Економічна ефективність застосування рідких мінеральних добрив

Размещено на http://www.allbest.ru/

економічна ефективність застосування рідких мінеральних добрив

технічний застосування мінеральний добриво

Становище сільського господарства України в період економічної кризи надзвичайно ускладнилося. Інфляція, поглиблення диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, невигідні сільським виробникам фінансово-кредитна і податкова системи призвели до того, що більшість сільськогосподарських підприємств стали фактичними банкрутами і не можуть забезпечити нормальний процес відтворення виробництва. Знижуються обсяги виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. разом із скороченням платоспроможного попиту населення ці процеси спричинили зменшення споживання продуктів харчування в розрахунку на душу населення до критичної межі. Якщо найближчим часом не відбудеться реального покращення умов господарювання в сільському господарстві, Україна буде змушена імпортувати все більше і більше продовольчих товарів і виникне загроза втрати продовольчої незалежності.

Актуальність теми. Головним фактором підвищення родючості й ефективності використання земель є внесення органічних і мінеральних добрив. становище тут ускладнюється різким скороченням поголів'я худоби, отже і кількості органіки. на купівлю мінеральних добрив в господарствах не вистачає коштів. Як показує світовий досвід, у застосуванні мінеральних добрив найбільш технологічно й економічно вигідним є їх рідкі форми, які забезпечують різке зменшення втрат туків, повну механізацію навантажувально-розвантажувальних робіт, високу рівномірність внесення в грунт, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, зменшення затрат праці.

Отже, одним із найдієвіших ресурсних засобів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є внесення рідких комплексних мінеральних добрив.

Така практика не знайшла ще масового застосування в Україні, що і стало причиною вибору теми дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми. Проблема підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва завжди перебувала в центрі наукових інтересів українських економістів-аграрників. Вона знайшла своє відображення в працях О.А.Біттера, О.А.Бугуцького, П.І.Гайдуцького, М.Г.Лобаса, .І.Лукінова, І.Р.Михасюка, О.М.Онищенка, П.Т.Саблука, В.М.Трегубчука, В.В.Юрчишина та інших.

Питання ефективності використання мінеральних добрив досліджується в працях В.І.Макарова, А.І.Подколзіна, І.І.Синягіна, В.І.Скорохода, П.Е.Томашівського, Р.А.Уруджаєва та інших.

Однак, існуючі методи визначення економічної ефективності застосування мґнеральних добрив не дають повного уявлення про справжню економічну ефективність рідких мінеральних добрив. Потрібні нові підходи до визначення економічної ефективності рідких мінеральних добрив, які б враховували додаткові ефекти, більше відповґдали вимогам ринкової економіки.

Зв'язок робіт з планами наукових досліджень. Робота виконана згідно з тематикою наукових досліджень Львівського державного аграрного університету Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва /номер державної реєстрації 0193 U 023616/.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення економічної ефективності застосування рідких мінеральних добрив, обгрунтування перспективи їх масового поширення. Реалізація мети вимагає розв'язання таких завдань: теоретично обгрунтувати об'єктивну необхідність застосування рідких мінеральних добрив, узагальнити досвід Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського центру рідких мінеральних добрив з розробки нових видів рідких мінеральних добрив та технологій застосування; визначити економічну ефективність застосування рідких мінеральних добрив у господарствах Західного регіону України; розробити перспективну науково-технічну програму застосування рідких мінеральних добрив на базі створення пунктів рідкого тукозмішування.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є економічна ефективність ресурсоощадної технології застосування мінеральних добрив у вигляді розчинів та суспензій. Об'єктом дослідження обрані агроформування Львівської області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основами дослідження є діалектичний метод пізнання, основи економічної теорії і ринкової економіки, ідеї, закладені в законодавчих актах України стосовно аграрної реформи.

У роботі використані дослідження українських та зарубіжних вчених з питань застосування рідких мінеральних добрив. У процесі дослідження використовувалися методи: економіко-статастичного аналізу, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний.

