Управління інвестиціями в машинобудуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління інвестиціями в машинобудуванні

інвестиція машинобудівний капітальний вкладення

Ефективне управління інвестиціями є основою для успішного розвитку машинобудівних підприємств та промисловості в цілому в умовах конкурентної ринкової економіки.

З поглибленням кризи в Україні темпи падіння обсягів капіталовкладень значно перевищували погіршення інших економічних показників. Так, при зменшенні валового внутрішнього продукту у 1998 р. до 41% від рівня 1990 р., інвестиції склали лише 20,8%. Падіння обсягу інвестицій у машинобудуванні удвічі перевищувало зменшення інвестицій в середньому по економіці. В той же час підприємства, які проводять ефективну інвестиційну політику, зокрема ВО «Южкабель», НВО ім. М.Фрунзе, Полтавський завод штучних алмазів та алмазного інструменту, успішно діють в умовах ринку, збільшуючи обсяги виробництва та реалізації продукції.

Однією з основних причин кризи є невідповідність систем управління підприємствами вимогам, що ставляться до них у нових умовах. Відсутність організаційних форм та методів, які дають змогу передбачати та адекватно реагувати на зміни у зовнішньому економічному, політичному та соціальному оточенні організації веде до хибних дій або запізнення відповідних реакцій, а зрештою, до фактичного банкрутства підприємств.

Однією з передумов виходу української економіки з кризового стану є перебудова системи управління капітальними вкладеннями на рівні підприємств з метою ефективного використання інвестиційних ресурсів в умовах швидких змін у зовнішньому середовищі. У роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: І.Ансоффа, Ю.М.Бапсал, В.М.Богачова, С.Ю.Глазьєва, А.Гроппеллі, Р.М.Колегаєва, В.Н.Лівшица, Д.С.Львова, П.Массе, В.В.Новожилова, Д.М.Палтеровича, Б.Твісса, Т.С.Хачатурова, Я.Хонко, Р.Холта, А.І.Яковлєва, та інших, висвітлено ряд аспектів загального управління інвестиційною діяльністю та визначення економічної ефективності капітальних вкладень. Проте окремі питання вимагають більш детальної розробки з урахуванням змін, що відбулися в економіці.

Так, надзвичайно важливими з точки зору менеджменту промислових об'єктів є: особливості процесу управління капіталовкладеннями при швидких змінах зовнішнього середовища; використання традиційних показників ефективності впровадження інвестиційних проектів у сучасних умовах економічної динаміки та непередбачуваності результатів та витрат; визначення показника мінімальної ефективності капіталовкладень в Україні; питання оцінки співвідношення ризикованості та доходності інвестиційних проектів.

Актуальність проблеми, її теоретичне та практичне значення зумовили необхідність проведення даного дослідження, визначили тему дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з науковими дослідженнями кафедри економіки та маркетингу Харківського державного економічного університету за темою: «Оцінка ефективності створення та діяльності спільних підприємств», виконаними в період 1996 - 1998 років, номер державної реєстрації 0198007650.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягала в розробці системи механізмів і методів управління капітальними вкладеннями у машинобудуванні в умовах перехідної економіки України.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішені такі завдання:

проаналізовано поняття «інвестиції» та їх класифікації;

досліджено місце та роль капітальних вкладень у підвищенні ефективності суспільного виробництва та встановленні макроекономічної рівноваги;

проаналізовано причини інвестиційної кризи в економіці України;

проведено аналіз розвитку вітчизняних та закордонних теорій оцінки ефективності капітальних вкладень у стабільних умовах та з урахуванням фактору невизначеності витрат та результатів;

наведено характеристику процесу управління капітальними вкладеннями в сучасних умовах;

досліджені особливості використання методів оцінки ефективності капіталовкладень в залежності від рівнів динамічності зовнішнього оточення проекту;

досліджено питання оцінки співвідношення ризикованості та доходності інвестиційних проектів в умовах високого рівня динаміки оточення підприємства;

визначено значення мінімальної ефективності капітальних вкладень в економіці України.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором. Положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, містять певні елементи наукової новизни.

Автором розроблена система механізмів і методів управління капітальними вкладеннями на машинобудівних підприємствах України.

