Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Державний вищий навчальний заклад

"Державний агроекологічний університет"

УДК 330.341.1:854

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК

Драган Ірина Василівна

Житомир - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті, м. Дніпропетровськ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи

Захист відбудеться 29 травня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі "Державний агроекологічний університет" Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державного вищого навчального закладу "Державний агроекологічний університет" Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий 18 квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

Анотації

Драган І.В. Розвиток інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Державний вищий навчальний заклад "Державний агроекологічний університет" Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2008.

Дисертацію присвячено розробці науково обґрунтованих напрямів і практичних рекомендацій щодо розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Узагальнено теоретичні засади інноваційної діяльності підприємств з урахуванням сучасних умов господарювання в Україні. Визначено сутність інноваційного розвитку підприємств як чинника підвищення ефективності олійно-жирового виробництва. Визначено специфіку розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Економічно обґрунтовано доцільність застосування вітчизняної технологічної лінії гідратації. Обґрунтовано концептуальні засади інноваційного розвитку підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Удосконалено методичний підхід до визначення ефективності інновацій на основі комплексного застосування нормативного методу та експертних оцінок.

Ключові слова: ефективність виробництва, інвестиції, інноваційна діяльність, підприємства олійно-жирового підкомплексу.

Драган И.В. Развитие инновационной деятельности предприятий масложирового подкомплекса АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Государственное высшее учебное заведение "Государственный агроэкологический университет" Министерства аграрной политики Украины, г. Житомир, 2008.

Диссертационная работа посвящена разработке научно обоснованных рекомендаций и направлений развития инновационной деятельности предприятий масложирового подкомплекса АПК. Доказано, что основой экономического развития являются инновации, которые на уровне предприятия охватывают основные элементы производственного процесса (сырье, комплектующие, технология и основные средства, продукция), его организацию, взаимоотношения с внешней средой, в том числе, относительно рынков сбыта продукции. Своевременность выявления причин, сдерживающих развитие инновационной деятельности предприятий масложирового подкомплекса АПК и разработка мероприятий по их устранению способствуют стабилизации отрасли. В ходе исследований выявлено, что в современных условиях недостаточного бюджетного финансирования научной сферы наблюдается низкая инновационная активность предприятий. Интенсивный поток зарубежных технологий сдерживает развитие масложировых предприятий. Недостаточно развитая информационная, правовая база снижают интенсивность развития инновационных процессов в Украине.

Установлено, что инновационная способность масложировых предприятий определяется сегментами рынка, инфраструктурой, обеспечивающими доведение инноваций до потребителя. В диссертации представлен новый подход к трактовке сути инновационного развития предприятий как процесса внедрения нововведений, в результате чего создаются принципиально новые по своим свойствам товары (продукция, услуги) и технологии, которые способствуют формированию новых рынков и получению экономического эффекта.

Определена специфика инновационной деятельности, которая заключается в функционировании рынка инноваций, учете специфики ценообразования на инновационные продукты, формировании направлений и приоритетов развития инновационных процессов. В то же время, на развитие рынка инноваций влияют: общественное разделение труда, специализация и кооперация, влияние рыночного механизма и специфических конъюнктурообразующих факторов. Следовательно, цена предложения инновационного продукта должна содержать максимальную дополнительную прибыль, превышающую среднеотраслевую эффективность использования капитала.

Доказано, что для предприятий масложирового подкомплекса важнейшими составляющими являются создание и внедрение новых типов техники, технологий и видов продукции. Однако имеющиеся зарубежные и отечественные варианты технологии недостаточно соответствуют требованиям отечественного производителя, поскольку не учитывают специфики сырья - семян подсолнуха. Для решения этой проблемы, в диссертации обосновано, с экономической точки зрения, целесообразность применения отечественной технологической линии гидратации, которая в отличие от зарубежных аналогов, предоставляет возможность существенно расширить область традиционного применения фосфатидных концентратов и использовать фосфолипиды как эффективную пищевую добавку.

Исследование состояния инновационной деятельности предприятий масложирового подкомплекса АПК показало, что повышение эффективности инновационной деятельности можно достичь в результате реализации направлений как интенсивного, так и экстенсивного развития. Исходя из этого, для предприятий масложирового подкомплекса АПК обосновано концептуальные основы инновационного развития, которые учитывают действие интенсивных и экстенсивных факторов, которые обеспечивают уменьшение потерь сырья, расширения ассортимента продукции, повышения качества конечной продукции.

