Формування та розвиток територіальної рекреаційної системи регіону (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.10.01 -Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування та розвиток територіальної

рекреаційної системи регіону

(на прикладі Волинської області)

Черчик Лариса Миколаївна

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук,

професор Павлов Володимир Іванович,

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

професор Євдокименко Валерій Кирилович,

Чернівецький державний університет,

завідувач кафедри;

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Кравців Василь Степанович,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України, відділ проблем

прогнозування та регулювання економіки, м.Київ.

Захист відбудеться 19 березня 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м.Львів, вул.Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м.Львів, вул.Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 18 лютого 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров'я окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує рекреаційна галузь господарства. Локалізація соціально-економічних відносин даної галузі на регіональному рівні відбувається в межах формування та розвитку територіальної рекреаційної системи, що в умовах ринкової економіки трансформується в регіональний ринок рекреаційних послуг.

У сучасній вітчизняній економічній науці розроблені теоретичні основи функціонування територіальних рекреаційних систем (ТРС), раціонального природокористування, методологія економічної оцінки рекреаційних ресурсів та природно-рекреаційного потенціалу (ПРП), здійснений аналіз територіально-рекреаційного комплексу Карпатського регіону, Криму, Закарпаття, Середнього Придністров'я, Чернівецької області. Але в зв'язку з новими умовами господарювання окремі аспекти теорії природокористування, розвитку ТРС, механізми її функціонування як складової ринку послуг потребують подальшого вивчення, уточнення, адаптації до конкретних умов. Особливо це стосується питань функціонування ТРС в ринкових умовах, оцінки природно-рекреаційного потенціалу та механізмів поліпшення його використання, що вимагає проведення пошукових, аналітичних, оціночних робіт з використанням нових наукових підходів.

Актуальність цих теоретичних, методологічних і практичних проблем визначила тему дослідження, його мету і основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційної роботи здійснювалось в межах координаційного плану наукових досліджень з проблем зайнятості населення і ринку праці України на 1996-2000 роки, затвердженого НАН України та Міністерством праці України 6.05.96р. Матеріали дисертаційного дослідження використовувались при розробці наукової теми “Теоретичні засади регіональної політики” (номер держреєстрації 0197V012834).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад формування стратегії розвитку ТРС регіону в умовах становлення ринкових відносин та обгрунтування механізмів стимулювання ефективного використання його природно-рекреаційного потенціалу.

Реалізація мети обумовила необхідність розв'язання наступних завдань:

уточнення категорії ТРС як об'єкта господарювання, визначення її змісту та структури;

аналіз факторів формування та розвитку регіонального ринку рекреаційних послуг;

обгрунтування механізму плати за використання рекреаційних ресурсів;

аналіз методичних підходів до оцінки ПРП регіону;

визначення шляхів застосування ринкових важелів господарювання в сфері рекреаційного природокористування.

Наукова новизна дослідження. Наукова новизна роботи полягає в наступному:

поглиблено поняття ТРС, запропоновано модель її функціональної та територіальної структури;

обгрунтовано принципову схему формування регіонального ринку рекреаційних послуг та визначено параметри впливу соціально-економічних факторів на цей процес;

розроблено механізм економічного стимулювання суб'єктів рекреаційного природокористування та залучення інвестицій у розвиток ТРС; рекреаційний природокористування плата ресурс

обгрунтовано методичні підходи до формування Регіональної програми розвитку ТРС;

уточнено методику компонентної оцінки ПРП регіону;

здійснено рекреаційне районування Волинської області та оцінку її ПРП.

Практичне значення одержаних результатів. Методика та результати компонентної оцінки ПРП, аналітичні дані, практичні пропозиції використані при здійсненні прогнозних розробок з удосконалення ТРС регіону в Державній програмі соціально-економічного розвитку Полісся на 1996-2010 роки (Волинська область) (постанова КМ України № 252 від 28.04.94р.), Програмі розвитку ТРС Волинської області (розпорядження голови Волинської облдержадміністрації № 558 від 03.10.97р.), Регіональній програмі розвитку малого підприємництва на 1999-2000 роки (розпорядження голови Волинської облдержадміністрації № 721 від 31.12.98р.).

Теоретичні та методичні положення дисертації використовуються в курсах лекцій з дисциплін “Економіка природокористування”, “Розміщення продуктивних сил”, “Основи підприємництва” на кафедрі економіки та підприємництва Луцького державного технічного університету.

