Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Статистичне вивчення природного відтворення населення Чернівецького регіону

Київ - 2005

Загальна характеристика роботи

Актуальність дисертації. Населення є запорукою існування будь-якої країни і її основним багатством. Демографічна криза, яка має сьогодні місце в Україні, спричинена соціально-економічними чинниками, зумовленими в свою чергу трансформаційними процесами в економіці держави. Для виходу з існуючої демографічної кризи вкрай необхідні швидкі та зважені управлінські рішення, які ґрунтувались б на детальному аналізі широкого спектру показників, що відображають демографічну ситуацію. Статистичне вивчення природного відтворення населення дає можливість глибоко проаналізувати дану проблему і на основі потужного інструментарію встановити визначальні фактори, що зумовлюють зниження народжуваності та зростання смертності, а також виявити тенденції на майбутнє з урахуванням різних умов соціально-економічного розвитку країни.

Провідні демографи, економісти, соціологи, статистики здійснили чимало глибоких та різноаспектних досліджень проблем природного відтворення населення. Сучасну систему показників для вивчення демографічної безпеки країни пропонують дослідження російських вчених С. Бичкова та М.Єфімової. Дослідження відтворення населення в його соціально-економічній обумовленості звичайно абстрагується від об'єктивної демографічної функції суспільних відносин. У витоків створення теоретико-методологічних принципів сучасного оцінювання, аналізу демоекономіки як системоутворюючого центру наукових демографічних знань стоять Д.П. Богиня, М.І. Долішній, А.І. Доценко, А.В. Головач, С.Г. Стеценко, В.С. Стешенко, О.М. Палій, А.П. Хоменко.

У процесі відтворення репродукуються, причому на більш високому щаблі розвитку, люди як головний елемент продуктивних сил, як носії виробничих відносин, котрим притаманні властивості більш високої соціальної якості щодо освіти, професії, культури тощо. Процес зміни чисельності та статево-вікового складу населення, як наслідок зміни його кількості шляхом народжуваності і смертності, а також впливу функціонування інституту сім'ї (шлюбність і розлучуваність) і соціально-економічне становище у суспільстві викладено у наукових і навчально-методичних працях С.С. Герасименка, А.М.Єріної, Г.І. Купалової, Р.М. Моторіна, М.Ф. Тимчука, В.Г. Швеця.

Можливості заміни традиційного підходу до визначення умов відтворення населення новим чітко проявляються при територіальному аналізі добробуту і всебічному розвитку членів даної територіальної спільності - присвячені праці Е.М.Лібанової, О.М. Гладуна, В.А. Скуратівського, О.У. Хомри.

Тож цілком очевидно, що залишаються дискусійними і недостатньо розробленими методологічні аспекти статистичного вивчення природного відтворення населення. Більше того статистичний аналіз природного відтворення населення України вимагає систематизації, постійного вдосконалення інформаційного забезпечення і методів вивчення цього явища, насамперед на регіональному рівні з врахуванням певних особливостей. Актуальність проблеми і недостатність фундаментальних її досліджень визначили вибір теми, основні завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри обліку і аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і є складовою частиною комплексної теми «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки» (номер державної реєстрації 01 БФ 040-01) та кафедри обліку і аудиту Чернівецького фінансово - юридичного інституту, будучи складовою частиною комплексної теми «Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду» (номер державної реєстрації 0103 И 007831). В межах даної теми автором уточнено ряд показників, що характеризують природне відтворення населення та розроблено економіко-статистичну модель інтенсивності народжуваності на регіональному рівні з метою прийняття управлінських рішень.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення статистико-економічного аналізу та прогнозу природного відтворення населення в регіональному аспекті. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких теоретичних та методичних завдань:

розкрити сутність, теоретичні передумови і методологічні засади статистичного вивчення природного відтворення населення на сучасному етапі соціально-економічного розвитку;

