Економічна оцінка конкурентоспроможності машин на стадії технологічної підготовки виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИН НА СТАДІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність: Організація управління, планування та регулювання економікою

ГОРБАЧ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки в значній мірі загострює проблему конкурентоспроможності продукції. Успіх формування власного товаровиробника в Україні і вихід продукції українських підприємств на зовнішній ринок обумовлюються їх дослідженнями в підвищенні конкурентоспроможності своїх виробів. Зростає значення конкурентоспроможності машинобудівної продукції у вирішенні соціально-економічних проблем України. Обсяги виробництва і якісний рівень машинобудування ще в недостатній мірі сприяють прискореному переводу інших галузей народного господарства на шлях інтенсивного розвитку.

Виконати роль провідника науково-технічного прогресу машинобудування можна лише за умови, якщо воно само буде оснащене сучасною технікою, матиме прогресивні ресурсозберігаючі технологічні процеси. Висока собівартість і не завжди достатньо якісна характеристика продукції вітчизняних підприємств обумовлюють значні проблеми з її продажем.

Верховна Рада України 15 жовтня 1996 року прийняла розроблену Кабінетом Міністрів України національну економічну програму в якій однією із важливих задач є "відродження вітчизняного виробництва, яке, зрештою, визначає ступінь життєздатності держави. Спільним для всіх галузей є завдання випускати необхідну суспільству конкурентоспроможну продукцію. Це одна з головних аксіом ринку. Альтернативи тут немає..." (Урядовий кур'єр, №195, №196-197 за 1996 рік).

Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції українських підприємств потребує вирішення комплексу технічних, організаційних і методичних питань. Методичний аспект в тому, що підвищення рівня конкурентоспроможності товарів значно ускладнюється із-за відсутності науково обґрунтованого методу економічної оцінки цього рівня. Кожний товар підлягає впливу морального зносу і дії інших факторів, тому він не може бути конкурентоспроможним завжди. Отже актуальним є проблема не тільки оцінки рівня, але і визначення ресурсу конкурентоспроможності.

Вивчення економічної літератури, аналіз методів роботи підприємств свідчать про відсутність належно розроблених методів визначення ресурсу конкурентоспроможності, як основи визначення терміну переходу на виробництво товару більш високим рівнем названого показника. Це негативно впливає на результати діяльності підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства та менеджменту Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків) по темі "Шляхи підвищення якості і ефективності роботи промислових підприємств".

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових основ економічної оцінки конкурентоспроможності машини на стадії технологічної підготовки і відповідних методичних рекомендацій.

Для досягнення поставленої мети у роботі вирішені такі задачі:

- проведені теоретичні узагальнення економічної літератури про значення конкурентоспроможності продукції для розвитку економіки;

- досліджені закономірності впливу науково-технічного прогресу на ціни і собівартість одиниці продукції;

- визначено, що кожний етап науково-технічної підготовки машини вимагає різних методів оцінки конкурентоспроможності;

- досліджено значення ресурсу конкурентоспроможності машин для забезпечення попиту на неї в сучасних умовах;

- розроблено алгоритм і програму виконання розрахунків конкурентоспроможності машин;

- вивчено інтереси покупців і продавців на ринку машин-знарядь праці;

- здійснено вибір функції багатокритеріальної корисності і запропоновано метод формування скалярних оцінок якості робіт технологічної підготовки виробництва.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є закони та закономірності формування конкурентоспроможності машин на стадії технологічної підготовки виробництва.

Об'єктом дослідження є машини як знаряддя праці, на прикладі металорізальних верстатів.

Наукова новизна одержаних результатів, запропонованих здобувачем особисто полягає в тому, що вперше:

- запропоновано і теоретично обґрунтовано критерій економічної оцінки конкурентоспроможності знарядь праці (машин);

- визначено поняття ресурсу конкурентоспроможності;

- розроблено метод розрахунку названого ресурсу;

- запропоновано метод розрахунку граничної суми капітальних вкладів для нової машини.