Особистий внесок здобувача. До основних наукових результатів, що отримані особисто здобувачем і виносяться на захист, належать:

теоретичне обгрунтування категорій “територіальна рекреаційна система”, “регіональний ринок рекреаційних послуг”;

модель функціональної та територіальної структури ТРС;

шляхи формування регіонального ринку рекреаційних послуг в умовах перехідної економіки;

методика формування та реалізації Регіональної програми розвитку ТРС, механізми ринкового регулювання ТРС;

методика компонентної оцінки ПРП регіону;

рекреаційне районування Волинської області;

концепція спеціальної туристсько-рекреаційної зони (СТРЗ) “Шацькі озера”.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Екологічна освіта та виховання (стан і перспективи)” (м.Луцьк - квітень 1996 року), “Фінанси України при переході до ринку: теорія і практика” (м.Луцьк - травень 1996 року), Міжнародних науково-практичних конференціях “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (м.Чернівці - квітень 1998 року), “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (м.Львів - травень 1998 року), науково-практичних конференціях Луцького державного технічного університету, науково-методичних семінарах кафедри економіки та підприємництва ЛДТУ, нарадах Волинської облдержадміністрації та Шацької райдержадміністрації.

Публікації. За темою дисертації опубліковано одну монографію у співавторстві та сім наукових статей обсягом 14,8 друкованих аркуші, з них 11,6 друкованих аркушів - особистий внесок здобувача.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (121 найменування), шести додатків. Загальний обсяг роботи - 152 сторінки друкованого тексту, включаючи 27 таблиць і 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні основи формування територіальних рекреаційних систем

1.1. Територіальна рекреаційна система - це відкрита соціально-економічна система, елементи якої є складними взаємопов'язаними та взаємозалежними підсистемами, що визначають специфіку її формування і розвитку на певній території (рекреанти, рекреаційні ресурси і умови, матеріально-технічна база, рекреаційна інфраструктура, обслуговуючий персонал, управлiнські системи) і об'єднані спільною діяльністю у використанні рекреаційного потенціалу цієї території.

З огляду на суспільні функції та спеціалізацію рекреаційної діяльності в дисертації запропонована класифікація ТРС за:

основними напрямками рекреаційної діяльності: лікувального, оздоровчо-спортивного, пізнавального напрямку;

значенням: регіонального, загальнодержавного, міжнародного;

часом проведення рекреаційних занять: довготривалої та короткотривалої рекреації;

мірою віддаленості від споживачів: ближні, віддалені.

В якості основних таксономічних одиниць територіальної структури ТРС розглядаються: рекреаційний пункт, рекреаційний вузол, рекреаційний підрайон, рекреаційний район. Рекреаційний пункт - це обмежена територія, об'єкти якої виконують одну або кілька споріднених рекреаційних функцій. Рекреаційний вузол - це поєднання кількох рекреаційних пунктів, як однотипних, так і різнотипних. Для вузла найхарактернішими є компактність території, використання єдиної інфраструктури. Рекреаційний підрайон - це сукупність рекреаційних пунктів, вузлів, що використовують на певній території спільну інфраструктуру та рекреаційні ресурси. Рекреаційний район - це цілісна територія, яка складається з двох взаємопов'язаних елементів - ТРС та оточуючого соціально-економічного простору, що забезпечує її ефективну діяльність, і для якої властива рекреаційна спеціалізація, або рекреаційна галузь є чи може стати конкурентноздатною.

1.2. В сучасних умовах господарювання ТРС слід розглядати як вид регіонального ринку - ринку рекреаційних послуг. Регіональний ринок рекреаційних послуг - це середовище, де здійснюються розподіл і реалізація останніх та виконуються такі функції: надання рекреаційних послуг і здійснення контролю за їх асортиментом, якістю і обсягом; встановлення суспільної корисності послуг, визначення їх реальної вартості в умовах конкуренції.

Регіональний ринок рекреаційних послуг має ряд особливостей формування та розвитку, які обумовлені специфікою товару цього ринку - процес надання та споживання рекреаційних послуг співпадає в часі та просторі, йому передує пред'явлений попит, притаманні сезонні коливання та непостійність якості, неможливість нагромадження, збереження та транспортування, що породжує нерівномірність попиту і пропозиції.

В даному випадку пропозиція - це сукупність рекреаційних послуг, які рекреаційні установи можуть представити на ринок протягом певного періоду і за відповідними цінами.

Потреби в кожній рекреаційній субгалузі формуються під впливом різних факторів. Зокрема, потреба в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні виникає через порушення стану здоров'я, необхідність в профілактичному оздоровленні, відтворенні фізичних, психічних сил. Потреби у відпочинку та туризмі визначаються необхідністю зняття фізичної, психічної втоми та напруги, прагненням до духовного, інтелектуального, фізичного розвитку.

