Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ ДЛЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РИНКОВИХ УМОВАХ

Спеціальність: Економіка та управління підприємствами за видами економічної діяльності

Куліш Тетяна Володимирівна

Суми, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення технологічної потреби виробництва сільськогосподарської продукції сучасними технічними засобами механізації виробничих процесів є однією з найбільш складних проблем виходу аграрного сектора економіки з кризового стану. З року в рік в аграрних підприємствах України, зокрема Запорізької області, кількість техніки, потрібної для виконання основних технологічних операцій, зменшується. Технічне забезпечення не відповідає сучасним вимогам сільськогосподарського виробництва. Так, забезпечення технологічної потреби сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах за 2006 р. становило 30-75%. Списується сільськогосподарської техніки майже вдвічі менше, ніж необхідно списувати за нормативними строками їх експлуатації. Внаслідок цього істотно збільшилося навантаження на основні види техніки, що це е дозволяє виконувати в строк всі технологічні операції. У зв'язку із цим аграрні підприємства несуть додаткові витрати на оплату послуг стороннім організаціям за виконання частини технологічних процесів, особливо тих, які жорстко обмежені часовими межами Втрати сільського господарства, пов'язані з нестачею та низьким технічним станом машин, становлять: за перевитратами пального 10-12%, за недобором врожаю - більш як на 20%.

У даних умовах одним з перспективних способів оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств, є лізинг. Аграрні підприємства, не маючи можливості оплатити повну вартість техніки, беруть її в довгостроковий кредит і тим же самим сприяють розвитку вітчизняного машинобудування.

Питання становлення та розвитку лізингу були предметом досліджень наукових праць таких вітчизняних вчених, як В.Г. Васильєва, Н.М. Внукова, В.А. Горемикін, О.І. Дацій, С.В. Дідур, А.Г. Загородній, Г.А. Іванникова, Е.В. Кабатова, В.М. Кочетков, М.І. Лещенко, Б.Л. Луців, О.О. Ляхова, П.М. Макаренко, О.В. Манойленко, Л.Ю. Мельник, В.І. Міщенко, В.П. Ніколаєв, О.В. Ольховиков, А.А. Пересада, Л.Н. Прилуцький, Н.Є. Селюченко, А.Л. Смирнов, Ю.В. Сосюрко, В.П. Трач, О.В. Ульянченко, Ю.С. Харитонова, Г.О. Холодний, Ю.С. Чекмарева, О.Г. Шпикуляк, Н.П. Шульга та інші. Вихід економіки з кризового стану обумовлює її розвиток відповідно до світових тенденцій, а тому для розвитку лізингу, необхідно спиратись на знання й досвід зарубіжних країн, зокрема, це такі зарубіжні автори як Р. Капроні, М. Міллер, С. Силинг, Р. Хігінс, В. Хойєр, Х. Шпіттлер та інші. Проте, на сьогодні залишаються багато невирішених і дискусійних питань. Зокрема, у наукових працях недостатньо висвітленою є проблема розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах, потребують обґрунтування методичні підходи до оцінки ефективності застосування лізингу в порівнянні з іншими засобами залучення інвестицій, визначення шляхів удосконалення розвитку лізингу для аграрних підприємств. Розвиток лізингу сприятиме забезпеченню нових конкурентних позицій аграрних підприємств у ринкових умовах та активізації інвестиційного процесу в аграрній сфері. Актуальність цих проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету, структуру і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійського державного агротехнологічного університету „Соціально-економічна політика, менеджмент та маркетинг АПК” номер державної реєстрації 0107U008972, 2007-2010 рр.). Автор є основним виконавцем у розробці шляхів удосконалення розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методологічних положень розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- систематизація теоретичних і методологічних підходів до вивчення сутності розвитку лізингу для підприємств;

- аналіз історичного розвитку та сучасного стану лізингу в Україні та за її межами;

- розкриття методичних підходів до оцінки ефективності розвитку лізингу на якісному й кількісному рівнях;

- визначення основних складових процесу розвитку лізингу для суб'єктів господарювання у ринкових умовах;

- проектування раціональної організаційної схеми лізингу для аграрних підприємств;

- обґрунтування методичних підходів до оцінки ефективності придбання техніки за лізингом;

- розробка заходів з удосконалення державного регулювання лізингу аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес і рівень розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах.

Предметом дослідження є теоретичні і методологічні підходи до розвитку лізингу для підприємств у ринкових умовах.

Методи дослідження. В процесі виконання досліджень використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні економічні методи, зокрема:

- діалектичний метод пізнання і абстрактно-логічний метод (при узагальненні теоретичних і методологічних засад лізингу);

- історично-економічний (при аналізі теорій розвитку лізингу);

- аналітичний метод (при розробці понятійного апарату лізингу);

- структурно - логічний метод (при побудові логіки і структури дисертаційної роботи);

- монографічний метод (при всебічному і глибокому вивченні матеріально-технічної бази аграрних підприємств, організаційно-правових основ розвитку лізингу, передового досвіду);

- метод порівняльного аналізу (при виявленні тенденцій розвитку явищ, що досліджуються, встановлення причин зміни окремих їх параметрів);

- статистичні методи (при аналізі матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств);

- метод соціологічного опитування (при проведенні моніторингу діяльності агарних підприємств та вивченні інформованості аграрних виробників з питань лізингової діяльності);

- метод ранжування (при дослідженні проблем діяльності лізингових компаній).

