Інституційна підтримка розвитку малого підприємництва в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.1:334.7:330.837

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІНСТИТУЦІЙНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В РЕГІОНІ

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ МАРКІЯН ВОЛОДИМИРОВИЧ

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:

Долішній Мар'ян Іванович: академік НАН України, доктор економічних наук, професор, Інститут регіональних досліджень НАН України.

Офіційні опоненти:

Войнаренко Михайло Петрович, доктор економічних наук, професор, Хмельницький національний університет, проректор;

Пушак Ярослав Ярославович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться "26" березня 2008 р. об 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий "26" лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проведення системних реформ, які охоплюють різні аспекти економічного життя регіонів України, потребує науково-обґрунтованого концептуального інструментарію, який би найадекватніше відображав специфіку функціонування господарства нашої держави. Важливою складовою реформування повинно бути створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, формування цивілізованого підприємницького середовища в кожному регіоні держави, яке б відповідало загальносвітовим і європейським стандартам.

Використання різних концептуальних підходів до регулювання підприємницької діяльності в країні та регіонах не привело до очікуваних соціальних та економічних результатів. Це призводить до пошуків шляхів і способів реформування економіки на засадах ініціювання підприємницької ініціативи, перетворення підприємництва у головний чинник стабільного економічного розвитку.

Дослідженню особливостей розвитку підприємництва в Україні присвячені наукові праці О. Амоші, В. Бабича, В. Базилевича, О. Барановського, Г. Башнянина, Л. Безчасного, П. Бєлєнького, М. Білик, О. Білоруса, Є.Бойка, Б. Буркинського, З. Варналія, М. Войнаренка, В. Геєця, М. Долішнього, В. Загорського, М. Козоріз, В. Гриньової, О. Кузьміна, Є. Крикавського, І. Лукінова, А. Мельник, В. Мікловди, І. Михасюка, А. Мороза, О. Онищенка, Я. Побурка, І. Тивончука, А. Філіпенка, М. Чумаченка, А. Чухна, С. Юрія, С. Яковлєва, В. Яцкова та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість наукових публікацій потребують подальшого розроблення проблеми формування моделей регіонального управління малим підприємництвом, особливо із застосуванням інституційного підходу з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств та сприяння економічному розвиткові регіонів держави.

Крім того, процеси становлення і розвитку підприємницького сектору економіки регіонів потребують від державних органів науково обґрунтованих управлінських рішень, які б спиралися на сучасні теоретичні і методичні розробки вчених з проблем формування сприятливого інституційного середовища розвитку малого підприємництва. Це передбачає використання у регіональній економіці теоретичних та методологічних ідей інституціоналізму. мале підприємництво інституційна підтримка

Актуальність і наукова значимість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, предмет і об'єкт, мету та конкретні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, які були виконані в Інституті регіональних досліджень НАН України: "Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки" (№ державної реєстрації 0100U002572), "Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки" (№ державної реєстрації 0104U005507). В рамках названих тем дисертантом досліджувались проблеми розвитку малого підприємництва в регіонах держави, його інституційного забезпечення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретично-методичних засад дослідження інститутів підтримки розвитку малого підприємництва регіону, розроблення практичних рекомендацій стосовно інституційного забезпечення розвитку малого підприємництва на регіональному рівні. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- здійснити аналіз наявних методологічних підходів до визначення суті підприємництва регіону та його інституційної підтримки;

- на основі аналізу світового та європейського досвіду визначити принципи та особливості функціонування систем інститутів підтримки малого підприємництва на регіональному рівні;

- обґрунтувати об'єктивність впливу інституційного чинника на процеси формування підприємницького середовища регіону;

- провести аналіз впливу інституційного чинника на розвиток підприємницьких структур у Львівській області та дослідити основні тенденції розвитку малого підприємництва області;

- розробити пропозиції щодо удосконалення функціонування інститутів підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні держави на основі використання просторових та інноваційно-інвестиційних моделей, інструментів стратегічного планування та програмування розвитку підприємництва.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є інституційне середовище підприємництва в Україні. Предмет дослідження є теоретико-методологічні положення функціонування інститутів підтримки малого підприємництва в регіоні держави.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою роботи є фундаментальні положення економічної теорії, зокрема теорія інституціоналізму, теорія підприємництва, а також регіональної економіки та державного управління.

У процесі проведення наукового дослідження для розкриття змісту основних понять і категорій автором використано методи теоретичного узагальнення, порівняння і систематизації; для розкриття суті процесів покращання інституційного забезпечення розвитку малого підприємництва регіону - системного підходу, для проведення аналізу стану малого підприємництва у досліджуваних регіонах - економіко-математичні та статистичні методи.