Рекреаційні потреби, під дією ряду факторів, визначають попит на рекреаційні послуги. Попит - це частина потреб споживача, забезпечена грошовою масою. Отже, на попит, з одного боку, великий вплив справляє матеріальна забезпеченість населення регіону, з іншого - пропозиція на регіональному ринку рекреаційних послуг, можливість вибору згідно із смаками, звичками, очікуванням рекреантів, що формуються під впливом таких факторів, як вік, стать, соціальна належність, традиції, релігійні та національні особливості, уподобання, стан здоров'я.

На даному етапі розвитку регіональному ринку рекреаційних послуг властиві:

диспропорційний спад, обумовлений загальною кризою економіки країни, різким зменшенням платіжноспроможного попиту, згортанням соціальних програм, низькою якістю послуг, обмеженістю асортименту, високими цінами на туристичні та санаторні путівки;

формування і функціонування в умовах нестабільності законодавства, суперечностей в ціноутворенні, недосконалої конкуренції;

суттєві відмінності в структурі споживання послуг різними групами населення.

1.3. Основою формування ТРС є рекреаційні ресурси: природні, культурно-історичні, соціально-економічні.

В роботі розглянуто теоретичні аспекти оцінки природного рекреаційного потенціалу, обгрунтовані методи економічного стимулювання його ефективного використання. Природний рекреаційний потенціал - це здатність розвіданих та експлуатаційних природних рекреаційних ресурсів сприяти відновленню здоров'я людей, їх відпочинку, фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку. В основі компонентної оцінки ПРП регіону лежить методика, суть якої полягає у визначенні сукупної можливості природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби людей з врахуванням запасів та норм використання.

Важливим засобом підвищення ефективності рекреаційного природокористування в умовах ринкової економіки є плата за використання рекреаційних ресурсів. У практицi рекреацiйного господарювання застосовується три види платежiв: платежi за використання природних рекреаційних ресурсів; вiдрахування за понаднормативне їх використання i за користування загальною iнфраструктурою; штрафнi санкцiї, якi накладаються безпосередньо на керiвникiв закладiв вiдпочинку за невиконання ними встановлених вимог щодо органiзацiї та ведення рекреацiйного господарства. Замість існуючих платежів пропонується запровадити єдиний податок, в основі якого лежить рекреаційна рента, що є додатковим прибутком або надприбутком, який утворюється в результаті використання рекреаційних ресурсів різної цінності та якості, вигіднішого місцерозташування. Кількісна обмеженість і якісні відмінності рекреаційних ресурсів в умовах ринкової економіки породжують різницю в результатах господарського використання цих ресурсів, тобто суб'єкти господарювання отримують різну величину додаткового прибутку. Варто виділити три форми рекреаційної ренти: монопольну, диференційну, абсолютну.

Оскільки власниками рекреаційних ресурсів можуть бути держава, муніципальна влада, рекреаційні установи, приватні особи, то схема розподілу рекреаційної ренти матиме такий вигляд: монопольна рекреаційна рента, що виникає при експлуатації особливо цінних рекреаційних ресурсів, які, як правило, є державною власністю, надходитиме державним, муніципальним органам влади та суб'єктам господарювання; диференційна і абсолютна рекреаційна рента, що виникає при експлуатації ресурсів місцевого значення - місцевим органам влади та суб'єктам господарювання.

Рентні платежі вираховуватимуться від загальної суми валової реалізації рекреаційних послуг у розмірі 10% для всіх підприємств, незалежно від обсягів реалізації послуг. В організаціях з низьким рівнем реалізації буде стягуватись лише абсолютна рекреаційна рента; в організаціях з великим обсягом реалізації - всі три форми ренти. Таким чином, один норматив рекреаційної ренти поставить всі рекреаційні заклади в рівні умови господарювання.

Використання платежів повинно бути виключно цільовим. Запровадження рекреаційної ренти сприятиме вирішенню наступних завдань:

удосконаленню економічних відносин у сфері природокористування;

стимулюванню раціонального використання рекреаційних ресурсів, забезпеченню повноцінного їх відтворення та охорони;

вирівнюванню умов господарювання рекреаційних підприємств;

забезпеченню розвитку рекреаційної інфраструктури;

формуванню бюджетних та позабюджетних фондів для інвестування ТРС;

переходу ТРС до самофінансування, саморозвитку, самоуправління.

Розділ 2. Передумови та сучасний стан розвитку територіальної рекреаційної системи Волинської області

2.1. Волинська область володіє різноманітними цінними природними рекреаційними ресурсами, сприятливими кліматичними умовами.

В областi є родовища мiнеральних вод 4-х типiв, запаси і якість яких можуть забезпечити розвиток санаторно-курортної справи.

Лікувальні грязі представлені торфами та сапропелями. Обстежено 33 торфові родовища, загальні запаси яких складають 5592,2 тис.м3, що дозволяє розширити діапазон їх використання для потреб населення області та для вивозу. Загальні запаси сапропелю становлять більше 270 млн.т, але для лікування вони не використовуються, хоча за своїми лікувальними властивостями значно переважають торф.

