Размещено на http://www.аllbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

«Розвиток інтеграційних формувань в АПК»

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

УДК 334:732:631.115.8

Кобець

Євгеній Анатолійович

Миколаїв - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, академік УААН, професор Лупенко Юрій Олексійович, ННЦ «Інститут аграрної економіки УААН», головний науковий співробітник відділу підприємництва;

- кандидат економічних наук Мельник Ірина Олегівна, Миколаївський державний аграрний університет, в.о. доцента кафедри економіки сільського господарства.

Захист відбудеться 28 травня 2008 р. о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 25 квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринково-підприємницького середовища в аграрній сфері супроводжується пошуками ефективних форм економічних відносин між господарюючими суб'єктами. Важливого значення за цих умов набуває агропромислова інтеграція, спрямована на об'єднання технологічних стадій виробництва, переробки, збуту та реалізації готової продукції, забезпечення стабільності наповнення нею ринку країни за прийнятними цінами. Довготривала економічна криза загальмувала агропромислову інтеграцію і негативно позначилася на співпраці сільського господарства з підприємствами третьої сфери АПК. На сучасному етапі розвиток інтеграційних процесів в АПК відбувається повільно, непослідовно та суперечливо. Дослідження глибинних інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі дають можливість виявити їх позитивні та негативні наслідки для сільського господарства, що особливо актуально при входженні України до європейського ринку і світової організації торгівлі. З розвитком інтеграційних процесів у виробництві продуктів харчування збільшується частка минулої, уречевленої праці, що сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Питання вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами агропромислового комплексу висвітлені в працях відомих українських вчених-економістів, зокрема Андрійчука В., Валентинова В., Гайдуцького П., Дудара Т., Крисального О., Лупенка Ю., Мазуренка О., Маліка М., Мармуль Л., Мельника Л., Саблука П., Червена І., Черевка Г., Шпичака О., Яценка В. та інших науковців. При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти розвитку агропромислової інтеграції потребують подальшого наукового опрацювання. Це стосується самого змісту економічної категорії «інтеграція», розвитку договірних відносин у системі інтегрованих структур у напрямі вдосконалення їх соціально-економічної сутності, організаційних форм агропромислової інтеграції, методики соціально-економічної оцінки ефективності інтеграційних процесів. Недостатньо дослідженими залишаються проблеми, пов'язані з методологією і практикою формування і регулювання інтегрованих підприємств в агропромисловому комплексі на обласному та районному рівнях. Відсутні також концептуальні і методичні підходи до вдосконалення механізму узгодження економічних інтересів учасників інтеграції в АПК.

Недостатнє теоретичне обґрунтування, а також практична значущість проблем розвитку інтеграційних формувань в АПК зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень (номер державної реєстрації 0102U005022)”. В її межах автором визначені тенденції і особливості розвитку інтеграційних формувань в АПК та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальнені і поглиблені теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад розвитку інтеграційних формувань в АПК.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені та реалізовані такі наукові завдання:

- уточнити економічну сутність, зміст, форми і умови розвитку агропромислової інтеграції;

- дослідити галузеві особливості та напрями розвитку інтеграційних формувань в аграрній сфері економіки;

- здійснити оцінку економічного розвитку АПК Дніпропетровської області;

- визначити типи створення інтеграційних об'єднань залежно від виробничо-економічних відносин та виду взаємозв'язків між підприємствами і організаціями АПК;

- розробити організаційно-виробничу структуру маркетингової служби та оптимальний план виробництва ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстрактційний завод»;

- розробити структурно-логічну модель інтеграційного формування з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів;

- запропонувати модель організації агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому підкомплексі.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку інтеграції та формування ефективних інтегрованих структур в агропромисловому комплексі.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних підходів та організаційно-економічних заходів щодо розвитку ефективного функціонування інтеграційних формувань в АПК.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна основи дисертаційного дослідження ґрунтуються на фундаментальних положеннях економічної теорії, наукових розробках вітчизняних і зарубіжних вчених з питань змісту та розвитку інтеграційних формувань в АПК.

В роботі використані наступні методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності інтеграції, її форм і напрямів розвитку); аналітичних порівнянь (дослідження стану економічного розвитку регіонального АПК); комплексного аналізу (визначення методів державної підтримки діяльності інтеграційних формувань); статистико-економічний (аналіз особливостей формування інтеграційних відносин в регіональному АПК); монографічний (розробка методичного апарату удосконалення розвитку інтеграційних формувань в АПК); розрахунково-конструктивний, експериментальний (розробка моделей організації агропромислової інтеграції в продуктових підкомплексах АПК)

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження отриману автором, полягають в наступному.

Вперше:

- запропоновано структурно-логічну модель інтеграційного формування з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів на районному рівні, яка створена на акціонерній основі, має відокремлені фінансово-економічну, маркетингову, транспортну і ремонтно-технічну служби, а сировина надходить від сільськогосподарських підприємств та сільських домогосподарств.

Удосконалено:

- виробничо-фінансовий механізм стабілізації розвитку АПК шляхом створення інтегрованих територіально-галузевих об'єднань та переходу кредитування АПК на ф'ючерсне фінансування з урахуванням цільового дотування сільськогосподарської продукції;

- структуру управління інтеграційних формувань через забезпечення системного підходу у маркетинговій діяльності та взаємостосунків із споживачами і постачальниками.

