Еколого-економічне обґрунтування ефективності використання нових видів азотних добрив в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічне обґрунтування ефективності використання нових видів азотних добрив в сільському господарстві

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми

Становлення України, як цивілізованої розвинутої держави, залежить від здатності країни забезпечити населення достатньою кількістю якісної сільськогосподарської продукції. Визначаючи цю проблему як першочергову, слід відмітити, що сільське господарство України відноситься до тих галузей, пріоритетний розвиток яких в найбільшій мірі сприяє зміцненню її економічного потенціалу, зростанню експортних можливостей.

Потужним знаряддям підвищення обсягів виробництва та споживчих якостей сільськогосподарської продукції, продуктивності землеробської праці, покращення стану родючих ґрунтів є використання мінеральних добрив. Однак, починаючи з 1991 року, рівень споживання мінеральних добрив в Українi значно зменшився. Так, в порiвняннi з 1990 роком, в 1996-1997 роках було внесено рiзних видiв добрив в 4-8 рази меньше, що значною мірою відбилося не тільки на економічних показниках всього агропромислового комплексу. Виснаджуються запаси поживних речовин, знижується родючисть ґрунту.

Сьогодні, не вiдповiдаючий агрохiмiчним потребам i нормативам, дисбаланс в використаннi мiнеральних добрив (понад 80% від загального обсягу належить азотним добривам), став вагомим негативним чинником, який призводить до надмірного накопичення нітратів в навколишньому середовищі, посиленню міграційних процесів, переходу їх в інші небезпечні форми. У цьому звязку, важливе народногосподарське значення підвищення економічної і екологічної ефективності використання азотних мінеральних добрив зумовили тему дисертаційної роботи.

Забрудненість сільськогосподарської продукції, родючого шару грунту, призводе з одного боку до зниження ефективності додаткового фінансування самого сільського господарства, а з другого до «переливу» витрат виробництва із сільського господарства в соціальну сферу. В цих умовах виникає необхідність розробки та економічного обгрунтування найбільш раціональних напрямків екологізаціїї функціонування сільського господарства, повязаних із застосуванням нових видів економічно і екологічно ефективних мінеральних добрив.

В зв`язку з цим, обґрунтування пріоритетності використання тих або iнших видiв добрив повинна базуватись на облiку повних витрат на їх виробництво та використання, з урахуванням їх впливу на навколишнє середовище, а також на якість та споживчі характеристики отриманої сiльськогосподарської продукцiї.

Вважаємо, що ефективне рiшення указаних питань можливе по шляху розробки та удосконалення економiчного iнструментарiю стимулювання виробництва та використання еколого-економiчно ефективних мiнеральних добрив. Це дозволить не лише зменьшити антропогенний тиск на навколишнє середовище, а і в рештi решт перейти до виробництва «чистої» сiльськогосподарської продукцiї, що особливо актуалiзується негативними соцiально-економiчними та демографiчними процесами в Українi.

Тому актуальність дисертаційної роботи полягає в обєктивній необхідності досконалення методів еколого-економічного обгрунтування використання нових видів мінеральних добрив, які б в сучасних умовах служили інструментарієм для визначення економічних і екологічно ефективних методів інтесифікаціїї сільськогосподарського виробництва.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Напрямки дисертаційного дослідження входять до державних і регіональних програм та тем:

- програми Наукової ради НАН Укрїни «Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні»;

- «Програма використання вуглеамонійних солей в сільському господарстві», яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України 28 вересня 1998 р., №1549;

- держбюджетної теми «економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на довкілля комплексу різноманітних факторів», (65.01.02.97-99), (фінансується Міністерством освіти України).

Науковi результати, теоретичнi положення та висновки дослiдження були використанi при виконаннi науково-дослiдних робiт: «Оцiнка впливу забруднення навколишнього середовища на формування показникiв в системi нацiональних рахункiв». Державний реєстрацiйний номер 194U009731. Програма Державного комiтету України по науцi i технологiям (ДКУНТ) «Охорона та вiдновлення земельних ресурсiв України», «Розробка методичних рекомендацiй для розрахунку економiчних збиткiв при виробництвi, транспортуваннi та використаннi азотних добрив», 1996 р., №196U005292. Фундаментальна тема «Теоретичне обгрунтування економiчного механiзму соцiального захисту населення, яке постраждало вiд забруднення навколишнього середовища (фiнансується ДКУНТ), реєстрацiйний номер 47.01.04 д/б - 97-98 рр №0197U007290.