Одним з найважливіших компонентів розвитку ТРС Волинської області є лісо-озерні системи, що володіють високими рекреаційними властивостями і підвищеною привабливістю для рекреантів.

ПРП в структурі природно-ресурсного потенціалу Волинської області займає четверте місце - 9,2% (за розрахунками В.Руденка, 1993р.), а загальна місткість складає 21095,17 тис.люд./рік (рис.1).

Багата Волинь культурно-історичними пам'ятками: археологічними знахідками, найбільше яких виявлено в Луцькому та Володимир-Волинському районах; пам'ятниками архітектури (культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі), яких нараховується більше 150 (101 з них - державного значення); музеями, меморіалами; етнографічною різноманітністю, що представлена народними ремеслами, фольклором, національним одягом, говірками.

2.2. Вплив соціально-економічних факторів на формування ТРС регіону втілюється в територіальному розподілі і розвитку мережі підприємств рекреаційного обслуговування, що складають матеріально-технічну базу та рекреаційну інфраструктуру.

На 01.01.1998р. в області працювало 6 санаторiїв. За три останні роки значно змінювались кількісні та вартісні показники їх діяльності: зменшилась кількість пацієнтів, знизились надходження до бюджету, в 1997 році всі заклади працювали в збитковому режимі, спала рентабельність (якщо в 1995 році вона в середньому складала 18%, в 1996 - 2,5%, то в 1997 році мала від'ємну величину), зросли собівартість послуг та вартість путівок. Активно здійснювалось роздержавлення (один санаторій залишився державної форми власності, два - комунальної, три - колективної).

Із закладів вiдпочинку функціонують будинок та бази вiдпочинку, дитячі табори відпочинку, будинки рибалки та мисливця. Найбільша кількість баз відпочинку зосереджена навколо озер Світязь (53%) та Пісочне (загальна кількість відпочиваючих в 1997 р. - 10,5 тис.чол.). В 1997 році в області функціонувало 84 літні дитячі табори відпочинку (оздоровлено 9423 дитини). Стан багатьох з них потpебує капiтального pемонту i замiни бiльшостi спальних коpпусiв. З 1994 р. простежується тенденція до зменшення закладів вiдпочинку і обслужених в них рекреантів.

Туристично-екскурсійні заклади області представлені туристичними готелями, бюро подорожей та екскурсій, дитячими туристичними установами, туристичними підприємствами. Найбільш стабільно працює АТ “Волиньтурист”, рівень рентабельності якого в 1996 році становив 18%, в 1997 р. - 12%, за 10 місяців 1998 р. - 8,5%. В 1997-1998 роках у Волинській області фактично діяло 14 туристичних підприємств різних форм власності та підпорядкування. Ними було обслужено в 1997 році 141,5 тис., в 1998 році 102,6 тис. туристів. Обсяги реалізації послуг та кількість обслужених рекреантів відображені в таблиці.

Причини погіршення економічного стану рекреаційних закладів області пов'язані з загальною економічною кризою в країні, нестачею інвестиційних ресурсів, зниженням платіжної спроможності населення.

Питома вага місткості рекреаційних установ різного профілю в загальній структурі відображена на рис.2.

У 1996 році проведено інвентаризацію рекреаційних територій для короткочасного відпочинку, згідно зякою в області нараховується 114 рекреаційних куточків та 65 рекреаційних зон короткочасного відпочинку.

2.3. У дисертації розраховано потребу в місцях та площі рекреаційних територій для населення Волинської області, яке сьогодні є основним споживачем рекреаційних послуг. Фактичні показники забезпечення площами для короткочасного відпочинку, місцями в будинках та базах відпочинку, в пансіонатах майже відповідають нормативним; місцями в дитячих таборах - на 18%, в туристичних таборах та базах - на 10%, в мотелях, кемпінгах - на 2,5%. Забезпечення населення Волинської області рекреаційними закладами в порівнянні з загальноукраїнським рівнем значно нижче, а саме: санаторіями - 24%, санаторіями-профілакторіями - 38%, туристичними установами - 45%, дитячими таборами - 60%, будинками і базами відпочинку - 98%.

Аналіз рекреаційних ресурсів, матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури дає можливість прогнозувати ємність регіонального ринку рекреаційних послуг, основними показниками якої є величина ПРП регіону (22576 тис.люд./рік), місткість рекреаційних об'єктів різного типу (7461 місць), місткість рекреаційних об'єктів з врахуванням потреби та пропозиції в часи-пік (8665 місць).