Інформаційною базою для проведення дослідження слугували нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано регулюють підприємницьку діяльність у регіонах України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Львівського обласного управління статистики, звітність відповідних підрозділів обласної державної адміністрації, дані про стан розвитку підприємницької діяльності відповідних установ та відомств області.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу сформулювати основні концептуальні напрямки формування інституційної підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні та отримати такі наукові результати:

вперше:

- визначено поняття "європейський стандарт розвитку підприємництва" під яким розуміється набір традицій і цінностей, правових норм і вимог, які забезпечують розвиток підприємницької діяльності на рівні, який дає змогу підприємництву бути домінуючим чинником соціально-економічного розвитку країн та їхніх регіонів у галузевому і територіальному вимірах;

удосконалено:

- класифікацію факторів впливу на розвиток підприємництва регіону на основі деталізації інституційного чинника, що полягає у виділенні груп факторів інституційного характеру;

- концептуальне забезпечення з активізації підприємницької діяльності у Львівській області, яке полягає у врахуванні її прикордонної специфіки та першочерговому розвитку тих інституцій, які виконують транскордонні функції;

отримали подальший розвиток:

- понятійний та концептуальний інструментарій теорії підприємництва, через опис інституційних чинників його розвитку на регіональному рівні, вивчення проблематики з огляду інтересів регіонів у руслі загальнонаціональних інтересів;

- методологічний підхід щодо узгодження національних та регіональних інтересів розвитку підприємницької діяльності на основі формування ефективної системи інститутів, які адекватніше реагують на трансформаційні зміни в економіці регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концептуальних положень функціонування інституційної підтримки малого підприємництва в регіоні та методичних рекомендацій щодо оптимізації системи інститутів управління регіону, які можуть слугувати підставою для покращання умов розвитку малого підприємництва органами регіональної влади в умовах розгортання процесів європейської інтеграції.

Наукові розробки здобувача використало Головне управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення "Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 рр." (довідка №40-60-1-3923 від 07.12.2006 р.), їх також використовували у навчальному процесі Національного університету "Львівська політехніка" під час викладання таких дисциплін: "Підприємництво та менеджмент", "Економіка та управління підприємством" (довідка №68-14-739 від 01.10.2007 р.). Крім того, наукові розробки автора використані у господарській діяльності ВАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас" (довідка №17/2 від 02.04.07 р.) та ВАТ "Львівській мотозавод" (довідка №149 від 02.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих автором дисертаційної роботи у співавторстві, використані лише ті, які є особистим науковим доробком здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: "Український шлях: НАТО - Європейський Союз", м. Львів, 1 жовтня 2006 р.; "Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем", м. Львів, "Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення", м. Львів, 13-14 грудня 2007 р., а також на наукових семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано дев'ять наукових праць (сім одноосібних) загальним обсягом 5,7 д.а., в т.ч. у фахових виданнях п'ять наукових праць загальним обсягом 3,9 д.а., з них особисто автору належить 2,9 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (203 найменування), шести додатків. Обсяг дисертації становить 190 стор. тексту, включає 23 таблиці і 27 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Теоретично-методичні основи інституційної підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні" розглянуто теоретичні основи функціонування малого підприємництва з погляду ідей теорії інституціональної економіки.

До основних засад регіональної політики розвитку підприємницької діяльності в регіоні належать передусім організаційна та економічна підтримки державними інститутами та поза державними інституціями суб'єктів господарювання, визначення економічних пріоритетів з боку регіональних органів влади тощо.

Інститути - це формалізовані норми й неформалізовані правила, які визначають і структурують відносини між інституційними суб'єктами громадянського суспільства. Найважливіші інститути підприємництва: власність, договір, право, свобода вибору й дій. Сукупність легітимних суспільних інститутів утворюють інституційне середовище. Воно має вирішальне значення для вибору цілей, ідеології, правил гри, шляхів, моделей, етапів, механізмів соціальних перетворень суспільної системи. Суспільною функцією цього середовища є створення комфортних умов для оптимального розвитку підприємництва країни та її регіонів.

Інституційний підхід до вивчення, моделювання й реформування підприємництва ґрунтуються на відповідній діяльності основних економіко-правових інститутів ринкової економіки: суб'єктів господарювання та організацій.

Інституційне забезпечення регулює відносини таких рівнів: підприємництво - підприємництво; підприємництво - влада; підприємництво - наука; підприємництво - громадськість.

Рис. 1. Інститути та інституції розвитку регіонального малого підприємництва

Відповідно, суб'єктами розвитку регіонального підприємництва є саме підприємництво, влада, наука, громадськість за винятком того, що інтереси регіонального підприємництва представлені безпосередньо підприємствами і приватними підприємцями, а інтереси влади, науки і громадськості - опосередковано, через різноманітні інституції (рис. 1).

Проекцією держави на регіональний рівень є органи регіонального управління на місцях та органи місцевого самоврядування. Варто зазначити і про ширший аспект самоврядування. Щодо підприємництва, то воно проявляється у самоорганізації підприємців, яке склалося історично від традицій середньовічного цехового братства. Інституціями самоорганізації підприємців виступають різного роду спілки (наприклад, коопераційні спілки), комітети підприємців (для прикладу - Комітет підприємців Львівщини), та навіть політичні партії (для нашої держави це Українська партія промисловців і підприємців, яка має свою регіональну структуру, представлену регіональними філіями).