Результатами досліджень, які удосконалюють наукові положення оцінки конкурентоспроможності продукції є:

- у дисертації запропоновано метод динамічної оцінки конкурентоспроможності продукції з врахуванням ринкових змін і зростаючих можливостей конкурентів;

- запропонована схема визначення впливу стадій системи створення і освоєння нової техніки на конкурентоспроможність продукції;

- виявлено ї досліджено особливості формування прибутку окремо взятого виробника і на ринку в цілому, які раніше не були висвітлені в економічній літературі;

- розроблено метод багатокритеріальної оцінки якості технологічної підготовки виробництва.

Дістало подальшого розвитку:

- методичні положення оцінки конкурентоспроможності знарядь праці (машин);

- в рамках ресурсу конкурентоспроможності машини для оптимізації підготовки до виходу її на ринок запропоновано використати сітьові методи планування і управління;

- розроблені алгоритм і програма виконання розрахунків ресурсу конкурентоспроможності на ЕОМ;

- запропонована і досліджена схема впливу технологічної підготовки виробництва на конкурентоспроможність металорізального верстата.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області підвищення конкурентоспроможності продукції.

В дисертації використано методи причинно-наслідкових зв'язків в системі ринкових виробничих відносин. У процесі дослідження застосовано системний метод вивчення явищ, теорія графів, математично-статистичні методи експертних оцінок, програмно-цільовий метод, сітьові методи планування і управління, багатокритеріальні методи оптимізації.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання методичних положень економічної оцінки конкурентоспроможності продукції надає можливість вітчизняним підприємствам суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності продукції і ефективність виробництва. Програмна реалізація обумовлює високий рівень готовності для практичного використання економічної оцінки конкурентоспроможності машини і розрахунку її ресурсу. Це дозволяє службам підготовки виробництва визначити термін виходу на ринок товару підвищеної конкурентоспроможності, провести планування і виконання всіх необхідних для цього робіт.

Методичні розробки, викладені в дисертації були впроваджені на таких підприємствах: Відкрите акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" і Виробниче об'єднання "Харківський завод електроапаратури", а також впроваджені в учбовий процес в Українській інженерно-педагогічній академії та Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки (кафедра економіки та менеджменту).

Особистий внесок здобувача у наукові результати, що пропонуються до захисту:

- показано економічне тлумачення конкурентоспроможності машин, як знаряддя праці;

- визначені методи відображення впливу технічних і організаційних факторів на економічну оцінку конкурентоспроможності машини;

- складена типова методика економічної оцінки конкурентоспроможності машини на стадії технологічної підготовки;

- розроблені алгоритм і програма виконання розрахунків на ЕОМ;

- проведена апробація розробленої методики економічної оцінки конкурентоспроможності машин і приладів;

- запропоновано варіант використання методу багатокритеріальної оцінки технологічної підготовки виробництва і якості її робіт.

Апробація результатів дисертації.

Результати дисертаційних досліджень оприлюднене на:

- Міжнародній конференції "Реализация концепции маркетинга в условиях формирования рынка" (Росія, Пенза, 1996 р.);

- Всеросійській науково-практичній конференції "Проблемы экономической стабилизации в регионе" (Росія, Пенза, 1996 р.);

- Першому міжнародному молодіжному форумі "Электроника и молодежь в ХХІ веке" (Харків, 1997 р.);

- ХІХ науково-методичній конференції "Удосконалення організації дипломного проектування і робіт (Харків, 1996 р.);

- Науково-методичній конференції "Використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі" (Харків, 1997 р.);

- Науково-практичній конференції "Научно-методические и организационно-практические проблемы развития промышленных городов региона с максимальным использованием местных ресурсов" (Донецьк-Артемівськ, 1997 р.);

- Науково-практичній конференції "Економічна оцінка конкурентоздатності продукції (послуг)" (Харків, 1998 р.).

