Реструктуризація територіально-виробничих утворень: інноваційні напрямки розвитку

Зміни економічного курсу в державі призвели до руйнації ТВУ та їх деформації, що загострило потребу у поглибленому дослідженні цих процесів. Адже в період адміністративно-командної економіки ТВУ виступали продуктом науково-технічної революції та ідеологічних установок, які відповідали умовам державної власності на засоби виробництва. В період гострої затяжної національно-економічної кризи 90-х років в Україні відбулася руйнація старої неефективної системи жорсткого директивного планування, наслідком чого стала дезорганізація функціонування як ТВУ, так і міського господарства в цілому. В результаті недостатньо розробленими залишалися питання типології, спеціалізації і комплексного розвитку ТВУ, зокрема промвузлів, промзон та інших промислових утворень. Не одержали всебічного висвітлення питання економічної оцінки факторів і умов розвитку ТВУ. Не розроблені методи визначення економічної ефективності підприємств в умовах територіальної концентрації діючих і реконструйованих ТВУ. Практично не висвітлювалися в наукових публікаціях проблеми ТВУ великих міст, оскільки в їх склад входила значна кількість підприємств оборонного комплексу країни.

Таким чином, сьогодні на порядок денний поставлено питання життєздатності ТВУ, умов їх виживання, можливостей їх реструктуризації та ставлення суспільства до них в найближчій перспективі як до форм територіальної організації виробництва.

Дослідженням діяльності ТВУ інноваційного типу присвячені праці як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, зокрема К.Фрімена, Л.Шульца, К.де Брессона, О.Амоші, В.Геєця, В.Захарченка та інших.

Особливості реструктуризації ТВУ на різних ієрархічних рівнях досліджували такі науковці як О.Алимов, М.Білик, Б.Буркинський, Л.Дейнеко, Б.Кваснюк, І.Лукінов, Л.Левковська, С.Покропивний та інші. Однак процеси реструктуризації ТВУ на рівні міських систем не знайшли свого комплексного відображення і вирішення. Вивчення ТВУ міста перебувало в центрі уваги дослідження різних вчених: економістів-регіоналістів (М.Долішнього, Є.Бойка, Я.Олійника), економіко-географів (О.Шаблія, С.Іщука, О.Топчієва), проектантів-містобудівельників (Я.Новаківського, Л.Шевчук, В.Дубини, П.Крупи, Б.Данилейка, І.Божика, В.Нудельмана, С.Проценко) та ін.

Сучасні реалії економічного розвитку держави ставлять нові вимоги до розвитку міст та його ТВУ. Саме тому необхідність розв'язання питань, які пов'язані із процесами реструктуризації ТВУ міста на інноваційній основі, потребують свого вирішення й пошуку нових напрямків розвитку. З огляду на це, обрана тема дисертаційної роботи є актуальною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження тісно пов'язане із тематикою науково-дослідних робот Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема з науковими темами “Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року” (№Д.Р. 0106U002907), «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова» (№Д.Р. 0107U010970). Результати дисертаційного дослідження використанні при обґрунтуванні перспектив розвитку великих міст, зокрема міста Львова та окремих міст Закарпатської області.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ дослідження особливостей реструктуризації ТВУ та обґрунтування інноваційних напрямків їх розвитку.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки і вирішення таких завдань:

розкрити економічну суть поняття ТВУ, визначити цілі і завдання реструктуризації ТВУ великого міста;

розробити методику оцінки ТВУ великого міста;

оцінити еволюційні особливості, ретроспективний розвиток та сучасний стан ТВУ міста Львова;

здійснити оцінку умов і підходів до дослідження параметрів ТВУ;

виявити і охарактеризувати проблеми розвитку ТВУ в умовах ринкової економіки за допомогою підібраних автором методів;

узагальнити зарубіжний досвід функціонування новітніх форм ТВУ (технопарків, наукоградів тощо);

обґрунтувати концепцію реструктуризації ТВУ на основі врахування інноваційних підходів;

обґрунтувати доцільність створення логістичного центру на базі внутрішньоміського ТВУ та оптимізувати його внутрішню структуру перевезень;

спрогнозувати можливі соціально-економічні наслідки розвитку міських систем в результаті реструктуризації ТВУ.