дослідити наявну інформаційну базу з вивчення природного відтворення населення, класифікувати її за рівнем достовірності та виявити можливості її автоматизації;

проаналізувати динаміку кількісного та якісного складу населення, диференціацію населення за рівнем матеріального добробуту, територіальним розміщенням як складові демовідтворювального процесу;

систематизувати витлумачення вітчизняних і закордонних вчених щодо формування методологічного апарату прогнозування демовідтворювальних процесів та на їх основі розробити факторну модель інтенсивності народжуваності в регіоні, спрогнозувавши демовідтворювальні процеси в руслі Концепції демографічного розвитку України на 2005-2015 рр.;

впровадити дослідження регіональної моделі неоднорідності процесів демовідтворення за основними демографічними показниками для прийняття ефективних соціальних рішень демовідтворювальної політики.

Об'єктом дослідження є демовідтворювальні процеси регіону. Зокрема, процес природного відтворення населення.

Предмет дослідження - методологія та процедури статистичного забезпечення дослідження природного відтворення населення регіону та його прогнозування.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, комплексний підхід до статистичного аналізу природного відтворення населення. У процесі виконання дисертаційної роботи були використані такі методи: статистичне спостереження, групування, метод узагальнюючих статистичних характеристик, відносних показників і індексний аналіз. Для дослідження тенденцій та особливостей природного відтворення населення регіону використовувались динамічні ряди, табличні та графічні методи. Застосування кластерного аналізу дало змогу структурувати населення регіону. Методи аналізу взаємозв'язків дозволили вивчити і оцінити вплив соціально-економічних факторів на інтенсивність народжуваності в регіоні.

Інформаційною базою дослідження послужили офіційні статистичні матеріали Держкомстату України, Чернівецького обласного управління статистики, законодавчі та нормативно-методичні матеріали органів влади, а також монографії та результати власного соціологічного дослідження. Дисертаційна робота виконана з використанням комп'ютерних технологій, реалізованих в програмних модулях інтегрованої системи обробки даних Statistica, передусім Multiple Regression та Cluster Analysis.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано теоретичні та методологічні положення, що можуть слугувати науково-аналітичним супроводом соціальної політики для підвищення природного відтворення населення. Найбільш суттєві результати, які характеризують наукову новизну дисертації та особистий внесок автора, такі.

Вперше:

адаптовано кореляційно-регресійну модель на основі факторного аналізу територіального розселення та ринку праці регіону, яка дозволить кількісно оцінити вплив найбільш важливих демографічних чинників на народжуваність населення, що дасть змогу проводити ефективну соціальну політику для регулювання народжуваності;

здійснено комплексну статистичну оцінку впливу економічної нерівності, бідності, розшарування суспільства на рівень життя населення та його відтворення, зокрема, технології оцінювання використано при соціологічному обстеженні молоді у віці 19-21 рік з метою визначення заходів регулювання соціально-демографічної політики, загальнодержавних та регіональних програм;

розроблено індекс обмеженості можливостей населення, на основі якого проведено рангову оцінку взаємозв'язку природного відтворення населення в регіоні та незадовільних умов життя, що доводить важливість факторів, які зумовлюють природне відтворення населення, зокрема економічні чинники та соціальні умови проживання населення;

Удосконалено:

трактування поняття «природне відтворення населення» як єдність кількісної та якісної характеристики, що дозволяє більш глибоко визначати і досліджувати окреслене питання в майбутньому;

форму статистичної звітності, що сприятиме вдосконаленню інформаційної бази дослідження демографічної ситуації на селі, а саме: наявності, чисельності, статево-вікового складу та структури зайнятості сільського населення;

Дістали подальший розвиток:

аналіз структурних зрушень основних складових природного відтворення населення регіону і встановлено основні чинники, що на них впливають, це дозволяє розкрити основні передумови та приймати ефективні управлінські рішення щодо виходу з демографічної кризи;

методологія кластерного аналізу взаємозв'язаних демографічних характеристик щодо однорідності районів області при зміні соціально-економічної ситуації в регіоні;