Набули подальшого розвитку:

- зміст поняття «агропромислової інтеграції» як соціально-економічного процесу, що здійснюється шляхом розвитку технологічних, економічних та організаційних зв'язків підприємств різного рівня суспільного виробництва у формі їх співпраці або об'єднання для спільного виробництва, переробки, зберігання і доведення до споживача продуктів харчування і предметів споживання з сировини сільськогосподарського походження;

- визначення видів інтеграційних формувань за критерієм способу концентрації, організації агропромислового виробництва та характеру управління;

- обґрунтування управлінських рішень на основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні та змінні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції за результатами досліджень доведені дисертантом до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані підприємствами АПК, а також при вивченні економічних дисциплін студентами вищих навчальних закладів.

Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо розвитку інтеграційних формувань в АПК знайшли схвалення у спеціалістів Головного управління сільського господарства і продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації та використовувались ними у 2004 - 2007 рр. (довідка № 2 - 217 від 18.09.2007р.). Розроблену дисертантом модель інтегрованого формування з виробництва, переробки та реалізації м'яса і м'ясної продукції прийнято до впровадження в ТОВ «Відродження» Покровського району Дніпропетровської області (довідка № 7/207 від 14.09 2007р.) та ТОВ «М'ясокомбінат «Дніпро» (довідка № 2/197 від 2.10 2007р.) Рекомендації щодо обґрунтування напрямів створення інтегрованих моделей з виробництва, переробки та реалізації молока знайшли схвалення у спеціалістів ТОВ «Агрофірма «Сокільське» Юр'ївського району Дніпропетровської області (довідка № 7-127 від 17.10 2007р.). Теоретичні положення та пропозиції з проблем розвитку інтеграційних формувань в АПК запроваджені в навчальний процес і використовуються при викладанні дисциплін: „Основи економічної теорії”, „Економіка підприємства”, „Державне регулювання аграрної економіки”, “Основи підприємництва” Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 9-11-27 від 2.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною і завершеною науковою працею здобувача, в якій обґрунтовано методичні підходи до дослідження і прогнозування перспектив розвитку інтеграційних формувань в АПК. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження є самостійною роботою автора. Автором дисертації опубліковано самостійно 7 статей за темою дослідження, в яких розкрито основні його результати.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДДАУ (м. Дніпропетровськ, 2004-2007 рр.). Здобувач прийняв участь у роботі І регіональної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); XV міжнародної наукової конференції молодих науковців “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2007 р.); наукової конференції викладачів, магістрів та аспірантів “Дні науки в Гуманітарному університеті ”ЗІДМУ” (м. Запоріжжя, 2006 р.). економічний агропромислова інтеграція

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,9 ум. др. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок комп'ютерного тексту, з них ілюстрації 7 найменувань, таблиці 25 найменувань, та додатки 4 найменування, що займають 4 окремі сторінки. Список використаних джерел включає 170 найменувань і займає 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи інтеграції в АПК" розглянуто економічну сутність інтеграції в аграрному виробництві, етапи розвитку форм інтеграції та її види.

Організаційна відокремленість галузей агропромислового комплексу зумовлює необхідність організаційної та технологічної узгодженості їх діяльності шляхом розвитку інтеграції й формування ефективних інтегрованих структур. Визначено, що процес створення союзу сільського господарства та промислового виробництва в Україні пройшов три етапи. Першим етапом виявилося кооперування сільськогосподарських товаровиробників із промисловими підприємствами. Характерною рисою цього поєднання є створення на сільськогосподарських підприємствах підсобних промислових виробництв і промислів, які сприяли пом'якшенню сезонності сільськогосподарського виробництва і раціональному використанню робочої сили. Здійснювалися перші спроби створення агро-індустріальних комбінатів, які мали стати основною формою злиття колгоспно-радгоспного виробництва.

Другий етап характеризується зближенням галузей сільського господарства та промисловості на основі їх кооперації. Сільськогосподарські підприємства, зберігаючи свою юридичну самостійність, пов'язують свою діяльність з підприємствами переробки на договірних та товарно-грошових засадах. Збільшилися сукупні капітальні вкладення в сільське господарство, запроваджено систему заготівель продукції, розширено самостійність підприємств, поглиблено сільськогосподарську спеціалізацію, удосконалено організаційні форми виробництва, почали створюватися тваринницькі комплекси, птахофабрики тощо.

Третій етап характеризується злиттям галузей сільського господарства і промисловості, створенням агропромислових фірм, об'єднань, комбінатів. На цьому етапі відбувається інтеграція сільськогосподарського виробництва з промисловим виробництвом. По суті, даний процес виступає як агропромислова інтеграція.

Серед науковців існує велике розмаїття підходів щодо визначення сутності поняття «агропромислова інтеграція» та оцінки форм її розвитку. Кожне з них є правомірним, оскільки відображає підхід автора до дослідження агропромислової інтеграції як співпраці підприємств різних сфер АПК, або з точки зору розвитку між ними зв'язків, або з позиції їх об'єднання. Агропромислова інтеграція, на нашу думку, досить складне, багатогранне явище і повинне досліджуватися з різних сторін. При цьому є важливим її соціальний аспект, який відсутній в більшості наукових досліджень. Вважаємо, що агропромислова інтеграція - це соціально-економічний процес, який здійснюється шляхом розвитку технологічних, економічних та організаційних зв'язків підприємств різного рівня суспільного виробництва у формі їх співпраці або об'єднання для спільного виробництва, переробки, зберігання і доведення до споживача продуктів харчування і предметів споживання з сировини сільськогосподарського походження