Інформаційною базою дослідження були Закони України, Укази Президента України, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Головного управління агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації і районних управлінь агропромислового розвитку, дані бухгалтерської та статистичної звітності аграрних підприємств; результати вибіркових спостережень, які проведені автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

Вперше:

- обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності придбання техніки за лізингом, які враховують визначення ефективності лізингу в порівнянні з іншими засобами залучення інвестицій та передбачають координованість лізингових платежів з доходами лізингу одержувачів за рахунок введення розрахункового нормативу річної доходності, який враховується при розрахунку лізингових платежів.

Удосконалено:

- класифікацію лізингу за наступними критеріями: галузь, строки договору лізингу, джерела фінансування, спосіб нарахування виплат, ступінь ризику лізингоодержувача, що розширює понятійний апарат, розвиває сутнісні характеристики лізингу та дозволяє лізингоодержувачу визначитися з вибором того чи іншого виду лізингу і його модифікації;

- методичні підходи до оцінки ефективності лізингу на якісному (істотне збільшення обсягів виробництва, продуктивності праці, прибутку, рентабельності, скорочення строку окупності, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності) і кількісному рівнях (порівняння двох грошових потоків чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства, у двох варіантах його стійкого розвитку). Саме „вимога стійкого розвитку” принципово відрізняє даний підхід від інших та обумовлює розгляд лізингу як інвестиційного проекту із залученим капіталом;

- систему регіонального лізингу, що ґрунтується на забезпеченні ефективного державного контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів, поєднанні функцій лізингодавця і інвестиційної організації в особі банка, що дозволить скоротити кількість посередників і наблизитися до джерела фінансування.

Дістало подальший розвиток:

- економічна сутність понять лізингу та аграрного лізингу, згідно якій лізинг - це економіко - правові відносини, що виникають з придбанням лізингодавцем у власність майна та передачею його лізингоодержувачу у тимчасове володіння і користування на визначений термін і за визначену плату;

- визначення передумов розвитку лізингу: історичних, економічних, організаційно-технічних, суспільно-політичних, науково-дослідних, інвестиційно-інноваційних, соціальних та правових, що сприяють регулюванню та стимулюванню розвитку лізингу для аграрних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні отриманих результатів досліджень у діяльність аграрних підприємств, що пожвавлює процес оновлення основних засобів та сприяє підвищенню ефективності їх діяльності. Результати дослідження (система регіонального лізингу) використані Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації при реалізації „Програми розвитку зернового господарства в Запорізькій області на 2007-2011 роки” (довідка №01-00/1671 від 28.08.2008 р.). Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах використані Михайлівською районною державною адміністрацією при реалізації програми „Зерно Запоріжжя на 2006-2010 роки” та програми „Виробництво товарного ріпаку на 2005-2010 роки” (довідка № 05-24/530 від 28.07.2008 р.). Результати наукових досліджень (методичні підходи щодо оцінки ефективності придбання техніки за лізингом в порівнянні з іншими засобами залучення інвестицій) використані у діяльності ФГ „Вега” при розробці організаційно-економічних засад матеріально-технічного забезпечення підприємства (довідка № 36 від 14.07.2008 р.). Методичні підходи щодо оцінки ефективності придбання техніки за лізингом на якісному і кількісному рівнях використані у діяльності ТОВ „СПП ЛАНА” в процесах оновлення матеріально-технічної бази господарства (довідка № 144/1 від 14.07.2008 р.). Фермерським господарством „Таврида-Агро” використані методичні підходи щодо оцінки ефективності придбання техніки за лізингом (довідка від 15.08.2008 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: „Менеджмент та маркетинг фермерських господарств”, „Менеджмент і стратегія малого бізнесу” (довідка № 48/4 - 1052 від 20.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій представлено авторській підхід до досліджень проблем розвитку лізингу для підприємств і напрямів удосконалення процесу розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах.

Науковий результат, висновки і пропозиції, що виносяться до захисту, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації.

Основні теоретичні і методологічні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на 8 наукових конференціях, зокрема, на: Щорічній науко-практичній конференції „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія розвитку України в глобальному середовищі” (м. Сімферополь, 2007 р.), Науково-практичній конференції „Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007 р.), Х Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України (м. Севастополь, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.), Науково-практичній конференції „Інноваційно - інвестиційна модель розвитку національної економіки” (м. Донецьк, 2008 р.), Науково-практичній конференції „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових роботах, в тому числі 7 статей у фахових виданнях.