Дослідження засвідчило, що нормативно-правова база розвитку малого підприємництва на регіональному рівні розроблена недостатньо. У практиці є факти прийняття рішень регіональними органами, які стримували розвиток малого підприємництва. Тому для забезпечення нормального розвитку та ефективної діяльності малих підприємств необхідна не тільки розробка адекватних нормативно-правових документів на регіональному рівні, але й їх незалежна експертна оцінка.

Основні види державного регулювання малого підприємництва, які здійснюються на рівні територій, наведені у таблиці 1.

Як показано у таблиці, система регулювання підприємництва на регіональному рівні виглядає досить громіздкою і заплутаною. Соціологічні опитування керівників, власників підприємницьких структур, які проводили в ІРД НАН України, інші науково-дослідні і навчальні заклади, показують, що серед причин, які гальмують розвиток підприємництва в Україні, респонденти вважають високий податковий тиск, високі процентні ставки, брак достатньої кількості висококваліфікованих фахівців, недостатні податкові стимули для розвитку підприємництва та інші організаційні чинники, пов'язані з корумпованістю чиновницького апарату.

Таблиця 1.

Види державного регулювання підприємництва на місцевому рівні

Державне регулювання підприємництва в Україні
Трудове регулювання: Мінімальна зарплата та дозволи
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Законодавчо закріплений мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2006 року становить 350 грн. (69,3 $) у місяць.
Трудове регулювання: Робочий час і відпочинок
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Трудове регулювання: Звільнення з роботи
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Трудовий договір може бути розірваний як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника письмово за 2 тижні.
Трудове регулювання: Прийняття на роботу
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1При прийнятті на роботу роботодавець укладає із працівником трудовий договір.
Податкове регулювання (Податки і збори): Податкові та соціальні зобов'язання
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1На території України для юридичних та фізичних осіб-підприємців діють дві альтернативні системи обліку, звітності та сплати податків: 1. загальна; 2. спрощена.
Митне регулювання: Внесок інвестора до статутного фонду
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Майно, яке ввозиться в Україну в якості внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Митне регулювання: Обов'язкові платежі
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Ввіз, вивіз та транзит товарів передбачає оплату податкових платежів, мита та плати збору за митне оформлення. В окремих випадках оплачується акцизний збір (поширюється на підакцизну групу товарів).
Митне регулювання: Митне оформлення
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митне регулювання: Переміщення через кордон
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Умовою пропуску через митний кордон України товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.
Митне регулювання: Митний режим
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Порядок переміщення осіб, товарів, робіт, послуг, транспортних засобів тощо, через державний кордон України передбачає дотримання встановлених процедур митного контролю, оформлення та декларування.
Земельне регулювання: Право на земельну ділянку
http://www.invest.lviv.ua/modules.php?name=News&new_topic=1Право власності і право користування на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, або сільськогосподарського призначення:

Прерогативою держави є зниження інституційної невизначеності, яка обмежує свободу підприємницької діяльності і перешкоджає розвитку підприємницького ресурсу. Саме держава повинна визначати "правила гри" та стандарти підприємницької діяльності шляхом створення інституційного середовища, яке б, з одного боку, стимулювало підприємницьку активність та ініціативу, а з іншого - було здатним подолати суперечності між економікою, владою і суспільством, як це відбувається у європейських країнах.

Під "європейським стандартом" розвитку підприємництва розуміється набір традицій і цінностей, правових норм і вимог, що забезпечують розвиток підприємницької діяльності на рівні, який дозволяє підприємництву бути домінуючим чинником соціально-економічного розвитку країн та їхніх регіонів у галузевому та територіальному вимірах.

У другому розділі "Особливості та практика інституційної підтримки розвитку малого підприємництва в регіонах України" проведено аналіз функціонування основних інститутів, які забезпечують ефективний розвиток підприємництва в регіонах держави, основних тенденцій розвитку підприємництва Львівської області та заходів державних владних інститутів із провадження регуляторної політики.

Якщо розглянути процес формування правового забезпечення підприємницької діяльності, то можна дійти висновку про те, що значна кількість законодавчих і нормативно-правових актів створила заплутані і непрозорі умови розвитку малого підприємництва. Прогалини у законодавчих та нормативно-правових актах заповнювалися неформальними правилами поведінки. Недосконалість, суперечливість законодавства та відсутність дієвих механізмів контролю за його дотриманням посилили неформальні, тіньові правила ведення підприємницької діяльності.

Такі базові інститути, як приватна власність і конкуренція, не завжди виконували належні їм функції в економіці регіонів через відсутність механізмів їхнього захисту, зокрема у судах. Лише 14 % керівників підприємств вважає, що судова система захищатиме їхні інтереси. Неефективність судової системи стимулювала порушення законів, які конституювали приватну власність, конкуренцію та інші базові інститути.

Аналіз тенденцій розвитку сектору малого підприємництва України підтвердив наявність залежності розвитку малих підприємств від сформованої системи регулювання підприємницької діяльності (табл. 2). У країні виникла деформована галузева структура малого підприємництва, де домінує частка торгових малих підприємств за кількістю зайнятих і за обсягом реалізації продукції. Недостатньою є частка наукових, сільськогосподарських, транспортних малих підприємств, а також підприємств сфери послуг (рис. 2).

