Територіальна організація зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Територіальна організація зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону

Забезпечення ефективної зайнятості населення в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні зведено у ранг стратегічних соціальних пріоритетів економічної політики держави. Вирішення цього складного вузла проблем у значній мірі залежить від темпів структурної перебудови виробничого потенціалу, що є тим засобом, який може забезпечити вихід нашої країни на траєкторію сталого розвитку. Структурна перебудова економіки зумовлює глибокі зміни в сфері трудових відносин, ринку праці і зайнятості населення, а основними факторами, що генерують відповідні зміни, є роздержавлення власності, темпи і ефективність приватизації, розвиток малих та середніх форм бізнесу, державні пріоритети щодо розвитку окремих галузей і територій, інноваційно-інвестиційна та фінансово-кредитна політика держави. Ефективність реалізації політики зайнятості на макроекономічному рівні значною мірою підсилюється заходами регіонального регулювання розвитку трудового потенціалу, спрямованого на розширення сфери докладання праці, найму праці, розвитку різних самодіяльних форм трудової діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку тих галузей, які в перспективі здатні викликати суттєвий попит на робочу силу.

Звідси випливає проблема прикладного характеру, яка пов'язана з необхідністю формування умов для зміцнення регіональної ланки управління, становлення ефективних територіальних механізмів регулювання відтворювальних процесів в умовах адаптації економіки до ринкових відносин. Складність і суперечливість процесів, що нагромадилися за роки реформ викликали значний інтерес вчених і практиків до глибокого аналізу широкого спектру проблем, зв'язаних з забезпеченням продуктивної зайнятості, мотивацію трудової діяльності, підвищення конкурентоздатності соціально-трудового потенціалу, дослідження ситуації на регіональних ринках праці. В працях С. Бандура, Д. Богині, В. Брича, С. Вовканича, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Злупка, М. Лендєла, Е. Лібанової, В. Мікловди, С. Пирожкова, С. Писаренко, М. Пітюлича, У. Садової, Л. Семів, Л. Шевчук, М. Чумаченка та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти територіального регулювання зайнятості населення. Разом з тим, дослідження цієї проблематики в умовах поглиблення ринкових реформ, появи стійких ознак стабілізації економіки, є вкрай важливим завданням. Особливої уваги потребують дослідження, які пов'язані з аналізом ефективності використання праці в умовах формування багатоукладної економіки, впровадження механізмів стимулювання створення робочих місць для осіб з пониженою конкурентоздатністю на ринку праці, підвищенням територіальної мобільності населення, зниженням рівня тривалості безробіття активними методами політики зайнятості, особливо на територіях проблемного розвитку. Окреслене коло проблем визначили тему, спрямування, мету, предмет, об'єкт, завдання та інструментарій дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004082) та Закарпатського державного університету „Моделювання та передбачення надзвичайних ситуацій в Карпатському регіоні та країнах Центрально-Східної Європи» (0106U002851). Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних, методичних та практичних засад досягнення продуктивної зайнятості населення в умовах поглиблення ринкових реформ, становлення багатоукладності в економіці, вдосконалення територіальних механізмів регулювання трудових відносин. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішити наступні завдання:

- дослідити теоретико-методичні засади організації зайнятості в умовах поглиблення ринкових реформ;

- обґрунтувати соціально-економічну природу зайнятості в трансформаційній економіці та напрями розвитку територіального ринку праці і зайнятості;

- проаналізувати особливості використання соціально-трудового потенціалу в нових умовах господарювання, зокрема в розрізі природноекономічних зон регіону;

- дослідити процеси трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності;

- обґрунтувати вплив безробіття та міграційних процесів на зайнятість населення та використання трудового потенціалу;

- визначити перспективні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості і ринку праці;

- дослідити особливості територіальної організації регулювання трудоміграційних процесів в умовах лібералізації трудових відносин;

- узагальнити міжнародний досвід з партнерства в регулюванні зайнятості і безробіття та обґрунтувати основні напрями розвитку трудового потенціалу регіону;