В межах дослідження виділено два основні види інтеграції - вертикальну і горизонтальну. Горизонтальна інтеграція - це форма внутрішньогалузевого кооперування здебільшого однотипних підприємств і виробництв, яка забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного ланцюга, або територіально інтегрованих процесів з метою збільшення і поліпшення якості продукції, зміцнення та стабілізації їх економічного становища, підвищення ефективності виробництва. Встановлено, що в Україні на сучасному етапі мають місце наступні форми вертикальної інтеграції:

- інтеграція сільськогосподарських підприємств з переробними, обслуговуючими, торговельними організаціями на акціонерних принципах з певною часткою акцій виробників сировини у підприємств ІІІ сфери АПК. Але, враховуючи монопольне становище переробних підприємств та мізерну частку акцій сільськогосподарських підприємств, останні мають незначну економічну вигоду, або її зовсім немає;

- до вертикальної інтеграції залучають підприємства різних галузей АПК або однієї сфери з метою розвитку діяльності, яка ведеться в інших сферах АПК. Наприклад, об'єднання сільськогосподарських підприємств для створення переробних виробництв або торговельних структур, взаємодія кількох переробних підприємств для спільного виробництва сировини, інтеграція підприємств, що виробляють аграрну сировину, зі структурами, які здійснюють подальшу її переробку, зберігання та реалізацію;

- створення виробником сировини - сільськогосподарськими підприємствами інтегрованих внутрішньогосподарських формувань: відкритих акціонерних товариств, агрофірм, спілок селян, асоціацій кооперативів та інших об'єднань, які діють в єдиному економічному просторі.

Між вертикальною та горизонтальною інтеграцією є істотні відмінності, але є і спільні риси. В обох випадках об'єднання відбувається за ознакою технологічної та технічної спільності стосовно виробництва й збуту певних продуктів або надання послуг.

Принципові відмінності від наведених видів інтеграції має змішана інтеграція, як організаційно-економічне об'єднання різнопрофільних виробництв і підприємств різних галузей, що не мають між собою ні технічної, ні технологічної спільності з виробництва та збуту певного товару. Змішана інтеграція проявляється в спільній організації в сільськогосподарських підприємствах промислових цехів з виробництва комплектуючих деталей і вузлів для товарів народного споживання і виробничо-технічного призначення. Одним з напрямів змішаної агропромислової інтеграції є створення у складі промислових об'єднань підприємств підсобних господарств з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарських продуктів. Ми вважаємо, що в сучасних умовах розвитку ринкових відносин більш перспективною і ефективною формою є змішана агропромислова інтеграція. Коли крупні агропромислові підприємства і об'єднання з могутнім виробничим потенціалом сприяють підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва та вирішенню соціальних проблем села.

Вивчення досвіду розвитку інтеграційних процесів свідчить про те, що інтегровані структури, об'єднуючі в своєму складі всі ланки від виробництва сільськогосподарської продукції до реалізації її споживачам, є більш ефективними і пристосованими до умов ринкової економіки. Вони набувають поширення в багатьох регіонах України, характеризуються великою різноманітністю організаційно-правових форм, складу учасників, видів діяльності, форм власності. Залежно від існуючих виробничо-економічних відносин та виду взаємозв'язків між підприємствами і організаціями АПК в межах дослідження визначено три типи створення об'єднань: на горизонтальному рівні; по вертикалі; на нерегулярній основі. Рушійним мотивом об'єднання є пошук шляхів стабілізації, підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності та конкурентоспроможності, пошук шляхів зниження невизначеності і ризику функціонування в умовах ринку.

У другому розділі - "Сучасний стан і тенденції розвитку інтеграційних формувань в АПК" відображено проблеми сучасного стану сільського господарства Дніпропетровської області, особливості формування інтеграційних відносин в регіональному АПК та тенденції розвитку кооперації і агропромислової інтеграції.

Агропромисловий комплекс Дніпропетровської області характеризується регіональними особливостями, темпами та тенденціями розвитку. Сприятливі природні умови області дозволяють вирощувати зернові і зернобобові, технічні культури, плодоовочеву продукцію, розвивати тваринництво. Переробкою сільськогосподарської продукції в області займаються підприємства різних форм власності. В умовах економічної кризи 90-х років ХХ ст. дія ряду макроекономічних чинників призвела до зниження обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції (табл. 1), зменшення рівня завантаженості виробничих потужностей переробних підприємств.

Таблиця 1

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області, тис. тонн

Вид продукції	1990 р.	1995 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. у % до 1990 р.
Зерно	3442,9	1884,7	2342,7	2166,7	1986,8	57,7
Цукрові буряки	671,9	762,8	404,7	324,1	557,7	83,0
Соняшник	299,5	369,6	289,8	497,6	584,4	195,1
Картопля	42,3	6,8	8,2	12,7	16,2	38,3
Овочі	322,0	177,4	37,7	32,4	45,4	14,1
М'ясо усіх видів у живій вазі	287,7	118,1	81,1	112,9	134,9	46,9
Молоко	1052,7	608,4	95,1	88,0	82,7	7,9
Яйця, млн. шт.	755,0	330,9	423,9	562,4	680,6	90,1
Вовна, т	1649,4	598,3	20,1	18,0	23,2	1,4

Приватизація переробних підприємств з ігноруванням інтересів постачальників сільськогосподарської сировини, відсутність організаційно-економічного механізму їх інтеграції і взаємовигідної кооперації по всьому ланцюгу доведення продукції до кінцевого споживача призвели до таких негативних явищ як взаємні неплатежі, локальний монополізм по відношенню до сільських товаровиробників.

