Вплив релігійних факторів на становлення та розвиток підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив релігіїних факторів на становлення та розвиток підприємництва в Україні

Акопян В.Г.

Центральне місце у процесі формування культури підприємця займає зміна поглядів людей на роль і місце підприємця в суспільстві. Для розширення соціального підприємницького середовища, розгортання дієвого підприємницького середовища, необхідне залучення все нових і нових людей, здатних відкрити свою справу і раціонально організувати бізнес. Поки що більшість людей психологічно не готова до самостійності. Страх перед новою і незнайомою реальністю відштовхує багатьох від підприємницької діяльності. Головна роль у вирішенні цієї проблеми повинна бути покладена на державу. Система виховання повинна заохочувати людей вже з дитинства до вибору активної життєвої орієнтації і відповідальності за свій вибір, тим самим збільшуючи економічну свободу індивіда. Важливо використати всі національні традиції, які відповідають потребам суспільноекономічного прогресу.

Протягом всієї історії людства релігія, як хранителька вірності кращим національним традиціям, давала абсолютній більшості людей відповіді на кардинальні питання світосприйняття, сприяла формуванню норм економічної поведінки, які дозволяли зберігати соціоекономічну рівновагу в суспільстві. Історичний розвиток людства склався так, що досягти високого рівня економічного розвитку зуміли ті країни, де переважала протестантська релігія. З точки зору формування відповідної економічної культури і поведінки нації саме протестантизм вступив основою соціально-економічних зрушень країн Західної Європи і Північної Америки. Детально феномен впливовості протестантизму на економічну ситуацію розглянув Макс Вебер у своїй роботі “Протестантська етика та дух капіталізму”. Він ввів принципово новий причинно-наслідковий зв'язок при дослідженні різних сфер людського і суспільного життя.

За М. Вебером, релігійні етичні цінності є причиною, а економічна поведінка людини наслідком. Етичні цінності виступають імпульсом (або, навпаки, перешкодою) для розвитку економіки. Релігійні норми складова частина світогляду людини, тому необхідно зрозуміти ці норми і цінності, щоб пізнати поведінку індивідів і соціальних груп. В період зародження буржуазного суспільства в Західній Європі етичні цінності та релігійні світоглядні концепції відіграли вирішальну роль в становленні ринкових капіталістичних відносин. Як пише М. Вебер, його цікавило саме виявлення тих створених релігійною вірою і практикою релігійного життя психологічних стимулів, які давали певне направлення всьому життєвому ладу і заставляли індивіда строго триматись його. Ці стимули були в значній мірі обумовлені специфікою релігійних уявлень [1, 70]. Між релігійним світоглядом (вірою) та типом економічної поведінки людини М. Вебер поставив опосередковану ланку психологічні мотиви індивіда. У ході дослідження він прийшов до висновку, що причинами всіх економічних зрушень від епохи Відродження до XIX століття були глибокі зміни в релігійній та етичній свідомості (психології) західноєвропейських націй. Західні буржуазні суспільства виникли значною мірою на базі етичних традицій протестантських релігійних течій.

Стандарти економічної поведінки індивіда, що були закладені світоглядом протестантизму, найбільш повно відповідали принципам капіталістичних ринкових відносин. Слід особливо підкреслити, що один з концептуальних компонентів сучасного капіталістичного руху; і не лише його, а й усієї сучасної культури, раціональна життєва поведінка на основі ідеї професійного визнання виник із духу християнської аскези [1, 133, 145].

Мета капіталістичного підприємства отримання максимального прибутку на основі раціональної організації праці і виробництва. Поєднання прагнення до багатства з раціональною поведінкою історична типова риса західного капіталізму. Для інших суспільств прагнення людей до багатства поєднувалось скоріше із спекуляцією, пограбуванням; авантюрами тощо. Ідеалом протестантизму (пуританської професійної аскези) є такі людські риси, як добросовісність, сумлінність, скромність. Ідеальною релігійною фігурою протестантизму є культурний високоосвічений священик, який має солідні доходи, але живе без розкошів, просто і добротно.