Розділ 3. Механізми вдосконалення функціонування територіальної рекреаційної системи регіону

3.1. Результати аналізу природних, культурно-історичних ресурсів, соціально-економічних факторів, територіальних аспектів їх розміщення дали змогу провести рекреаційне районування, що сприятиме підвищенню ефективності розробки та реалізації заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення ТРС регіону.

В основу рекреаційного районування покладені такі принципи: змістовності, комплексності, системності, однорідності, територіальної єдності, перспективності, динамічності.

Критеріями рекреаційного районування є:

просторова концентрація рекреаційних ресурсів;

розміщення рекреаційних об'єктів;

рівень розвитку рекреаційної інфраструктури;

характер та інтенсивність рекреаційних потоків; сучасна і перспективна потреба населення в рекреаційних послугах;

питома вага зайнятих у рекреаційному господарстві в загальній чисельності працюючого населення;

рівень кооперування рекреаційної галузі з іншими галузями господарства.

У Волинській області виділено три рекреаційні райони: Шацько-Любомльський, Луцько-Ківерцівський, Ковельсько-Турійський, в межах яких функціонують рекреаційні підрайони та вузли. Територіальна структура рекреаційної системи Волинської області відображена на рис.3.

3.2. Розвиток ТРС повинен спиратися на нові методи господарювання, економічну свободу виробників, що в умовах конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними рекреаційними послугами і сприятиме комплексному соціально-економічному зростанню регіону. Формування ринкового механізму передбачає реорганізацію форм власності, визначення пріоритетів розвитку ТРС, переведення її суб'єктів на самофінансування, забезпечення умов інвестування, приведення до відповідності з існуючим попитом і пропозицією ціни на рекреаційні послуги, трансформацію системи управління на всіх рівнях. В сучасних умовах одним з ефективних елементів регіонального регулювання є програмування та планування.

Регіональна програма розвитку ТРС - це документ, затверджений регіональними директивними органами, реалізація якого покликана вирішити проблеми розвитку ТРС, адаптації до нових економічних умов шляхом постановки ряду завдань та розробки відповідних заходів, забезпечених ресурсами (природними, соціально-економічними, трудовими, фінансовими) з визначенням виконавців та термінів.

Мета програми - створення високорозвинутої ТРС на базі наявних рекреаційних ресурсів та входження регіону до світового рекреаційного ринку.

Основні цілі:

забезпечення пріоритетного розвитку ТРС;

удосконалення норматовно-законодавчого, організаційного регулювання, системи управління;

створення умов для пожвавлення інвестиційної діяльності.

Основними завданнями програми є реалізація заходів щодо:

вдосконалення системи управління ТРС;

модернізація і реконструкція матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури;

освоєння нових рекреаційних ресурсів, їх охорона, ефективне використання та відновлення;

формування висококваліфікованого персоналу, забезпечення умов його підготовки та перепідготовки;

організація інформаційно-рекламної діяльності, маркетингу, методичного забезпечення.

Процес розробки Регіональної програми розвитку ТРС включає три етапи: аналіз проблеми; розробка вихідного завдання та проекту програми.

Регіональна програма розвитку ТРС складається з п'яти розділів: аналітично-інформаційного, цільового, програмних заходів, економіко-правового забезпечення та управління, організаційного.

Аналітично-інформаційний розділ повинен містити інформацію та аналіз щодо передумов розвитку ТРС, аналіз рекреаційних потреб, попиту, пропозиції.

Цільовий розділ включає формулювання мети, системи цілей, основних завдань, прогноз очікуваних результатів.

В наступному розділі обгрунтовуються заходи, реалізація яких забезпечить виконання поставлених завдань програми.

Розділ економіко-правового забезпечення та управління відображає заходи щодо вдосконалення нормативно-правових, економічних, фінансових та управлінських аспектів розвитку ТРС.

Останній розділ відображає основні положення щодо організації проектування та реалізації програми: управління, контролю, моніторингу та завершальної оцінки.

3.3. Результати досліджень доводять, що рекреаційна галузь - одна з найперспективніших в економіці Волинської області. Розроблена Програма розвитку ТРС Волинської області дасть можливість задіяти в господарський оборот найцінніші рекреаційні ресурси, створити нові робочі місця, активізувати інвестиційну діяльність, перейти на новий якісний рівень в рекреаційному обслуговуванні, поліпшити соціально-економічну ситуацію в області.

Одним з найважливіших напрямків розвитку ТРС є рекреаційне підприємництво та залучення в цей процес вітчизняних та іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність в рекреаційній сфері може здійснюватися у формі отримання валютного кредиту для спорудження і експлуатації об'єктів, створення спільних підприємств, вільних економічних зон. За результатами проведеного дослідження стану та перспектив розвитку ТРС Волинської області розроблена концепція створення спеціальної туристично-рекреаційної зони “Шацькі озера”.