Із завершенням реформування колективних сільськогосподарських підприємств на селі створено умови для вільного вибору форм господарювання й формування приватних власників, здійснюються реальні кроки на шляху вирішення проблеми щодо розподілу об'єктів власності та її реалізації в системі виробничих відносин аграрного сектору. Вважаємо, що основним напрямом стабілізації розвитку АПК є перехід до форм організації агропромислового виробництва, які взаємопов'язують в єдиний комплекс виробництво, заготівлю, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію продукції. Тим самим створюючи виробничо-фінансовий механізм, що забезпечує підвищення ефективності всієї системи економічних відносин. Нові форми організації агропромислового виробництва передбачають створення територіально-галузевих об'єднань у формі акціонерних товариств та інших організаційно-правових форм господарювання, в яких в повному обсязі враховуються економічні інтереси всіх учасників інтеграції.

Дослідженнями встановлено, що Дніпропетровській області з 139 сільськогосподарськими підприємствами створено 88 інтегрованих структур, в розвиток яких інвесторами вкладено більше 1 млрд. грн., і додатково на поточну діяльність в сільське господарство направлено більше 300 млн. грн. Заходи держадміністрації з фінансової підтримки АПК дозволили в макроекономічних і природно-кліматичних умовах останніх років забезпечити у ряді провідних галузей АПК певну їх стабілізацію, що призвело до збільшення суми прибутку та підвищення рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області

Показники	1995 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Відхилення 2006 р. від 1995 р. (+,-)
Кількість підприємств, од.	495	299	268	259	- 236
Прибуток, млн. грн.	2,8	240,9	501,0	528,2	+525,4
Кількість прибуткових господарств, од.	345	235	221	230	-115
Кількість збиткових господарств, од.	150	64	47	29	-121
Рівень рентабельності, %	0,7	16,2	29,2	24,3	+23,6

Регіональний досвід свідчать про різноманітність інтеграційних форм господарювання. Основною організаційно-правовою формою інтеграції в агропромисловому виробництві Дніпропетровщини є об'єднання різного рівня, які виступають у формі інтеграції-асоціації. При цьому на практиці часто поєднуються функції та організаційно-правові форми господарювання. Зазначимо, що будь-яка форма інтеграції передбачає добровільну відмову підприємства від власної самостійності, незалежності, автономності як господарюючого суб'єкта. До таких дій, як свідчить практика, багато керівників підприємств не готові, що гальмує розвиток інтеграційних процесів в АПК. Оцінюючи сучасний стан і соціально-економічну доцільність інтеграції в АПК Дніпропетровської області, встановлено, що в регіоні почала формуватися система відносин трьохрівневого типу (табл. 3).

Таблиця 3

Трьохрівнева модель інтеграційних зв'язків регіонального АПК

Рівень	Головні власники та інвестори	Джерела сировини	Головні споживачі продукції
1 - місцевий	Сільгосппідприємства всіх форм власності, фермерські господарства, юридичні особи	Сировина сільськогосподарських підприємств, переробних підприємств, сільських домогосподарств	Сільське населення. Інші споживачі через торгівельну мережу та вільний ринок
2 - районний	Районні агрокомбінати, асоціації товаровиробники, міжгосподарські формування, промислові підприємства, органи муніципальної влади	Сировина, яка не перероблена на попередньому рівні, власність крупних господарств районного рівня та інших господарюючих суб'єктів	Населення районних центрів. Споживачі інших регіонів, вільна ринкова торгівля
3 - регіональний	Регіональні органи, крупні промислові підприємства, акціонерні товариства та інші	Сировина, яка не перероблена на попередніх рівнях, а також крупних господарюючих суб'єктів регіонального та міжрайонного значення	Міське населення промислових центрів та інші споживачі

Вважаємо, що наведена модель має наступні позитивні характеристики: розміщення переробки в місцях виробництва сировини скорочує її втрати; розширення сфери застосування кваліфікованої сільської праці є передумовою більш повного і рівномірного використовування трудових ресурсів та поліпшення демографічної ситуації на селі; малі підприємства здійснюють менше екологічне навантаження на природне середовище, ніж крупні, можуть швидше перейти на безвідходну біотехнологію; забезпечення рівномірного надходження фінансових коштів, зменшення потреби в банківських кредитних ресурсах та поповнення місцевих бюджетів; розвиток малих підприємств дозволяє залучити в ширших масштабах в товарний обіг продовольчі ресурси регіону, продукцію підсобних господарств населення. Умовою технологічної завершеності і замкнутості різних рівнів інтеграції повинна бути внутрішньогалузева кооперація, особливо з переробки і використання вторинних сировинних ресурсів, яка виключає втрати і сприяє глибшій переробці основної сировини.

На Дніпропетровщині останніми роками стали динамічно розвиватися промислові та переробні підприємства, підприємницькі структури, які мають в своєму розпорядженні значні власні фінансові ресурси, а також можливості по залученню позикових інвестицій. Саме вони на сьогодні повинні відіграти основну роль в реалізації концепції аграрних перетворень шляхом організації нових інтегрованих підприємств, які виконують наступні багатогалузеві функції: підвищення економічної ефективності господарюючих суб'єктів і аграрного виробництва в цілому; більш повна реалізація принципів самоврядування на основі координації управлінських функцій; створення нових робочих місць, здійснення соціального захисту працівників, формування соціальної інфраструктури.

У третьому розділі - "Напрями удосконалення розвитку інтеграційних формувань в АПК" відображено механізм розвитку агропромислової інтеграції з виробництва та переробки насіння соняшнику, методику формування об'єднань з виробництва, переробки та реалізації молока, модель організації агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому підкомплексі.