- 3-му Міжнародному молодіжному форумі “Радіоелектроніка і молодь у ХХІ ст.” Доповіді/ ХТУРЕ, Харків, 1999.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт, загальним обсягом 1,9 ум. друк. арк. У тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях обсягом 0,8 ум. друк. арк. Власно автору належить 1,6 ум. друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 104 найменувань. Робота викладена на 130 сторінках машинописного тексту, містить 9 таблиць, 7 малюнків, 3 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, визначено цілі та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображена наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Роль конкурентоспроможності продукції в системі економіки країни" - показано, що до найбільш важливих факторів розвитку виробництва треба віднести глобалізацію господарчих зв'язків, регулюючий вплив держави на економіку і підвищення конкурентоспроможності продукції, як на зовнішньому так і на внутрішньому ринках. Проаналізовано розвиток теоретичних поглядів на конкуренцію і форми її проявлення на ринку в сучасних умовах. Розглянуто шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.

В розвитку економіки України значної ваги набуває міжнародний розподіл праці і приєднання її до процесів глобалізації господарської діяльності, що в свою чергу, потребує відповідного підвищення конкурентоспроможності продукції. Глобалізація суспільних процесів у своєму розвитку проходить відповідні етапи, які істотно впливають на ефективність роботи підприємств і висувають нові вимоги до конкурентоспроможності продукції.

Світова економіка характеризується переходом від індустріальної стадії розвитку, яка існувала майже два століття, до нової постіндустріальної. Для постіндустріальної стадії характерна принципово нова техніка і технологія при якій вирішальне значення набуває інформація, знання, творча праця. Для виробничих відносин характерна різноманітність форм власності: державна, приватна, колективна. Досягнуто високого рівня розвитку соціальної сфери, який є не тільки результатом високого рівня розвитку виробництва, але і фактором науково-технічного прогресу. Відбулося становлення механізмів регулювання економіки, що поєднують в собі переваги конкуренції з надійним державним регулюванням макроекономічних процесів.

Україна сьогодні знаходиться на індустріальній стадії розвитку. Немала доля української економіки все ще знаходиться поза сферою впливу законів ринку. Для того щоб стати повноправним членом світової спілки, необхідно переоснастити виробництво на основі найновішої техніки і технології. Глибока інтеграція України в світову спілку неможлива без істотного підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, яка виробляється її підприємствами, і в першу чергу, продукції машинобудування. Конкуренція на ринку має різноманітні форми і здійснюється різноманітними методами.

До середини ХХ століття сформувались загальні положення про сутність конкуренції та її основні рушійні сили, які відобразились в чотирьох класичних моделях: досконалої (чистої) конкуренції, монополістичної, олігополістичної конкуренції і чистої монополії. Механізм ринкового регулювання конкурентних відносин має суттєву відмінність в рамках кожної окремої моделі.

Конкурентоспроможність окремого товару визначається його перевагами в порівнянні з іншим товаром, аналогічним по призначенню при наявності попиту покупців. Конкурентні переваги виникають при інших рівних умовах, або за рахунок зниження витрат і відповідно цін, або за рахунок диференціації відносно попиту на товар. Конкурентоспроможність товару виявляється на ринку, а формується в процесі його створення. Виникає повсякденно потреба в оцінці конкурентоспроможності продукції, як на стадіях наукового дослідження, технічної підготовки та виробництва. Економічна оцінка конкурентоспроможності знарядь праці (машин) повинна враховувати вся названі стадії, а також служити основою для управління процесами формування характеристик товару перед виходом на ринок.

У другому розділі - "Формування конкурентоспроможності машини на стадії технологічної підготовки виробництва" - проаналізовано зміст, задачі і функції технологічної підготовки виробництва у підвищенні конкурентоспроможності продукції, а також загальні принципи управління конкурентоспроможністю на основі побудованого "дерева цілей". Розглянуто питання побудови математичної моделі багатокритеріальної оцінки і оптимізації якості технологічної підготовки виробництва, як фактору підвищення конкурентоспроможності продукції.

