Тарифікація і оплата праці в системі мотивації працівників сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління

підприємствами (за видами економічної діяльності )

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тарифікація і оплата праці в системі мотивації

працівників сільськогосподарських

підприємств

Матійчук Ольга Іванівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики та аналізу Львівського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Яцків Михайло Іванович,

Львівський національний аграрний університет,

професор кафедри статистики та аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Вітвіцький Володимир Валентинович,

директор Науково-дослідного інституту

“Украгропромпродуктивність”

Міністерства аграрної політики України, заслужений діяч науки і техніки України;

кандидат економічних наук, доцент

Безтелесна Людмила Іванівна,

доцент кафедри трудових ресурсів та підприємництва Національного університету водного господарства і природокористування.

Захист відбудеться 18 листопада 2008 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1, аудиторія 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1.

Автореферат розісланий „ 17 ” жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук О.А. Біттер

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин в Україні та прийняттям Законів України „Про оплату праці”, „Про прожитковий мінімум”, „Про колективні договори і угоди” й інших нормативно-правових актів створено правову базу для організації оплати праці, що відповідає умовам ринкової економіки. Проте передача прав і обов'язків щодо застосування тарифної системи й організації оплати праці в сільськогосподарському виробництві державою підприємствам в умовах економічної кризи не дала бажаних результатів. Рівень заробітної плати в сільському господарстві Львівської області найнижчий порівняно з іншими галузями народного господарства, а це призводить до трудової міграції, безробіття, поглиблення демографічної кризи на селі, оскільки заробітна плата неспроможна забезпечити працівникам сільсько-господарських підприємств умови для нормальної життєдіяльності, сприяти підвищенню продуктивності праці й зацікавленості у результатах виробничої діяльності, виконувати відтворювальну та стимулюючу функції. Тому одним з пріоритетних напрямів соціальної політики на селі повинно бути вирішення питань щодо реформування оплати праці - основного чинника мотивації високоефективної праці. Наявність різних форм власності та господарювання в аграрному секторі, специфіка сільськогосподарської праці вимагають особливих підходів до організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

Проблемі удосконалення тарифної системи і реформування оплати праці в Україні присвятили свої дослідження і публікації такі вчені-економісти як Д.Богиня, М.Ведерніков, О.Грішнова, В.Гуляєв, Е.Лібанова, Г.Куліков, Г.Осовий, Л. Безтелесна, Г.Завіновська, А.Колот, А.Калина, Н.Павловська, О.Павловська, М.Семикіна, П.Саблук, О.Савицька, О.Уманський, С.Українець та ін. Питанням організації оплати праці в аграрному секторі економіки присвячені дослідження О.Бугуцького, О.Багрової, В.Вітвіцького, В.Дієсперова, І.Здоровцова, Е.Кулик, М.Маліка, М.Масхми, З. Метельської, О.Онищенка, В.Павленко, Л.Червінської, О.Шкільова, Г.Шуріна, В.Юрчишина, В.Юдіної та інших учених. Вони обґрунтували необхідність реформування оплати праці в сільськогосподарських підприємствах і посилення мотивації до підвищення трудової активності працівників.

Проте, незважаючи на всю важливість проведених досліджень з проблем тарифікації і оплати праці та вдосконалення соціально-трудових відносин на селі, основні проблеми реформування заробітної плати досі не вирішені, що проявляється у недостатній мотивації сільськогосподарської праці, недосконалості колективно-договірних засад регулювання її оплати та низькому її рівню в сільськогосподарських підприємствах. Це визначає актуальність обраної теми, мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до затвердженої бюджетної тематики наукових досліджень економічного факультету Львівському національного аграрного університету, зокрема тем на 2001-2005 рр. „Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). У межах цієї тематики автором виконані дослідження з проблем тарифікації і оплати праці в сільсько-господарських підприємствах як складових системи мотивації праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і практичних рекомендацій щодо посилення мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах на основі удосконалення тарифної системи, форм і систем оплати праці.

Для реалізації поставленої мети визначені такі теоретико-методичні та науково-практичні завдання:

узагальнити теоретичні положення сутності оплати праці, тарифної системи і мотивації праці в ринкових умовах господарювання;

визначити роль тарифікації й оплати праці в системі мотивації працівників сільськогосподарських підприємств та їх вплив на соціально-економічні процеси у сільській місцевості Львівської області;

проаналізувати сучасні методи тарифікації праці, стан організації та рівень її оплати в сільськогосподарських підприємствах Львівської області;

визначити місце оплати праці серед чинників, які впливають на ефективність виробництва сільськогосподарських підприємств;

конкретизувати особливості державного та договірного регулювання організації оплати праці у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм;

узагальнити набутий досвід і розробити рекомендації щодо удосконалення тарифної системи в сільськогосподарських підприємствах на основі єдиної тарифної сітки;

обґрунтувати основні напрями удосконалення організації оплати праці та підвищення її рівня на перспективу.