Це наслідок несформованої системи ринкового господарства і недосконалості найважливіших її компонентів, таких як прогресивна правова база підтримки підприємництва й інвестиційна політика, система сполучення інтересів підприємців і держави, пільгове кредитування і посильний податковий режим для суб'єктів підприємницької діяльності; розвинена інфраструктура.

Однією з провідних центральних державних інституцій, яка діє у сфері підтримки підприємництва на рівні держави і регіонів, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва - орган виконавчої влади, який уповноважений забезпечувати створення і реалізацію державної політики щодо розвитку та підтримки підприємництва. Комітет має представництва у всіх регіонах країни.

Основною інституційно-організаційною проблемою в сфері державної підтримки розвитку малого підприємництва є недостатній рівень розподілу повноважень між органами управління національного та регіонального рівня. Крім того, державні органи управління на місцях можуть виконувати подібні регулятивні функції. Особливо яскраво це проявляється при виборі пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва.

Наприклад, для Львівської області складно визначити чіткі пріоритети розвитку малого підприємництва, оскільки у відповідних програмних документах такі пріоритети охоплюють практично усі сфери виробництва.

Рис. 2. Розподіл малих підприємств України за основними видами економічної діяльності, 2006 р.

Таблиця 2.

Характеристика розвитку малого підприємництва в Україні

Показник	Роки
	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Кількість суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, тис.	-	200	427	672	775	860	1201	1395	1596	1828	2092	2412	2268	2061	2154	2243
Темпи зростання (зниження) до попереднього року, %	-	100	213,5	157,4	115,3	111,0	139,6	116,1	114,4	114,5	114,4	115,3	94,0	90,9	104,5	104,1
Кількість малих підприємств, тис. од.	47	68	85	86	96	96	136	173	197	218	234	254	272	283	295	307
Темпи зростання (зниження) до попереднього року, %	100	144,7	125,0	101,2	111,6	100,0	141,7	127,2	113,9	110,6	106,9	106,4	107,0	104,0	104,1	104,2
Загальна кількість зайнятих у малому підприємництві, тис. осіб	-	1448	1659	1776	1899	2038	2566	2955	3274	3538	3900	4305	4302	3989	4201	4312
Темпи зростання (зниження) до попереднього року, %	-	100	114,6	107,0	106,9	107,3	125,9	115,1	110,8	108,0	110,2	110,4	100	92,7	105,3	102,6
Кількість зайнятих на малих підприємствах, тис. осіб	1449	1248	1232	1104	1124	1178	1365	1560	1678	1710	1808	1893	2034	1928	1986	2024
Темпи зростання (зниження) до попереднього року, %	100	86,1	98,7	89,6	101,8	104,8	115,9	114,3	107,6	101,9	105,7	104,7	107,4	94,8	103,1	101,9

Дана ситуація є суттєвою перешкодою для вибору малих підприємств, які дійсно потребують фінансової та інституційної підтримки з боку держави. І з огляду на те, що обсяги такої підтримки доволі обмежені, виникають неекономічні схеми розподілу фінансових ресурсів між підприємцями, які мають неформальні виходи на відповідні державні структури. В результаті зберігаються галузеві та територіальні диспропорції у розвитку економіки регіонів держави, які були їм притаманні з часів адміністративно-командної системи, адже замість розвитку дійсно пріоритетних видів економічної діяльності розвиваються ті, які можуть забезпечити собі кращі умови розвитку.

З метою формування сприятливого підприємницького середовища в області була прийнята та успішно реалізована Регіональна програма розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 роки.

З 2004 р., відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", впроваджено електронну систему державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, що вдвічі прискорила процедуру започаткування власної справи.

Створено та функціонує громадська приймальна та "гаряча лінія" підприємців Львівщини, Web-сайт "Підприємництво Львівщини". Запроваджено проведення "дня відкритих дверей" для підприємців області в інституціях регіональної влади.

Формується ринкова інфраструктура підтримки малого підприємництва. Зокрема, в області діють 13 інвестиційних фондів і компаній, 92 інформаційно-консультативні установи, 6 бірж, 70 аудиторських фірм, 8 страхових компаній, 8 бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, більше 40 кредитних спілок.

Головні акценти сьогодні на підтримці формування інституційної інфраструктури в районних малих містах. Створено п'ять нових центрів підтримки бізнесу, зокрема в Бродівському, Радехівському, Миколаївському, Пустомитівському районах, м. Самборі.

Розпочав діяльність Центр Ділового Партнерства в м. Львові, який надає комплекс бізнеспослуг підприємцям Львівщини, активно позиціонується на ініціативах у сфері політики підприємництва.

Реалізовуються заходи щодо підтримки кадрового потенціалу через навчальні та інформаційно - консультаційні програми, зокрема надаються одноразові виплати безробітним для започаткування підприємницької діяльності.

Забезпечуються вимоги чинного законодавства щодо засад державного регулювання підприємницької діяльності. Запроваджено процедуру підготовки та погодження проектів регуляторних актів з громадськими підприємницькими організаціями, до їхнього розроблення залучені підприємці.