Система створення і освоєння нової техніки включає ряд етапів. Технологічна підготовка виробництва є одним із важливих етапів цієї системи. Вона завершує творчий процес розробки нового виробу, передує виробничому процесу і включає велике коло робіт. Для виявлення ступеня впливу етапів створення і освоєння нової техніки на конкурентоспроможність продукції було побудовано "дерево цілей", яке має декілька рівнів. Нульовий рівень включає головну ціль - підвищення конкурентоспроможності продукції. Досягнення головної цілі обумовлюється досягненням цілей першого рівня, а саме підвищення якості: науково-дослідної роботи, конструкторської, технологічної, організаційної підготовки виробництва, виробничого процесу, експлуатації, транспортування і збереження.

Кожна з цих цілей забезпечується більш конкретними цілями. Для побудови "дерева цілей" і оцінки значущості цілей використані експертні методи. Виявлено, що вплив технологічної підготовки виробництва на конкурентоспроможність продукції складає 19,7%.

Однією з головних функцій управління є оцінка.

Мета оцінки якості технологічної підготовки виробництва є підвищення конкурентоспроможності продукції і ефективності виробництва.

При вирішенні задач управління важливу роль грає моделювання. Існує достатньо розвинутий математичний апарат, який використовується для моделювання. Необхідно зауважити, що майже весь математичний апарат дає можливість оцінити якість і проводити оптимізацію рішень, які приймаються на основі одного скалярного критерію. Недостатньо використовуються багатокритеріальні моделі. Більшість задач має не один, а декілька критеріїв ефективності. Для правильного вибору оптимального рішення потрібно враховувати багато критеріїв. Такі задачі одержали назву багатокритеріальних. Особливістю задач оптимізації такого типу є те, що якість рішень оцінюється з допомогою кількох критеріїв, які утворюють векторний критерій і умови оптимальності рішень знаходять на основі цього критерію. В дисертації розглянуто одну з таких задач по оцінці якості технологічної підготовки виробництва.

В технологічну підготовку входить S робіт (S=1,2,...№) і кожна робота може бути виконана різними способами, нерівнозначними між собою. При виконанні кожної роботи передбачається досягнення декількох цілей, кожна з цих цілей породжує локальний критерій, яким оцінюється ступінь її досягнення. Математичну модель оцінки якості технологічної підготовки виробництва можна записати у вигляді:

Де:

- вектор, який оцінює якість S-ої роботи технологічної підготовки виробництва;

U_j - вектор, який оцінює якість технологічної підготовки виробництва;

- локальний критерій S-ої роботи;

F₁і, F₂ - функції багатокритеріальної корисності;

S- номер роботи;

і - номер критерію;

j - номер варіанту виконання S-oї роботи.

Виникає багатокритеріальна задача. Аналізуючи поставлену задачу по оцінці якості технологічної підготовки виробництва приходимо до висновку, що її якість тим вище, чим вище якість виконання кожної роботи. Якість виконання цих робіт оцінюється рядом показників і чим вище ці показники, тим ближче до поставленої мети. Цей аналіз показує доцільність використання функції корисності, яка дозволяє складувати внески кожного із показників з точки зору одержання загальної корисності.

У третьому розділі - "Методичні питання економічної оцінки конкурентоспроможності продукції" - розглянуто наукові основи економічної оцінки знарядь праці (машини) на стадії технологічної підготовки виробництва. Проведено аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспроможності продукції. Запропоновано економічний критерій конкурентоспроможності знарядь праці, дано поняття ресурсу конкурентоспроможності і визначена методика його розрахунку. Розроблена багатокритеріальна функція корисності для оцінки якості технологічної підготовки виробництва.

Конкурентоспроможність продукції виявляється на ринку при її продажу, а формується в процесі створення і виготовлення нової техніки. Конкуренція змушує виробників продукції безперервно вести боротьбу за збереження попиту споживачів на свої вироби. Тому виробники знаходяться постійно в пошуку ідей - технічних, організаційних, соціальних та інших, які допомогли б зберегти можливість продажу своєї продукції.