Основні мотиви створення СТРЗ “Шацькі озера” випливають з сукупності сприятливих факторів і об'єктивної необхідності ефективного їх використання в інтересах регіону та держави. Шацький район має вигідне географічне розташування, добре транспортне сполучення, досить потужну МТБ та рекреаційну інфраструктуру, унікальні рекреаційні ресурси.

Мета створення СТРЗ “Шацькі озера” - забезпечення комплексного розвитку території, ефективне використання її ресурсного потенціалу, формування високорозвинутої матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури на основі створення сприятливого економічно-правового режиму для залучення інвестицій та активізації підприємницької діяльності.

Реалізація мети передбачає постановку та виконання наступних завдань:

стимулювання господарської діяльності та інвестиційної активності в усіх сферах господарства, які визначатимуть рівень соціального комфорту та рекреаційного обслуговування;

формування високорозвинутої соціальної, виробничої, ринкової інфраструктури;

забезпечення особливого екологічного режиму діяльності;

підвищення рівня зайнятості населення, його добробуту, зниження обсягу міграцій;

підготовка висококваліфікованого персоналу;

стимулювання розвитку малого підприємництва;

підвищення ефективності санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку;

розширення асортименту та поліпшення якості рекреаційних послуг.

Перераховані завдання обумовлюють необхідність розробки ряду проектів, а саме: дорозвідки, оцінки запасів родовищ мінеральних вод та лікувальних грязей, підготовки їх до експлуатації; будівництва і реконструкції доріг; будівництва систем водопостачання та каналізаційно-очисних споруд; розвитку системи комунікацій; реконструкції і модернізації діючих рекреаційних об'єктів; організації нових видів рекреаційної діяльності.

Проекти повинні реалізовуватися в специфічних економіко-правових умовах, які б стимулювали інвестиційну діяльність та ділову активність суб'єктів господарювання. Стимулюючу роль у залученні інвестицій в розвиток СТРЗ повинна відіграти пільгова податкова політика, відстрочка обов'язкових податкових платежів без нарахування штрафів і пені, звільнення від обкладання ввізним митом і податком на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, що ввозиться для потреб власного виробництва суб'єктами СТРЗ, встановлення пільгових норм, згідно з якими звільняється від обкладання митом майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств.

У стратегічному плані проект орієнтований на створення високорозвинутої курортно-оздоровчої зони, конкурентноспроможної на світовому ринку рекреаційних послуг.

ВИСНОВКИ

1. Територіальна рекреаційна система - це відкрита соціально-економічна система, елементи якої є складними взаємопов'язаними та взаємозалежними підсистемами, що визначають специфіку її формування і розвитку на певній території (рекреанти, рекреаційні ресурси і умови, матеріально-технічна база, рекреаційна інфраструктура, обслуговуючий персонал, управлiнські системи), і об'єднані спільною діяльністю у використанні рекреаційного потенціалу цієї території.

2. Необхідність класифікації ТРС за основними напрямками рекреаційної діяльності, значенням, часом проведення рекреаційних занять, мірою віддаленості від споживачів відображає і конкретизує сучасні підходи до рекреаційної спеціалізації, ціноутворення, визначення плати за використання рекреаційних ресурсів та обумовлюється специфікою рекреаційного природокористування, особливостями формування матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури.

3. Рекреаційне районування необхідне для вдосконалення територіального управління та регулювання, проведення внутрішньорегіональної рекреаційної політики, посилення рекреаційної спеціалізації, яка дасть поштовх до вирівнювання соціально-економічної ситуації в усіх адміністративних районах області, подолає відставання поліських районів. У Волинській області виділено три рекреаційні райони: Шацько-Любомльський, Луцько-Ківерцівський, Ковельсько-Турійський, в межах яких функціонують рекреаційні підрайони та вузли. Сформованим рекреаційним районом з яскраво вираженою рекреаційною спеціалізацією є Шацько-Любомльський, в двох інших рекреаційна галузь може стати конкурентноздатною і має великі перспективи розвитку.

4. В сучасних умовах господарювання ТРС слід розглядати як вид регіонального ринку - ринку рекреаційних послуг - середовища, де здійснюється розподіл і реалізація рекреаційних послуг. Регіональний ринок рекреаційних послуг економіки перехідного періоду є досить специфічним утворенням з незбалансованими попитом і пропозицією, нездоровою конкуренцією, недосконалими механізмами ціноутворення, подальший розвиток якого передбачає модернізацію його функціональної структури шляхом забезпечення якості та різноманітності рекреаційних послуг; перегляду підходів до планування, фінансування, ціноутворення в рекреаційній сфері; трансформування системи управління на всіх його рівнях.