- розробити прогноз розвитку виробництва валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів у виробничу та невиробничу сфери з метою нарощування трудового потенціалу та зайнятості населення. Об'єктом дослідження є процеси формування зайнятості населення Закарпатської області та механізми її регулювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення формування територіальних механізмів регулювання зайнятості.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є положення сучасної економічної теорії з проблем становлення ринку праці в системі зайнятості населення регіону в контексті трансформаційних перетворень. У роботі використані наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем перспективного відтворення трудового потенціалу регіону та переведення його на збалансований розвиток; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; статистична та звітна інформація, яка характеризує рівень зайнятості населення і його вплив на соціально-економічний розвиток регіону, результати власних досліджень автора.

У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: монографічного - при дослідженні об'єктивного характеру трансформацій зайнятості та безробіття в перехідний період від командно-адміністративної до ринкової економіки; системно-структурного підходу - при дослідженні трудового потенціалу в територіальній системі зайнятості регіону; статистико-економічного аналізу - при дослідженні зайнятості населення в умовах становлення та розвитку нових форм господарювання на регіональному рівні; порівняльного аналізу - при дослідженні основних напрямів розвитку трудового потенціалу та шляхів вдосконалення регулювання міграційних процесів; економіко-математичного моделювання - при розробці сценаріїв та прогнозів зростання виробництва валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів, які працюють в зарубіжжі та інші. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних засад організації зайнятості в процесі трансформації економіки регіону на засадах ринкових відносин. Основні результати, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

- здійснено просторову структуризацію субрегіональних ринків праці - низинної, передгірної та гірської природноекономічних зон, яка дозволила їх типологізувати на збалансовані, асиметричні та кризові, що має важливе значення для здійснення диференційованого підходу до формування регіональної стратегії зайнятості населення.

Удосконалено:

- за демографічною і професійно-кваліфікаційною ознакою сегментацію локальних ринків праці та з'ясовано їх домінантні характеристики: молодіжний ринок, для якого характерна висока мобільність, достатньо високий рівень безробіття, низький рівень кваліфікації; ринок праці жінок - тривала перерва в роботі, обмеженість сфери докладання праці, значно нижчий рівень оплати праці, низька конкурентоздатність та високий рівень безробіття; осіб передпенсійного віку - невисока продуктивність праці, низька економічна активність, обмежені можливості перекваліфікації;

- підходи до оцінки факторів, які визначають особливості і специфіку зайнятості в розрізі природноекономічних зон за критеріальними ознаками, що формують освітньо-професійну, соціально-мотиваційну та соціально-потребну компоненту трудового потенціалу;

- понятійно-термінологічний апарат, що дало можливість більш змістовно визначити соціально-економічну природу зайнятості та запропонувати концептуальні підходи до формування регіональної політики зайнятості в умовах поглиблення стабілізаційних ознак в розвитку економіки.

Дістали подальший розвиток:

- система вибору категорій та факторів, що впливають на формування попиту і пропозицію робочої сили та її зайнятості, а саме категорії: населення, економічно-активне населення, трудові ресурси, трудовий потенціал; фактори: демографічна ситуація, мобільність робочої сили, якість трудового потенціалу, культурно-етнічні традиції та ін.;