Существуют разные методики, которые дают возможность унифицировать процесс определения эффективности инноваций. В связи с этим, в диссертации предложен методический подход к определению эффективности инноваций на основе комплексного применения нормативного метода и экспертных оценок, который в отличие от действующих, предусматривает определение совокупности отдельных экономических эффектов инноваций (повышение качества продукции, производство дополнительного и/или нового продукта, снижение потерь и сохранение качества при хранении). Подобный подход к изучению явлений существенно облегчает работу специалистов, способствуя тем самым повышению ее эффективности. На этой основе рассчитан экономический эффект технологического развития масложировых предприятий Запорожской области на 2007-2008 гг., который составляет 33,4 млн.. грн.

Ключевые слова: эффективность производства, инвестиции, инновационная деятельность, предприятия масложирового подкомплекса.

Dragan І.V. Dеvеlоpmеnt оf Innоvativе Activitiеs оf Еntеrprisеs оf thе Оily-fatty Subcоmplеx оf АIC. - Manuscript.

Thеsis fоr a Candidatе Dеgrее in Еcоnоmics in spеciality 08.00.04 - Еcоnоmics and Managеmеnt оf Еntеrprisеs (accоrding tо thе typеs оf еcоnоmic activitiеs). Thе Statе Аgrоеcоlоgical Univеrsity оf thе Ministry оf Agrarian Pоlicy оf Ukrainе, Zhytоmyr, 2008.

Thе thеsis is dеvоtеd tо thе dеvеlоpmеnt оf sciеntifically grоundеd dirеctiоns and practical rеcоmmеndatiоns оf thе innоvativе activitiеs dеvеlоpmеnt fоr еntеrprisеs оf thе оily-fatty subcоmplеx оf АIC. Thе thеоrеtical fundamеntals оf innоvativе activitiеs оf еntеrprisеs arе summarizеd, and thе mоdеrn businеss cоnditiоns in Ukrainе havе bееn taking intо cоnsidеratiоn. Thе еssеncе оf innоvativе activitiеs as a factоr оf incrеasing еfficiеncy оf оily-fatty prоductiоn has bееn dеtеrminеd. Thе particularitiеs оf thе innоvativе prоcеssеs dеvеlоpmеnt оf еntеrprisеs оf thе оily-fatty subcоmplеx оf АIC is еxpоsеd. Thе rеasоn fоr thе applicatiоn оf thе Ukrainian tеchnоlоgical hydrоtatiоn linе has bееn еcоnоmically substantiatеd. Thе cоncеptual principlеs оf thе innоvativе activitiеs dеvеlоpmеnt fоr еntеrprisеs оf thе оily-fatty subcоmplеx оf АIC havе bееn grоundеd. Thе mеthоdical apprоach tо thе еvaluatiоn оf thе innоvatiоns' еfficiеncy оn thе basis оf cоmprеhеnsivе applicatiоn оf thе nоrmativе mеthоd and еxpеrts' еstimatiоns has bееn imprоvеd.

Kеywоrds: еfficiеncy оf prоductiоn, invеstmеnts, innоvativе activitiеs, еntеrprisеs оf оily-fatty subcоmplеx.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Стабільний розвиток підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК можливий лише на основі конкурентоспроможного товаровиробництва. Нині одним з основних гальмуючих чинників такого розвитку є уповільненість інноваційної діяльності більшості підприємств галузі, недостатній вплив цього процесу на підвищення ефективності виробництва. Потрібне невідкладне здійснення радикальних інноваційних перетворень, що дозволили б досягти відчутного поліпшення економічних показників діяльності підприємств цієї важливої галузі національної економіки.

Підприємства олійно-жирового підкомплексу АПК є стратегічно важливими у національному господарстві як країни в цілому, так і окремих регіонів. Забезпечуючи продовольчу безпеку країни, вони є однією головних переробних ланок сільського господарства й основним джерелом забезпечення споживчого ринку продовольством. Виготовлення конкурентоспроможної олійно-жирової продукції можливе тільки на основі сучасних технологій, а також постійної інноваційної діяльності на підприємствах.

Сучасна інноваційна ситуація в Україні характеризується, з одного боку, наявністю кваліфікованих наукових та інженерних кадрів, значних фундаментальних відкриттів і технологічних розробок, що не мають за окремими стратегічними напрямами світових аналогів, а з іншого - недостатністю технологічних інновацій. Тому перед вітчизняними економістами постає завдання визначення сучасних напрямів розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК і підвищення на цій основі ефективності виробництва.

