Трансакційні витрати як об’єкт обліку і контролю: мікро- та макроекономічний підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансакційні витрати як об'єкт обліку і контролю: мікро- та макроекономічний підходи

С.В. Тимофіїв

На сьогодні більшість країн світу знаходиться на етапі подолання наслідків економічної кризи, яка торкнулася практично всіх найважливіших складових системи національного господарства: матеріального виробництва і сфери послуг, фінансово-кредитного сектора, сфери державного управління. Поглиблення глобалізаційних та інтеграційних процесів, посилення ролі міжнародних економічних зв'язків у забезпеченні прогресивного розвитку економік окремих держав і, як наслідок, зростання взаємозалежності між економіками різних країн призвели до того, що розбалансування одного з компонентів світової господарської системи у сучасних умовах неминуче тягне за собою негативні процеси у функціонуванні решти складових цієї системи - економік інших держав.

Сучасна економічна теорія, без сумніву, суттєво допомогла пом'якшити вплив кризи на світову економіку і не допустити розгортання теоретично можливих катастрофічних наслідків. Проте, незважаючи на високий рівень розвитку, економічна наука, на жаль, все одно не змогла запобігти черговому економічному спаду. Виникає питання, чому могла мати місце подібна ситуація?

На нашу думку, однією з причин, які перешкоджають ефективному управлінню економічними процесами, є неповне врахування дії окремих факторів, які формують стан економічної системи. Вважаємо, що таким фактором, дії якого приділяється недостатньо уваги, є трансакційні витрати, а саме їх розмите відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, що робить неможливою будь-яку форму контролю за їх рівнем і управління ними.

Вперше концепцію трансакційних витрат розроблено в працях Дж. Коммонса і Р. Коуза [5; 6]. Трансакційні витрати ідентифікуються ними як такі, що виникають в результаті взаємодії суб'єктів господарювання з приводу економічного обміну товарами і послугами в умовах існуючого інституційного середовища.

На сьогодні трансакційні витрати все частіше виступають як самостійний цілісний предмет досліджень: вченими визначається їх суть, обґрунтовується їх класифікація за різними ознаками з метою найбільш повного вивчення [1; 3; 4; 7]. Проте інформація про трансакційні витрати як складову витрат діяльності суб'єктів господарювання у сучасних умовах ґрунтується на приблизних даних, що, на нашу думку, безпосередньо пов'язано з обмеженим відображенням цього виду витрат у бухгалтерському обліку. Недостатньо уваги приділяється проблемам, що стосуються характеру взаємозв'язку між зовнішнім інституційним середовищем, трансакційними витратами і загальним станом економіки, впливу цього виду витрат на ефективність взаємодії економічних суб'єктів. З огляду на вищесказане, метою нашого дослідження є з'ясування впливу трансакційних витрат на функціонування економічних суб'єктів і на стан економіки загалом, а також пошук методів організації ефективного моніторингу трансакційних витрат на мікро- і макроекономічному рівні.

Об'єктом дослідження є трансакційні витрати взаємодії економічних суб'єктів у межах функціонування сучасного економічного середовища. Предметом дослідження є прояв функціонування трансакційних витрат як специфічного виду видатків у економіці та можливості забезпечення їх обліку і контролю.

Відомий економіст Олівер Уільямсон, який досліджував трансакційні витрати у контексті неоінституціональної економічної теорії, провів аналогію, визначивши їх як «економічний еквівалент тертя в механічних системах» [6; 10]. Виходячи з такого трактування і з того, що будь-яка економічна система є динамічною, можна зробити висновок, що надмірний обсяг трансакційних витрат гальмує розвиток економічної системи, заважаючи оперативно приймати рішення економічним суб'єктам для негайного і адекватного реагування на зміни зовнішньоекономічного середовища.

Принцип функціонування економічної системи, на нашу думку, певною мірою нагадує партію в більярд, коли, рухаючись, одна куля неминуче зачіпає сусідні, які, в свою чергу, також примушують інші змінювати своє положення на столі [8]. Від якості покриття столу, тобто від структури інституційної матриці суспільства як взаємопов'язаної сукупності окремих інститутів економічної системи, значною мірою залежить характер і ефективність взаємодії економічних суб'єктів (більярдних куль) і ступінь досягнення ними мети (потрапляння в лузу).

Такий підхід, як нам видається, дає змогу доповнити існуючі уявлення про причини циклічного розвитку економіки і наявності труднощів із запобіганням виникненню у ній кризових явищ. Ми припускаємо, що у періоди економічного зростання і піднесення економіки разом із збільшенням реального виробництва товарів та послуг об'єктивно зростає розмір трансакційних витрат на обслуговування цього виробництва.

Останні дослідження у сфері трансакційних витрат вказують на їхню високу частку у загальному обсязі ВВП країн (більше 50 % у розвинутих державах) [9], що підкреслює значний вплив цього виду витрат на економіку.