Матерiали дисертацiйної роботи були впроваджені в навчальний процес у Сумському державному унiверситеті (дисциплiни «Економiка природокористування», «Основи екологiї»).

Мета та задачi дослiдження

Метою дисертацiйної роботи є аналіз та поглиблення теоретичних і методичних принципів еколого-економічної оцінки ефективності застосування різних видів мінеральних добрив та розробка організаційно-економічного механізму стимулювання переходу до екологічно безпечних агрохімікатів. Для вирiшення поставленої мети було необхiдно вирiшити такi задачi:

- проаналiзувати еколого-економiчну ситуацiю, яка склалась в галузях сільськогосподарського виробництва, існуючі механізми стимулювання та динаміку споживання мiнеральних добрив;

- вдосконалити науково-методичнi пiдходи до оцiнки еколого-економiчної ефективностi виробництва і використання рiзних видiв стандартних мінеральних добрив та вуглеамонійних солей (ВАС);

- оцiнити економiчнi збитки, які заподіяні довкіллю та народногосподарському комплексу азотними мiнеральними добривами, з урахуванням збитків від споживання забрудненої сільськогосподарської продукції;

- визначити напрямки застосування системи еколого-економічних показників, щодо вирішення проблеми підвищення мінерального живлення рослин шляхом ефективного використання мінеральних добрив;

- дослідити питання економiчного стимулювання розширеного використання екологічно ефективних агрохiмiкатiв та створення системи організаційно-економічного механізму екологізації сільськогосподарських виробництв.

Наукова новизна одержаних результатiв

Новизна наукових положень дисертацiйного дослiдження полягає в наступному:

- розвинуті та поглиблені напрямки комплексного аналізу еколого-економічних показників застосування азотних мiнеральних добрив, як передумови оцінки ефективності їх виробництва, транспортування та використання;

- удосконалені методичні підходи до визначення системи показників оцінки екологічності сільськогосподарського виробництва, які дозволяють врахувати економічні збитки від забруднення продуктами розпаду мінеральних добрив, як ґрунтів так і одержаного врожаю;

- вперше розраховані збитки від виробництва і застосування різних видів азотних мінеральних добрив, як основи для прийняття рішень по їх вибору в конкретних умовах господарювання;

- удосконалені методичні підходи до визначення ставки фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням екологічної складової;

- сформульовані основні положення, щодо функціонування підрозділів екологічного менеджменту в агропромисловому комплексі;

- запрпоновано схему економічного механізму стимулювання використання екологічно ефективних мінеральних добрив;

Практичне значення одержаних результатiв

Практична цiннiсть результатiв дисертацiйного дослiдження полягає в тому, що уточненi та запропонованi методичнi підходи мають практичне значення як адекватний напрямок для подальших наукових досліджень по досконаленню системи природокористування в Українi.

Обгрунтовані заходи для вибору запропонованих до використання азотних добрив, що дає змогу зорієнтувати сільські господарства на використання більш ефективних мінеральних добрив, як з економічної так і з екологічної точки зору.

Запропонованi i опробованi методичнi пiдходи щодо розрахунку економiчних збиткiв, заподiяних мiнеральними добривами, можуть бути реалiзованi в задачах господарського характеру на рiзних рiвнях господарювання: народногосподарчому, регiональному, галузевому та локальному.

Розроблена схема економiчного стимулювання використання екологiчно безпечних добрив в сiльськогосподарському виробництвi, які безумовно сприятимуть покращенню стану родючого шару грунту і підвищенню якості продукції.

Конкретнi оцiнки збиткiв які наносяться окремими видами мінеральних добрив, можуть бути використанi практиками для вибору екологiчно безпечних технологiй вирощування сiльськогосподарської продукцiї та при встановленні ставок платежів за забруднення довкілля.

Особистий внесок здобувача

В роботi 1 за списком опублiкованих праць особисто автором розроблена схема взаємодiї економiки та громадського здоров`я.

В роботi 4 за списком опублiкованих праць особисто автором розроблено алгоритм системи управлiння виробництвом чистих продуктiв харчування.

В роботi 5 за списком опублiкованих праць особисто автором були розраховані та запропоновані значення коефіцієнту заміщення витрат на охорону повітря в галузевому розрізі.

В роботi 6 за списком опублiкованих праць особисто автором дана еколого-економiчна оцiнка вуглеамонiйних солей, як нового перспективного виду азотних добрив.