Об'єкт дослідження - процеси реструктуризації ТВУ в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні положення реструктуризації ТВУ великого міста.

Методологія та методика дослідження. Методологічною основою роботи є класичні положення регіональної економічної науки, економічної теорії, інноваційної та інституціональної теорії, постіндустріальна теорія та дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії відтворення економічних систем, формування промислової політики, становлення і розвитку промислових територіальних утворень в сучасних умовах господарювання.

У процесі наукового дослідження використовувалася низка методів, серед яких найважливішими є: монографічний, статистичний, методи візуального, просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу - для всебічного вивчення об'єкту дослідження; структурний аналіз - для дослідження структури ТВУ, в тому числі промислових вузлів, та виявлення її відповідності структурі економіки міста; метод порівняння - для виявлення ролі ТВУ, зокрема промислових вузлів в структурі міста; картографічний - для візуального вивчення явищ і процесів, пов'язаних з розвитком нових територіальних промислових утворень з метою отримання на цій основі нової інформації; моделювання - для створення моделі оптимізації внутрішньої структури перевезень у логістичному центрі; соціологічний метод - для аналізу впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на розвиток ТВУ, в тому числі промислових територіальних утворень; комп'ютерні технології - для створення, підтримки і збагачення банків даних, необхідних для пошукових робіт.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств України, офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Львівської області та міста Львова, матеріали галузевих управлінь, дані власного обстеження окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти й угоди.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

запропоновано трактування ТВУ, під яким розуміється сукупність економічних суб'єктів, розташованих на відносно компактній території з функціональними зв'язками, котрі сформувалися між ними, що дозволяє розглядати його як «ланку» системи суспільних відносин;

удосконалено:

модель логістичного центру, застосування якої забезпечить оптимізацію транспортних перевезень і зменшення непотрібних операцій та досягнення локалізаційного ефекту;

територіальну організацію виробництва у промисловому вузлі «Рясне» шляхом перетворення його у технологічний парк, що сприятиме раціональному використанню території, а в кінцевому рахунку інтенсифікації соціально-економічного розвитку міста;

підбір критеріїв оцінки промислових вузлів міста Львова в умовах трансформації української економіки в 90-рр. ХХ ст. (рівень освоєності капіталовкладень, динаміка кількості зайнятих, динаміка випуску продукції тощо) та їх структурування у вигляді системи показників, яка сформована на основі вивчення проектної документації та оцінки сучасного стану розвитку промислових вузлів шляхом проведенням польових досліджень й виявлення проблем функціонування ТВУ в нових умовах;

отримали подальший розвиток:

концепція реструктуризації ТВУ, метою якої є підвищення ефективності функціонування ТВУ, базується на принципах забезпечення визначеної форми ТВУ, дотримання умов діяльності в ринковому середовищі, гармонізації економічних інтересів суб'єктів, що входять до складу ТВУ, та враховує сучасні тенденції трансформації існуючих й стимулює розвиток новітніх форм територіальної організації виробництва в умовах інноваційних перетворень економіки;

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію в методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у статтях, впроваджені в містобудівельну і управлінську практику.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження доповідалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції „Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій” (Львівська обл., смт. Славське, 9-10 листопада, 2006 р.), ІV Всеукраїнській науковій конференції „Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 16-17 травня, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Трускавець, 11-12 жовтня, 2007 р.).

Окремі положення і результати дисертації апробувались в ході виконання держбюджетних та госпдоговірних досліджень, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації опубліковані у 11 наукових працях з них 9 написано без співавторів, 8 статей у науково-фахових виданнях загальним обсягом 6,54 д.а., в тому числі 5,29 д.а. належить особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 2 додатків. Загальний обсяг роботи становить 167 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 9 рисунків, 12 таблиць. Список використаних літературних джерел нараховує 197 найменувань на 18 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження територіально-виробничих утворень міст” систематизовано та уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження, розкрита суть дефініції „ТВУ”, проаналізовано цілі і завдання реструктуризації ТВУ і розроблено методику їх оцінки.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Форми та функції територіально-виробничих утворень