Процес розвитку інтегрованих формувань повинен базуватися на принципах добровільності, цілеспрямованості, збалансованості інтересів господарюючих суб'єктів на основі вдосконалення виробничо-економічних взаємовідносин, еволюційності та комплексності. При цьому організаційно-економічний механізм кооперації та інтеграції сільськогосподарських підприємств, переробних, обслуговуючих, торгових підприємств, організацій та інших формувань повинен включати наступні положення: обґрунтування доцільності створення формувань і їх організаційної побудови; структура управління; формування основних і оборотних засобів; принципи взаємостосунків при розподілу прибутку між учасниками-засновниками формувань; пакет засновницьких і нормативних документів.

Обґрунтовуючи подальший розвиток інтеграційних процесів в АПК області, ми виходимо з того, що потужності переробних підприємств галузі повинні забезпечувати виробництво основних видів продовольства з сільськогосподарської сировини, яка переважно виробляється в регіоні і задовольняти потреби населення в межах фізіологічних норм харчування. У вертикально інтегровану систему ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод» сільськогосподарські підприємства області входять за двома рівнями. Особливістю економічних взаємовідносин з підприємствами першого рівня є те, що вся їх продукція належить ЗАТ, яке в свою чергу здійснює пряме кредитування всіх виробничих витрат даних підприємств. Підприємствам другого рівня інтеграції надається товарний кредит для вирощування соняшнику згідно договору, у якому визначені взаємні зобов'язання сторін. Успішна діяльність підприємства забезпечила йому високий рейтинг в українському бізнесі, довіру вітчизняних і зарубіжних партнерів.

На основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні і змінні, розраховано оптимальний план виробництва та структури продукції ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод». Розраховано, що беззбитковий обсяг виробництва майонезу для підприємства становить 2613 тонн, а соняшникової олії - 7514 тонн. Поділ витрат на постійні та змінні, використання категорії маржинального доходу дозволяє визначити беззбитковий обсяг продажу, зону безпеки, суму прибутку та спрогнозувати рівень цих показників на перспективу. Прибуток акціонерного товариства за проектними розрахунками становитиме 120,5 млн. грн., або зросте на 41,2 %, тоді як витрати на товарну продукцію та товарна продукція в цінах реалізації збільшаться відповідно на 15,7 та 28,6 %. Як наслідок рівень рентабельності зросте на 22,8 в.п. і становитиме 128,2 %.

Дніпропетровщина належить до групи областей, у яких рівень розвитку молочного скотарства задовольняє внутрішні потреби у молоці та продуктах його переробки і створює можливості для продажу частини їх за межами області. Існуючі економічні взаємостосунки між виробниками молока і підприємствами переробної промисловості негативно позначаються на фінансово-економічному положенні сторін. У результаті чого товаровиробник не зацікавлений в збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції, що, в сою чергу, призвело до прогресуючої тенденції скорочення поголів'я корів і виробництва молока. Так, в 1991 році в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області було 438,9 тис. голів дійного стада, а в 2005 році поголів'я корів склало 131,1 тис. голів. Удій на 1 корову знизився за цей час з 2838 кг до 2762 кг. Виробництво молока для більшості господарств стало збитковим. У 2005 році основними постачальниками сировини молокопереробним підприємствам Дніпропетровщини були господарства населення, на частку яких припадало 74,6 % заготовленого молока. Питома вага зазначеної категорії господарств у загальному обсязі виробництва молока становила 86,1 %, що більше порівняно з показником 2000 року на 11,7%. Взаємовідносини між сільськогосподарськими виробниками і переробними підприємствами у сучасних умовах базуються на договорах-контрактаціях закупівлі молока, а також на прямих договорах.

На перспективу пропонуємо створення інтегрованих моделей з виробництва, переробки та реалізації молока на базі вже існуючих організаційно-правових форм господарювання на селі та переробних підприємств. Такий напрям вертикальної кооперації усуває суперечливий характер взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з переробними підприємствами (рис. 1).

При створенні моделі інтегрованого формування з виробництва, переробці та реалізації молока на рівні всього району досягається відповідність між валовим виробництвом молока і його повною переробкою. Розподільчі відносини між партнерами такого об'єднання направлені на використання переваг технологічної спеціалізації і концентрації та забезпечення вищого рівня технічної експлуатації основних фондів переробного підприємства і сільськогосподарських підприємств. В їх основу закладаються такі показники, як матеріальні, трудові витрати та їх загальна сукупність.

Фінансові розрахунки здійснюються в два етапи. На першому етапі виплати здійснюються виходячи з нормативної собівартості продукції. Щоквартально здійснюється виплата різниці між фактичною виручкою і компенсованими нормативними витратами. Визначення пропорції для розподілу виручки виробникам сільськогосподарської продукції, переробному підприємству і торгівлі здійснюється на основі сукупності показників за схемою кооперації «виробництво - переробка» (85:15).

Безперебійне забезпечення молокопереробних підприємств сировиною та раціональне використання їх потужностей з переробки сприятиме нарощуванню обсягів кінцевої продукції, на одиницю якої припадає більша частка прибутку, ніж на одиницю сировини.