сформована концептуально-методична база системного аналізу демовідтворювального процесу, що дозволяє більш глибоко досліджувати тенденції відновлення людської популяції та встановити чинники демографічної кризи в регіоні в результаті техногенних катастроф.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження запропонованої факторної моделі та системи показників статистичного дослідження природного відтворення населення у практику демовідтворення забезпечить більш обґрунтований підхід до вивчення природного відтворення населення і дасть можливість встановити причини демографічної кризи в регіоні. Запропонована методика оцінки вивчення обмеженості можливостей населення як основного чинника природного відтворення населення дозволить проводити зважену соціальну політику на регіональному рівні.

Результати наукової роботи були впроваджені в практику діяльності обласного управління статистики Чернівецької області при проведенні рейтингових оцінок районів (довідка №11-88 від 22.11.2004 р.). Основні положення, науково-методичні матеріали та висновки роботи використані також у навчальному процесі економічного факультету Чернівецького фінансово-юридичного інституту (довідка №03-483 від 6.12.2004 р.) при викладанні курсів теорії статистики, економічної статистики та звітності підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення результатів дисертаційної роботи доповідались на засіданнях кафедри обліку і аудиту, наукових і науково-практичних конференціях, зокрема регіональній науковій конференції «Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону» (24 травня 2002 р., м. Тернопіль), міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы обеспечения экономической безопасности» (23-24 листопада 2001 р., м. Донецьк), міжнародній науково-практичній конференції «Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою» (17-19 квітня 2002 р., м. Чернівці), міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2004» (10-25 лютого 2004 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. За результатами виконаної дисертації опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 5,6 друкованих аркушів, з них у фахових наукових виданнях - 7, обсягом 4,8 друкованих аркушів. Всі наукові праці написані без співавторів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 38 рисунків, 30 таблиць, 35 додатків, список використаних джерел налічує 172 найменування. Загальний обсяг роботи - 258 сторінки комп'ютерного тексту, з яких основний текст становить 197 сторінки.

населення відтворення добробут регіон

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її наукової розробки, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, вказано наукову новизну і практичне значення роботи, апробацію одержаних результатів.

Перший розділ «Теоретично-методологічні засади статистичного вивчення відтворення населення» присвячено засадничим аспектам питань вивчення природного відтворення населення. Розглянуто сутність поняття «природне відтворення», фактори природного відтворення, особливості вивчення територіальних відтворювальних процесів, систему статистичних показників природного відтворення населення.

Відтворення населення у вузькому розумінні - це природне відтворення поколінь, чисельності населення і його статевовікової структури. Саме ці елементи відтворення є необхідною передумовою репродукції соціально-економічних властивостей. Але необхідно зауважити, що нормальний перебіг природного відтворення в свою чергу, можливий лише в соціально здоровому суспільстві. Отже, взаємозв'язок соціально-економічного стану і природного відтворення населення суттєвий, і про що свідчить в статистичне дослідження цих категорій.

Систематизувавши витлумачення природного відтворення населення, вважаємо, що природне відтворення являє собою процес зміни чисельності та статевовікового складу населення внаслідок зміни його кількості шляхом народжуваності і смертності та впливу функціонування інституту сім'ї і соціально-економічного становища у суспільстві.

Одним із основних методичних прийомів, що впливають на характер відтворення є врахування постійної зміни явищ і процесів. У процесі динамічного розвитку суспільства змінюються економічна база, суспільні відносини та фактори, які зумовлюють напрямок відтворення населення, а також тенденцію його розвитку (рис. 1).

Рівень споживання матеріальних благ та послуг визначає рівень життя, побуту і відпочинку, впливає на тривалість вільного часу, сприяє підвищенню гігієнічної освіченості населення, формуванню в людей свідомого ставлення до свого здоров'я, має визначальну дію на весь спосіб і тривалість життя. Отже, в укрупненому групуванні можна виокремити комплекс чинники відтворення населення: стан природного середовища, стан виробничого середовища, рівень споживання і пов'язаний з ним спосіб життя.