- теоретичні підходи до формування регіонального механізму регулювання трудоміграційними процесами (регулювання міждержавного руху населення, еміграційні процеси (трудові, стаціонарні), стримування нелегальних виїздів робочої сили за межі країни, запровадження досвіду окремих країн щодо „продаж» надлишкової робочої сили на деякий час іншим державам).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження з теорії, методології і практики територіальної організації у сфері зайнятості з урахуванням шляхів подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону доведені до рівня методичних розробок і рекомендацій. Практичне значення результатів, отриманих автором, полягає в можливості їх використання регіональними органами управління. Зокрема, пропозиції, викладені в доповідних записках: „Трансформація зайнятості та міграційних процесів в перехідний період до ринкових відносин», використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 452 від 29.02.2008 року); „Вплив міграційних процесів на трудовий потенціал регіону в умовах трансформації економіки» - головним управлінням міграції (довідка про впровадження № 17-9 від 29.02.2008 року), а також головним управлінням праці та соціального захисту населення ОДА (довідка про впровадження № 181/01-14 від 29.02.2008 року); „Міграційні процеси та їх вплив на трудовий потенціал регіону в умовах трансформації економіки» - головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішніх економічних зв'язків та туризму ОДА (довідка про впровадження № 98 від 29.02.2008 року); Закарпатською обласною державною адміністрації (довідка про впровадження № б/н від 29.02.2008 року) та Закарпатською обласною радою (довідка про впровадження № б/н від 29.02.2008 року), а також „Особливості становлення ринкових відносин, зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці» використано Закарпатським обласним центром зайнятості (довідка про впровадження № 107 від 05.03.2008 року) при розробці та доповненнях до Програми соціально-економічного розвитку Закарпаття на 2008 і наступні роки стосовно питань зайнятості. Матеріали досліджень використані в навчальних курсах „Економіка праці та соціально-трудові відносини», „Економічна політика», „Державне регулювання економіки», „Міжнародні економічні відносини» та в системі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом „Економічна теорія та менеджмент» в Закарпатському державному університеті (довідка № 170/01-21 від 27.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень організації зайнятості населення в умовах адаптації економіки регіону до ринкових відносин. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати досліджень доповідались на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень'2003» (20-27 жовтня 2003 року, Дніпропетровськ-Київ-Кривий Ріг), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова'2003» (16-20 червня 2003 року, Дніпропетровськ-Запоріжжя), Міжнародній науково-практичній конференції (Чехія-Словакія-Україна, 9-11 червня 2004 року). Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,3 друк. арк., з яких 4,0 друк. арк. належить особисто автору, у тому числі в наукових фахових виданнях опубліковано 7 наукових статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (175 позицій). Зміст роботи викладено на 190 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстровано у 46 таблицях, 11 рисунках і 6 додатках. У першому розділі „Теоретико-методичні засади організації зайнятості в умовах адаптації економіки регіону до ринкових відносин» подаються основні положення сучасних економічних теорій та концепцій зайнятості, що стали методологічною базою структурно-функціонального дослідження регулювання зайнятості на регіональному рівні управління. В роботі акцентується, що теорія територіального регулювання зайнятості під якою розуміється системна діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування спрямована на розвиток трудового потенціалу, індивідуалізацію форм, режимів та умов зайнятості, свободу вибору сфери докладання праці з метою забезпечення повної і ефективної зайнятості населення. В дисертації категорія зайнятості розглядається у двох вимірах. Це зумовлено тим, що, з одного боку, зайнятість носить економічний характер, оскільки праця є важливим фактором функціонування і розвитку виробництва, а з другого боку - зайнятість за своєю природою є соціальною категорією, оскільки в процесі трудової діяльності підвищується освітньо-фаховий рівень людини, зростає її кваліфікація, професійні навики, появляється прагнення до творчої праці, створюються умови для самореалізації. Відмічені соціальні мотиви в сукупності з економічними факторами та демовідтворювальними процесами формують мотивацію трудової діяльності.

Складність і масштабність завдань, що виникають в процесі організації трудозайнятості, вимагають адекватних механізмів її регулювання. Це стосується і регулювання зайнятості на регіональному рівні, яка в умовах посилення стабілізаційних ознак в економіці набуває якісно нових форм, умов і механізмів функціонування (рис. 1), що висвітлено в блок-схемі, розробленій автором взаємозалежностей ринкових інститутів та їх вплив на систему зайнятості. У роботі обґрунтовується ідея, що вирішальний вплив на систему зайнятості здійснює ефективність становлення та функціонування ринкових інститутів - приватної власності на засоби виробництва, свободи вибору сфери і місця докладання праці, конкуренція.