Загальний обсяг опублікованого матеріалу, який належить особисто автору, складає 5,37 умовних друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел з 209 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 255 сторінок, основний зміст викладений на 159 сторінках. Робота містить 40 таблиць, 20 рисунків, 3 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади розвитку лізингу для аграрних підприємств” - систематизовано теоретичні та методичні підходи до вивчення сутності розвитку лізингу для підприємств, проаналізовано історичний розвиток та сучасний стан лізингу в Україні та за її межами, розкрито методичні підходи до оцінки ефективності розвитку лізингу.

Визначено, що складність і новизна відносин лізингу породила появу різноманітних точок зору на їх юридичну і економічну сутність. У світовій практиці для вираження поняття лізинг широко використовують такі терміни, як „кредит-оренда”, „фінансування оренди”, „операції по фінансовій оренді” та інші. Лізинг має потрійну економічну основу і зберігає в собі одночасно якості кредитної угоди, інвестиційної і орендної діяльності.

В процесі дослідження встановлено, що лізинг - це економіко - правові відносини, що виникають з придбанням лізингодавцем у власність майна та передачею його лізингоодержувачу у тимчасове володіння і користування аграрним підприємствам на визначений термін і за визначену плату. Одним з видів лізингу, що розвивається в системі агропромислового комплексу, можна виділити аграрний лізинг - як специфічний галузевий вид лізингу. З урахуванням специфічних особливостей аграрного лізингу, ми визначили, що аграрний лізинг - це сукупність економіко-правових відносин, пов'язаних з придбанням основних засобів у власність і передачею їх за договором в користування фізичній чи юридичній особі за визначену плату з метою отримання доходу з урахуванням амортизації засобів і правом подальшого їх викупу, при участі постачальника, лізингодавця, лізингоодержувача і інших суб'єктів.

Через брак досвіду та порівняну новизну лізингу в Україні єдиної класифікації видів, різновидів і форм лізингу не існує, що має важливе теоретичне та практичне значення. Тому ми розширили класифікацію лізингу за наступними ознаками: за розміром угоди, за строками дії договору, за джерелами фінансування, за ступенем ризику лізингоодержувача Як наслідок розширено понятійний апарат, поглиблені сутнісні характеристики лізингу, є можливість лізингоодержувачу певніше визначитися з вибором того чи іншого виду лізингу та його модифікації.

В Україні обсяг операцій фінансового лізингу є надзвичайно низьким. Це свідчить про наявність впливу негативних чинників, які стримують розвиток лізингу в Україні, а саме:

- недосконалість законодавчого забезпечення;

- недостатня інтеграція у міжнародне законодавче поле щодо лізингу;

- несприятливий податковий клімат;

- обмеженість можливостей залучення коштів для фінансування лізингових операцій, недосконалість структури джерел фінансування лізингових операцій;

- низька фінансова стійкість лізингодавців;

- недостатність кваліфікованих кадрів у сфері лізингу та низький рівень обізнаності з питань лізингу серед представників малого та середнього бізнесу.

З метою регулювання та стимулювання розвитку лізингу для аграрних підприємств нами виявлено передумови розвитку лізингу, які вже реально існують та ряд необхідних, без яких неможливий розвиток лізингу (табл. 1).

Таблиця 1. - Характеристика передумов розвитку лізингу в Україні:

№	Передумови	Зміст передумов
1.	Історичні	1.1 Наявність традицій орендного підприємництва. 1.2 Можливість використання досвіду орендних відносин у період економічних реформ.
2.	Економічні	2.1 Необхідність розвитку ринкових відносин, в тому числі через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури. 2.2 Об'єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування та інвестування. 2.3 Зміни ситуації в збутовій політиці машинно-технічної продукції. 2.4 Потреба в більш раціональному використанні основних засобів виробництва. 2.5 Структурні зміни в сфері матеріального виробництва і послуг юридичним особам у ринкових умовах. 2.6 Наявність зацікавленості зарубіжних лізингових компаній до розширення зв'язків зі споживачами в Україні.
		2.7 Можливість виходу українських товаровиробників з допомогою лізингу на ринки інших країн.
3.	Організаційно-технічні	3.1 Наявність досвіду зовнішньоторгових орендних операцій. 3.2 Участь банківських установ у лізингових операціях. 3.3 Зацікавленість вітчизняних підприємців у фінансовій лізинговій діяльності. 3.4 Проведення процесу реструктуризації великих підприємств з елементами лізингу. 3.5 Початок процесу створення спеціалізованих лізингових компаній. 3.6 Сприяння розвитку приватного конкурентного ринку лізингу.
4.	Суспільно-політичні	4.1 Державна політика, що поширюється на сферу лізингу. 4.2 Наявність спеціалізованої громадської організації «Лізинговий фонд». 4.3 Створення Укрлізингу.
5.	Науково-дослідні	5.1 Обізнаність спеціалістів про лізинг як засіб залучення інвестицій. 5.2 Зацікавленість в дослідженні проблем лізингу. 5.3 Впровадження науково-дослідних розробок щодо вдосконалення розвитку лізингу.
6.	Соціальні	6.1 Підвищення якості праці через оновлення основних засобів. 6.2 Підвищення зайнятості через збільшення обсягу збуту продукції.
7.	Правові	7.1 Вдосконалення законодавства про лізинг. 7.2 Встановлення пільг по лізингових операціях. 7.3 Оптимізація державних програм підтримки та стимулювання лізингу.
8.	Інноваційно-інвестиційні	8.1 Створення умов для іноземних інвестицій через механізм лізингу. 8.2 Сприяння розвитку науково-технічного прогресу.