На основі зазначених факторів побудовано систему показників для аналізу природного відтворення населення, як поєднання інтенсивного і екстенсивного аналізу. На основі дослідження існуючої інформаційної бази запропоновано відновити у використанні форму №9-с з врахуванням внесених змін і доповнень.

У другому розділі «Статистичний аналіз та оцінка відтворення населення регіону» проведено дослідження динаміки чисельності та якісного складу населення Чернівецької області, проаналізовано основні чинники природного відтворення населення: народжуваність, смертність, шлюбність та розлучуваність; визначено фактори, що впливають на них та формують загальні тенденції розвитку.

Аналізуючи динамічний ряд інтенсивності природного відтворення населення Чернівецької області (рис. 2) за останні 15 років встановлено, що спостерігається тенденція до зростання смертності і зниження рівня народжуваності. Варто відзначити, що у 1989-1994 роках спостерігалось природне відтворення населення, а починаючи з 1995 року природний приріст змінився на убуток. У 2003 році на 1000 чоловік народилось 10, а померло 13,7 чоловік, що становить природній убуток 3,7 ‰. Дана ситуація пояснюється демографічною кризою, що зумовлена складною політичною і економічною ситуацією в Україні.

Дослідження інтенсивності природного відтворення населення за місцем проживання показало, що в динаміці у міській місцевості показник природного приросту є вищим. Так у 1989 році приріст становив 5,6 ‰, а в 2003 році - убуток -2,4 ‰, тоді як у сільській місцевості, цей показник був відповідно 3,1 ‰ та -4,6 ‰. Ситуація пояснюється тим, що в селах, порівняно з містами, рівень народжуваності вищий на 21,6%, а рівень смертності - на 36,6%, що сприяє формуванню вищого природного убутку.

Вища інтенсивність природного убутку населення в сільській місцевості пояснюється досить високою часткою людей похилого віку в селах. Аналізуючи статевовікову структуру населення Чернівецької області (табл. 1) бачимо, що в селах більша частка «дітей», порівняно з містами на 3,6 п.п. і становить 20,9%, але і вища частка «прабатьків» на 5,1 п.п. (31,6%), а частка «батьків» є досить низькою - 47,5%, тоді як у містах - 56,2%.

Вища частка населення у віці 15-49 років у містах пов'язана з міграцією населення, оскільки для сучасного суспільства характерним явищем є урбанізація. Аналіз міграційних процесів в регіоні (табл. 2) засвідчив, що міське населення відзначається вищою інтенсивністю міграційних процесів, ніж сільське. У 2003 році коефіцієнт прибуття в містах є вищим в 2,4 рази, а вибуття лише в 1,8 рази. За рахунок цього коефіцієнт механічного приросту у містах становив 1,8 ‰, тоді як у селах спостерігався механічний убуток 1,7 ‰.

Поряд з місцевістю проживання на інтенсивність природного відтворення населення впливає і територіально-географічне положення регіону. Аналізуючи картограму (рис. 3), бачимо, що у районах, що межують з Румунією - Сторожинецький, Герцаївський і Путильський спостерігається природній приріст населення. Найвищий він є у Путильському районі - 3,6 ‰, що пояснюється високою народжуваністю, яка в середньому по району становить 14,7 ‰, а в міській місцевості 21,5 ‰. Дану ситуацію ми пояснюємо кращим економічним становищем жителів цих прикордонних районів.

Друга група районів (Вижнницький, Заставнівський, Глибоцький, Кіцманський) мають низький убуток до 6 ‰, що пояснюється їх сусідством з Івано-Франківською та Тернопільською областями, які мають досить глибокі релігійні традиції. Райони, що межують з Хмельницькою областю та республікою Молдова - Новоселицький, Хотинський, Кельменецький, Сокирянський мають найвищий природний убуток і не відзначаються досить значним економічним добробутом чи релігійністю населення.