Проблема інноваційного розвитку вже привертала до себе увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників. Ґрунтовні дослідження в цьому напрямі здійснили іноземні дослідники: С. Валдайцев, Л. Водачек, О. Водачкова, Ю. Морозов, Б. Санто, А. Стрікленд, Б. Твісс, А. Томпсон, Р. Фатхутдінов, Й. Шумпетер, Ю. Яковець, а також вітчизняні ? О.І. Амоша, Ю.М. Бажал, В.І. Бойко, В.М. Геєць, М.В. Гладій, В.І. Захарченко, А.В. Карпенко, Д.Ф. Крисанов, В.І. Ландик, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, С.М. Покропивний, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, М.Г. Чумаченко та ін. Проблемам державного регулювання, матеріального, фінансового, інформаційного забезпечення інноваційної діяльності та розвитку підприємництва в агропромисловому виробництві приділили свою увагу А.П. Гайдуцький, Л.В. Дейнеко, О.І. Дацій, М.І. Кісіль, М.Х. Корецький, М.І. Крупка, М.Й. Малік, Г.М. Підлісецький, В.В. Юрчишин та ін.

Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, для вітчизняної економічної науки проблема розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК є відносно новою й потребує системного обґрунтування теоретико-прикладних аспектів його становлення в умовах ринкової економіки. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертації одержано при виконанні досліджень у межах наукової теми Дніпропетровського

державного аграрного університету "Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень" (номер державної реєстрації 0102U005022). Роль автора полягає у розробці шляхів підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є розробка науково обґрунтованих напрямів і практичних рекомендацій щодо розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК.

Поставлена мета зумовила вибір таких найважливіших завдань:

· узагальнити теоретичні засади інноваційної діяльності підприємств з урахуванням сучасних умов господарювання в Україні;

· визначити сутність інноваційного розвитку підприємств як чинника підвищення ефективності олійно-жирового виробництва;

· визначити специфіку розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК;

· економічно обґрунтувати доцільність застосування вітчизняної технологічної лінії гідратації;

· обґрунтувати концептуальні засади інноваційного розвитку підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК;

· удосконалити методичний підхід до визначення ефективності інновацій на основі комплексного застосування нормативного методу та експертних оцінок.

Об'єктом дослідження є процес інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки, законодавчі та інші нормативні акти України стосовно інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК.

У роботі використано такі основні методи дослідження: системний (для комплексного врахування чинників, які впливають на ефективність переробки соняшнику, функціонування олійно-жирових підприємств); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів досліджень, формулювання висновків); статистико-економічний, зокрема, його прийоми - динамічних рядів, порівняння, групування (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ, встановлення причин зміни окремих їх параметрів); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей інноваційної діяльності окремих олійно-жирових підприємств).

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Запорізькій області, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України, первинна документація олійно-жирових підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Intеrnеt.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

· для підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК обґрунтовано концептуальні засади інноваційного розвитку, які враховують дію його інтенсивних та екстенсивних чинників, що забезпечує зменшення втрат сировини, розширення асортименту продукції, підвищення якості кінцевої продукції;

удосконалено:

· трактування сутності інноваційного розвитку підприємств як процесу впровадження нововведень, в результаті чого створюються принципово нові за своїми властивостями товари (продукція, послуги) і технології, що сприяють формуванню нових ринків та отриманню економічного ефекту;

· методичний підхід до визначення ефективності інновацій на підприємствах олійно-жирового підкомплексу АПК, що базується на комплексному застосуванні нормативного методу та експертних оцінок, а також передбачає визначення сукупності окремих економічних ефектів інновацій (підвищення якості продукції, виробництво додаткового та/або нового продукту, зниження втрат і збереження якості при зберіганні);

набуло подальшого розвитку:

· ідентифікація та систематизація причин, що стримують розвиток інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК, до яких віднесено зменшення бюджетних витрат держави на фінансування наукової сфери, експансію іноземних технологій, відсутність єдиного інформаційного простору, недосконалість законодавчої бази щодо інноваційного розвитку та ін.;

· визначення економічної природи інноваційної діяльності, що полягає в функціонуванні ринку інновацій, урахуванні специфіки ціноутворення на інноваційні продукти, формуванні напрямів та пріоритетів розвитку інноваційних процесів;

· обґрунтування економічної доцільності застосування вітчизняної технологічної лінії гідратації, що, на відміну від зарубіжних аналогів, надає можливість суттєво розширити область традиційного застосування фосфатидних концентратів і рекомендувати вироблені фосфоліпіди для використання як економічно ефективної харчової добавки.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані положення і рекомендації є підґрунтям для розв'язання теоретичних та практичних проблем розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Практичне значення результатів полягає у можливості широкого впровадження результатів досліджень на олійно-жирових підприємствах. Пропозиції автора щодо визначення ефективності інновацій на підприємствах олійно-жирового підкомплексу АПК на основі комплексного застосування нормативного методу та експертних оцінок прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації при розробці Програми агропромислового розвитку Запорізької області на період 2008-2013 рр. (довідка № 1085/12-07 від 14.08.2007 р.).