Об'єктом дослідження є соціально-трудові відносини щодо тарифікації, оплати та мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з тарифікацією і оплатою в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми вивчення економічних явищ. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, який базується на принципах вивчення суспільних явищ у взаємозв'язку і взаємозалежності. Теоретичною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії і практики тарифікації та оплати праці. У дисертаційній роботі використані такі основні методи і прийоми дослідження: історичний (для проведення комплексного аналізу методів тарифікації робіт і присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам); монографічний (для систематизації й узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду організації оплати праці та передового досвіду організації оплати праці в окремих господарствах); економіко-статистичний (для оцінки стану й тенденцій організації і рівня оплати праці, виявлення ефективності мотивації трудової діяльності в сільськогосподарських підприємствах та визначення взаємозв'язку між оплатою і продуктивністю праці за допомогою групування, індексів, а також кореляційно-регресійного аналізу); абстрактно-логічний (для визначення сутності таких категорій, як заробітна плата, тарифна система, тарифікація праці, мотивація праці та формування висновків і пропозицій); розрахунково-конструктивний (для аналізу рівня оплати праці порівняно з нормативним рівнем мінімальної заробітної плати, прожитковим мінімумом та іншими нормативами, а також для проектування моделі єдиної тарифної сітки для сільсько-господарських підприємств); метод екстраполяції (для визначення параметрів рівня оплати праці на перспективу); економіко-математичний (для встановлення ступеня і форми кореляційної залежності та виявлення впливу різних чинників на рівень середньої заробітної плати).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, матеріали Головного управління статистики у Львівській області та Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств, колективні договори та положення про оплату праці окремих господарств, спеціалізовані видання НДІ „Украгропромпродуктивність” і НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше:

розроблено модель єдиної тарифної сітки, яка охоплює всі категорії та посади працівників сільськогосподарських підприємств і, на відміну від рекомендованих для підприємств та організацій інших сфер виробництва, адаптована до умов розвитку сільського господарства й передбачає уніфікацію тарифної системи сільськогосподарських підприємств, що дозволить підвищити матеріальну і статусну мотивацію працівників;

удосконалено: тарифікація оплата праця сільськогосподарський

методику розрахунку норми доплати за продукцію рослинництва і тваринництва при застосуванні акордно-преміальної системи оплати праці у господарствах з низьким рівнем виробництва, в яких відсутні кошти на доплату за продукцію у розмірі 25-50%;

обґрунтовано:

необхідність стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств за участь у доходах з використанням розцінок (нормативів) оплати праці, розрахованих на основі нормативного валового доходу за продукцію рослинництва і тваринництва, та безтарифної системи заробітної плати у виробничих і обслуговуючих підрозділах;

набули подальшого розвитку:

методичні підходи до кількісного виміру економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах через узагальнюючий показник відношення виробленої валової продукції до задіяних ресурсів виробництва в сільськогосподарських підприємствах, виражених через суму оплати праці та інтегральну оцінку інших видів ресурсів;

існуючі науково-практичні положення щодо підвищення рівня оплати праці в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм на основі державного і договірного її регулювання.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-теоретичні узагальнення та практичні пропозиції, зроблені на основі результатів дослідження, спрямовані на удосконалення тарифної системи, форм і систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах, мають науково-прикладне значення і можуть бути використані для розробки регіональних програм комплексного розвитку сільського господарства, колективних договорів, положень про оплату праці в сільськогосподар-ських підприємствах.

Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, розглянуті, схвалені і прийняті для практичного використання Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації у Львівській області (довідка № 09-05/9-45 від 28.05. 2008р.), Львівським науково-дослідним центром продуктивності агропромислового комплексу (довідка № 01/-226 від 20.06.2008 р.). Для практичного використання їм передані рекомендації щодо запровадження єдиної тарифної сітки, удосконалення порядку присвоєння тарифних розрядів працівникам та застосування оплати праці від розрахункового валового доходу, безтарифної системи оплати праці та оплати за кінцеві результати виробництва на основі акордно-преміальної системи.

Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка № 01-28-02 від 8.05.2008р.), зокрема у викладанні дисциплін „Економіка праці і соціально-трудові відносини” та „Нормування і оплата праці в АПК”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати та висновки, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно і відображають його особистий внесок у теорію і практику мотивації праці в сільському господарстві. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема „Молодь за вирішення аграрних проблем ХХІ століття” (м. Львів, 2001 р.), „Студентська молодь і науковий прогрес в АПК” (м. Дубляни, 2001 р.), Sixth Annual EERC International Academic Conference “The economic transition of Ukraine” (м. Київ, 2002 р.), „Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів” (м. Одеса, 2007 р.), „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), “Формування конкурентноздатності підприємств АПК” (м. Полтава, 2008 р.), а також на щорічних наукових конференціях викладачів, аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2003-2008 рр.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, з них 6 статей в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,26 друк.арк. та 5 - в інших виданнях (0,93 друк. арк.), всього - 3,19 друк.арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 219 сторінках комп'ютерного тексту, її основний зміст - на 174 сторінках. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона містить 40 таблиць, 12 рисунків, 19 додатків на 29 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 208 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретичні та методологічні основи тарифної системи і оплати праці” - викладено теоретичні основи дослідження організації оплати праці в сільському господарстві та посилення її ролі у мотивації трудової діяльності працівників сільськогосподарських підприємств. На основі аналізу наукових джерел узагальнено економічну суть мотивації праці, оплати праці, тарифної системи.