Основними складовими, що формують природне відтворення населення, є народжуваність та смертність. Інтенсивність народжуваності (табл. 4) свідчить, що в динаміці рівень народжуваності знизився з 14,6 ‰ в 1989 році до 9,8 ‰ у 2003 році. При цьому у 2003 році народжуваність у сільській місцевості була вищою і становила 10,7 ‰, а у міській лише 8,6 ‰. Коефіцієнт плідності в динаміці знизився в 1,6 рази і становив 38 народжених дітей в розрахунку на 1000 жінок дітородного віку. Коефіцієнт плідності сільських жінок становить 45 ‰, а міських лише 30 ‰.

Ці показники свідчать про зниження рівня природного відтворення населення і досить низьку його межу.

В останні роки щорічно підвищується смертність населення в Чернівецькій області. Зростання загального коефіцієнту смертності значною мірою обумовлено процесом старіння населення - збільшенням частки осіб старше працездатного віку - яка у 2003 році по регіону становила 29,6%. Але старіння населення не єдина причина. Суттєво зросла смертність населення у працездатному віці, особливо серед чоловіків. У 2003 році серед усіх померлих чоловіки у працездатному віці складали 11,7%, а жінки - 2,8%. У структурі смертності серед причин смертності превалюють екзогенні причини.

В середньому по області протягом 1989-2003 років чисельність померлих зросла на 2,74%. Аналіз структурних зрушень рівня смертності показав, що в 2003 році, в порівнянні з 1989 загальний коефіцієнт смертності по Чернівецькій області зріс на 26,3%. Разом з тим, на зміну загального коефіцієнта смертності істотний вплив мала зміна структури населення - на 22,3% викликана зростанням питомої ваги населення старших вікових груп. В абсолютному виражені смертність населення в динаміці збільшилась на 2,74 ‰, зміна структури населення зумовила збільшення на 2,33 ‰ (85%), а зростання коефіцієнтів смертності - лише на 0,41 ‰ або на 15%. Тобто основною причинною зростання інтенсивності смертності є старіння населення.

У третьому розділі «Напрями удосконалення статистичного вивчення відтворення населення» проведено факторний аналіз впливу демографічних показників на інтенсивність народжуваності і побудовано кореляційно-регресійну модель, проведено соціологічне опитування молоді регіону і виявлено економічний фактор як основний для формування інституту сім'ї, запропоновано індекс обмеженості можливостей населення та з'ясовано його вплив на природне відтворення населення.

Найбільш уживані методи демографічного прогнозування нерідко зосереджують увагу на суто демографічних відношеннях і недостатньо на економічних чинниках, які, проте, мають помітний вплив на відтворення населення. Для аналізу природного відтворення нами побудовано кореляційно-регресійну модель, в якій інтенсивність народжуваності поставлена в залежність від конкретних соціально-економічних факторів, тобто згідно із системним підходом демографічний розвиток населення зумовлюється комплексом факторів суспільного характеру, більшість із яких можна кількісно виміряти.

Дані для побудови регресійної моделі взяті або розраховані за даними Чернівецького обласного статистичного управління по районах області за 2001-2003 роки. Це дослідження здійснене за допомогою статистичного пакету Excel, який дозволяє проводити кореляційно-регресійний аналіз як методом примусового включення в модель усіх показників, так і покрокового виключення найменш значущих за показником t-критерію. Результативною ознакою для побудови моделі вибрано коефіцієнт народжуваності (‰), а факторами - співвідношення чоловіків і жінок, частка населення з вищою освітою, число померлих немовлят на 10000 народжених та середній вік населення (табл. 5).