Рис. 1. Пропонована модель інтеграційного формування з виробництва переробки та реалізації молока і молочних продуктів

В межах дослідження пропонуємо наступні заходи удосконалення системи закупівель молока: дотримання балансу товарообміну у молокопродуктовому підкомплексі на основі встановлення обґрунтованих цінових пропорцій; застосування контрактної системи закупівель сировини з метою підвищення відповідальності сторін, які укладають контракт; удосконалення системи матеріального заохочення виробників якісної сировини з обґрунтуванням розміру доплат за поліпшення якості; використання комплексного способу закупівель, який передбачає приймання сировини в господарстві та доставку йому на зворотному шляху знежиреного молока в установленій кількості; розвиток мережі фірмової торгівлі як важливого джерела одержання готівки для закупівель молочної сировини; впровадження інтеграційних зв'язків поєднанням інтересів учасників агропромислово-торговельного ланцюга, створення нових глибоко інтегрованих аграрно-промислово-торговельних формувань маркетингового типу, які б включали всі ланки руху продукції від ферми до прилавка.

Особливе місце в підвищенні ефективності функціонування агропромислового комплексу, поліпшенні забезпечення населення країни високоякісною сільськогосподарською продукцією належить розвитку інтеграції виробництва продукції тваринництва та її промислової переробки. В регіоні спостерігаються негативні тенденції в розвитку тваринництва. Нині кількість м'ясного поголів'я великої рогатої худоби та свиней знизились на 20% порівняно з 2001 роком, однак позитивним моментом є збільшення чисельності поголів'я птиці на 12,4 %, хоча ця галузь характеризується низьким рівнем рентабельності. Інтеграція через проведенням узгодженої політики цін і доходів її учасників сприяє зворотному притоку фінансових ресурсів в сільське господарство.

Про це свідчить досвід роботи вертикально інтегрованого товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» Покровського району Дніпропетровської області. У складі підприємства - спеціалізовані комплекси по інтенсивному вирощуванню і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, свиней, м'ясокомбінат «Дніпро», комбікормовий завод, підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Прибуток від реалізації кінцевої продукції розподілявся таким чином: сільськогосподарському підприємству - 60 %, м'ясокомбінату - 20 %, комбікормовому заводу - 5 %, торговим підприємствам - 10 %, вільний залишок - 5 %.

У ТОВ «Відродження» валове виробництво продукції в середньому за період 2000-2005рр. зросло в порівнянні з середньорічними показниками КСП «Перемога» (юридична назва господарства до реформування) 1995-1999 років майже втричі, зокрема в галузі рослинництві на 172%, а в тваринництві на 335% (табл. 4).

У інтегрованому господарстві діє жорстка система управління, підвищилася трудова і технологічна дисципліна, як наслідок, в 3,27 рази зросла продуктивність праці. У КСП «Перемога» в 1999 році був отриманий збиток на суму 498 тис. грн., а в інтегрованому формуванні ТОВ «Відродження» в 2005 році одержаний прибуток в сумі 3405 тис. грн., рентабельність виробництва при цьому становила 74,3 %. Зміцнення власної сировинної бази позитивно вплинуло на роботу м'ясопереробного комбінату. У 2000-2005 роках збільшився обсяг валового виробництва товарної продукції, який становив 135,5 % до рівня 1999 року, а обсяг переробки свинини становив відповідно 106,9 %. Причому половина переробленої сировини - це тварини, вирощені в ТОВ «Відродження».

Таблиця 4

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в інтегрованому формуванні ТОВ Відродження Дніпропетровської області

Показники	До реформування (в середньому за 1995-1999 рр.)	Після реформування (в середньому за 2000-2005 рр.)	Дані за 2000-2005 рр. у % до 1995-1999 рр.
Урожайність, ц/га: зернові	23,4	38,7	164,4
соняшник	7,9	18,0	227,8
цукрові буряки	157,3	345,9	219,9
Удій на 1 корову, кг	1587	3971	250,2
Приріст живої маси вел. рог. худоби, г	118,2	453,5	383,7
Приріст живої маси свиней, г	205,0	558,6	272,5
Валова продукція на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	79,3	218,4	275,4
Річна продуктивність праці, грн.	3589	11742	327,2
Середньомісячна оплата праці, грн.	215,78	639,41	296,3
Рівень рентабельності, %	-13,7	68,9	+82,6

Таким чином, обрана форма інтеграції з виробництва та переробки м'яса сприяє стабільному забезпеченню м'ясокомбінату сировиною, дозволяє ефективно використовувати наявні ресурси в сільському господарстві, а також позитивно позначається на роботі м'ясопереробного комбінату. Разом з тим знайдена раціональна форма переходу права власності до нового власника. При цьому дуже важливо, що збанкрутіле господарство не руйнується, а зміцнюється.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоноване нове вирішення наукової проблеми щодо формування теоретичних, методичних та організаційно-економічних засад розвитку інтеграційних підприємств в АПК. Визначено види та типи інтеграційних об'єднань залежно від виробничо-економічних відносин між підприємствами АПК. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють сформувати наведені нижче висновки.

1. Дослідженнями визначено, що агропромисловий комплекс включає в себе ряд галузевих продовольчих підкомплексів, кожний з яких об'єднує сільськогосподарських товаровиробників, переробні підприємства та торговельні організації в межах їх функцій з виробництва сировини, її переробки й реалізації готової продукції. Кожна галузь агропромислового комплексу є однією з взаємопов'язаних ланок в ланцюгу відтворювального процесу. Організаційна відокремленість галузей породжує низку проблем, що зумовлює об'єктивну необхідність організаційної та технологічної узгодженості їх діяльності шляхом розвитку інтеграції й формування ефективних інтегрованих структур.