Результати досліджень використано Інститутом олійних культур УААН при здійсненні економічного обґрунтування доцільності використання технологічної лінії гідратації (довідка № 883/07 від 5.12.2007 р.). Обґрунтування доцільності застосування вітчизняної технологічної лінії гідратації використовуються ЗАТ "Зерноторговельна компанія Олсідз-Україна", м. Київ (довідка № 788-03 від 30.08.2007 р.), ЗАТ "Запорізький оліяжиркомбінат", м. Запоріжжя (довідка № 403/11-07 від 19.09.2007 р.), ВАТ "Кіровоградолія", м. Кіровоград (довідка № 114/07 від 12.09.2007 р.), ЗАТ "Пологівський ОЕЗ", м. Пологи (довідка № 407 від 12.10.2007 р.) у процесі розробки стратегії розвитку підприємств.

Теоретичні розробки дисертації використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисциплін "Менеджмент", "Основи підприємництва", "Економіка підприємства" (довідка № 245 від 21.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до проблем інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно й викладено в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Наука та інновації - 2005" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), "Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), "Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів" (м. Запоріжжя, 2006 р.), "Стратегии развития Украины в глобальной среде" (м. Сімферополь, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 13 публікаціях загальним обсягом 4,5 друк. арк., з них 7 в наукових фахових виданнях (3,5 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (201 найменування), містить 49 таблиць, 2 рисунки та 10 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

інноваційний апк олія гідратація

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів та їх відображення у публікаціях.

У першому розділі - "Теоретичні засади інноваційної діяльності підприємств" - узагальнено теоретичні засади інноваційної діяльності підприємств, визначено сутність та специфіку інноваційного розвитку підприємств.

Визначено, що первинною сферою, де інновації народжуються й доводяться до стадії практичного впровадження у виробництво, є наука. Вона забезпечує безпосереднє надходження, відтворення і поширення досягнень науково-технічного прогресу у масштабах, визначених вимогами суспільного розвитку. В Україні спостерігається зменшення бюджетних витрат держави на фінансування наукової сфери, що, зокрема, спричиняє й низьку інноваційну активність підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК.

Великий потік іноземних технологій також пригнічує розвиток національного інвестиційного комплексу і прикладної науки, створює реальну небезпеку виникнення технологічної залежності вітчизняного виробництва від зарубіжних розробок. Найважливішим стимулом до придбання іноземних технологій і ліцензій є те, що вони дають змогу вийти на світовий технологічний ринок за рахунок переходу на міжнародні технологічні й економічні стандарти.

Недосконалість інформаційної і правової бази також є важливою проблемою, що гальмує розвиток інноваційних процесів в Україні. Нині існує значна кількість інформаційних структур галузевого, регіонального та місцевого характеру, проте їх робота поки що не дає відчутних результатів. Необхідне створення єдиного інформаційного простору та прискорення інформаційних процесів з урахуванням світового досвіду.

Від моменту зародження ідеї до її практичного застосування наукова розробка проходить ряд стадій. Для наукової організації виробництва на підприємствах олійно-жирового підкомплексу АПК впровадження інноваційних розробок гарантує стабільні замовлення, робочі місця для працівників з відповідним рівнем оплати праці. Інноваційна спроможність підприємств залежить від діючого економічного устрою, наявності й характеристики науково-технічного та виробничого потенціалу, організаційної структури, в рамках якої здійснюється інноваційна діяльність. Визначальним чинником у цьому випадку є взаємодія секторів ринку, які, з одного боку, пропонують інновації як товар, а з іншого - зацікавлені в їх отриманні, а також відповідної інфраструктури, що забезпечує просування інновацій до споживача.

Змістом наступного етапу є доведення інновацій до їх споживачів. Зазначено, що при впровадженні інновацій у виробництво підприємства олійно-жирового підкомплексу АПК мають на меті отримання економічного ефекту, який включає: прямий економічний ефект (підвищення продуктивності праці, економія ресурсів, зниження в результаті цього собівартості одиниці продукції); технічний ефект (поліпшення якості продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на внутрішньому й зовнішньому ринку, можливість задовольнити принципово нову потребу в результаті використання винаходів революційного типу); соціальний ефект, який виражає поліпшення ергономічних параметрів виробів, умов праці, побуту, відпочинку, зміцнення здоров'я людей, їх всебічного розвитку, а також спрямованість винаходів на поліпшення якості і збільшення виробництва товарів і послуг для населення; зовнішньоекономічний ефект від продажу за кордон ліцензій, науково-технічної продукції, заснованої на винаходах, конкурентоспроможної продукції, а також заміни імпортної вітчизняною, не менш ефективною продукцією; системний (синергетичний) ефект від використання блоку винаходів.