Аналіз існуючих підходів до визначення сутності дефініції „ТВУ” дозволив трактувати його як місце концентрації різних виробництв - економічних суб'єктів різноманітних форм власності, розташованих на спільній території, пов'язаних багатофункціональними зв'язками, що дає змогу розглядати ТВУ як відносно автономну «ланку» суспільних відносин в системі ринкової економіки. Для уточнення напрямку дослідження на основі опрацювання літературних джерел автором запропонована класифікація форм та функцій ТВУ, яка представлена на рис. 1.

Однією з найбільш поширених форм ТВУ є промислові вузли. Промислові вузли як організаційна форма ТВУ перманентно змінюються у процесі розвитку суспільства, викристалізовуються в результаті проходження через певні історичні періоди їх розвитку від „стихійного” до „революційного”, поступово набуваючи різноманітних рис та збагачуючись новими якісними та кількісними ознаками. Різними авторами подаються різноманітні тлумачення поняття промислових вузлів в залежності від мети та характеру їх дослідження, що дало змогу нами виділити їхні характерні ознаки: географічні або територіально-планувальні (раціональна комплексна організація промислових майданчиків), організаційно-економічні (спеціалізоване виробничо-територіальне сполучення, виробничий комплекс) тощо. Разом з тим нами виявлено, що більшість названих тлумачень поняття „промисловий вузол” є однобічними і неповними.

Особливістю розвитку ТВУ в сучасних умовах господарювання є стихійний характер їх функціонування, що найбільш гостро проявляється у великих містах. Тому існує необхідність у науково обґрунтованій реструктуризації міських ТВУ. На думку автора, реструктуризація на рівні ТВУ передбачає якісні та кількісні структурні зміни в межах цього утворення. Таке трактування реструктуризації дає можливість по-новому оцінити зміни, які спрямовані на зростання виробництва продукції, підвищення ефективності і рівня конкурентоспроможності. Вважаємо, що такі зміни можуть відбутися за умов оновлення механізму забезпечення реструктуризаційних процесів, які слід здійснювати за допомогою системи обґрунтованих організаційно-економічних, правових і технічних заходів. Саме вони дозволяють найбільш глибоко розкрити сутність реструктуризації, врахувати економічні, соціальні та екологічні проблеми, що виникають в процесі їх реалізації. Реструктуризація ТВУ міста повинна здійснюватися на основі науково обґрунтованої концепції, у якій передбачені основні інноваційні напрямки їх подальшого розвитку. Ми вважаємо, що пріоритетними напрямами розвитку ТВУ є технологічні парки та логістичні центри. При цьому властивість новітніх форм розміщення продуктивних сил полягає у використанні функціональних характеристик „старих” форм продуктивних сил та набуття нових (нові організаційні схеми, нова структура власності, нові особливості функціонування, нова специфіка руху товарів) з метою ефективного соціально-економічного розвитку міста.

Проаналізовані праці А.Вебера, Ф.Перру і Ж.Будвіля, А.Ізарда та ін. дозволили зробити висновки щодо отримання додаткової економії та дії ефекту агломерації при розміщенні промислово-виробничих утворень на одній території. Зокрема, нами враховані такі традиційні “просторові” теорії розвитку, як теорія „полюсів росту” та „центрів розвитку”, які в сучасних умовах розвитку стають підґрунтям для формування новітніх форм продуктивних сил, для територіальної концентрації і появи провідних галузей, що мають високу сприйнятливість до нововведень.

Запропонована методика дослідження ТВУ міста, яка базується на використанні низки методів. Зокрема, застосування системного підходу дало змогу розглянути місто як відносно самостійну господарську систему, яка, з одного боку, є ТВУ у структурі національно-господарської системи, з іншого боку складається з внутрішньоміських ТВУ - промислових вузлів, промислових зон тощо. Разом з тим, ми вважаємо, що промисловий вузол як система включає сукупність об'єктів (елементів), взаємопов'язаних спільністю поведінки і функціонування, характеризується внутрішньою цілісністю, активністю і цілеспрямованістю. Це підтверджується головною ідеєю створення промислового вузла. Але саме застосування системного підходу до аналізу структури ТВУ дозволяє стверджувати, що сучасні внутрішньоміські промислові вузли мають деформовані елементи та системні зв'язки, що є підтвердженням необхідності обґрунтування напрямів їх реструктуризації.

