Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

Запорізький національний університет

Курсова робота

Економіки підприємства

ТЕМА

Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

Виконала: Студентка групи К35-9

Прийняла: к.е.н., доцент

Богма Олена Сергіївна

м. Запоріжжя 2010г.

РЕФЕРАТ

В курсовій роботі присутні мета дослідження: дослідження теоретичних основ організації, розкриття діючої практики підприємств щодо підвищення прибутковості, а також пошук напрямків та шляхів вдосконалення цього процесу на основі систематизації наведених пропозицій щодо даного питання; методи дослідження:

- Аналіз

- Табличний аналіз

- Теоретичного узагальнення та формування висновків

- Коефіцієнтний аналіз;

Об'єкт дослідження: об'єктом дослідження є прибуток підприємства та шляхи збільшення його розміру, а також предмет дослідження: Предметом дослідження є теоретичні та практичні підходи щодо дослідження прибутковості підприємств.

Вступ

Актуальність теми. Останнім часом в економіці та фінансовій системі України відбулись кардинальні зміни, що є наслідком досягнення країною економічної незалежності та соціальною спрямованістю ринкової економіки. Ці зміни мають значний вплив і на діяльність та стан підприємств на території України. Отже, актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності. Тобто дослідження питань підвищення прибутковості підприємств стає дуже нагальним, що зумовлює доцільність розгляду цього питання. Даному питанню приділяється значна увага з боку Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки, що знаходить своє відображення у законах, постановах та інструкціях.

У дослідженні проблем прибутковості велику участь приймають такі автори як Бланк І. А., Кодацький В. П., Мочерний С. В., Бондар Н. М. та інші науковці. Але є такі, аспекти теми, котрі погано освітлені, тому й була обрана ця тема для курсової роботи.

Мета дослідження. Дослідження теоретичних основ організації, розкриття діючої практики підприємств щодо підвищення прибутковості, а також пошук напрямків та шляхів вдосконалення цього процесу на основі систематизації наведених пропозицій щодо даного питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

- Розглянути сутність прибутку підприємства

- Розглянути планування прибутку підприємства

- Розглянути методи обчислення прибутковості

- Розглянути організаційно-економічну характеристику підприємства

- Провести аналіз прибутковості на прикладі ВАТ "Черкаський хлібкомбінат"

- Розробка пропозицій, щодо підвищення прибутку на підприємстві

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є прибуток підприємства та шляхи збільшення його розміру.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та

практичні підходи щодо дослідження прибутковості підприємств.

Методи дослідження. У своїй курсовій роботі я використовувала наступні методи дослідження:

- Аналіз

- Табличний аналіз

- Теоретичного узагальнення та формування висновків

- Коефіцієнтний аналіз

Інформаційна база.

Практичне значення. Впровадження пропозицій та рекомендацій, наведених у роботі дозволить покращити та прискорити вирішення питань щодо прибутковості підприємств. Це дасть можливість організувати діяльність підприємств у відповідності з цілісною системою управління прибутком.

І. Теоретично - методичні аспекти прибутку підприємства

1.1 Сутність прибутку підприємства та його використання

У Законі України «Про підприємства в Україні» записано:

«Підприємство -- самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який ... здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)... На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів і господарської діяльності є прибуток (доход)». Цими нормативними положеннями визначається роль і місце прибутку в економіці підприємства.

Прибуток підприємства -- це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень. Податок на додану вартість і акцизний збір, які надходять у складі виручки від реалізації продукції підприємств, являють собою форми централізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпорядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.

На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із головних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробницгва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів.

Законодавство України, яке регулює господарську діяльїність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибугку -- з іншого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища.

Згідно з Законом України «Про оподаткування ирибугку підприємств», прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів. Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами і витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не співпадає з бухгалтерським обліком прибутку.

Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару -- його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибугку до бюджету.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства.

Розподіл та використання прибутку

Прибуток є важливим показником ефективності виробі виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів '"самих" підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап -- це розподіл загального прибутку. На цьому етапі Учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток ж економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап -- це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. державне регулювання використання підприємствами чистого прибутку здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (якщо відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на І балансі підприємства й утримувались ним на час набуття чинності законом про оподаткування прибутку); на благодійну діяльність (не більше 4 % від суми оподаткованого прибутку). За реформуванням бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в розподілі та використанні прибутку підприємств.

Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством. Завданням фінансового менеджменту є пошук оптимальних шляхів розподілу прибутку. Як правило, одна частина прибутку використовується на виплату дивідендів, а друга -- на розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання нерухомості, створення та поповнення резервних фондів підприємства, соціальні програми.