Специфіка інноваційної діяльності полягає в тому, що вона виконує економічну функцію, а саме залучає до комерційного і некомерційного обміну науково-технічні досягнення, сприяючи поширенню виробничого досвіду на регіональному, національному й міжнародному рівнях. Обмін науково-технічними досягненнями відбувається на ринку інновацій. Економічна природа і специфіка ринку інновацій полягає в тому, що він забезпечує: а) органічне поєднання з поглибленням суспільного поділу праці, спеціалізацією й кооперацією у сферах науково-технічної, інноваційної та виробничої діяльності; б) відповідність інноваційних продуктів усім ознакам товару; в) дію ринкового механізму; г) вплив специфічних кон'юнктуроутворюючих чинників (стан науково-технічного потенціалу й виробничої сфери, торгово-політичні умови реалізації конкретних об'єктів інноваційної діяльності на ринку).

Наступною особливістю інноваційної діяльності в Україні є визначення ціни пропозиції інноваційного продукту, в основному на підставі теорії вартості, тоді як на величину ціни цього продукту впливають не тільки матеріальні, а й нематеріальні чинники. Водночас особливістю об'єктів інноваційною продукту є те, що вони створюються, як правило, в одному примірнику і не відтворюються іншими підприємцями, що не дає змоги виміряти робочим часом суспільно необхідну працю конкретного суб'єкта інноваційної діяльності, оскільки створена ним унікальна споживча вартість не повторюється у суспільній праці інших суб'єктів.

З урахуванням специфіки інноваційного продукту як товару його ціна повинна ґрунтуватися не тільки на витратах на створення, а й на оцінці ступеня реалізації потенційної цінності його споживчих властивостей користувачем, тобто на встановленні економічного ефекту (доходу, прибутку) при практичному використанні нововведень, який може бути визначений лише на основі попереднього узгодження конкретних умов застосування інновацій в олійно-жировому виробництві. Отже, використання нововведень має давати додатковий прибуток, що перевищує середньогалузеву ефективність використання капіталу, яка за умов ринкової економіки дорівнює обліковій ставці Національного банку України.

Основними напрямами вдосконалення інноваційної діяльності олійно-жирових підприємств слід вважати: розробку чіткої інноваційної політики на макрорівні; збалансування науково-технічної й інвестиційної політики; підвищення інвестиційної й інноваційної активності; розширення джерел інвестування інновацій (зараз переважають інвестиції з власних коштів підприємств); вдосконалення нормативно-правової бази; визнання пріоритетності інноваційної діяльності; поліпшення інформаційного забезпечення інноваційної діяльності; забезпечення переважання в загальному обсязі принципово нових, а не поліпшуючих інновацій; підвищення частки технологічних інновацій.

Встановлено, що специфічними напрямами розвитку інноваційних процесів олійно-жирових підприємств є: розробка біологічно повноцінних екологічно чистих харчових олій; модифікація жирів для маргаринової, хлібопекарської та інших галузей промисловості; підвищення якості маргаринової продукції, зокрема дієтичного призначення; розробка нових видів дієтичних майонезів; застосування харчових рослинних білків та біологічно активних добавок.

У другому розділі - "Сучасний стан інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК" - визначено, що останніми роками олійно-жирова галузь перебуває в стані розвитку й піднесення. За 1990-2006 рр. частка соняшнику в структурі олійної сировини, що переробляється, сягнула 98 %. Питома вага інших олійних культур становила 0,4 %, їх переробка не характерна для всієї сукупності підприємств. Високотехнологічні спеціалізовані олійно-добувні підприємства розташовані в Дніпропетровській (Дніпропетровський ОЕЗ), Одеській (Одеський ОЖК) і Полтавській (Полтавський ОЕЗ) областях. У Миколаївській області в даний час будується завод з переробки олійного насіння потужністю 1 тис. т за добу. В Іллічевську (Одеська область) також будується завод, продуктивністю 0,5 тис. т переробки насіння соняшнику за добу.