Реструктуризація ТВУ вимагає подолання негативних стихійних процесів їх реформування та узгодження дій реструктуризації зі Стратегією розвитку міста й іншими проектними, прогнозними документами.

У другому розділі „Аналіз особливостей реструктуризації територіально-виробничих утворень Львова” проаналізовано історичний розвиток та сучасний стан міських ТВУ, проблеми їх функціонування в умовах ринкової економіки та використання зарубіжного досвіду їх реструктуризації.

У процесі проведеного аналізу встановлено, що протягом усього періоду існування в місті Львові відбувалася постійна зміна просторових форм продуктивних сил, тобто виникали групи підприємств, що з часом трансформувалися у територіальні утворення виробничого характеру, які в умовах ХХ століття набули вигляду промислових районів, промислових зон і промислових вузлів (рис. 2).

Виявлено, що промислові вузли набули особливо інтенсивного розвитку в період з 1950 по 1985 рр. В цей час суттєво збільшилась територія міста, загострилися проблеми, пов'язані з розміщенням великих промислових вузлів на території міста, ядра яких формувалися переважно оборонними підприємствами. Згідно з Генеральним планом міста Львова, який був розроблений інститутом «Укрзахідцивільпроект» (тепер «Містопроект») і затверджений у 1992 році, передбачалося повністю розв'язати завдання завершення формування ТВУ як найбільшої концентрації промисловості міста Львова, які займали понад 2 тис. га. площі.

1 - вул. Т. Шевченка; 2 - вул. Городоцька; 3 - вул. Кульпарківська; 4 - вул. Стрийська; 5 - вул. Зелена; 6 - вул. Личаківська; 7 - вул. Б. Хмельницького

Рис. 2. Схема розміщення територіально-виробничих утворень міста Львова

Аналіз територій міста Львова, зайнятих промисловими і комунально-складськими об'єктами, який був здійснений у Генеральному плані міста, показує, що вони займали на початок 90-х років майже 40 % площі міста. Найбільшу питому вагу в обсязі товарної продукції за загальною кількістю працюючих та площами території займало машинобудування (провідна галузь міста, площа під об'єктами якої становила 50 % від загальної кількості промислових територій), на другому місці знаходились такі галузі промисловості, як харчова і легка. Зазначені три галузі разом мали найбільшу питому вагу в обсязі продукції (у 1987 р. їх частка становила 80,3 %) і за кількістю працюючих (у 1987р. було близько 82 % працюючих в промисловості міста). Відповідно підприємства цих галузей займали і найбільшу площу міста. Передбачалося, що частка трьох вказаних галузей у 2010 р. зросте до 82,4 %, а кількість працівників - до 83,6 %.

Встановлено, що формування територіальних промислових утворень міста Львова на початок 1991 року наближалося до завершення, про що свідчать показники освоєності капіталовкладень (рис. 3).

Рис. 3. Ступінь освоєння ТВУ міста Львова станом на 1991 рік

Отже, ідея розвитку промислових вузлів успішно втілювалася, і створення їх було вкрай необхідним завданням тодішньої економічної політики для отримання подвійного ефекту від розташування підприємств на спільній ділянці. Але на практиці ситуація була зовсім іншою. Підприємства, які випускали товари народного споживання не мали достатньо власних коштів для розвитку, фінансувалися державою за залишковим принципом. У результаті ядром будь-якого промислового вузла були потужні підприємства оборонного комплексу, які отримували значну підтримку від держави. Вони належали, як правило, до машинобудівельного комплексу (наприклад, завод „Лорта”, м. Львів). Навколо цих підприємств створювалися підприємства різних галузей виробництва, склади та інші допоміжні приміщення. В результаті цього „чистих” промислових вузлів було дуже мало. Встановлено, що основними негативними наслідками розвитку ТВУ, які сформувалися на початок ХХІ ст., були: концентрація промислових об'єктів на обмеженій території, що призвело до формування локальних ареалів з високим рівнем забруднення природного середовища; нераціональна територіально-планувальна структура міст, яка була підпорядкована інтересам нарощування промислового потенціалу, внаслідок чого промислові підприємства часто були оточені житловими масивами, транзитними дорогами.