За відсутності чіткої системи їх моніторингу (на відміну від виробничого сектора, в якому така система існує) їх збільшення відбувається до певної межі, після якої, як ми вважаємо, надлишкові трансакційні витрати починають заважати ефективній взаємодії економічних суб'єктів, створювати труднощі зі швидким реагуванням на зміни зовнішнього середовища, що спричиняє поступове уповільнення розвитку економіки і наступний спад.

Проблему організації обліку і контролю трансакційних витрат доцільно розглянути диференційовано: з точки зору мікроекономічного і макроекономічного підходів, оскільки прояв їх впливу на стан функціонування економічної системи має свої особливості у кожному з випадків.

Так, розглядаючи мікроекономічний рівень, зокрема сферу підприємницької діяльності, бачимо, що укладання договору з контрагентом потребує здійснення витрат на організацію переговорів стосовно узгодження умов договору, на юридичні послуги, телефонний зв'язок, кореспонденцію, представницькі витрати тощо. Разом з тим часто існує необхідність страхування ризиків, пов'язаних із невиконанням умов договору, забезпечення контролю дотримання умов. Перелічені видатки є витратами діяльності суб'єктів господарювання, проте в Плані рахунків бухгалтерського обліку немає жодної статті, де вони знайшли б чітке відображення.

Інформація про витрати діяльності є параметром, обов'язковим для врахування як у процесі поточного управління господарюючим суб'єктом, так і при плануванні довгострокової стратегії розвитку. Це дозволяє здійснювати обґрунтовані та найбільш ефективні кроки у зовнішньому конкурентному середовищі. Однак, якщо не всі фактори формування витрат беруться до уваги повною мірою, то це об'єктивно призводить до зниження ефективності функціонування підприємства чи організації.

Так, відсутність достовірного, відмежованого від інших видів відображення трансакційних витрат у облікових реєстрах унеможливлює об'єктивну оцінку їх розмірів та структури, а отже, і здатність будь-якого ефективного управління ними. Таким чином, ускладнюється прийняття насправді ефективних управлінських рішень економічними суб'єктами.

Щодо макрорівня, то питання моніторингу трансакційних витрат є ще більш актуальним. Адже макроекономічний рівень сформований сукупністю економічних суб'єктів мікрорівня, діяльність яких генерує потоки трансакційних витрат у національних масштабах. Недостатність відомостей стосовно цього виду витрат, що надходять від суб'єктів мікрорівня через дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, робить неможливим отримання достовірної інформації про їх рівень та структуру в цілому. Втрачається будь-яка можливість моніторингу трансакційних витрат як важливої складової національної економіки.

Повертаючись до попереднього припущення про взаємозв'язок рівня трансакційних витрат і характеру функціонування економічної системи, доходимо висновку, що відсутність інститутів суспільного контролю за рівнем формування і здійснення трансакційних витрат унеможливлює запобігання кризовим явищам в описаному вище контексті.

Отже, на мікрорівні відсутність відокремленого обліку трансакційних витрат перешкоджає економічним суб'єктам приймати повністю обґрунтовані управлінські рішення. На макрорівні така ситуація спотворює сприйняття загальної картини стану економіки, ускладнює розробку дійсно ефективних заходів економічної політики, здатних не лише долати наслідки, а й запобігати виникненню негативних явищ у межах економічної системи.

Дослідження проблеми організації моніторингу трансакційних витрат потребує системного підходу і конкретизації застосовуваних методів вирішення на обох рівнях функціонування економіки.

Сучасна система бухгалтерського обліку фіксує трансакційні витрати взаємодії суб'єктів господарювання тільки як складову частину їх непрямих видатків (у складі адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності, надзвичайних витрат і т. д.). На додаток до цього, як зазначають деякі вчені [2], окремі види трансакційних витрат взагалі не знаходять відображення в облікових реєстрах, оскільки дані про них не можна віднести до жодної з діючих статей (наприклад, представницькі витрати на організацію попередніх переговорів, зустрічей тощо).

У зв'язку з цим ми вважаємо доцільним виокремлення у Плані рахунків бухгалтерського обліку відповідних субрахунків «Трансакційні витрати» у межах тих існуючих рахунків 9-го класу, які опосередковано включають в себе трансакційні витрати діяльності (рис. 1). У розрізі фіксуватимуться також і вищезгадані елементи витрат, які на сьогодні ще не знаходять відображення у бухгалтерському обліку.

Інформація про величину трансакційних витрат, яку таким чином можна буде виділяти із сукупності даних бухгалтерського обліку, має важливе практичне значення. З точки зору окремих суб'єктів господарювання, її наявність та повнота сприятимуть прийняттю ефективних управлінських рішень щодо вибору форм і методів ринкової взаємодії і, як наслідок, зменшенню можливих втрат.