Мотивація праці - важливий елемент успішного функціонування аграрного сектора економіки. Вважаємо, що під мотивацією праці слід розуміти збудження внутрішніх рушійних сил (мотивів) працівника, спричинене бажанням і реальною можливістю задовольнити свої потреби різних рівнів самостійно або за допомогою зовнішніх стимулів, якими роботодавець намагається підвищити результативність його праці. Потреби людини відіграють провідну роль у процесі мотивації. Оскільки мотивація людей визначається широким спектром потреб, які виступають у вигляді матеріальних, трудових і статусних, відповідно і мотивацію поділяють на матеріальну, трудову і статусну.

Система мотивації праці - це комплекс логічно-структурованих взаємопов'язаних внутрішніх і зовнішніх регуляторів, в результаті взаємодії яких формується трудова поведінка працівників. Зовнішні стимули перетворюються у мотиви до високоефективної праці, тільки якщо працівник усвідомить, що з їх допомогою зможе задовольнити власні потреби, як правило, наступного після досягнутого рівня у піраміді ієрархії потреб і що підвищення результативності праці, якого прагне роботодавець, впливаючи на працівника за допомогою стимулів, є найраціональнішим способом задоволення потреб.

Оплата праці є одним із регуляторів ринку праці та зайнятості. З'ясовано, що вона залишається основним джерелом доходів населення і відіграє провідну роль у системі мотивації праці. Доцільно розглядати її з позиції працівника і роботодавця. Для працівника оплата праці - це винагорода за виконану ним роботу і засіб задоволення потреб, а для роботодавця - затрати виробництва і засіб впливу на працівника.

Рівень заробітної плати значною мірою визначає можливості повноцінного відтворення робочої сили. Низький рівень оплати праці, що спостерігається сьогодні в сільському господарстві, породжує низку економічних і соціальних проблем (рис.1). Тому слід враховувати, що заробітна плата в сільському господарстві повинна бути достатньою для забезпечення нормального рівня життя, не нижчою порівняно із зарплатою працівників відповідного рівня кваліфікації, зайнятих іншими видами економічної діяльності.

Для формування мотиваційного механізму трудової діяльності в організації оплати праці важливою є роль тарифної системи, яка включає низку взаємопов'язаних елементів, за допомогою яких здійснюється якісна оцінка праці і диференціація її оплати. Тарифна система водночас забезпечує і матеріальну, і статусну мотивацію

На основі узагальнення міжнародного і вітчизняного досвіду побудови тарифної системи можна зробити висновок, що організація оплати праці в сільськогосподарських підприємствах повинна базуватися на єдиній тарифній сітці. Для вдосконалення тарифної системи у сільському господарстві важливими є єдиний методичний науково обґрунтований підхід до розподілу робіт і виконавців за розрядами та оптимальне співвідношення в оплаті праці працівників, які виконують роботи різної складності і призначення.



Рис. 1. Проблеми, породжені низькою заробітною платою в сільському господарстві.

У другому розділі - “Організація та рівень оплати праці в сільськогосподарських підприємствах” - досліджено рівень заробітної плати та її вплив на виробничі й економічні показники, проведено аналіз використання форм і систем оплати праці для мотивації працівників та визначено особливості державного й договірного регулювання оплати праці в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм.

Можливість забезпечення мотиваційної функції оплати праці залежить від її рівня, прийнятої форми оплати та внутрішньої структури виплат. У сільському господарстві рівень оплати порівняно з іншими галузями та видами економічної діяльності є найнижчим, у 2006 р. становив лише 49,6% середнього рівня в області і протягом тривалого часу був нижчим від прожиткового мінімуму (табл.1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз рівня заробітної плати в сільському господарстві Львівської області

Показник	Рік
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві й мисливстві, грн.	85,81	109,34	144,59	228,59	338,64	457,81
Середньомісячна заробітна плата за всіма видами економічної діяльності, грн.	272,01	339,91	419,14	523,32	713,16	923,30
Середня мінімальна заробітна плата, грн.	118,00	152,50	186,66	213,00	300,33	364,58
Прожитковий мінімум, грн.	331,05	365,00	365,00	386,70	453,00	505,00
Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві й мисливстві до, %: заробітної плати за всіма видами економічної діяльності	31,5	32,2	34,5	43,6	47,5	49,6
мінімальної заробітної плати	72,7	71,7	77,5	107,3	112,8	125,6
прожиткового мінімуму	25,9	30,0	39,6	59,1	74,8	90,6

За грудень 2006р. понад третині працівників сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг нараховано заробітної плати менше ніж 400 грн., що не сягає мінімального розміру, тоді як загалом у Львівській області за всіма видами економічної діяльності стільки одержало лише 8,2 % працівників. Політика держави повинна бути спрямована не лише на збільшення розміру мінімальної заробітної плати і забезпечення її виплати, але і на зменшення частки працівників, яким нараховується заробітна плата у розмірі мінімальної або і нижчому.

