Предмет, методи та функції макроекономіки
Дослідження мікроекономічних явищ і процесів в основі макроекономіки як науки, що є складовою частиною економічної теорії. Основні функції макроекономіки та макроекономічне моделювання. Макроекономічна теорія і концепція економічного розвитку для України.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.09.2013 |
Размер файла | 36,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
18
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З предмету: "Макроекономіка"
Тема: "Предмет, методи та функції макроекономіки"
Виконала: Войтова Діана Миколаївна
Студент групи Ф4612-11Б2МФМ
Перевірила (в):
м. Севастополь 2012
Зміст
- Вступ
- 1. Предмет макроекономіки
- 2. Методи макроекономічного аналізу
- 3. Функції макроекономіки
- 4. Об'єкт макроекономічного аналізу
- Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття.
В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що:
макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;
макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;
при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;
макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.
Економічна політика - це цілеспрямований вплив держави на виробництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.
Макроекономічні фактори (такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляції, безробіття тощо) впливають на рішення домогосподарств про заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що, в свою чергу, визначає величину і структуру сукупного попиту. Тому мікро- і макроекономічні процеси тісно взаємопов'язані.
На відміну від мікроекономіки, макроекономіка використовує у своєму аналізі агреговані величини: валовий внутрішній продукт (а не випуск окремої фірми), середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо.
Вибрана мною тема э актуальною, тому що вивчення макроекономіки сьогодні надзвичайно важливо з багатьох причин. Макроекономічні явища відіграють центральну роль в успіхах або невдачах будь-якої країни. Держава може впливати на своє економічне становище через економічну політику, зокрема видатки, податки, зміну грошово-кредитних відносин. Дискусії навколо макроекономічних проблем формують окремі розділи в платформах політичних партій та їхніх кандидатів.
У цій роботі розкривається суть предмету макроекономіки та її місце в системі макроекономічних наук, історія розвитку та макроекономічне регулювання, основні функції макроекономіки та макроекономічне моделювання, макроекономічна теорія та концепція економічного розвитку для України.
1. Предмет макроекономіки
Широковживаним і добре відомим є визначення макроекономіки як науки, що вивчає економіку з точки зору її цілісності. Макроекономіку називають теоретичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.
Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.
Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства в цілому. Слід розрізняти макроекономіку як сферу народного господарства і макроекономіку як науку. М. як наука об'єктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин. Отже, предмет М. включає:
національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему;
окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних суб'єктів та їх економічні зв'язки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва, державний і приватний сектори, сфера домашніх господарств тощо);
сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту);
економічні зв'язки між суб'єктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини);
стратегію економічної поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики.
Виходячи з цього, потрібно розмежувати дві сторони предмету макроекономіки - позитивну і нормативну. Позитивна М. це теоретична макроекономіка, специфічне завдання якої - привести в систему, пояснити і узагальнити факти, що стосуються механізму функціонування народного господарства як цілого.
Нормативна М. - це практичні рекомендації державі по проведенню певної економічної політики, пов'язаної з регулюванням е. с. чи переходом до іншої е. с.
Необхідно виділяти і прикладну макроекономіку - конкретну економічну науку, що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи.
Ми вивчаємо теоретичний аспект макроекономіки.
Теоретична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету.
2. Методи макроекономічного аналізу
Широке застосування в макроекономіці знаходять кількісні методи, які допомагають йти від відомих фактів до невідомих. При цьому використання цих методів опирається на моделювання макроекономічних процесів.
Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.
ex post - національне рахівництво;
ex ante - прогностичне моделювання.
Ex post (генетичний) аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результати досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.
Аналіз ex ante (функціональний) - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.
М. використовує діалектико-матеріалістичні методи, а саме: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстракцію та інші.
Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-математичне моделювання.
Макромоделі - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.
Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні параметри макромоделі.
Екзогенні величини - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва та характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків).