Зокрема, сума прибутку спрямовується:

* на виплату дивідендів;

* на поповнення статутного капіталу;

* на поповнення резервного капіталу.

Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу.

Нерозподілений прибуток -- це частина чистого прибутку товариства, яка залишається у розпорядженні підприємства для виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та на інші потреби. В окремих випадках підприємства в результаті своєї діяльності пізнають збитків. Сума непокритого збитку зменшує власний капітал. Нерозподілений прибуток поділяється на асигновану й неасигновану частини:

* асигнована частина має певне цільове призначення (наприклад, для фінансування розвитку підприємства, проведення цільових програм тощо);

* неасигнована частина не має конкретного призначення [19].

У зарубіжних корпораціях часто встановлюються обмеження, які накладаються на суму нерозподіленого прибутку. Такі обмеження тимчасово виділяють певну суму нерозподіленого прибутку із суми, яка б могла бути сплачена у вигляді дивідендів. Коли обмеження знімаються, ця сума може бути сплачена у вигляді дивідендів та використана на інші потреби. Обмеження нерозподіленого прибутку можуть бути добровільними або вимушеними. Одним із найбільш поширених добровільних обмежень є обмеження на нерозподілений прибуток з метою розширення матеріально-технічної бази підприємства.

Резервний капітал створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства.

Величина резервного капіталу визначається засновницькими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Так, в акціонерних підприємствах резервний капітал повинен складати не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку в передбачених засновницькими документами відсотків (в акціонерних товариствах -- не менше 5 % чистого прибутку).

Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові витрати виробничого і соціального розвитку підприємства, на поповнення його оборотних коштів, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів за привілейованими акціями та інші заходи, передбачені засновницькими документами. Дивіденди -- це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства. Відповідно до Закону України від 18.06.1991 р. № 1201--XII «Про цінні папери і фондову біржу» (зі змінами та доповненнями) основними джерелами сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товариства. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за підсумками звітного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету. Здебільшого дивіденди виплачуються у грошовій формі. Однак дивіденди можуть виплачуватися й у вигляді акцій. Такі дивіденди мають назву акції-дивіденди. Вартість акцій-дивідендів становить певний відсоток від кількості акцій, що перебувають у власності акціонерів. Оскільки кількість додаткових акцій, отриманих кожним акціонером у вигляді акцій-дивідендів, пропорційна кількості акцій, що перебувають у їхній власності, то частка загального капіталу, який перебуває у власності кожного акціонера, на змінюється. За рахунок нерозподіленого прибутку сплачуються дивіденди, оголошені у звітному періоді.

Таким чином, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два потенційні джерела: нерозподілений прибуток та резервний капітал, а для простих акцій -- лише одне джерело -- нерозподілений прибуток.

Відповідно до чинного законодавства статут акціонерного товариства повинен містити відомості про термін та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками звітного року. Це не є загальноприйнятою у світі нормою. Звичайною нормою є виплата дивідендів один раз на півроку або на квартал, рідше -- один раз на місяць. Як правило, акціонерні товариства намагаються виплачувати дивіденди, навіть якщо їх розмір невеликий. Це пов'язано з тим, що чекання майбутніх дивідендів є одним із найбільш значимих чинників, які впливають на рішення інвестора про придбання акцій. Дивіденди визначаються у певній грошовій сумі на акцію або як процент від її номінальної вартості. Повідомлення про розмір дивідендів і порядок їх виплати товариство має довести до відома акціонерів. Сума дивідендів одного акціонера визначається множенням суми дивідендів, що припадають на одну акцію, на число належних йому і цілком оплачених акцій. Дивіденди нараховуються на акції, що випущені і перебувають в обігу, за винятком власних акцій, придбаних товариством.

Товариство зобов'язане продати або анулювати власні акції не пізніше одного року з моменту їх придбання. Протягом цього часу розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування и кісних акцій, придбаних товариством.

Існують дві основні вимоги щодо сплати грошових дивідендів:

* достатній нерозподілений прибуток -- товариство має накопичити достатню суму нерозподіленого прибутку (а за необхідні ч її і резервного капіталу) для нарахування дивідендів;

* наявність достатньої кількості грошових коштів, тому що нерозподілений прибуток ще не гарантує можливості оголосити і виплатити дивіденди готівкою. Однак взаємозв'язку між залишками нерозподіленого прибутку і залишком готівки на будь-яку дату не існує. У разі відсутності необхідної суми грошових коштів акціонерні товариства вирішують проблему виплати дивідендів позиченням грошей, які мають бути повернені за рахунок нерозподіленого прибутку.