В роботi 8 за списком опублiкованих праць особисто автором запропоновані аналітичні залежності загальних збитків здоровю населення внаслідок забруднення навколишнього середовища.

Апробацiя результатiв дисертацiї

Основнi положення дисертацiйної роботи доповiдались, обговорювались та отримали позитивну оцiнку на наукових конференцiях викладачiв, спiвпробiтникiв i студентiв Сумського державного унiверситету (Суми 1995, 1996, 1997, 1998 рр.) на 13-й щорiчнiй науково-практичнiй конференцiї «Актуальнi проблеми економiки природокористування» (Суми 1996), на мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї «Проблеми охорони навколишнього середовища при виробництвi та використаннi мiнеральних добрив з пiвнiчноафриканських фосфоритiв» (Суми, 1997), на мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї «Правове регулювання стосункiв в промисловiй екологiї i iнженерiї (Хмельницький, 1997), а також на рядi iнших нацiональних i мiжнародних конференцiях та семiнарах.

Публiкацiї

Результати дисертацiйних дослiджень опублiкованi в 8 роботах (1 стаття у підручнику, 6 у наукових журналах, 1 - в збiрниках матерiалiв та тез конференцiй) загальним обсягом 2,4 друк. арк., з яких особисто автору належать 1,6 друк. арк.

Структура i змiст роботи

Дисертацiя складається з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв.

Матерiали дисертацiї викладенi на 160 сторiнках основного тексту, в 21 таблиці, 11 iлюстрацiях, 4 додатках. Список використаних джерел складає 187 найменування.

У вступi обґрунтована актуальнiсть дослiдження, охарактеризована наукова новизна та практична цiннiсть отриманих результатiв.

У першому роздiлi - «Еколого-економiчна оцiнка виробництва i використання азотних добрив» проаналізовано сучасний стан, розкрито необхiднiсть екологiзацiї сiльськогосподарського виробництва взагалi i охарактеризовано еколого-економiчнi проблеми виробництва та використання добрив. А також існуючий механізм стимулювання екологічних виробництв в АПК аналiзуються iснуючi пiдходи щодо оцiнки ефективностi застосування добрив в АПК.

У другому роздiлi - «Методичнi пiдходи до розробки критерiїв еколого-економiчної ефетикностi використання мiнеральних добрив», виходячи з аналiзу властивостей добрив та їх виробництва, розроблена система показникiв i критерiальна оцiнка екстернальних витрат при використаннi агрохiмiкатiв, дана порiвняльна оцiнка економiчних збиткiв, заподiяних навколишньому середовищу азотними мiнеральними добривами.

В третьому роздiлi - «Методи оцiнки i використання показникiв екологiчностi в управлiннi сiльскогосподарським виробництвом» представлена система економiчного стимулювання використання екологiчно безпечних агрохiмiкатiв. Розроблені та запропоновані організаційно-економічні механізми стимулювання переходу до екологічно небезпечних технологій. Показано вплив поширеного використання вуглеамонiйних солей, як нового еколого-економiчно ефективного виду мiнеральних добрив, на показники функцiонування АПК.

У висновках сформульованi основнi результати одержанi в ходi дисертацiйного дослiдження, даються рекомендацiї по їх практичному використанню.

Додатки мiстять вихiднi данi та промiжнi розрахунки.

Основний змiст

добриво екологічний вуглеамонійний економічний

Ще й сьогодні, вибiр того чи iншого технiчного або органiзацiйного рiшення, пов`язаного з виробництвом та використанням мiнеральних добрив переважно проводиться тiльки на основi облiку витрат виробничого характеру. Внаслідок такого однобiчного пiдходу, на нашу думку, формуються помилковi уявлення про вигiднiсть тих чи iнших видiв мiнеральних добрив, ефективність господарських рiшень, вiдбувається орiєнтацiя не на досягнення кiнцевих народногосподарських результатiв, а на промiжнi галузевi цiлi, тому що, сільгосптоваровиробники звільнені від економічних санкцій, а відтоді не розробляються відповідні механізми стимулювання. При цьому фактично не враховуються зовнішні екологiчнi витрати, якi несе суспiльство при виробництвi та використаннi мiнеральних добрив.

На нашу думку, вибiр запропонованого до використання добрива, а також засобiв його виробництва, слiд проводити з урахуванням економiчних збиткiв, якi можуть бути заподiянi забрудненням повiтря, води, грунтiв на всiх стадiях вiд добування сировини для виробництва добрив, до їх застосування в сiльському господарствi i збиткiв вiд споживання забрудненої продуктами хiмiзацiї продукції.