Ендогенні величини - це величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заробітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).
Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами мають таку класифікацію:
1. Поведінкові функції виражають переваги, які склалися в суспільстві.
2. Технічні функції характеризують технічну залежність.
3. Інституціональні функції зображають інституціонально установлені залежності між параметрами моделі.
4. Дефініційні функції виражають залежності, які виходять з означення економічних явищ.
Макроекономічні моделі поділяються на динамічні та статистичні. Статистичні моделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до іншого. Динамічні моделі зображають економічні процеси з урахуванням фактора часу. розуміння предмета макроекономіки необхідно розрізняти макроекономічний аналіз ex post, або національне рахівництво, і аналіз ex ante - макроекономіку у власному розумінні слова.
Національне рахівництво (ex post) визначає макроекономічний стан економіки в минулому періоді. Ця інформація необхідна визначення ступеня реалізації поставлених раніше цілей, вироблення економічної політики, порівняльного аналізу економічних потенціалів різних країн. На основі даних ex post здійснюються коригування існуючих макроекономічних концепцій та розробка нових.
Аналіз (ex ante) - це прогнозне моделювання економічних явищ і процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета такого аналізу - визначити закономірності формування макроекономічних параметрів.
Макроекономіка дає певні рекомендації щодо вироблення економічної політики держави на основі аналізу реальних економічних параметрів.
Методи макроекономічного аналізу
макроекономічних досліджень, як і інших наук, характерне застосування комплексу методів.
Метод - це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких визначаються шляхи досягнення цілей дослідження. Їх можна поділити на загальнонаукові та специфічні методи дослідження.
Загальнонаукові методи дослідження включають метод наукової абстракції, аналіз; синтез; індукцію; дедукцію; єдність історичного і логічного; системно-функціональний аналіз та ін
Основними специфічними методами дослідження в макроекономіці є агрегування та моделювання.
Агрегація - укрупнення економічних показників за допомогою їх об'єднання в єдиний загальний показник (створення агрегатів, сукупних величин).
Агреговані величини характеризують розвиток економіки як єдиного цілого: валовий продукт (а не випуск окремої фірми), загальний рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкова процентна ставка (а не окремі види відсотка), рівень інфляції, рівень зайнятості, рівень безробіття і т.д.
Макроекономічна агрегування поширюється, перш за все, на суб'єкти економіки, які групуються в чотири сектори економіки:
Сектор домашніх господарств; підприємницький сектор; державний сектор; сектор інший світ".
Макроекономічна агрегування поширюється і на ринки. Безліч ринків на макрорівні включає наступні типи: ринок товарів і послуг (ринок благ); фінансовий ринок; ринок факторів виробництва.
Моделювання - це опис економічних процесів або явищ на формалізованому мовою за допомогою математичних символів і алгоритмів з метою виявлення функціональних залежностей між ними. Воно дозволяє отримати досить повне уявлення про характер відбуваються в економіці процесів, визначити тенденції їх розвитку.
В макроекономіці використовується безліч економіко-математичних моделей, які можна класифікувати наступним чином: абстрактно-теоретичні і конкретно-економічні; короткострокові (ціни на деякі товари і послуги не є гнучкими і не пристосовуються до змін попиту) і довгострокові (ціни гнучкі і реагують на зміну попиту і пропозиції); лінійні і нелінійні (характер взаємозв'язків елементів); закриті (представлена тільки національна економіка) і відкриті (враховують впливу сектора "інший світ" на національну економіку);
рівноважні і нерівноважні; статичні (всі економічні показники прив'язуються до певного моменту часу) і динамічні (розглядається тимчасова взаємозв'язок економічних показників). У моделях використовуються різні економічні змінні. Перш за все, їх можна розділити на екзогенні та ендогенні.