З переходом до ринкових умов господарювання та розвитком лізингу в аграрному секторі значної актуальності набуває питання аналізу ефективності лізингу. На відміну від методичних підходів, що вже існують, нами запропоновано оцінювати ефективність лізингу на якісному й кількісному рівнях. Якісна оцінка зводиться до визначення зростання показників обсягу. Лізинг можна вважати економічно ефективним, якщо він дозволяє істотно збільшити обсяги виробництва, продуктивність праці, фондовіддачу, прибуток, рентабельність, скоротити строк окупності, підвищити якість продукції і її конкурентоспроможність. Кількісно ефективність лізингу для лізингоодержувача визначається порівнянням двох грошових потоків чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства, у двох варіантах його стійкого розвитку. Саме „вимога стійкого розвитку” принципово відрізняє даний підхід від інших.

Перший грошовий потік формується при збереженні на підприємстві існуючих активів. Другий грошовий потік виникає при лізингу майна. Стійкий розвиток підприємства означає, що грошовий потік кожного року більше або дорівнює нулю, інакше кажучи, у підприємств ресурсів достатньо для платежів по лізингу. „Вимога стійкого розвитку” обумовлює розгляд лізингу як інвестиційного проекту із залученим капіталом.

Вигідність лізингової угоди визначається, виходячи з зростання власних активів лізингоодержувача. Про ефективність лізингу свідчить нерівність (1):

Де:

IRR_л - очікувана внутрішня норма рентабельності активів підприємства при залученні майна за лізингом;

P_пр - очікувана рентабельність власних активів підприємства без лізингу.

Кількісно ефект лізингу для лізингоодержувача визначається за наступною формулою:

(2)

Де:

- економічний ефект, тис. грн.;

- відпускна ціна об'єкту лізингу, тис. грн.;

- авансовий платіж, тис. грн.;

- комісійна винагорода лізингу, тис. грн.;

- плата за кредитні ресурси, тис. грн.;

- сума, що виплачується за страхування лізингового майна, тис. грн.;

- інші витрати лізингодавця, що передбачені договором лізингу, тис. грн.;

- діюча ставка банківського відсотку по депозиту, %.

Формула (2) характеризує можливий ефект, який можна одержати в результаті лізингової угоди, що передбачає по першому року виплату авансового платежу і відповідних лізингових платежів. За допомогою цієї формули можливо розрахувати річний економічний ефект за кожним роком використання об'єкту лізингу, а також сумарний ефект. З метою розрахунку ефективності лізингу ми рекомендуємо результати, що отримані за допомогою цієї формули. В результаті отримуємо ефективність лізингу.

У другому розділі - „Дослідження процесу розвитку лізингу для суб'єктів господарювання у ринкових умовах” - проаналізовано стан розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств та їх адаптацію до ринкових умов, визначено рівень розвитку лізингу в Запорізькій області та проведено аналіз організаційно - правових умов розвитку лізингу для аграрних підприємств.

Аграрні підприємства Запорізької області, як і України в цілому, функціонують на фоні загальної економічної нестабільності, порушення виробничих зв'язків, інфляції, зниження купівельної спроможності і різкого скорочення бюджетного фінансування АПК, посилення диспаритету цін на ресурси для агропромислового комплексу і сільгосппродукцію, що знижує рівень їх доходності. В результаті вичерпались джерела аграрних підприємств не тільки для модернізації матеріально-технічної бази, але й для відновлення виробничого потенціалу. За роки реформування зупинився процес простого відтворення сільськогосподарської техніки, не говорячи вже про приріст. Обсяг придбаної техніки за 2004-2006 роки скоротився вдвічі, а по деяких видах техніки в три рази. В Запорізькій області у 2006 р. рівень забезпечення технологічної потреби становив: тракторів - 26,7%, зернозбиральних комбайнів - 37,8%, кукурудзозбиральних комбайнів - 53,3%, кормозбиральних комбайнів - 58,8%, сівалок 74,4%, жниварок - 39%. Аналогічний стан спостерігається й по іншій сільськогосподарській техніці (табл.2).