Наукова новизна результатів дослідження, положень і висновків, що виносяться на захист, полягає в наступному: обгрунтована економічна доцільність і технологія застосування рідких мінеральних добрив, що дозволяє збільшити виробництво основних видів рослинницької продукції з меншими затратами праці і коштів; спробована ресурсоощадна технологія застосуванні рідких мінеральних добрив у вигляді розчинів і суспензій; економічно обгрунтована науково-технічна програма застосування рідких мінеральних добрив шляхом організації пунктів (підприємств) рідкого тукозмішування.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що застосування рідких мінеральних добрив дозволяє збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, знизити її собівартість, підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств.

Застосування рідких мінеральних добрив в комплексі з іншими заходами здатне загальмувати спад виробництва сільськогосподарської продукції, створити додаткові можливості для успішного виконання продовольчої програми і виходу з кризи.

Конкретний особистий внесок. Обгрунтована об'єктивна необхідність застосування рідких мінеральних добрив в умовах економічної кризи. Розроблена науково-технічна програма застосування рідких мінеральних добрив на найближчу перспективу із визначенням економічної ефективності за новою методикою.

У статтях, які опубліковані у співавторстві, загальний обсяг 8,6 др. арк., особистий внесок автора 3,59 др. арк. в розробці основних методичних положень і реалізації результатів поступлення.

На захист виноситься: обгрунтування необхідності і раціональності внесення рідких мінеральних добрив; технологія їх приготування, транспортування, зберігання і внесення; техніка безпеки при роботі з рідкими мінеральними добривами й охорона довкілля; науково-технічна програма застосуванні рідких мінеральних добрив організація пунктів рідкого тукозмішування; розрахунок економічної ефективності застосування рідких мінеральних добрив.

Апробація результатів дослідження

Основні результати дослідження доповідалися на міжнародній конференції "Сучасні ресурсо-енергоощадні технології" Партенід, 1997р.; науково-виробничій конференції "Науково-технічні та економічні аспекти використання відходів виробництва", 1998р. м.Яремче; щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів у Львівському державному аграрному університеті (1992-1998рр.).

Ресурсоощадна технологія внесення рідких мінеральних добрив перевірена і запроваджена в КАТП ім.В.Стефаника, Пустомитівського р-ну, АТ ТзОВ ім.Шевченка, Пустомитівського р-ну, Агрофірма "Стир", Бродівського р-ну, СГ ТзОВ ім.Б.Хмельницького, Кам'янко-Буського р-ну, СГ ТзОВ "Прогрес" Кам'янко-Буського р-ну, Горохівський с-г технікум, Горохівського р-ну, Волинської області, що підтверджується актами.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, загальним обсягом 8,59 др. арк., в тому числі автора 3,59 друк. арк.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел, який включає 92 найменування - 10 сторінок. Зміст роботи викладений на 160 сторінках машинопису, включає 44 таблиці, 36 сторінок.

У першому розділі - "Теоретичні основи ефективності застосування рідких мінеральних добрив" - мова йде про те, що за способом застосування існуючі заводські типи (марки) рідких мінеральних добрив поділяються на дві основні групи: рідкі комплексні мінеральні добрива для основного внутрігрунтового внесення та виготовлені на їх основі суспензії; рідкі азотні мінеральні добрива для додаткового, переважно позакореневого, підживлення рослин. Найхарактернішим представником цих добрив є: у першій групі - різні марки висококонцентрованих розчинів азотно-фосфорних сполук, так званих рідких комплексних добрив (РКД) та виготовлені на їх основі різні суспензії, а в другій С різні марки водних розчинів карбомідо-аміачних сумішей (КАС), що мають широкий спектр застосування при позакореневому підживленні рослин, особливо у поєднанні з мікроелементами, засобами захисту рослин та іншими агрохімікатами.

Українським науково-дослідним і проектно-конструкторським центром рідких мінеральних добрив (м.Пустомити Львівської області) впродовж 1989-1995рр. розроблено і впроваджено у виробництво технології приготування 5 нових марок суспензій, виготовлених на основі РКД 10-34-0, з добавкою азоту у вигляді сечовини (N₄₆) і КАС (N₃₀), хлористого калію (К₄₆) та відповідної пульпо-бентонітової глини.