1.2 Планування прибутку підприємства

Планування прибутку виробляється роздільно по усіх видах діяльності підприємства. У процесі планування прибутку враховуються усі фактори, що можуть впливати на фінансові результати.

В умовах стабільних цін і можливості прогнозування умов господарювання плани по прибутку, як правило, розробляються на рік. Підприємства можуть також складати плани по прибутку на квартал.

Об'єктом планування є елементи балансового прибутку. При цьому особливе значення має планування прибутку від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Планування прибутку підприємства в Україні базується на новій схемі його формування за окремими елементами, визначеними новим законодавством про оподаткування прибутку.

За наведеної схеми бачимо, що основними показниками, які впливають на формування валового та чистого прибутку від операційної діяльності, є сума валового доходу від реалізації продукції, валові витрати виробництва і збуту цієї продукції, амортизаційні відрахування та податкові платежі.

На практиці застосовуються різні методи планування прибутку. Найбільш розповсюдженим є метод прямого рахунка.

При прямому рахунку планований прибуток на продукцію, що підлягає реалізації в майбутньому періоді, визначається як різниця між планованим виторгом від реалізації продукції в діючих цінах (без податку на додаткову вартість, акцизів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю продукції, реалізованої в майбутньому періоді. Цей метод розрахунку найбільш ефективний при випуску невеликого асортименту продукції.

Метод прямого рахунка використовується при обґрунтуванні створення нового чи розширеного діючого підприємства або при здійсненні якого-небудь проекту. Різновидом методу прямого рахунка є метод по асортиментного планування прибутку (тобто визначення прибутку по кожній асортиментній групі).

Достоїнством методу прямого рахунка є його простота. Однак його доцільно використовувати при плануванні прибутку на короткостроковий період.

Для складання плану прибутку використовуються й інші методи, наприклад, аналіз перекриття ліміту рентабельності, прогноз рентабельності, аналіз перекриття ліквідності, а також інші аналітичні методи.

Аналіз ліміту рентабельності дозволяє оцінити взаємозв'язок планового прибутку й еластичності підприємства стосовно коливань величини витрат при обороті капіталу. Звичайно будується система графіків, що показують цю залежність.

Важливе місце має розрив, що існує між мінімальним оборотом, необхідним для покриття витрат, і запланованим оборотом. Саме ця різниця характеризує ступінь свободи підприємства в плануванні обороту капіталу.

Аналіз перекриття ліквідності заснований на співвідношенні витрат підприємства, що є грошовими витратами, і амортизацією. У цьому випадку визначається мінімальна величина обороту капіталу, необхідна для збереження ліквідності підприємства.

Аналітичний метод планування прибутку заснований на побудові багатофакторних моделей. Він враховує вплив різних факторів на результати діяльності підприємства.

1.3 Методи обчислення прибутковості

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку підприємства:

- Маргінальний прибуток () - це різниця між чистим доходом підприємства та змінним витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

(1.1)

де - чистий дохід підприємства, грн.;

- сума змінних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом реалізованої продукції, грн.

- Валовий прибуток ( ), що обчислюється різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію виробничого обладнання,опалення приміщення виробничого цеху тощо):

(1.2)

де - виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

Операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства () являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

(1.3)

де - інший операційний дохід, грн.;

- адміністративні витрати, грн.;

- витрати на збут, грн.;

- інші операційні витрати, грн.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування () - визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

(1.4)

де - доходи підприємства від участі в капіталі, грн.;

- інші фінансові доходи, грн.;

- інші доходи підприємства, грн.;

- витрати від участі в капіталі, грн.;

- інші фінансові витрати, грн.;

- інші витрати підприємства, грн.

Прибуток від звичайної діяльності підприємства () визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Величину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток:

(1.5)

де - ставка податку на прибуток (виражена у вигляді десяткового дробу).

- Чистий прибуток підприємства () визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:

(1.6)

де - доходи від надзвичайної діяльності підприємства, грн.;

- витрати, пов'язані з надзвичайною діяльністю підприємства, грн.

Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробнича сфера, торгівля, сфера послуг [9]

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукція економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані.

1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.

2. Собівартість одиниці продукції.

3. Ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Сутність і методи обчислення рентабельності

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у і їм числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності і господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку матиме підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг). Прибуток -- це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, тобто, по суті, винагорода за ризик підприємницької діяльності

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі зробленими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються в розрахунках. По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що беруться для розрахунків. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або по-і очними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки. Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність -- це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Різні варіанти обчислень прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, що ними користуються для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності. Наведено класифікацію показників рентабельності.(рис. 1.1). Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може здійснюватися на основі показників прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можна брати в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал). Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

ІІ. Аналіз прибутку та шляхи його підвищення

2.1 Організаційно-економічна характеристика

Відкрите акціонерне товариство "Черкаський хлібкомбінат" знаходиться в Черкасах, за адресою: вул. Чигиринська, 7.

Предметом діяльності ВАТ "Черкаський хлібкомбінат" є виробництво хлібобулочних, кондитерських виробів, інших продовольчих та непродовольчих товарів і торгівля ними через власну і договірну мережі.

Статут підприємства дає можливість займатись і іншими видами діяльності, які дають прибуток. Сировинна база для виробництво хлібобулочних виробів - місцева. Це - поля і ферми Черкащини та Кіровоградщини, які дають зерно (потреба - до 40 тисяч тонн на рік), цукор (до 400 тонн),молочні продукти, рослинні жири місцевих підприємств. І тільки дріжджі, маргарин, спеції завозяться з інших областей. Черкащина вирощує пшеницю і жито невисоких хлібопекарних якостей, але технологія відпрацьована таким чином, щоб одержати вироби задовільної якості без домішок зарубіжного походження, як це практикують приватні пекарні.

Збут продукції - хліба, булочних виробів, борошняних кондвиробів, відбувається також на місцевому рівні - в основному в Черкасах та прилеглих районах області. Хлібзаводи товариства щодня виробляють близько 40 найменувань хліба, булочних, сухарних, борошняних кондвиробів, але через низьку купівельну можливість населення сьогодні для них основних продукт хліб житнього і пшеничного помолів (український, кишинівський, першого гатунку, гетьманський, бородинський та інші).

Підприємство гідно виходить з реалій економічної кризи, зуміло втриматись на показниках 1990-1991 років, коли були досягнуті найкращі результати в фінансово-господарській діяльності.

ВАТ "Черкаський хлібкомбінат" нараховує три хлібзаводи, які спеціалізуються на виробництві хліба, хлібобулочних виробів і борошняних кондитерських виробів. Структура управління підприємством дозволяє оперативно впливати на всі аспекти господарської діяльності, аналізувати та підсумовувати економічні результати, розробляти та забезпечувати виконання стратегічних планів розвитку підприємства.

2.2 Аналіз прибутковості на прикладі ВАТ «Черкаський хлібкомбінат»

Проаналізуємо склад та структуру витрат на виробництво та реалізацію продукції в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Склад та структура витрат на виробництво та реалізацію продукції ВАТ «Черкаський хлібкомбінат» за 2007-2009р.р.

За даними таблиці 2.1, можна зробити висновок, що витрати в 2009р. були меншими за витрати в 2007р. на 126583,5 тис. грн., і становили 568714,7 тис. грн. (в 2007р. ця сума дорівнювала 33299,5 тис. грн.). Цьому сприяло зниження матеріальних витрат підприємства на 656,1 тис. грн., сума яких в 2009р. становила 967,5 тис. грн., в 2007р. -1623,6 тис. грн.

Також на зниження витрат підприємства вплинули зменшення таких показників: відрахувань на соціальні заходи на 207,2 тис. грн., сума яких в 2009р. Становила 1451,0 тис. грн., в 2007р. - 1658,2 тис. грн., амортизації - на 257,5 тис. грн., що становила в 2009 р. - 438,9 тис. грн. (2007р. - 696,4 тис. грн.), та інших операційних витрат - на 5296,0 тис. грн., сума яких в 2009 р. становила - 697,0 тис. грн. (2007р. - 5993,0 тис. грн.). Суми витрат на оплату праці зросли на 126601 тис. грн., сума яких у звітному році становила 558761 тис. грн., в 2007р. - 432161тис. грн. Різні напрями звичайної діяльності підприємств, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (робіт, послуг), а також фінансових та інвестиційних операцій одержують остаточну грошову оцінку в сукупності абсолютних показників фінансових результатів. Основний узагальнюючий показник - прибуток.

Характеристику показників прибутку підприємства можна подати у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз показників прибутку підприємства ВАТ «Черкаський хлібкомбінат»» за 2007-2009р.р.

Дані аналітичної таблиці свідчать про те, що сума чистого прибутку щодо базового періоду збільшилась на 1820,0 тис. грн. або на 35,6%.

Аналіз прибутку (збитку) операційної діяльності. Фінансовий результат від операційної діяльності охоплює результати основної й інших видів діяльності. Прибуток (збиток) основної операційної промислового підприємства визначатимемо як різницю виторгу від реалізації продукції у діючих договірних цінах (без ПДВ і акцизного збору) та повної собівартості реалізованої продукції.