Таблиця 2. - Забезпеченість технікою аграрних підприємств Запорізької області:

Показники	1990р.	1995р.	2000р.	2004р.	2005р.	2006р.	2006р. в % до1990 р.
Припадає умовних тракторів на 100 га ріллі, шт.	1,2	1,1	0,9	0,83	0,6	0,5	41,6
Припадає ріллі на 1 умовний трактор, га	84,1	94,0	110,9	120,6	177,	184,2	219
Припадає зернозбиральних комбайнів на 100 га посівів зернових, шт.	0,6	0,5	0,3	0,3	0,2	0,26	43,4
Припадає посівів зернових на 1 зернозбиральний комбайн	167,9	191,4	309,1	298,7	377,9	381,8	227,4
Припадає на 100 тракторів, шт.:плугів	45,0	43,6	41,5	40,0	38,8	36,5	81,1
культиваторів	70,0	64,6	63,2	56,9	65,7	62,4	89,1
сівалок	57,6	52,6	46,4	41,8	59,1	60,0	104,2
жаток	20,5	17,8	13,0	10,2	14,4	14,0	68,3

Низька технічна забезпеченість господарств призводить до втрат урожаю. Через дефіцит техніки втрати зерна на останній стадії збирання врожаю доходять до 28% від біологічного врожаю. Майже по всіх видах сільськогосподарської техніки є тенденція скорочення техніки на одиницю оброблюваної площі. Навантаження на площу за 1990-2006 р. зросло в 2 рази. В умовах, що склалися, коли технічну переозброєність сільського господарства не можливо здійснити за рахунок власних коштів аграрних підприємств, одним з перспективних напрямів рішення цієї задачі є використання лізингу, що пожвавить процес оновлення основних засобів, допоможе впровадженню науково-технічного прогресу.

Організація лізингу в агропромисловому комплексі України являє собою згоду між власником майна - державою, в особі „Украгролізинг” і лізингу одержувачем (аграрним підприємством) про передачу техніки та обладнання у використання (з правом викупу) на визначений період за визначену плату. В Запорізькій області функціонує регіональне відділення НАК „Украгролізинг”, яке отримує з державного фонду певну суму грошових коштів для придбання техніки в лізинг. За 2000-2006 роки в лізинговий фонд Запорізької області було виділено 46,563 млн. грн. (рис.1).

Рис. 1. - Вартість та кількість поставок техніки НАК „Украгролізинг” аграрним підприємствам Запорізької області:

Замовлення на поставку в 2006 році продукції машинобудування на лізинговій основі через НАК „Украгролізинг” виконане лише на 30 %, причиною цього є незабезпеченість повернення засобів. Борг аграрних підприємств Запорізької області по лізингових платежах на 1.02.2007 р. становив 15,42 млн. грн., що на 11% більше, ніж в попередньому році. Дослідження показали, що функціонування в аграрному секторі лізингових компаній, які в повному обсязі користуються коштами державного бюджету, є неефективним, а потужна монопольна позиція цих компаній, зокрема НАК „Украгролізинг”, на ринку лізингових послуг не дає можливості розвиватися приватним лізинговим компаніям. Поряд з системою НАК „Украгролізинг”, в Запорізькій області функціонує ще ряд лізингових компаній, зокрема: Комунальне підприємство „Запоріжагролізинг” ТОВ „НВО”, ТОВ „Українська аграрна лізингова компанія”, ТОВ „Південно-українська лізингова компанія”, лізингова компанія „Аграрний Союз Донбасу”, але вони займають значно меншу частку в обсязі лізингових послуг в порівнянні з НАК „Украгролізинг”. Державна підтримка аграрних підприємств через фінансування НАК „Украгролізинг” зводиться до наповнення ринку сільськогосподарської техніки державними коштами, що призводить до виробництва непопулярної техніки, зловживань та корупції в цій сфері і значно знижує ефективність використання коштів Державного бюджету України. Однією з головних проблем в процесах державної підтримки є те, що держава намагається одночасно за допомогою однієї й тієї ж суми бюджетних коштів підтримати аграрних товаровиробників та виробників сільськогосподарської техніки.

Незважаючи на прогресивність прийнятих норм, у цілому законодавство в сфері фінансового лізингу не є досконалим, існують норми, які не узгоджуються між собою. Це створює відчуття нестабільності та непослідовності законодавства, що ускладнює, а іноді і взагалі унеможливлює роботу як учасників лізингової діяльності, так і судових органів.

Таким чином, розвиток лізингу для аграрних підприємств знаходиться на низькому рівні та потребує значного вдосконалення, так як в існуючому вигляді він стимулює монополізм постачальників відповідних видів продукції. В процесі досліджень встановлено, що для вдосконалення розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах виникає необхідність розвитку лізингу на базі комерційних банків, що скоротить кількість посередників та наблизить до джерела фінансування, проектування раціональної організаційної схеми лізингу для аграрних підприємств, розробка методичних підходів до оцінки ефективності використання лізингових засобів та обґрунтування заходів державного регулювання лізингу. Все це сприятиме розвитку лізингу для аграрних підприємств, що в свою чергу, сприятиме оновленню матеріально-технічної бази аграрних підприємств та підвищенню їх конкурентоспроможності.