Екзогенні (зовнішні) змінні представляють вихідну інформацію. Вони задаються до побудови моделі. Звичайно як екзогенних параметрів в макроекономічних моделях виступають державні витрати, ставки оподаткування та величина пропозиції грошей.
Ендогенні (внутрішні) змінні формуються всередині моделі і визначаються в ході розрахунків за моделлю. До числа ендогенно обумовлених параметрів відносяться обсяги зайнятості і випуску, рівні інфляції та безробіття і т.д.
Функціональні зв'язки між екзогенними і ендогенними величинами бувають наступних видів:
поведінкові (відображають переваги економічних суб'єктів). Прикладом такого роду залежностей можуть служити функції споживання або інвестиційного попиту;
технологічні (показують технологічні залежності в економіці). Зокрема, виробнича функція, що виражає зв'язок між обсягом і факторами виробництва;
дефініційного (відображають зміст явищ і їх структуру). Наприклад, визначення сукупного попиту, безробіття, інфляції;
інституціональні (виражають залежності, що випливають з інституційно встановлених в економіці норм і правил). До їх числа можна віднести суму податкових надходжень як функцію доходу і встановленої податкової ставки.
Інша класифікація економічних змінних пов'язана зі способом їх вимірювання в часі: змінні запасу і змінні потоку.
Змінні потоку характеризують передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності. Змінні потоку відображають протягом економічних процесів у часі (протягом місяця, кварталу, року). Прикладами потокових величин є витрати на споживання, заощадження, інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг, експорт, імпорт та ін.
макроекономіка економічна теорія україна
Змінні запасу представляють накопичення і використання цінностей суб'єктами. Вони характеризують стан об'єкта дослідження на певну дату, наприклад, на початок або кінець року. До змінних запасу відносяться накопичений капітал, державний борг, майно, національне багатство і ін
Між запасами і потоками в економіці існує взаємозв'язок: потоки викликають зміни в запасах. Однак при певних обставинах показники запасів і потоків можуть змінюватися незалежно один від одного.
3. Функції макроекономіки
Функціональне призначення М. випливає із її предмету. До основних функцій М. слід віднести: теоретичну або пізнавальну (дослідження економічної системи та її агрегатів, побудова моделей цих процесів); виховну (виховання макроекономічного мислення); прогностичну (прогнозування розвитку економічної системи); практичну (розробку рекомендацій для державної політики і створення конкретних макроекономічних моделей); методологічну (М. як складова економічної теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економічних наук і навчальних дисциплін).
Макроекономіка як наука виконує такі функції:
теоретико-пізнавальну
практичну
світоглядно-виховну
методологічну.
Макроекономіка виконує теоретико-пізнавальну функцію, коли пояснює закономірності розвитку національної економіки, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона дає змогу розуміти, чому одні країни швидко розвиваються, а інші відстають; чому в одних періодах ціни відносно стабільні, а в інших простежуються високі темпи інфляції; чому усі країни стикаються зі спадами та депресіями. Макроекономіку, яка виконує теоретико-пізнавальну функцію, називають позитивною макроекономікою. Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки спрямована на виявлення закономірностей, притаманних функціонуванню економічної системи, яка ґрунтується на товарній формі виробництва і плюралізмі власності Макроекономіка не обмежується простим описом економічних закономірностей: її теоретико-пізнавальну функцію доповнює практична функція. Суть її полягає в тому, що макроекономіка виробляє рекомендації для проведення економічної політики. Макроекономіка допомагає державним діячам розв'язувати чимало складних питань, які постають перед ними. Наприклад, таких: чи варто підвищувати податки, аби справитися із дефіцитом; чи доцільно підвищувати мінімальну заробітну плату; чи повинен уряд трохи жорсткіше контролювати діяльність комерційних банків; чи варто підтримувати курс гривні, а чи, може, більші вигоди національній економіці забезпечить її знецінення тощо. Поради політичним лідерам з таких питань дають професійні макроекономісти, які є