Зміна прибутку від реалізації (робіт, послуг) може бути під впливом:

- зміни обсягу реалізації продукції;

- зміни структури реалізації продукції;

- зміни собівартості реалізованої продукції ;

- зміни цін на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на зміну прибутку від реалізації використовують порівняльні дані відповідних форм звіту про фінансові результати та перерахунок фактичної реалізації продукції за базовими цінами і витратами. Побудуємо аналітичну таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (основної операційної діяльності) ВАТ «Черкаський хлібкомбінат» за 2007-2009р.р.

Загальне відхилення прибутку від реалізації продукції (?П) становить:

?П = Пф - П0 (2.1)

Що за даними умови дорівнюватиме:

12946,6 - 10278,1 = 26685,5 тис. грн.

Визначимо вищеперелічених факторів на цю зміну.

Між зміною обсягу реалізації продукції і прибутку існує прямий зв'язок за умови незмінної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив обсягу реалізації продукції на відхилення прибутку,треба базове значення прибутку від реалізації скоректувати на приріст виторгу від реалізації при незмінних цінах на продукцію

?Поб= П0* (В'/ В0-1) (2.2)

що за даними умови дорівнюватиме:

10278,1*(128432,6/131525,5-1)= =10036,5тис.грн

Зміна структури реалізації продукції може призвести до зміни прибутку, якщо обсяг продажу не зміниться, внаслідок різної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень , потрібно знайти відхилення між прибутком фактичної реалізації за базовими цінами і витратами за базовим прибутком, а отриманий результат скоректувати на вплив обсягу реалізації

?Пстр=( П' - П0)- ?Поб (2.3)

що за умовами цієї таблиці дорівнюватиме:

(1667,4 - 10278,1) - 10036,5 = -18647,2 тис. грн

Між зміною собівартості і прибутком існує зворотній зв'язок, за яким величина зниження (зростання) собівартості реалізованої продукції є адекватною до відповідного приросту (зменшення) прибутку від реалізації продукції. Для того щоб розрахувати вплив собівартості на зміну прибутку від реалізації продукції,треба від собівартості фактично реалізованої продукції відняти собівартість фактичної реалізації за базовими витратами і змінити означення одержаного результату

?Псв = -( Сф - С') (2.4)

що за даними умовами становитиме:

-(125706,1-121695,6) = -4010,5 тис. грн.

Між зміною цін на продукцію і прибутком від реалізації існує прямий зв'язок, за яким приріст прибутку при незмінних інших умовах пропорційний до індексу цін на продукцію. Щоб розрахувати вплив цін, потрібно від виторгу фактично реалізованої продукції за базовими цінами

?Пц = Вф - В' (2.5)

що за даними умови становитиме:

138652,7 - 128432,6 = 10220,1 тис. грн.

Узагальнений результат розрахунку впливу факторів має вигляд.

Зміна обсягу продажу продукції - 10036,5 тис. грн.

Структурні зміни у реалізації продукції - -18647,2тис. грн.

Зміна собівартості реалізованої продукції - -4010,5 тис. грн.

Зміна цін реалізованої продукції - 10220,1 тис. грн.

Сума відхилень - 26685,5 тис. грн.

Прибуток (збиток) за видами діяльності непрофільного характеру (підсобного сільського господарства, торгівлі, будівництва) аналізують за тими самими аналітичними факторами. Проте треба врахувати галузеву специфіку цих видів діяльності.

прибуток підприємство планування аналіз

2.3 Пропозиції щодо підвищення прибутку на підприємстві

Підприємницька діяльність господарюючих суб`єктів спрямована на одержання прибутку. Саме наявність прибутку або можливість його одержання спонукає підприємства входити в певну сферу діяльності, а за відсутності прибутку або загрози збитковості - покидати певний сегмент ринку.

Підприємство орієнтуючись при виборі рішення на мінімально можливий рівень витрат, як правило, розглядає цю задачу як засіб досягнення загальної мети - максимізації прибутку. Дана мета є головною для будь-якого підприємства, навіть якщо вона не формулюється у вигляді провідного мотиву діяльності. В окремих випадках підприємства можуть ставити за мету не максимізацію прибутку, а якісь інші завдання, наприклад, збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і заради них „жертвувати” певною частиною прибутку, задовольнившись його мінімальним рівнем, проте у такому випадку неможливо обійтись без прагнення до максимізації прибутку, принаймні, у довгостроковому періоді, оскільки за такою умовою створюється можливість раціонального розподілу ресурсів, забезпечення високої ефективності, а отже, успішної реалізації обраної цілі.