Удосконалені:

метод оцінки привабливості інвестиційних проектів в умовах швидких змін в макро- і мікросередовищі підприємства;

методичний підхід до визначення рівня мінімальної ефективності капітальних вкладень в Україні;

обгрунтування того, що завищення ставок по облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП) на протязі кількох років було однією з причин зменшення обсягів реальних інвестицій в Україні.

Дістали подальший розвиток:

дослідження негативного впливу недостатньо обгрунтованої податкової політики держави на розгортання інвестиційної діяльності в Україні;

методи оцінки ефективності капіталовкладень в машинобудуванні в залежності від рівнів невизначеності зовнішнього оточення проекту;

методичний підхід до встановлення зв'язку між параметрами фінансового ринку та їх впливом на вартість інвестиційного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація результатів проведених досліджень дозволить підвищити активність та ефективність інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств за рахунок: вдосконалення системи управління капітальними вкладеннями; формування більш збалансованого, адаптованого до впливу зовнішнього оточення портфелю проектів; вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємства; підвищення точності оцінки ефективності капітальних вкладень.

Використання результатів дослідження дозволить промисловості України збільшити обсяг виробництва та реалізації продукції за рахунок зростання обсягів та ефективності використання інвестицій, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробничих підприємств, прискорити вирішення соціальних проблем.

Результати досліджень можуть бути використані у промисловості України та при підготовці нормативних актів, які стосуються податкової політики держави.

Результати роботи можуть бути використані в ході дослідження інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств та економіки України, викладання економічних дісциплін у навчальних закладах.

Результати дисертаційного дослідження, розроблені методичні рекомендації по управлінню інвестиціями в умовах швидких змін оточення, були використані на ряді підприємств Полтавського регіону, зокрема на ВАТ «Лтава», ТОВ «Венус», Полтавському РУ КБ «Приватбанк». Акти про впровадження від 26.08.99, 02.09.99 та 20.09.99 наведені у роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та положення дисертації оприлюднено на Українській науково-практичній конференції «Економіка та кадри України» (Харків, 1994 р.), першій та другій міжнародних науково-практичних конференціях молодих економістів «Сучасні проблеми розвитку виробництва» (Харків, 1996 та 1997 рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 5 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, які на момент опублікування цих праць входили до переліку спеціалізованих фахових видань з економічних наук, затвердженого ВАК України, та 4 тезах доповідей у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 200 сторінок, з яких ілюстрації займають 8 сторінок, таблиці - 10 сторінок, 3 додатки - 10 сторінок, список використаних джерел із 114 найменувань - 9 сторінок.

У вступі розкрито сутність і сучасний стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення досліджень і подано загальну характеристику дисертації в рекомендованій ВАК України послідовності.

У першому розділі - «Інвестиції та ефективність виробництва» - досліджена категорія «інвестиція», класифікація інвестицій; місце та роль капітальних вкладень у підвищенні ефективності суспільного виробництва та встановленні макроекономічної рівноваги; проаналізовані причини інвестиційної кризи в Україні.

У визначенні сутності економічної категорії «інвестиція» та її класифікації є чимало суперечних та дискусійних питань. Це підтверджується різноманітністю існуючих у залежності від мети і задач дослідження підходів та класифікацій. Слід відзначити те, що терміни «інвестиція» та «капітальне вкладення» означають різні явища; при цьому капітальні вкладення є частиною, одним з видів більш широкого поняття «інвестиції». Необхідно відрізняти природу інвестицій на мікро- та макрорівні - те, що є вкладенням для окремого підприємства не завжди є інвестицією для економіки в цілому. Для аналізу стану інвестиційної діяльності необхідно розрізняти валові та чисті інвестиції, тобто валові інвестиції за виключенням амортизаційних відрахувань.

Місце капітальних вкладень у сучасній економіці тісно пов'язане із питаннями макроекономічної рівноваги. Цим питанням приділялася значна увага у роботах багатьох економістів, зокрема, Дж.М.Кейнса, П.Самуельсона, П.Солоу. У дисертації узагальнюються існуючі підходи до визначення ролі інвестицій у підвищенні ефективності суспільного виробництва та встановлення макроекономічної рівноваги.

Виявлення причин падіння обсягів капітальних вкладень в економіці України дозволить визначити умови успішного інвестування виробництва.

