Система оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства на основі застосування критерію якості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СИСТЕМА ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ КРИТЕРІЮ ЯКОСТІ

Спеціальність: Економіка підприємств і організація виробництва

БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА

Тернопіль, 1999 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для забезпечення формування в Україні правової держави та економіки “відкритого” типу в складних умовах перехідного періоду першочерговим завданням вітчизняних виробників є вихід на світовий ринок. Але цей процес ускладнюється наявністю двох взаємопов`язаних проблем, характерних для промисловості, - низькою економічною ефективністю діяльності господарських суб`єктів та низькою (невідповідною світовим стандартам) якістю продукції. В свою чергу, наявність цих двох проблем свідчить про низьку конкурентоспроможність промислових підприємств. Отже, проблеми, пов`язані з низькою економічною ефективністю, низькою якістю і низькою конкурентоспроможністю, потрібно вирішувати комплексно, системно, з використанням всього арсеналу заходів управління.

Розв`язання зазначених проблем неможливе без створення для потреб управління системи об`єктивної оцінки рівня економічної ефективності, що враховує якість результатів діяльності. Існуюча методологія і наявні методики оцінки ефективності не задовольняють сучасних потреб, оскільки не враховують якість як один з головних критеріїв ефективності. Крім цього, їх розробка була здійснена на підставі і для умов стабільної економіки. Вибір теми дисертації був обумовлений відсутністю в умовах трансформаційної економіки комплексного вирішення завдання оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості.

Для забезпечення високого рівня наукового дослідження автор дисертації використовує найкращі здобутки вітчизняної і закордонної економічної думки з проблем економічної ефективності та якості. Зокрема, це наукові праці відомих вчених-економістів Л.Л. Єрмоловіча, С.В. Мочерного, І.А. Каца, В.Т. Черняка, Д.А. Штефанича, С.Л. Оптнера, С. Янга, К.Б. Лєйкіної, Л.І. Абалкіна, Г.Г. Азгальдова, Р.Ю. Поклонського та інших. Однак, потрібно відмітити, що наукові роботи зазначених авторів містять неоднозначні підходи до проблеми економічної ефективності, її оцінки. Зокрема, у вітчизняній економічній літературі відсутній єдиний підхід до економічної ефективності - поряд співіснують “затратний” та “ресурсний” підходи. Крім того, дані автори здебільшого досліджували проблеми отримання позитивного результату - збільшення обсягів виробництва, зменшення затрат, зростання прибутку, підвищення рентабельності, хоча економічну ефективність залежно від якості господарських результатів та їх впливу на розвиток підприємства, потрібно розглядати з позиції одержання як позитивного, так і негативного результату. Це дасть змогу об`єктивно оцінювати результати діяльності суб`єктів господарювання, приймати вірні рішення та здійснювати управління щодо підвищення економічної ефективності та якості продукції. В перспективі, використання запропонованого в дисертації підходу “ефективність через якість” дозволить суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності промислових підприємств, забезпечити визнання вітчизняних виробників за кордоном, збільшить надходження від експорту і пов`язаних з ним податкових платежів, а також сприятиме загальному поліпшенню економічної ситуації в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запропонована в роботі система оцінки економічної ефективності є частиною теми дослідження №119-97 “Розробка теорії та методології формування оптимальних структур моделі економіки України в умовах перехідного періоду”, що виконується кафедрою економіки та управління Черкаського інженерно-технологічного інституту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вирішення в умовах перехідної економіки задачі системної оцінки економічної ефективності функціонування промислових підприємств на основі застосування критерію якості. Для досягнення поставленої мети в дисертації були сформульовані і вирішені завдання:

- узагальнити існуючі вітчизняний та закордонний підходи до проблеми економічної ефективності, а також методологію дослідження та методики розрахунку показників економічної ефективності;

- обґрунтувати концептуальних засад створення системи оцінки на основі застосування критерію якості;

- розробити систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості;

- побудувати економіко-математичну модель функціонування виробничого підприємства і здійснити на її основі розробку методик оцінки економічної ефективності;

- розробити програмно-інформаційну систему, яка дозволяє реалізувати створену економіко-математичну модель в межах виробничого підприємства;

- обґрунтувати необхідність використання для потреб управління виробничим підприємством розробленої системи оцінки.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

- теоретично обґрунтовано використання поняття “благо” в межах сучасної концепції економічної ефективності;

- обрано якість головним критерієм економічної ефективності діяльності промислових підприємств;

- розроблено методологічний підхід “ефективність через якість”, який враховує особливості функціонування підприємств в умовах перехідної економіки;

- розроблено методику розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;

- запропоновано розраховувати величину можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;

- визначено стан ефективності діяльності підприємства як відображення отриманого кінцевого результату діяльності і створених можливостей розвитку і можливостей занепаду.

Автором одержані такі нові наукові результати:

- створено систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості, яка дозволяє комплексно оцінювати економічну ефективність, аспекти отримання позитивного й негативного результату діяльності господарських суб'єктів;

- запропоновано використовувати критерій якості для розмежування економічних реалій на повноцінні і неповноцінні з наступним визначенням показників економічної ефективності;

- побудовано економіко-математичну модель функціонування і розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;

- розроблено методику визначення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;

- введено поняття стану ефективності діяльності промислового підприємства в межах розробленого методологічного підходу.

Практичне значення роботи. Використання створеної системи оцінки економічної ефективності дозволяє отримувати об'єктивну інформацію для потреб управління, а саме, забезпечує процес прийняття управлінських рішень. Проведене дослідження і отримані висновки - це внесок у розвиток сучасної концепції економічної ефективності, вони дають можливість комплексно визначати результати діяльності промислових підприємств.

Апробація результатів дисертації. Кількісне дослідження основних положень системи оцінки економічної ефективності було проведено на документальних матеріалах машинобудівних підприємств м. Черкаси - ВАТ “Укрп'єзо”, ЗАТ “Строммашина” і ЗАТ “Черкасиелеватормаш”, ТОВ “ВАМП”.

Впровадження результатів дисертаційної роботи відбулося на ВАТ “Укрп'єзо”, ТОВ “ВАМП”, а також в навчальному процесі в курсах “Стратегія підприємства”, “Економічний механізм підприємства”. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на:

- міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях “Ресурсо- і енергетично збереження технології в машинобудуванні”, Одеса, 1994;

- “Оснастка-95”, Київ, 1995;

- “Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні”, Чернівці, 1996;

- “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне і фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур”, Севастополь, 1998;

- на регіональних наукових конференціях в м. Черкаси у 1994-1999 роках.

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 11 наукових роботах, опублікованих автором, загальним обсягом 3.1 ум. друк. арк., в тому числі 4 у фахових виданнях за переліком ВАКу.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках тексту, ілюстрована 31 таблицею і 11 рисунками . Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 145 назв та трьох додатків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність вибору теми дисертаційної роботи, охарактеризовано ступінь розробки проблеми, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі - “Концептуальні засади створення системи оцінки економічної ефективності” - розкрито суть та сучасний зміст категорії “економічна ефективність”, проаналізовано головні категорії сучасних вітчизняної і західної концепцій економічної ефективності. Встановлено, що в умовах трансформаційної економіки категорія економічної ефективності призначена для всебічного відображення аспектів отримання різних за своєю якістю результатів господарської діяльності промислового підприємства. Ключовим елементом розробленого автором методологічного підходу “ефективність через якість” є застосування критерію якості, котрий формується і встановлюється на основі існуючих вимог, що висуваються суспільством і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб, який відтворюється в існуючій системі економічних відносин і є основою для формування системи стандартів якості. На підставі застосування критерію якості проводиться поділ створюваних економічних сутностей на дві групи - повноцінні блага і неповноцінні блага. Подано класифікацію повноцінних і неповноцінних благ за різноманітними ознаками. Розроблено систему показників, що характеризують кількісну сторону одержання позитивного і негативного результатів і результативності. Розглянуто процеси формування і кругообігу сукупностей повноцінних і неповноцінних благ в межах сфери функціонування благ на підприємстві. Досліджено резерви підвищення економічної ефективності, що пов'язані з існуванням повноцінних і неповноцінних благ, проведено їх класифікацію, а також розглянуто можливості їх мобілізації.

В сучасному трактуванні категорія економічної ефективності характеризує рівень фактичного досягнення результату за існуючих факторів виробництва і технологій.

Автор розглядає зміст поняття економічної ефективності як результат, отриманий внаслідок проведення господарської діяльності промисловим підприємством. На сучасному етапі розвитку економіки ми констатуємо наявність великої кількості різних за своєю формою і змістом результатів функціонування господарських суб`єктів. Це - вироблені продукти, товари, послуги, прибуток (збиток), втрати та інші матеріальні й нематеріальні економічні реалії. Тому для полегшення маніпулювання, забезпечення більш високого рівня абстрагування і узагальнення об`єднуємо перераховані вище види результатів в одну категорію “блага”.

Благо - економічна реалія, яка виробляється для задоволення певних індивідуальних і суспільних потреб. Новостворені блага повинні мати якість, яка відповідає певному критерію якості. Він формується і встановлюється на основі вимог, що висуваються суспільством або державою і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб при існуючій системі економічних відносин. Критерій якості є основою для формування системи стандартів якості, що контролюють відповідність новостворених благ прийнятим еталонам. Практичне використання даного критерію дозволяє розмежовувати блага на повноцінні - ті, які відповідають встановленому критерію, і неповноцінні - ті, що йому не відповідають.

Повноцінне благо - це економічна реалія, яка є наслідком і джерелом функціонування та розвитку господарських суб'єктів. Повноцінне благо характеризується:

1) високою споживною вартістю, якість якої контролюється системою стандартів, що базується на відповідності критерію якості;

2) вартістю, що складається з затрат повноцінних благ необхідних для створення даного блага та доданої вартості, яка відображає результат формування абсолютно нового блага.

До повноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги. Специфічними видами повноцінних благ є продуктивні затрати і прибуток, оскільки вони забезпечують безперервність процесу виробництва і розвитку підприємства. Окремо потрібно виділити групу потенційно існуючих повноцінних благ - можливостей розвитку, які є наслідками діяльності господарських суб'єктів і їх активна реалізація дозволяє отримати кількісно більше та якісно кращі нові блага. Автором також розроблено класифікацію повноцінних благ за двома ознаками (див. табл.1).

Таблиця 1. - Класифікація повноцінних благ:

Класифікаційна ознака	Група повноцінних благ	Назва повноцінного блага
I) за видами:	1) реальні:	а) повноцінні блага: матеріальні ресурси, фінансові ресурси, трудові ресурси, товари, послуги; б) інвестиції, затрати виробництва, амортизація; в) прибуток.
	2) потенційні:	Можливості розвитку.
II) за етапом діяльності підприємства :	повноцінні блага різних етапів функціонування підприємства	1) повноцінні блага етапу постачання; 2) повноцінні блага етапу виробництва; 3) повноцінні блага етапу реалізації; 4) повноцінні блага етапу обміну.

Неповноцінне благо - це економічна реалія, якість якої не задовольняє вимогам і потребам розвитку та функціонуванню господарських суб'єктів. Неповноцінне благо характеризується:

1) низькою споживною вартістю - нездатністю, або здатністю не в повній мірі задовольняти певні потреби на рівні, що відповідає критерію якості;

2) вартістю, яка складається з затрат неповноцінних благ та доданої вартості, що відображає результат створення нового дійсно неповноцінного блага.

До неповноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги, якість котрих не відповідає встановленому критерію, а також втрати, непродуктивні затрати, збитки.

Окремо слід відмітити потенційно існуючі неповноцінні блага - можливості занепаду.

Вони є наслідками діяльності економічних суб'єктів, а створення механізму активного їх знешкодження дозволить усунути загрозу занепаду господарських суб'єктів. Класифікацію неповноцінних благ, яка відповідає запропонованій в роботі концепції, автор розробив за трьома ознаками (див. табл. 2).

Таблиця 2. - Класифікація неповноцінних благ:

Класифікаційна ознака	Група неповноцінних благ	Назва неповноцінних благ
I) за видами:	1) реальні:	а) матеріальні ресурси, фінансові ресурси, трудові ресурси, товари, послуги, що не відповідають встановленим критеріям якості; б)втрати ресурсів, втрати товарів, втрати послуг, втрати прибутку; в) непродуктивні затрати; г) негативний фінансовий результат; д) недоотримання частки прибутку.
	2) потенційні:	а) можливості занепаду; б) невикористання можливостей розвитку.
II) за місцем виникнення:	1) безпосередні:	а) техніко-технологічні; б) організаційні; в) кваліфікаційні.
	2) опосередковані:	Неповноцінні блага, пов'язані з недоліками у функціонуванні розподільчої системи та держави в цілому.
III) за етапом діяльності підприємства:	неповноцінні блага різних етапів функціонування підприємства:	1) неповноцінні блага етапу постачання; 2) неповноцінні блага етапу виробництва; 3) неповноцінні блага етапу реалізації; 4) неповноцінні блага етапу обміну.

Створені повноцінні блага - це позитивний результат господарської діяльності, а утворені неповноцінні блага - негативний.

Ступінь затрат отриманого позитивного результату характеризується позитивною результативністю. Негативна результативність характеризує ступінь затрат одержаного негативного результату.

Традиційний підхід до поняття ефективності не враховує існування негативного результату та результативності і їх відображення в існуючих економічних категоріях. Поняття ефективності слід розширити за рахунок введення і окреслення понять блага - повноцінного і неповноцінного, позитивного і негативного результату, позитивної і негативної результативності.

Всі блага в межах підприємства здійснюють рух у сфері функціонування благ, яка є поєднанням простору, часу, сукупностей різних економічних сутностей.

Використання критерію якості для всієї сукупності благ закладає базу для проведення поділу, при якому сфера їх функціонування поділяється на дві окремі - сферу функціонування повноцінних благ і сферу функціонування неповноцінних благ. Це дає можливість з високою точністю визначити кінцевий результат діяльності господарської системи, оцінити якісність її функціонування і відтворення.

Важливе місце в запропонованій автором концепції оцінки економічної ефективності займають резерви її підвищення. Існують два напрями мобілізації резервів підвищення економічної ефективності діяльності промислового підприємства. Перший пов'язаний з дією факторів науково-технічного прогресу. Для економіки України він має стратегічний характер, оскільки впливає на формування переваг у конкурентній боротьбі на світовому ринку. Другий напрямок пов'язаний з припиненням дії різних негативних факторів, ліквідацією негативних економічних явищ та їх наслідків. Він має тактичний характер, хоча залучення резервів даної групи дозволить отримати економічний результат, який при належному закріпленні може стати основою для подальшого розвитку фінансово-економічної системи.

У другому розділі - “Питання методології і методики оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства” - розглянуто сучасні методи наукового дослідження, визначено об`єкт дослідження - машинобудівні підприємства України, проаналізовано традиційні методики оцінки економічної ефективності, виявлено недоліки їх застосування в умовах перехідної економіки.

Традиційна методика визначення економічної ефективності діяльності промислових підприємств ґрунтується на розрахунку результативних показників затрат виробництва і реалізації, прибутку і рентабельності. Вона здійснюється на основі використання так званого прямого підходу, суть якого полягає в тому, що розрахунок виконується послідовно в усіх ланках і господарських процесах відповідно до методів бухгалтерського обліку. Ми застосували традиційну методику оцінки економічної ефективності для дослідження обраного об`єкта дослідження.

Розраховані результативні показники діяльності машинобудівних підприємств наведені в таблиці 3.

Значення результативних показників свідчать, що протягом чотирьох років на двох з трьох підприємств (ЗАТ “Строммашина”, ВАТ “Укрп`єзо”) значно зменшилась ефективність виробництва.

Це обумовлено скороченням затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Так, на ВАТ “Укрп`єзо” значення цих показників зменшилися більш ніж вдвічі. А на ЗАТ “Строммашина” - відповідно в 6 і 10 разів.

Як наслідок - відбулося зниження значення показників прибутку і рентабельності.

На ВАТ “Укрп`єзо” в 5,5 разів скоротився прибуток і в 6 разів - рентабельність.

На ЗАТ “Строммашина” майже вдвічі зменшився обсяг прибутку, а рентабельність скоротилася в 4 рази. Дещо інша ситуація спостерігалася на ЗАТ “Черкасиелеватормаш”.

Тут за чотири роки спостерігалася тенденція до збільшення обсягів виробництва, про що свідчать показники затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Вони зросли відповідно на 30 і 24 %. Хоча при цьому прибуток скоротився на 7 %, а рентабельність скоротилася на одну третину.

Таблиця 3. - Динаміка результативних показників діяльності на досліджуваних підприємствах м. Черкаси за 1995-1998 роки:

Назва показника	У 1995 році, грн.	У 1996 році, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту	У 1997 році, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %	У 1998 році, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %
ВАТ "Укрп`єзо"
Затрати основного виробництва	5675410	4100256	-1575154	-27,75	3519495	-580761	-14,16	2610782	-908713	-25,82
Реалізація за грошові кошти	5160345	2487556	-2672789	-51,79	1897696	-589860	-23,71	2405334	507638	26,75
Прибутки (збитки)	570273	350223	-220050	-38,59	105622	-244601	-69,84	-1250112	-1355734	-1283,57
Рентабельність діяльності	0,1	0,085	-0,015	-15,00	0,03	-0,055	-64,71	-0,478	-0,508	-1693,33
ЗАТ "Строммашина"
Затрати основного виробництва	6720330	6435290	-285040	-4,24	3079680	-3355610	-52,14	1675420	-1404260	-45,60
Реалізація за грошові кошти	9500255	9665782	165527	1,74	2728147	-6937635	-71,78	930887	-1797260	-65,88
Прибутки (збитки)	2779925	3230492	450567	16,21	-4164	-3234656	-100,13	-2111340	-2107176	50604,61
Рентабельність діяльності	0,414	0,502	0,088	21,26	-0,001	-0,503	-100,20	-1,26	-1,259	125900,00
ЗАТ"Черкасиелеватормаш"
Затрати основного виробництва	1210394	1258513	48119	3,98	1369541	111028	8,82	1567925	198384	14,49
Реалізація за грошові кошти	1305956	1387220	81264	6,22	1461234	74014	5,34	1623375	162141	11,10
Прибутки (збитки)	100100	135667	35567	35,53	87914	-47753	-35,20	93200	5286	6,01
Рентабельність діяльності	0,083	0,108	0,025	30,12	0,064	-0,044	-40,74	0,059	-0,005	-7,81

Примітка: значення показників у 1995 році виражено у сучасній національній грошовій одиниці - гривні.

Порівнюючи ефективність діяльності цих трьох підприємств, можна сказати, що лише ЗАТ “Черкасиелеватормаш” стабільно працює в умовах трансформаційної економіки. Інші два підприємства, ВАТ “Укрп`єзо” і ЗАТ “Строммашина”, за останні роки втратили позиції, які займали за умов адміністративно-командної (планової) економіки. Нині вони здебільшого функціонують за рахунок бартерних операцій і взаємозаліків.

Аналіз результатів застосування традиційної методики на прикладі даних машинобудівних підприємств дозволяє стверджувати, що ця методика є достатньо продуктивною у випадках значного рівня взаємозалежності показників ефективності.

В разі впливу на значення цих показників інших факторів залежність між ними зменшується. При незначній взаємозалежності результативних показників використання даної методики є проблематичним, оскільки знижується об`єктивність, інформаційна цінність такої оцінки. Ми наголошуємо, що поряд з незаперечними перевагами традиційна методика оцінки економічної ефективності має ряд недоліків, які ускладнюють її використання в умовах перехідної економіки. Головні недоліки цієї методики полягають в тому, що:

1) високий рівень бартеризації господарських операцій ставить під сумнів величину отриманих прибутків підприємств;

2) існує і широко використовується механізм взаємозаліків, який не дозволяє об`єктивно судити про обсяг отримуваного прибутку;

3) дана методика не дозволяє простежувати стан формування залишків господарських засобів та їх джерел на підприємстві (особливо по розрахунках - заборгованості перед постачальниками, перед бюджетом, по виплаті заробітної плати, з іншими кредиторами і дебіторами), що є вкрай важливою інформацією для потреб управління;

4) відбувається маніпуляція значеннями результативних показників з метою уникнення оподаткування;

5) неможливо традиційними методами зафіксувати перерозподіл прибутку на користь зацікавлених осіб, які є суб`єктами “тіньової” економіки.

Також традиційна методика була досліджена нами з метою визначення придатності її оперативного використання.

При цьому ми оперували фактичними даними зазначених вище підприємств за дванадцять місяців 1997 року. Отримані результати підтвердили викладені вище недоліки.

Для усунення недоліків традиційних методик і відповідно до запропонованого підходу “ефективність через якість” автором роботи розроблено відповідну методологію і такі методики оцінки ефективності діяльності підприємства:

1) визначення кінцевого результату діяльності підприємства на підставі застосування критерію якості;

2) розрахунок величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, що є наслідками діяльності підприємства;

3) визначення стану ефективності діяльності промислового підприємства.

Розрахунок кінцевого результату діяльності підприємства було виконано автором на основі моделювання господарських процесів в межах підприємства - постачання, виробництва і реалізації. При цьому для кожного виду благ, що беруть участь у господарських процесах, уточнено критерії якості.

Перелік умовних позначень показників, які застосовуються в економіко-математичній моделі розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства і їх зміст наведено в таблиці 4.

Малюнок - Блок-схема розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства:

Таблиця 4. - Умовні позначення і зміст показників, які використовуються для здійснення розрахунку кінцевого результату діяльності підприємства:

Умовні позначення	Зміст показника
L Q Costs i=1	річна сукупність виробничих затрат від i=1 до L, що відповідають критерію якості;
T Q WS i=1	річна сума вартостей неповноцінних благ від i=1 до T етапу постачання;
U Q P i=1	сукупність річних прибутків від i=1 до U, що отримуються на максимально можливому рівні;
К Q WPL i=1	річна сукупність неповноцінних благ від i=1 до X на стадії виробництва від і=1 до К;
d R costs i=1	річна сукупність затрат реалізації від 1 до d, що відповідають критерію якості;
QW	загальна річна сума повноцінних благ, що функціонують в межах підприємства;
Q-W	загальна річна сума неповноцінних благ, що функціонують в межах підприємства;
W	загальний обсяг благ, що функціонує в межах підприємства протягом року;
ERabs	абсолютний показник кінцевого результату діяльності підприємства;
ERral	відносний показник кінцевого результату діяльності підприємства;
RKn	рівень конкурентоспроможності на внутрішньому ринку;
WnStQ	річна сукупність повноцінних благ, що відповідає вітчизняним стандартам і підтверджена сертифікатами відповідності;
RKint	рівень конкурентоспроможності на зовнішньому (міжнародному) ринку;
WintStQ	річна сукупність повноцінних благ, що відповідає міжнародним стандартам і підтверджена сертифікатами відповідності.

Створену економіко-математичну модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства було реалізовано в програмно-інформаційній системі “Effect 1.0”, яка дозволяє безперервно здійснювати оперативний контроль і управління виробничими потоками в межах промислового підприємства.

Складовою частиною системи оцінки економічної ефективності є також методика розрахунку величини можливостей розвитку і можливостей занепаду підприємства в грошовому еквіваленті. Цей розрахунок ми виконуємо за такими етапами:

1) множину можливостей розвитку і можливостей занепаду обмежуємо до їх величини, що існує для певного підприємства протягом року;

2) визначаємо перелік головних заходів підприємства, які безпосередньо впливають на формування можливостей розвитку чи можливостей занепаду;

3) визначаємо коефіцієнти ваги впливів кожного заходу на можливості розвитку і можливості занепаду методом експертних оцінок;

4) проводимо опитування управлінського персоналу підприємства відносно проведених за рік заходів;

5) для кожного проведеного заходу вибираємо відповідні значення коефіцієнта ваги;

6) визначаємо скориговане значення коефіцієнта ваги з врахуванням терміну впливу даного заходу у звітному році за формулою:



Де:

k^gr - коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку;

k_Sk^dec - скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості занепаду;

KSk^gr - скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку;

k^dec - коефіцієнт ваги певного заходу , що впливає на можливості занепаду;

j - кількість місяців, протягом яких проводився захід у році;

i - кількість місяців у році (дорівнює 12);

7) визначаємо загальні коефіцієнти ваги впливу сукупності проведених заходів на можливості розвитку і можливості занепаду за формулами:

Де:

Sk_Pgr - загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості розвитку;

k1_Sk^gr - k10_Sk^gr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості розвитку;

Sk_Pdec - загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості занепаду;

k1_Sk^gr - k10_Sk^gr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості занепаду;

A^gr - вплив інших заходів значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості розвитку, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;

A^dec - вплив інших заходів, значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості занепаду, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок.

8) визначаємо величину показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті за формулами:

Де:

P^gr - показник величини можливостей розвитку у грошовому еквіваленті;

P^dec - показник величини можливостей занепаду у грошовому еквіваленті.

Обсяги отримуваних повноцінних і неповноцінних благ і обсяги можливостей розвитку і занепаду є взаємозалежними і взаємообумовленими. Тому ми пропонуємо для відображення даної залежності ввести поняття “стану ефективності діяльності підприємства” - стану, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Стан економічної ефективності діяльності промислового підприємства визначається значеннями трьох показників - абсолютного показника кінцевого результату, величини можливостей занепаду на кінець періоду.

У третьому розділі -“Механізм реалізації системи оцінки економічної ефективності в діяльності підприємств” - виконано розрахунок показників економічної ефективності діяльності промислових підприємств на документальних матеріалах трьох машинобудівних підприємств м. Черкаси - ВАТ “Укрп'єзо”, ЗАТ “Строммашина”, ЗАТ “Черкасиелеватормаш” з наступним аналізом отриманих результатів.

Було підтверджено об'єктивність, надійність і перспективність застосування системи оцінки економічної ефективності в практиці управління як окремими промисловими підприємствами, так і всередині галузі, а також розроблено пропозиції щодо організаційно-технічного впровадження вищезгаданої системи.

Результати у таблиці 5.

Значення показників кінцевого результату діяльності підприємства відображають виключно рівень господарювання за конкретний період часу, але вони не дають відповіді на питання про існуючі і створювані внаслідок проведення різних заходів можливості його розвитку чи занепаду у майбутньому.

Для розв'язання вказаної проблеми ми здійснили розрахунок можливостей розвитку і можливості занепаду трьох досліджуваних підприємств на основі використання відповідної методики, наведеної вище. Отже, всі необхідні дані для визначення стану ефективності діяльності досліджуваних підприємств розраховані, а саме: абсолютні показники кінцевого результату, значення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду.

Отриману інформацію щодо стану ефективності діяльності групуємо у розрізі досліджуваних підприємств у таблиці 6.

Проведений аналіз стану ефективності діяльності підприємств дозволяє зробити ґрунтовні висновки про сучасний результативний стан і його зміни в майбутньому в наслідок реалізації визначених можливостей розвитку і занепаду підприємств.

Таблиця 5. - Динаміка загального обсягу функціонуючих благ на досліджуваних підприємствах м. Черкаси за 1995-1998 роки:

Назва показника	У 1995 році, в грн.	У 1996 році, в грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %	У 1997 році, в грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %	У 1998 році, в грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %
ВАТ "Укрп`єзо"
Загальний обсяг функціонуючих благ	100655300	93205415	-7449885	-7,40	87065498	-6139916,9	-6,59	80458230	-6607268	-7,59
Загальний обсяг функціонуючих повноцінних благ	97258376	91345777	-5912599	-6,08	85551639	-5794138	-6,34	77795520	-7756119	-9,07
Загальний обсяг функціонуючих неповноцінних благ	3396924	1859638	-1537286	-45,26	1513859,1	-345778,89	-18,59	2662710	1148851	75,89
ER abs	93861452	89486139	-4375313	-4,66	84037780	-5448359,1	-6,09	75132810	-8904970	-10,60
ER rel	0,933	0,96	0,027	2,89	0,965	0,005	0,52	0,934	-0,031	-3,21
k внутрішньої конкурентоспроможності	0,966	0,98	0,014	1,45	0,983	0,003	0,31	0,967	-0,016	-1,63
ЗАТ "Строммашина"
Загальний обсяг функціонуючих благ	76110312	75449540	-660772	-0,87	80814763	5365223,4	7,11	76877913	-3936850	-4,87
Загальний обсяг функціонуючих повноцінних благ	75987560	73950667	-2036893	-2,68	77671991	3721324,3	5,03	73123201	-4548790	-5,86
Загальний обсяг функціонуючих неповноцінних благ	122752	1498873	1376121	1121,0	3112772	1613899	107,67	3754712	641940	20,62
ER abs	75864808	72451794	-3413014	-4,50	74559219	2107425,3	2,91	69368489	-5190730	-6,96
ER rel	0,996	0,96	-0,036	-3,61	0,959	-0,001	-0,10	0,902	-0,057	-5,94
k внутрішньої конкурентоспроможності	0,998	0,98	-0,018	-1,80	0,961	-0,019	-1,94	0,952	-0,009	-0,94
ЗАТ "Черкасиелеватормаш"
Загальний обсяг функціонуючих благ	23100346	20561298	-2539048	-10,99	21063083	501785,43	2,44	25013112	3950029	18,75
Загальний обсяг функціонуючих повноцінних благ	22999000	20212344	-2786656	-12,12	20991970	779626,07	3,86	24832815	3840845	18,30
Загальний обсяг функціонуючих неповноцінних благ	101346	348954	247608	244,32	71113,32	-277840,68	-79,62	180297	109183,7	153,53
ER abs	22897654	19863390	-3034264	-13,25	20920857	1057466,8	5,32	24652518	3731661	17,84
ER rel	0,996	0,966	-0,03	-3,01	0,996	0,03	3,11	0,985	-0,011	-1,10
k внутрішньої конкурентоспроможності	0,995	0,983	-0,012	-1,21	0,996	0,013	1,32	0,992	-0,004	-0,40

Таблиця 6. - Стан ефективності діяльності досліджуваних підприємств на одного працюючого на кінець 1995-1998 років:

Назва показника	На кінець 1995 року,грн.	На кінець 1996 року, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %	На кінець 1997 року,грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %	На кінець 1998 року, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп приросту, %
ВАТ “Укрп`єзо”
Значення показника кінцевого результату	104 290,50	109129,46	4 838,96	4,64	129 288,89	20 159,43	18,47	116 420,31	-12 868,58	-9,95
Значення обсягу можливостей розвитку	19789	28560	8 771,00	44,32	36209,51	7 649,51	26,78	20545	-15 664,51	-43,3
Значення показника можливостей занепаду	1008	942	-66,00	-6,55	271,21	-670,79	-71,21	450	178,79	65,92
ЗАТ “Строммашина”
Значення показника кінцевого результату	111 565,89	109775,45	-1 790,44	-1,60	113 484,35	3 708,90	3,38	115 614,15	2 129,80	1,877
Значення обсягу можливостей розвитку	14273	10246	-4 027,00	-28,21	1469,28	-8 776,72	-85,66	760	-709,28	-48,3
Значення показника можливостей занепаду	1468	1834	366,00	24,93	1570,17	-263,83	-14,39	2100	529,83	33,74
ЗАТ “Черкасиелеватормаш”
Значення показника кінцевого результату	208 160,49	192 848,45	-15 312,04	-7,36	215 678,94	22 830,49	11,84	259 500,19	43 821,25	20,32
Значення обсягу можливостей розвитку	16384	155373	138 989,00	848,32	185480,31	30 107,31	19,38	120230	-65 250,31	-35,2
Значення показника можливостей занепаду	72,34	85,5	13,16	18,19	60,56	-24,94	-29,17	110	49,44	81,64

З'ясовано (див. табл. 5, 6), що підприємством-лідером відносно рівня ефективності діяльності є ЗАТ “Черкасиелеватормаш”, оскільки на ньому:

з 1996 року зросли обсяги функціонуючих повноцінних благ на 3,86% у 1997 році і на 18,3% у 1998 році. А також зросли обсяги всіх благ на 2,44% і на 18,75% відповідно. Це свідчить про зростання виробництва в наслідок адаптації підприємства до ринкових умов;

величина функціонуючих неповноцінних благ є найменшою у абсолютному значенні і коливається протягом періоду спостереження в межах від 101346 грн. у 1995 році до 109183 грн. у 1998 році;

за всі роки діяльності був отриманий прибуток. Найнижче його значення було зафіксовано у 1997 році - 87914 грн., а найвище 135667 грн. - у 1996 році;

зафіксовано найвищі значення відносного показника кінцевого результату і коефіцієнта конкурентоспроможності, відповідно 0,996 і 0,996. Дані значення показників було досягнуто у 1997 році;

за 1996-1998 роки сформовано найвищі обсяги можливостей розвитку на одного працюючого, відповідно 155373 грн., 185480,31 грн., 120230 грн., а також найменші обсяги можливостей занепаду - 85,50 грн., 66,56 грн., 110 грн. на одного працюючого.

Негативним моментом для даного підприємства є зменшення ефективності використання ресурсів при виробництві основних видів продукції.

Отже, керівництво повинне звернути увагу саме на усунення цього недоліку процесу виробництва.

Підприємством, яке за результатами оцінки ефективності займає проміжне місце, є ВАТ “Укрп'єзо”, оскільки:

обсяги функціонуючих повноцінних і всіх благ зазнали несуттєвого скорочення - відповідно у 1996 році на 6,08% і 7,4%, у 1997 році на 6,34% і 6,59%, а у 1998 році на 9,07% і 7,59%;

значення відносного показника економічного результату і коефіцієнта внутрішньої конкурентоспроможності досить високі, але нижчі ніж для ЗАТ “Черкасиелеватормаш” - в межах від 0,933 до 0,98 відповідно;

значення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду за період спостереження були достатньо стабільними. Так, значення можливостей розвитку знаходилося в межах від 19789 грн. у 1995 році до 36209 грн. у 1997 році., а значення показника можливостей занепаду коливалося від 1008 грн. у 1995 році до 271 грн. у 1997 році.

На ВАТ “Укрп'єзо” створилася досить складна економічна ситуація, але вірно спрямовані дії керівництва повинні дати позитивний результат щодо покращення ефективності діяльності. По результатам дослідження визначено, що підприємством-аутсайдером є ЗАТ “Строммашина”. На ньому спостерігається найнижча економічна ефективність. Це підтверджується такими фактами:

мають місце найбільші обсяги неповноцінних благ. Вони сформувалися внаслідок штучної бартеризації, зниження бюджетної дисципліни та культури проведення розрахунків. Так, у 1996 році вони зросли на 1121% і становили 1498873 грн. Тоді як в наступному 1997 році ця тенденція посилилась - значення показника збільшилось до 3112772 грн. І лише у 1998 році темпи зростання неповноцінних благ уповільнилися і становили 20,6%, що в абсолютному значенні становило 641940 грн.;

виявлено найнижчі з усіх підприємств значення абсолютного і відносного показника кінцевого результату за останні три роки - в межах від 0,9 до 0,98;

значення показника можливостей розвитку у 1996 році скоротилося на 28,21% і становило 10246 грн. на одного працюючого, а у наступному 1997 році воно скоротилося ще на 85,66%. У 1998 році дана тенденція залишилася незмінною - падіння становило 48,3%, а величина показника вже дорівнювала 760 грн. на одного працюючого. Напроти, значення показника можливостей занепаду зростали у 1996 році на 25% і становили 1834 грн. на одного працюючого. Ця ситуація спостерігалася у 1998 роках - можливості занепаду зросли на 33,7%. Лише у 1997 році в зв`язку з проведеними управлінськими заходами можливості занепаду дещо скоротилися - на 14,39% і становили 1570 грн. на одного працюючого.

У випадку із ЗАТ “Строммашина” створені у 1996 і 1997 роках умови для активізації процесів занепаду негативно вплинули на проведені керівництвом заходи щодо стабілізації стану економічної системи. Вони фактично не мали ефекту, а лише погіршили фінансово-економічну ситуацію підприємства.

Розроблена система оцінки ефективності також була апробована нами з метою визначення придатності її оперативного використання. При цьому ми оперували фактичними даними зазначених вище підприємств за дванадцять місяців 1997 року. Отримані результати підтвердили викладені вище висновки про стан ефективності діяльності об`єкта дослідження. Це свідчить на користь застосування даної системи для виконання оперативних розрахунків показників ефективності.

В цілому, застосування на машинобудівних підприємствах методик системи оцінки економічної ефективності дало змогу отримати інформацію, яка об'єктивно відображає стан ефективності їх діяльності. Проведений аналіз отриманих результатів переконливо свідчить про доцільність широкого впровадження системи оцінки економічної ефективності як однієї з складових частин системи управління промислових підприємств, а також всередині галузі або між галузями промисловості. Для використання зазначеної системи в роботі підприємств пропонується організувати її на основі виконання чотирьох функцій:

обліку якості благ, що функціонують в межах підприємства;

проведення розрахунків показників ефективності за розробленими методиками;

оперативного та ретроспективного аналізу отриманих значень показників ефективності;

здійснення оперативного і перспективного управління по результатах проведеного аналізу.

Основним елементом успішного впровадження запропонованої системи є використання в роботі управлінських служб господарського суб'єкта розробленої автором комп`ютерної програми “Effect 1.0”, в якій реалізовано модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства.

У висновках дисертаційної роботи наведено основні результати проведеного наукового дослідження, а також пропозиції щодо їх використання з метою підвищення економічної ефективності діяльності промислових підприємств.

Висновки

Проведене наукове дослідження економічної ефективності діяльності промислових підприємств дозволило автору роботи зробити такі висновки:

В межах вітчизняної економічної науки сформувалися два підходи до ефективності - “затратний та “ресурсний”, тоді як на Заході існує лише один підхід - “ресурсний”.

Найбільш прийнятним, на наш погляд, визначенням економічної ефективності для умов сучасної економіки є таке: “Ефективність - це рівень фактичного досягнення результату за існуючих факторів виробництва і технологій”.

Проведений аналіз існуючої концепції економічної ефективності свідчить, що аспекти отримання негативного економічного результату діяльності господарських суб'єктів недостатньо досліджені і відображені в понятійному апараті.

Використання системного підходу, теорії систем, системного аналізу до розгляду проблеми економічної ефективності дозволило автору створити новий підхід “ефективність через якість” і відповідну йому систему оцінки економічної ефективності, яка призначена об'єктивно відображати стан та основні тенденції економічної ефективності діяльності промислових підприємств в умовах трансформації економіки.

Використання запропонованого автором критерію якості дозволяє чітко розмежовувати економічні результати роботи промислових підприємств за ознакою якості на позитивні і негативні. При цьому вводяться такі нові поняття як повноцінне і неповноцінне благо, позитивна і негативна результативність, а також нові показники економічної ефективності: абсолютний і відносний показник кінцевого результату, внутрішній і зовнішній показник конкурентоспроможності, показники величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, тощо.

На основі практичного застосування автором досліджено і проаналізовано існуючі методики оцінки економічної ефективності діяльності промислових підприємств і отримані в наслідок цього результати, зокрема показники собівартості, прибутку, рентабельності, індексу використання ресурсів в процесі виробництва. Нами з`ясовано, що за сучасних перехідних умов вони недостатньо об`єктивно відображають аспекти економічної ефективності, оскільки на них впливають такі фактори як:

а) протиріччя і постійна зміна в тлумаченні змісту таких понять як “прибуток” і “затрати” в законодавчих актах;

б) наявність значної частки бартеру і взаємозаліків у загальному обсязі господарських операцій підприємств. На нашу думку, практика широкого застосування бартеру та взаємозаліків ставить під сумнів значення показників прибутку і рентабельності;

в) маніпуляція фактичними значеннями результативних показників з метою ухилення від оподаткування, наявність і розвиток тіньової економіки.

7. Для усунення недоліків сучасних методів оцінки економічної ефективності нами застосовано новий концептуальний підхід - “ефективність через якість”. На основі використання нового концептуального підходу ми розробили методологію і методики:

- визначення кінцевого результату діяльності підприємства;

- розрахунку величини можливостей розвитку і можливостей занепаду підприємства в грошовому еквіваленті;

- визначення стану ефективності діяльності промислового підприємства. економічний розрахунок господарський

8. Розроблені методики було використано для комплексної оцінки ефективності діяльності промислових підприємств на прикладі трьох машинобудівних підприємств м. Черкаси. Результати виконаних розрахунків показників економічної ефективності дали можливість виявити вузькі місця в роботі, резерви та напрями зростання ефективності, тенденції розвитку досліджуваних підприємств, а також дозволили визначити підприємство-лідера, підприємство, що займає проміжну позицію, і підприємство-аутсайдера. Таким чином, запропоновану систему оцінки економічної ефективності можна використовувати як в межах окремих підприємств, так і всередині галузі, а також між галузями промисловості. Це свідчить про її універсальний характер. В цілому, практичне використання створеної автором системи оцінки економічної ефективності підтвердило її об'єктивність, надійність і перспективність застосування в управлінні промисловими підприємствами.

9. Автором розроблено пропозиції щодо впровадження системи оцінки економічної ефективності. Вони передбачають розподіл функцій між службами підприємства по обліку, розрахунку і аналізу складових елементів системи та здійснення заходів щодо підвищення економічної ефективності, а також використання комп`ютерної програми “Effect 1.0”, призначеної для розрахунку і аналізу результатів діяльності підприємства.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

економічний машинобудування господарський

Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Розрахунок рівня конкурентоспроможності підприємства на основі використання вітчизняних і міжнародних стандартів. // “Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья”: Сборник научных трудов института “Механобрчермет”. - Ч2. - Кривий Ріг, 1998. - С. 208-210.

Хомяков В.І., Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства. // “Економіка промисловості”: Збірник наукових праць/ За ред. д. ек. н. А.М. Турила. - Черкаси: ЧІТІ, 1998. - С. 101-110.

Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Використання категорій повноцінне і неповноцінне благо для відображення отримання позитивного і негативного господарських результатів. // Експрес-новини:наука, техніка, виробництво. - 1997. - №19-20. - С. 38-40.

Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Потенційно існуючі блага: можливості розвитку і можливості занепаду. // Експрес-новини:наука, техніка, виробництво. - 1997. - №17-18. - С. 39-40.

Размещено на Allbest.ru