Дослідження свідчать, що ухилення від сплати податків є старим методом максимізації прибутку, який безпосередньо пов`язаний із порушенням правил проведення бухгалтерського обліку та складання звітності, що є певною проблемою, яка досліджується в багатьох країнах. В Україні спроба дати визначення цьому поняттю були зроблені вітчизняними вченими Є.В. Мнихом, Н.П. Шморгуном, П.Ю. Буряком, М.В. Римаром, Б.С. Івасівою та інші.

Слід відзначити, що на сьогодні тема впливу податку на прибуток на підприємницьку діяльність залишається малодослідженою проблемою.

На формування прибутку як фінансового показника роботи суб`єктів господарювання впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності, обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат, визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат від здійсненої підприємством підприємницької діяльності, який є основою усього фінансового потенціалу суб`єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства, тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні є важливим й об`єктивно необхідним.

Підходи, які використовуються на Заході, не завжди ефективні в умовах трансформації економіки України, тому актуальним є науково обґрунтоване адаптування досвіду функціонування зарубіжних фірм і дослідження та впровадження вітчизняних механізмів впливу податків на формування й використання прибутку підприємства.

Прибуток є на сьогодні єдиним потенційним джерелом коштів для українських підприємств, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнення капіталу.

Виникнення такого поняття як „максимізація прибутку” пов`язано з бажанням підприємців отримати якомога більше грошей, і тому це явище, скоріш за все, не зникне, але середовище його існування можна звузити шляхом удосконалення законодавства та контролю. При стягненні податку на прибуток підприємств доцільно запровадити регресивну податкову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом із підвищенням величини отриманого підприємством прибутку. Окрім цього варто ввести в Україні вищий за чинний рівень податок на прибуток для підприємств-монополій, що практикується в ринково розвинених країнах і який сприятиме встановленню належної податкової справедливості і компенсує достатньою мірою бюджетні доходи. Завдяки таким заходам зросте кінцевий фінансовий результат підприємств після оподаткування - чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення податкових інвестицій. Водночас це сприятиме надходження коштів до бюджету.

Якщо у країнах з розвиненою ринковою економікою завдяки цілеспрямованим заходам уряду скорочується частина корпоративного податку в доходах бюджету, то в Україні зменшення частини податку на прибуток спричинене зниженням прибутковості підприємств. Фінансовий стан суб`єктів господарювання прямо пропорційно впливає і на стан державних фінансів і на фінансове забезпечення населення, тобто є найвагомішим індикатором фінансово-економічного станув державі. В інтересах держави враховувати фінансові потреби суб`єктів господарювання, тому що доходи підприємств є її основою.

Зазначені пропозиції слід включити у список реформ податкової системи України. Ці рішення сприятимуть усуненню певних вад у чинному законодавстві, а також необхідності постійно вносити у великій кількості зміни до нормативних актів з питань оподаткування прибутку підприємств.

В процесі управління прибутком торгівельного підприємства вирішуються два основні завдання:

1) підвищення загальної суми прибули в процесі її формування;

2) ефективний розподіл отриманого прибутку по окремих напрямах її використання. Серед цих завдань пріоритетною є перша, оскільки від її рішення багато в чому залежать форми і пропорції розподілу прибули на підприємстві.

Механізм управління формуванням суми прибутку торгівельного підприємства з використанням системи “взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку” побудований на її залежності від наступних основних показників:

а) об'єму реалізації товарів;

б) суми і рівня чистого доходу (валового доходу за мінусом податкових платежів, здійснюваних з нього);

в) суми і рівня змінних витрат звернення;

г) суми постійних витрат звернення;

д) співвідношення постійних і змінних витрат звернення.

Ці показники можуть розглядатися як основні чинники формування суми прибули від реалізації товарів, впливаючи на яких можна отримати необхідні результати. Зовнішнє середовище підприємства оцінюється перевагами і недоліками перед конкурентами. Ринок - це сукупність існуючих і потенційних покупців товару.

ЗАТ «Черкаський хлібкомбінат» працює на всіх цих ринках. Кожному типові ринку властиві свої специфічні риси, які продавцеві необхідно уважно вивчати, але вибираючи ринок збуту своїй продукції, ЗАТ «Черкаський хлібкомбінат» в першу чергу орієнтується на споживчий ринок.