На протязі тривалого часу (за високих рівнів інфляції у 1992 - 1995 роках) фінансування капітальних вкладень в машинобудуванні за рахунок кредитів банківських установ було обмежено внаслідок нестачі довготермінового залученого капіталу та несприятливої кон'юнктури фінансового ринку, зумовленої невизначеністю темпів зростання цін. У період відносної стабілізації грошового ринку, в 1996 - 1997 роках, низькі обсяги капітальних вкладень у реальну економіку пояснювалися відволіканням банківського капіталу на фінансування дефіциту державного бюджету та низьким інвестиційним потенціалом банківської системи. Можливості підприємств по залученню довгострокового капіталу через фондовий ринок обмежувалися нерозвиненістю інфраструктури та низьким потенціалом портфельних інвесторів.

Основними джерелами фінансування капітальних вкладень для українських машинобудівних підприємств були внутрішні. На жаль, інфляційні процеси, що проходили в Україні на протязі 1991 - 1995 років та амортизаційна політика, направлена на зменшення амортизаційних відрахувань внаслідок неповної та несвоєчасної індексації вартості основних фондів та використання знижувальних коефіцієнтів в значній мірі обумовили неможливість використання амортизаційних відрахувань як джерела оновлення виробничого капіталу. Основну частину фінансування поточних та капітальних витрат підприємства змушені були робити за рахунок чистого прибутку.

Часта зміна системи оподаткування та податкових ставок зумовлювала труднощі фінансового планування інвестиційних проектів. З використанням методів математичного моделювання в роботі проаналізована динаміка показників «питома вага податків в ціні», «питома вага чистого прибутку у ціні», «рентабельність продукції, чиста» та «чиста рентабельність капіталу», в залежності від зміни номінальної рентабельності виробництва продукції в машинобудуванні. Дослідження засвідчили, що падіння виробництва та зменшення капітальних вкладень пояснювалися, поруч з іншими причинами, високими податковими ставками, що діяли та продовжують діяти в Україні протягом останніх років. Наслідком цього стала відсутність стимулів до вкладання грошей у виробничу сферу. В результаті моделювання динаміки показника відношення чистого прибутку до вкладеного капіталу інвестиційного проекту за умови рівності видатків на заробітну плату робітників та витрат на матеріали, коефіцієнтом відношення обсягів основних фондів підприємства до фонду заробітної плати на рівні 4, були отримані результати, представлені на рис. 1.

Навіть при рентабельності виробництва на рівні 60% показник реальної прибутковості інвестованого капіталу не перевищував 22%, тобто фактично втрачається сенс інвестування у реальну економіку. Недостатньо обгрунтована податкова політика держави була однією з основних причин зниження обсягів інвестицій у реальну економіку України.

В другому розділі - «Теорія та практика оцінки ефективності та управління інвестиціями» досліджена практика управління та обсяги капітальних вкладень у промисловості; вивчена система управління капітальними вкладеннями на машинобудівному підприємстві; критично проаналізована теорія та практика оцінки ефективності інвестицій у вітчизняній та зарубіжній науці, методи оцінки ефективності капітальних вкладень з урахуванням фактору невизначеності витрат та результатів.

Важливість вирішення питань удосконалення системи управління інвестиціями підтверджується аналізом існуючої динаміки обсягів вкладень на окремих машинобудівних підприємствах та в економіці взагалі. Падіння обсягів виробництва, капітальних вкладень та погіршення фінансового стану виробничих підприємств поруч з об'єктивними чинниками зумовлюється також недосконалою системою управління на підприємствах.

Управління інвестиціями є складовою частиною загальної системи менеджмента підприємства, направленою на реалізацію стратегічних та поточних планів його розвитку. Серед основних етапів процесу управління капітальними вкладеннями можливо виділити розробку стратегії розвитку підприємства, відбір перспективних проектів вкладень, оцінку економічної ефективності їх впровадження, ранжування та вибір проектів, реалізацію та оцінку фактичної ефективності інвестиційних проектів. В дисертації розглянуті основні особливості кожного з етапів управління капітальними вкладеннями.

Одним з найважливіших етапів управління інвестиціями в машинобудуванні є оцінка ефективності проектів, тому аналізу існуючих методів та показників в роботі приділена значна увага. Великий внесок у розвиток світової економічної науки зробили вітчизняні вчені. В дисертації критично розглянуто розвиток вітчизняної теорії та практики оцінки ефективності капітальних вкладень. В роботі розглядається зв'язок та відмінність показників нормативної ефективності капітальних вкладень та норми дисконтування. Обидва показники співпадають по суті, але є частками різних моделей, тому їх взаємозаміна недоцільна.