Важливими для сільськогосподарських підприємств залишаються оптимізація питомої ваги тарифної частини оплати у заробітній платі, а також усвідомлення керівниками всіх рівнів і роботодавцями економічної і соціальної доцільності підвищення заробітної плати.

Аналіз рівня заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм Львівської області показав, що найвищим він є в державних підприємствах, а найнижчий - у фермерських господарствах. Це пояснюється тим, що у фермерських господарствах сімейного типу частина доходу не розподіляється у формі заробітної плати і не відображається в обліку.

Поряд з низьким рівнем заробітної плати в сільському господарстві, загалом незадовільне становище склалося щодо заборгованості з заробітної плати. Незважаючи на те, що Галузевою угодою на 2006 -2008 рр. передбачено, що оплата праці працівників підприємств повинна здійснюватись у першочерговому порядку, а всі інші платежі - після виконання зобов'язань щодо оплати, що заробітна плата повинна виплачуватись у строки, визначені в колективному договорі, але не рідше як два рази на місяць, заборгованість із зарплати залишається ще значною, що також знижує мотивацію працівників до високопродуктивної праці.

У структурі сукупних доходів сільських домогосподарств питома вага оплати праці становить менше 50%. Важливим джерелом доходу сільських сімей Львівської області залишаються особисті селянські господарства, в яких у 2006 році вироблено 87,9% продукції сільського господарства.

Питома вага фонду оплати у структурі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції у 2006 р. складала лише 12,4% і навіть зменшилась порівняно з 2001 р., коли цей показник становив 14,7% (табл. 2). Тому необхідним є збільшення в сільськогосподарських підприємствах питомої ваги фонду оплати праці у валових витратах.

Таблиця 2

Структура витрат на виробництво

сільськогосподарської продукції, %

Показники	Рік	2006р. до 2001р. (+;-)
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Витрати, всього	100	100	100	100	100	100	х
Витрати на оплату праці	14,7	15,4	14,6	14,2	15,1	12,4	-2,2
Відрахування на соціальні заходи	0,3	0,5	0,4	0,5	1,8	1,4	+1,1
Матеріальні витрати	66,7	66,9	69,1	70,0	71,1	74,5	+7,8
Амортизація основних засобів	7,6	5,0	4,1	3,4	4,0	4,7	-2,9
Інші витрати	10,7	12,2	11,8	11,9	8,0	7,0	-3,7

Для вивчення взаємозв'язку між рівнем оплати праці та показниками виробництва сільськогосподарських підприємств проведено групування районів Львівської області за рівнем оплати однієї людино-години (табл.3).

Таблиця 3

Вплив розміру оплати праці на обсяг виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах адміністративних районів Львівської області, 2006 р.

Показник	Група районів за середньою оплатою однієї людино-години, грн.	Разом і в серед-ньому, грн.
	І - до 2,45 грн.	ІІ - 2,46 грн. - 2,95 грн.	ІІІ - більше 2,95грн.
Кількість районів у групі	6	6	6	18
Середня оплата однієї людино-години, грн.	2,21	2,64	4,03	2,96
Валова продукція сільського господарства у порівнянних цінах 2005 р.: на одного працівника, тис.грн.	24,4	29,0	35,8	32,0
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	175,8	213,3	267,8	228,8

Результати проведеного аналітичного групування свідчать, що між рівнем оплати та виробництвом валової продукції існує тісний взаємозв'язок. У тих адміністративних районах Львівської області, де рівень оплати однієї людино-години у 2006 р. не перевищував 2,45 грн., виробництво валової продукції на одного працівника було меншим за середній рівень в області на 24,0%, а з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - на 23,2%. Водночас у районах, де рівень оплати однієї людино-години був більшим за 2,95 грн., досліджувані показники відповідно на 11,8% і 17,0% вищі від середніх в області.

Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств та її ефективність залежать від взаємодії низки чинників, зокрема живої праці, земельних ресурсів, основних і оборотних засобів. Важливо встановити вплив зміни цих чинників на узагальнюючий показник ефективності - продуктивність праці. Дослідивши вплив підвищення оплати праці та інших ресурсів виробництва на збільшення виробництва продукції, ми зробили висновок, що ресурси виробництва зростають у розрахунку на працівника різними темпами і це зростання за досліджуваний період відбулося переважно за рахунок скорочення чисельності працівників у сільськогосподарських підприємствах.

За 2000-2006 рр. заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах Львівської області зросла в 6,92 раза, вартість основних засобів - у 2,48 раза, матеріальні затрати - у 10,72 раза, сільськогосподарські угіддя в грошовій оцінці - у 2,02 раза. Загалом, ресурси виробництва на середньорічного працівника зросли у 2,47 раза. Визначений нами узагальнюючий показник економічної ефективності (Е = В : Рв) як відношення валової продукції (В) до ресурсів виробництва (Рв) підвищився з 0,0576 у 2000 р. до 0,1459 у 2006 р., або у 2,53 раза. Аналіз залежності виробництва валової продукції на середньорічного працівника (у) від рівня середньорічної оплати праці (х1), забезпеченості основними засобами (х2) і земельними ресурсами (х3) та матеріальними затратами на виробництво продукції сільського господарства (х4) показав, що між результативною (у) і факторними ознаками х1, х2, х3, х4 існує тісний кореляційний зв'язок. Визначені коефіцієнти кореляції становлять: ryx1 = 0,9909; ryx2 = 0,9786; ryx3 = 0,9949; ryx4 = 0,8875. Рівняння регресії має такий вигляд:

у = -2,020151 +0,363242 х1 +0,1089518 х2 + 0,9100797 х3 + 7,292175 х4.