В результаті примусового включення в аналіз усіх чинників (коли всі незалежні змінні включаються в модель) отримано сукупний коефіцієнт детермінації R² = 0,937, що вказує на істотний вплив вибраних аргументів на народжуваність. Тобто обрана сукупність незалежних змінних на 87,7% пояснює варіацію. Очищений коефіцієнт детермінації (з якого видалена кореляція між самими факторами), цілком задовільний і становить 0,863. Зважаючи на особливість аналізованого процесу, прямі й обернені зв'язки, суттєву невизначеність моделі, що характерно для суспільних наук в цілому, стандартну похибку можна вважати малою (0,83).

За розрахованими частковими коефіцієнтами регресії отримуємо рівняння регресії (табл. 5).

y = -21,11 + 0,041x₁ - 0,011х₂ - 0,013х₃ -0,036х_4,

де х₁ кількість чоловіків на 1000 жінок, ‰

х₂ частка населення з вищою освітою, ‰

х₃ - чисельність померлих немовлят на 10000 народжених, ‰

х₄ середній вік населення, років.

Розраховані коефіцієнти парної кореляції між інтенсивністю народжуваності та обраними факторами (табл. 5) свідчать, що найвищий прямий зв'язок у даній моделі має кількість чоловіків на 1000 жінок (0,73). Потрібно відзначити, що всі інші фактори мають обернений зв'язок з інтенсивністю народжуваності - найвищий обернений зв'язок має частка населення, яке має вищу освіту (коефіцієнт - 0,65), тобто більш освічені люди не схильні до створення багатодітних сімей. На другому місці смертність немовлят (-0,55), тобто цей фактор є досить важливим при народжуваності; і третім негативним фактором є високий середній вік населення, тобто його старіння (-0,46).

Перевірка адекватності моделі, на основі t-критерію Ст'юдента показує, що значення t повинно належати множині (-; -2,04) (2,04; +). У нашій моделі всі значення t знаходяться поза проміжком від - 2,04 до 2,04 це свідчить, що обрані нами параметри є адекватними. За цим рівнянням можна визначити інтенсивність народжуваності та прогнозувати її на перспективу для Чернівецької області та її регіонів. Припустимо у 2005 році у Чернівецькій області, за оцінками експертів, очікується на 1000 жінок чоловіків в кількості 950, середній вік населення - 35 років., число померлих немовлят - 100 ‰, частка населення з вищою освітою - 25%. Підставивши в нашу модель дані значення, отримаємо прогнозне значення інтенсивності народжуваності 12,5 ‰, тобто на 1000 чоловік населення народиться 12,5 чоловік.

Одним з методів виділення однорідних груп із неоднорідної сукупності є кластерний аналіз, для проведення якого ми запровадили програмний продукт STATISTICА. 6,0. Для визначення подібності регіонів Чернівецької області шляхом кластерного аналізу ми використали основні демографічні характеристики коефіцієнт народжуваності, ‰, кількість чоловіків на 1000 жінок, частка населення, яке має вищу освіту, %, частка населення, яке перебуває у зареєстрованому шлюбі, %, коефіцієнт смертності, ‰, інтенсивність одружень, ‰, інтенсивність розлучень, ‰, інтенсивність смертності немовлят, ‰, середній вік населення, років та кількість абортів на 1000 жінок у віці 15-49 років, ‰. Одержаний графік (рис. 4) являє собою вертикальне дерево кластеризації, на якому відстань між кластерами зображена в результаті горизонтальної лінії: чим нижче пролягають лінії, що пов'язують окремі райони, тим більш вони схожі за комплексом ознак.

Внаслідок кластерного аналізу встановлено, що за комплексом демографічних характеристик, найбільш ізольованими є Кельменецький район та м. Новодністровськ. Найбільш подібними за комплексом ознак є Кіцманський, Заставнівський і Хотинський. Інші райони Чернівецької області займають проміжні ізольовані позиції і подібні між собою. Тому можна стверджувати, що в результаті кластерного аналізу найбільш однорідними виявились чотири регіони, які характеризуються найвищим природним убутком.