Аналіз зарубіжних методів управління та визначення ефективності виявляє комплексний характер їх використання, зв'язок з довготерміновими планами підприємства та його оточенням. В дисертації розглянуті укрупнені та детальні методи оцінки ефективності капітальних вкладень, особливості розрахунків показників терміну окупності, приведеної поточної вартості проекту, рентабельності, внутрішньої норми доходності. Крім показників, що використовуються для відбору проектів в умовах низької динаміки оточення, використовуються узагальнені методи відбору в умовах невизначеності витрат та результатів.

Теоретичний аналіз існуючих методів виявив ряд невирішених питань по управлінню інвестиціями в умовах швидких змін та невизначеності оточення підприємства як у вітчизняній, так і в зарубіжній науці.

В третьому розділі - «Розробка рекомендацій щодо вдосконалення управління інвестиціями у машинобудуванні» - розроблені рекомендації з удосконалення системи управління капітальними вкладеннями у машинобудуванні в теперішніх умовах, досліджений зв'язок між параметрами фінансового ринку та вартістю інвестиційного капіталу, розроблений метод оцінки ефективності та відбору проектів в умовах невизначеності зовнішнього середовища підприємства, сформульовані методичні підходи до визначення та отримане числове значення показника мінімальної ефективності у сучасній економіці України.

Динаміка зовнішнього оточення, співвідношення тривалості реалізації проекту і швидкості та передбачуваності зміни чинників зовнішнього оточення обумовлює можливість використання тих чи інших методів та показників оцінки ефективності інвестицій.

Для аналізу та відбору проектів у нединамічному оточенні можливе використання методів укрупненої оцінки ефективності капітальних вкладень. Характерною ознакою цих методів є не ступінь деталізації розрахунків або використання процедур дисконтування, а припущення про незмінність результатів або витрат та відносно короткий термін реалізації інвестиційного проекту.

З підвищенням мінливості оточення підприємства, використання укрупнених методів не дає коректної оцінки. Зміна обсягів виробництва та реалізації, результатів проекту зумовлює необхідність застосування методів дисконтування та показників, отриманих на їх основі. Облік впливу чинників зовнішнього оточення можливий такими способами:

корекція абсолютного розміру доходів та витрат по періодах (відображає динаміку вартості природних, матеріальних та трудових ресурсів та зміну обсягів попиту на продукцію);

підвищення або зниження ставки дисконтування (демонструє вплив зміни вартості капітальних ресурсів або ступінь ризикованості реалізації проекту);

перегляд тривалості життєвого циклу проекту або окремих його фаз.

Головна умова використання цих методів - можливість прогнозу планування розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища проекту.

На практиці застосовується ряд методів оцінки ефективності інвестицій в умовах невизначеності оточення проекту (метод переважного стану, мінімума та максимума математичного очікування витрат та результатів, «дерево рішень» та ін.). Умовою коректного застосування цих методик є розробка сценаріїв розвитку явищ - імовірності їх настання та кількісних значень. Навіть невелика похибка у визначенні показників значною мірою знижує точність розрахунків.

При високій динаміці зовнішнього середовища неможливе точне визначення вірогідності настання подій, їх кількісних характеристик та впливу на результати проекту. Разом із розрахунком звичайних показників необхідне використання показника, який відображав би загальну чутливість проекту до впливу оточення. При реалізації проекту в умовах високої невизначеності виправданим є припущення про рівновірогідність зміни факторів оточення. Доведено, що задаючи рівне відхилення значення кожного фактора на m%, ми зможемо отримати загальну оцінку чутливості результатів реалізації проекту до впливу зовнішнього середовища. Показником, що характеризує абсолютне значення зміни ефекту в порівнянні з розрахунковим значенням, є середньоквадратичне відхилення. Для визначення сили впливу зовнішнього середовища на результати реализації інвестиційного проекту потрібно знайти її відносну величину, тобто коефіцієнт варіації.