Існуючі методи визначення економічної ефективності застосування добрив засновані на визначенні приросту врожаю від одиниці як твердих, так і рідких добрив. Ці методи характеризують економічну ефективність добрив без врахування їх цін, фізико-хімічних властивостей грунтів і відмінностей в технологіях, технічних засобах.

Порівняно з твердими туками потрібні нові підходи до визначення економічної ефективності рідких комплексних добрив. В основі їх повинно бути визначення зменшення втрат при заміні твердих форм на рідкі. За основні показники тут можна брати такі: різниця обсягів зниження втрат твердих і рідких мінеральних добрив; вартість додаткової продукції, яку можна одержати за рахунок економії добрив від зменшення втрат; прибуток від додаткової продукції; економія затрат праці як різниця між затратами при внесенні добрив порівнювальних асортиментів.

Для повнішої характеристики економічної ефективності рідких мінеральних добрив порівняно з твердими можуть використовуватися показники економії затрат від поєднання з внесенням рідких комплексних добрив технологічних процесів обробітку грунту; від їх сукупного внесення з мікроелементами, засобами захисту рослин, ретардантами (бакові суміші); економії коштів на придбання дорогих препаратів за рахунок зменшення їх доз при внесенні бакових сумішей та інші показники.

Зниження шкідливого впливу мінеральних добрив на екосистеми при їх використанні в рідкій формі забезпечується за рахунок: повнішого використання рослинами поживних речовин; використання герметичної тари; механізації і автоматизації навантажування, розвантажування і транспортування; можливості виготовлення збалансованих розрахункових сумішей; можливості зменшення маси пестицидів і регуляторів росту рослин при сукупному їх використанні із РМД і рівномірності розподілу поживних речовин по площі; мінімального основного обробітку грунту.

У другому розділі - "Застосування рідких мінеральних добрив в умовах західного регіону України" - розкриваються умови і методика дослідження, оцінюється ефективність ресурсоощадної технології застосування мінеральних добрив у вигляді розчинів і суспензій.

Дослідження, проведені Українським науково-дослідним і проектно-конструкторським центром у Пустомитах, показали, що залежно від грунтово-кліматичних умов, сорту, попередників та окультуреності грунту рідкі мінеральні добрива високоефективно впливають на підвищення врожаю та поліпшення якості зерна.

Найбільш ефективною для сорту озимої пшениці Миронівська-61 виявилася норма азоту N₈₀-КАС, що зумовила приріст врожаю зерна 9,3ц/га, або 27,4% до фонового контролю. Вказаний приріст урожаю, крім того, перевищив показники варіанта N₈₀, розчин аміачної селітри, на 5,2ц/га або на 15,3%.

Особливої уваги заслуговують показники вмісту клейковини в одержаному врожаєві зерна озимої пшениці. З найвищим вмістом клейковини виявилося зерно у варіанті із позакореневим підживленням озимої пшениці розчином КАС-N₈₀ кг/га діючої речовини за три тури внесення.

Сукупне застосування розчину КАС та мікроелементів не виявило чіткої закономірності впливу на показники врожаю коренів цукрових буряків, але істотно вплинуло на показники їх цукристості і виходу цукру з 1га посівної площі.

Результати досліджень дають можливість зробити висновок, що в грунтово-кліматичних умовах західного регіону України нові марки мінеральних добрив типу КАС при позакореневому їх внесенні зумовлюють високі прирости врожаю зернових (озима пшениця, ярий ячмінь) і основної технічної культури - цукрових буряків. Окупність 1кг діючої речовини азоту КАС при малогумусному слабокультуреному сірому опідзоленому грунті за умови позакореневого внесення КАС-N₈₀ становить 7,0-11,6 кг зерна озимої пшениці, з вмістом 20,0-26,2% клейковини та 15,8кг зерна ярого ячменю. Окупність 1кг діючої речовини азоту КАС на окультуреному темно-сірому опідзоленому грунті особливо високою виявилася на посівах цукрових буряків: одержано додатково 44кг валового виходу цукру з 1га.