2. Агропромислова інтеграція досить складне, багатогранне явище. Вчені не мають спільної точки зору при визначені сутності поняття «інтеграція». Одні визначають її як форму співпраці, інші - як економічний процес, треті - як об'єднання підприємств. Вважаємо, що агропромислова інтеграція це соціально-економічний процес, який здійснюється шляхом розвитку технологічних, економічних та організаційних зв'язків підприємств різного рівня суспільного виробництва у формі їх співпраці або об'єднання для спільного виробництва, переробки, зберігання і доведення до споживача продуктів харчування і предметів споживання з сировини сільськогосподарського походження.

3. Встановлено, що розвиток інтеграції певною мірою уповільнюється через недосконалість забезпечення взаємовигідного економічного інтересу учасників інтегрованої виробничої діяльності. Однак завдяки інтеграційним процесам розширюються можливості збільшувати обсяги виробництва не тільки за рахунок посівних площ, поголів'я тварин, а й асортименту продукції. Це, в свою чергу, дає можливість працевлаштувати працівників при вирощуванні різних видів сезонної продукції. З метою підвищення конкурентоспроможності продукції переробні підприємства залучають новітні технології. Разом із тим це дає змогу знизити трудомісткість продукції і використовувати цей фактор як один із резервів підвищення ефективної виробничої діяльності агропромислового виробництва.

4. Рівень, напрями та форми інтеграції змінювалися та удосконалювалися протягом всього періоду розвитку сільськогосподарського виробництва. На рівні підприємств і об'єднань агропромислова інтеграція розвивається у двох напрямах. Перший - за рахунок зв'язків сільського господарства з промисловістю і на цій основі здійснюється технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва, його індустріалізація. При цьому на окремих ділянках потокової технологічної системи виникає необхідність створення промислових і переробних підприємств. Друге - створення нових форм підприємств на базі сільськогосподарського і промислового виробництва під єдиним управлінням. В цьому випадку об'єднуються підприємства, що спеціалізуються на виробництві одного або кількох видів сільськогосподарської продукції і одним або декількома промисловими підприємствами, що виробляють кінцеві продукти. Окрім сільськогосподарських підприємств, ці об'єднання включають підприємства переробної, легкої та інших галузей промисловості, а також служби заготівельних, транспортних і торгових організацій.

5. Встановлено, що в Дніпропетровській області 139 сільськогосподарськими організаціями створено 88 інтегрованих структур, в розвиток яких інвесторами вкладено більше 1 млрд. грн. і додатково на поточну діяльність в сільське господарство направлено більше 300 млн. грн. Встановлено, що в регіоні формується трьохрівнева модель інтеграційних зв'язків. Заходи адміністрації з фінансової підтримки АПК дозволили в макроекономічних і природно-кліматичних умовах останніх років забезпечити у ряді провідних галузей АПК певну стабілізацію. В звітному році лише 17,5 % сільськогосподарських підприємств закінчили рік зі збитками. За період досліджень рівень рентабельності підприємств підвищився на 28,5 в.п., а загальна сума прибутку становила 501,0 млн. грн. Нові форми організації агропромислового виробництва передбачають створення територіально-галузевих об'єднань (компаній, корпорацій) у формі акціонерних товариств та інших організаційно-правових форм господарювання, в яких в повному обсязі враховуються економічні інтереси всіх учасників інтеграції.

6. Найдоцільнішим напрямом впорядкування взаємовідносин між сільським господарством і сферами переробки й торгівлі - створення організаційно-економічних структур, які, функціонували б на кооперативних принципах. Це дозволить до мінімуму звести витрати при проходженні продукції до кінцевого споживача і реалізувати її за нижчими цінами. Пропонуємо ввести економічні заходи обмеження невиправданих витрат у сфері переробки і торгівлі, а саме, встановлювати межі націнок і збільшувати ставки податку при їх перевищенні. Вводити механізм взаєморозрахунків між сільськими товаровиробниками, переробними підприємствами і торговими організаціями на принципах заставних операції, коли господарства при реалізації продукції одержують певну суму у вигляді авансу, а після її продажу - частку у додатковій виручці.

7. Для забезпечення системного підходу у виробничій і комерційній діяльності на ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод» впроваджено квазівертикально інтегровану структуру маркетингової служби. Згідно неї виробництво і збут продукції здійснюється незалежними підприємствами, але під контролем головного підприємства. На основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні і змінні, розраховано оптимальний план виробництва та структури продукції ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстракційний завод». Розраховано, що беззбитковий обсяг виробництва майонезу для підприємства становить 2613 тонн, а соняшникової олії - 7514 тонн.

8. В молокопереробній галузі Юр'ївського району Дніпропетровської області пропонуємо створення інтегрованих моделей з виробництва, переробки та реалізації молока на базі вже існуючих сільськогосподарських підприємств (господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств на інш.) та переробних підприємств. Такий напрям вертикальної кооперації усуває суперечливий характер взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з переробними підприємствами. Розподільчі відносини між партнерами такого об'єднання направлені на використання переваг технологічної спеціалізації і концентрації та забезпечення вищого рівня технічної експлуатації основних фондів переробного підприємства і сільськогосподарських підприємств.

9. В Покровському районі Дніпропетровської області впроваджено пропозиції дисертанта щодо створення вертикально інтегрованого товариства з обмеженою відповідальністю. У складі підприємства - спеціалізовані комплекси по інтенсивному вирощуванню і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, свиней, м'ясокомбінат «Дніпро», комбікормовий завод, підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Прибуток від реалізації кінцевої продукції розподілявся таким чином: сільськогосподарським підприємствам - 60 %, м'ясокомбінату - 20 %, комбікормовому заводу - 5 %, торговим підприємствам - 10 %, вільний залишок - 5 %. Обрана форма інтеграції з виробництва та переробки м'яса сприяє стабільному забезпеченню м'ясокомбінату сировиною, дозволяє ефективно використовувати наявні ресурси в сільському господарстві, а також позитивно позначається на роботі м'ясопереробного комбінату.