Рис. 1. Вплив ринкових інститутів на систему зайнятості

Відмічені процеси зумовлюють необхідність удосконалення регіональних механізмів регулювання зайнятості, внесення відповідних коректив у політику зайнятості, конкретизацію її цілей і завдань, адаптованих до нових умов економічного розвитку. Підкреслюється, що на початковому етапі ринкових реформ центральною проблемою в сфері зайнятості була проблема безробіття, яка сьогодні поступово набуває ознак локального характеру. Натомість в сфері зайнятості і трудових відносинах в міру поглиблення ринкових реформ проявилися нові виклики, які існують у відкритій або прихованій формі і вимагають відповідного реагування як на макроекономічному, так і на регіональному рівнях управління. Більшість нових викликів зв'язана з посиленням експлуатації найманої праці, неадекватної її оплати, пропонуванням абсолютної більшості вакантних робочих місць з низькою заробітною платою, встановленням вікових обмежень при заміщенні вільних і вакантних посад, використанням праці дітей, гендерна нерівність в оплаті праці.

На основі аналізу характеру та масштабів основних викликів в дисертації обґрунтовується необхідність розробки та реалізації регіональної політики зайнятості, внесення відповідних коректив в організаційно-економічний механізм її регулювання, застосування адекватних інструментів і важелів, що діють на правовій основі і забезпечують досягнення повної і продуктивної зайнятості економічно активного населення.

У другому розділі „Структурна трансформація економіки Закарпатської області та її вплив на забезпечення продуктивної зайнятості» здійснено комплексний аналіз ефективності використання трудового потенціалу в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин, досліджено вплив процесів реструктуризації виробничого потенціалу на секторальну структуру зайнятості, здійснено сегментацію локальних ринків праці за просторовою ознакою, проаналізовано вплив трудоміграційних процесів на ефективність реалізації регіональної політики зайнятості.

Забезпечення продуктивної зайнятості населення в період трансформації регіонального господарства є складним завданням, розв'язання якого можливе лише за умови досягнення певної збалансованості між попитом і пропозицією праці. В зв'язку з цим в роботі проведено аналіз просторових ринків праці низинної, передгірної та гірської природноекономічних зон Закарпаття. У процесі дослідження встановлено, що найбільша соціальна напруга в сфері зайнятості характерна для районів гірської природноекономічної зони. Частка незайнятих трудовою діяльністю громадян в цій зоні станом на 1.01.2007 р. становила 48,2 % від загальної кількості безробітних, що в 1,9 раза більше, ніж у передгірній та низинній природноеконо-мічних зонах. На цьому тлі зберігається тенденція до вимушеного безробіття та тривалого терміну на пошуки підходящої роботи. Аналіз локальних ринків праці свідчить про необхідність здійснення диференційованої політики зайнятості, уніфікацію форм і методів її регулювання.

Значна увага приділена секторальному перерозподілу праці. В роботі акцентується, що одним з недоліків дослідження проблем зайнятості є їх відрив від прийнятої Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). До 2000 р. зайнятість населення в статистичній інформації наводилась за галузевим принципом, а починаючи з 2001 р., - за видами економічної діяльності. Аналіз зайнятості на основі застосування КВЕД свідчить про інтенсивний перерозподіл робочої сили між різними сферами економіки та видами економічної діяльності, зменшення середньооблікової кількості штатних працівників у провідних секціях КВЕД, а саме: А - сільське господарство, мисливство, лісове господарство; С, D, Е - добувна, переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Спадна тенденція притаманна і для інших секцій КВЕД та для більшості районів, міст регіону (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість працівників за видами економічної діяльності в Закарпатській області* (тис. осіб)

*Розрахунки автора за даними:

Праця у Закарпатській області. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Закарпатській області. Ужгород, 2007. - с. 82

Праця у Закарпатській області. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Закарпатській області. Ужгород, 2004. - с. 63.

Показники табл. 1 дозволяють виявити ряд важливих тенденцій у сфері трудозайнятості. По-перше, зменшилася середньооблікова кількість штатних працівників у провідних секціях КВЕД, а саме: А - сільське господарство, мисливство, лісове господарство; С, D, Е - добувна переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Так, у секції А у 2006 р., порівняно з 1996 р., середньооблікова кількість штатних працівників зменшилась на 83,0%, або на 44,5 тис. осіб, а проти 2000 р., відповідно, на 69,2%, або більше ніж на 20,0 тис. осіб. В усіх трьох секціях промисловості (С, D, Е) середньооблікова кількість штатних працівників за цей період зменшилась відповідно на 40,8% (35,2 тис. осіб) та 28,7% (20,5 тис. осіб).