Протестантизм стверджує, що всі люди з рівній мірі здатні знайти шлях, що веде на небеса (до щастя і успіху). Активна і сумлінна економічна діяльність дозволяє кожному досягнути добробуту і багатства. Трудова етика грає важливе місце в житті людини; розуміючи працю, як найважливішу людську життєву цінність, священний обов'язок перед Богом, суспільством і самим собою. М. Вебер розглядав раціонально поставлену працю (і підприємництво) як богоугодну справу, підкреслюючи особливе значення діловитості людини. Носієві етики раціональної праці притаманні стриманість і скромність, уміння і наполегливість, підприємливість і рішучість, відданість справі. М. Вебер пише, що головним і найтяжчим гріхом є даремна трата часу. Життя людини дуже коротке і цінне, і воно має бути використане для “підтвердження” свого призначення [1, 162]. Людина обов'язково повинна бути економічно та соціально активною особою.

Протестантська етика, поряд з працьовитістю в якості безумовних цінностей, утверджувала чесність у відносинах з іншими індивідами, дотримання свого слова, священність і недоторканість власності, ініціативу і відповідальність, безумовне виконання угод, прагнення до постійного професійного удосконалення. Протестантизм висував на перший план сильну енергійну особистість, активно стверджуючи принцип індивідуалізму. Католицизм, навпаки, тяжів до патерналізму і справедливості. Отже, ідея М. Вебера така: існує чітка відповідність духу капіталізму і духу протестантизму. Протестантський світогляд (насамперед, в його кальвіністському трактуванні) безпосередньо сприяв утвердженню ринкової економіки, формуванню західної індустріальної цивілізації і властивого їй менталітету. Це відбулося в ході Реформації ХУІ століття, коли протестантизм протиставив себе панівному ортодоксальному католицизму.

Релігійність людини є одним з чинників ефективного функціонування економіки та ринку. Причому релігійний фактор розвитку економіки не зникає повністю навіть тоді, коли зовнішні прояви релігійності малопомітні.

Особливістю сучасного українського суспільства стає значне піднесення релігійної свідомості, збільшення числа віруючих і зростання симпатії до релігії. У цих умовах ідеї М. Вебера про релігійні фактори економічного розвитку набувають важливого значення і актуальності.

Саме промисловий капіталізм, що побудований на продуктивній підприємницькій діяльності суб'єктів, і виникає на підґрунті релігійної господарської етики протестантизму з її культом чесності, відповідальності, скупості та інших бюргерських якостей суб'єктів виробничої діяльності. Набожний підприємець, який веде скромний, аскетичний і відповідальний образ життя, використовує прибуток не для особистого споживання чи накопичення заощаджень, а вкладає його у своє підприємство. “Цей етос, підкреслює М. Бюшер, включав у себе набожний індивідуалізм, відповідальність, накопичення капіталу і вкладання його у підприємство” [2,20], яке дозволяло досягнути максимального прибутку за допомогою бюрократичної організаційної структури. Такий етос забезпечував функціонування нового способу виправдання трудової насамперед підприємницької діяльності суб'єктів.

Разом з тим, в процесі утвердження капіталізму продуктивного, промислово-підприємницького типу торгово-грошовий капітал, поступово об'єднуючись з ним, засвоював елементи трудової етики. На основі їхнього альянсу виникав новий трудовий етос, який нерозривно пов'язував багатство з індустріальною працею. На місце старого як світ: “не обдуриш не продаси” прийшло пуританське: “чесність краща політика”. Чесність загалом і чесна продуктивно-підприємницька праця зокрема стали головним “виправданням капіталу” і прагнення до багатства. Звичайно, мова йде при “продуктивний” капітал, а не про той, який розтринькується наліво й направо. Адже саме “продуктивний” капітал постійно “запускається в оборот” у процесі створення нових промислових підприємств, нової маси товарів, нових робочих місць та ін. А для самого підприємця це обертається масою нових клопотів, додатковою відповідальністю перед усе зростаючою власністю, а отже й відмовою від ведення “шикарного” образу життя, відтак підприємець просто вимушений відмовляти собі у задоволенні зробити “широкий жест”, “гульнути” і т. ін. Запорукою цього й стає нова нетрадиційна етика підприємництва та особистої відповідальності, яка своїм корінням сягає релігійного світогляду.