Особливості сільськогосподарського виробництва і праці, серед яких сезонність, праця в режимі неповного робочого дня, часта зміна робочого місця протягом робочого дня, неможливість застосування норм виробітку та здійснення обліку виконаних робіт, використання понаднормованого робочого часу з різною тривалістю щоденної роботи, підтверджують доцільність впровадження погодинної оплати праці.

З розвитком ринкових відносин і адаптацією законодавства України до їх потреб основні права і обов'язки щодо організації оплати праці передано державою підприємствам. Проте існуюча в сільськогосподарських підприємствах організація оплати праці не повною мірою забезпечує порядок, розміри й умови виплати основної і додаткової оплати, передбачені чинним законодавством. Значна частина сільськогосподарських підприємств не встановлює і не виплачує гарантовані чинним законодавством, генеральною і галузевою угодами доплати і надбавки за шкідливі умови праці, за роботу в надурочний час, у нічну зміну та інші, не проводить індексацію заробітної плати відповідно до законодавства та не виплачує компенсацію у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Колективні договори укладають без відповідних додатків, які конкретизують положення про організацію оплати праці в господарстві, або і взагалі не укладають. Зокрема, з 679 сільськогосподарських підприємств Львівської області (за винятком фермерських) на кінець 2006 р. уклали колективні договори 349.

У сільськогосподарських підприємствах повинно поєднуватись державне і договірне регулювання заробітної плати з використанням колективно-договірного та індивідуально-договірного.

У третьому розділі - “Удосконалення тарифної системи і організації оплати праці” - обґрунтовано необхідність і запропоновано до впровадження в сільськогосподарських підприємствах єдину тарифну сітку для різних категорій працівників; удосконалено методичні підходи розрахунку норми доплати за продукцію рослинництва і тваринництва у разі застосування акордно-преміальної системи оплати праці та порядок організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах на основі безтарифної системи й системи оплати праці від розрахункового валового доходу; розроблено науково-практичні положення щодо удосконалення та підвищення рівня оплати праці в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм на основі державного і договірного регулювання заробітної плати.

Для удосконалення тарифної системи в сільськогосподарських підприємствах запропонована модель єдиної тарифної сітки (ЄТС), якою охоплено працівників основного виробництва (рослинництва, тваринництва), обслуговуючих підрозділів, підсобних підприємств і промислів, а також керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців. Розроблена нами єдина тарифна сітка дає можливість скоротити кількість тарифних ставок, за якими нараховуватиметься заробіток, з 241 до 25, що значно спростить розрахунки тарифних ставок відповідного розряду у разі чергового підвищення мінімального розміру заробітної плати. Побудована єдина тарифна сітка (ЄТС) з діапазоном тарифних коефіцієнтів 1,00:3,59 охоплює всіх працівників сільськогосподарських підприємств, яких розподілено за відповідними розрядами з урахуванням їх кваліфікації, розряду виконуваної роботи та виду діяльності.

В організації тарифної системи поряд із тарифікацією робіт чільне місце займає присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам і кваліфікаційних категорій фахівцям. На основі чинних нормативно-правових актів доцільно розробити положення, в якому передбачити порядок присвоєння і підвищення тарифних розрядів працівникам сільськогосподарських підприємств та переведення на роботу вищого розряду з вищою оплатою праці, що посилить роль тарифної системи в мотивації праці. Для забезпечення єдиного підходу до оцінки рівня кваліфікації працівників і присвоєння розрядів запропоновано використовувати розгорнуті професійно-кваліфікаційні карти, в яких би містилися кількісні показники з бальною оцінкою, а саме: загальна і спеціальна освіта, стаж роботи за спеціальністю, складність виконуваних робіт, складність засобів праці, шкідливість виконаних робіт, оцінка за спеціальні знання, оцінка за виконання робіт. Необхідно також враховувати особисті якості працівника: рівень професійної майстерності, розумові здібності, ініціативність, дисциплінованість, відповідальність. Застосування бальної оцінки показників зменшить суб'єктивізм під час присвоєння (підвищення) тарифних розрядів і значно полегшить прийняття відповідних рішень кваліфікаційними комісіями.

Удосконалення організації і підвищення рівня оплати праці в сільськогосподарських підприємствах повинно відбуватися на основі державного і договірного регулювання (рис.2).

Фонд оплати праці необхідно прив'язувати до обсягу чистої продукції й дотримуватися Галузевої угоди на 2006-2008 рр., якою передбачено, що частка фонду оплати праці у валових (операційних) витратах підприємства не може бути меншою 30% і фонд оплати праці зростає не менше ніж на 1% за кожен відсоток збільшення обсягів виробництва.