У третьому розділі - „Шляхи вдосконалення розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах” - запропоновано раціональну організаційну схему лізингу для аграрних підприємств на регіональному рівні, обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності придбання техніки за лізингом та розроблені заходи з удосконалення державного регулювання розвитку лізингу для аграрних підприємств.

З метою вдосконалення лізингової діяльності для аграрних підприємств запропоновано систему регіонального лізингу в Запорізькій області, яка сприяє забезпеченню ефективного контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів.

Нами розроблена схема взаємовідносин лізингу на регіональному рівні (рис. 2).

Дана схема передбачає поєднання функцій лізингодавця і інвестиційної організації в особі банка з метою скорочення кількості посередників і наближення до джерела фінансування.

Функції лізингового відділу в банку може виконувати відділ кредитування інвестицій. У запропонованій схемі лізингових відносин є ряд переваг:

- по-перше, скорочується ціла ланка - посередник, а це транспортні витрати, витрати на послуги і менший процент орендної плати згідно з лізинговим договором;

- по-друге, банк, вкладаючи свої грошові кошти, здійснює більш ретельний підбір лізингу одержувачів.

Дослідження показали, що лізинг вигідний з матеріальної точки зору в порівнянні з банківським кредитом, що підтверджується розрахунками потоку грошових коштів одного і того ж підприємства в двох випадках: при покупці техніки на умовах лізингу та кредиту.

Рис. 2. - Пропонована схема взаємовідносин суб'єктів лізингу в регіоні:

Визначили, що про доцільність кредиту в порівнянні з лізингом, можна говорити, тільки при кредитній ставці 8,9 %.

Нами запропонована методика по оцінці ефективності лізингу в порівнянні з іншими засобами залучення інвестицій з урахуванням можливого зниження податку на прибуток.

Визначили, що банк надасть допомогу лізингоодержувачу, якщо погодиться рівномірно одержувати загальну суму на погашення і обслуговування кредиту, а також якщо платежі будуть скоординовані з доходами одержувачів.

Це особливо важливо для сільського господарства, бо основна сума грошей надходить після збору врожаю.

Щоб банк не втратив додатковий доход у зв'язку з перенесенням строків виплат, пропонуємо ввести розрахунковий норматив річної доходності, який враховується при розрахунку лізингових платежів.

Розрахунковий норматив річної доходності визначається за формулою:

(3)

Де:

- розрахунковий норматив річної доходності;

- норматив кредиту і доход лізингодавця;

- кількість місяців отримання додаткового доходу.

Впровадження даного заходу сприятиме координованості лізингових платежів з доходами аграрних підприємств, а банк при цьому не несе витрат у зв'язку з перенесенням строків виплат платежів.

Порівняльна характеристика варіантів організації використання зернозбирального комбайна, що придбаний за лізингом, показала, що в першу чергу їх повинні купувати ті господарства, в яких площі зернових культур дозволяють повністю завантажити техніку.

Для тих господарств, у яких немає такої можливості, доцільно придбати техніку за лізингом для машинно-технологічних станцій (МТС), що мають організаційно-правову форму сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Направлення коштів лізингового фонду та інших форм державної підтримки на створення незалежних від сільських товаровиробників комерційних МТС є недоцільними, бо їх діяльність не відповідає інтересам споживачів послуг.

Держава здатна цілеспрямовано стимулювати розвиток лізингу, як канал ресурсозабезпечення аграрних підприємств, і тим самим сприяти підвищенню ефективності їх діяльності. Інструментами такого впливу є пільгове оподаткування інвестицій в основні фонди і пріоритетне кредитування лізингодавців.

Необхідно відмітити, що на етапі формування лізингового ринку саме державне регулювання широко застосовувалося в світовій практиці з метою гарантованого розвитку даних процесів.

Пропонуються наступні заходи державної підтримки розвитку лізингу (рис. 3).

Рис. 3. - Заходи державної підтримки лізингу:

Важливим аспектом регулювання лізингових відносин є фінансово-кредитний механізм. Запропоновано змінити способи фінансування на методи державної підтримки, що включають: взаємну відповідальність держави і суб'єктів лізингу (основа цього - виборчий принцип виділення засобів), використання державних засобів не для прямого інвестування лізингу, а для надання гарантій у лізингових взаємовідносинах.