З умов забезпечення сiльського господарства необхiдною кiлькiстю поживного азоту, були дослiдженi основнi види промислово виробляємих азотних добрив, а також новий, альтернативний, вид добрив - вуглеамонiйнi солi (ВАС). Вибiр об`єктiв дослiдження визначений їх широким застосуванням в сільському господарствi, а внаслiдок цього значним впливом на показники всього сiльськогосподарського виробництва та стан навколишнього середовища.

Мова йде про пошук найбiльш конкурентноспроможного препарату в двох найбiльш важливих аспектах - економiчному та екологiчному. Для порiвняльного аналiзу були також використанi i iншi, важливi для сьогоднiшнiх економiчних обставин фактори, такi, як цiна одиницi поживної речовини в мiнеральному добривi, енергомiсткiсть виробництва та iн.

Враховуючи складнiсть взаємовiдношень всiх факторiв витрат та збиткiв, ми на першому етапi пропонуємо розраховувати повнi витрати по укрупненому алгоритму, який складається iз слiдуючих блокiв:

- розрахунок собiвартостi з урахуванням зовнiшнiх витрат на виробництво по видам добрив;

- визначення сукупних витрат по галузям народного господарства;

- визначення переливу витрат по складовим у зовнiшнє середовище;

- визначення витрат на транспортування та внесення з урахуванням втрат добрив;

- визначення внутрiшнiх витрат, збитків вiд власного господарювання;

- складання витрат та зiставлення отриманого результату (прибутку, витрат, збиткiв).

Основним елементом зовнiшнiх витрат, в кiнцевому рахунку, є збитки здоров`ю людини. Крiм цього, в склад повних витрат нами включено зростання собiвартостi переробки забрудненої продукцiї та «позитивнi» зовнiшнi витрати.

Сукупність витрат в галузях на виробництво та використання мiнеральних добрив складають внутрiшнi «iнтернальнi» витрати. До цих витрат можно вiднести витрати на науковi дослiдження та частину фiнансової державної пiдтримки. Збитки вiд виробництва, транспортування та використання мiнеральних добрив ми вiдносимо до зовнiшнiх «екстернальних витрат».

Важливе значення зовнiшнiх витрат визначається тим фактом, що в ринковiй економiцi прийняття рiшень в значнiй мiрi залежить вiд ринкових цiн. Якщо на рiвнi цiн не вiдображаються iснуючi недолiки, наприклад, забруднення повiтря, водних джерел, грунтiв, то окремi рiшення споживачiв (сiльськогосподарських виробникiв) не приносять виграшу суспiльству вцiлому. Ми вважаємо, що встановлення цiн на основi повних витрат, якi мусить сплачувати суспiльство, є ключовим елементом ефективного i стабiльного функцiонування агропромислового виробництва.

Сьогодні гостро стоїть потреба в системi економiчних iнструментiв для визначення повних витрат на виробництво мiнеральних добрив та прийняття на цiй основi адекватних рiшень, з урахуванням довгострокових наслiдкiв i з облiком факторiв, якi впливають на ефективнiсть та екологiчну безпеку застосування добрив i як наслідок безпеку сiльськогосподарського виробництва.

Одне з ключових мiсць в сучаснiй системi еколого-економiчних оцiнок належить показникам економiчних збиткiв, заподiяних народному господарству в результатi забруднення навколишнього природнього середовища.

Якщо ранiше економiчнi збитки розглядались як пасивний показник, який констатує негативнi наслiдки виробничо-господарської дiяльностi, або в кращому випадку, як показник, що використовується при оцiнцi економiчної ефективностi захисту навколишнього середовища і практично ігнорувались в сільському господарстві, то в дисертаційній роботі, ми розглядаємо їх, як один з найважливiших факторів ефективності системи управлiння народним господарством на основi ринкових законiв i принципiв правової вiдповiдальностi.

З екологiчних позицiй виробництво ВАС має бiльшi переваги перед іншими, найбільш поширеними видами азотних добрив (табл.).