радниками президентів і прем'єр-міністрів. Якщо ці радники мають глибокі знання і можуть пропонувати продуктивні рішення, то заходи економічної політики добре продумані та приносять бажані результати. З теоретико-пізнавальною та практичною функціями макроекономіки тісно пов'язана її світоглядно-виховна функція. її змістом є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей. Щоб оцінити важливість цієї функції, достатньо прочитати газету або прослухати випуск новин. У засобах масової інформації ми часто стикаємося з такими заголовками: "Валовий внутрішній продукт України у 2000 р. почав зростати", "Відсутність чистих інвестицій у нафтогазовому комплексі" або "ВВП-дефлятор в економіці США зростає повільніше, ніж ІСЦ". Якщо нам не знайома мова макроекономіки, то ці заголовки здадуться нісенітницею. Вивчення макроекономіки дає змогу розуміти цю мову, яка потрібна усім членам суспільства. Громадян старшого віку, які живуть на пенсію, цікавить, яким темпом зростатимуть ціни. Випускників університетів, які шукають роботи, турбує, чи відновиться в національній економіці зростання і чи найматимуть фірми працівників. Виборцям, щоб ухвалити правильні рішення, треба знати стан справ у національній економіці. Вивчення макроекономіки дає можливість зрозуміти, чому багата чорноземами та іншими ресурсами Україна поки що не змогла забезпечити достойне життя більшості своїх громадян і що потрібно зробити, аби досягти рівня добробуту, який існує у розвинутих країнах. Макроекономіка допомагає формувати нову економічну культуру, яка відповідає реаліям ринкової економіки. її основні риси - прагнення до заощадження,. економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці та ін. Нарешті, макроекономіка виконує методологічну функцію. Сформульовані нею наукові уявлення про механізм функціонування національної економіки та поняттєво-категоріальний апарат використовують інші економічні науки - галузеві та функціональні.
4. Об'єкт макроекономічного аналізу
Економічна система в цілому є об'єктом вивчення М. Тому важливо визначити суть і структуру економічної системи (е. с.).
В процесі виробництва, а також розподілу, обміну і споживання життєвих благ між її учасниками виникають певні відносини, які назвали економічними відносинами. Економічні відносини поділяються на соціально-економічні і організаційно-економічні.
Соціально-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва і продукту праці, тобто вони є відносинами власності.
Організаційно-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу поділу, кооперації, комбінування, організації праці, спеціалізації виробництва, його технології, розподілу і обміну вироблених життєвих благ. Характер і тип цих відносин визначається відносинами власності (соціально-економічними відносинами).
Економічна система - це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг, а також на регулювання цієї діяльності у відповідності з метою суспільства.
Основними елементами економічної системи виступають: продуктивні сили, організаційно-економічні і соціально-економічні відносини, а також економічний механізм суспільства - який є сукупністю форм, способів і методів регулювання економічної діяльності людей. Усі елементи економічної системи діалектично взаємозв'язані, рівень розвитку одного відповідає рівню розвитку інших. Економічна система багатовимірна, її слід розглядати як з боку елементів економічної структури суспільства (економічних відносин), так і з боку функціональних сфер економіки (виробництво, розподіл, обмін і споживання).
М. виявляє загальні зв'язки елементів економічної системи, закономірності її функціонування і розвитку в контексті розвитку її окремих компонентів.
Принципове значення для характеристики економічних систем мають форми власності на засоби виробництва і економічний механізм суспільства. Тобто відмінності між економічними системами визначаються, насамперед, відмінностями між цими їх елементами.
Людству відомі два основних типи власності - спільна (колективна) (відносини між асоційованими (об'єднаними) власниками з приводу володіння, розпорядження і використання засобів виробництва і виробленого продукту) і особиста (приватна) (відображає відносини окремих власників до об'єктів власності як своїх особистих).
Історично першою була колективна власність родової общини.