Розрахунок економічної ефективності від застосування рідких комплексних добрив показав, що внесення азоту у вигляді розчину КАС порівняно з азотом аміачної селітри в однакових дозах 60кг/га на фоні Р60К60 під ярий ячмінь, дозволив підвищити прибуток з гектара на 80% при збільшенні окупності затрат на застосування добрив на 73%. під застосування інгібатора нітрофікацій МП в дозі 2кг/га на фоні N60 аміачної селітри й аналогічно розчину КАС60 прибуток з 1га підвищився відповідно на 52% і в 1,2 раза при підвищенні окупності затрат на 11 і 51%.

В умовах аграрної кризи і фінансової розрухи при катастрофічному скороченні поголів'я худоби і, нерідко, повній відсутності органічних добрив, зниженні врожайності сільськогосподарських культур і спаді виробництва, перехід на застосування рідких мінеральних добрив може бути одним із напрямів припинення спаду виробництва, раціонального використання коштів, оздоровлення фінансового стану агроформувань.

В третьому розділі - "Напрями удосконалення організації і підвищення ефективності застосування рідких мінеральних добрив" - вказується, що для масового переходу на застосування рідких мінеральних добрив потрібні певні, відносно невеликі, капіталовкладення для організації в кожному адміністративному районі 1-3 тукозмішувальних пунктів в міжгосподарських агроформуваннях на кооперативних засадах або приватних підприємств.

Міжгосподарське кооперування дозволяє з меншими капітальними вкладеннями кожного учасника забезпечити продуктивне використання основних засобів. Це надає міжгосподарським пунктам більшої пріоритетності.

Пункт рідкого тукозмішування виконує функції: прийняття і зберігання мінеральних добрив, хімічних добавок до них; виготовлення і зберігання розчинів та суспензій; облік всіх вихідних компонентів; доставка розчинів і суспензій; виконання екологічних заходів з охорони довкілля і дотримання техніки безпеки при роботі з хімічними засобами.

За пунктом закріплюються склади, обладнання, техніка для транспортування і внесення рідких, твердих мінеральних та органічних добрив, постійний штат працівників, чисельність яких визначається обсягом робіт. Він може виконувати для господарств (учасників-кооперації) та інших господарств (за відповідну плату) чотири операції: зберігання, тукозмішування, доставку і внесення добрив.

Український науково-дослідний і проектно-конструкторський центр рідких мінеральних добрив здійснює методичну і практичну допомогу в приготуванні і застосуванні рідких тукосумішей, забезпечує господарства нестандартним обладнанням, технічними засобами, вдосконалює технологію приготування, зберігання і внесення рідких тукосумішей, навчає працівників пункту рідкого тукозмішування раціонально використовувати обладнання, готувати повноцінні тукосуміші. Львівська обласна проектно-пошукова станція хімізації сільського господарства та Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН відбирають і здійснюють аналіз зразків грунту. Взаємовідносини між учасниками агрохімічного обслуговування будуються на основі господарських угод.

Залежно від способу внесення, віддаленості полів і наявності відповідної техніки, можна застосовувати прямотічну, перевантажувальну і перевалочну схеми внесення рідких мінеральних добрив.

Прямотічну технологію, коли машина для внесення добрив заправляється в центральному складі і транспортується на поле, доцільно використовувати, якщо віддаль до поля не перевищує 3-4км при поверхневому внесенні і 5-6км, коли добрива вносяться у грунт.

Перевантажувальна схема передбачає самозаправку машин для внесення добрив із цистерни, яка вивозиться в поле. Рекомендується її використовувати при віддалі від сховища до 10-15км.

Перевалочну схему рекомендується використовувати при більших віддалях. Рідкі мінеральні добрива з центрального складу доставляються транспортними засобами в стаціонарні або пересувні польові склади, а вже звідси машини для внесення добрив заправляються самостійно або з допомогою проміжного заправника. Кожне конкретне господарство може вибрати для себе оптимальну технологічну схему застосування рідких тукосумішей, виходячи із своїх умов і наявного комплексу машин.