Олійно-жировий підкомплекс України має високий рівень концентрації виробництва. З 25 областей великі підприємства мають усього 11. Олійно-жировий підкомплекс на сучасному етапі представлений двома основними групами підприємств. До першої групи належать олійно-екстракційні заводи й олійно-жирові комбінати, а другої - цехи малої потужності та олійниці. Олійно-жирові підприємства становлять основу галузі, на їх частку припадає в середньому 80 % загального обсягу переробки соняшнику. Попит на насіння соняшнику залишається протягом останніх років на високому рівні завдяки достатньому рівню розвитку переробних підприємств (табл. 1).

Таблиця 1. Переробка насіння соняшнику, тис. т

Встановлено, що за період 1990-2006 рр. обсяг переробленої сировини збільшився у 3,1 раза. Це збільшення пов'язано, насамперед, з нарощуванням обсягів виробництва соняшнику олійно-жировими підприємствами. Основна частина переробленого насіння у 2006 р. належала п'ятьом найбільшим заводам: Пологівському ОЕЗ, Дніпропетровському ОЕЗ, ВАТ "Кіровоградолія", Запорізькому ОЖК та Чернівецькому ОЖК.

Зростанню виробництва олії в Україні сприяло збільшення обсягів переробки сировини та використання потужностей олійно-жирових підприємств. Наявність значних сировинних ресурсів, а також позитивний вплив зниження мита на експорт насіння деяких олійних культур (у т. ч. на насіння соняшнику) зумовило стрімкий розвиток олійно-жирових виробництв. При цьому за останні п'ять років намітилась тенденція до жорсткої конкуренції на ринку олійної сировини та продуктів її переробки. Розглядаючи конкурентне середовище в олійно-жировому комплексі України, слід зазначити, що розвиток виробництва фосфатидних концентратів (а в перспективі - лецетинів, потреба в яких забезпечується виключно за рахунок імпортних постачань) можна розглядати як один з перспективних напрямів інноваційної діяльності.

Аналіз впливу інновацій на основні економічні показники інноваційно-активних олійно-жирових підприємств Запорізької області показав, що зростання обсягів виробництва становило в середньому 19,8 %, підвищення рентабельності - 6,5 %, продуктивності праці - 45,3 %. Найвищі показники забезпечили технологічні інновації: технологія виробництва екстракційної олії; технологія отримання рослинних фосфоліпідів на ЗАТ "Пологівський олійноекстракційний завод" і ЗАТ "Запорізький оліяжиркомбінат"; впровадження лінії й технології грануляції макухи на ВАТ "Мелітопольський олійно-екстракційний завод".

З метою виявлення резервів проведено аналіз інвестиційної діяльності на олійно-жирових підприємствах з урахуванням її орієнтації на інноваційно-технологічні цикли. В результаті ранжування інноваційно-технологічних циклів визначено, що економічно доцільним є здійснення інвестицій у технологічні цикли, які безпосередньо пов'язані з очищенням пресової олії, проведенням гідратації з використанням електромагнітної активації та тонкошарових відстійників, комплексної переробки олії з метою отримання нових видів продукції.

Встановлено, що для підприємств олійно-жирового підкомплексу найважливішими складовими є створення і впровадження нових типів техніки, технологій та видів продукції. Незважаючи на численні дослідження, наявні варіанти технології базуються на єдиному механізмі, суть якого полягає в обробці нерафінованої олії гідратним агентом - простою водою при певній температурі й інтенсивному контакті фаз. Дотепер в Україні гідратацію здійснювали в основному на імпортних лініях фірм "Лургі" і "Альфа-Лаваль". Існувала також вітчизняна лінія А 1-ЖРМ, яка не забезпечувала ефективного розділення фаз гідратованої олієфосфоліпідної емульсії через низьку якість вітчизняних сепараторів.

Нині, коли виникла необхідність у технічному переозброєнні вітчизняних олійно-жирових підприємств у зв'язку з моральним та фізичним зносом устаткування та ліній у цілому, вітчизняному виробнику пропонуються лінії фірм "Лургі", "Альфа-Лаваль" та "Де-Смет". Дослідженням встановлено, що всі з перелічених імпортних ліній практично не відрізняються одна від одної ні за принциповою побудовою технологічного циклу й основним технологічними режимами, ні за апаратурним оформленням. Як показав досвід промислової експлуатації таких лінії в Україні, вони недостатньо відповідають вимогам вітчизняного виробника, оскільки не враховують специфіки сучасної вітчизняної сировини - насіння соняшнику.

Визначено, що основними недоліками імпортних ліній гідратації є їх енергоємність (встановлена потужність сепаратора становить у середньому 30 кВт/год.), високі витрати охолоджуючої води, що пов'язано з використанням сепараторів, високий рівень витрати пару, зумовлений високими температурними режимами сушіння фосфоліпідної емульсії, а також недостатньо високою ефективністю процесу в цілому. Останнє пов'язано з досить високим залишковим вмістом фосфоліпідів в олії (близько 0,30-0,35 % за результатами дослідної експлуатації) і низькою харчовою цінністю фосфатидних концентратів у результаті дії перекису водню та високих температурних режимів сушіння.