По-друге, спадна тенденція притаманна таким секціям як G - торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; Н - діяльність готелів та ресторанів; І - діяльність транспорту та зв'язку; К - операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; М - освіта; N - охорона здоров'я та надання соціальної допомоги та О - надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту.

По-третє, у секціях J - фінансова діяльність та L - державне управління середньооблікова кількість штатних працівників мала тенденцію до збільшення. Зокрема, у державному управлінні середньооблікова кількість штатних працівників збільшилась у 2,8 раза (на 27,9 тис. осіб проти рівня 1996 р.) і на 28,2 тис. осіб порівняно з 2000 р. Аналогічна тенденція щодо середньооблікової кількості штатних працівників характерна для більшості районів і міст регіону.

В роботі значна увага приділена аналізу просторової і галузевої мобільності робочої сили, що значно інтенсифікувалася під впливом структурних реформ в економіці області (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка мобільності найманих працівників у Закарпатській області

*Розрахунки автора за даними: Праця у Закарпатській області. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Закарпатській області. Ужгород, 2007. - с. 28.

Аналіз обороту робочої сили показав, що структура зайнятості поступово наближається до стандартів ринкової економіки, що підтверджується збільшенням кількості працюючих у нематеріальному виробництві та сфері послуг. Із загальної кількості вибулих 88,8 % - звільнені за власним бажанням і лише 5,9 % через скорочення штатів. У роботі здійснено ранжування основних причин високої плинності кадрів на підприємствах області. Суттєвий розрив виявлено між кількістю прийнятих і вивільнених працівників, а також зменшення кількості зайнятих на малих підприємствах (за останні шість років - 7165 осіб).

Звуження сфери праці в пріоритетних видах економічної діяльності регіону, сфері послуг, особливо в гірській місцевості, в сукупності з низькою заробітною платою створюють надійний резерв для зростання кількості трудових мігрантів (табл. 3).

Від'ємне сальдо міграції негативно відображається на темпах природного приросту населення, а відтак і трудовому потенціалі. З цього зроблено висновок, що область уже в найближчій перспективі не матиме такого важливого фактора економічного зростання як приріст населення, і відповідно збільшення чисельності зайнятих, а це означає, що економічний ріст в регіоні може бути досягнуто за рахунок інноваційної складової та підвищення конкурентоздатності праці і неухильного росту її продуктивності.

Таблиця 3. Основні напрями міграції населення Закарпатської області

* Розрахунки автора за даними:

Статистичний щорічник Закарпаття за 2003 рік / Головне управління статистики у Закарпатській області / за ред. І. В. Ільтьо. - Ужгород, 2004. - с. 371.

Статистичний щорічник Закарпаття за 2006 / Головне управління статистики у Закарпатській області / за ред. І. В. Ільтьо. - Ужгород, 2007. - с. 389.

У третьому розділі „Вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в умовах стабілізації економіки регіону» з'ясовано компонентну будову, методи та важелі регулювання зайнятості в умовах структурної перебудови економіки Закарпаття, запропоновано концептуальні підходи, спрямовані на підвищення ролі територіальних органів управління в реалізації політики зайнятості, узагальнено міжнародний досвід регулювання зайнятості та можливості його використання у процесі реалізації ринкових реформ в Україні та її регіонах.

Проведений аналіз основних тенденцій у сфері трудозайнятості в умовах поступового виходу економіки області з затяжної кризи і переходу до сталого економічного зростання вносить суттєві корективи в політику зайнятості, відповідно до цього змінюються регіональні пріоритети в реалізації завдань, пов'язаних із забезпеченням ефективної зайнятості, інструментів і важелів регулювання.