Рис. 2. Основні напрями удосконалення організації та підвищення рівня оплати праці.

Зростання маси прибутку, рівня рентабельності в сільськогосподарських підприємствах і кількості прибуткових підприємств дає можливість застосовувати оплату праці від розрахункового валового доходу. Оплата за розцінками (нормативами) від розрахункового валового доходу є оплатою за кінцеві результати виробництва і виступає як оплата за участь у доходах. В окремих виробничих і обслуговуючих підрозділах, підсобних підприємствах і промислах, які є структурними підрозділами сільськогосподарських підприємств, ефективним може бути застосування безтарифної системи організації оплати праці. Таку систему організації оплати можна застосовувати і в тимчасових виробничих колективах, які працюють на умовах колективного підряду з використанням нормованих завдань, єдиних нарядів і комплексних норм.

На підставі даних рівня середньомісячної заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах Львівської області за 1996-2007 рр. в дисертаційній роботі розрахований темп росту середньомісячної заробітної плати, який використаний для прогнозування рівня середньомісячної заробітної плати на 2008-2011 рр. (табл.4).

Таблиця 4

Прогноз середньомісячної заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах Львівської області на 2008-2011рр.

Рік	Прогноз за середніми темпами зростання заробітної плати в 1996-2007 pp.	Прогноз за середніми темпами зростання заробітної плати, передбаченими Генеральною угодою
	темп росту, %	абсолютний приріст, грн.	середньомісячна номінальна заробітна плата, грн..	темп росту, %	абсолютний приріст, грн.	середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.
2007 (факт.)	-	-	630,75	-	-	630,75
2008	25,3	159,27	790,02	25,0	157,68	788,43
2009	25,3	199,87	989,89	25,0	197,08	985,50
2010	25,3	250,44	1240,33	25,0	246,37	1231,87
2011	25,3	313,81	1554,14	25,0	307,97	1539,84

До 2011 р. середньомісячна номінальна заробітна плата повинна зрости у 2,44-2,46 раза. Таке зростання заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах в основному буде відповідати вимогам Генеральної угоди на 2008-2009 роки, якою передбачено забезпечити підвищення рівня середньої заробітної плати загалом в національній економіці не менше як на 25% щороку, та Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року. Для підвищення рівня заробітної плати необхідно знаходити резерви як на державному рівні, так і на рівні конкретного сільськогосподарського підприємства.

ВИСНОВКИ

1. Оплату праці у системі мотивації доцільно розглядати як винагороду, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу, і яка є одночасно засобом спонукання працівника до підвищення результативності праці і способом задоволення його потреб. Основою організації оплати праці працівників і основними чинниками матеріальної і статусної мотивації є тарифна система, форми і системи оплати праці.

2. Оплата праці значною мірою визначає можливості повноцінного відтворення робочої сили, оскільки у структурі доходів домогосподарств у сільській місцевості займає найбільшу питому вагу. Негативні тенденції щодо рівня оплати праці у сільському господарстві Львівської області, який є найнижчим порівняно з іншими видами економічної діяльності і у 2006р. становив 90,4% прожиткового мінімуму, заважають посиленню матеріальної мотивації працівників і спричиняють низку економічних (відсутність мотивації до підвищення продуктивності праці та професійного росту, надмірні затрати праці в особистих селянських господарствах, бідність і низька платоспроможність сільського населення) та соціальних ( міграція, поглиблення демографічної кризи, низький рівень пенсійного забезпечення, деградація і занепад соціальної інфраструктури сіл, соціальне розшарування населення) проблем.

3. У локальних нормативно-правових актах, які повинні визначати особливості оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм часто відсутні норми і положення щодо організації оплати праці. Деякі підприємства взагалі не укладають колективні договори і не повною мірою забезпечують порядок, розміри і умови виплати основної і додаткової оплати, передбачені чинним законодавством, а це свідчить про те, що Закон України „Про колективні договори і угоди” не виконується. Основна увага у сільському господарстві звернена на те, щоб забезпечити мінімальний розмір оплати за виконану роботу і відпрацьований час і виділяється недостатньо коштів для матеріального стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств за кінцеві результати виробництва у вигляді додаткової оплати.

4. В умовах ринкових відносин зменшується вплив державного регулювання і посилюється роль договірного, зокрема на основі колективних договорів і трудових угод (контрактів). Між роботодавцем і найманим працівником обов'язково слід укладати трудову угоду (контракт) у письмовій формі, з відповідним затвердженням органом управління підприємства та реєстрацією органами місцевого самоврядування, що зменшить тінізацію заробітної плати (виплату в конвертах) і захистить працівника від недобросовісного роботодавця, який не бажає сплачувати податки і відраховувати кошти до фондів соціального страхування.

5. Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення продуктивності праці залишаються основними чинниками економічного зростання та підвищення рівня заробітної плати працівників, зайнятих у сільському господарстві. Вивчення взаємозв'язку між продуктивністю й оплатою праці показало взаємозалежність цих показників. У середньому за 2001-2006 рр. у сільськогосподарських підприємствах області темпи зростання продуктивності праці дещо випереджають темпи зростання заробітної плати.