Варто зазначити, що економічні суб'єкти, які функціонують на мікрорівні, не мають змоги самостійно впливати на характер формування трансакційних витрат у національних масштабах, оскільки діють стихійно і поодиноко, вони самі є джерелом формування потоків трансакційних витрат і більшою мірою є об'єктом, ніж суб'єктом їх впливу. Для ефективної оцінки рівня та структури трансакційних витрат на макрорівні, можливості конкретного впливу, на нашу думку, необхідна наявність інституцій вищого рівня, які матимуть змогу, знаходячись «над системою», здійснювати моніторинг і заходи щодо оптимізації трансакційних потоків.

Рис. 1. Орієнтовна схема, яка пропонується для відокремленого відображення трансакційних витрат у бухгалтерському обліку

Розглядаючи макроекономічний рівень, акцентуємо увагу на необхідності побудови державної системи інституцій, завдання якої полягатимуть у моніторингу трансакційних витрат як важливої складової економіки шляхом узагальнення та систематизації інформації, одержаної з даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності суб'єктів господарювання. Функціонування такої системи покликане забезпечити недопущення неефективних і надлишкових трансакційних витрат, регулюючий вплив на характер їх формування і здійснення таким чином, щоб забезпечувалась ефективна взаємодія економічних суб'єктів без надлишкових витрат на організацію цієї взаємодії.

Подібно до того, як на сьогодні функціонують інститути контролю у різних сферах економічного і суспільного життя (міністерства, відомства і т. д.), доцільним є створення окремої структури, на яку буде покладено завдання обліку, контролю та регулювання економічними методами трансакційних витрат з метою встановлення та реалізації оптимальних меж, які дозволять економічній системі успішно та стабільно розвиватися, одночасно забезпечуючи економічним суб'єктам умови для швидкого реагування на зміни у ній.

Підсумовуючи вищенаведене, наголосимо на тому, що недосконалі трансакції та високі трансакційні витрати є причиною зростання вартості товарів, тіньової економіки, зниження конкурентоспроможності галузей національної економіки.

Необґрунтовані трансакційні витрати і відсутність регулюючого впливу на них значною мірою стимулюють виникнення кризових явищ в економічній системі, адже оптимізація цього виду витрат може послужити суттєвим резервом для економії витрат обігу в масштабах національної економіки.

Визнання трансакційних витрат окремою статтею видатків і відображення їх у відповідних реєстрах бухгалтерського обліку дасть можливість господарюючим суб'єктам діяти в умовах більшої визначеності зовнішнього середовища, приймаючи найефективніші та раціональні управлінські рішення.

Включення даних щодо трансакційних витрат у фінансову звітність забезпечить державні органи комплексною інформацією про характер потоків трансакційних витрат економічних суб'єктів на макроекономічному рівні. Це дозволить проводити моніторинг трансакційних витрат на рівні з контролем за іншими елементами економічної системи, а також коригувати їх економічними методами для забезпечення ефективної взаємодії економічних суб'єктів у межах окремих галузей та національної економіки загалом.

На сьогодні у межах національних економічних систем як України, так і зарубіжних держав, немає конкретної структури, яка б займалася моніторингом трансакційних витрат з метою попередження неефективних видатків на обслуговування процесу суспільного виробництва. З огляду на це, організація обліку трансакційних витрат економічних суб'єктів на мікрорівні і моніторингу їх рівня та характеру здійснення на макроекономічному рівні з подальшим регулюванням економічними методами може стати суттєвим фактором підвищення ефективності функціонування сучасної ринкової економічної системи.

Таким чином, проблема організації обліку і контролю трансакційних витрат на сьогодні залишається відкритою і потребує подальших поглиблених досліджень.

Бібліографічні посилання і примітки

трансакційний економіка витрата

1. Архієреєв С.І. Розвиток трансакційного сектора економіки України / С.І. Архієреєв. - Режим доступу: [http://www.niisp.gov.ua/vydanna/ panorama/issue.php?s=epol2&issue= 2003_1].

2. Замазій О.В. Проблеми обліку трансакційних витрат у діяльності суб'єктів господарювання / О.В. Замазій // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - 2004. - Вип. 70. - С. 95-100.

3. Звенячкіна В.Ю. Особливості підходів до управління витратами на промислових підприємствах / В.Ю. Звенячкіна // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - 2008. - Вип. 33-2. - С. 44-49.

4. Йохна М.А. Трансакційні витрати: сутність, значення, проблеми вимірювання та планування / М.А. Йохна // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2002. - № 5. - С. 31-36.

5. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. - М.: Дело, 1993. - 192 с.

6. Милошик В.I. Проблеми визначення трансакційних витрат / В.І. Милошик // Наукові записки. Економічні науки. - 2000. - Т. 18. - С. 46-50.

7. Олейник А.Н. Институциональная экономика / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2000 - 416 с.

8. Тимофіїв С.В. Моніторинг трансакційних витрат як чинник ефективного функціонування економіки / С.В. Тимофіїв // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 17. - Т. 2. - С. 595-597.

9. Ткач А. А. Інституціональна економіка: навч. посібник / А.А. Ткач. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 94.

10. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация / О. И. Уильямсон. - СПб.: Лениздат, 1996. - 702 с.

Размещено на Allbest.ru