Знайдений коефіцієнт варіації (m) дозволяє порівняти величини зміни умов реалізації проекту та зміни ефекту, що була викликана динамікою чинників оточення. Він є, таким чином, показником чутливості економічного ефекту капітальних вкладень до впливу факторів зовнішнього середовища проекту. На основі отриманого значення показника можлива така класифікація інвестиційних проектів в залежності від їх чутливості до впливу середовища:

m < m - зміна показника ефекту проекту менше, ніж зміна зовнішнього середовища - інвестиційні проекти стійкі до впливу факторів оточення;

m = m - відносна зміна результатів та витрат в ході реалізації проекту дорівнює динаміці зовнішніх факторів;

m > m - зміна показників проекту більше зміни факторів зовнішнього середовища, що їх викликали - інвестиційні проекти в значній мірі чутливі до впливу середовища.

Відбір проектів повинен проводитися на основі співставлення ефективності їх реалізації в прогнозних умовах та чутливості до впливу оточення. Приклад відбору проектів за умови нормативної доходності 15% та m=10% наведено на рис. 2.

Найбільш привабливими для реалізації є проекти з характеристиками, які входять у квадрат 1. Їх доходність перевищує нормативну (мінімально прийнятну); чутливість до зміни оточення, а отже - ризикованість їх впровадження є низькою.

Реалізація проектів, що входять у квадрат 2, у майбутньому може привести до збитків в разі несприятливої зміни оточення.

Інвестиційні проекти з характеристиками, які відповідають квадрату 3, є неперспективними - доходність реалізації низька, а ризикованість перевищує прийнятну для підприємства.

Проекти, характеристики яких відповідають квадрату 4, будуть перспективними у разі підвищення їх доходності - зменшення собівартості або підвищення ціни реалізації готової продукції.

Визначення показника мінімальної ефективності інвестицій тісно пов'язане з розглядом питання вартості капіталу в економіці. Номінальна доходність відібраних для впровадження інвестиційних проектів залежить від середньої досягнутої рентабельності капіталу в економіці, очікуваного темпу інфляції та ризику капіталовкладень у той чи інший проект. Визначення мінімально прийнятного рівня прибутковості капіталу у сучасній вітчизняній економіці, окрім практичного значення для відбору проектів у машинобудівній галузі, дасть можливість спрогнозувати перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні та виділити чинники, що впливають на неї.

Визначення показника мінімальної ефективності виробничих інвестицій можливо провести на основі дослідження динаміки показників, пов'язаних з досягнутою рентабельністю промислового виробництва та параметрів фондового та грошового ринків країни.

Внаслідок складності та суперечливості трансформаційних процесів в українській промисловості, наявності відокремлених секторів, що працюють на засадах товарних або товарно-грошових відносин, на що вказувалося деякими українськими вченими, використання досягнутого рівня рентабельності не дасть можливості безпосередньо знайти мінімальну ефективність інвестицій.

Визначення цього показника можливе в результаті дослідження динаміки параметрів фондового та грошового ринку: процентних ставок по кредитах та депозитах небанківському сектору економіки; ставок міжбанківських кредитів (МБК); доходності ОВДП; динаміки курсу гривні до долара США.

Визначення мінімальної ефективності проводилося на основі розрахунку реальної доходності означених показників (доходності за винятком інфляції).

В умовах високої інфляції обчислення реальної доходності ведеться із застосуванням формули Фішера. Але у зв'язку з тим, що на протязі періоду, який аналізується, темпи інфляції були відносно невисокими, встановлена практика призначення процентних ставок по кредитах та депозитах підприємств і на міжбанківському кредитному ринку давала можливість змінювати умови кредитних та депозитних договорів в залежності від кон'юнктури фінансового ринку, то реальну ставку кредитів та депозитів знаходимо за формулою:

Rri = , (1)

де Rri - реальна процентна ставка по кредитах (депозитах) небанківському сектору в місяць i; Rni - номінальна процентна ставка по кредитах (депозитах) небанківському сектору в місяць i; ii - інфляція в місяць i, відсотки.

Реальна доходність ОВДП розраховувалася за формулою:

Rrsi = , (2)

де Rrsi - реальна процентна ставка в момент погашення облігації; Rnsi-6 - номінальна процентна ставка в момент придбання облігації; in - інфляція в місяць n, відсотки.

Річна ефективність придбання доларів США визначалася за формулою:

Rrci = , (3)

де Rrci - річна ефективність придбання доларів США; Rci - середньомісячний курс гривні до долара США; Rci-12 - середньомісячний курс гривні до долара США в місяць придбання доларів США.