5. Основою формування ТРС є рекреаційні ресурси. В рекреацiї, як i в iнших ресурсомістких галузях, за їх використання повинна встановлюватись плата - рекреаційна рента. Впровадження рекреаційної ренти дозволить створити умови для вдосконалення економічних відносин у сфері природокористування.

6. Сучасна ТРС Волинської області має ряд важливих проблем: рекреаційний процес за останні роки проходив досить нестабільно; значно послабився контроль органів місцевої влади за дотриманням екологічних і санітарних норм в рекреаційній сфері, що негативно впливає на стан навколишнього середовища; виробнича та соціальна інфраструктура мають низький рівень розвитку; не сформована система рекреаційного маркетингу; спостерігається дефіцит висококваліфікованих спеціалістів, менеджерів, обслуговуючого персоналу.

7. Одним з основних механізмів регулювання ТРС є регіональне програмування. Запропонована методика розробки Регіональної програми розвитку ТРС враховує сучасні підходи до проектування, що забезпечує задіяння в ній ринкових механізмів у поєднанні з державним регулюванням. Реалізація програми спрямована на інтенсифікацію рекреаційного підприємництва та інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету, поліпшення екологічної ситуації, перехід рекреаційних підприємств до самофінансування, самоуправління, саморозвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 122 с.

Особистий внесок здобувача: теоретичні положення щодо формування та розвитку ТРС, аналіз рекреаційних ресурсів, матеріально-технічної бази, інфраструктури рекреації, розробка рекреаційного районування Волинської області.

2. В. Павлов, Л. Черчик. Проблеми фінансування у сфері рекреації // Фінанси України при переході до ринку: теорія і практика. - Луцьк: ВДУ, 1996. - С.284-286.

Особистий внесок здобувача: аналіз механізмів фінансування рекреаційної сфери, пропозиції щодо удосконалення цих механізмів.

3. Черчик Л.М. Напрямки фінансово-економічного регулювання в рекреаційній сфері // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. - Луцьк: Луцький індустріальний інститут, 1997. - С.52-64.

4. Черчик Л.М. Інвестиційна привабливість рекреації // Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С.94-96.

5. Л.М.Черчик. Рекреаційна діяльність в Шацькому національному природному парку // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. - Частина ІІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. - С.171-175.

6. Л.М.Черчик. Рекреаційна система Волинської області та соціально-економічні фактори її формування // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. - Частина ІІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. - С.197-200.

7. Черчик Л. Організація короткочасного відпочинку у Волинській області //Науковий вісник Волинського державного університету ім.Лесі Українки, 1998. - С.68-71.

8. Черчик Л. Шляхи залучення інвестицій в рекреаційну сферу Волинської області // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. - Луцьк: Луцький державний технічний університет, 1998. - С.12-24.

АНОТАЦІЇ

Черчик Л.М. Формування та розвиток територіальної рекреаційної системи регіону (на прикладі Волинської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 1999.

Дисертація присвячена питанням теоретичного обгрунтування проблем формування та розвитку територіальної рекреаційної системи (ТРС) регіону в умовах перехідної економіки. ТРС розглянуто як вид регіонального ринку рекреаційних послуг, обгрунтовано функціональну, територіальну структури, запропоновано механізм впровадження рекреаційної ренти, розроблено методичні підходи до формування Регіональної програми розвитку ТРС, концепцію створення спеціальної туристсько-рекреаційної зони.

На основі аналізу рекреаційних ресурсів, соціально-економічних факторів обгрунтовані перспективні напрямки розвитку рекреаційної системи Волинської області, визначено її територіальну структуру, здійснено оцінку природно-рекреаційного потенціалу, розроблено пропозиції щодо створення сприятливого економічного режиму функціонування.

Ключові слова: територіальна рекреаційна система, регіональний ринок рекреаційних послуг, рекреаційні ресурси, природно-рекреаційний потенціал, рекреаційна рента, Регіональна програма розвитку ТРС, спеціальна туристсько-рекреаційна зона.

Черчик Л.Н. Формирование и развитие территориальной рекреационной системы региона (на примере Волынской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1999.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования проблем формирования и стратегии развития территориальной рекреационной системы (ТРС) региона в условиях переходной экономики.

ТРС - это открытая социально-экономическая система, элементы которой являются сложными взаимоувязанными и взаимозависимыми подсистемами, которые определяют специфику ее формирования и развития на конкретной территории (рекреанты, рекреационные ресурсы и условия, материально-техническая база, рекреационная инфраструктура, обслуживающий персонал, управленческие системы) и объединены общей деятельностью по использованию рекреационного потенциала этой территории.