Суттєво ускладнюється проведення оцінки сучасного стану міста в розрізі ТВУ та окремих підприємств, оскільки більшість основних економічних даних є конфіденційними. Але наявність офіційно опублікованих статистичних даних по місту загалом дозволила здійснити аналіз усієї промислової бази міста. Починаючи з 90-х років, обсяг промислової продукції та кількість працюючих суттєво скоротилися. Однак, як демонструють статистичні дані, у 2007 році обсяг промислової продукції зріс у два рази порівняно із 2000 роком, середньорічна чисельність найманих працівників у промисловості за цей період зменшилась у півтора рази.

Проведені нами польові обстеження та аналіз проектної документації вказують на іншу ситуацію - на наявність низки проблем функціонування львівських промислових вузлів в умовах ринкової економіки, зокрема: зменшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції за рахунок витіснення вітчизняного виробника іноземними; високий ступінь фізичного і морального зносу основних засобів; обмеженість у фінансових ресурсах; перепрофілізація (зміна функцій); „омертвіння” промислових ТВУ; висока динамічність і непередбаченість зовнішнього середовища.

Для підтвердження такого висновку здійснено соціологічне обстеження сучасного стану промисловості міста Львова. Згідно з результатами анкетування, проведеного серед осіб, які мають переважно технічну освіту і добре орієнтуються в проблемах промисловості міста Львова, виявлено наступне: 30% опитаних вважають, що стан промисловості є задовільним, 48 % респондентів - поганим, а 22% - дуже поганим. Оцінюючи якість промислової продукції, 37 % опитаних стверджують, що промислова продукція, яка виготовляється у Львові, є доброю, 57 % вважає її задовільною, 6 % - поганою. Щодо фінансової підтримки розвитку промислових підприємств 52 % респондентів сподіваються на державну підтримку, 35 % - на підтримку національного інвестора, 25 % - на підтримку зарубіжного інвестора, 9% - вважають за необхідність здати промислові об'єкти в оренду, 4 % - пропонують продати промислові об'єкти. На запитання „Чи купуєте Ви продукцію, вироблену львівськими промисловими об'єктами?” 67 % опитуваних відповіли „так”, 8 % - „ні”, 25 % респондентів не задумувалися над тим, чию продукцію вони купують.

Отримані результати сучасного стану промисловості міста засвідчили про продовження стихійних процесів реструктуризації ТВУ міста. Отже, це ще раз підтверджує необхідність проведення обґрунтованої цільової реструктуризації ТВУ.

З метою оцінки сучасних вітчизняних тенденцій реструктуризації ТВУ здійснено аналіз зарубіжного досвіду. Встановлено, що в різних країнах світу викристалізувалося кілька напрямків реструктуризації ТВУ: збереження промислової функції; перетворення ТВУ в науково-технологічні парки або в наукогради; зміна функціонального навантаження території.

У третьому розділі „Перспективні напрямки реструктуризації територіально-виробничих утворень міста” обґрунтовано концепцію реструктуризації ТВУ міста із врахуванням інноваційних напрямків розвитку, в рамках якої змодельовано можливі структурні зміни ТВУ і передбачено ймовірні соціально-економічні наслідки розвитку міських систем. реструктуризація територіальний виробничий утворення

Сформульовані основні положення концепції реструктуризації ТВУ міста Львова, де визначено, що реструктуризація ТВУ повинна здійснюватися на основі таких положень і принципів: сприяння збереженню архітектурних цінностей Львова як міста світової спадщини ЮНЕСКО; збереження навколишнього середовища; розширення розвитку зовнішньоекономічних зв'язків; залучення українських та іноземних інвестицій у розвиток міста; отримання передових технологій, патентів, ліцензій, ноу-хау та входження в систему міжнародної корпоратизації, переходу на міжнародні стандарти виробництва товарів та сфери послуг і забезпечення активного надходження на міжнародний ринок українських товарів, наукових, культурних та мистецьких досягнень; формування експортної орієнтації виробництва, забезпечення доступу до міжнародних товарних ринків. Разом з тим реструктуризація кожного з промислових вузлів міста Львова, повинна здійснюватися за спеціальною програмою, виходячи з пріоритетних перспективних функцій, які він може реалізувати.