Розрахунок повної збиткомісткості при виробництві азотних мінеральних добрив

Добрива	Збитки, що наносяться при виробництві добрив, грн/т	Питомі витрати напівпродук-тів, т/т	Збитки, що завдаються при виробництві напівпродук-тів, грн/т.	Повна збиткомісткість добрива, грн/т
	Атмосфері	водному басейну	грунту
Аміачна селітра	0,0179	0,0061	-	аміак 0,210 азотна кислота 0,79	0,0635 0,237	0,435
Карбамід	0,1457	0,0047	-	аміак 0,579	0,1742	0,441
ВАС	0,0799	-	-	аміак 0.23	0,0674	0,245

Нами показано, що застосування одного i того ж добрива в однiй i тiй же дозi може виявити рiзнi економiчнi збитки. Наприклад амофос 23,57-29-73 грн/т, амiачна селiтра 35,3-45,2 грн/т, карбамiд 32,1-40,5 грн/т, ВАС 3,3-5,8. Тим самим величина економiчних збиткiв є лiмiтуючим показником по застосуванню даного добрива в одних умовах i стимулюючим фактором в iнших. З урахуванням орiєнтованих економiчно доцiльних норм внесення мiнеральних добрив пiд окремi сiльськогосподарськi культури, а також середню по Українi врожайнiсть культур, в дисертацiйному дослiдженнi були розрахованi укрупненi значення питомих збиткiв диференцiйовано по деяким галузям рослинництва. Наприклад, за нашими розрахунками, сьогоднiшнi економiчнi збитки при виробництвi пшениці складають 19,27 грн/га, цукрових бурякiв 42,84 грн/га, соняшника 14,96 грн/га, картоплi 23,58 грн/га.

Таким чином, соцiально-економiчна ефективнiсть виробництва та застосування мiнеральних добрив може i повинна бути оцiнена з урахуванням показникiв економiчних збитків, що завдаються навколишньому середовищу. Здiйснюватися цi розрахунки повиннi з метою визначення еколого-економiчних наслiдкiв виробничих процесiв, якi можуть значно змiнити iснуючi уявлення про вигiднiсть того чи iншого виду добрив та доцiльностi його застосування.

Досі збитки здоровю людині враховувались лише частково, тому що до уваги бралось тільки зовнішне забруднення, але врахування внутрішнього забруднення від продуктів харчування показує, ці збитки значно вищі і обходиться державi значно дорожче, нiж створення екологiчних виробництв, впровадження мало- i безвiдходних технологiй i перехiд пiдприємств на ресурсозберiгаючий тип виробництва. Тому існує потреба в розробці та досконаленні економiчного механiзму господарювання, здатного стимулювати не тiльки виробництво екологiчно чистої продукцiї, але i зниження негативної дiї сільськогосподарської дiяльностi на навколишнє природне середовище.

Пріорiтетнiсть економiчних механiзмiв пояснюється чотирма факторами: необхiднiстю створення системи матерiальних стимулiв та заохочень для забезпечення прогресу в сферi екологiї, бiльш ефективне використання переваг ринку для досягнення поставлених цілей в цiй областi; пошуком виробниками найменьш витратних засобiв для досягнення цих цiлей, а також економічне обгрунтування необхiднiстю переходу вiд боротьби з забрудненням на його попередження.

Але економічні механізми повинні, як такі, спиратись на на теоретичне обгрунтування та аналіз найбільш раціональних засобів підвищення ефективності по всьому ланцюгу від виробництва до споживання продукції АПК з однієї сторони та дієвості застосування окремих складових з другого боку.

В зв`язку з цим, ми вважаємо, що приорітет повинні мати ефективні агрохiмiкати широкого спектру застосування, безпечних до бiоценозiв, тому що на цій стадії виробництва формуються найбільші збитки. Але при цьому повиннi бути врахованi та всебiчно опрацьованi питання досконалостi економiчного механiзму застосування нових видiв азотних добрив, вуглеамонiйних солей зокрема, здатного реалiзувати стратегiю екологiзацiї агропромислового виробництва та збереження родючостi грунтiв в сiльскогосподарських виробництвах рiзноманiтних форм власностi та господарювання.

Для конкретизацiї та обгрунтування основних напрямкiв даної стратегiї в дисертацiйнiй роботi визначене коло першочергових питань. Видiлимо наступні:

- контроль та регулювання якостi сiльськогосподарської сировини, призначеної для виробництва продуктiв харчування з метою зменьшення шкідливого навантаження на органiзм людини, охорони навколишнього середовища;

- збереження та пiдвищення родючостi грунтiв (збiльшення гумусу, рухливих поживних речовин, зниження залишкової кiлькостi пестицидiв та важких металiв);

- корегування закупівельних цiн на мiнеральнi добрива, що впливають на доходи сiльськогосподарських виробництв;

- корегування (пiдвищення або зниження) реалiзацiйних цiн на сiльськогосподарську продукцiю в залежностi вiд їх екологiчної чистоти.