Встановлено, що основними завданнями у сфері зайнятості в сучасних умовах економічного розвитку є:

- забезпечення прогресивних структурних зрушень у розподілі зайнятих по сферах і професіях на основі динамічного розвитку системи робочих місць в пріоритетних сферах економіки регіону, як невід'ємної умови переходу від повної зайнятості до продуктивної;

- стимулювання розвитку сфери прикладання праці в сільській місцевості за рахунок інтеграції фінансових ресурсів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, місцевих та державного бюджетів, коштів підприємств, що сприятиме територіальній реструктуризації економіки та підвищенню рівня зайнятості сільського населення;

- вдосконалення організаційних форм сприяння працевлаштування з урахуванням специфічних потреб окремих соціально-демографічних, професійних навиків різних верств працездатного населення;

- сприяння мобільності робочої сили за рахунок перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації, стажування, що сприятиме підвищенню конкурентоздатності трудового потенціалу;

- формування в сільській місцевості області галузей „економіки катастроф», що з одного боку дозволить здійснювати заходи превентивного характеру по запобіганню природних катаклізмів та екологічній безпеці, а з другого сприятиме диверсифікації зайнятості сільського населення та розвитку сфери докладання праці;

- державна підтримка зон ефективної зайнятості зв'язана з розвитком інноваційних технологій, ноу-хау, високотехнологічних виробництв, які в перспективі забезпечать високу рентабельність і конкурентоспроможність регіональної економіки;

- розробка національної програми репатріації трудових мігрантів в Україну, що з різних причин змушені були покинути Батьківщину в пошуках більш підходящої роботи за кордоном.

На думку автора, розв'язання окресленого вузла проблем вимагає подальшого вдосконалення механізму регулювання зайнятості, його адаптації до кон'юнктурних коливань в економіці області (рис. 2).

Рис. 2. Взаємозв'язок організаційно-функціональних підсистем територіального механізму регулювання зайнятості

Відмічені підсистеми механізму регулювання зайнятості формують його компонентну будову, їхня взаємодія дозволяє здійснювати гнучку політику зайнятості в регіоні.

В дисертації акцентується, що значна частка закарпатських громадян працюють в зарубіжжі як постійно проживаючі цивільні особи або як тимчасово проживаючі, в тому числі на засадах сезонних мігрантів, в основному нелегальних. За експертними оцінками, понад 180 тис. працездатних громадян регіону працює за кордоном, а тому повернення їх на батьківщину за умови створення робочих місць забезпечить нарощення трудового потенціалу і, відповідно, - збільшення ВВП. При цьому, використано результати модельних розрахунків (Інститут економічного прогнозування НАН України), довгострокових прогнозів зростання ВВП України до 2015 р. в умовах становлення пріоритетних видів економічної діяльності, що збільшують попит на висококваліфіковану робочу силу. Чисельність зайнятих у 2011 р. досягне рівня 1990 р. У перспективі регіон, як і Україна, буде взмозі підтримувати темпи росту ВВП (ВРП) середньому в 1,5 раза більші від аналогічних показників країн з розвиненою ринковою економікою (табл. 4).

Таблиця 4. Прогноз розвитку виробництва валового регіонального продукту (ВРП) в Закарпатській області за рахунок повернення мігрантів (нелегальних) на період до 2015 р.*

*Розрахунки автора на основі методології Інституту економічного прогнозування НАН України: Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця. - К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. - с. 125, 309.

За песимістичним сценарієм зростання ВВП у 2015 р., за рахунок рееміграції порівняно з 2006 р., становитиме 113,2%, а до 2009 р. - 69,2 та 47,3% - до 2011 р. Вищі показники щодо зростання виробництва ВРП дає помірний варіант. Ще більше зростання виробництва ВВП передбачається за оптимістичним сценарієм. За рахунок повернення нелегальних мігрантів середньорічні показники зростання виробництва валового регіонального продукту в цілому, в тому числі в розрахунку на 1 особу постійного населення, будуть значно перевищувати показники песимістичного сценарію, а реалізація двох останніх (помірного та оптимістичного) дозволить наблизити ці показники до показників рівня країн Центральної Європи (Польщі, Угорщини, Словаччини).

