння на мікрорівень безпосередньо до процесів виробництва і обміну; вдосконалення методичного апарату для аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності маркетингової служби, питань комерційної таємниці, нової інформаційної бази, реального попиту, комерційного ризику, конкуренції, а також торгівельної калькуляції, бізнес-плану, методів універсалізації видів діяльності) обумовлює структуру і складові частини удосконаленого механізму проведення економічного аналізу.

Серцевиною методу економічного аналізу є вивчення причин, що викликають зміни тих або інших господарських показників, оскільки економічні явища обумовлено причинними зв'зками та причинною залежністю. Основне завдання аналізу - вивчення причин і чинників. На господарську діяльність підприємства, а також на окремо взятий показник, впливають багаточисленні і різноманітні причини. Таким чином, попередньою умовою, базою вірного аналізу є економічно обумовлена класифікація причин, які впливають на господарську діяльність та її результати.

До особливостей економічного аналізу відносяться методи виявлення і виміру взаємозв'язків та взаємозалежностей між показниками, рівень яких визначається об'єктивними умовами виробництва і обігу товарів. Обсяг випуску промислової продукції залежить, наприклад, від трьох груп чинників, зв'язаних з використанням робочої сили, які розподіляються на кількісні та якісні. До кількісних відноситься чисельність робітників, до якісних - продуктивність праці (виробка на одного робітника).

Аналіз чинників, які впливають на обсяг промислового виробництва, свідчить про те, що економічні поняття та господарчі показники неможливо використовувати ізольовано: всі вони пов'язані між собою. Однак, ця обставина зовсім не виключає можливості і необхідності їх логічного узагальнення в процесі економічних розрахунків. Дуже поширеним методичним прийомом є виявлення ступеня впливу даних чинників при інших однакових умовах, коли інші фактори вважаються ніби незмінними (метод ланцюгових підстановок).

Особливостями аналізу комерційної діяльності в умовах ринкових відносин є: аналіз комерційної діяльності як засобу реалізації функції маркетингу, з одного боку, та як функції управління маркетинговою діяльністю в цілому - з іншого.

Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій як комерційної діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. У цих випадках найбільше значення отримує оперативний і ситуаційний комерційні методи аналізу. Особливість ситуаційного аналізу - його комплексність, яка дозволяє за станом на певну дату оцінити характер змін на ринку, позитивні і негативні результати фінансової діяльності, своєчасно сформулювати рекомендації і висновки для розробки тактики маркетингу і поточних планів підприємства, спрямованих на інтенсифікацію виробництва. Він складається з системного підходу до рішення питань, які виникають при цьому, а саме: удосконалення техніки, технології та предметів праці, якості продукції, організації і керівництва всіма взаємопов'язаними процесами виробництва і реалізації продукції, підготовки кадрів, розвитку наукових досліджень.

Економічний аналіз на мікрорівні, на відміну від комерційного, має зворотню тенденцію: його склад, в суттєвій мірі, розширюється. На цей час ці співвідношення змінюються за рахунок збільшення питомої ваги позаоблікових витоків інформації, які характеризують стан зовнішнього середовища: ринків товарів та послуг, їх конкурентоспроможность, відсоткові ставки і котировки валюти, які встановлюються державними та комерційними банками, ринком послуг, робітничої сили та ін.

Розділ 3. «Методи аналізу взаємозв'язку маркетингу і виробництва»

Важливою функцією маркетингу є аналіз ціноутворення і виявлення цінової політики. Окрім калькуляції собівартості товарів та послуг з урахуванням середньої норми прибутку, цінова політика здійснюється також на основі аналізу комерційної діяльності, що, кінець-кінцем, виявляє рівень договірних цін. Особливість формування договірних цін - це використання системи комерційних поправок до ціни, кількісне значення котрих залежить від конкретних умов контракту. Разом з тим при остаточному узгодженні договірних цін можливе їх корегування в залежності від результатів ситуаційного аналізу комерційної діяльності на час підписання контракту або договору.

Особливою задачею економічного аналізу в сучасних умовах є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих капіталістичних країн є спеціальні науково-дослідні підрозділи, які розробляють методику комерційного ризику. Комерційний ризик за умов ринкової економіки - категорія об'єктивна, але яка завдає багато клопоту підприємцям, що ведуть господарсько-фінансову діяльність за будь-якої форми власності. Подолати труднощі, які виникають, з найменшим ризиком можна при наступних неодмінних умовах:

за допомогою організації ретельного аналізу витрат живої та матеріалізованої праці, регулярного обліку, контролю та аналізу собівартості в процесі виробництва і реалізації продукції промислового і споживчого призначення;

кардинальній перебудові аналізу споживчого попиту в умовах лібералізації цін.

Вивчення споживчого попиту завжди було слабким місцем економіки. Централізоване фондування, складна система управління товарними потоками, багатоланкова система проходження будь-якого товару робили його шлях від виробника до споживача, насправді «тернистим». Врахування виявлених умов при здійсненні господарської діяльності підприємствами, регіонами і в цілому народним господарством, в певній мірі буде сприяти більш повному економічному аналізу.