Для визначення основних моментів, що зумовлюють відтворювальні процеси, нами було проведено соціологічне опитування студентської молоді віком 19-21 рік за темою «Відношення студентської молоді до сімейного життя». Питання в анкеті були згруповані у кілька блоків:

відношення молоді до одруження та основні мотиви, які сприяють чи заважають прийняттю шлюбу;

побудова міжсімейних стосунків, визначення лідера в сім'ї, матеріальне забезпечення сім'ї і т. п.;

відношення жінок до народження дітей - основні мотиви, вікові межі, бажана кількість дітей;

інформованість молоді щодо венеричних захворювань, контрацептивних засобів і абортів, наявність шкідливих звичок та їх небезпека.

Інформація, одержана в результаті проведеного соціологічного обстеження, групувалась залежно від статті та місця проживання опитуваних на 4 групи: міські хлопці; міські дівчата; сільські хлопці; сільські дівчата.

Метою даного поділу було визначити ставлення до питань анкети окремо сільської та міської молоді, чи має вплив місцевість проживання на традиції побудови сім'ї. Поділ опитуваних за статтю зумовлений психологічним моментом різного відношення до побудови сім'ї та народження дітей.

Основним мотивом для створення сім'ї 71% респондентів назвали економічний, 24% - соціальний і 5% - суспільний, тобто при одруженні основна маса опитуваних керується економічним фактором. Розбіжності у відповідях сільських і міських мешканців полягають у тому, що у містах 80% вважають важливішим економічний чинник, а в селах цей показник є нижчим 12%.

Матеріальні умови є важливим фактором для формування сім'ї. Серед чотирьох основних матеріальних факторів: наявність окремого житла, достатніх побутових умов, високої заробітної плати і стабільної роботи і кар'єри. Ранжирований ряд, побудований на основі проведеного опитування, є наступним - достатня заробітна плата - 45%, наявність окремого житла 38%, забезпеченість побутовими умовами - 12%, стабільна робота і кар'єра - 5%. При цьому варіація між респондентами за місцем проживання і статтю є досить незначною. Тобто майже половина опитуваних віддає перевагу заробітній платі, але при цьому сума грошових коштів, яка необхідна для прожиття на місяць, є різною для жителів сіл і міст. Так, коливання сум у сільській місцевості становить від 100 до 1000 грн. і коефіцієнт варіації є досить значним - 42%, але модальною є сума 500 грн. Варіація потреб у грошових коштах в місцевих жителів також досить велика 500-1500 грн., але при цьому коефіцієнт варіації становить 31%, тобто сукупність є досить однорідною. Модальною є сума у 1000 грн., яку назвали 54% опитуваних мешканців міст. Це можна пояснити тим, що у селах досить значна частка продуктів харчування не купується, а також рівень життя у сільській місцевості є нижчий. Але незважаючи на це, модальні грошові потреби молоді в 2-3 рази є вищими середніх зарплат в Чернівецькій області.

Населення у Чернівецькій області щороку стає біднішим. Найбільшого розповсюдження в останні роки набули підходи, що розглядають бідність як результат накопичення позбавлення, як ресурсів, так і звичайного способу життя.

Виходячи з документів ООН, нами складено перелік найважливіших (базових) потреб людини, актуальних для нашого суспільства, які найбільш адекватно відображають ситуацію з бідністю в Україні: можливість вести здоровий спосіб життя; якісне медичне обслуговування; доступність якісної освіти; побутові умови для нормального життя; доступ до зайнятості у відповідності з набутою освітою і кваліфікацією.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань щодо удосконалення методичних засад та інструментарію регіонального статистичного аналізу природного відтворення населення. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки:

Природне відтворення населення є складним у дослідженні. Запропоновані концептуальні засади теоретичного обґрунтування «відтворення населення», знайшли відображення в трактуванні самого поняття «природне відтворення» зокрема, з включенням в його структуру не лише чисельного відтворення суб'єктів життєдіяльності, а й відтворення всієї сукупності і їх соціальних якостей, тобто в поєднанні кількісного і якісного аспектів.