Однак, останнім часом ситуація кардинально змінилась завдяки появі на вітчизняному ринку автоматизованої лінії гідратації, розробленої вченими Інституту олійних культур УААН спільно з фахівцями галузі. Основу концепції, на якій базується створення вітчизняної технологічної лінії, становлять вимоги екологічної безпеки, збереження нативних біологічно активних властивостей початкового продукту отримання кінцевих продуктів з високими споживацькими властивостями і забезпечення високих економічних та ергономічних показників виробництва. Особливістю лінії є використання електромагнітної активації на різних стадіях процесу, розділення системи "олієфосфоліпідна емульсія" у статичному сепараторі, що є безперервно діючим тонкошаровим поличним відстійником, а також рішення, пов'язані з автоматичним контролем і регулюванням процесу.

Це дає можливість суттєво розширити сферу традиційного застосування фосфатидних концентратів і рекомендувати вироблені фосфоліпіди для використання як ефективної харчової добавки, що володіє підвищеними емульгуючими, вологоутримуючими властивостями і ридотною здатністю, у виробництві різних харчових продуктів, а також як сировину для виробництва спеціальних продуктів і біологічно активних добавок лікувально-профілактичного призначення.

У дисертаційній роботі здійснено порівняння основних технологічних показників, що визначають ефективність виробництва гідратованої олії та фосфоліпідних концентратів, з розрахунку на 1 т нерафінованої соняшникової олії (табл. 2). Як видно з наведених даних, вітчизняна технологічна лінія відрізняється істотно нижчою енергоємністю, а також є більш економічною за витратами допоміжних матеріалів на одиницю готової продукції.

Таблиця 2. Технологічні показники ліній гідратації

Проведений аналіз довів, що Україна продовжує розвиватися як країна з високою часткою сировинних галузей промисловості, де переважає сфера низьконаукоємкого матеріального виробництва. Крім того розвиток країни залежить від рівня розвитку інноваційної діяльності, тому впровадження інновацій є головним чинником успіху підприємств, який впливає і на рівень розвитку країни загалом. Доведено, що підвищення ефективності функціонування олійно-жирових підприємств та конкурентоспроможності їх продукції можна досягти за рахунок виведення з експлуатації підприємств, що працюють з найменшою продуктивністю, найбільшою енергомісткістю виробничих процесів, використанням сучасних технологічних ліній гідратації та обладнання. Отже, подальший розвиток інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК залежить від кон'юнктури рослинної олії на світовому ринку, якості технологічного обладнання переробки олійної сировини, а також від державної політики у відношенні до виробників та переробників олійної сировини.

У третьому розділі - "Напрями розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК" - обґрунтовано концептуальні засади інноваційного розвитку підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК, удосконалено методичний підхід до визначення ефективності інновацій на основі комплексного застосування нормативного методу та експертних оцінок.

Дослідження стану інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК показало, що підвищення ефективності інноваційної діяльності можна досягти в результаті реалізації заходів як за напрямами інтенсивного, так і за напрямами екстенсивного розвитку (рис. 1).

Рис. 1. Напрями підвищення ефективності олійного виробництва регіону

Запропоновані напрями є пріоритетними у забезпеченні конкурентних переваг ефективності переробки соняшнику, що є наслідком зменшення втрат сировини, розширення асортименту продукції, підвищення якості кінцевої продукції. інновація апк олія гідратація

Доведено, що головний шлях підвищення розвитку діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК - інтенсифікація виробництва, досягнення більш високих кінцевих результатів при обмежених ресурсах. Виходячи з цього в дисертації визначено перспективні напрями розвитку інноваційної діяльності олійно-жирових підприємств Запорізької області з урахуванням орієнтації на інноваційно-технологічні цикли: експрес-аналізатори визначення олійності насіння соняшнику і продуктів його переробки, техніка й технологія активного вентилювання насіння соняшнику, техніка й технологія первинного очищення пресової олії, техніка та технологія гідратації олії, застосування електромагнітної активації, застосування електромагнітної активації й тонкошарових відстійників, техніка та технологія грануляції макухи перед екстракцією, техніка та технологія виробництва олійної екстракції, техніка та технологія комплексної переробки олії для виробництва нових видів продукції, виробництво фосфоліпідів з підвищеними біологічно активними властивостями, виробництво фосфоліпідних біологічно активних домішок "Вітол" та "Вітол-коктейль".