В работе обоснована функциональная и территориальная структура ТРС. В соответствии с направлениями рекреационной деятельности определено три типа ТРС: лечебного, оздоровительно-спортивного, познавательного. В качестве основных таксономических единиц территориальной структуры представлены рекреационный пункт, рекреационный узел, рекреационный подрайон, рекреационный район.

В современных условиях хозяйствования ТРС необходимо рассматривать как вид регионального рынка рекреационных услуг - среды, где осуществляются распределение и реализация последних. Рынку услуг экономики переходного периода характерны несбалансированные спрос и предложение, нездоровая конкуренция, несовершенные механизмы ценообразования. Дальнейшее его развитие предусматривает модернизацию функциональной структуры, пересмотр подходов к планированию, финансированию, ценообразованию, трансформирование системы управления.

Основой формирования ТРС являются рекреационные ресурсы: природные, культурно-исторические, социально-экономические. В процессе изучения природных рекреационных ресурсов территории важное место занимает положение о природно-рекреационном потенциале, который подлежит экономической оценке состояния и эффективности использования. Сущность методики его компонентной оценки состоит в определении общей возможности природных рекреационных ресурсов удовлетворять рекреационные потребности людей с учетом запасов и норм использования.

В рекреации, как и в других ресурсоемких отраслях, за использование рекреационных ресурсов должна быть установлена плата. Разработана концепция рекреационной ренты, которая является добавочной прибылью, возникающей в результате использования ресурсов различной ценности и качества, более выгодного месторасположения и призвана обеспечить условия для усовершенствования экономических отношений в сфере рекреационного природопользования.

Волынская область богата многочисленными и ценными природными рекреационными ресурсами, которые являются основой функционирования ТРС региона, обеспечивают развитие всех основных направлений рекреационной деятельности.

Значительными социально-экономическими факторами, определяющими формирование ТРС, являются материально-техническая база и рекреационная инфраструктура. Рекреационные предприятия области могут обеспечить спрос населения на большинство видов рекреационных услуг. На основании анализа рекреационных ресурсов, социально-экономических факторов изложены перспективные направления развития рекреационной системы Волынской области, определена ее территориальная структура, оценен природно-рекреационный потенциал, разработаны предложения по созданию благоприятного экономического режима функционирования ТРС, произведено рекреационное районирование.

Одним из механизмов регулирования ТРС есть региональное програмирование. В диссертации предложена методика разработки Региональной программы развития территориальной рекреационной системы, которая учитывает современные подходы к проектированию, сочетает рыночные механизмы и государственное регулирование. Реализация программы предусматривает интенсификацию рекреационной деятельности, предпринимательской и инвестиционной активности, создание новых рабочих мест, увеличение притока средств в бюджет, улучшение экологической ситуации, переход рекреационных предприятий к самофинансированию, самоуправлению, саморазвитию.

Важнейшим направлением освоения рекреационных территорий является развитие рекреационного предпринимательства и привлечение в этот процесс иностранных и отечественных инвестиций. По результатам проведенного исследования разработана концепция специальной туристско-рекреационной зоны “Шацкие озера”. Реализация проекта даст возможность эффективно использовать рекреационный потенциал района, развивать на качественно новом уровне материально-техническую базу и рекреационную инфраструктуру, активизировать предпринимательскую деятельность.

Ключевые слова: территориальная рекреационная система, региональный рынок рекреационных услуг, рекреационные ресурсы, природно-рекреационный потенциал, рекреационная рента, Региональная программа развития территориальной рекреационной системы, специальная туристско-рекреационная зона.

L.Cherchyk. Formation and development of the territorial recreation system of the region (based on the example of the Volyn region). - Manuscript.

The dissertation for a degree of Candidate of Economic Sciences on the speciality - 08.10.01 - Distribution of productive forces and regional economics. - Institute of Regional Researches of the Ukrainian National Academy of Sciences, Lviv, 1999.

The dissertation is dedicated to the questions of theoretical foundation of formation problems and the directions of the development of the territorial recreation system (TRS) of the region in the conditions of transitional economics. TRS can be considered as a kind of regional market of recreation service, functional, territorial structure is grounded, mechanism of recreation rent is suggested, methodical approaches to formation of Regional program of TRS deve-lopment are investigated conception of the creation of special tourist and recreation zone is worked out.

On the basis of the recreation resources analysis and social and economical factors perspective trends of the development of the recreation system of Volyn region are motivated, its territorial structure is determined, natural and recreation potential is estimated, propositions concerning the creation of favourable economic regime of the TRS functioning are developed.

Key words: territorial recretion system, regional market of recreation service, recreational resourses, natural recreational potential, recreational rent, Regional program of TRS development, special tourist and recreation zone.

Размещено на Allbest.ru