Запропонована система показників оцінки основних параметрів та закономірностей регіонального відтворення населення, на основі аналізу паралельно демографічних та статистичних показників дає змогу проводити ефективну соціальну політику регулювання народжуваності.

Можливості інформаційного забезпечення аналізу природного відтворення населення в Україні являються обмеженими, тому необхідно використовувати доповнену та удосконалену форму статистичної звітності №9-с, яка з 1998 року не використовується. Це слугуватиме досить важливим аспектом отримання достовірної, своєчасної та доступної інформації для дослідження демографічної ситуації на селі.

Динаміка кількісного і якісного складу населення регіону характеризує критичні тенденції погіршення відновлення людської популяції, які виражені у зменшенні чисельності та старінні населення, зокрема у сільській місцевості. Ґрунтовний аналіз та інтегральна оцінка перспективної чисельності і структури населення дозволяє приймати конструктивні рішення до припинення скорочення населення на регіональному рівні.

Основним індикатором визначення пріоритетних тенденцій природного руху населення на регіональному рівні є дослідження умов життя і традицій окремих категорій населення за місцем проживання. Це дозволяє визначити структуру територіального поділу і виділити три групи за таким розподілом:

перша - з приростом 0-4 ‰, характеризується досить високою народжуваністю та невисокою смертністю;

друга - спостерігається рівномірна зміна природного приросту;

третя - з убутком 6-12 ‰, характеризується найвищим природним убутком.

Поглиблення економіко-статистичного аналізу та підвищення його практичного значення сприятиме розширенню досліджень регіональної ситуації щодо виходу з демографічної кризи.

Диференціація населення за рівнем матеріального добробуту стосується різноманітних аспектів життя. Запропонований індекс обмеженості можливостей населення усереднює вплив основних соціально-економічних умов життя населення і базується на основних обмеженнях: вести гідне і здорове життя, обмежений доступ до зайнятості, інформації та ресурсів. Коефіцієнт рангової кореляції показав тісний взаємозв'язок індексу обмеженості можливостей із соціально-економічними умовами життя населення і його природного приросту. Здійснена на основі оцінки обмеженості можливостей населення рейтингова оцінка районів Чернівецької області є доцільною при проведенні регіональних порівнянь, оскільки окремі регіони здебільшого вирізняються не стільки рівнями доходу, скільки обмеженістю доступу до базових можливостей.

При формуванні сучасної оцінки демовідтворювальних процесів і прогнозуванні їх на перспективу неодмінно орієнтуватися як на соціальні аспекти, так і на економічні фактори. Побудована адаптована кореляційно-регресійна модель залежності інтенсивності народжуваності від демографічних чинників адекватно відображає позитивний вплив статевого співвідношення населення, і негативний вплив рівня освіченості та середнього віку населення. Проведене соціологічне опитування студентської молоді регіону показало, що основними факторами які зумовлюють рівень шлюбності і народжуваності дітей в районах є економічні. При цьому величина середньомісячних грошових витрат на місяць сільською молоддю стверджується 500 грн., а міського 1000 грн., що по суті у 2-3 рази нижче фактичного рівня грошових витрат населення. Отже, при прогнозуванні демовідтворювальних процесів в регіоні на період до 2010 року адекватно змодельовано вплив економічних чинників на рівень життя населення та відновлення людської популяції.

Взаємозв'язок між ознаками, які можна зранжувати, передусім на основі бальних оцінок, що зумовлюють негативні тенденції в демовідтворюванні - є соціальні. Побудована на основі кластерного аналізу регіональна статистична модель типових закономірностей основних демографічних показників окремих районів області, що істотно різняться географічним розташуванням, дозволяє визначити подібні і відмінні райони з демографічними чинниками, що сприятиме прийняттю ефективних рішень демовідтворювальної політики, визначеної Концепцією демографічного розвитку України на 2005-2015 рр.

Размещено на Allbest.ru