10. Для обслуговування сільських домогосподарств і фермерських господарств на рівні сільських населених пунктів доцільно створювати на базі сільськогосподарських підприємств нові організаційні структури типу агрофірм або сільськогосподарських виробничих кооперативів. Рекомендуємо створювати сільськогосподарські споживчі кооперативи з постачання кормами, молодняком тварин, будівельними матеріалами, реалізації та переробки сезонної сільськогосподарської продукції, наданню послуг тощо. З метою підвищення ефективності господарюючих суб'єктів багатоукладного аграрного сектора області доцільно розробити комплексну програму розвитку кооперації та інтеграції на рівні адміністративних районів Дніпропетровської області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

У фахових виданнях:

1. Кобець Є.А. Економічна сутність інтеграції в аграрному виробництві / Є.А. Кобець // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 146-149.

2. Кобець Є.А. Історичні аспекти розвитку інтеграції, її форми та напрямки / Є.А. Кобець // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 129-133.

3. Кобець Є.А. Особливості розвитку агропромислової інтеграції / Є.А. Кобець // Агросвіт. - 2007. - № 5. - С. 32-36.

4. Кобець Є.А. Розвиток інтеграції та кооперації в аграрному секторі регіону / Є.А. Кобець // Агросвіт. - 2007. - № 4. - С. 28-31.

5. Кобець Є.А. Складові інтеграційних процесів в АПК / Є.А. Кобець // Агросвіт. - 2007. - № 6. - С. 23-27.

Інші публікації:

6. Кобець Є.А. Необхідність розвитку інтеграційних процесів в АПК / Є.А. Кобець // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я: матеріали І регіональної науково-практичної конференції (Дніпропетровськ, 26-28 лютого 2007 р.) / Міністерство аграрної політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. - С. 23-24.

7. Кобець Є.А. Переваги АПФ над іншими формами організації виробництва / Є.А. Кобець // Наука і вища освіта: тези доповідей учасників XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців (м Запоріжжя 17-18 травня 2003 р.): У 3 ч. / Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”. - Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - Ч. 1. - С. 61.

АНОТАЦІЯ

Кобець Є.А. Розвиток інтеграційних формувань в АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Миколаївський державний аграрний університет. - Миколаїв, 2008.

Дисертацію присвячено розробці напрямів ефективного розвитку інтеграційних форм господарювання в АПК.

Визначено економічну суть, зміст, форми і умови розвитку агропромислової інтеграції. Досліджено галузеві особливості та напрями розвитку інтеграційних формувань в аграрній сфері економіки. Здійснено оцінку економічного розвитку АПК Дніпропетровської області. Визначено типи створення інтеграційних об'єднань залежно від виробничо-економічних відносин та виду взаємозв'язків між підприємствами і організаціями АПК. Розроблено організаційно-виробничу структуру маркетингової служби та оптимальний план виробництва ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстрактційний завод». Запропоновано модель інтеграційного формування з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів. Розроблено модель організації агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому під комплексі. Удосконалено структуру управління інтеграційних формувань через забезпечення системного підходу у маркетинговій діяльності та взаємостосунків із споживачами і постачальниками.

Ключові слова: агроформування, агропромислова інтеграція, виробництво, ефективність, маркетинг, продукція, розвиток, кооперація.

Кобець Є.А. Развитие интеграционных формирований в АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Николаевский государственный аграрный университет.- Николаев, 2008.

Диссертация посвящена разработке направлений эффективного развития интеграционных формирований в АПК.

Исследованиями определено, что агропромышленный комплекс включает ряд отраслевых продовольственных подкомплексов, каждый из которых объединяет сельскохозяйственных товаропроизводителей, перерабатывающие предприятия и торговые организации в пределах их функций по производству сырья, его переработки и реализации готовой продукции. Каждая отрасль агропромышленного комплекса является звеном в цепи воспроизводительного процесса. Установлено, что развитие интеграции в определенной мере замедляется несовершенством обеспечения взаимовыгодного экономического интереса участников интегрированной производственной деятельности. Однако благодаря интеграционным процессам расширяются возможности увеличения объемов производства не только за счет посевных площадей, поголовья животных, но и ассортимента продукции.

С целью повышения конкурентоспособности продукции, перерабатывающие предприятия привлекают новейшие технологии. Вместе с тем это дает возможность снизить трудоемкость продукции и использовать этот фактор как один из резервов повышения эффективной производственной деятельности агропромышленного производства. Уровень, направления и формы интеграции изменялись и совершенствовались на протяжении всего периода развития сельскохозяйственного производства. На уровне предприятий и объединений агропромышленная интеграция развивается в двух направлениях. Первый - за счет связей сельского хозяйства с промышленностью и на этой основе осуществляется техническое переоснащение сельскохозяйственного производства, его индустриализация. Второе - создание новых форм предприятий на базе сельскохозяйственного и промышленного производства под единым управлением. В этом случае объединяются предприятия, которые специализируются на производстве одного или нескольких видов сельскохозяйственной продукции с одним или несколькими промышленными предприятиями, которые производят конечные продукты. Кроме сельскохозяйственных предприятий, эти объединения включают предприятия перерабатывающей, легкой и других отраслей промышленности, а также службы заготовительных, транспортных и торговых организаций.