Розрахунки проводилися на основі даних 1996 - першої половини 1999 років, тобто на протязі часу з відносно невисокими темпами інфляції. Результати розрахунків наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Середнє значення реальної прибутковості показників грошового ринку, січень 1996 - червень 1999 рр.

Високе значення коефіцієнта варіації зміни курсу долара США зумовлене нерівномірністю темпів зміни курсу за даний проміжок часу. Стабільність та навіть деяке зростання курсу гривні на протязі 1996 та 1997 років, зумовлене надходженням значних обсягів іноземного капіталу з метою придбання ОВДП, змінилося прискореними темпами девальвації внаслідок відтоку іноземного капіталу з ринку державних цінних паперів під впливом фінансової кризи в країнах Південно-Східної Азії та Росії. Враховуючи пов'язаність у часі факторів, що впливали на курсоутворення, вважаємо можливим прийняти отримане значення середнього темпу падіння курсу гривні в якості коректного показника для подальшого дослідження.

Високе значення коефіцієнта варіації середньої реальної прибутковості ОВДП зумовлене від'ємними значеннями реальної прибутковості у першій половині 1996 р. внаслідок високої інфляції наприкінці 1995 р. Середня реальна прибутковість ОВДП, розрахована на інтервалі часу липень 1996 р. - червень 1999 р., має значення 33,7% з коефіцієнтом варіації на рівні 61,2%. Відносно високе значення коефіцієнта варіації отриманих середніх показників зумовлене високою динамічністю процесів на фінансовому ринку у трансформаційній економіці.

На основі наведених даних можна зробити ряд висновків. Приймаючи долар США у якості стабільної грошової одиниці з умовно відсутньою інфляцією, мінімально задовольняючу інвестора реальну ефективність вкладень можна оцінити на рівні 25-30% річних. Це значення також відображає ризик, пов'язаний з інвестуванням грошей в економіку України в існуючих умовах. Прискорення темпів падіння курсу гривні до долару США у другій половині 1999 р. та негативна для національної валюти перспектива курсової динаміки внаслідок значного зовнішнього державного боргу, зумовлює підвищення цього показника в майбутньому.

Значення реальної середньої доходності вкладень у ОВДП на рівні 33,7% відображує додатковий ризик вкладень у державні цінні папери у 7-8%.

Середній ризик кредитування реального сектора економіки ми маємо можливість оцінити на рівні 10-12% річних по відношенню до мінімальної ефективності вкладень та у 5-7% річних по відношенню до вкладень у ОВДП.

Слід зазначити, що на рівень номінальної процентної ставки по кредитах також впливає очікуваний темп інфляції на протязі періоду реалізації інвестицій та ризик конкретного інвестиційного проекту.

З метою прогнозу зміни вартості капіталу у вітчизняній економіці, доцільно дослідити зв'язок між окремими показниками фінансового ринку. У таблиці 2 представлені значення коефіцієнту кореляції між параметрами та показниками грошового та фондового ринку України.

Таблиця 2. Коефіцієнт кореляції між показниками фінансового ринку України

Треба відзначити тісну залежність між доходністю ОВДП та процентними ставками на ринку міжбанківських кредитів. Досліджені дані 1996 р. - першої половини 1998 р. (до загострення кризи на фінансовому ринку України) демонструють тісний кореляційний зв'язок між цими показниками. В результаті аналізу було отримано таке рівняння:

y=1.2428-0.0221*x+0.0001*x, (4)

де y - ставки по 30-денних кредитах на міжбанківському кредитному ринку; x - доходність 180-денних ОВДП.

Індекс кореляції моделі дорівнює 0,869, що свідчить про досить тісний зв'язок. Можна зробити висновок про те, що на протязі 1996 - 1998 років вартість капіталу в економіці України визначалася політикою держави по забезпеченню фінансування дефіциту державного бюджету. В роботі наведені розрахунки реальної валютної та гривневої доходності вкладень у державні цінні папери, які свідчать про їх значне перевищення над економічно обгрунтованими значеннями. Поруч із змінністю законодавства, податкової політики, надвисока реальна прибутковість операцій з державними цінними паперами зумовлювала низький обсяг інвестицій в українську економіку.