В Україні подібна трудова етика ще тільки формується. На сьогодні навіть не завершився ще процес формування вільної ринкової економіки. Згідно З. Бжезінському, трансформація економіки посткомуністичних держав повинна пройти три стадії і може тривати залежно від конкретних умов під десяти ди тридцяти років. На першій фазі трансформації протягом одного-п'яти років необхідно скасувати контроль над цінами та державні субсидії, закінчити колективізацію. Друга фаза тривалістю від трьох до десяти років дасть змогу створити банківську систему і провести малу і середню приватизацію. Нарешті третя фаза передбачає проведення протягом п'ятип'ятнадцяти років великої приватизації і становлення культури підприємництва [3,172].

Якщо вважати 1991 рік (від проголошення Україною державного суверенітету) роком початку проведення українських реформ, то наша держава успішно подолала ще тільки першу фазу трансформації посттоталітарної економіки у ринкову систему, .зважаючи на глибоку кризу, яка охопила усі сфери життєдіяльності нашого суспільства, не треба бути пророком, щоб констатувати; що становлення в країні вільного ринку та відповідної йому трудової етики підприємництва розтягнеться не на роки, а на десятиліття.

Тому й процес формування відповідних морально-етичних характеристик суб'єкта виробничої діяльності має пройти три стадії.

На першій має відбутися усвідомлення суб'єктами потреби в трудовій етиці підприємництва продуктивного типу. На другій стадії морально-етичні характеристики суб'єктів підприємництва повинні сформуватися у його основного “кістяка” дрібних і середніх підприємців, висококваліфікованих робітників і фермерів, науково орієнтованих інженерно-технічних працівників та ін. Нарешті, третя стадія передбачає практичне втілення трудової етики в широкій масі суб'єктів виробничої діяльності в умовах функціонування вільної ринкової економіки. Треба зауважити, що Україна через вказані вище причини все ще перебуває на стадії усвідомлення її населенням потреби в морально-етичних характеристиках нового типу.

Зростання релігійної свідомості в Україні виступає в сучасних умовах одним з головних чинників (і показників) духовного відродження української нації. Релігійність, поряд з працею і культурою, є найважливішим фактором взаємодії культурного середовища і людини в навколишньому світі. Релігія безпосередньо впливає на формування суспільної думки про роль і місце людини в соціально-економічному житті. Для релігійної свідомості характерний погляд на людину, як результат творіння Бога, створеного за його образом і подобою.

Такий підхід підкреслює самоцінність особистості, священність її життя, принцип рівності всіх людей перед Богом. Нині, як ніколи, стало зрозумілим, що в умовах поглиблення економічної кризи людина намагається знайти духовну опору і захист саме в релігії. Самобутність нації і український національний менталітет можуть зіграти досить вагому роль в економічному піднесенні нашої держави. Національні (етичні) та релігійні фактори сприятимуть мобілізації наших прихованих економічних можливостей і резервів.

В процесі становлення ринкових відносин в Україні (а це і створення інфраструктур; приватизація власності, введення приватного підприємництва, реформація правової бази) постає проблема готовності нашого суспільства до приватного господарювання.

Окрім економічних програм, відповідного правового забезпечення, потрібен ретельний аналіз психологічних, соціокультурних чинників, а саме культурних цінностей нашого народу, його традицій, звичок, моралі, соціальних якостей людей, перехід до ринкової системи господарювання неможливий без глибоких соціально-психологічних змін у свідомості українського суспільства, переходу людей до нових сенсожиттєвих цінностей.

Література

вплив релігійний фактор розвиток підприємництво

ВеберМакс. Протестантська етика та дух капіталізму. К.: Основи, 1994.

Каулі Е. Україна. Народження і можлива смерть держави // Всесвіт, № 1.

Трудовая этика как проблема отечественной культуры: Современные аспекты /материалы «круглого стола»/ // Вопросы философии, 1992. № 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/