6. Значна диференціація середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників у сільському господарстві в розрізі районів Львівської області вказує на відсутність єдиного підходу до тарифікації і організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах. Необхідно реформувати тарифну систему на основі єдиної тарифної сітки з єдиними методичними підходами до присвоєння тарифних розрядів працівникам і тарифікацією робіт. Розроблена модель єдиної тарифної сітки дає можливість уніфікувати тарифну систему й скоротити кількість тарифних ставок, за якими нараховуватиметься заробіток, охопити всіх працівників сільськогосподарських підприємств, яких розподілено за відповідними розрядами з врахуванням кваліфікації, розряду виконуваної роботи та виду діяльності.

7. Для забезпечення єдиного підходу до оцінки рівня кваліфікації працівників і присвоєння їм розрядів доцільно використовувати розгорнуті професійно-кваліфікаційні карти, в яких би містились кількісні показники з бальною оцінкою. Застосування бальної оцінки показників зменшить суб'єктивізм під час присвоєння (підвищення) тарифних розрядів і значно полегшить прийняття відповідних рішень кваліфікаційними комісіями.

8. Організація оплати праці в сільськогосподарських підприємствах буде ефективною, коли результати виробництва тісно пов'язуватимуться з рівнем оплати, частка фонду оплати праці у валових (операційних) витратах підприємства буде не меншою 30% і фонд оплати праці зростатиме не менше як на 1% за кожен відсоток збільшення обсягів виробництва. Умовою зростання фонду оплати праці сільськогосподарських підприємств є збільшення валового доходу і суми реалізації за рахунок зростання обсягів виробництва або у разі сталих обсягів виробництва - збільшення прибутку за рахунок ефективного використання ресурсів виробництва та зниження витрат на одиницю виробленої продукції.

9. Удосконалення форм і систем оплати повинно націлюватись на якість виконання робіт, економію ресурсів виробництва й досягнення кінцевих результатів. Удосконалення колективних форм організації і оплати праці слід здійснювати на основі розрахункового валового доходу та безтарифної системи заробітної плати з розподілом колективного заробітку відповідно до тарифних розрядів із застосуванням коефіцієнтів трудової участі. У сільськогосподарських підприємствах Львівської області доцільно використовувати розповсюджену у країнах з ринковою економікою відсоткову (комісійну) систему оплати праці, систему гнучкого тарифу, систему участі працівників в акційному капіталі через розпайовану землю і майно, а також стимулювання у формі окремих відрахувань на соціальні потреби та інші заходи, що посилить мотивацію працівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Матійчук О.І. Мотивація і стимулювання праці в аграрному секторі економіки / О.І. Матійчук // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2003.- № 10. - С.509-515.

Матійчук О.І. Регулювання трудових відносин у фермерських господарствах / О.І. Матійчук // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 430-434.

Матійчук О.І. Удосконалення тарифної системи на основі єдиної тарифної сітки в галузях АПК / О.І. Матійчук // Україна: аспекти праці. - 2007. - №1. - С. 9-13.

Матійчук О.І. Заробітна плата в системі мотивації працівників сільського господарства / О.І. Матійчук // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2007. - № 14(2). - С. 247-252.

Матійчук О.І. Державне і колективно-договірне регулювання заробітної плати на сільськогосподарських підприємствах / О.І. Матійчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2008. - Вип. 18.4. - С.203-208.

Матійчук О.І. Соціально-економічна роль заробітної плати та її регулювання / О.І. Матійчук // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії : економічні науки. - 2008. - №1 (19). - С.50-53.

В інших наукових виданнях:

Матійчук О.І. Організаційно-правові основи оплати праці в реформованих сільськогосподарських підприємствах / О.І. Матійчук // Студентська молодь і науковий прогрес в АПК : матеріали міжнародної студ. конф. - Львів, 2001. - С. 105-107.

Матійчук О.І. Регулювання заробітної плати в реформованих сільськогосподарських підприємствах / О.І. Матійчук, Міколяш Ф.Т. // Молодь за вирішення аграрних проблем ХХІ століття : матеріали міжнар. студ. наук. конф. - Ч.2. - Львів, 2001. - С. 150-153 (дисертантом узагальнено правове регулювання заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання).

Matiychuk O. Remuneration systems in reformed agricultural enterprises/ O. Matiychuk // Sixth Annual EERC International Academic Conference “The economic transition of Ukraine”, May 15-16, 2002/ National University “Kyiv-Mohyla Academy”. - K., 2002. - С. 184-190.

Матійчук О.І. Удосконалення організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах / О.І.Матійчук // Формування конкурентноздатності підприємств АПК : міжнар. наук. практ. конф./ Полтав. держ. аграр. акад.. - Полтава, 2008. - С. 97-100.

Матійчук О.І. Резерви та напрями вдосконалення оплати праці в сільськогосподарських підприємствах / О.І. Матійчук // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства : міжнар. наук. практ. конф./ Дніпропетр. держ. фін. акад.. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 296-297.