Кожна така ідея розглядається як засіб вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності продукції, і вже на цій стадії виникає потреба у відповідній методиці оцінки можливості підвищення рівня конкурентоспроможності виробу. На кожній стадії створення нової продукції необхідно перевіряти переваги її порівнюючи з тими, що мають попит на ринку. На самих ранніх стадіях суб'єкт господарювання повинен перевіряти можливу конкурентоспроможність створених ним знарядь праці переважно з технічних параметрів у вигляді інтегрального чи агрегованого показника.

На стадії завершення конструкторської і технологічної підготовки виникають економічні показники виробу і визначати його конкурентоспроможність при наявності технічних і економічних показників. Це дає можливість розробляти техніко-економічну оцінку конкурентоспроможності виробу. Вихід на ринок пов'язаний з тим, що він дає характеристику товару тільки у вартісних показниках, тобто економічну оцінку конкурентоспроможності.

Існування трьох оцінок конкурентоспроможності: технічної, техніко-економічної і економічної, визначається об'єктивно існуючими стадіями їх розвитку. Таким чином, наявність кількох методик оцінки конкурентоспроможності виробів є реальною необхідністю. Проведені дослідження показують, що сучасний рівень розвитку науки ще не дає можливості створення такої методики, яка була б придатна як на стадіях пошуку ідей, так і технічної підготовки і виробництва одного і того ж знаряддя праці. В умовах ринкової економіки вирішальне значення набуває економічна оцінка конкурентоспроможності товару.

Виробники і споживачі знарядь праці (машин) є ланками господарської системи відтворення суспільного продукту. Утворюється схема господарських зв'язків у такому вигляді: виробник знарядь праці - споживач знарядь праці - покупець продукту, виготовленого з допомогою знарядь праці. Виробники і споживачі знарядь праці є власниками виробничих капіталовкладень.

Інтереси власників капіталовкладень як виробника, так і споживача машини виявляються в одержанні рівновеликого прибутку на свої капіталовкладення.

Тому показник прибутку на капіталовкладення містить в собі зміст критерію конкурентоспроможності знарядь праці (машин).

Критерій конкурентоспроможності машин, як знаряддя праці (У), можна виразити так:

Де:

П - прибуток, грн.;

К - капіталовкладення, грн.

В ринковій системі господарських зв'язків вирішальне значення має продаж продукції, яка забезпечує відповідними прибутками як виробника, так і споживача знарядь праці.

У зв'язку з цим визначаються вимоги до знарядь праці. Перше - знаряддя праці повинні мати таку продуктивність, щоб забезпечити зниження собівартості продукції і гарантувати одержання достатньої суми прибутку при її продажу. Друге - сума капіталовкладень у виробника і споживача знарядь праці у своєму рості повинна в певній мірі відставати від збільшення прибутку.

Виконання цих вимог забезпечить необхідний рівень показника прибутку на капітальні вкладення як у виробника, так і споживача знарядь праці.

Знаряддя праці зазнають дії морального зносу і інших факторів. Це ставить питання про ресурс конкурентоспроможності знарядь праці, тобто тривалості періоду, на протязі якого знаряддя праці можуть зберегти свою конкурентоспроможність в умовах ринку.

Величина ресурсу конкурентоспроможності обумовлена багатьма факторами і особливостями їх впливу. Конкуренти весь час поставляють на продаж нові, технологічно більш досконалі знаряддя праці. Тому середній рівень знарядь праці на ринку безперервно підвищується. Кожний зокрема виробник знарядь праці не може часто їх обновлювати, тому на протязі визначеного часу у окремого виробника вони мають постійну конструкцію і незмінну продуктивність. Собівартість продукції, виготовленої з допомогою цих знарядь праці, також буде майже незмінною.

Для визначення ресурсу конкурентоспроможності треба по рокам перспективи розрахувати показники Ун і Ус, що дасть змогу установити час, коли на ринок повинна вийти більш конкурентоспроможна машина цього ж виробника.