У 2006 р. питома вага кількості малих підприємств у загальній кількості суб'єктів підприємницької діяльності по Україні досягла 85,7 %, а великих і середніх підприємств - 14,3 %.

Незважаючи на суттєві кількісні переваги у чисельності, малі підприємства, на жаль, ще не повною мірою виконують відведеної їм ролі провідного сектора ринкової економіки, про що свідчать деякі економічні показники їхньої діяльності.

Зокрема, наприклад, питома вага зайнятих працівників загалом по Україні на малих підприємствах становить 21 %, а на великих і середніх підприємствах - 79 %.

Загальна середня кількість працівників на одному підприємстві в Україні становить 31 особі, що на 12 осіб менше, ніж у 2000 р. та на 27 осіб менше, ніж у 1998 р. Проте на одному малому підприємстві в середньому працює лише 7 осіб, тоді як на великому та середньому - 169.

Тобто загальна чисельність зайнятих працівників поступово переходить до малого бізнесу, однак цей процес має порівняно повільні темпи загалом по економіці України.

На підставі порівняльного аналізу та співставлення низки показників діяльності великих і середніх підприємств з показниками діяльності малих підприємств за даними Держкомстату України у 2006 році можна зазначити, що не зважаючи на значну питому вагу кількості малих підприємств (85,7 %) в загальній кількості суб'єктів підприємницької діяльності по Україні, якість роботи малих підприємств та їхній внесок в економіку держави залишається незначним.

У третьому розділі "Перспективні моделі інституційного забезпечення розвитку малого підприємництва в регіоні" запропоновано моделі та заходи, запровадження яких може суттєво покращити діяльність підприємницьких структур у регіонах України.

Розвиток підприємництва у конструктивному інституційному середовищі блокує тенденції до господарської регіональної автаркії, покращуючи умови конкурентного середовища, інтенсифікує суспільний, в т.ч. міжрегіональний поділ праці, що дуже важливо для сучасної України. З огляду на це для більш успішного становлення і розвитку вітчизняного підприємництва дослідниками запропоновано здійснити умовний поділ території України на відповідні територіальні поєднання, наприклад на 10 підприємницьких округів.

Продовжуючи і розвиваючи цю тезу на основі наукових положень регіональної економіки під кутом зору застосування інституційного підходу, варто зазначити, що у контексті провадження регіональної політики, і зокрема регіональної політики сприяння розвитку підприємництва, проблема підприємницької макрорегіоналізації країни передбачає економічне районування території держави.

Слід зазначити, що разом з районуванням повинні бути визначені і регіональні соціально-економічні проблеми, в т.ч. проблеми розвитку підприємництва і його інституційного забезпечення. Тобто, соціально-економічне районування є засобом територіального впорядкування і типології, а отже, і систематизації відповідних проблем. Соціально-економічні райони повинні виступати об'єктами державної регіональної політики щодо вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем розвитку підприємницького сектору економіки.

Для реалізації цих та інших завдань у кожному економічному районі доцільно створити агентства територіального розвитку, які будуть займатися розробленням регіональних програм та проектів розвитку підприємництва, залученням позабюджетних коштів для їхньої реалізації, координацією дій обласних органів влади для вирішення спільних проблем. Наукове забезпечення діяльності агентств могли б здійснювати наукові центри Національної академії наук та Міністерства освіти і науки України.

У контексті макрорегіоналізації особливої актуальності набуває завдання зміщення акцентів державного регулювання підприємництва на регіональний рівень. Історія розвинених країн світу свідчить про той факт, що в роки економічних криз велике значення надається стимулюванню регіональних "автономних механізмів" заохочення малого підприємництва.

Для більш ефективної діяльності планувальної системи економіки регіону необхідно виокремити регіональне підприємництво з усієї сукупності підприємств регіону у окремий, специфічний, сектор економіки, і на його прикладі розкрити механізми побудови стратегії розвитку підприємництва у регіоні. Зазначимо, що під категорією "регіональне підприємництво" варто розуміти кластер підприємницьких структур, який локалізований у межах окремого регіону і характеризується притаманними лише йому ознаками, специфікою якого є орієнтація на регіональні ринки споживання, сировини, ресурсів тощо, а суб'єктами регіонального підприємництва є малі підприємства та приватні підприємці, які здійснюють свою господарську діяльність переважно або винятково на території регіону, де вони зареєстровані.

Виділення специфічних округів розвитку підприємництва, або формування зазначених макрорегіонів (соціально-економічних районів) все ж таки, справа майбутнього. Проте регіональне підприємництво потребує вже сьогодні пошуку адекватних засобів управління з метою виведення його на якісно новий рівень розвитку.

У цьому контексті особливу увагу слід приділяти розвитку інноваційної інфраструктури, яка значно прискорює запровадження науково-дослідних розробок у виробництво, підвищує конкурентоздатність економіки регіонів. Пріоритетом тут повинна бути розробка та реалізація проектів із формування нових організаційних підприємницьких структур, які добре зарекомендували себе в усьому світі - технопарків, інкубаторів, технополісів. Важливо щоб ці організаційні структури формувались відповідно до науково обґрунтованої стратегії і становили на території регіону цілісну ієрархічно побудовану систему.