АНОТАЦІЯ

Матійчук О.І. Тарифікація і оплата праці в системі мотивації працівників сільськогосподарських підприємств - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2008.

У дисертації розглянуто теоретичні, методичні та прикладні основи тарифікації і оплати праці в сільськогосподарських підприємствах. Уточнено суть категорій „оплата праці”, „заробітна плата”, „мотивація праці”.

Проведено аналіз рівня оплати праці та її зв'язку з продуктивністю праці і кінцевими результатами виробництва. Виявлено основні причини низького рівня оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Львівської області. Виконано розрахунки і подано рекомендації щодо удосконалення акордно-преміальної системи оплати праці, оплати від розрахункового валового доходу, безтарифної системи оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

Обґрунтовано основні напрями удосконалення організації та підвищення рівня оплати праці на основі державного і договірного регулювання. Проведені розрахунки рівня оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Львівської області на перспективу.

Ключові слова: тарифна система, оплата праці, мотивація праці, працівники, сільськогосподарські підприємства.

АННОТАЦИЯ

Матийчук О.И. Тарификация и оплата труда в системе мотивации работников сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2008.

В диссертации рассмотрены теоретические, методологические и практические аспекты тарификации и оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях. Изложена сущность исследования организации оплати труда в сельском хозяйстве и усиления ее мотивационного влияния на работников сельскохозяйственных предприятий. На основании анализа научных литературных источников обобщено экономическую сущность тарифной системы, оплаты труда, мотивации труда.

Определено, что заработная плата является основной формой доходов населения и источником реального спроса на товары и услуги. Уровень заработной платы в большей степени определяет возможности полноценного воспроизводства рабочей силы и усиления материальной мотивации работников. Мотивационная функция заработной платы зависит от принятой формы оплаты, внутренней структуры выплат и ее общего уровня. Низкий уровень заработной платы отрицательно сказывается на социально-трудовых отношениях в сельском хозяйстве. Вследствие реформирования сельскохозяйственных предприятий и раздела земель значительная часть работников потеряла работу. Количество наемных работников и работающих пенсионеров постоянно уменьшается. За период с 2002 по 2006 год количество наемных работников в сельском хозяйстве Львовской области уменьшилось на 49,5%, а занятой молодежи - на 13,4%. Количество безработных среди сельского населения за этот период увеличилось на 52,5%, уровень безработицы среди сельского населения составляет 9,1%.

В сельскохозяйственных предприятиях Львовской области превалирует сдельная оплата труда за объем выполненной работы и продукцию растениеводства и животноводства. Оплата за объем работ, произведенную продукцию и отработанное время - это основная оплата по тарифу, которая в 2006 году в сельском хозяйстве заняла 87,5%, что на 23,3 пункта больше, чем в среднем по области за видами экономической деятельности. Это указывает на то, что в сельском хозяйстве в основном обеспечивается только минимальный уровень оплаты за выполненную работу и отработанное время и недостаточно выделяется средств на материальное стимулирование работников за конечные результаты.

Предложены различные методы исследования тарифной системы и организации оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях, при помощи которых установлено, что в системе мотивации трудовой деятельности на первом месте выступает материальная мотивация, где основной является заработная плата.

Проведен анализ уровня оплаты труда и ее связи с производительностью труда и конечными результатами производства. Установлено основ-ные причины низкого уровня оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях. Выполнены расчеты и поданы рекомендации по совершенствованию аккордно-премиальной системы оплаты труда в сельскохозяйствен-ных предприятиях области, оплаты труда от расчетного валового дохода, бестарифной системы оплаты. Обосновано также необходимость совершенствования тарифной системы на основании принятия единой тарифной сетки в сельскохозяйственных предприятиях и сближения методических подходов при присвоении тарифных разрядов работникам и тарификации работ, внедрение в сельском хозяйстве часовой оплаты труда.

Проведены расчеты и предложено применить в сельскохозяйственных предприятиях единую тарифную сетку для всех категорий работников.

Обоснованы направления совершенствования организации и повышения уровня оплаты труда на основании государственного и договорного регулирования. Проведены расчеты уровня оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях области на перспективу.

Ключевые слова: тарифная система, оплата труда, мотивация труда, работники, сельскохозяйственные предприятия.

ANNOTATION

Matiychuk O.I. Tariffication and labor remuneration in motivation system of workers of agricultural enterprises. - The manuscript.

The thesis to obtain a scientific degree of Candidate of economic sciences on speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises. - Lviv National Agrarian University, Lviv, 2008.

The thesis deals with theoretical, methodological and practical aspects of tariffication and labor remuneration in agricultural enterprises. The essence of such economic categories as labor remuneration, wages and labor motivation is prйcised.

The analysis of labor remuneration level and its correlation with labor productivity and production resulting effects is conducted. Principle causes of low labor remuneration level in agricultural enterprises are revealed.

Guidelines of labor organization development and increase in wages on the base of state and agreed regulation are ground. The outlook of labor remuneration level in agricultural enterprises of Lviv region is estimated.

Key words: tariff system, labor remuneration, labor motivation, workers, agricultural enterprises.

Размещено на Allbest.ru