Для стимулювання сiльськогосподарських товаровиробникiв на застосування вуглеамонiйних солей, а в кінцевому результаті і на виробництво екологiчно чистої продукцiї, нами пропонується система економiчних iнструментiв (рис. 1), що складається з двох основних блокiв: блоку економiчних важелiв i стимулiв, якi дозволяють пiдвищити зацiкавленiсть в виробництвi чистої продукцiї та блоку економiчних санкцiй, якi застосовуються до забруднювачів навколишнього середовища та сiльськогосподарської продукцiї, а також блоку органiзацiйно-правових заходiв, що дозволить ефективно застосовувати окремі елементи економiчного механiзму.

На сьогоднi між промисловою та сільськогосподарською продукцією простежується дисбаланс цiн, котрий частково повязаний необгрунтованим, тобто не прив`язаним до основних еколого-економiчних показникiв, державним фiнансуванням сiльського господарства. В зв`язку з цим вважаємо доцiльним диференцiювати закупiвельнi цiни на продукцiю сiльського господарства не тiльки за регiональними ознаками, але i за технологiями виробництва, що буде сприяти розширенню площ застосування екологiчно ефективних мiнеральних добрив та гадаємо буде сприяти пiдвищенню культури землеробства.

В роботі запропоновано удосконалений диференцiйний пiдхiд встановлення ставки фіксованого сільськогосподарського податку з врахуванням ступеню екологiчностi сiльськогосподарського виробництва:

(1)

де ФСН - ставка фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням екологiчної складової;

- процент ставок фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектару с/г угiдь вiд їх грошової оцiнки (вiн складає для пахотних земель та пасовищ - 1,3%, для багаторiчних насаджень - 0,3%);

Д - грошова оцiнка землi, грн.;

К_е - коефiцiєнт екологiчностi с/г виробництва;

К_в - коефіцієнт, який враховує збитки за межами с/г виробництва (рекриація, водне господарство та ін.).

, (2)

, (3)

, (4)

де К_к - коефiцiєнт, що показує вiдхилення якостi отриманого врожаю, одержаного на грунтах конкретного землекористувача, вiд середнього в регiонi;

К_з - коефiцiєнт, що показує перевищення фонового забруднення грунтiв залишковими речовинами в результатi застосування хiмiчних засобiв;

С_i i С_іср - врожай i-тої культури, що вiдповiдає вимогам якостi у сiльськогосподарського виробника i в середньому по регiону ц/га;

З_ір, З_іф - фонове та фактичне забруднення грунтів.

Застосування запропонованого пiдходу, на нашу думку, дозволить стимулювати землекористувачiв, зокрема сiльськогосподарських товаровиробникiв, застосовувати екологiчно чистi технологiї (вуглеамонiйнi солi в тому числі), направляти кошти на оздоровлення навколишнього середовища.

Одним з основних елементiв стабiлiзацiї ситуацiї, що склалася, на нашу думку є створення в рамках пiдприємств агрохiмiчного сервiсу пiдроздiлiв екологiчного менеджменту. Пiд екологiчним менеджментом слiд розумiти цiлеспрямований вплив на колективнi господарства та окремих виробникiв сiльськогосподарської продукцiї з метою реалiзацiї природоохоронних та грунтозахисних завдань, виходячи iз конкретних економiчних та соцiальних iнтересiв сiльгоспвиробникiв та суспiльства в цiлому. Необхiднiсть такого впливу обумовлена iснуючими розбіжностями мiж цiлями виробничої та природоохоронної дiяльностi суб`єктiв землекористування.

Якщо метою функцiонування господарств в риночних умовах є максимiзацiя прибутку за рахунок зниження витрат економiчних ресурсiв, то метою природохоронної дiяльностi є забезпечення мінімально негативного впливу на грунтовий покрив, зниження забруднення сiльськогосподарської продукцiї в процесi виробничої дiяльностi. Таким чином екологiчний менеджмент можна визначити як систему управлiння землеробством, що забезпечує вирiшення екологiчних задач, виходячи з оптимiзацiї економiчних iнтересiв сiльгоспвиробникiв (мiнiмум екологiчних витрат або максимум прибутку).