Враховуючи складність і множинність процесів трудової міграції, які значно інтенсифікувалися за останній період часу, в дисертації зроблено концептуальний підхід до формування регіонального механізму регулювання трудоміграційних процесів. Такий механізм сьогодні не склався ні організаційно, ні функціонально. Посилення ролі органів державної влади на регулювання міграційними процесами в дисертації пов'язується з вирішенням низки питань, головними серед яких є: розвиток малого підприємництва; надання субсидій; надання пільг.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Під територіальною організацією зайнятості населення розуміється системна діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, спрямована на розвиток трудового потенціалу індивідуалізацію форм, режимів та умов зайнятості населення. Зайнятість населення у процесі розвитку соціально-трудових відносини пройшла чотири стадії: ранньокапіталістична, з характерною для неї повною незахищеністю працівника від свавілля роботодавця; конфронтаційна, провідною ознакою якої є організований страйковий рух; стадія змагального співробітництва, для якої притаманні динамічний паритет сторін, розуміння їх взаємозалежності; стадія соціального партнерства з орієнтацією на забезпечення оптимального балансу в реалізації інтересів сторін.

2. Становлення ринкових відносин, ринку праці в перехідний період має певні територіальні особливості, зумовлені специфікою господарського розвитку регіонів, характером нерозв'язаних соціально-економічних завдань. Проведене дослідження засвідчує, що на перехідному етапі пропозиція праці значно перевершує попит на неї як на регіональному, так і субрегіональному рівнях. Як наслідок, сформувалися три групи ринків - асиметричні, тобто трудодефіцитні (попит перевищує пропозицію праці) та трудонадлишкові (пропозиція перевищує попит), а також збалансований, або рівноважний, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є еталоном. Існуюча ситуація вимагає диференційованого підходу в дослідженні теоретико-методичних засад організації зайнятості в умовах поглиблення ринкових реформ та обґрунтуванні соціально-економічної природи зайнятості в трансформаційній економіці, а також напрямів розвитку територіального ринку праці і зайнятості.

3. Вирішальний вплив на ефективність функціонування регіональних механізмів регулювання зайнятості здійснюють базові ринкові інститути, наявність різноманітних форм власності, на базі яких формується багатоукладність в економіці, що супроводжується розширенням сфери докладання праці, свобода вибору, як необхідна умова реалізації особистого інтересу в сфері зайнятості, та конкуренція, під впливом якої здійснюються глибокі якісні зміни в структурі трудового потенціалу і зайнятості. У зв'язку з цим в дисертаційній роботі проаналізовано особливості використання соціально-трудового потенціалу в нових умовах господарювання, зокрема в розрізі природноекономічних зон регіону, досліджено процеси трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності. Ступінь розвитку базових ринкових інститутів в значній мірі зумовлює ефективність функціонування територіальних механізмів регулювання зайнятістю.

4. Зайнятість є найважливішою складовою економічно активного населення (робочої сили), до складу його входять ті особи, які займались економічною діяльністю, і безробітні (у визначенні МОП). Економічна активність населення за масштабами перевершує середньооблікову кількість штатних працівників та за еквівалентом повної зайнятості. У зв'язку з тривалим процесом становлення ринкових відносин переважна більшість підприємств не мають стабільних трудових колективів, спеціалісти шукають більш високих заробітків, в тому числі в зарубіжжі, та кращих умов праці, що супроводжується високою трудовою мобільністю кадрів.

5. Проведений аналіз міжсекторного перерозподілу праці на основі Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) свідчить про значне зменшення кількості зайнятих в пріоритетних сферах економіки регіону: А - сільське господарство, мисливство, лісове господарство, C, D, E - промисловість, F - будівництво, К - операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, а також L - державне управління. Існуюча ситуація зумовлює потребу в збільшенні кількості зайнятих в пріоритетних сферах економіки області, оскільки саме вони здійснюють якісні перетворення в структурі зайнятості, формуючи інноваційний тип розвитку людського капіталу.