Велике значення для впровадження інновацій на олійно-жирових підприємствах мають "довговічність" наукової ідеї й технічного принципу, оскільки це визначає тривалість періоду стійкого попиту на продукцію або послуги підприємства та їх ефективної реалізації. Тому, на відміну від діючих методик оцінювання ефективності інновацій, в основу запропонованих у дисертації методичних підходів покладено визначення окремих економічних ефектів інновацій, сутність якого полягає в такому: підвищення якості, виробництво додаткового нового продукту, зниження втрат і збереження якості при зберіганні.

В табл. 3 подано формули розрахунку окремих економічних ефектів. У формулах використані такі позначення: Е - ефект від власного заходу; - прибуток від реалізації продукції колишньої якості; - прибуток від реалізації продукції підвищеної якості; - річний обсяг випуску продукції підвищеної якості; - капітальні витрати до і після реалізації заходу; - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; - додатковий прибуток від реалізації продукції підвищеної якості; - додаткові капітальні вкладення, пов'язані з використанням нової технології; ?Виторг - додаткова виручка від реалізації продукції підвищеної якості; - додаткові витрати, пов'язані з підвищенням якості продукції; - вартість додатково збереженої сировини; В - додаткові поточні витрати, пов'язані із збереженням сировини.

Таблиця 3. Основні формули розрахунку окремих економічних ефектів

Оцінювання й відбір інновацій можуть базуватися на різних методиках і орієнтуватися на різні критерії. Для визначення ефективності вибраних інновацій на підприємствах олійно-жирового підкомплексу АПК необхідне комплексне застосування нормативного методу та експертних оцінок. Запропонований в дисертації методичний підхід передбачає залучення фахівців для експертизи одержаних раніше фінансово-економічних критеріїв по інноваційно-технологічних циклах. При використанні цього методу всі інноваційно-технологічні альтернативи розглядаються попарно, причому оцінка кожної подальшої пари ознак не пов'язується з результатами попередніх експертиз. Крім того, цей методичний підхід виключає необхідність одночасного огляду всіх альтернатив, що дає змогу експертам концентрувати свою увагу на аналізі двох ознак, що порівнюються. Подібний підхід до вивчення явищ суттєво полегшує роботу фахівців-експертів, сприяючи тим самим підвищенню її ефективності.

В результаті застосування цього методичного підходу на основі одержаних кінцевих результатів експертизи та внутрішньої техніко-економічної ситуації на підприємствах були визначені коефіцієнти значущості, що дали змогу розподілити інноваційні альтернативи за таким рейтингом: 1) техніка й технологія гідратації олії; 2) техніка та технологія первинного очищення олії; 3) техніка та технологія комплексної переробки олії для виробництва нових видів продукції з підвищенням біологічно активних властивостей; 4) техніка та технологія грануляції макухи перед екстракцією; 5) техніка та технологія активного вентилювання насіння соняшнику; 6) експрес-аналізатори визначення олійності насіння соняшнику і продуктів його переробки; 7) техніка та технологія виробництва олійної екстракції.

Економічний ефект за переліченими напрямами технологічного розвитку олійно-жирових підприємств Запорізької області на 2007-2008 рр. становить 33,4 млн. грн.

Висновки

У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо підвищення розвитку інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК. Основні наукові і прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Доведено, що основу економічного зростання визначають інновації, які на рівні підприємства охоплюють основні елементи виробничого процесу (сировина, комплектуючі, технологія та основні засоби, продукція), його організацію, зв'язки із зовнішнім економічним середовищем, зокрема, стосовно ринків збуту продукції, що виготовляється на підприємстві. Своєчасність виявлення причин, що стримують розвиток інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу АПК, та розробка заходів щодо їх усунення дає можливість покращити перспективи становлення галузі. У результаті досліджень виявлено, що в сучасних умовах господарювання в Україні, зменшилися бюджетні витрати держави на фінансування наукової сфери. Спостерігається низька інноваційна активність підприємств. Великий потік іноземних технологій пригнічує розвиток олійно-жирових підприємств. Нерозвинена інформаційна і правова база гальмує розвиток інноваційних процесів в Україні.

2. Встановлено, що інноваційна спроможність олійно-жирових підприємств характеризується охопленими сегментами ринку, відповідною інфраструктурою, що забезпечує просування інновацій до споживача. У дисертації удосконалено трактування сутності інноваційного розвитку підприємств як процесу впровадження нововведень, в результаті чого створюються принципово нові за своїми властивостями товари (продукція, послуги) і технології, що сприяють формуванню нових ринків та отриманню економічного ефекту.