Також дуже важливе значення в роботі організації займає діяльність конкурентів. Тому необхідно проводити постійний аналіз конкурентів, їх долі ринку, методи обхвату, що дозволить швидко реагувати на зміну їх тактики. Прогресивні методи можна залучати в своїй діяльності, а слабкі місця використовувати в конкурентній боротьбі.

Вивчивши сильні і слабкі сторони конкурентів, можна сказати, що успішній діяльності на настільки насиченому конкурентному ринку ЗАТ «Черкаський хлібкомбінат» перешкоджають:

низька організація збуту і дуже низький рівень рекламного забезпечення;

відсутнє планерування об'ємів товарообігу і з цим пов'язані накладки при постачаннях товару;

не розроблена сітка розрахунків із замовниками, тобто, немає певної дати сплати остаточного платежу, що у свою чергу викликає накладки, але вже при розрахунку із заводом - виготівником.

Більшість вразливих місць в організації зв'язана, на мій погляд, з відсутністю чітко сформульованих цілей, навіть приблизного плану і напряму подальшого розвитку бізнесу.

Аналіз зовнішнього середовища показав, що є погрози:

поява на ринку конкурентів;

можливість бути скупленими іншими успішнішими підприємствами і так далі

Але є і можливості, які відкриваються перед організацією:

вихід на нові споживчі ринки

розширення асортименту товарів, що реалізовуються.

Всі ці проблеми може вирішити розробка бізнес-плану розвитку підприємства. Тому, аби ЗАТ «Черкаський хлібкомбінат» розвивався і знайшов стійкість на ринку я пропоную розробити стратегію максимізації прибутку, як основу процвітання і досягнення цілей.

Для збільшення припливу грошових коштів від покупців підприємству необхідно використовувати різні види договорів з гнучкими умовами термінів і форми оплати. Важливим інструментом, сприяючим прискоренню оборотності засобів в розрахунках, є розумне використання знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків. При цьому необхідне порівняння додаткового прибутку з виникаючими втратами, для чого враховують терміни оплати, інфляцію, прибуток від альтернативних вкладень і ставки по банківських кредитах. Так, якщо дане підприємство вимушене буде компенсувати збільшення дебіторської заборгованості за рахунок короткострокового кредиту. Орієнтовну величину знижок, які підприємству вигідно надавати своїм клієнтам, можна розрахувати на основі визначення середньої величини економії від скорочення втрат при наданні цих знижок. Для розрахунку доцільне проведення перспективного аналізу, коли варіюють прогнозними величинами темпу інфляції, банківською процентною ставкою і числом днів скорочення періоду погашення заборгованості, яке буде забезпечено наданням даної знижки. Оптимістичному, найбільш вірогідному і песимістичному значенню цих показників при розрахунках додається різна вірогідність.

Висновки

Таким чином, ми з'ясували, що прибуток є однією з найважливіших категорій в економіці. Прибуток - кінцевий позитивний результат господарської діяльності будь-якого підприємства.

Значення прибутку полягає в тім, що він є:

а) основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування;

б) об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків.

Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об'єму продукції, зниження собівартості, рост прибутку.

Існує майже необмежена кількість шляхів підвищення росту прибутку. Основними з них є:

а) збільшення обсягу реалізації товарної продукції;

б) ефективний маркетинг;

в) зниження собівартості продукції;

г) вдосконалення нормативів;

д) більш повне використання вторинних ресурсів;

е) підвищення продуктивності праці;

є) оновлення основних фондів;

ж) впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу;

з) підвищення якості продукції та ліквідація втрат від браку;

Звідси можемо сказати, що побудова на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування може значно скоротити шлях до досягнення основної мети підприємства - до прибутку.

Використана література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Затв. Наказом Міністерситва фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 і зареєстровано Міністерством юстиції України 21 червня 1999 p., №391/3684. - К., 1999.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Затв. Наказом Міністерситва фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 і зареєстровано Міністерством юстиції України 21 червня 1999 p., №391/3689. - К, 1999.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Затв. Наказом Міністерситва фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 і зареєстровано Міністерством юстиції України 21 червня 1999 p., №391/3690(зі змінами та доповненнями). - К., 1999

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затв. Наказом Міністерситва фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318 і зареєстровано Міністерством юстиції України 19 січня 2000 p., №27/4248 (зі змінами та доповненнями). - К., 2000.

5. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2001.-384 с.

6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд.. доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 416с.

7. Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2001.-222 с.

8. Беляєв О.О., Бабело А.С. Політична економія. - К., 2001.

9. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ. 2000.-416с.

10. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії. К., 1999.

11. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Комплексный анализ бухгалтерской отчетности. - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Изд-во "Дело и Сервис", 2001. - 304с.