У регіонах держави, спираючись на потужний науковий потенціал установ Національної академії наук України, потрібно створити мережу державних наукових та інформаційних центрів, які б зосередили свою діяльність на запровадженні в економіку прогресивних науково-технічних розробок, проводили інформаційно-аналітичне забезпечення регіональних програм та проектів соціально-економічного розвитку, формували довідково-інформаційні бази даних, надавали наукову підтримку реалізації інноваційних підприємницьких проектів на місцях.

Одним із головних завдань з реалізації інноваційних моделей регіонального розвитку є створення відповідної інституційної інфраструктури. В цьому плані необхідно звернути увагу на досвід європейських країн. Так, в Угорщині в 1993 р. було створено "Бюро з питань розвитку інвестицій та зовнішньої торгівлі Угорщини" в якості дорадчого органу при Міністерстві економіки та транспорту та МЗС Угорщини. Основне його завдання - пошук потенційних партнерів для угорських підприємств та сприяння залученню іноземного капіталу. Організація має розгалужену структуру - діють 14 регіональних центрів та 34 центри в інших 29 країнах, і добилася значної популярності та визнання серед підприємців. Бюро сприяє підготовці та здійсненню інвестиційних проектів, займається регіональним проектним менеджментом в залежності від запитів регіону, організацією семінарів з регіонального маркетингу, використання потенційних можливостей промислових парків, надає інформацію про можливості інвестування за кордоном.

Виходячи з цього, вважаємо за доцільне створити організацію, яка спеціалізується на питаннях оцінки та ефективності діяльності інститутів підтримки підприємництва регіону. Такою організацією може стати Центр наукової експертизи розвитку підприємництва області, головним завданням якого буде підтримка розробки та прийняття управлінських рішень у сфері підтримки підприємницької діяльності на базі використання досвіду та знань найбільш компетентних та досвідчених вчених і спеціалістів в області підприємництва.

Модель впливу на економічний розвиток підприємництва в регіоні, яка наведена на рис. 3, і передбачає створення центрів розвитку підприємництва в регіонах при обласних державних адміністраціях з чітким підпорядкуванням Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Використання цієї моделі дасть змогу через моніторинги, тренінги, комплекс консультаційних послуг зробити вибір найкращого варіанту з багатьох можливих, тобто оптимального варіанту, який в кінцевому результаті забезпечить: підвищення прибутковості підприємницьких структур, приведе до загальної ефективності виробництва, ефективності фінансової та управлінської діяльності підприємств різних форм власності, створення додаткових робочих місць у регіоні, забезпечить додаткове та своєчасне надходження податків і зборів до вищого та нижчого рівнів бюджету.

Рис. 3. Модель інституційної підтримки та сприяння розвитку підприємництва в регіоні

Трансформація інститутів управління розвитком підприємництва на регіональному рівні, на наш погляд, передусім пов'язана з уточненням і перерозподілом повноважень між державними органами управління цим сектором економіки, з урахуванням завдань, які вони мають вирішувати, а також відповідною координацією їх дій.

Аналіз основних напрямків державної підтримки малого підприємництва в Україні засвідчив, що урядові концепції і програми носять переважно декларативний характер. Розгляд окремих напрямків і механізмів підтримки підтверджує відсутність комплексного дослідження їхнього впливу на розвиток підприємницьких структур.

Отже, сьогодні розроблення і реалізація ефективної концепції інституційного забезпечення розвитку підприємницького сектору економіки регіонів є актуальним питанням, а запропоновані моделі та напрямки удосконалення дадуть змогу на практиці досягти значних позитивних результатів розвитку регіональних підприємницьких структур.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної науково-практичної задачі, яка полягає в удосконаленні інституційної підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Загальноприйняті концептуальні підходи до встановлення сутності підприємництва та його інституційної підтримки характеризуються певною невизначеністю, недосконалістю положень, відсутністю системного підходу до аналізу процесів розвитку підприємницької діяльності, що не дає можливості визначити роль і місце малого підприємництва в реформуванні економіки регіонів, посиленні позитивного впливу розвитку підприємницького сектору економіки на темпи економічного зростання, вирішення соціально-економічних проблем. Результатом дисертаційного дослідження стало більш вичерпне окреслення суті інституційної підтримки малого підприємництва регіону, під якою розуміється діяльність державних та самоврядних інституцій в напрямку формування на регіональному рівні сприятливого інституційного середовища функціонування малого підприємництва.

2. Аналіз світового та європейського досвіду інституційного забезпечення розвитку малого підприємництва в регіонах країни дозволив виділити основні принципи на яких слід провадити політику інституційної підтримки підприємництва, а саме: зменшення інституційно-правової невизначеності; подолання корупції та детінізація бізнесу; мінімізація бюрократичного навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності; посилення ролі малого підприємництва як обслуговуючої системи для крупного бізнесу; домінування культурних цінностей, що сформовані на основі свободи вибору та інституту приватної власності.

3. В процесі дослідження з'ясовано, що інституційний чинник відіграє ключову роль у формуванні підприємницького середовища регіону. Проте, його значення применшується органами державного управління, що пояснюється специфікою функціонування самих інститутів розвиту підприємництва, їх складністю та консервативністю, крім того проблема ускладнюється через перенесення частини інститутів із західних економічних систем в регіони України. З огляду на це у провадженні державної політики розвитку малого підприємництва акцент повинен робитися саме на інституційному компоненті.

4. За останні п'ять років у Львівській області значно активізувалася дія інституційного чинника на розвиток підприємницьких структур. Це, передусім, проявляється в інтенсифікації організаційно-економічних впливів владних інституцій регіону на формування сприятливого середовища підприємницької діяльності. Проте, недостатньою виявилася діяльність, спрямована на подолання бюрократичних та корупційних перешкод розвитку малого підприємництва області, а заходи, що проводилися у цьому напрямі, мали переважно пропагандистський характер, що слабо позначилося на якості інституційного середовища реальної підприємницької діяльності. Розвиток малого підприємництва у Львівській області характеризується стабільною позитивною динамікою. Відбувається зростання кількості малих суб'єктів господарювання. Середній щорічний приріст кількості суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб складає більше 10 %, малих підприємств - до 5 %, працюючих на них - понад 4 %. З розрахунку на 10 тис. осіб населення в області припадає 59 малих підприємств (по Україні 57 підприємств). Частка малих підприємств в області до загальної кількості становить 87 %. Натомість загальний внесок підприємницького сектору економіки до соціально-економічного потенціалу області не відповідає європейським стандартам.

5. Удосконалення функціонування інститутів підтримки розвитку підприємництва регіону необхідно здійснювати за такими напрямками: удосконалення правової основи функціонування підприємництва; удосконалення системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності; впровадження системи подолання адміністративних бар'єрів; розробка і реалізація державних програм підтримки підприємництва з урахуванням регіональних особливостей; удосконалення інфраструктурного забезпечення підприємництва; формування стратегії наукового забезпечення підприємництва; формування системи кадрового забезпечення підприємницької діяльності; створення системи економічного і суспільного контролю за державною службою; сприяння взаємодії малого і великого бізнесу.

6. Використання просторових моделей у проблематиці інституційної підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні передбачає використання розроблених схем соціально-економічного районування (макрорегіоналізації) території країни. В економічних центрах макрорегіонів слід створити структури із залученням науково-дослідного потенціалу НАН України, які б проводили незалежну експертизу проектів розвитку підприємництва із врахуванням соціально-економічної специфіки кожного регіону.

7. Інноваційно-інвестиційний розвиток регіонів України можливий лише за умови включення підприємницького сектора у формування інтелектуально-інноваційного потенціалу, що передбачає розвиток специфічних інноваційних форм підприємницької діяльності та формування відповідного інституційно-інфраструктурного середовища, яке б забезпечувало взаємодію трьох провідних інститутів - влади, підприємництва та науки.

8. У зв'язку з розробкою і реалізацією стратегічних цільових програмних заходів з інституційної підтримки розвитку малого підприємництва слід акцентувати увагу на таких функціях управління програмами, як загальне керівництво та планування, ефективності здійснення виконавчої діяльності по програмних заходах, контролі та інформаційному забезпеченні. Оптимізацію програмно-цільового забезпечення слід проводити на основі дотримання принципів єдності та послідовності, інтеграції і злагодженості в роботі. Підвищенню ефективності управління програмно-цільовими заходами сприятиме практика встановлення і реалізації пріоритетів розвитку, яких на рівні окремого регіону обласного рівня повинно бути не більше п'яти. Це дозволить сконцентрувати зусилля та ресурси на розв'язанні дійсно нагальних проблем малого підприємництва кожного регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Заплатинський М.В. Розвиток малого підприємництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи (Збірник наукових праць). - Випуск 1 (XLV): / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відпов. ред. академік НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2004. - С. 547-549.

2. Заплатинський М.В. Розвиток підприємництва в Україні: фінансові проблеми і шляхи їх подолання // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи (Збірник наукових праць). - Випуск 1 (XLVІІ). - Частина 1: / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відпов. ред. академік НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2004. - 466 с. - С. 411-416.

3. Максимчук М.В., Заплатинський М.В. Інституційне забезпечення розвитку підприємництва в регіоні // Podnikatel'skй prostredie a regionбlne aspekty rozvoja. III. (zbornнk љtъdiн ъlohy VEGA и. 1/0493/03). -Preљov: ManaCon, 2005. - S.206-214. Особистий внесок автора: визначення основних інститутів підтримки розвитку підприємництва, аналіз інститутів, що зумовлені культурними традиціями.

4. Заплатинський М.В. Актуальні проблеми розвитку підприємництва в регіонах України та шляхи їх вирішення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи (Збірник наукових праць). - Випуск 3 (53) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відпов. ред. академік НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2005. - 519 с. - С. 321-327.

5. Заплатинський М.В. Підприємницький ресурс та підприємницький потенціал регіону: понятійно-термінологічний аналіз понять // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Конкурентний потенціал і європейська інтеграція (регіональні аспекти). Збірник наукових праць. Вип. 1 (57) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2006. - С. 244-250.

В інших виданнях:

6. Пшик Б.І., Заплатинський М.В., Шульган Ю.Б. Методичні рекомендації щодо розроблення регіональних програм підтримки малого підприємництва. - Львів: Арал, 2007. - 52 с. Особистий внесок автора: аналіз зарубіжного досвіду з формування інститутів підтримки розвитку малого підприємництва.

7. Заплатинський М.В. Європейські стандарти розвитку малого підприємництва: досвід для України // Деякі аспекти в наукових підходах до євроатлантичної інтеграції України. Матеріали регіональної науково-теоретичної конференції "Український шлях: НАТО - Європейський Союз". - Львів: ЛІЕТ, 2006. - С. 65-72.

8. Заплатинський М.В. Фінансові важелі розвитку підприємництва в регіонах України // Матеріали науково-практичної конференції "Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем". - Львів: ЛБІ, 2007. - С. 57-63.

9. Заплатинський М.В. Сутність інституційної підтримки підприємництва на рівні регіонів держави // Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (13-14 грудня 2007, м. Львів). - Львів: НВФ "Українські технології", 2007. - С. 93-97.

АНОТАЦІЯ

Заплатинський М.В. Інституційна підтримка розвитку малого підприємництва в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад вивчення функціонування інститутів підтримки розвитку малого підприємництва регіону. На основі використання основних положень теорії розвитку підприємництва та інституціональних теорій досліджено розвиток наукових поглядів на формування системи інституційної підтримки малого підприємництва в регіоні країни. Здійснено аналіз існуючих методологічних підходів до визначення суті підприємництва регіону та його інституційної підтримки.

На основі аналізу світового та європейського досвіду визначено принципи та особливості функціонування систем інститутів підтримки малого підприємництва на регіональному рівні, обґрунтовано об'єктивність впливу інституційного чинника на процеси формування підприємницького середовища регіону

Проведено аналіз впливу інституційного чинника на розвиток підприємницьких структур у Львівській області та досліджено основні тенденції розвитку малого підприємництва області.

Розроблено моделі для удосконалення системи інститутів підтримки розвитку малого підприємництва на регіональному рівні. Зокрема на основі застосування просторового підходу - врахування підприємницького чинника в системі макрорегіоналізації країни, також сформульована інституційна складова інноваційно-інвестиційних моделей розвитку малого підприємництва в регіоні.

Запропоновано принципи удосконалення та етапи побудови стратегій та програм розвитку малого підприємництва в регіоні, як інструменту реалізації розроблених моделей.

Ключові слова: інститут, інституційна підтримка, інституційне середовище, мале підприємництво, регіон, модель, програма, стратегія, регіональна політика.

АННОТАЦИЯ

Заплатинский М.В. Институционная поддержка развития малого предпринимательства в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методологических принципов изучения функционирования институтов поддержки развития малого предпринимательства региона. На основе использования основных положений теории развития предпринимательства и институционных теорий исследовано развитие научных взглядов на формирование системы институционной поддержки малого предпринимательства в регионе страны. Осуществлен анализ существующих методологических подходов к определению сути предпринимательства региона и его институционной поддержки.

В работе сформулированы основные концептуальные положения формирования институционного обеспечения развития малого предпринимательства региона, дано определение понятию "европейский стандарт развития предпринимательства" по которым автор понимает набор традиций, приоритетов и требований, обеспечивающих развитие этого вида экономической деятельности на уровне, обеспечивающим его доминирование в экономике страны та их регионов в отраслевом и территориальном измерениях.

На основе анализа мирового и европейского опыта определены принципы и особенности функционирования систем институтов поддержки предпринимательства на региональном уровне, обосновано объективность влияния институционного фактора на процессы формирования предпринимательской среды региона.

Усовершенствована классификация факторов влияния на предпринимательство региона, суть которой сводиться к детализации институционного фактора на основании формирования групп факторов, влияющих на предпринимательство и имеющих ярко выраженный институционный характер.

Проведен анализ влияния институционного фактора на развитие предпринимательских структур в Львовской области и исследовано основные тенденции развития малого предпринимательства области.

Развит понятийный и концептуальный инструментарий теории предпринимательства, что проводилось через детальное описание институционных детерминант развития и перенесения центра внимания при исследовании на региональный уровень, исследование проблем с точки зрения интересов регионов в русле общенациональных интересов. Разработаны модели для усовершенствования системы институтов поддержки развития малого предпринимательства на региональном уровне. В частности, на основе применения пространственного подхода - учет предпринимательского фактора в системе макрорегионализации страны, также сформулированная институционная составляющая инновационно-инвестиционных моделей развития малого предпринимательства в регионе.

Предложены принципы усовершенствования и этапы построения стратегий и программ развития малого предпринимательства в регионе, как инструмента реализации разработанных моделей.

Ключевые слова: институт, институционная поддержка, институционная среда, малое предпринимательство, регион, модель, программа, стратегия, региональная политика.

SUMMARY

Zaplatynskyj M.V. Institutional support of small enterprise development in a region. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after specialty 08.00.05 - Development of industrial forces and regional economy. - Institute of regional researches of NAS of Ukraine, Lviv, 2008.