6. Реструктуризація економіки регіону супроводжується перерозподілом зайнятості із сфери матеріального виробництва у нематеріальне, що в цілому відповідає ринковій моделі зайнятості. Однак, за останній період часу кількість зайнятих в сфері нематеріального виробництва має тенденцію до зменшення, що в основному пояснюється припиненням діяльності частини малих підприємств та нерозвиненістю сфери послуг, особливо у сільській місцевості області. Існуюча ситуація вимагає здійснення моніторингу сфери зайнятості, особливо на територіях проблемного розвитку, обґрунтування впливу безробіття та міграційних процесів на зайнятість населення і використання трудового потенціалу, а також дослідження перспективних напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості і ринку праці та особливостей територіальної організації регулювання трудоміграційних процесів в умовах лібералізації трудових відносин.

7. Просторовий аналіз локальних ринків праці засвідчив значну диференціацію в рівні зайнятості населення. Найвищий рівень зафіксовано у низинній, а найнижчий у гірській природноекономічній зоні. Це вимагає проведення диференційованої політики з боку органів державного управління та місцевого самоврядування до кризових локальних ринків у відповідності до міжнародного досвіду з партнерства в регулюванні зайнятості і безробіття та обґрунтуванні основних напрямів розвитку трудового потенціалу регіону. В дисертаційному дослідженні розроблено сценарії зростання валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів у виробничу та невиробничу сфери з метою нарощування трудового потенціалу та зайнятості населення.

Література

1.Машика Ю. В. Ефективність використання бюджетних коштів на виконання Програми розвитку малого підприємництва в Закарпатській області в 2002-2004 роках / Ю. В. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка». Випуск № 17. Ужгород, 2005. - C. 14-21.

2.Машика Ю. В. Ефективність використання бюджетних коштів на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах Закарпатської області / Ю. В. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка». Випуск № 15. Ужгород, 2004. - C. 61-66.

3.Машика Ю. В. Порівняльна характеристика населення і трудового потенціалу країн „великої вісімки», Центральної Європи (ЦЄ) і України / Ю. В. Машика // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : Зб. наук. праць. Вип. 9 : Економічні науки. - Чернівці, 2007. - С. 517-527.

4.Машика Ю. В. Формування регіонального ринку праці та його управління / Ю. В. Машика // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. Випуск № 5. Т. 1. Хмельницький, 2007. - С. 215-221.

5.Машика Ю. В. Теоретико-прикладні аспекти організації та зайнятості населення на регіональному рівні. / Ю. В. Машика, Т. Ю. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка». Вип. № 19. Ужгород, 2006. - C. 88-92. [Особистий внесок автора: досліджено аспекти організації зайнятості населення регіону].

6.Машика Ю. Особливості відтворення населення в регіонах Українських Карпат / М. Газуда, Ю. Машика // Науковий вісник Прикарпатського університету. Серія „Економіка». Випуск № 6. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 102-107. [Особистий внесок автора: проаналізовано вплив природного приросту (скорочення) на кількість постійного населення в розрізі областей Українських Карпат].

7.Машика Ю.В. Трансформація зайнятості та міграційних процесів прикордонного регіону / Ю. В. Машика // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Випуск 237, Том ІІ. Дніпропетровський національний університет: „Наука і освіта». - 2008 р. - С.503-513.

Матеріали наукових конференцій:

8.Машика Ю. В. Аналіз стану профорієнтаційної роботи та професійного навчання безробітних в першому півріччі 2003 року / Ю. В. Машика // (матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [„Динаміка наукових досліджень'2003»]). Т. 21. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 45-47.

9.Машика Ю. В. Регіональний ринок праці - основні тенденції розвитку сфери діяльності / Ю. В. Машика // Розвиток малого та середнього бізнесу на території Східної та Центральної Європи : збірник Міжнародної науково-практичної конференції. - (Чехія-Словаччина-Україна). 2004. - С. 22.

10.Машика Ю. В. Стан професійної орієнтації та професійного навчання у регіонах України на протязі 2001-2002 років / Ю. В. Машика // (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [„Україна наукова'2003»]). Т. 20. Економіка. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. - С. 34-37.

Размещено на Allbest.ru