12. Економічний аналіз: Навч. посібник /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. _ Житомир., 2003

13. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюха, В.З. Бучевський, М.І. Горбуток; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. -К., 2001.-540с.

14. Іваненко В.М., Горбатюк М.І., Льовочкін B.C. Економічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 1999. - 176 с.

15. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000. -152 с.

16. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997. -512с.

17. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 378 с.

18. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 132с.;

19. Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. А.М. Поддєрьогіна: - К.: КНЕУ, 1998.-368с.;

20. Шеремет А.Д., Негашев Е.А. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА , 2000. - 208 с.

21. Кізима Т.О. Аналіз "Витрати - обсяг - прибуток" у діяльності спільних підприємств.//Фінанси України. - 2000 р. - №4. - С. 37-41.

22. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямків управління витратами Скригун Н., Цимбалюк Л. // Економіка підприємств - 2003. - №2. С. 39-41.

23. Павловська О.В. Удосканалення методів аналізу фінансового стану підприємства //Фінанси України. - 2001 р. - №11 - С. 55-61.

24. Ярмоленко В. Про склад і класифікацію виробничих витрат Бухгалтерія в сільському господарстві. -2006. - №11. - С.20.

Додатки

Додаток А

Баланс ВАТ «Черкаський хлібкомбінат» Одиниця виміру: тис.грн.

Подобные документы

• Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

  Сутність прибутку, його характеристика та роль у господарській діяльності. Аналіз прибутковості підприємства, формування цінової стратегії й оптимального обсягу виробництва. Пошук напрямків вдосконалення системи управління та використання прибутку.
  
  курсовая работа [41,7 K], добавлен 15.05.2011
  

• Резерви підвищення прибутковості підприємства на прикладі СВК "Агрофірми Перше травня"

  Сутність теорії прибутку. Аналіз та оцінка ефективності формування та використання прибутку СВК "Агрофірма Перше травня". Визначення головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення результативності діяльності підприємства. Резерви збільшення прибутку.
  
  курсовая работа [145,5 K], добавлен 23.10.2011
  

• Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка

  Класифікація показників прибутковості підприємства, формування чистого прибутку, принципи його розподілу. Сутність, поняття рентабельності. Аналіз та оцінка формування та використання прибутку на ДС-Микитівка. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 16.12.2012
  

• Прибуток підприємства та механізм його розподілу

  Сутність, значення прибутку в господарській діяльності підприємств. Джерело формування загальної величини прибутку підприємства та види прибутку. Напрями підвищення прибутковості вітчизняних суб’єктів господарювання. Шляхи оптимізації розподілу прибутку.
  
  курсовая работа [1003,8 K], добавлен 16.12.2010
  

• Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання

  Організаційно-економічна характеристика підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу та шляхи його оптимізації на основі застосування сучасних інформаційних технологій. Динаміка прибутковості активів та оцінка впливу факторів на її зміну.
  
  курсовая работа [649,4 K], добавлен 01.10.2012
  

• Шляхи підвищення рентабельності підприємства

  Поняття та суть рентабельності підприємства. Характеристика показників рентабельності. Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства. Напрямки зниження витрат підприємства. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства ВАТ "М’ясокомбінат".
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2012
  

• Резерви підвищення доходів і прибутку сільськогосподарського підприємства ТОВ "Царичанка"

  Особливості господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва в ринкових умовах. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз складу і динаміки його доходів, витрат, прибутку і показників рентабельності. Резерви збільшення прибутку.
  
  дипломная работа [793,4 K], добавлен 11.01.2014
  

• Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення

  Економічна сутність рентабельності, огляд системи її базових показників. Особливості аналізу економічної діяльності зарубіжних підприємств. Огляд показників рентабельності вітчизняного підприємства. Пропозиції щодо підвищення прибутковості підприємства.
  
  реферат [238,0 K], добавлен 23.05.2014
  

• Методика і організація процесу використання чистого прибутку та аналіз результатів господарської діяльності підприємства

  Теоретичні і практичні основи використання чистого прибутка підприємства. Основні напрямки економічної політики підприємства. Економічна політика підприємства щодо використання чистого прибутку та форми його реалізації.
  
  курсовая работа [252,0 K], добавлен 08.08.2007
  

• Розробка політики розподілу прибутку на торговельному підприємстві

  Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі та методологічні підходи до формування політики його розподілу. Аналіз фінансово-господарської діяльності та прибутковості підприємства, розробка стратегії та заходи щодо її збільшення.
  
  дипломная работа [200,5 K], добавлен 22.12.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам