Соціально-економічні фактори ефективного використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Соціально-економічні фактори ефективного використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах

Кучер Валентина Василівна

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Якуба Катерина Іллівна, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки УААН;

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бондар Інтерна Касянівна, науково-дослідний економічний інститут, Міністерство економіки України, завідувач відділом;

кандидат економічних наук, Кирпаль Зінаїда Петрівна, Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН, завідувач відділом;

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра економіки АПК, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід сільського господарства до ринкової економіки вимагає розв'язання комплексу проблем, серед яких соціальне відродження і розвиток українського села та соціальний захист сільського населення займають вагоме місце. Становлення ринку в агропромисловому комплексі неможливе без докорінної перебудови виробничо-економічних відносин в сільській місцевості. Тому розвиток сільськогосподарського виробництва в умовах функціонування різних організаційно-господарських формувань тісно пов`язаний з вирішенням складних економічних і соціальних проблем села.

Особливого значення набувають проблеми ефективного використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах, де зосереджена основна частина виробників сільськогосподарської продукції. Організаційно-економічні проблеми, що виникають тут в процесі трудових відносин, у переважній більшості залишаються нерозв`язаними, що вимагає системного наукового підходу до їх вирішення. Це, зокрема, реформування первинних трудових колективів, організація і мотивація праці, виробничі умови трудової діяльності аграрних працівників, формування і функціонування ринку робочої сили в сільській місцевості, питання соціально-психологічного клімату на селі в умовах реформування відносин власності, демографічні передумови формування трудового потенціалу, вплив соціально-економічних факторів на ефективність використання робочої сили. Останні виступають важливим синтетичним показником результативності всіх трансформуючих перетворень в аграрному секторі агропромислового комплексу, спрямованих на зростання ефективності використання трудових ресурсів в сільському господарстві і піднесення цієї галузі до рівня світових масштабів.

Теоретична і практична значущість розв`язання проблеми ефективного використання трудових ресурсів в нових умовах господарювання обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. В літературних джерелах вчених-економістів поняття “трудові ресурси” з`явилось відносно недавно і довгий час ототожнювалось з поняттям “робоча сила”. Вперше його запропонував академік С.Г. Струмілін. Однак в своїх працях “трудові ресурси” він розумів як робочу силу. Тому внаслідок недостатньої теоретичної розробленості проблем трудових ресурсів багато вчених, зокрема А. Дунаєв, М. Сонін і ін. не розрізняли поняття “трудові ресурси” і “робоча сила” і рівнозначно користувались ними для характеристики економічних процесів.

За останні роки з`явилась значна кількість публікацій, присвячених проблемам трудових ресурсів різних галузей народного господарства у тому числі аграрного сектору. Зокрема загальноприйняті теоретичні положення, ідеї та практичне обгрунтування категорії “трудові ресурси” сільського господарства, демографічні основи їх відтворення, зайнятості населення, рівня життя селян, організації і мотивації аграрної праці та соціальних проблем села знайшли відображення в роботах С. Бандура, В.Беседіна, І. Бондар, О. Бугуцького, М. Орлатого, Є. Буткамуна, М. Вдовиченка, Л. Гнатюка, А. Гриценка, М. Долишнього, Ю. Краснова, Г. Купалової, В. Лишиленка, І. Лукінова, В. Стешенко, Л. Шепотько, Ю. Шишкова, К. Якуби та інших вітчизняних і зарубіжних вчених. Але всебічний підхід до вирішення соціально-економічних проблем, як основних чинників ефективності використання трудових ресурсів у колективних сільськогосподарських підприємствах, в існуючих дослідженнях опрацьований недостатньо. Це вимагає наукового обгрунтування необхідності розвитку соціальної інфраструктури села, докорінного поліпшення умов праці і побуту аграрних працівників, їх мотиваційної моделі та оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов`язана з тематичними планами науково-дослідних робіт інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук: проблема 06. “Соціальне відродження і розвиток села на 1991-1995 рр.”; проблема 01.03 “Розробити соціально-економічні та психологічні основи розвитку аграрної політики” - 1997-2000 рр., розділ 01.03. Н_З “Визначити пріоритетні напрями демографічної політики у сільській місцевості”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування впливу соціального розвитку сільської місцевості, умов праці і побуту селян на формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств та ефективність їх використання в суспільному виробництві.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі основні завдання:

визначення абсолютного розміру і динаміки трудових ресурсів села і сільськогосподарських підприємств Хмельницької області протягом 1991-1996 рр.;

дослідження рівня безробіття у Хмельницькій області в цілому і в кожному адміністративно-територіальному районі;

обґрунтування впливу організаційних факторів на ефективність використання трудових ресурсів в сільському господарстві;

дослідження розвитку соціальної сфери в сільській місцевості;

визначення впливу соціально-економічних умов на продуктивність праці і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції;

розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області.

Предмет і об`єкт дослідження. Предметом дослідження виступають трудові відносини працівників сільськогосподарських підприємств по виробництву сільськогосподарської продукції та пов`язані з ними соціально-економічні фактори ефективності використання ресурсів живої праці. Об`єкт дослідження - сільське населення та працівники колективних сільськогосподарських підприємств Хмельницької області в умовах переходу економіки до ринку.

Інформаційною базою дослідження послужили матеріали Державного комітету статистики України і Хмельницької області, дані первинного бухгалтерського обліку окремих аграрних підприємств та річних звітів сільськогосподарських підприємств, матеріали анкетування та монографічних обстежень, розробки науково-дослідних установ, літературні джерела.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження були положення матеріалістичного розуміння соціально-економічної значущості трудової діяльності працівників сільського господарства по створенню ними споживних вартостей, засобів до життя. Вивчення цієї проблеми передбачає виділення її різних аспектів (у тому числі демографічних і соціально-економічних) на основі їх єдності і взаємозумовленості, а саме: діалектичної логіки оптимального поєднання відтворення сільського населення і трудового потенціалу села; матеріалістичного розуміння економіки, зокрема аграрної, економіки праці і трудових ресурсів з науковими концепціями і працями провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, демографів, соціологів.

Соціально-економічні фактори ефективного використання трудових ресурсів в системі АПК розглядаються у комплексі з проблемами демографії в сільській місцевості та активізації демографічної і аграрної політики, зайнятості селян суспільно корисною працею, їх соціальним захистом.

Методика даного дослідження базується на розробках науково-дослідних установ, які займаються питаннями трудових ресурсів, на матеріалах соціально-економічних і демографічних проблем окремих адміністративних районів, сільських населених пунктів і окремих колективних сільськогосподарських підприємств, фермерів.

В процесі досліджень використовувались економіко-математичний, порівняння та співставлення, розрахунково-конструктивний, експериментальний, монографічний, експертних оцінок та інші методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Новими результатами дослідження є обґрунтування впливу соціальних та економічних факторів на результативність праці селян в умовах переходу сільського господарства до ринкових відносин.

На основі проведеного дослідження одержано такі основні результати, що виносяться на захист:

наукове обґрунтування впливу демографічної ситуації в сільській місцевості на формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств;

пропозиції щодо формування сільського ринку праці;

визначення впливу соціальних та економічних факторів на використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств в умовах переходу до ринку;

основні напрями забезпечення продуктивної зайнятості населення;

рекомендації по удосконаленню організаційних факторів використання трудових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами в ринкових умовах.

В результаті дослідження обґрунтовані раціональні розміри селянських (фермерських) господарств в залежності від виробничого напряму і рівня механізації робіт.

В роботі відображено подальше впровадження внутрішньогосподарських кооперативів в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області, що сприятиме перебудові виробничих відносин серед структурних підрозділів господарств для розвитку нових мотивів до праці, ефективного господарювання і використання трудових ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх для забезпечення ефективного використання трудових ресурсів в сільському господарстві та забезпечення продуктивної зайнятості сільського населення.

На основі результатів дослідження запропоновано впровадження якісно нових форм організації трудових колективів сільськогосподарських підприємств Поділля в умовах ринкової економіки -- внутрішньогосподарські виробничі кооперативи. З метою ефективного господарювання і використання трудових ресурсів рекомендується організація відділу маркетингу в структурі районного управління сільського господарства і продовольства.

Результати дисертаційних досліджень щодо ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, завдяки організації переробних галузей, знайшли своє застосування в колгоспі ім. Леніна Чемеровецького району Хмельницької області.

Рекомендації щодо організації внутрішньогосподарських кооперативів включені до впровадження у практику роботи колгоспу "Мир" Городоцького району Хмельницької області.

Наукові розробки по забезпеченню зайнятості сільського населення рекомендує до впровадження в практику роботи сільськогосподарських підприємств Кам`янець-Подільське районне управління сільського господарства і продовольства.

Залучення сільського населення до виконання сільськогосподарських робіт і надання послуг на основі тимчасових контрактів запроваджено в колективному сільськогосподарському підприємстві "Весна" Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Особистий внесок здобувача. Проведено дослідження демографічної ситуації в Хмельницькій області і її впливу на формування трудових ресурсів в сільському господарстві. Обґрунтовано застосування нетрадиційних форм зайнятості сільського населення і організації виробничих кооперативів в сільськогосподарських підприємствах. Розкрито вплив маркетингової діяльності на підвищення продуктивності праці і ефективність використання трудових ресурсів.

Апробація результатів дослідження. Наукові розробки і пропозиції по покращанню використання трудових ресурсів знайшли застосування в колективних сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області. Результати досліджень обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і молодих вчених Подільської державної аграрно-технічної академії, м. Кам'янець-Подільський, 1987--1997 рр., на міжнародній науково-практичній конференції, м. Чернівці, 1993р., а також в господарствах Віньковецького, Красилівського і Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області і в Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

Вироблені в дисертаційній роботі методи організації трудових колективів, шляхи ефективного використання трудових ресурсів в сільському господарстві використовуються в навчальному процесі Подільської державної аграрно-технічної академії у курсах “Управління виробництвом в системі АПК”, “Основи менеджменту” і “Управління маркетингом”.

Публікації результатів дослідження. По темі дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 1,3 друкованих аркуша, в тому числі наукових статей 4 (0,8 друк. арк.), матеріалів конференцій 5 (0,5 друк. арк.).

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 163 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 26 таблицями, 7 рисунками та 16 додатками. Список літературних джерел включає 170 найменувань.

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список джерел, додатки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретичні основи формування трудових ресурсів у сільському господарстві" - розглядаються трудові ресурси сільського господарства як соціально-економічна і обліково-статистична категорія. Розглянуто роль мотивації праці в активізації людського фактора. Викладено передумови і причини формування та функціонування ринку робочої сили.

Трудові ресурси сільського господарства - це наявність ресурсів живої праці, на які може розраховувати галузь. Носіями цих ресурсів виступають люди з відповідною професійно-кваліфікаційною підготовкою, знаннями, здібностями і досвідом в трудовій діяльності.

Як планово-облікова категорія трудові ресурси являють собою сукупність населення в працездатному віці, а також пенсійного віку і підлітків 12-15 років, що беруть участь в суспільному виробництві. Соціально-економічну категорію трудових ресурсів характеризує сукупність здібних до праці людей.

Таким чином, крім основної робочої сили - працездатних чоловіків і жінок, особи пенсійного віку і підлітки, що працюють в суспільному виробництві, є важливою складовою трудових ресурсів сільського господарства.

В умовах формування багатоукладної економіки важливу роль в забезпеченні сільського господарства трудовими ресурсами і ефективного їх використання відіграє застосування економічних і соціальних важелів мотивації до праці. В цих умовах особлива увага приділяється факторам, що впливають на ефективність ведення сільськогосподарського виробництва. Мотивація має стати поштовхом для досягнення високого рівня продуктивності праці. Це питання особливо актуальне в сільській місцевості, тому що тут спостерігається скорочення працездатного населення, зношення основних фондів, зменшення обсягів капітальних вкладень у сільське господарство. Виділяються чотири основні групи мотивів трудової поведінки і діяльності: матеріальні, духовні, виробничо-побутові та соціальні.

В умовах переходу до ринкових відносин група матеріальних мотивів набуває найбільшого значення, оскільки вони відображають економічну заінтересованість працівників в трудовій участі і визначають частку працівника у створеному продукті. Розмір цієї частки дає можливість придбання матеріальних благ для задоволення власних потреб та забезпечення матеріального добробуту сім'ї. На сучасному етапі розвитку аграрної економіки мотивація праці потребує більш детального врахування сучасної соціально-економічної ситуації на селі, оскільки особливості агропромислової праці визначають специфіку її мотивації, а отже, створення тут якісно нової трудової мотиваційної системи.

Розвиток ринкових відносин передбачає формування ринку робочої сили. В Україні розвиток і пристосування ринку до сучасної економічної ситуації сформували соціально-трудові відносини, основані на низькій мотивації до праці, різкому скороченню робочих місць і вивільненню працівників з усіх галузей економіки, прихованому безробіттю.

Формування ринку праці відбувається і в сільському господарстві. Але в сільській місцевості його потрібно розглядати в двох аспектах: сільськогосподарського і несільськогосподарського профілю, що дозволить здійснювати профорієнтацію і перекваліфікацію сільських жителів на сільськогосподарські професії. В результаті перспективних зрушень в організації сільськогосподарського виробництва в напрямі збільшення робочих місць, попит на робочу силу також збільшиться, а перекваліфікація працівників із числа безробітних несільськогосподарського профілю змінить їх співвідношення на користь сільськогосподарського. Ринок робочої сили дозволяє змінити ставлення людини до праці та її кінцевих результатів, забезпечити ефективну зайнятість населення в суспільному виробництві.

У другому розділі - "Використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах" - здійснено дослідження демографічної основи формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано використання трудових ресурсів села в умовах ринкової економіки. Розглянуто вплив соціально-економічних факторів на використання трудового потенціалу в сільському господарстві.

Вивчення кількісних і якісних параметрів мешканців села здійснювалось в комплексі з демографічними процесами в сільській місцевості Хмельницької області, оскільки демовідтворення селянства є вихідною ланкою не тільки відтворення сільської людності, а й демосоціальною базою формування трудового потенціалу села, аграрної сфери АПК і якості робочої сили. Виходячи з розуміння соціально-економічної значущості природної основи трудового потенціалу села та керуючись поставленими завданнями даного дослідження, в роботі викладений аналіз динаміки абсолютної чисельності сільського населення області, його структурно-динамічні зміни протягом 1939-1996 рр. (рис.1). Наведена характеристика природного і механічного руху мешканців села протягом 1990-1996 рр.

В результаті проведених досліджень виявлено, що за період з 1939 р. по 1996 р. чисельність населення області скоротилась на 13,8%, причому скорочення людності відбувається тільки в результаті зменшення кількості жителів сільських населених пунктів. Чисельність міського населення зростає. В результаті питома вага сільських жителів в загальній кількості населення зменшилась в два рази. Демографічну базу відтворення сільського населення за цей період підірвав інтенсивний відплив молоді з села. Природний рух жителів сіл області характеризується різким зниженням його природного приросту, який в 1990-1996 рр. набув від'ємного значення. В умовах безперервного зменшення загальної чисельності сільського населення, спостерігається інтенсивне скорочення його кількості в допрацездатному віці та збільшення чисельності людей пенсійного віку. Дослідження сільського населення Хмельниччини здійснювалось в комплексі з вивченням демографічних процесів міського населення області.

Особлива увага приділялась дослідженню рівня та динаміки народжуваності в сільській місцевості, міграційним процесам мешканців села та їх впливу на формування трудового потенціалу аграрної сфери АПК, якості робочої сили, зокрема, старінню трудових ресурсів. Заслуговують уваги депопуляційні процеси в сільській місцевості Хмельницької області, які в останні роки набули тенденційного характеру.

Послідовний перехід до ринкової економіки вимагає від сільськогосподарського виробництва підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Аналізуючи використання робочої сили в аграрних підприємствах області потрібно відмітити, що тваринники і механізатори зайняті в громадському виробництві понад нормативний час і часто працюють без вихідних днів. В той же час працівники рослинництва і інших підрозділів протягом року недовантажені (табл.1). Разом з тим, при неповному використанні внутрішніх ресурсів праці в багатьох господарствах в періоди весняно-польових і збиральних робіт, залучають робочу силу із сторони. Нерівномірність використання трудових ресурсів є наслідком сезонного характеру сільськогосподарської праці і основною причиною відпливу з галузі молодих кваліфікованих кадрів.

Рівень і характер розвитку соціальної сфери знаходиться в залежності від стану справ в економіці. Корінні зміни в соціальному і економічному розвитку села вимагають зміцнення соціальної інфраструктури і посилення її функціонування. В зв'язку з цим особливого значення набуває закріплення кадрів і стабілізація трудових ресурсів на селі за рахунок покращання умов життя сільського населення.

Таблиця 1

Трудова участь працівників основних професій обстежених сільськогосподарських підприємств Хмельницької області в 1996 р. (в процентах)

Характеризуючи стан соціальної інфраструктури Хмельницької області потрібно відмітити, що на початок 1997 р. забезпеченість сільських населених пунктів постійними дошкільними закладами становила 37,3%, загальноосвітніми середніми школами - 64,6, лікарнями - 7,7, підприємствами побутового обслуговування - 27,9, водопроводами - 12,5, каналізацією - 1,8, природним газом - 18,9% (табл.2). Водночас, мешканці села, особливо молодь, пред'являють сучасні вимоги до благоустрою населених пунктів, естетичного вигляду садиб, до якості житлового будівництва, медичного, культурного та побутового обслуговування, необхідного для нормального проживання на селі. Бажає кращого рівень підготовки випускників сільських шкіл до вступу її до середніх спеціальних та вищих учбових закладів.

З метою оцінки якості роботи об`єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості проведено соціологічне обстеження в селах трьох районів області. Аналіз отриманих результатів показав, що наданням медичної допомоги незадоволені 62-76% опитаних, роботою підприємств побутового обслуговування і наданням побутових послуг - 55-63%, рівнем культурного обслуговування - 42-48%, роботою підприємств торгівлі 73-79% опитаних.

Одним з найважливіших факторів ефективного використання трудових ресурсів в сільському господарстві є оплата праці. Порівнюючи рівень середньомісячної заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств з іншими галузями народного господарства, потрібно відмітити, що рівень її не сприяє закріпленню кадрів на селі. Так, розмір заробітної плати в сільському господарстві на 33,1% нижчий ніж у промисловості, на 36,6% - порівняно з лісовим господарством і в 2 рази нижчий ніж у працівників, що займаються комерційною діяльністю.

Таблиця 2

Забезпеченість сільських населених пунктів Хмельницької області основними об'єктами соціальної інфраструктури (на початок 1997 р.)

Сукупність цих та інших факторів зумовлює міграційний відплив сільського населення, особливо молоді, в місто, породжує напруженість балансу праці в сільському господарстві.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах” - на основі матеріалів дослідження, що відображають рівень використання трудових ресурсів в суспільному виробництві, розкрито можливості забезпечення зайнятості сільського населення і працівників сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових відносин. Зроблено обгрунтування організаційних факторів, що впливають на ефективність використання робочої сили в сільському господарстві, та напрямів вдосконалення соціально-побутових умов життя в сільській місцевості.

Структурна перебудова сільського господарства, зміна в ньому форм власності, приватизація і розпаювання агарних підприємств супроводжуються значним вивільненням працюючих з аграрного сектору, що поряд з збанкрутілими та ліквідованими підприємствами розширює масштаби ринку праці і загострює проблему безробіття в сільській місцевості.

Одним з ефективних заходів вирішення проблеми зайнятості сільського населення є розвиток цехів по переробці сільськогосподарської продукції з місцевої сировини. Переробні підприємства раціонально поєднуються з сільськогосподарським виробництвом, оскільки допомагають ефективно використовувати вироблену сільськогосподарську продукцію, пом`якшують сезонність у використанні робочої сили і забезпечують рівномірність її зайнятості протягом року. Створення промислових і переробних цехів, підсобних промислів безпосередньо в колективних сільськогосподарських підприємствах є одним із напрямів соціального і демографічного відродження села.

Проведене в роботі обґрунтування впливу розвитку переробної галузі в сільському господарстві на ефективність використання робочої сили знайшло застосування в господарствах області і отримало позитивні результати.

Розвиток підсобних підприємств і промислів у сільськогосподарських підприємствах дає змогу різко підвищити зайнятість трудових ресурсів, розширити фінансування соціальної сфери. В ринкових умовах ефективніше господарюють сільськогосподарські підприємства з диверсифіційованою структурою. Одним із факторів диверсифікації є розвиток підсобних виробництв і промислів, тобто "запасних виробництв" на випадок кризи провідних. соціальний демографічний трудовий сільський

В сільській місцевості значна частина населення різних вікових категорій не має можливості прикладати свою працю в суспільному секторі, в результаті чого в області не використовуються великі резерви робочої сили. Водночас, в аграрних підприємствах несвоєчасно виконуються деякі сільськогосподарські роботи, особливо осінньо-польові. А в сфері соціальних і побутових послуг окремі види робіт навіть не пропонуються.

На нашу думку, проблему продуктивної зайнятості населення можна вирішувати і через застосування нетрадиційних форм зайнятості, що являють собою режими, як повного так і неповного робочого дня (тижня), праця на дому, за викликами, за тимчасовими контрактами. Такі форми залучення робочої сили до суспільної праці в умовах ринку соціально необхідні. Особливо важливі вони для жінок, які через сімейні обставини не можуть працювати в умовах повної зайнятості і в той же час не можуть або не бажають поповнювати ряди безробітних. Такі форми зайнятості дозволяють ефективно вирішувати проблему праці людей передпенсійного і пенсійного віку, молоді, що бажає поєднувати роботу на виробництві з навчанням.

Для підприємства нетрадиційні форми зайнятості дають можливість регулювати кількістю робочої сили в умовах зміни потреб виробництва. Сільським жителям вони дають можливість прикладати свою працю в зручних для них формах організації трудової діяльності, поєднувати роботу з виконанням інших обов`язків або станом здоров`я.

Такий підхід до забезпечення зайнятості населення дозволяє послабити гостроту проблеми незайнятості, одержувати дохід найбільш вразливим верствам населення і підтримувати рівень своєї кваліфікації. Це, з одного боку, дасть можливість своєчасно і якісно без втрат виконувати сільськогосподарські роботи, особливо в пікові періоди, з другого - забезпечить робочі місця сільським жителям, які можуть і погоджуються працювати на таких умовах. Для цього, на нашу думку, в господарствах доцільно ввести посаду кадровика-маркетолога, який буде займатись вивченням можливості працевлаштування, тобто попиту на робочу силу, а облік пропозиції робочої сили вести у вигляді картотеки, де виділяються категорії сільських жителів за рівнем працездатності з зазначенням освіти, кваліфікації, стажу роботи за спеціальністю. Використовуючи таку інформацію відділ кадрів протягом 2-3 годин зможе підібрати групу людей для виконання певного виду сільськогосподарських та інших робіт і оформити їх на контрактній умові. На основі даних картотеки кадровик-маркетолог зможе розробити проекти бригад працівників різних кваліфікацій для виконання робіт та надання послуг населенню. Це дасть можливість у складній економічній ситуації створити умови для ефективного використання наявної робочої сили в сільській місцевості, поліпшити умови життя і побуту сільських жителів, підвищити гарантії отримання роботи і оплати за її виконання різним верствам населення, а також їх соціальний захист. Отримані нами результати досліджень дали змогу позитивно оцінити організацію виконання різного роду сільськогосподарських робіт на основі тимчасових контрактів в господарствах Кам'янець-Подільського району.

Сучасний період характеризується розвитком фермерства, що знайшло свій прояв і в Хмельницькій області. Тут використовується праця не тільки працездатних, а й усіх членів фермерської сім`ї. Але відсутність малогабаритної техніки, труднощі у придбанні високоякісного насіння, добрив, хімікатів, пального, а також проблеми реалізації виробленої продукції негативно впливають на розвиток фермерства. Однак нинішній рівень розвитку продуктивних сил і економічних відносин зумовлює необхідність збереження й інших форм власності і господарювання. Так, на кінець 1996 року в області налічувалось 653 колективних сільськогосподарських підприємства і 26 радгоспів.

Підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, в тому числі трудового, на нашу думку, буде сприяти впровадження внутрішньогосподарських кооперативів. Створені на базі бригад та інших первинних підрозділів, поділених на більш дрібні виробничі колективи, кооперативи працюють на принципах госпрозрахунку. Кооперативи виступають власниками виробленої продукції, виручки і доходу. Вони будують свою діяльність на основі розробленої виробничої програми і укладених договорів на продукцію і послуги. Оплата праці тут залежить від обсягів реалізації продукції, від економії чи перевитрат коштів на виробництво цієї продукції. Заробіток формується у вигляді доходу в залежності від кінцевого результату.

При такій формі організації трудових колективів з'являється можливість без додаткових витрат коштів шляхом зміни економічних взаємовідносин між внутрішньогосподарськими підрозділами господарства різко підвищити ефективність виробництва, збільшити обсяги і покращити якість продукції, що сприятиме підвищенню ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

У своїй виробничо-збутовій діяльності сільськогосподарські підприємства зустрічають багато проблем. Перед кожним з них постає питання: яку продукцію вирощувати чи виробляти, коли, де і за якими цінами її можна краще реалізувати. З розвитком ринкових відносин ці проблеми набувають ще більшої гостроти і актуальності. З усіх питань придбання техніки, посівних матеріалів, виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції та її реалізації господарства потребуватимуть консультацій фахівців.

Для координації виробничо-збутової діяльності підприємств і забезпечення ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств ми рекомендуємо при районному управлінню сільського господарства створити службу маркетингу. В складі служби будуть працівники, що відповідатимуть за маркетингові дослідження і інформацію, рекламу, ціни і цінову політику, планування нових товарів та сервісу, збут продукції, формування попиту і стимулювання збуту та забезпечення зайнятості сільського населення. Господарства району, фермери зможуть одержати в цій службі необхідну інформацію щодо кон'юнктури ринку, стану попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію, товари і послуги, а також конкретні рекомендації щодо поведінки окремого господарства на ринку, його ринкових можливостей та ін. Крім того, районна маркетингова служба буде рекомендувати господарствам оптимальний варіант придбання насіння, техніки, добрив та інших матеріалів. Це дозволить виробникам сільськогосподарської продукції краще орієнтуватись в ринкових умовах, виробляти конкурентоспроможну продукцію, розширювати виробництво, пропонувати робочі місця і ефективно використовувати трудові ресурси.