Основними функцiями цих пiдроздiлiв повиннi бути наступні:

- оцiнка iснуючого стану грунтiв i якостi сiльськогосподарської продукцiї, порiвняння фактичних показникiв з екологiчними нормативами;

- прогнозування об`ємiв використання агрохiмiкатiв, можливих змiн якостi навколишнього середовища і продукції;

- планування технічних, технологічних, організаційних та мотиваційних заходів, що направлені на досягнення та підтримку якості грунтів і сільськогосподарської продукції на рівні екологічних стандартів;

- організація контролю за ступенем досягнення мети, витрат та оцінка впливу досягнутого стану природокористування на економічні показники роботи господарств;

- інформаційне забезпечення сільхозтоваровиробників.

Головними принципами розробки та функціонування організаційної структури підрозділів екологічного менеджменту слід виділити: цілеспрямованість, комплексність, системність, оперативність. Принцип цілеспрямованості визначає орієнтацію всіх ланок управління на досягнення головної мети менеджменту. Принцип комплексності означає найбільш повний обсяг функцій повязаних з екологізацією виробництва, та формуванням на цій основі відповідних підрозділів. Принцип системності означає, що екологічний менеджмент є складовою частиною загальної системи управління господарством, отже необхідно повязати всі ланки управління між собою та між іншими підрозділами підприємництва, а також із зовнішним середовищем в області грунтоохоронних заходів. Принцип оперативності означає формування комунікацій, які забезпечують оперативний звязок між підрозділами внутрішнього та зовнішного середовища екологічного менеджменту.

Фактично соціально-економічна ефективність, мінеральних добрив, як елемент ефективного функціонування всього АПК, повинна базуватися не тiльки на валових економiчних показниках сiльськогосподарського виробництва, але i включати в себе екологiчнi витрати на окремеих стадiях виробництва та характеристики якостi i застосування добрив, а також одержаного врожаю та його екологiчної чистоти.

В табл. наведенi розраховані величини економiчних збиткiв, яких можна запобігти при використаннi вуглеамонiйних солей як основного азотного добрива.

Величина питомих економiчних збиткiв, яких можна запобігти в разі застосування ВАС як основного азотного добрива

Культура	Питомі збитки, яких можна запобігти
	грн/га	грн/ц
Цукровий буряк Озима пшениця Картопля Кукурудза на силос Кукурудза на зерно Льон-довгунець Соняшник Рис.	18,42 7,71 7,31 8,12 9,90 4,59 5,25 10,83	0,08 0,24 0,07 0,28 0,35 0,76 0,4 0,32

Виробництво ВАС як альтернатива амiачнiй селiтрi, за нашими розрахунками, дозволить зекономити до 1,25 млрд. кВт/рiк електроенергії щорiчно. Лише за рахунок економiї електроенергiї вдається запобiгти збитків в розмірі близько 5625000 грн. В свою чергу повні щорiчні збитки, яких можна запобiгти, в сферi виробництва при замiнi амiачної селiтри на ВАС становлять 0,25 - 0,3 грн. на кожну тону добрива.

На основi вищевикладеного, можна зробити висновок, що розширене виробництво та застосування вуглеамонiйних солей дозволяє щорiчно отримувати економiчний ефект в розмірі 1,8-2,2 млрд. гривень (цiни на липень 1998 р.), в середньому на 1 га рiллі еколого-економiчний ефект становить близько 54,8 грн. Якщо врахувати, що в 1996 роцi збитки сiльского господарства офiцiйно становили 1328 млн. грн., то розширене застосування ВАС, на наш погляд, буде в значній мірі сприяти подоланню складної кризової економічної ситуацiї в агропромисловому комплексi України.

Висновки

Інтегральним підсумком дисертаційної роботи є науково-методичні підходи і практичні рекомендації, щодо еколого-економічного обґрунтування ефективності використання нових видів азотних добрив в сільському господарстві в умовах необхідності стабілізації і підвищення якості навколишнього середовища.

1. Проведений по запропонованому в дисертації алгоритму, комплексний аналіз еколого-економічних показників азотних мінеральних добрив, свідчить про комплексний характер самої проблеми, по-друге, про різноманітність напрямків екологізації, як на етапі виробництва, так і на етапі застосування добрив. Загальний висновок полягає в тому, що еколого-економічну оцінку мінеральних добрив слід проводити тільки на основі розрахунку повних витрат на всіх стадіях виробництва і споживання.

Для повної об`єктивної оцiнки витрат на нацiональному рiвнi необхiдно впровадити бiльш повний облiк збиткiв, якi наносяться мiнеральними добривами як в сiльському господарствi, а також вiд сiльського господарства народному господарству вцілому.