Після загострення кризи на фінансовому ринку України у серпні 1998 р. головними чинниками, що впливали на вартість капіталу, стали проблеми з ліквідністю банківської системи та високі темпи росту курсу долара США. Коефіцієнт кореляції між темпами зміни курсу долара США та ставками на міжбанківському ринку підвищився з 0,144 у 1997 р. до 0,594 у другій половині 1998 та 0,796 у 1999 р.

Наслідками прискорення темпів росту курсу долара США стало також підвищення кореляції між змінами на валютному ринку та кредитними ставками небанківському сектору економіки.

На номінальну вартість кредитів значною мірою впливає індекс інфляції в Україні. Від'ємний коефіцієнт кореляції у першій половині 1998 р. пояснюється підвищенням доходності ОВДП, що викликало зростання загального рівня процентних ставок.

На основі наведених даних можна зробити висновок про те, що на вартість інвестиційного капіталу в економіці України в сучасних умовах впливають такі пов'язані між собою основні чинники:

обсяг бюджетного дефіциту та вибір джерел його фінансування;

дії НБУ по управлінню грошовою масою та їх вплив на темпи інфляції;

політика НБУ по регулюванню банківської діяльності (методи та обсяги рефінансування банківської системи; встановлення норм резервування та ін.);

попит та пропозиція кредитних ресурсів;

політика держави в області курсоутворення гривні на валютному ринку.

Висновки

1. Проведений у дисертації аналіз стану системи управління капітальними вкладеннями на вітчизняних машинобудівних підприємствах та існуючих методів оцінки ефективності інвестицій показав неадаптованість організаційних форм та методів управління капітальними вкладеннями до сучасних вимог, наявність деяких невирішених проблем, пов'язаних з урахуванням інфляції та фактору невизначеності в ході інвестиційних розрахунків.

2. На основі результатів здійснених автором досліджень зроблено висновок про те, що серед факторів, які негативно впливають на інвестиційну діяльність української промисловості на протязі тривалого часу, в першу чергу необхідно виділити недостатньо обгрунтовану податкову політику держави та завищені ставки ОВДП.

3. Отримані показники мінімальної ефективності інвестицій в Україні та середнього додаткового ризику кредитування реального сектора економіки мають високі значення, що значно скорочує кількість інвестиційно привабливих проектів в реальному секторі економіки. Запропонований метод визначення цих показників підвищить достовірність оцінки ефективності та відбору проектів в умовах обмеженості капітальних ресурсів підприємства.

4. За допомогою методів кореляційного аналізу виділено фактори, котрі значною мірою впливають на вартість інвестиційного капіталу, та встановлений зв'язок між ними, що дозволить прогнозувати майбутню динаміку вартості.

5. В дисертації виявлені характеристики оточення підприємства, які визначають особливості використання методів оцінки ефективності вкладень, що підвищить обгрунтованість інвестиційних розрахунків.

Література

1. Комарист А.В. Проблемы оценки инвестиционных проектов предприятий // Вісник Харківського державного економічного університету. - 1997. - № 2. - С. 36 - 38.

2. Комарист А.В. Проблемы оценки влияния факторов внешней среды на конечные результаты инвестиционных проектов // Вісник Харківського державного економічного університету. - 1998. - № 1(5). - С. 52 - 54.

3. Комарист А.В. Особенности использования методов оценки эффективности инвестиций на предприятии // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - 1999. - № 55. - С. 6 -7.

4. Комарист А.В. Использование методов оценки эффективности инвестиций в разных условиях внешней среды // Вісник Харківського державного економічного університету. - 1999. - № 2(10). - С.50 - 51.

5. Орлов П.А., Комарист А.В. Оценка минимального уровня эффективности инвестиций // Бизнесинформ. - 1998. - № 11. - С. 27-29.

6. Комарист А.В. Определение оптимального объема капитальных вложений // Тези доповідей Української науково-практичної конференції «Економіка та кадри України». - Частина 2. - Харків. - 1994. - С. 47.

7. Комарист А.В. Сущность и движущие силы процесса инновации в рыночных условиях // Тези доповідей Української науково-практичної конференції «Економіка та кадри України». - Частина 2. - Харків. - 1994. - С. 48.

8. Комарист А.В. Проблема предварительной оценки проектов инвестиций // Сучасні проблеми розвитку виробництва: Збірник доповідей Першої міжнародної науково-практичної конференції молодих економістів. - Х.: ФОРТ. - 1996. - С. 72-73.

Размещено на Allbest