Поряд з цим, вирішення соціальних проблем виступає одним з найважливіших напрямів стабілізації демографічної ситуації на селі. В даний час різниця в умовах життя міського і сільського населення не зменшилась. В умовах переходу аграрної економіки до ринкових відносин зростає різноманітність потреб і інтересів жителів села по відношенню до вибору видів діяльності, місця проживання, професії, можливостей використання набутих знань і форм відпочинку. Тому завдання сільської сфери обслуговування полягає в задоволенні соціальних потреб селян, а саме: полегшення праці, збереження здоров'я, одержання знань, відпочинок. При вирішенні питань соціального характеру необхідно використовувати переваги сільського життя, такі як природні умови, менша екологічна забрудненість, можливість ведення підсобного господарства та інше. Саме на вирішення цих завдань повинно бути спрямоване впровадження ринкових відносин в усіх ланках соціального обслуговування сільського населення.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В умовах формування багатоукладної економіки важливу роль в забезпеченні сільського господарства трудовими ресурсами і ефективного їх використання відіграє застосування економічних і соціальних важелів мотивації до праці. Мотивація має сприяти досягненню високого рівня продуктивної зайнятості населення. Тому необхідно правильно використовувати спонукальні мотиви, які забезпечують життєво необхідні інтереси та потреби людини. На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки мотивація праці потребує більш детального врахування сучасної соціально-економічної ситуації на селі.

Розвиток ринкових відносин передбачає формування сільського ринку праці, який доцільно розглядати в двох аспектах - сільськогосподарського і несільськогосподарського профілю. При цьому програма зайнятості, профорієнтації і перекваліфікації сільських жителів на сільськогосподарські професії підвищить пропозицію на ринку праці сільськогосподарського профілю.

Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств Хмельницької області здійснюється в умовах постійного зменшення працівників в працездатному віці. Знижується частка осіб допрацездатного віку і зростає питома вага пенсіонерів. Це негативно впливає на процеси формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, що вимагає оптимізації міграційних процесів сільського населення та закріплення сільської молоді в сільськогосподарському виробництві.

Цього можна досягти за рахунок збалансованості робочих місць і трудових ресурсів в сільській місцевості, створення необхідної соціальної інфраструктури, яка забезпечила б умови праці і життя сільського населення на рівні міського.

Формування трудового потенціалу сільського господарства та підвищення його якісної структури повинно ґрунтуватися на оздоровлені демографічної ситуації в сільській місцевості, яка може бути досягнута шляхом підвищення народжуваності, зниження смертності та регулювання міграційного руху сільського населення і працівників сільськогосподарських підприємств.

Результати досліджень свідчать, що зайнятість працівників окремих галузей в колективних сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області перевищує нормативну. Водночас працівники рослинництва зайняті в громадському господарстві менше 200 днів. Для ефективного використання працівників сільськогосподарських підприємств необхідно стимулювати розвиток на селі переробних підприємств і промислів. Продуктивній зайнятості сільського населення сприяє застосування нетрадиційних форм зайнятості. В колективних сільськогосподарських підприємствах необхідно здійснити перебудову виробничих відносин серед структурних підрозділів господарств що відповідають новим економічним умовам. Для цього на базі первинних виробничих підрозділів доцільно створювати внутрішньогосподарські кооперативи, які працюють на умовах внутрішньогосподарського розрахунку.

Перебудова аграрних відносин в сільськогосподарському виробництві відбувається в умовах запущеності соціальної сфери села. Необхідно покращити умови праці і життя в селі шляхом розвитку тут об`єктів соціально-культурного і побутового обслуговування, розміщення, у відповідності з особливостями розселення, крупних і дрібних, стаціонарних і роз'їзних об`єктів соціального обслуговування.

В умовах розвитку ринкових відносин результативність господарювання і ефективне використання трудових ресурсів великою мірою залежить від виробничо-збутової діяльності господарства. Для координації роботи сільськогосподарських підприємств по виробництву конкурентоспроможної продукції потрібно забезпечити маркетингове обслуговування господарств з боку районного управління сільського господарства і продовольства.