По роках перспективи треба розрахувати дані, які характеризують ринок: зміну ціни;зміну обсягів річних продаж виробів, виготовлених цією машиною.

Обсяг продаж за рік можна визначити методом опитування споживачів або використати експертні оцінки фахівців.

Економічні показники вироблюваної продукції на машині, що виготовив виробник визначаються так.

Сума прибутку за рік дорівнює:

П_ні = (Ц_і - С_і) №_i

Де:

П_ні - сума прибутку за рік, грн.;

№_i - обсяг продажу продукції за і-тій рік, одиниць.

Показник прибутку на капіталовкладення по роках перспективи (У_uі) дорівнює:

Де:

К_ui - капітальні вкладення, які потрібні для машини як у сфері її виробництва, так і споживання, грн.

Показники продукції конкурентів такі.

Сума прибутку по роках перспективи (П_кі):

П_кі = Ц_і * №_і

Показник прибутку на капітальні вкладення для машин конкурентів по роках перспективи складає:

Шляхом порівняння показників У _ui У _кi визначаємо той рік, коли необхідно вийти на ринок з новою продукцією підвищеної конкурентоспроможності. Для оперативних розрахунків ресурсу конкурентоспроможності (Тр) запропоновано у дисертації укрупнений метод:

Де:

К_п - капітальні вкладення для спроектованої технології, грн.;

У_с - показник прибутку на капітальні вкладення, який сформувався на ринку, доля;

П - сума прибутку в момент виходу на ринок нової машини, грн.

З'являється можливість визначення допустимої суми капітальних вкладень для проектованої машини (Кд):

Де:

П_ні - сума прибутку в і-ому році, грн.;

У_ні - показник прибутку на капітальні вкладення в і-ому році, %.

Для оцінки якості технологічної підготовки виробництва запропонована багатокритеріальна функція корисності.

Узагальненою скалярною оцінкою якості технологічної підготовки може бути функція корисності, де якість виконання робіт описується локальними критеріями:

Де:

U(x_j) - функція корисності для оцінки якості технологічної підготовки;

U^s(x_j) - функція корисності оцінки якості s-ої роботи, яка входить до технологічної підготовки;

x_j - j-й спосіб організації технологічної підготовки виробництва;

s - номер роботи.

Локальними критеріями запропоновано слідуючи показники:

- технологічна собівартість;

- тривалість виробничого циклу;

- рівень механізації операцій технологічного процесу.

ВИСНОВКИ

1. Промисловість України має значні резерви підвищення конкурентоспроможності продукції. В ринкових умовах господарювання конкурентоспроможність продукції виявляється на ринку при продажу, а формується на всіх стадіях її створення і виробництва;

2. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції українських підприємств потребує вирішення комплексу технічних, організаційних і методичних питань. Методичний аспект полягає в тому, що підвищення рівня конкурентоспроможності продукції значно ускладнюється із-за відсутності науково обґрунтованого методу економічної оцінки цього рівня;

3. На підставі дослідження методів оцінки конкурентоспроможності продукції установлено, що в них відсутня методична основа для визначення терміну переходу на виробництво більш конкурентоспроможної продукції;

4. Аналіз інтересів власників капіталу як виробників, так і споживачів знарядь праці (зокрема машин) показує, що їх головна мета полягає в одержанні прибутку на свої капітальні вкладення. Тому показник прибутку на капітальні вкладення заключає в собі зміст критерію конкурентоспроможності продукції (машин);

5. Знаряддя праці (машини) зазнають дії морального зносу і інших факторів, тому вони не можуть бути конкурентоспроможними завжди. Виникає проблема визначення ресурсу конкурентоспроможності, який характеризується періодом часу, на протязі якого зберігається попит в умовах конкуренції. Для визначення ресурсу конкурентоспроможності розроблено метод розрахунку названого ресурсу;

6. Запропоновано метод розрахунку граничної суми капітальних вкладень для нової техніки; конкурентоспроможність ринковий економічний