Еволюція організаційно-економічних відносин, яка відбувалась паралельно з розвитком продуктивних сил і форм власності, привела до створення двох принципово відмінних механізмів регулювання економічної системи - ринкового і планового.
Ринковий економічний механізм - це механізм регулювання економіки, що ґрунтується на приватній (корпоративній) власності і приватному підприємництві. Цю роль виконує ринок. В основі ринкового механізму лежать об'єктивні закони попиту і пропозиції, у взаємодії яких лежить ринкова ціна, яка і є регулятором обсягів виробництва і споживання суспільного продукту. Рушійною силою і основою процесу ринкового ціноутворення є економічна конкуренція, яка створює потужні мотиви виробничої діяльності.
Плановий економічний механізм виникає в умовах, коли не існує основи ринкового регулювання - приватної власності і конкуренції. Цей тип регулювання характерний для суспільства з монопольною державною власністю. Оскільки ринкове регулювання тут не діє, держава бере на себе цю функцію. Регулювання здійснюється через суб'єктивне директивне регулювання, коли державний план виробництва, розподілу і споживання суспільного продукту стає законом. Тут відсутня приватна ініціатива, приватне підприємництво, а тому мотивація праці недостатня.
Отже, на ґрунті сказаного вище, можна зробити висновок: існує два типи економічних систем - ринкова і планова, або етатична (одержавлена, фр. etat-держава).
Ринкова економічна система характеризується переважно приватними формами власності на засоби виробництва (насамперед корпоративна власність) і специфічним ринковим механізмом попиту, пропозиції і ціни товару. У такій системі яскраво виражений особистий економічний інтерес, який є могутнім спонукальним мотивом економічної діяльності. Відповідно, і продуктивні сили одержують простір для свого розвитку, виникають специфічні форми організації і технології виробництва.
Планова (етатична) економічна система ґрунтується на тотальній державній власності і суб'єктивному механізмі державного планового регулювання, в якому на першому плані знаходяться не економічні, а політичні засоби впливу (політичне керівництво). Така система не має достатніх стимулів економічної діяльності, тому змушена широко застосовувати неекономічні методи примусу до праці. Відсутність об'єктивного механізму регулювання постійно порушує рівновагу такої системи, гальмує розвиток продуктивних сил, створює неефективні форми організації і технології виробництва. Тому її називають також командно-адміністративною, або тоталітарною.
Хоча в історичному плані ринкова економіка виявила свої незаперечні переваги, вона має ряд недоліків (циклічний розвиток, безробіття, монополізація, яка руйнує ринковий механізм, тощо), а тому на сучасному етапі ринкова система вільного підприємництва трансформувалась у змішану економіку.
Змішана економіка - економічна система, яка ґрунтується на плюралізмі різних форм власності, багатоукладності економіки з пріоритетом корпоративної власності і економічному механізмі, що включає, як ринкові, так і планові форми регулювання при провідній ролі перших. Співвідношення ринкового механізму і державного регулювання таке, що останнє існує як засіб забезпечення свободи дії першого, а його розвиток диктується потребами ринку.
Отже, змішана економіка - це регульована ринкова економіка; сучасна ринкова економіка.
Висновок
Отже, сучасна Макроекономіка не має єдиної домінуючої теорії. Вона спирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору, тобто самим визначити ефективність кожної теорії залежно від своїх суб'єктивних уявлень, а також з урахуванням індивідуальних умов, цілей і пріоритетів економічної політики певної країни.
Предмет макроекономіки - великомасштабні (у масштабах всього суспільного виробництва) економічні процеси і явища, на відміну від предмета мікроекономіки, де вивчаються питання діяльності малих економічних одиниць, насамперед, фірм (підприємств). Макроекономіка вивчає сфери і галузі національної економіки, господарські зв'язки між ними.
Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства в цілому.
Макроекономічна наука пройшла значний історичний шлях розвитку. Першою макроекономічною теорією вважається вчення представника французької школи фізіократів Ф. Кене (1694-1774). Він у своїй "Економічній таблиці" проаналізував рух суспільного сукупного продукту з позицій певної системи натуральних і вартісних пропорцій суспільного відтворення.
Функції макроекономіки - це ті завдання, що розв'язуються у процесі дослідження й аналізу реальної економічної. системи (макроекономіка як наука), та її викладання і вивчення (макроекономіка як навчальна дисципліна).
Цілі економічної політики часто відображають інтереси різних соціальних груп суспільства, і тому координація цілей зводиться до узгодження цих інтересів.
Список використаної літератури
1. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. "Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: "Основи”. 1998 с.219-220.
2. Комісарук М.П. "Макроекономіка: курс лекцій”. Коломия - 1999 с.8-13.
3. Макконел, Брю. "Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд. - М.: Республика, 1992.
4. Павловський М. "Макроекономіка перехідного періоду”. К.: "Техніка”. 1999.
5. Савченко А. та ін. "Макроекономіка”. К.: "Либідь”. 1999 с.10-23.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Предмет макроекономіки, її місце в системі макроекономічних наук. Історія розвитку макроекономіки і макроекономічне регулювання. Функції макроекономіки і макроекономічне моделювання. Макроекономічна теорія та концепція економічного розвитку для України.
курсовая работа [130,9 K], добавлен 10.03.2011Поняття макроекономіки як наукової дисципліни, її основні цілі та задачі, предмет та методи вивчення. Сутність класичної і кейнсианської теорія макроекономічної рівноваги. Інвестиційна діяльність та підхід до її формування. Моделі економічного зростання.
шпаргалка [332,7 K], добавлен 27.12.2009Предмет макроекономіки як частини економічної науки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки. Сисиема національних рахунків та її показники. Валовий внутрішній продукт. Сукупний попит та його цінова детермінанта. Державний бюджет та його структура.
шпаргалка [133,6 K], добавлен 06.02.2012Дослідження історії виникнення, окреслення основних етапів і напрямів розвитку економічної теорії у світі і в Україні. Взаємозв’язок макро- і мікроекономічних процесів, економічної теорії і економічної політики. Методи та функції економічної теорії.
реферат [34,7 K], добавлен 02.12.2010Економічна рівновага як основна проблема макроекономіки, її особливості та шляхи вирішення. Сутність класичної моделі макрорівноваги, її гіпотези. Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги як найбільш поширений напрямок сучасної макроекономіки.
лекция [20,8 K], добавлен 27.01.2009Теорія раціональних очікувань — засновок формування очікувань майбутнього економічної системи на основі екстраполяції тенденцій розвитку в минулому і на основі аналізу майбутніх можливостей. Підходи економіста Р.-Е. Лукаса до формування макроекономіки.
контрольная работа [14,8 K], добавлен 23.07.2010Об'єкт, предмет та функції макроекономіки. Обсяг національного виробництва та методи його виміру. Номінальний та реальний ВВП, індекс цін. Економічні цикли, їх види, причини та індикатори. Модель позичкового ринку, ефект витіснення. Адаптивні очікування.
шпаргалка [269,1 K], добавлен 27.11.2010Вивчення головних проблем сучасної макроекономіки. Поняття безробіття, його види та причини виникнення. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Проблеми обсягу національного виробництва. Дві міри національного продукту: потік товарів і потік доходів.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 27.11.2010Система основних показників макроекономіки. Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт. Статистика інфляційного індексу споживчих цін на товари та послуги в Україні. Статистика інфляційного індексу цін виробників промислової продукції в Україні.
курсовая работа [538,9 K], добавлен 11.07.2010Дослідження сфер вживання правил емуляції у структурі економічної політики України. Особливість подолання кризових явищ в національній економіці. Основні показники потенціалу людського капіталу країни. Характеристика структури експорту за 2015 рік.
статья [62,7 K], добавлен 11.09.2017