Список публікацій за темою дисертації:

Кучер В.В., Балицький Д.С. Роль соціальних факторів у підготовці та закріпленні кадрів сільського господарства // Економіка і організація сільського господарства: Респ. міжвід. темат. наук. зб. / УААН Укр. НДІ економіки агропром. вир-ва. - К., 1992. - Вип. 90. - С. 141-145, в т.ч. автора с.141-144 (роль соціальних факторів у підготовці кадрів для сільського господарства).

Кучер В.В. Забезпечення продуктивної зайнятості населення. //“Аграрна наука - селу”: Зб. наук. пр. - Кам.-Подільський, 1998. - С.154-155.

Якуба К.І., Кучер В.В. Здоров'я жінок у системі трудового потенціалу аграрної сфери АПК. //“Аграрна наука - селу”: Зб. наук. пр. Кам.-Подільський, 1998. - С.194-196.

Кучер В.В. Реалізація соціальної політики - найважливіша умова стабілізації трудових ресурсів на селі // Зб. матеріалів Всесоюз. координац. наук. метод. наради / Ін-т економіки і управління в АПК. - К., 1991. - С. 295-296.

Кучер В.В. Програма маркетингу інструмент ринкової діяльності спрямований на ефективне використання його потенціалу // Зб. наук. пр. співробітників Кам'янець-Подільського с-г ін-ту, присвячений 75-річчю з дня заснування. - Кам.-Подільський. - 1995. - С. 255-256.

Кучер В.В. Соціальна інфраструктура села і проблеми її вирішення // Тези наук.-теорет. конф. молодих вчених і аспірантів / Кам'янець-Подільський СГІ. - Кам.-Подільський, 1989. - С.147.

Кучер В.В. Суть і перспекиви розитку соціальної сфери села // Тези наук.-теорет. конф. співробітників та аспірантів ін-ту / Кам'янець-Подільський СГІ. - Кам.-Подільський, 1990. - С.124-125.

Кучер В.В. Соціальні фактори закріплення молоді на селі / Тези наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу та наук. співробітників / Кам'янець-Подільський СГІ. - Кам.-Подільський,1991. - С. 164.

9. Кучер В.В. Социально-экономические факторы эффективного использования труда в условиях рыночной экономики // Механизмы управления в свободных экономических зонах: Тез. междунар. науч.-практ. конф. - Черновцы‚ - 1993. - С. 56-58.

АНОТАЦІЇ

Кучер В.В. Соціально-економічні фактори ефективного використання трудових ресурсів в колективних сільськогосподарських підприємствах.

Дисертацією є рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1998.

Викладені основні результати дослідження проблеми формування трудових ресурсів колективних сільськогосподарських підприємств, розкриті теоретичні, методичні і практичні аспекти ефективного використання трудових ресурсів в умовах ринкових перетворень. Запропоновані форми організації трудових колективів, що сприятиме забезпеченню продуктивної зайнятості сільського населення та працівників колективних сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: трудові ресурси, ринкові перетворення, форми організації, продуктивна зайнятість, ефективність.

Кучер В.В. Социально-экономические факторы эффективного использования трудовых ресурсов в коллективных сельскохозяйственных предприятиях.

Диссертацией есть рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. Институт аграрной экономики, УААН, Киев, 1998.

Изложены основные результаты исследования проблемы формирования трудовых ресурсов коллективных сельскохозяйственных предприятий, раскрыты теоретические, методические и практические аспекты эффективного использования трудовых ресурсов в условиях рыночных преобразований. Предложены формы организации трудовых коллективов, что будет способствовать обеспечению продуктивной занятости сельского населения и работников коллективных сельскохозяйственных предприятий.

Ключевые слова: трудовые ресурсы, рыночные преобразования, формы организации, продуктивная занятость, эффективность.

Kucher V.V. Social - economic factors of effective using the labour resources on collective agricultural enterprises.

The dissertation is manuscript.

Thesis for competition sciences in speciality 08.09.01 - Demography, economics of labour, social economics and policy. Institute of Agrarian Economics, UAAS, Kyiv, 1988.

The article deals with main results of experiments conserving problem in forming the labour resources of collective agricultural enterprises, show theoretical, methodical and practical aspects in marketing transformation condition. New form of organising the labour employment which can supply production activities of country population and workers of collective agricultural enterprises are proposed in this thesis.

Key words: labour resources, marketing transformation, organiser forms, productivity employment, efficiency.

Размещено на Allbest.ru