7. В процесі дослідження виявлено вплив стадій системи створення і освоєння нової техніки на конкурентоспроможність продукції. Зокрема установлено вплив якості виконання технологічної підготовки виробництва на конкурентоспроможність продукції;

8. Для управління конкурентоспроможністю продукції (машин) на стадії технологічної підготовки виробництва розроблена багатокритеріальна модель оцінки якості технологічної підготовки, як фактору підвищення конкурентоспроможності. Для оцінки якості технологічної підготовки використана функція корисності;

9. Для практичного використання запропонованого методу економічної оцінки конкурентоспроможності продукції і визначення ресурсу конкурентоспроможності розроблена програма розрахунків на ПЕОМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горбач Е.В. Стратегия формирования конкурентных преимуществ на стадии создания товара // Вестник Харьковского государственного университета, №401. - Харьков: Основа, 1997. - с. 151-154.

2. Горбач Е.В. Технологические факторы ресурсосбережения и конкурентоспособности продукции // Вестник Харьковского государственного университета, №401. - Харьков: Основа, 1997. - с. 39-44.

3. Горбач Е.В. Формирование конкурентоспособности продукции на этапе технологической подготовки производства // Вестник Харьковского государственного университета, №404. - Харьков: Основа, 1998. - с. 199-208.

4.Горбач Е.В. Ресурс конкурентоспособности орудий труда. Методика определения // “Бизнес-Информ”. - 1999. №13-14. - с. 141-142.

5. Модель формирования конкурентоспособности машины на стадии технологической подготовки производства, Горбач Е.В. Укр. инж. пед. акад. - Харьков, 1997. - 11 с. Рус. Деп. в ГНТБ Украины 09.01.97, №37 - Ук.97, Реф. В РЖ "Депоновані наукові роботи", 1998, №1, №Б/0 620.

6. Клочко В.С., Горбач Е.В. Экономическая оценка конкурентоспособности машин на стадии технологической подготовки, Материалы международной конференции "Реализация концепций маркетинга в условиях формирования рынка". - Пенза. - 1996. - С. 107-109.

7. Клочко В.С., Горбач Е.В. Механизм обеспечения конкурентоспособности машин на стадии технологической подготовки производства. // Сб. Материалов Всероссийской научно-практической конференции “Проблемы экономической стабилизации в регионе”. Пенза, 1996. - С. 88-90.

8. Клочко В.С., Горбач Е.В. Использование ЭВМ при проведении практического занятия по экономической оценке конкурентоспособности машин. // Науково - методична конференція “Використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі” Тези доповідей / ХТУРЕ, Харків, 1997.

9. Горбач Е.В. Программно-целевой подход к формированию конкурентоспособности продукции // 1-й Международный молодежный форум “Электроника и молодежь в ХХІ веке”. Тез. докл. / ХТУРЭ - Харьков, ХТУРЭ, 1997. - С. 203.

10. Клочко В.С., Горбач Е.В. Использование векторного критерия для оценки конкурентоспособности разрабатываемых технологических процессов в дипломных проектах. // Материалы ХІХ наукової практичної конференції. Харків 27-29 травня 1996 р. - Харків, УІПА, 1998. - С. 52-54.

11. Горбач Е.В. Программно-целевой подход к оценке и обеспечению конкурентоспособности продукции // Материалы научної практ. конф. “Научно-методические и организационно-практические проблемы развития промышленных городов региона с максимальным использованием местных ресурсов”. Донецк-Артемовск, 1997. - С. 77-78.

12. Горбач Е.В. Конкурентные преимущества продукции за счет эффективного использования ресурсов. // Науково-практична конференція "Економічна оцінка конкурентоздатності продукції (послуг)” Тез.доп. УІПА. - Харків, 1998. С. 36-37.

13. Горбач Е.В. Методика экономической оценки конкурентоспособности орудий труда. // 3-й Міжнародний молодіжний форум “Радіоелектроніка іі молодь у ХХІ ст.” доповіді /ХТУРЕ.-Харків, 1999. - с. 291-294.

Размещено на Allbest.ru