2. В роботі показано, що застосування показників збитків від внутрішнього забруднення огранізму, дає можливість більш повно визначити i прогнозувати негативний вплив забруднення навколишнього природного середовища, яке визначене застосуванням мiнеральних добрив. Це дозволить зорієнтувати споживачів мінеральних добрив на застосування екологічно ефективних сільськогосподарських технологій.

3. Для того щоб зробити економiчно вигiдним виробництво екологiчно чистої продукцiї та стимулювати застосування добрив, що завдають мiнiмальних економічних збиткiв, необхiдно переглянути характер економiчних вiдношень в АПК, доцільно, в тому числі, iстотно змiнити систему цiн, кредитiв, податкiв. В умовах ринку, регулювати екологізацію виробництва можно також шляхом диференціації податків.

В звзку з цим, в першу чергу на пільгових умовах слід забезпечувати фінансовими ресурсами сільгосптоваровиробників, які застосовують екологічні агрохімікати і технології.

4. Запропонований в дисертаційній роботі економічний механізм стимулювання еколого-економічно ефективних видів мінеральних добрив спрямований на вирішення двох взаємоповязаних завдань. З одного боку, випуск екологічно чистої продукції дозволить отримати додаткові прибутки, з другогобоку, отримані прибутки доцільно впроваджувати в технологічні поцеси виробництва якісної продукції.

5. Завдяки пiдвищенню екологiчностi продукцiї, крiм впливу на якiсть життя, трудовий потенцiал населення, можна стимулювати рiст iнвестицiйної привабливостi сiльского господарства, пiдвищення експортного потенцiалу, в тому числi за рахунок зниження зовнiшнiх витрат виробництва мiнеральних добрив.

6. Застосування запропонованих рекомендацiй по впровадженню в сiльськогосподарське виробництво екологiчно безпечних мінеральних добрив буде сприяти створенню в рамках АПК гнучкого економiчного механiзму, який дозволятиме вирiшувати проблеми пiдвищення врожайностi, росту виробництва сiльськогосподарської продукцiї, пiдвищенню її якостi, не завдаючи шкоди природi.

Список опублікованих праць

1. Тархов П.В., Царенко А.М., Кузьменко С.В. Методология прогнозирования потерь трудового потенциала в связи с изменением качества жизни // Вiсник Сумского державного унiверситету. - 1996. - №4. - С. 42-48. (Особисто автора 0,1 д.а.)

2. Кузьменко С.В. Ущерб от загрязнения окружающей среды твердыми отходами // Экологическая экономика и управление. Збірник наукових праць Сумського державного університету. Суми: ВПП «Мрія-1» ЛТД, 1997.-т. 3.-С. 50-55.

3. Кузьменко С.В. Система показателей и кретериальная оценка экстернальных издержек при использовании агрохимикатов // Вiсник Сумского державного унiверситету. - 1998. - №3. - С. 21-27.

4. Кузьменко С.В., Ришняк И.М., Царенко А.М. Методические рекомендации по созданию системы управления прозводством экологически чистых продуктов // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1997. - №2.-С. 133-137. (Особисто автора 0,3 д.а.)

5. Телиженко О.М., Нора Н.О., Кузьменко С.В. Моделирование зависимости уровня атмосфероохранных затрат от степени подавления выбросов // Вісник Харківського державного політехнічного університету. - 1998. - №1.-С. 69-72. (Особисто автора 0,1 д.а.)

6. Царенко А.М., Тархов П.В., Кузьменко С.В. Экономический анализ экологичности плодородия почв // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1998. - №1. - С. 266-269. (Особисто автора 0,4 д.а.)

7. Тархов П.В., Царенко А.М., Кузьменко С.В. Методология прогнозирования потерь трудового потенциала в связи с изменением качества жизни // Вiсник Сумского державного унiверситету. - 1996. - №4. - С. 42-48. (Особисто автора 0,1 д.а.)

8. П. Тархов, И. Шевелев, С. Кузьменко Экономическая оценка здоровья населения от ухудшения состояния окружающей среды // Экономика природопользования. Учебник. Под ред. Л. Хенса, Л. Мельника. Э. Буна., Киев: Наукова думка, 1998. - С. 143 - 146. (Осбисто автора 0,1 д.а.)

9. Кузьменко С.В. Принципы применения экономических инструментов в охране окружающей среды // Труды 13-й ежегодной научно-практической конференции «Актуальные проблемы экономики природопользования», 21-23 мая 1996.-Сумы, 1996.-С. 173-177.

Размещено на Allbest.ru