Визначені основні принципи механізму матеріально-технічного забезпечення АПК Запорізької області:

- фінансове оздоровлення підприємств;

- вдосконалення лізингової форми фінансування поставок нової техніки і обладнання для села з можливістю державного регулювання і контролю;

- за діяння всього арсеналу різних видів лізингу;

- зняття стандартизації за видами, марками технічних засобів;

- введення подвійних цін, введення граничних цін на паливно-енергетичні ресурси і найбільш важливі види матеріально-технічних засобів. Реалізація викладеної програми по оснащенню аграрних підприємств технічними засобами і матеріально-технічними ресурсами через лізинг потребує значних інвестицій державного і регіонального рівня. В Запорізькій області для заповнення аграрних підприємств технічними засобами до 2015 року потрібні інвестиції в сумі 6524,79 млн. грн. При цьому пропонується витратити 47,4 % інвестицій для придбання технічних засобів за державним лізингом, 34,6% за приватним лізингом, 18 % для придбання технічних засобів аграрними підприємствами за прямою покупкою. За умови придбання всієї вказаної техніки за державним лізингом потрібно було б витратити кошти в сумі 3092,65 млн. грн. В результаті застосування лізингу, як засобу оновлення основних фондів, аграрні підприємства Запорізької області можуть значно підвищити результати своєї діяльності: збільшити обсяги виробництва продукції на 10-20%, підвищити продуктивність праці на 10-15%, фондозабезпеченість та фондовіддачу на 9,5-15%, норму прибутку на 0,2-2,4 відсоткові пункти до попереднього року.

Реалізація завдань та заходів, визначених у роботі, сприятиме розвитку лізингу в Україні, який сприятиме процесу швидкого оновлення основних засобів аграрних підприємств та підвищенню ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності.

ВИСНОВКИ

В рамках дисертаційного дослідження нами була розв'язана важлива науково-прикладна задача щодо розвитку лізингу для аграрних підприємств у ринкових умовах, що є актуальним для аграрних підприємств, які мають низьку технічну забезпеченість господарств, що призводить до втрат урожаю та є причиною низької продуктивності праці. Отримано нове наукове обґрунтування даної задачі, що полягає в удосконаленні системи регіонального лізингу, розкритті методичних підходів до оцінки ефективності розвитку лізингу для аграрних підприємств, обґрунтуванні методичних підходів до оцінки ефективності використання лізингових засобів, розробці заходів з удосконалення державного регулювання розвитку лізингу для аграрних підприємств. В результаті реалізації завдань та заходів, визначених у роботі, аграрні підприємства можуть значно підвищити результати своєї діяльності, зокрема збільшити обсяги виробництва продукції, підвищити продуктивність праці, фондозабезпеченість, фондовіддачу, норму прибутку.

1. В результаті досліджень виявлено, що лізинг має потрійну економічну основу і містить в собі одночасно якості кредитної угоди, інвестиційної і орендної діяльності, що тісно поєднуються і взаємно проникають один в одного. Дослідженнями встановлено, що лізинг - це економіко - правові відносини, які виникають з придбанням лізингодавцем у власність майна та передачею його у тимчасове володіння і користування одержувачам на визначений термін і за визначену.

Одним з видів лізингу, що розвивається в системі агропромислового комплексу, виділено лізинг.

Доповнено класифікацію видів лізингу за наступними ознаками: за розміром угоди, за строками дії договору, за джерелами фінансування, за ступенем ризику лізингоодержувача. Як наслідок розширено понятійний апарат, поглиблені сутнісні характеристики лізингу, є можливість лізингоодержувачу певніше визначитися з вибором того чи іншого виду лізингу і його модифікації.

2. Аналіз історії розвитку лізингу свідчить, що з минулих часів і до сьогоднішнього часу необхідність застосування лізингу підтверджується практикою. Сьогодні, в цілому, сформована інфраструктура лізингового ринку, що має великі перспективи і потенціал. Однак, на відміну від світової практики, обсяг операцій фінансового лізингу в нашій державі є надзвичайно низьким, що свідчить про наявність впливу негативних чинників, які стримують розвиток лізингу в Україні. З метою регулювання та стимулювання розвитку лізингу для аграрних підприємств виявили передумови розвитку лізингу: історичні, економічні, організаційно-технічні, суспільно-політичні, науково-дослідні, соціальні, правові та інноваційно-інвестиційні.

3. Консолідуючим фактором інтересу аграрних підприємств до лізингу, як до засобу залучення інвестицій, є оцінка реальної ефективності лізингу на якісному й кількісному рівні. Якісна оцінка зводиться до визначення зростання показників обсягу (збільшення обсягів виробництва, продуктивності праці, прибутку, рентабельності, скорочення строку окупності, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності). Кількісно ефективність лізингу для лізингоодержувача визначається порівнянням двох грошових потоків чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства, у двох варіантах його стійкого розвитку. Саме „вимога стійкого розвитку” принципово відрізняє даний підхід від інших. „Вимога стійкого розвитку” обумовлює розгляд лізингу як інвестиційного проекту із залученим капіталом. лізинг ринковий економічний

4. Дослідженням виявлено, що попит на лізингові операції та послуги в Україні зумовлений, насамперед, несприятливим станом парку устаткування. За роки реформування зупинився процес простого відтворення сільськогосподарської техніки. Обсяг придбаної техніки за 2004-2006 роки скоротився вдвічі, а по деяких видах техніки в три рази. Забезпечення технологічної потреби сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах за 2006 р. становило 30-75%. Низька технічна забезпеченість господарств призводить до втрат урожаю сільськогосподарських культур. Одним з перспективних напрямів, що пожвавить процес оновлення основних засобів в аграрних підприємствах, є використання лізингу. Дослідження показали, що розвиток лізингу для аграрних підприємств знаходиться на низькому рівні та потребує значного вдосконалення.