Встановлено, що територія колишнього промвузла „Рясне” міста Львова ідеально підходить для створення технологічного парку. На це вказує присутність п'яти базових умов в межах Львова: наявність одного або декількох університетів із серйозним науково-технічним потенціалом; розвинені комунікації (наземний і повітряний транспорт); необмежений та надійний доступ до Інтернету; науково-дослідна й виробнича інфраструктура (приміщення для лабораторій і виробництв, зручні офіси для науково-технічного персоналу); житлова інфраструктура (готелі, наявність житла для здачі в оренду й придбання у власність); медичне обслуговування, розвинена торговельна мережа й мережа громадського харчування; суспільна атмосфера.

Досвід свідчить що сучасні принципи організації та управління виробництвом, які будуються на логістиці, дедалі ефективніше застосовуються успішними вітчизняними підприємствами. Якщо спочатку виробники спрямовували свої зусилля на зниження собівартості продукції, то тепер, із насиченням ринку, усвідомлюють необхідність забезпечення повного контролю за якістю виробленої продукції на кожному етапі її шляху до споживача. Розв'язання цього завдання вимагало будівництва логістичних центрів, які дозволяли би відстежувати рух продукції від виробника до споживача. Враховуючи це, обґрунтовано, що колишня промислово-складська зона „Сигнівка” може бути трансформована в логістичний центр. Передбачено, що особливістю функціонування цього логістичного центру буде не тільки складування, зберігання та приймання і відправка продукції, але й її виготовлення.

Нами запропонована математична модель оптимізації внутрішньої структури перевезень логістичного центру, яка дає змогу обґрунтувати доцільність окремих підсистем його діяльності, зокрема, виробничої підсистеми та системи перевезення.

Припустимо, що в логістичному центрі знаходяться n суб'єктів господарювання (пункти) П₁, П₂, … П_n, обсяги перевезень однорідної продукції (ресурсів, сировини та ін.) між якими становить X_ij (i, j = 1, 2,…n), а вартість відповідних перевезень складає C_ij (i, j = 1, 2,…n). Очевидно, що - обсяги ввозу-вивозу продукції в процесі господарювання одного і того ж пункту є нульовими. Тоді допоміжна таблиця перевезень запропонованої моделі має такий вигляд (табл. 1).

Таблиця 1

План перевезень в логістичному центрі

Задача є збалансованою, при цьому умови балансу мають такий вигляд:

(1)

де величини X_ij (i, j = 1, 2,…n) є шуканими значеннями, а величини А₁, А₂ … А_n - задані обсяги однорідної продукції (ресурсів, сировини та ін.) наявних ресурсів (продукції) у логістичному центрі.

Математично задача полягає у знаходженні мінімального значення мінімальної цільової функції при обмеженнях (1):

(2)

Ефективність роботи логістичного центру полягає у плануванні такої діяльності, яка забезпечить виключення непотрібних операцій.

В дисертаційній роботі представлено математичне обґрунтування ефективності потенційно можливого функціонування іншої складової діяльності логістичного центру - виробничої.

Розглянуто можливі соціально-економічні наслідки реструктуризації ТВУ міста Львова на інноваційній основі:

раціональніше використовуватимуться земельні ділянки ТВУ;

зменшаться території шкідливого виробництва зі застарілими технологіями;

зростатимуть інвестиції у промислове виробництво та у його розвиток;

зросте кількість конкурентоспроможних підприємств;

посиляться офіційні й робочі контакти між університетами та іншими вищими навчальними закладами й ведучими науково-дослідними установами і виробничими структурами.