Таким чином, особливість аналізу комерційної діяльності за умов ринкових відносин, суттєва зміна його задач та функцій веде до зміни його методології та методики. Орієнтація виробничої, посередницької та інших видів діяльності на вимоги як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, викликає зовсім нові, нетрадиційні для сучасної господарської практики задачі, які реалізуються в межах маркетингової діяльності підприємства. Аналіз комерційної діяльності виступає, з одного боку, як засіб реалізації функцій маркетингу, з іншого - як функція управління маркетинговою діяльністю взагалі.

Перебудова господарського механізму та його орієнтація на ринкові відносини вимагає перегляду традиційного розуміння багатьох важливих економічних категорій аналізу, а в окремих випадках наповнення їх зовсім новим змістом.

Висновки

За результатами проведеного дослідження обґрунтовано такі основні висновки та рекомендації:

1. Проведення реформ в Україні та Китаї вимагає удосконалення традиційних методів економічного аналізу. Це обумовлено зміною суспільно-економічної формації, форм власності, мети і спрямованості виробництва.

2. Основу удосконалення методів економічного аналізу повинна складати наукова концепція обґрунтування і реалізації урахування особливостей кожної формуючої суспільно-економічної формації.

3. На підставі проведеного аналізу виявлено основні показники господарювання та чинники, які обумовлюють їх рівень, розроблено методичний підхід, який дозволяє ураховувати їх взаємозв'язок, взаємовплив та взаємодію при проведенні економічного аналізу.

4. Запропоновано структуру вдосконалення механізму проведення економічного аналізу.

5. Обґрунтовано необхідність використання удосконаленого інноваційного менеджменту як нового напряму розвитку підприємств в умовах ринкової економіки.

6. Виявлено місце маркетингу в господарській діяльності підприємств, удосконалено методи його аналізу, прогнозування, формування цін та конкурентоспроможності продукції.

7. Запропоновано реалізовувати результати дослідження в різних напрямах господарської діяльності. Так, обґрунтовані методи набувають використання в ряді приморських провінцій КНР, де з початку проведення реформ йде спроба побудови ринкової економіки на соціалістичній основі. Результати дисертаційної роботи та обґрунтовані методи також використовуються при аналізі економічного стану в провінціях з вільними, відкритими зонами вже з більш-менш сформованою ринковою економікою.

За умов прийняття урядом КНР рішення про необхідність переводити на ринкові відносини північні міста, метод має поширюватись в північних, північно-східних та центральних районах, де знаходяться підприємства важкої промисловості та багато природних ресурсів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Сунь Цзин Ли. Перестройка структуры внутри промышленных предпрятий в Китае // Совершенствование организационно-технической структуры промышленного комплекса региона. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. - С. 150-153.

2. Сунь Цзин Ли. Особенность методов анализа экономических процессов при переходе на рыночную экономику в КНР и Украине // Направления развития экономики Украины в современных условиях. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. - С. 87-89.

3. Сунь Цзин Ли. Ускорение развития экономики национальных регионов Западного Китая // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - С. 259-261.

4. Краснова В.В., Сунь Цзин Ли. Общее экономическое положение в КНР и Украине // Труди наук. конф. «Eкономiка, менеджмент, маркетинг, кiлькiсні методи». - Донецьк: ДонДУ, 1997. - С. 34-36. (Особистий внесок: виявлено особливості методів економічного аналізу, які використовуються в КНР).

5. Сунь Цзин Ли. Рыночная экономика и социализм // Развитие рыночных процессов в Украине: макроэкономические и региональные аспекты. - Донецк: ИЭП НАН Украины, ДонГТУ, 1997. - С. 93-94.

6. Сунь Цзинь Ли. Использование методов экономического анализа в маркетинговых исследованиях. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 29 с.

7. Трансформація господарських структур у напрямку підвищення конкурентоспроможності продукції промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринках / О.І. Амоша, В.М. Дегтярьова, Сунь Цзінь Лі, В.П. Вишневський, О.А.Івашечкіна, М.А. Солод, С.М. Гавриленко. - Донецьк: ІЕП НАН України, 1998. - 72 с. (Особистий внесок: розглянуто економічні методи, що використовуються для аналізу внутрішнього ринку товарів і послуг та ступеня участі українських товаровиробників у задоволенні попиту; досліджено взаємодію законів попиту і пропозиції та конкуренції і їх вплив на процеси ціноутворення).

8. Паршиков А.М., Сунь Цзин Ли. О реформировании предприятий в Китае // Вісник Донецького державного університету. Серія В. Економіка і право, №2, 1998. - С. 19-22. (Особистий внесок: розкрито особливості методів ретроспективного аналізу та їх застосування на мікрорівні; проаналізовано в історичному аспекті течію процесу реформування підприємств Китаю та наведено деякі характерні приклади).

9. Сунь Цзин Ли. Об инвестиционной политике Китая // Проблемы развития внещнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: «Донеччина», 1999. - С. 483-486.

Размещено на Allbest.ru