Для розрахунку потреби в мінеральних добривах найбільш простим є нормативний метод. Він базується на використанні показників витрат добрив на 1 тонну врожаю основної продукції. При визначенні асортименту добрив потрібно врахувати скільки їх буде використано у вигляді сухих туків і рідких добрив. Порівнювалися три варіанти: перший - рідкі 40%, тверді - 60%; другий - рідкі - 50%, тверді - 50%; третій - рідкі 60%, тверді - 40%.

Порівняння варіантів показало, що наприклад, для селянської спілки ім.Б.Хмельницького Кам'янко-Бузького району Львівської області при першому із них потрібно придбати 2711,7 тонни добрив, при другому - 2679,4 тонни, при третьому - 2441,3 тонни. Різниця між першим і третім склановить 270,4 тонни. Меншою буде не лише вартість внесення добрив, але й затрати на їх доставку в господарство. Відповідно до варіантів у господарстві можна приготовляти для власних потреб 2,5; 3,0; 4,0 тис. тонн розчинів та суспензій. При виготовленні рідких тукосумішей на сторону для реалізації сусідам виготовлення сумішей можна довести до 8-10 тис. тонн у рік.

Економічна ефективність спеціалізації селянської спілки ім.Б.Хмельницького від застосування рідких мінеральних добрив визначалася за програмою "Ефект" на ПЕКОМ "Іскра-226". Розрахунок показав, що прибуток від внесення рідких мінеральних добрив при третьому варіанті (рідкі добрива 60%, тверді - 40%) у два рази перевищує прибуток в першому варіанті (рідкі 40%, тверді - 60%) і на 35% - у другому варіанті (рідкі добрива - 50%, тверді - 50%) (табл).

З врахуванням того, що загальний ефект від переходу на рідкі мінеральні добрива включає: прибуток від зменшення втрат мінеральних добрив; ефект від сукупного внесення всіх компонентів тукосумішей порівняно з роздільним внесенням NPК; ефекту від сукупного внесення мінеральних добрив з іншими хімічними засобами; ефект від зниження експлуатаційних затрат; ефект від рівномірного внесення добрив; ефект від підвищення вмісту клейковини в зерні озимої пшениці, білка - в зерні ярого ячменю, цукру - в коренях цукрових буряків, найвигіднішим виявився другий варіант (рідкі добрива 50%, тверді 50%). Його і потрібно рекомендувати для широкого впровадження у виробництво.

Перспективною є нова ресурсоощадна і екологічно безпечна технологія внесенн добрив і гербіцидів з поливною водою. Санітарно-гігієнічна оцінка технології показала, що число осіб, Які контактують з хімікатами, скорочується в 6 разів, а забруднення повітря - в 10 разів порівняно з наземним та авіаметодом.

Таблиця - Розрахунок економічної ефективності застосування рідких мінеральних добрив у селянській спілці ім.Б.Хмельницького Кам'янко-Бузького району Львівської області, 1997р.

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

Економічна криза, скорочення площ ріллі, катастрофічне зниження врожайності сільськогосподарських культур та спад виробництва сільськогосподарської продукції, порушення екологічної рівноваги, важкий фінансовий стан товаровиробників зобов»язують працівників АПК України шукати вихід із критичної ситуації, не допустити до втрат Україною продовольчої незалежності.

Головним фактором підвищення родючості й підвищення ефективності використання земель є внесення органічних і мінеральних добрив. Але економічна криза призвела до різкого скорочення поголів»я худоби, отже і кількості органічних добрив. На купівлю мінеральних добрив не вистачає коштів. В умовах економічної кризи на передній план висуваються ресурсо-зберігаючі технології внесення мінеральних добрив.

У світовій практиці широко застосовують економічно і екологічно ефективніші від твердих туків рідкі мінеральні добрива і виготовлені на їх основі суспензії. Їх застосування підвищує врожайність сільськогосподарських культур, поліпшує якість одержуваної продукції, охороняє довкілля, вимагає менше коштів. В Україні, поки що, рідкі добрива не одержали належного поширення.