забезпечиться задоволення потреби у промислово-складських комплексах;

покращиться добробут населення та його здоров'я;

збільшаться надходження до бюджету міста.

Висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтування методологічних положень особливостей реструктуризації ТВУ та можливість існування новітніх форм продуктивних сил на міських виробничих територіях. Результати дослідження є підставою для таких висновків:

1. В процесі дослідження проаналізовано, удосконалено й розвинено поняттєво-термінологічний апарат наукової проблеми, запропоновано тлумачення дефініції ТВУ, відслідковано еволюційні періоди появи і розвитку ТВУ міста, обґрунтовано методи дослідження. Всебічно розкрито сутність промислового вузла - однієї із форм ТВУ, що дало змогу комплексно вивчити дане явище на основі економічних відносин, які склалися в ТВУ.

2. Встановлено, що реструктуризація ТВУ на етапі розвитку ринкових відносин відбувається на різних ієрархічних рівнях організації виробництва (локальному, регіональному, національному). На рівні ТВУ міста, під реструктуризацією слід розуміти прогресивні зміни в структурі формуючих їх підсистем, що здійснюються за допомогою низки організаційно-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зростання виробництва продукції, підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробництва, раціональне використання ресурсів та збереження навколишнього середовища міста. При цьому, часто така реструктуризація завершується створенням на базі деградованих ТВУ новітніх форм продуктивних сил - інноваційних ТВУ, які покликані підвищити рівень життя населення на основі забезпечення динамічного інноваційного розвитку виробництва.

3. У роботі досліджено та узагальнено досвід проведення реструктуризації ТВУ у різних країнах світу, на основі якого в цих країнах був забезпечений соціально-економічний прогрес. Обґрунтовано, що цей досвід може слугувати орієнтиром для розв'язання комплексу проблем і завдань, які постають на шляху реструктуризації ТВУ великих міст України. Акцентується увага на напрямках і досвіді структурних перетворень в зарубіжних країнах, які можуть бути адаптовані до конкретних умов розвитку міст та України загалом.

4. Встановлено, що реструктуризація ТВУ повинна здійснюватися на основі науково обґрунтованої концепції, у якій мають бути визначені основні інноваційні напрямки їх трансформації в контексті стратегії розвитку міста загалом. Реалізація такої концепції дозволить призупинити стихійні процеси, які відбуваються в наш час в ТВУ. Логічним завершенням реструктуризації ТВУ може стати створення технопарків, логістичних центрів та інших новітніх форм продуктивних сил. Разом з тим, реструктуризація кожного ТВУ міста Львова повинна здійснюватися за спеціальною програмою, що базуватиметься на врахуванні пріоритетних перспективних функцій, які конкретне інноваційне ТВУ зможе реалізувати, та стратегічних напрямків розвитку міста, окреслених в концепції.

5. Доведено, що одним із ефективних напрямків розвитку ТВУ міста є технологічний парк, який доцільно створити на базі промвузла „Рясне”. Його стратегічним завданням є розвиток інноваційного та конкурентоспроможного виробництва. Він повинен відповідати вимогам промислової політики міста, сучасного ринкового середовища, інноваційної, інвестиційної, інтеграційної орієнтації в системі взаємовигідних і рівноправних зв'язків. Встановлено, що цей технопарк і інші інноваційні ТВУ можуть стати „полюсами зростання” у промисловій структурі міста. Саме вони генеруватимуть нововведення, які забезпечать переозброєння виробництва та впровадження новітніх технологій.

6. Застосовано метод моделювання для обґрунтування шляхів реструктуризації колишньої промислово-складської зони „Сигнівка” міста Львова та трансформації її в сучасний логістичний центр. Побудовано математичну модель оптимізації внутрішньої структури перевезень, що дасть можливість планувати таку діяльність логістичного центру, яка виключить непотрібні операції.

7. Передбачені можливі соціально-економічні наслідки створення в місті Львові інноваційних форм продуктивних сил на основі реструктуризації деградуючих ТВУ, а саме: зростання інвестицій; посилення офіційних й робочих контактів між університетами; покращення добробуту та здоров'я населення; збільшення надходжень до бюджету міста.