5. Важливим моментом удосконалення лізингової діяльності в аграрних підприємствах є система регіонального лізингу в Запорізькій області, яка сприяє забезпеченню ефективного контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів. Механізм державного фінансового лізингу більш зручний для лізингоодержувача, ніж придбання товару на пряму у постачальника, так як митне оформлення, виплата відповідних податків і зборів лягає на лізингову компанію. З метою скорочення кількості посередників і наближення до джерела фінансування ефективним буде поєднання функцій лізингодавця і інвестиційної організації в особі банка (відділ кредитування інвестицій).

6. В якості результативного шляху щодо розвитку лізингу є обґрунтування методичних підходів до ефективності придбання техніки за лізингом, які враховують визначення ефективності лізингу в порівнянні з іншими засобами залучення інвестицій та передбачають координованість платежів з доходами одержувачів. Щоб банк не втратив додатковий дохід у зв'язку з перенесенням строків виплат, пропонуємо ввести розрахунковий норматив річної доходності, який враховується при розрахунку лізингових платежів, що принципово відрізняє дану методику від існуючих.

7. Розвиток лізингу для аграрних підприємств не можливий без формування ефективного та надійного державного регулювання. Інструментами такого впливу є пільгове оподаткування інвестицій в основні фонді і пріоритетне кредитування лізингодавців. Для реалізації цього на рівні Запорізької області необхідні інвестиції в сумі 6524,79 млн. грн. В результаті застосування лізингу, як засобу оновлення основних фондів, аграрні підприємства можуть значно підвищити результати своєї діяльності, зокрема збільшити обсяги виробництва продукції на 10-20 %, підвищити продуктивність праці на 10-15%, фондозабезпеченість та фондовіддачу на 9,5-15%, норму прибутку на 0,2 - 2,4 відсоткові пункти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Куліш Т.В. Економічні та правові основи становлення лізингових відносин / Т.В. Куліш // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 145-148.

Куліш Т.В. Державне регулювання лізингу в АПК на регіональному рівні / Т.В. Куліш // АгроСвіт. - 2007. - № 3. - С. 18-23.

Куліш Т.В. Оцінка ефективності лізингових операцій / Т.В. Куліш // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 3. - С. 25-28.

Куліш Т.В. Сучасний стан та перспективи розвитку лізингового бізнесу в АПК / Т.В. Куліш // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 3. - С. 135-138.

Куліш Т.В. Лізинг в технічному переоснащенні аграрного сектору / Т.В. Куліш // АгроСвіт. - 2007. - № 17. - С. 21-24.

Куліш Т.В. Розвиток лізингу в Україні / Т.В. Куліш // Вісник Харк.нац.тех.ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип. 54 - Харків: ХНТУСГ, 2007 р. - С. 233-239.

Куліш Т.В. Правові аспекти організації лізингу в АПК / Т.В. Куліш // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво - 2007 - №1. - С. 181-184.

Куліш Т.В. Актуальні проблеми розвитку лізингу / Т.В. Куліш // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 року. У 2-х т. - Т. 2. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 97-99.

Куліш Т.В. Роль банківського сектору у розвитку лізингу / Т.В. Куліш // Стратегии развития Украины в глобальной среде / Материалы международной научно-практической конференции 26-28 октября 2007 г. - Симферополь: издательский центр Крымского института бизнеса, 2007.

Куліш Т.В. Лізинг як інструмент інвестиційної діяльності / Т.В. Куліш // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: Матеріали наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р. - Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С. 128-130.

Куліш Т.В. Вдосконалення страхового регулювання лізингових операцій аграрних підприємств / Т.В. Куліш // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: Тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.): У 2 т.; Т І. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. - С. 111-112.

Куліш Т.В. Інвестиції через механізм лізингу / Т.В. Куліш // Стратегія забезпечення сталого розвитку України // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 20 травня 2008 р. - У трьох частинах / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.3. - С. 204-205.

Куліш Т.В. Переваги фінансового лізингу / Т.В. Куліш // Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України: Матеріали Х Всеукраїнської наук.-практ.конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Севастополь, 10-13 жовтня 2007р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2007. - С. 117-119.

Куліш Т.В. Діяльність лізингових компаній в Запорізькій області / Т.В. Куліш // Фінансові ринки та інститути: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 7-8 грудня 2007 р. у 2-х томах. Т.1. - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2007. - С. 267-270.

Куліш Т.В. Лізинг - складова інноваційного розвитку / Т.В. Куліш // Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки: матеріали 1 Міжнар. Наук. практ. конф., 26 лют. 2008 р., м. Донецьк / Нац. Акад. наук України, Донец. Нац. Ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Ін-т економіки промисловості; ред.кол.: Шубін О.О. - Донецьк: ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, 2008. - С. 106-108.

Размещено на Allbest.ru