Багату практику щодо застосування рідких мінеральних добрив має Український науково-дослідний і проектно-конструкторський центр рідких мінеральних добрив ( м. Пустомити Львівської області), який проводить відповідні дослідження з 1989 року.

Економічна ефективність від внесення рідких мінеральних добрив порівняно з твердими туками в однакових дозах виражається в підвищенні прибутку з 1 га ярого ячменю на 80%, при збільшенні окупності затрат на застосування добрив - 73%. Аналогічна ситуація спостерігається з деякими відхиленнями, і з іншими культурами.

В умовах аграрної кризи і фінансової розрухи перехід на внесення рідких мінеральних добрив створює протидію спаду виробництва сільськогосподарської продукції, зменшує виробничі затрати, сприяє раціональному використанню коштів.

ПРОПОЗИЦІЇ

Проведені дослідження дозволяють внести наступні пропозиції:

З метою широкого застосування економічно і екологічно ефективніших рідких мінеральних добрив доцільно в кожному адміністративному районі на господарській або міжгосподарській (кооперативній) основі створити 1-3 тукозмішувальні пункти, які б обслуговували не тільки власні, а й сусідні господарства, виконуючи за відповідну плату операції: зберігання, тукозмішування, доставку до полів і внесення добрив. Вони можуть бути і приватними підприємствами.

Науково-технічне обгрунтування створення пункту тукозмішування і виготовлення рідких мінеральних добрив на прикладі селянської спілки ім. Б.Хмельницького Кам»янсько-Бузького району Львівської області може бути використане іншими господарствами з врахуванням своїх природно-економічних умов і вибором прямотічної, перевантажувальної чи перевалочної схем внесення рідких мінеральних добрив, належного технічного і кадрового забезпечення.

Господарствами регіону може бути використаний також розрахунок потреби і структури застосування мінеральних добрив, розроблений для селянської спілки ім Б.Х мельницького в 3-х варіантах: перший - рідкі - 40%, тверді - 60%, другий - рідкі - 50%, тверді - 50%, третій - рідкі - 60%, тверді - 40%, а також розрахунок потреби в матеріально-технічних засобах і капітальних вкладеннях для застосування рідких мінеральних добрив.

При визначенні економічної ефективності застосування рідких мінеральних добрив не слід обмежуватися традиційними показниками, які не дають повного уявлення про справжню економічну ефективність. Потрібно врахувати, що загальний ефект від застосування рідких мінеральних добрив включає прибуток від зменшення втрат мінеральних добрив; ефект від сукупного внесення всіх компонентів тукосумішей порівняно з роздільним внесенням NPK; ефект від сукупного внесення мінеральних добрив з іншими хімічними засобами; ефект від зниження експлуатаційних затрат; ефект від більш рівномірного внесення добрив; ефект від підвищення вмісту клейковини в зерні ярого ячменю, цукру - в коренях цукрових буряків.

Капітальні вкладення на перехід до застосування рідких мінеральних добрив в селянській спілці ім. Б.Хмельницького Кам»янсько-Бузького району Львівської області при варіанті структури добрив рідкі - 50, тверді - 50% становлять 331,7 тис. грн. Загальний прибуток від роботи пункту тукозмішування, включаючи прибуток від продажу 6, тис.тонн тукосумішей, з рентабельність 25,0% становитиме 390,2 тис.грн., тобто капітальні вкладення окупляться впродовж одного року.

Література

1. Дзик Р.Й. Удосконалення організації застосування рідких мінеральних добрив.// Економіка АПК.- 1998.- № 6.- С. 70-73. 0,1 друк.арк.

2. Дзик Р.Й. Ефективність застосування рідких мінеральних добрив у сільському господарстві.//Агроінком.- 1998.-№ 5,6.- С. 27-28. 0,1 друк.арк.

3. Дзик Р.Й. Економічні та екологічні переваги застосування рідких мінеральних добрив у сільському господарстві.//Вісник аграрної науки.- 1998.- № 9.- С.52-53. 0,05 друк.арк.

4. Дзик Р.Й. Застосування рідких мінеральних добрив.// «Пропозиція» Додаток Новин захисту рослин.- 1997.- № 8,9.- С.16-17. 0,08 друк.арк.

5. Дзик Р.Й. Ефективність застосування рідких мінеральних добрив у вигляді розчинів і суспензій.// Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка Апк. - 1998.- №4.- С. 294-298. 0,4 друк.арк.

6. Дзик Р.Й., Коцюба І.О. Інтегроване екологічно безпечне азотне живлення рослин.// Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань.- 1998.- №4 .- С66. 0,08 друк.арк., в тому числі автора 0,04 друк.арк.

7. Дзик Р.Й. Ефективність позакореневих підживлень пшениці водними розчинами КАС.// Праці ІІІ-ої міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні та енергоощадні технології життєзабезпечення людини», Кам»янець-Подільський. Кн. 4.2-6 червня. - К., 1998.- С. 15-18. 0,3 друк.арк.

8. Дзик Р.Й. Шляхи зниження собівартості та підвищення якості сільськогосподарської продукції при застосуванні рідких мінеральних добрив.//Труди І-й международной конференции «Современные технологии ресурсоэнергоснабжения». Партенид. 12-16 октября.- Кн.4.- К.,1997.- С. 84-86. 0,05 друк.арк.

9. Гамкало З.З., Дзик Р.Й., Коцюба І.О., Позюк С.П. Відходи магнієвого виробництва як резерв калійних добрив: Науково-технічні та економічні аспекти використання відходів виробництва.// Тези доповідей конференції, Яремче, 5-6 лютого.- Ч.1.- К., 1998.- С.- 7-8. 0,5 друк.арк., в т.ч. автора 0,2 друк.арк.

10. Дзик Р.Й. Ефективність застосування рідких мінеральних добрив у сільському господарстві.// Пустомити: Український НДЦ рідких мінеральних добрив, 1997.- 8 с. 0,5 друк.арк.

11. Галанець В.Г., Дзик Р.Й. Ресурсозберігаюча технологія внесення мінеральних добрив у вигляді розчинів і суспензій.// Труды І-й международной конференции « Современные технологии ресурсоэнергосбережения». Партенид. 12-16 октября.-Кн. 4.- К.,1997.- С. 80-83. 0,4 друк.арк., в т.ч. автора 0,2 друк.арк.

12. Дзик Р.Й., Попов В.И. Учредительная документация по организации межхозяйственных кооперативных пунктов жидкого тукосмешивания в хозяйствах зоны обслуживания Западно-Украинского филиала научно-технологического института жидких удобрений.// Клин-Пустомиты, 1992. 1,4 друк.арк., в т.ч. автора 0,7 друк.арк.

13. Дзик Р.Й., Коцюба І.О. До питань ефективного використання рідких азотних добрив під зернові культури. Грунти України, еволюція, систематика; окультурення та використання.// Тези доповідей на конференції, присвяченій 100-річчю докучаївської кафедри грунтознавства Харківського ДАІ ім. В.В. Докучаєва, червень.- Харків,1994.- С. 61. 0,2 друк.арк, в тому числі автора 0,1 друк.арк.

14. Дзик Р.Й., Зиневич Л.Л., Коцюба І.О., Тивончук С.О. Методичні рекомендації по приготуванню і використанню рідких комплексних добрив та їх суспензій. Міністерство сільського господарства і продовольства України, Український науково-дослідний і проектно-конструкторський центр рідких мінеральних добрив.// Пустомити, 1997.- С.50, 4,2 друк.арк., в тому числі автора 1,0 друк.арк.

15. Дзик Р.Й., Бень О.О., Ільчук В.А., Кузь І.М., Менько С.М. Методичні рекомендації по застосуванню рідкого аміаку в сільському господарстві Львівщини. Міністерство сільського господарства СРСР, ГОловне управління хімізації сільського господарства, Центральна експериментальна конструкторсько-технологічна лабораторія застосування рідкого аміаку та інших рідких добрив у сільському господарстві (ЦЕЛАР) Західно-Українське відділення.// Львів, 1979.- С. 17. 1,2 друк.арк., в т.ч. автора 0,4 друк.арк.

Размещено на Allbest.ru